Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe

Рецензія на книгу: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe. Akademie der Wissensc aften und der Literatur. Mainz: Franz Steiner Verlag. — Stuttgart, 2006. — 91 s., Abb. 23. Одним із авторів та ініціаторів проектів із дослідження різнобічної ан...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2007
Автор: Русяєва, А.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2007
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199406
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe / А.С. Русяєва // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 107-109. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199406
record_format dspace
spelling Русяєва, А.С.
2024-10-05T12:25:16Z
2024-10-05T12:25:16Z
2007
Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe / А.С. Русяєва // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 107-109. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199406
Рецензія на книгу: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe. Akademie der Wissensc aften und der Literatur. Mainz: Franz Steiner Verlag. — Stuttgart, 2006. — 91 s., Abb. 23. Одним із авторів та ініціаторів проектів із дослідження різнобічної античної тематики Північного Причорномор’я є відомий німецький учений, професор Трірського університету Х. Хайнен. У щойно опублікованій невеликій за обсягом монографії «Античність на краю Степу» він розглянув головні проблеми й завдання досліджень північнопричорноморського простору за античної доби, якими він займається і які потрібно було б вивчати значно ширше у перспективі й наперед визначених напрямах.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Рецензії
Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe
spellingShingle Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe
Русяєва, А.С.
Рецензії
title_short Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe
title_full Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe
title_fullStr Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe
title_full_unstemmed Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe
title_sort рец: heinz heinen. antike am rande der steppe. der nördliche schwarzmeerraum als forschungsaufgabe
author Русяєва, А.С.
author_facet Русяєва, А.С.
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
publishDate 2007
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
description Рецензія на книгу: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe. Akademie der Wissensc aften und der Literatur. Mainz: Franz Steiner Verlag. — Stuttgart, 2006. — 91 s., Abb. 23. Одним із авторів та ініціаторів проектів із дослідження різнобічної античної тематики Північного Причорномор’я є відомий німецький учений, професор Трірського університету Х. Хайнен. У щойно опублікованій невеликій за обсягом монографії «Античність на краю Степу» він розглянув головні проблеми й завдання досліджень північнопричорноморського простору за античної доби, якими він займається і які потрібно було б вивчати значно ширше у перспективі й наперед визначених напрямах.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199406
citation_txt Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe / А.С. Русяєва // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 107-109. — укр.
work_keys_str_mv AT rusâêvaas recheinzheinenantikeamrandedersteppedernordlicheschwarzmeerraumalsforschungsaufgabe
first_indexed 2025-11-26T13:43:58Z
last_indexed 2025-11-26T13:43:58Z
_version_ 1850623430330679296
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 107 Ðåöåí糿 у пострадянський період значно зріс науковий інтерес іноземних дослідників до археології та історії давнього населення україни і росії. одним із авторів та ініціаторів проектів із дослі- дження різнобічної античної тематики Північно- го Причорномор’я є відомий німецький учений, професор трірського університету х. хайнен.   у щойно опублікованій невеликій за обсягом мо- нографії «античність на краю степу» він роз- глянув головні проблеми й завдання досліджень північнопричорноморського простору за анти- чної доби, якими він займається і які потрібно було б вивчати значно ширше у перспективі й наперед визначених напрямах. у Вступі (S. 6—11) наведено загальні відо- мості про освоєння греками з іонійської Малої азії північного узбережжя Чорного моря, почи- наючи з vii ст. до р. хр.: заснування Борисфену 647/46 р., згодом ольвії і поселень на Боспорі кімерійському у vi і на початку v ст., значно пізніше — в 422/21 р. — дорійці заснували хер- сонес у тавриці. наведено й міфологічні дані щодо перших контактів греків із цим регіоном, зокрема міфи про аргонавтів, подорожі герак- ла, перенесення артемідою Іфігенії до таврики. ольвія і херсонес були містами-державами, а Пантікапей — головним містом монархічної де- ржави. отже, на думку автора, щодо цього ре- гіону можна порушити велику кількість питань і передусім, як формувалися відносини греків із місцевими народами хінтерланду, особливо скіфами, пізніше — сарматами? у цьому аспекті маються на увазі не просто різні народи, а два різних світи: писемний, осілий, міської культури та світ скіфських і сарматських кочовиків, які протягом тисячоліття співіснували по сусідс- тву. Водночас це і тривале синхронне існуван- ня двох культурних ступенів їхнього історич-  ного розвитку. По-друге, які