Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe
Рецензія на книгу: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe. Akademie der Wissensc aften und der Literatur. Mainz: Franz Steiner Verlag. — Stuttgart, 2006. — 91 s., Abb. 23. Одним із авторів та ініціаторів проектів із дослідження різнобічної ан...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199406 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe / А.С. Русяєва // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 107-109. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199406 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Русяєва, А.С. 2024-10-05T12:25:16Z 2024-10-05T12:25:16Z 2007 Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe / А.С. Русяєва // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 107-109. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199406 Рецензія на книгу: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe. Akademie der Wissensc aften und der Literatur. Mainz: Franz Steiner Verlag. — Stuttgart, 2006. — 91 s., Abb. 23. Одним із авторів та ініціаторів проектів із дослідження різнобічної античної тематики Північного Причорномор’я є відомий німецький учений, професор Трірського університету Х. Хайнен. У щойно опублікованій невеликій за обсягом монографії «Античність на краю Степу» він розглянув головні проблеми й завдання досліджень північнопричорноморського простору за античної доби, якими він займається і які потрібно було б вивчати значно ширше у перспективі й наперед визначених напрямах. uk Інститут археології НАН України Археологія Рецензії Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe |
| spellingShingle |
Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe Русяєва, А.С. Рецензії |
| title_short |
Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe |
| title_full |
Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe |
| title_fullStr |
Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe |
| title_full_unstemmed |
Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe |
| title_sort |
рец: heinz heinen. antike am rande der steppe. der nördliche schwarzmeerraum als forschungsaufgabe |
| author |
Русяєва, А.С. |
| author_facet |
Русяєва, А.С. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на книгу: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe. Akademie der Wissensc aften und der Literatur.
Mainz: Franz Steiner Verlag. — Stuttgart,
2006. — 91 s., Abb. 23.
Одним із авторів та ініціаторів проектів із дослідження різнобічної античної тематики Північного Причорномор’я є відомий німецький учений,
професор Трірського університету Х. Хайнен.
У щойно опублікованій невеликій за обсягом монографії «Античність на краю Степу» він розглянув головні проблеми й завдання досліджень
північнопричорноморського простору за античної доби, якими він займається і які потрібно
було б вивчати значно ширше у перспективі й
наперед визначених напрямах.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199406 |
| citation_txt |
Рец: Heinz Heinen. Antike am Rande der Steppe. Der nördliche Schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe / А.С. Русяєва // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 107-109. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT rusâêvaas recheinzheinenantikeamrandedersteppedernordlicheschwarzmeerraumalsforschungsaufgabe |
| first_indexed |
2025-11-26T13:43:58Z |
| last_indexed |
2025-11-26T13:43:58Z |
| _version_ |
1850623430330679296 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 107
Ðåöåí糿
у пострадянський період значно зріс науковий
інтерес іноземних дослідників до археології
та історії давнього населення україни і росії.
одним із авторів та ініціаторів проектів із дослі-
дження різнобічної античної тематики Північно-
го Причорномор’я є відомий німецький учений,
професор трірського університету х. хайнен.
у щойно опублікованій невеликій за обсягом мо-
нографії «античність на краю степу» він роз-
глянув головні проблеми й завдання досліджень
північнопричорноморського простору за анти-
чної доби, якими він займається і які потрібно
було б вивчати значно ширше у перспективі й
наперед визначених напрямах.
у Вступі (S. 6—11) наведено загальні відо-
мості про освоєння греками з іонійської Малої
азії північного узбережжя Чорного моря, почи-
наючи з vii ст. до р. хр.: заснування Борисфену
647/46 р., згодом ольвії і поселень на Боспорі
кімерійському у vi і на початку v ст., значно
пізніше — в 422/21 р. — дорійці заснували хер-
сонес у тавриці. наведено й міфологічні дані
щодо перших контактів греків із цим регіоном,
зокрема міфи про аргонавтів, подорожі герак-
ла, перенесення артемідою Іфігенії до таврики.
