До ювілею Світлани Іванівни Круц
Антропологія давнього населення України асоціюється у фахівців насамперед з іменем Світлани Іванівни Круц — відомої української дослідниці, яка вже майже півстоліття плідно працює у галузі історичної антропології. Без перебільшення можна стверджувати, що жодна серйозна наукова праця з історії давньо...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199435 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До ювілею Світлани Іванівни Круц // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 116-118. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860228627505872896 |
|---|---|
| citation_txt | До ювілею Світлани Іванівни Круц // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 116-118. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Антропологія давнього населення України асоціюється у фахівців насамперед з іменем Світлани Іванівни Круц — відомої української дослідниці, яка вже майже півстоліття плідно працює у галузі історичної антропології. Без перебільшення можна стверджувати, що жодна серйозна наукова праця з історії давньої людності півдня Східної Європи не обходиться без посилання на висновки її досліджень.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:21:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2116
äî Þâ²ëåÞ
ñâ²òëàíè ²âàí²âíè êðóö
© потєхІна І.Д., 2007
антропологія давнього населення україни асо-
ціюється у фахівців насамперед з іменем світла-
ни Іванівни круц — відомої української дослід-
ниці, яка вже майже півстоліття плідно працює
у галузі історичної антропології. без перебіль-
шення можна стверджувати, що жодна серйозна
наукова праця з історії давньої людності півдня
східної європи не обходиться без посилання на
висновки її досліджень. Власне, й сучасна ук-
раїн-ська антропологічна школа, і, звичайно, роз-
маї-тість і багатство антропологічних колекцій у
фондах Інституту багато в чому завдячують само-
відданій праці й науковому ентузіазму с.І. круц,
ювілей якої нещодавно відсвяткували її друзі
та колеги.
народилася світлана Іванівна у м. Запоріжжя
на різдво 1937 р. у сім’ї інженерів Зої Зинові-ївни
та Івана трифоновича Жиляєвих. перші десять
років світлани пройшли в рідному місті. однак
професія батька — одного з небагатьох у країні
фахівців з електрифікації залізниць — була
пов’язана з частими переїздами, і згодом роди-
на переїхала до Дніпропетровська, через рік —
до м. Златоуст челябінської області, а з 1949 р.
оселилася в києві. отримавши у 1954 р. атес-
тат зрілості після закінчення київської середньої
школи № 57, дівчина вступила на історико-філо-
софський факультет київського державного уні-
верситету ім. т.г. шевченка.
З перших курсів навчання в університеті
майбутня дослідниця з ентузіазмом поринула у
ви-вчення давньої історії, етнографії та музейної
справи, але найбільше її приваблювала архео-
логія. світлана стала активним членом науко-
вого археологічного гуртка, виступала на його
засіданнях із доповідями, вивчала німецьку та
грецьку мови, проходила археологічну практику
в музеях києва, Москви та ленінграда.
у студентські роки сформувалася не лише на-
укова, але й громадянська активність с.І. круц.
у 1954 р. за власним (!) бажанням 19-річна
світлана разом із іншими студентами, серед яких
були і майбутні колеги-археологи а.І. кубишев
та В.І. бідзіля, поїхала збирати врожай на цілину
в казахстан. За сумлінну працю вона була наго-
роджена грамотою та значком, але справ-жнім
здобутком стали віра у власні сили та дружбу,
що зародилася на цілині й витримала перевірку
часом.
робота в ольвійській експедиції під керівниц-
твом відомого українського археолога л.М. сла-
віна під час університетської практики зміцнила
впевненість світлани Іванівни у правильності
вибору життєвого шляху — з того часу вона
назавжди пов’язала його з археологічними до-
слідженнями, хоча остаточна спеціалізація від-
булася дещо пізніше. археологічна практика
в ольвії відіграла вирішальну роль не лише в
професійному, а й в особистому житті. саме тут
світлана Іванівна вперше зустріла свого май-
бутнього чоловіка, молодого студента-архео-
лога, а нині визначного дослідника трипільської
культури, В.а. круца — однодумця та друга на
все життя.
після закінчення університету в 1959 р. світ-
лані Іванівні круц не вдалося потрапити в штат
омріяного Інституту археології, і вона почала
працювати в Інституті мистецтвознавства, фоль-
клору та етнографіі ан урср ім. М.т. рильсь-
кого, спершу на посаді старшого лаборанта, а з
1962 р. — молодшим науковим співробітником
відділу етнографії, до складу якого тоді входи-
ла група антропології. керівник групи, відомий
український антрополог В.Д. Дяченко, залучив
світлану Іванівну до роботи в антропологічних
експедиціях, де проводилися соматологічні ви-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 117
міри сучасного населення полісся, Закарпаття та
інших регіонів україни і Молдавії. антропологія
зацікавила світлану Іванівну, і вже у 1962 р. у спі-
вавторстві з В.Д. Дяченком вона написала стат-
тю, присвячену антропологічній характеристиці
українців хотинщини. так почався її науковий
шлях в антропології.