відносини підтримували грець- кі переселенці зі своїми давніми рідними міс- тами з класичної центральної греції і Малої   H e i n z H e i n e n Antike am Rande der steppe. Der nördliche schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe Akademie der Wissensc aften und der Literatur. Mainz: Franz Steiner Verlag. — Stuttgart, 2006. — 91 s., Abb. 23 азії, чи сприяли вони духовному, політичному, суспільному розвитку цих центрів, що вони отримували і що могли дати? крім того, пос- тає низка проблем, пов’язаних із експансією риму на грецький схід і в Причорномор’я, зок- рема стосовно характеру боспоро-римських відносин. у західній спеціальній науці можна знайти лише маргінальні відомості про цікаві питання щодо античності на межі українсько- російських степів. головною причиною такого незнання цієї зони х. хайнен вважає мову і полі- тику, зазначивши, що нині ситуація змінилася на краще, що засвідчують наведені в книзі дані щодо спільних розкопок, конгресів, наукових   проектів (S. 10). у першому розділі «скіфський світ ге- родота: археологічні і писемні свідчення»   (S. 11—28) на прикладі окремих тем автор по- казує, чому в німеччині варто вивчати історію та археологію північнопричорноморського регіону. Першою з них є «Історія» геродота, насамперед його довгий «екскурс» (кн. iv) про скіфів, тим більше, що в останні десятиліття про достовірність викладу геродота тривають гострі дискусії, особливо серед філологів- класиків. Зазначивши, що завдяки розкопкам численних курганів на узбережних і в степо- вих зонах Південної росії та україни можливі порівняння археологічних пам’яток iv ст. зі скіфським екскурсом геродота v ст., х. хайнен застерігає проти такого прямого ототожнення. слід зважати на те, що мистецькі твори з цих курганів виготовлено частково в скіфських, а частково в грецьких традиціях, унаслідок чого виникли нові своєрідні форми, що відбивали духовний світ померлих. При цьому слід чітко розрізняти грецьку і сучасну колонізацію: на відміну від іспанців і британців, греки не були повно-правними господарями скіфії, а хазяй- нували лише на північному узбережжі; грецьке мистецтво в курганах скіфських правителів не відбиває співвідношення сил, а є великою при- хильністю з грецького боку, а також, можливо, політеїстичною толерантністю, на відміну від  © а.с. русЯЄВа, 2007 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1108 монотеїзму сучасної колонізації, що потребує подальшої дискусії. х. хайнен також відзначив виданий ще в ра- дянському союзі чудовий повний коментар скіфсь- кого логосу геродота а.І. Доватура, Д.П. кал-лісто- ва та І.а. Шишової (1982), аналогів якому немає німецькою, англійською чи французькою мова- ми. З огляду на це одним із важливих завдань, розв’язання якого можливе завдяки спільним зусиллям істориків, археологів і філологів, є створення коментарю з ілюстраціями на сучас- ному рівні знань. Значну частину джерел для вивчення історії і культури північнопричорноморського регіо- ну становлять численні грецькі написи, окремі видання яких (iOSPE, кБн, но, SEG, Bul. иp., статті Ю.г. Виноградова) згадано в рецензованій книзі. х. хайнен детально розглянув найновіші написи з німфея та семибратнього городища про боспорського царя левкона i і його ек- спансію в синдіку, де правив октамасад, у зіставленні з новелою Поліена про тіргатао та деякими відомостями геродота про брата царя скіла, який також мав ім’я октамасад. х. хайнен полемізує відносно останнього з а.Ю. алєксє-  євим, який не лише припускає його поховання в кургані солоха, а й вважає, що на золотому гре-  бені, знайденому в ньому, зображено вбивство скіла його братом, що, на думку німецького вче- ного, не узгоджується з часом геродота. крім того, чудова виставка і каталог «Золото скіфів» ще раз продемонстрували провідне значення теми дослідження контактів між греками і скі- фами у північнопричорноморському регіоні. Проте найбільше уваги х. хайнен приділив різним питанням відносин між Боспорським царством і римом у наступному розділі «Про- ект дослідження: зв’язки риму з боспорськими царями, philokaisares und philorhomaioi» (S. 28—  59), вивченням яких він займався раніше.   В книзі дуже стисло розглянуто історію вив- чення Боспорського царства після Мітрідата vi ро-сійськими, радянськими і пострадянсь- кими вченими. насамперед відзначено вагому роль М.І. ростовцева у вивченні цієї тематики, яке нині продовжує с.Ю. саприкін. х. хайнен також зауважив, але без посилань на відповідну літературу, що в радянський час, особливо піс- ля Другої світової війни, в оцінці римсько-бос- порських відносин простежувалися патріотичні, а інколи й націоналістичні тенденції. самого автора найбільше зацікавило дослі- дження про римських іноземних друзів за часів пізньої республіки й раннього принципату.   