Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.)
Статтю присвячено характеристиці глиняних дисків (кінця ІІ тис. до н. е. — VІІ ст. н. е.) зі збірки Національного музею історії України. Значну увагу приділено визначенню функціонального призначення цієї групи ліпного посуду із залученням етнографічних паралелей. Статья посвящена анализу глиняных...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199419 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.) / М.О. Стрельник, М.А. Хомчик // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 26-31. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859805323573854208 |
|---|---|
| author | Стрельник, М.О. Хомчик, М.А. |
| author_facet | Стрельник, М.О. Хомчик, М.А. |
| citation_txt | Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.) / М.О. Стрельник, М.А. Хомчик // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 26-31. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Статтю присвячено характеристиці глиняних дисків (кінця ІІ тис. до н. е. — VІІ ст. н. е.) зі збірки Національного
музею історії України. Значну увагу приділено визначенню функціонального призначення цієї групи ліпного посуду із
залученням етнографічних паралелей.
Статья посвящена анализу глиняных лепных дисков (ІІ тыс. до н. э. — VІІ в. н. э.) из собрания Национального музея истории Украины. Охарактеризованы изделия, присущие различным археологическим культурам.
Значительное внимание уделено функциональному назначению глиняных дисков, которые применялись как
обычные противни для выпечки. С этой точки зрения по-новому рассмотрен орнамент на обратной стороне дисков, который предназначался для быстрого прогревания противня и был сугубо «технологическим». Интерес
также представляют результаты научного эксперимента, в ходе которого авторами статьи на специально изготовленных по древним образцам дисках-противнях по старинному рецепту было выпечено печенье.
The article is devoted to the analysis of clay hand-made discs (2nd millennium BC — 7th c. AD.) from the collection
of National museum of History of Ukraine. The characteristics of the wares typical for different archaeological
cultures is given, high emphasis is placed on the functional purpose of these items used as usual baking sheets. From
this point of view the ornament on the underside of discs which served for faster warming the sheet and which was
exceptionally “technological” is studied anew. Interesting are also the results of the scientific experiment performed
by the authors of the article. The experiment included baking the pastry according to ancient receipt on the discssheets
made after the ancient patterns.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:15:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 226
у національному музеї історії україни збері-
гається цікава та досить численна група експо-
натів, що протягом тривалого часу залишалася
поза увагою дослідників. Це пласкі ліпні глиняні
диски, загладжені або залощені з лицьового боку.
на зворотному боці виробів часто помітні сліди
закопченості, частину предметів оздоблено «ор-
наментом» у вигляді різних наколів, ямок, паль-
цевих защипів, відбитків нігтя та наскрізних от-
ворів, що утворюють примітивний візерунок або
розташовуються безсистемно. Диски побутували
на території лісостепової зони україни з кінця ІІ
тис. до н. е. до VІІ ст. н. е. ними користувалися за
доби бронзи, вони були неодмінним атрибутом
чорноліської, поморської та пізньопоморської
культур, набули поширення в скіфській, гето-
дакійській, лужицькій, зарубинецькій, київській
та ранньослов’янських культурах.
Дослідники, як правило, відносять ці диски до
категорії кухонного посуду, зрідка зазначаючи,
що вони могли використовуватися з ритуальною
метою (пачкова 1990, с. 50). у науковій літературі
ці предмети описують під різними назвами, най-
частіше як «кришки», «сковорідки» або «цідилки»
(бессонова, скорый 2001, с. 87—89; еременко,
щукин 1992, с. 106; Мелюкова 1958, с. 63; Макси-
мов 1972, с. 85). Інколи їх називають «дископодіб-
ними покришками-тарілками» (стародав-нє…
1974, с. 25), «круглими, пласкими покришками»
(кухаренко 1969, с. 98), «глиняними посудинами
з отворами» (шрамко 1996, с. 33), «глиняними
кружками» (бессонова, скорый 2001, с. 89) і на-
віть «блюдами» (солтис, білан 1999, с. 26). Ці
назви відбивають неправильну атрибуцію речей,
що насправді були звичайними листами для ви-
пікання коржів, хліба чи печива. на нашу думку,
найбільш прийнятною для цієї групи виробів є
назва «диск» (щербакова 1983, с. 163; пачкова
1990, с. 53; баран 1998, с. 168).