спеціалізуючись з палеоантропології, с.І. круц
упевнено опановувала складні краніологічні, ос-
теологічні та статистичні методики. проте до-
слідниця «не зрадила» й археології, вдало поєд-
навши обидва наукові захоплення. Вона почала
збір і вивчення антропологічних матеріалів із по-
ховань, відкритих під час археологічних розко-
пок, в яких брала безпосередню участь. щорічна
робота в експедиціях Інституту археології ан
урср, серед яких були південно-українська,
криворізька (1963), північно-кримська, кер-
ченська (1964—1967), Інгулецька, Дніпровська
(1967), каховська, Вільнянська (1968—1969), хер-
сонська, Запорізька, орджонікідзівська (1970—
1972) та інші, сприяла інтенсивному збагаченню
антропологічних колекцій і давала змогу безпо-
середньо у польових умовах досліджувати ске-
летні рештки, що через погану збереженість не
підлягали транспортуванню в лабораторію.
результати вивчення здобутих матеріалів ляг-
ли в основу низки статей та монографії «антро-
по-логічна характеристика древнього населення
території україни» (1968, у співавторстві), при-
свячених вивченню антропологічних матеріалів
із поховань широкого хронологічного діапазону
— від неоліту до середньовічних тюркських кочо-
виків. Водночас у молодої дослідниці сформував-
ся інтерес до проблеми походження, антрополо-
гічного складу та генетичних зв’язків населення
ямної, катакомбної та зрубної культур, яким вона
присвятила монографію «население территории
украины эпохи меди—бронзы» (1972).
новий етап наукової діяльності с.І. круц, що
розпочався після її переводу в складі групи ан-
тропології у 1974 р. до Інституту археології ан
україни, насамперед пов’язаний з інтенсивним
нагромадженням нових антропологічних ма-
теріалів із розкопок численних експедицій у міс-
цях будівництва зрошувальних систем. світлана
Іванівна очолювала спеціальну постійно діючу
експедицію, створену для оптимізаціїї роботи
антропологів зі збору та обробки цих матеріалів.
Вийшли друком статті с.І. круц за результатами
вивчення скелетів із розкопок Верхньо-тарасівсь-
кої (1973—1974), південно-бузької (1967—
1976), бортницької (1975), херсонської експе-
дицій, було опубліковано антропологічні мате-
ріали з некрополів керченського півострова, кур-
гану с. Жовтокам’янка та семенівського курган-
ного могильника, написано десятки палеоантро-
пологічних звітів. у 1977 р. с.І. круц захистила
кандидатську дисертацію «населення степової
україни в епоху енеоліту—бронзи (за антропо-
логічними даними)». Це дослідження, як і біль-
шість її праць, є взірцем об’єктивного підходу
до вирішення наукових питань, коли антропо-
лог, максимально враховуючи археологічний
контекст, доходить неупереджених висновків
незалежно від загальноприйнятих теорій.
усіх, хто мав нагоду спостерігати за світла-
ною Іванівною під час роботи з матеріалом, вра-
жало її особливе ставлення до скелетних решток.
через її дбайливі руки пройшли десятки сотень
фрагментованих кістяків, які магією її професій-
ної реставраціїї із купи уламків перетворювали-
ся на повноцінні краніологічні та остеологічні
матеріали, що вводилися в науковий обіг, отри-
муючи нове життя в інформаційному просторі.
серед відреставрованих с.І. круц антропо-ло-
гічних матеріалів є багато унікальних, зокрема
краніологічні серії з неолітичної Дереївки та
Верхнього салтова, черепи зі штучною дефор-
мацією та модельованим обличчям із поховань
катакомбної культури. Мистецтво реставраціїї
світлана Іванівна завжди охоче передавала ан-
тропологам-початківцям.
у 1982—1987 рр. с.І. круц очолювала сектор
палеоантропології, керувала плановими темами,
редагувала збірник «антропологические данные
о составе древнего населения украины» (1984).