ольвія і херсонес були містами-державами, а
Пантікапей — головним містом монархічної де-
ржави. отже, на думку автора, щодо цього ре-
гіону можна порушити велику кількість питань
і передусім, як формувалися відносини греків
із місцевими народами хінтерланду, особливо
скіфами, пізніше — сарматами? у цьому аспекті
маються на увазі не просто різні народи, а два
різних світи: писемний, осілий, міської культури
та світ скіфських і сарматських кочовиків, які
протягом тисячоліття співіснували по сусідс-
тву. Водночас це і тривале синхронне існуван-
ня двох культурних ступенів їхнього історич-
ного розвитку.
По-друге, які відносини підтримували грець-
кі переселенці зі своїми давніми рідними міс-
тами з класичної центральної греції і Малої
H e i n z H e i n e n
Antike am Rande der steppe. Der nördliche
schwarzmeerraum als Forschungsaufgabe
Akademie der Wissensc aften und der Literatur.
Mainz: Franz Steiner Verlag. — Stuttgart,
2006. — 91 s., Abb. 23
азії, чи сприяли вони духовному, політичному,
суспільному розвитку цих центрів, що вони
отримували і що могли дати? крім того, пос-
тає низка проблем, пов’язаних із експансією
риму на грецький схід і в Причорномор’я, зок-
рема стосовно характеру боспоро-римських
відносин. у західній спеціальній науці можна
знайти лише маргінальні відомості про цікаві
питання щодо античності на межі українсько-
російських степів. головною причиною такого
незнання цієї зони х. хайнен вважає мову і полі-
тику, зазначивши, що нині ситуація змінилася
на краще, що засвідчують наведені в книзі дані
щодо спільних розкопок, конгресів, наукових
проектів (S. 10).
у першому розділі «скіфський світ ге-
родота: археологічні і писемні свідчення»
(S. 11—28) на прикладі окремих тем автор по-
казує, чому в німеччині варто вивчати історію
та археологію північнопричорноморського
регіону. Першою з них є «Історія» геродота,
насамперед його довгий «екскурс» (кн. iv) про
скіфів, тим більше, що в останні десятиліття
про достовірність викладу геродота тривають
гострі дискусії, особливо серед філологів-
класиків. Зазначивши, що завдяки розкопкам
численних курганів на узбережних і в степо-
вих зонах Південної росії та україни можливі
порівняння археологічних пам’яток iv ст. зі
скіфським екскурсом геродота v ст., х. хайнен
застерігає проти такого прямого ототожнення.
слід зважати на те, що мистецькі твори з цих
курганів виготовлено частково в скіфських, а
частково в грецьких традиціях, унаслідок чого
виникли нові своєрідні форми, що відбивали
духовний світ померлих. При цьому слід чітко
розрізняти грецьку і сучасну колонізацію: на
відміну від іспанців і британців, греки не були
повно-правними господарями скіфії, а хазяй-
нували лише на північному узбережжі; грецьке
мистецтво в курганах скіфських правителів не
відбиває співвідношення сил, а є великою при-
хильністю з грецького боку, а також, можливо,
політеїстичною толерантністю, на відміну від © а.с. русЯЄВа, 2007
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1108
монотеїзму сучасної колонізації, що потребує
подальшої дискусії.
х. хайнен також відзначив виданий ще в ра-
дянському союзі чудовий повний коментар скіфсь-
кого логосу геродота а.І. Доватура, Д.П. кал-лісто-
ва та І.а. Шишової (1982), аналогів якому немає
німецькою, англійською чи французькою мова-
ми. З огляду на це одним із важливих завдань,
розв’язання якого можливе завдяки спільним
зусиллям істориків, археологів і філологів, є
створення коментарю з ілюстраціями на сучас-
ному рівні знань.