© М.о. стрельник, М.а. хоМчик, 2007
ãëèí í² äèñêè-ëèñòè
äë âèϲ×êè (II òèñ. äî í. å. — I òèñ. í. å.)
ì.î. ñòðåëüíèê, ì.à. õîì÷èê
Ïóáë³êàö³¿
àðõåîëîã³÷íèõ ìàòåð³àë³â
Статтю присвячено характеристиці глиняних дисків (кінця ІІ тис. до н. е. — VІІ ст. н. е.) зі збірки Національного
музею історії України. Значну увагу приділено визначенню функціонального призначення цієї групи ліпного посуду із
залученням етнографічних паралелей.
Музейна збірка налічує 285 фрагментів гли-
няних дисків та 5 цілих (відреставрованих) ви-
робів, переданих до музею у складі різних ко-
лекцій як «фрагменти глиняного посуду». Май-
же всі вони, за винятком двох фрагментів,
знайдених під час розкопок кургану ранньo-
скіфського часу в с. Іванковичі, що на київ-
щині, походять із поселень або городищ. пе-
реважна більшість матеріалу датується
VІІ—VІ ст. до н. е. (107 одиниць зберігання)
та І ст. до н. е. — І ст. н. е. (178), незначна
кількість виробів — добою бронзи (2) та V—
VІІ ст. н. е. (3). більшість фрагментів було
знайдено під час дослідження заповнення гос-
подарчих ям та в житлах, часто безпосередньо
поблизу вогнищ або печей. на поселеннях та
городищах скіфського часу знахідки дисків
часто зосереджувалися в кількох певних міс-
цях (інвентарні книги нМІу археологічних
фондів «а», «в» та «бД»).
нижче наведено опис музейних колекцій, що
містили глиняні диски.
Диски епохи бронзи. у фонді «а» зберіга-
ються 2 фрагменти дисків, датованих кінцем
ІІ тис. до н. е. Ці вироби походять із розкопок
1927—1931 рр. на о-ві Дубовий, згодом затоп-
леного водами Дніпродзержинського водосхо-
вища, що розташовувався вище від сучасного
с. Вовніги солонянського р-ну Дніпропетровсь-
кої обл. обидва диски жовто-сірого кольору, із
загладженим лицьовим боком та незначним по-
товщенням у центральній частині (товщина 1,1—
1,3 см). один із них (нМІу, інв. № а201/128) мав
діаметр 27—28 см, другий (нМІу, інв. № а201/
129) — 24—25 см (рис. 1, 1, 2).
Диски доби раннього залізного віку. у 1938 р.
до музею було передано 7 фрагментів глиняних
дисків із загладженою поверхнею з поселення
біля м. немирів Вінницької обл. (нМІу, інв. № бД-
6763/1-7). їх було знайдено у 1938 р. під час роз-
копок експедиції Іа ан срср та урср під ке-
Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 27
рівництвом М.І. артамонова. Діаметр дисків —
близько 30 см, товщина — 1,3 см.
у 1939—1940 рр. археологічна експедиція
Центрального історичного музею ім. т.г. шев-
ченка під керівництвом І.В. Фабріціус проводила
розкопки шарпівського городища (с. пастирське
смілянського р-ну черкаської обл.), де було ви-
явлено 31 фрагмент глиняних дисків діаметром
18—32 см, завтовшки — 0,7—1,6 см (нМІу, інв.
№ бД-6762/1-31). поверхню 3 фрагментів було
залощено, решти — загладжено. Ві-сім фрагмен-
тів мали «орнамент»: наколи на лицьовому та
зворотному боках, наскрізні отвори та пальцеві
защипи.
аналогічні матеріали було відкрито під час
досліджень у 1958—1960 рр. поселення біля
с. Івано-пусте борщівського р-ну тернопільської
обл. експедицію було організовано Державним
республіканським історичним музеєм, очолюва-
ла її о.Д. ганіна. усього було виявлено 66 фраг-
ментів дисків, переважно в розкопі № 2 (нМІу,
інв. № бД-6761/1-66). Діаметр дисків коливався
у межах від 17 до 30 см, найпоширенішим був
діаметр 26—28 см. товщина дисків становила
від 0,4 до 1,8 см і залежала від їх діаметра. пере-
важна більшість дисків мала потовщену середню
частину. Диски було виготовлено досить якісно.