В основу розуміння історії Боспору від початку правління аспурга до Дуптуна включно покла- дено відомі літературні свідчення, епіграфічні пам’ятки, монети і статуї, які автор досить де- тально розглядає, особливо статую неокла, вно- сячи власні корективи щодо їх інтерпретації та хронології. усі титули, епітети, посади, зазначені в написах разом з іменами боспорських царів, ілюстрували їхню політико-релігійну лояльність відносно римських ініціаторів їхнього стану. автор не погоджується з висвітленням деяких питань хронології, ідентифікації статуарних зображень, окремих дефініцій під час аналізу джерел з історії та культури Боспору i—v ст. х. хайнен охарактеризував кілька нових тем і перспектив, наголосивши, що останнім часом більш-менш систематично з’являються літературні огляди і швидко збільшується кількість узагальнювальних праць, збірок і матеріалів конгресів, які підтверджують інтен- сивність і обсяг нових досліджень в інтерна-  ціональному масштабі, особливо причорно- морського регіону, з-поміж яких він виділив дві важливі теми. Першу з них розглянуто в підрозділі «культ ахілла в Північному Причорномор’ї» (S. 59— 66), де зазначено, що в січні 1998 р. для провід- ної програми досліджень DFG (der Deutschen Forschungsgemeinschaft) «Форми і шляхи акуль-  турації в східному середземномор’ї і Причор-  номор’ї за античності» ним було запропонова-  ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 109 но тему «культ ахілла в Північному Причорно-  мор’ї — аспект і типовий зразок (Modellfall) північнопонтійського феномену акультурації». у 2001 р. для виконання зазначеного проекту було запрошено дослідників з україни і росії, результатом досліджень яких стало видання збірки статей під редакцією І. хупе (2006), при- свячених розгляду різних аспектів цього культу. у своїй книзі х. хайнен стисло розглянув лише основні дані про культ ахілла в Північно-Захід- ному Причорномор’ї і дещо детальніше зупи- нився на шануванні в ольвії ахілла Понтарха, присвятні написи якому від архонтів, стратегів, агораномів, серед яких було чимало носіїв вар- варських імен, сприяли вивченню основного завдання проекту з акультурації. Можна лише жалкувати, що реалізацією проекту займався   І. хупе, а не його ініціатор. Друга тема — «рабство в Північному При-  чорномор’ї» (S. 66—76), якій х. хайнен приді- ляв увагу й раніше, вважається найменш вив- ченою. незважаючи на численні книги і статті радянських істориків, присвячених рабству в греції і римі, елліністичних державах і римських провінціях, досі немає узагальненої і системати- зованої монографічної розробки теми рабства в північнопонтійському регіоні. створення такої праці є одним із нагальних наукових завдань. ес- кіз цієї теми і стан її вивчення, які автор наводить у книзі, мають лягти в основу подальшої роботи. Вчені мають історичні відомості елліністичного і римського часу, здебільшого нотатки Полібія, страбона, таціта. До найдавніших свідчень на- лежить скіфський екскурс геродота, що розкри- ває одну з важливих тем про рабство в скіфії, яке розглядається на основі археологічних ма- теріалів із розкопок скіфських курганів, зокрема солохи, Чорто-млика, товстої Могили. Він ак- центує увагу на похованнях у них невільників з конями (hippo-komoi — конюхи чи коноводи). В аспекті вивчення рабства в Боспорському царстві дослідник порушив питання про чис- ленні надгробні стели з рельєфними зображен- нями різних сцен, де представлено й залежні персонажі, про які також немає узагальненого дослідження. їх типологія та принципи компо- зиції у порівнянні з іншими пам’ятками в пон- тійських і середземноморських центрах були проаналізовані в магістерській праці к. фон Берен. у межах дослідницької програми трір-  ського університету про рабство і форми залеж-  ності від античності до хх ст. має бути написано дисертацію і про північнопонтійське рабство. на додаток х. хайнен відзначив 16 загальнові- домих боспорських текстів, що здебільшо- го належали єврейській общині i—iii ст., але детально зупинився лише на одному написі з Пантікапея (кБн 70), присвяченому відпущен- ню на волю годованця геракласа. у контексті напису дослідник знову порушив питання єв- рейської общини в Боспорському царстві та з’ясування дискусійного терміна «proseuche», який, на його думку, хоча й у більш вузькому значенні, тотожний іншотрадиційній сучасній   синагозі. насамкінець х. хайнен зауважив, що роз-гля- нуті ним у книзі теми і проекти становлять лише невеличку частку масштабної дослідницької програми по північнопонтійському регіону, що загалом потребує розробки універсальної історії. В останнє десятиліття було створено різні між- народні кооперації з дослі-дження як нових ар- хеологічних матеріалів, так і окремих проблем, відзначених автором (S. 77—78). Завершується книга повчальною сентенцією, головний зміст якої полягає у тому, що сучасні дослідники дав- нини мають бути не менш допитливими, ніж геродот — батько історії і перший великий до- слідник зустрічі греків і скіфів (S. 78). рецензована монографія містить різноманіт- ні додатки: діакритичні знаки для грецьких на- писів, списки скорочень, літератури, ілюстрацій, подяки окремим установам і особам. Можна було б зупинитися і на критичних зауваженнях та помітних недоліках книги. Проте основна мета цього стислого огляду — привернути увагу до оригінальної праці х. хайнена всіх вітчизняних науковців, які займаються вивченням зазначених питань, зокрема й дискусійних та мало вивчених. Відносно подальшого дослідження західноєвро- пейськими істориками та археологами північ- нопонтійської тематики в широкому значенні й ареалі, то навряд чи воно буде перспективним без досконалого знання східнослов’янських мов, а відповідно, й численних наукових праць, виданих у росії та україні з багатьох проблем, з якими, швидше за все, незнайомий і автор рецензованої книги, а також залучення до про- екту безпосередніх дослідників археологічних пам’яток.  Одержано 25.10.06 А.С. РУСЯЄВА