Значну частину джерел для вивчення історії
і культури північнопричорноморського регіо-
ну становлять численні грецькі написи, окремі
видання яких (iOSPE, кБн, но, SEG, Bul. иp.,
статті Ю.г. Виноградова) згадано в рецензованій
книзі. х. хайнен детально розглянув найновіші
написи з німфея та семибратнього городища
про боспорського царя левкона i і його ек-
спансію в синдіку, де правив октамасад, у
зіставленні з новелою Поліена про тіргатао та
деякими відомостями геродота про брата царя
скіла, який також мав ім’я октамасад. х. хайнен
полемізує відносно останнього з а.Ю. алєксє-
євим, який не лише припускає його поховання в
кургані солоха, а й вважає, що на золотому гре-
бені, знайденому в ньому, зображено вбивство
скіла його братом, що, на думку німецького вче-
ного, не узгоджується з часом геродота. крім
того, чудова виставка і каталог «Золото скіфів»
ще раз продемонстрували провідне значення
теми дослідження контактів між греками і скі-
фами у північнопричорноморському регіоні.
Проте найбільше уваги х. хайнен приділив
різним питанням відносин між Боспорським
царством і римом у наступному розділі «Про-
ект дослідження: зв’язки риму з боспорськими
царями, philokaisares und philorhomaioi» (S. 28—
59), вивченням яких він займався раніше.
В книзі дуже стисло розглянуто історію вив-
чення Боспорського царства після Мітрідата
vi ро-сійськими, радянськими і пострадянсь-
кими вченими. насамперед відзначено вагому
роль М.І. ростовцева у вивченні цієї тематики,
яке нині продовжує с.Ю. саприкін. х. хайнен
також зауважив, але без посилань на відповідну
літературу, що в радянський час, особливо піс-
ля Другої світової війни, в оцінці римсько-бос-
порських відносин простежувалися патріотичні,
а інколи й націоналістичні тенденції.
самого автора найбільше зацікавило дослі-
дження про римських іноземних друзів за часів
пізньої республіки й раннього принципату.
В основу розуміння історії Боспору від початку
правління аспурга до Дуптуна включно покла-
дено відомі літературні свідчення, епіграфічні
пам’ятки, монети і статуї, які автор досить де-
тально розглядає, особливо статую неокла, вно-
сячи власні корективи щодо їх інтерпретації та
хронології. усі титули, епітети, посади, зазначені
в написах разом з іменами боспорських царів,
ілюстрували їхню політико-релігійну лояльність
відносно римських ініціаторів їхнього стану.
автор не погоджується з висвітленням деяких
питань хронології, ідентифікації статуарних
зображень, окремих дефініцій під час аналізу
джерел з історії та культури Боспору i—v ст.
х. хайнен охарактеризував кілька нових
тем і перспектив, наголосивши, що останнім
часом більш-менш систематично з’являються
літературні огляди і швидко збільшується
кількість узагальнювальних праць, збірок і
матеріалів конгресів, які підтверджують інтен-
сивність і обсяг нових досліджень в інтерна-
ціональному масштабі, особливо причорно-
морського регіону, з-поміж яких він виділив дві
важливі теми.
Першу з них розглянуто в підрозділі «культ
ахілла в Північному Причорномор’ї» (S. 59—
66), де зазначено, що в січні 1998 р. для провід-
ної програми досліджень DFG (der Deutschen
Forschungsgemeinschaft) «Форми і шляхи акуль-
турації в східному середземномор’ї і Причор-
номор’ї за античності» ним було запропонова-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 109
но тему «культ ахілла в Північному Причорно-
мор’ї — аспект і типовий зразок (Modellfall)
північнопонтійського феномену акультурації».
у 2001 р. для виконання зазначеного проекту
було запрошено дослідників з україни і росії,
результатом досліджень яких стало видання
збірки статей під редакцією І. хупе (2006), при-
свячених розгляду різних аспектів цього культу.
у своїй книзі х. хайнен стисло розглянув лише
основні дані про культ ахілла в Північно-Захід-
ному Причорномор’ї і дещо детальніше зупи-
нився на шануванні в ольвії ахілла Понтарха,
присвятні написи якому від архонтів, стратегів,
агораномів, серед яких було чимало носіїв вар-
варських імен, сприяли вивченню основного
завдання проекту з акультурації. Можна лише
жалкувати, що реалізацією проекту займався
І. хупе, а не його ініціатор.