у двох випадках вони мали лисковану поверхню,
28 фрагментів були загладжені з обох боків, а
30 — оздоблював «орнамент» у вигляді різних
наколів, сітки, відбитків нігтя та наскрізних от-
ворів (рис. 1, 3).
у 1981 р. експедицією Державного історич-
ного музею урср на чолі з о.Д. ганіною під час
розкопок поселення біля с. Залісся борщівського
р-ну тернопільської обл. також було виявлено
фрагменти глиняних дисків, один із яких збері-
гається в нМІу (нМІу, інв. № бД-6764). Діаметр
диска — 27 см, товщина — 1,3 см. поверхня ли-
цьового боку загладжена, зворотного — вкрита
пальцевими защипами, розташованими безсис-
темно на відстані 1 см від краю виробу.
у 2000 р. до музею надійшли матеріали з по-
ховання № 1, кургану № 1 (VІІ—VІ ст. до н. е.) с.
Іванковичі Васильківського р-ну київської обл.
(нМІу, інв. № бД-6830, 6831), де у 1994 р. пра-
цювала археологічна експедиція Центру охорони
пам’яток історії, археології та мистецтва управ-
ління культури київської облдержадміністрації,
очолювана о.б. солтисом. поховальний інвен-
тар містив 2 фрагменти ретельно виготовленого
глиняного диска діаметром 30 см і завтовшки
1,3 см. поверхня диска з обох боків була лиско-
ваною, а гончарне тісто містило домішки слю-
ди, що робило виріб ще блискучішим. колір
глини червонувато-сірий. поховання, у якому
знайдено диск, було пограбовано ще в давнину,
тому всі знахідки розташовувалися в придонно-
му шарі ями на відстані 20 см від її дна. До комп-
лексу входили фрагменти ще 6 посудин з до-міш-
ками слюди в глині. крім кераміки, в похованні
лежали золоті бляшка і пластина, бісер, дрібні
намистини, а також просвердлені черепашки
(солтис, білан 1999, с. 27).
Диски зарубинецької археологічної культури.
глиняні диски були досить поширеними знахід-
ками і на пам’ятках зарубинецької археологіч-ної
культури. Значна їх кількість (178 штук) похо-
дить із поселення І ст. до н. е. — І ст. н. е., роз-
копаного у 1965—1973 рр. у києві на оболоні
(колекційні списки: в-4692 (32 одиниць); в-4674
(24); в-4680 (9); в-4690 (16); в-4693 (50); в-4691
(46)). керувала розкопками співробітник музею
г.М. шовкопляс, яка передала музею весь ком-
плекс матеріалів із поселення — до найменших
фрагментів стінок посуду. Завдяки цьому вдалося
відібрати фрагменти середньої частини дисків,
майже відсутніх в інших колекціях. Можливо,
саме цим пояснюється і велика загальна кількість
цього посуду, який в інших населених пунктах міг
Рис. 1. глиняні диски ІІ тис. до н. е. — VІІ ст. н. е.: 1, 2 —
острів Дубовий, с. Вовніги солонянського р-ну Дніп-
ропетровської обл. (ІІ тис. до н. е.); 3 — с. Івано-пусте,
борщівського р-ну тернопільської обл. (VІ ст. до н. е.);
4 — київ, оболонь (І ст. до н. е. — І ст. н. е.); 5 — с. пень-
ківка чигиринського р-ну черкаської обл. (V—VІІ ст.);
6 — с. опішня полтавської обл. (V—VІІ ст.); 7 — чер-
нівці (V—VІІ ст.)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 228
просто залишитися без належної уваги (шовко-
пляс, терпиловський 2002, с. 246—247; шовко-
пляс, терпиловський 2003, с. 178—190).
Діаметр дисків коливався у межах 17—32 см,
найпоширенішим був діаметр 25—26 см; товщи-
на — 0,7—1,7 см. усі вироби мають більш товсту
середню частину і тонший край. Майже всі вони
не орнаментовані. «орнамент» у вигляді насі-
чок, наколів або пальцевих защипів мали лише
12 фрагментів. колір глини — світло-коричне-
вий або червонувато-сірий. поверхня з лицьово-
го боку, як правило, загладжена, на зворотному
— шерехата. Диски було знайдено майже в усіх
житлах і в більшості господарчих ям (рис. 1, 4).
Диски V—VІІ ст. н. е. Музейна збірка міс-
тить лише 3 фрагменти глиняних дисків, дато-
ваних V—VІІ ст. н. е. (рис. 1, 5—7). у 1948 р. в
інвентарній книзі музею було зафіксовано фраг-
мент диска діаметром 31 см і завтовшки 1—1,4 см
із с. пеньківка чигиринського р-ну черкаської
обл. Диск було виготовлено з червонувато-сірої
глини. гончарне тісто містило домішки піску,
слюди та товченої черепашки. поверхня виробу
з обох боків не рівна. ще один фрагмент дис-
ка діаметром 27 см і завтовшки 1,4 см було знай-
дено під час археологічної розвідки співробітни-
ків музею у с. опішня полтавської обл. у 1940
р. Він також мав нерівну поверхню. глина була
світло-коричневого кольору і містила до-мішки
кварцевого піску та шамоту. у 1957 р. б.о. тимо-
щук передав до музею фрагмент диска з дуже не-
рівною поверхнею, що походив із археологічної
розвідки чернівецького краєзнавчого музею у м.
чернівці, в урочищі роша. Діаметр диска стано-
вив близько 29 см, а його товщина коливалася в
межах 1—1,4 см. колір глини — червонувато-
сірий, випал — нерівномірний.
слід зауважити, що за ранньої залізної доби
диски виготовляли ретельніше. Всі вони мають
рівну поверхню, здебільшого загладжену або
лисковану, а також правильну округлу форму.
глина сіруватого, часто світло-жовтого чи корич-
невого кольору. гончарне тісто містило рослинні
домішки, дрібний пісок, шамот, інколи слюду.
на зворотному боці майже половини дисків за-
фіксовано «орнамент».
Зарубинецькі гончарі ліпили свої диски з
більш грубого тіста з домішками рослинного
характеру, крупного шамоту, річкового піску,
товченого каменю, слюди. проте трапляються
і вироби з добре відмученої глини з домішками
дрібного шамоту та піску. колір глини — від
світло-жовтого до червоно- та буро-коричневого.
поверхня — від добре загладженої до шерехатої,
горбкуватої. край — нерівний, «орнаментовано»
приблизно четверту частину від загальної кіль-
кості предметів. подібні характеристики мають
і диски V—VІІ ст. Випалювали диски на відкри-
тих вогнищах, що засвідчує дво- або тришаровий
злам черепка. найчастіше їх робили з тієї самої
глини, що й інший посуд.
надзвичайно цікавим є «орнамент», що
здебільшого розташовувався на зворотному боці
виробів, у той час як лицьовий бік намагалися
зробити якомога рівнішим (рис. 2). Цей «орна-
мент» мав не декоративну, а суто технологічну
функцію. шерехата поверхня, защипи, наколи,
наскрізні отвори створювали кращі умови для
більш швидкого прогрівання диска й підготовки
його до роботи. на «орнаментованих» дисках ви-
пічка менше пригорала і швидше випікалася.
підтвердженням нашої гіпотези можуть бути ре-
зультати проведеного нами наукового експеримен-
ту, під час якого диски з технологічним «орнамен-
том», виготовлені за давніми зразками, у звичайній
печі нагрілися швидше, ніж неорнаментовані.
З етнографічних джерел відомо, що диски
ніколи не мастили олією. тісто клали на добре
розігрітий диск-лист, притрусивши його перед
тим борошном. потім його ставили на черінь
вогнища або вже витопленої печі (бломквист
1956, с. 262).
Рис. 2. технологічні «орнаменти» на глиняних дисках:
1 — с. Івано-пусте, борщівського р-ну тернопільської
обл. (VІ ст. до н. е.); 2, 3 — с. пастирське смілянського
р-ну черкаської обл. (VІІ—VІ ст. до н. е.); 4 — с. Залісся
борщівського р-ну тернопільської обл. (VІІ—VІ ст. до
н. е.); 5, 6 — київ, оболонь (І ст. до н. е. — І ст. н. е.)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 29
Життя наших пращурів було суворо регла-
ментованим і його неможливо уявити без різно-
манітних язичницьких свят та обрядів. у давни-
ну найшанованішими на території лісостепової
зони україни були божества, пов’язані з культом
родючості. саме на їх честь влаштовувалися свя-
та, що майже завжди супроводжувалися випікан-
ням і ритуальним вживанням та принесенням у
жертву культових коржів, печива, хліба.