Друга тема — «рабство в Північному При-
чорномор’ї» (S. 66—76), якій х. хайнен приді-
ляв увагу й раніше, вважається найменш вив-
ченою. незважаючи на численні книги і статті
радянських істориків, присвячених рабству в
греції і римі, елліністичних державах і римських
провінціях, досі немає узагальненої і системати-
зованої монографічної розробки теми рабства в
північнопонтійському регіоні. створення такої
праці є одним із нагальних наукових завдань. ес-
кіз цієї теми і стан її вивчення, які автор наводить
у книзі, мають лягти в основу подальшої роботи.
Вчені мають історичні відомості елліністичного
і римського часу, здебільшого нотатки Полібія,
страбона, таціта. До найдавніших свідчень на-
лежить скіфський екскурс геродота, що розкри-
ває одну з важливих тем про рабство в скіфії,
яке розглядається на основі археологічних ма-
теріалів із розкопок скіфських курганів, зокрема
солохи, Чорто-млика, товстої Могили. Він ак-
центує увагу на похованнях у них невільників з
конями (hippo-komoi — конюхи чи коноводи).
В аспекті вивчення рабства в Боспорському
царстві дослідник порушив питання про чис-
ленні надгробні стели з рельєфними зображен-
нями різних сцен, де представлено й залежні
персонажі, про які також немає узагальненого
дослідження. їх типологія та принципи компо-
зиції у порівнянні з іншими пам’ятками в пон-
тійських і середземноморських центрах були
проаналізовані в магістерській праці к. фон
Берен. у межах дослідницької програми трір-
ського університету про рабство і форми залеж-
ності від античності до хх ст. має бути написано
дисертацію і про північнопонтійське рабство.
на додаток х. хайнен відзначив 16 загальнові-
домих боспорських текстів, що здебільшо-
го належали єврейській общині i—iii ст., але
детально зупинився лише на одному написі з
Пантікапея (кБн 70), присвяченому відпущен-
ню на волю годованця геракласа. у контексті
напису дослідник знову порушив питання єв-
рейської общини в Боспорському царстві та
з’ясування дискусійного терміна «proseuche»,
який, на його думку, хоча й у більш вузькому
значенні, тотожний іншотрадиційній сучасній
синагозі.
насамкінець х. хайнен зауважив, що роз-гля-
нуті ним у книзі теми і проекти становлять лише
невеличку частку масштабної дослідницької
програми по північнопонтійському регіону, що
загалом потребує розробки універсальної історії.
В останнє десятиліття було створено різні між-
народні кооперації з дослі-дження як нових ар-
хеологічних матеріалів, так і окремих проблем,
відзначених автором (S. 77—78). Завершується
книга повчальною сентенцією, головний зміст
якої полягає у тому, що сучасні дослідники дав-
нини мають бути не менш допитливими, ніж
геродот — батько історії і перший великий до-
слідник зустрічі греків і скіфів (S. 78).
рецензована монографія містить різноманіт-
ні додатки: діакритичні знаки для грецьких на-
писів, списки скорочень, літератури, ілюстрацій,
подяки окремим установам і особам. Можна
було б зупинитися і на критичних зауваженнях та
помітних недоліках книги. Проте основна мета
цього стислого огляду — привернути увагу до
оригінальної праці х. хайнена всіх вітчизняних
науковців, які займаються вивченням зазначених
питань, зокрема й дискусійних та мало вивчених.
Відносно подальшого дослідження західноєвро-
пейськими істориками та археологами північ-
нопонтійської тематики в широкому значенні й
ареалі, то навряд чи воно буде перспективним
без досконалого знання східнослов’янських
мов, а відповідно, й численних наукових праць,
виданих у росії та україні з багатьох проблем,
з якими, швидше за все, незнайомий і автор
рецензованої книги, а також залучення до про-
екту безпосередніх дослідників археологічних
пам’яток.
Одержано 25.10.06 А.С. РУСЯЄВА
|