Випічка хліба з ритуальною метою завжди
була пов’язана з ідеєю виникнення, зароджен-
ня, початку створення чогось нового (байбурин
1977, с. 129— 130), наприклад: початок нового
року, прихід весни, визрівання врожаю, весілля,
народження дитини, смерть людини (як початок
нового, потойбічного, життя), будівництво нової
хати тощо. осетини, яких вважають далекими
нащадками скіфів, навіть святкували особливе
свято — День хліба, присвячене початку поль-
ових робіт. на святковому столі ставили верти-
кально три спечених пирога, що символізували
бога, сонце та землю (уарзиати 1995, с. 121).
Випікали й обрядове печиво у вигляді круглих
коржиків що символізували сонце (їх ще нази-
вали «сонячним вогнем»), а також фігурок лю-
дей та тварин. Для приготування такого печива
місили особливе тісто з просяного борошна, в
яке додавали трохи підсмаженого зерна. саме
такий склад мав просяний коржик VІ ст. до
н. е., знайдений на пастирському городищі (пет-
ров 1948, с. 81). Домашнє вогнище і піч вважали-
ся в осетинів найсвященнішими місцями в оселі,
вони були осередками культу предків, основою
сімейного добробуту. З культом домашнього вог-
нища могли пов’язуватися й диски для випічки
(рыбаков 1981, с. 262).
Дуже популярною була різноманітна святкова
випічка й в українських селах. Давня язични-
цька традиція протягом століть пристосувалася
до християнського календаря, а різні види пе-
чива стали регламентуватися місцевими звича-
ями. так, на середохрестя (середина четвертого
тижня Великого посту) пекли обрядове печиво у
формі круглих коржиків та хрестів. їх їли самі,
а також давали худобі. Вони повинні були дода-
ти сили орачу, коням та волам перед початком
сівби (соколова 1979, с. 94). коли помирала ма-
ленька дитина, пекли печиво у вигляді пташки
— «голубка». під час похорону таких «голубків»
роздавали дітям (говорун 2001, с. 114).
печиво могло бути як прісним, так і солодким.
Із сивої давнини дійшов до нас рецепт солодкого
печива — медівника. Мед доводили до кипіння, до-
давали борошно (пшеничне, житнє, просяне). на
одну частину меду брали приблизно дві частини бо-
рошна й місили доти, доки тісто не ставало м’яким.
Із тіста ліпили фігурки людей чи тварин. Ви-пі-
кали медівники на посипаних борошном сухих
листах у гарячій печі (артюх 1993, с. 91). Медівники
роздавали дітям-посівальникам і щедрувальникам
на новий рік, колядникам на різдво, ними пови-
туха пригощала своїх «онуків», ними ж обдарову-
вали своїх хрещеників хрещені батьки. Медівники
довго не псувалися, могли зберігатися роками,
і за повір’ями приносили в дім щастя. За давнім
кельт-ським звичаєм у британії й нині на різдво спе-
ціально випікають круглі булочки, які зберігають про-
тягом року, вірячи, що вони захистять житло від вог-
ню, хвороб та нечисті (гершкович 2004, с. 105).
Можливо, саме на основі меду пекли культове
печиво на глиняних дисках. Зовнішній вигляд
такого печива міг бути аналогічним вигляду чис-
ленних глиняних хлібців та статуеток, відомих
із археологічних розкопок (гершкович 2004, с.
105). часто в гончарне тісто, з якого їх було виго-
товлено, додавали зерно (шрамко 1987, с. 137).
І глиняні, й випечені з тіста фігурки приносили
в жертву богу родючості, часто вони були його
уособленням, тому вживання печива могло сим-
волізувати єднання з вищою силою.
продовженням нашого експерименту стало
випікання подібного печива на дисках. За вище-
зазначеним рецептом було приготовано тісто й
зліплено фігурки за зразками глиняних жіночих
фігурок (рис. 3, 1, 2), пташок та хлібців (рис. 3,
Рис. 3. Фігурки глиняні та випечені на дисках із тіста:
1—3 — більське городище (VІІ—ІІІ ст. до н. е.); 4—7 —
сучасна випічка, одержана під час експерименту
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 230
Артюх Л. українська кухня // українська минувшина. — к., 1993. — с. 79—109.
Баран В.Д. Давні слов’яни. — к., 1998.
Байбурин А.К. Восточнославянские гадания, связанные с выбором места для нового жилища // Фольклор и этног-
рафия. связи фольклора с древними представлениями и обрядами. — л., 1977. — с. 123—131.
Бессонова С.С., Скорый С.А. Мотронинское городище скифской эпохи. — киев; краков, 2001.
Бломквист Е.Э. крестьянские постройки русских, украинцев и белорусов // Восточнославянский этнографический
сборник. — М., 1956. — с. 3—461.
Гершкович Я.П. Феномен зольников белогрудовского типа // российская археология. — 2004. — № 4. —
с. 104—113.
Говорун С. стінянські «колачі». За матеріалами фольклорно і етнографічної експедиції в с. стіна томашівського
р-ну Вінницької обл. // народна творчість та етнографія. — 2001. — № 1. — с. 110—118.
Еременко В.Е., Щукин М.Б. кимвры, тевтоны, кельто-скифы и некоторые вопросы хронологии рубежа среднего и
позднего латена // проблемы хронологии эпохи латена и римского времени.— спб., 1992. — с. 80—115.
Кухаренко Ю.В. археология польши. — М., 1969.
Максимов Е.В. среднее поднепровье на рубеже нашей эры. — к., 1972.
Мелюкова А.И. памятники скифского времени лесостепного среднего поднестровья // Миа. — М., 1958.
Пачкова С.П. керамика // славяне юго-восточной европы в предгосударственный период. — к., 1990. —
с. 49—72.
Петров В.П. харчові рештки з пастирського городища // археологія. — 1948. — № 2. — с. 79—86.
Рыбаков Б.А. язычество древних славян. — М., 1981.
Седов В.В. Восточные славяне в VІ—хІІ вв. // археология ссср. — М., 1982.
Соколова В.К. Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов. — М., 1979.
Солтис О.Б., Білан Ю.О. Дослідження кургану ранньоскіфського часу на київщині // археологічний літопис лі-
вобережної україни. — к., 1999. — № 2. — с. 26—27.
Стародавнє населення прикарпаття і Волині. — к., 1974.
Уарзиати В. праздничный мир осетин. — Владикавказ, 1995.
Шовкопляс Г.М., Терпиловський Р.В. кераміка рубежу нашої ери з поселення оболонь (попередні спостереження)
// сучасні проблеми археології. — к., 2002. — с. 246—247.
Шовкопляс Г.М., Терпиловський Р.В. кераміка рубежу нашої ери з поселення оболонь у києві // старожитності
першого тисячоліття нашої ери на території україни. — к., 2003. — с. 178—190.
Шрамко Б.А. бельское городище скифской эпохи (город гелон). — к., 1987.
Шрамко Б.А. комплекс глиняных скульптур бельского городища // більське городище в контексті вивчення пам’яток
раннього залізного віку європи. — полтава, 1996. — с. 67—87.
Шрамко Б.А. раскопки В.а. городцова на бельском городище в 1906 году (по материалам коллекции гиМ) //
більське городище в контексті вивчення пам’яток раннього залізного віку європи. — полтава, 1996. —
с. 29—54.
Щербакова Т.А. раскопки поселения позднеримского времени у с. чишмикиой // археологические исследования
в Молдавии в 1979—1980 гг. — кишинев, 1983. — с. 151—171.
Одержано 22.06.2006
3) із більського городища (VІІ—ІІІ ст. до н. е.)
(шрамко 1996, с. 81, рис. VІІ, 2, 3; нМІу, інв.
№ б-7270-7271). приблизно через 10 хвилин
печиво було готове (рис. 3, 4—7). Вироби ви-
явилися непоганими на смак і придатними до
тривалого зберігання (принаймні за 3 роки після
експерименту вони не втратили своїх смакових
якостей). отже, експеримент дав змогу виявити
кілька важливих доказів на користь широкого ви-
користання дисків у давнину: усі диски швидко
прогрівалися (5—10 хвилин); «орнаментовані»
вироби нагрівалися швидше; на посипаному бо-
рошном листі тісто не пригорало й ви-пікалося
рівномірно; весь процес випічки займав мало
часу; після використання диск можна було не
мити, достатньо було змести рештки борошна;
можливість досить тривалого зберігання готових
виробів.
не виключено, що і самі предмети, на яких
випікали культове печиво (глиняні диски-листи),
також набували певної святості. До цих речей
ставилися з пошаною, вони навіть супровод-
жували померлих на «той світ». поступово,
протягом століть, у людей змінилося ставлення
до самого процесу випікання. Зі справи риту-
альної він став звичайним побутовим явищем.
уже в зарубинецьку добу (ІІ ст. до н. е. — ІІ ст.
н. е.) печиво виготовляли в кожній хаті, кожна
господиня мала по кілька глиняних дисків, а їх
виготовленню вже не надавали такого значення,
як раніше. Вироби стали грубішими, рідше ви-
користовувався технологічний «орнамент», і на
початку VІІІ ст. глиняні диски вийшли з ужитку,
поступившись місцем спочатку глиняним ско-
во-рідкам із невеликим бортиком (седов 1982,
с. 238) а згодом — металевим листам.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 31
М.А. Стрельник, М.А. Хомчик
глинянЫе Диски-протиВни Для ВЫпечки (ІІ тыс. до н. э. — Vii в. н. э.)
статья посвящена анализу глиняных лепных дисков (ІІ тыс. до н. э. — VІІ в. н. э.) из собрания национально-
го музея истории украины. охарактеризованы изделия, присущие различным археологическим культурам.
Значительное внимание уделено функциональному назначению глиняных дисков, которые применялись как
обычные противни для выпечки. с этой точки зрения по-новому рассмотрен орнамент на обратной стороне дис-
ков, который предназначался для быстрого прогревания противня и был сугубо «технологическим». интерес
также представляют результаты научного эксперимента, в ходе которого авторами статьи на специально изго-
товленных по древним образцам дисках-противнях по старинному рецепту было выпечено печенье.
M.O. Strelnyk, M.A. Khomchyk
clay DiScS-SheetS For BakinG (2nd millennium Bc — 7th c. aD.).
the article is devoted to the analysis of clay hand-made discs (2nd millennium Bc — 7th c. aD.) from the collection
of national Museum of history of ukraine. the characteristics of the wares typical for different archaeological
cultures is given, high emphasis is placed on the functional purpose of these items used as usual baking sheets. From
this point of view the ornament on the underside of discs which served for faster warming the sheet and which was
exceptionally “technological” is studied anew. interesting are also the results of the scientific experiment performed
by the authors of the article. the experiment included baking the pastry according to ancient receipt on the discs-
sheets made after the ancient patterns.
у 1979 р. біля с. любомирка олександрівсь-
кого р-ну кіровоградської обл. місцевим
краєзнавцем І.Д. петренком на значній площі
було виявлено скупчення кераміки скіфського
часу. В 1987 р. з нагоди підготовки тому Зводу
пам’яток історії та культури кіровоградської обл.
територію пам’ятки оглянули с.с. бессонова —
керівник південного загону кіровоградської
експедиції Іа ан урср та о.п. орлик — нау-
ковий співробітник кіровоградського обласного
краєзнавчого музею. результати огляду підтвер-
дили існування на зазначеній площі поселення
скіфського часу (поселення № 6 за звітом). Зок-
рема, виразно простежувалися дві низки плям
золистого ґрунту. В 2005 р. автором було зробле-
но схематичний план території пам’ятки, зібрано
підйомний матеріал, що дає змогу більш точно
визначити час функціонування поселення.
поселення розташоване на вершині неши-
рокого мисоподібного плато, що плавно пони-
жується на захід, південь і схід. З півночі та сходу
© о.п. орлик, 2007
î.Ï. îðëèê
Ïîñåëåíí ðàííüîñê²Ôñüêîãî
×àñó ëÞáîìèðêà-1 ó âåðõ²â’¯ ð. ò ñìèí
Опубліковано знахідки скіфського часу, виявлені біля с. Любомирка, що на Кіровоградщині, які засвідчують існування
тут поселення VI ст. до н. е.
територія поселення обмежена глибокою балкою
(перепад висот 35—83 м), що є частиною Мат-
віївського лісу. За 0,5 км на захід від поселення
в пологій балці розташоване с. любомирка (рис.
1). у верхів’ї балки, напроти поселення, бере
початок безіменний струмок, який за 7 км на
південь зливається з р. тясмин. Загальна площа
поселення становить близько 10 га. В напрямку
південь—північ його перетинає лісосмуга, поб-
лизу якої прокладено ґрунтову дорогу. більша
частина поселення на захід від лісосмуги пло-
щею 300 × 250 м розорюється. тут виявлено
8 золистих плям діаметром 15—20 м, заввишки
від 0,2—0,3 до 1 м, розташованих на відстані
50—60 м одна від одної. плями утворюють у
плані майже прямий кут, одна зі сторін якого орі-
єнтована довгою віссю із заходу на схід (6 плям у
1 і 2 ряди), а друга — з півночі на південь (3 пля-
ми разом із кутовою плямою). Вони чітко про-
стежуються на оранці завдяки вмісту попелу і
глини. саме у межах плям і навколо них зібрано
більшість знахідок. окремі знахідки — 5 фраг-
ментів невиразної ліпної кераміки — виявлено на
Я
Я
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199419 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:15:40Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Стрельник, М.О. Хомчик, М.А. 2024-10-06T17:09:24Z 2024-10-06T17:09:24Z 2007 Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.) / М.О. Стрельник, М.А. Хомчик // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 26-31. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199419 Статтю присвячено характеристиці глиняних дисків (кінця ІІ тис. до н. е. — VІІ ст. н. е.) зі збірки Національного музею історії України. Значну увагу приділено визначенню функціонального призначення цієї групи ліпного посуду із залученням етнографічних паралелей. Статья посвящена анализу глиняных лепных дисков (ІІ тыс. до н. э. — VІІ в. н. э.) из собрания Национального музея истории Украины. Охарактеризованы изделия, присущие различным археологическим культурам. Значительное внимание уделено функциональному назначению глиняных дисков, которые применялись как обычные противни для выпечки. С этой точки зрения по-новому рассмотрен орнамент на обратной стороне дисков, который предназначался для быстрого прогревания противня и был сугубо «технологическим». Интерес также представляют результаты научного эксперимента, в ходе которого авторами статьи на специально изготовленных по древним образцам дисках-противнях по старинному рецепту было выпечено печенье. The article is devoted to the analysis of clay hand-made discs (2nd millennium BC — 7th c. AD.) from the collection of National museum of History of Ukraine. The characteristics of the wares typical for different archaeological cultures is given, high emphasis is placed on the functional purpose of these items used as usual baking sheets. From this point of view the ornament on the underside of discs which served for faster warming the sheet and which was exceptionally “technological” is studied anew. Interesting are also the results of the scientific experiment performed by the authors of the article. The experiment included baking the pastry according to ancient receipt on the discssheets made after the ancient patterns. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічних матеріалів Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.) Глиняные диски-противни для выпечки (ІІ тыс. до н. э. — VII в. н. э.) Clay Discssheets for Baking (2nd millennium BC — 7th c. AD.) Article published earlier |
| spellingShingle | Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.) Стрельник, М.О. Хомчик, М.А. Публікації археологічних матеріалів |
| title | Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.) |
| title_alt | Глиняные диски-противни для выпечки (ІІ тыс. до н. э. — VII в. н. э.) Clay Discssheets for Baking (2nd millennium BC — 7th c. AD.) |
| title_full | Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.) |
| title_fullStr | Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.) |
| title_full_unstemmed | Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.) |
| title_short | Глиняні диски-листи для випічки (ІІ тис. до н. е. — VII тис. н. е.) |
| title_sort | глиняні диски-листи для випічки (іі тис. до н. е. — vii тис. н. е.) |
| topic | Публікації археологічних матеріалів |
| topic_facet | Публікації археологічних матеріалів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199419 |
| work_keys_str_mv | AT strelʹnikmo glinânídiskilistidlâvipíčkiíítisdoneviitisne AT homčikma glinânídiskilistidlâvipíčkiíítisdoneviitisne AT strelʹnikmo glinânyediskiprotivnidlâvypečkiíítysdonéviivné AT homčikma glinânyediskiprotivnidlâvypečkiíítysdonéviivné AT strelʹnikmo claydiscssheetsforbaking2ndmillenniumbc7thcad AT homčikma claydiscssheetsforbaking2ndmillenniumbc7thcad |