багато зусиль дослідниця приділяла популя-
ризації антропології серед археологів, навчала
методикам молодих колег-антропологів, кон-
сультувала і допомагала їм. Запалюючи своїм
ентузіазмом співробітників, світлана Іванівна
організувала упорядкування антропологічних
фондів, що на той час було найважливішим за-
вданням сектору. під керівництвом світлани
Іванівни було проведено надзвичайно складну
роботу з інвентаризації усіх наявних в Інституті
скелетних матеріалів, систематизовано близько
10 тис. антропологічних об’єктів, створено «ка-
талог палеоантропологічних колекцій», до якого
й нині щоденно звертаються не лише антрополо-
ги, а й українські та закордонні археологи.
праці с.І. круц знані й високо оцінені коле-
гами з Москви, санкт-петербурга, риги, Мін-
ська, тбілісі, кишинева, болгарії та німеччини,
з якими вона підтримує наукові зв’язки, публікує
спільні роботи, виступає на міжнародних кон-
ференціях. Для широкого кола колег с.І. круц
є авторитетним фахівцем у галузі вивчення па-
леоантропології півдня східної європи, вона
розробила питання антропологічного складу
носіїв численних археологічних культур україни
і суміжних територій. Видатним досягненням є
її монографія «палеоантропологические иссле-
дования в степном поднепровье» (1984), в якій
наведено характеристики краніологічних серій
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2118
19 лютого 2007 р. своє 70-річчя відзначив відо-
мий український історик, археолог та етнолог
Володимир никифорович станко.
Володимир станко народився у с. тернівка,
що нині входить до складу м. Миколаїв, у бол-
гарській родині никифора Дмитровича та Марії
Федорівни станків.
після закінчення тернівської середньої шко-
ли юнак мав намір вступити до Миколаївського
суднобудівного інституту, але медична комі-сія
відмовила йому в прийомі, тому В.н. станко рік
працював електриком на Миколаївській елект-
ростанції. у 1955 р. він вступив на історико-фі-
лологічний факультет ростовського-на-Дону де-
ржавного університету. З ІІІ курсу він продовжив
навчання на історичному факультеті одеського
державного університету ім. І.І. Меч-нікова, де
під науковим керівництвом М.Ф. болтенка
та М.с. синіцина почав займатися античною
історією та археологією. однак наукова доля
В.н. станка вирішилася на V курсі, коли він
потрапив у палеолітичну експедицію п.й. бо-
рисковського. під впливом всесвітньо визнано-
го археолога він остаточно визначив коло своїх
наукових інтересів — первісна археологія та
давня історія.
у 1960 р. В.н. станко став науковим спів-
ро-бітником (згодом заступником директора)
одеського державного археологічного музею.
під керівництвом п.й. борисковського він на-
громадив, науково обробив і опублікував новий
археологічний матеріал з теми «Мезоліт північ-
но-Західного причорномор’я», що став основою
його майбутньої кандидатської дисертації. у 1965
р. він вступив до аспірантури Інституту археології
ан урср (київ), яку достроково закінчив у 1967
р., захистивши кандидатську дисертацію із зазна-
ченої теми під керівництвом члена-кореспонден-
та ан урср с.М. бібікова, який зацікавив свого
учня теоретичними і загальноісторичними про-
блемами археологічного знання. коло наукових
інтересів В.н. станка значно розширилося: він
почав розробляти складні питання палеоекології,
палеоекономіки, палеосоціології та палеоетноло-
гії. пріоритетними в його дослідженнях стали за-
гальноісторичні проблеми первісної історії.
äî 70-ð³÷÷ÿ
âîëîäèìèðà íèêèÔîðîâè×à ñòàíêà
ямної, катакомбної, багатопружкової, зрубної та
білозерської культур. Дослідниця також написа-
ла антропологічні розділи для «археологии ук-
раинской ссср» і «Давньої історії україни».
широту наукових інтересів дослідниці від-
биває низка публікацій останнього часу, при-
свячених антропологічним дослідженням на
різноманітну тематику, зокрема, етногенетичних
процесів на півдні східної європи в епоху ене-
оліту—бронзи, нових матеріалів трипільського
поселення більшевці, поховань з «масками» ка-
такомбної культури, населення східного криму
в V—V ст. до н. е. за матеріалами могильника
Фронтове, ногайців XVi–XViii ст. та багато ін-
ших.
світлана Іванівна підготувала двох канди-
датів наук, більшість українських антропологів
вважають за честь називати її своїм учителем і
високо цінують її за професіоналізм та щедрість
душі.
останнім часом с.І. круц плідно працює над
проблемою антропологічного складу, походжен-
ня та генетичних зв’язків скіфського населен-
ня північного причорномор’я. Вона провела
велику роботу з введення в науковий обіг чис-
ленних краніологічних колекцій V—iV ст. до
н. е. з території степової скіфії. порівняльний
аналіз усіх відомих скіфських серій методами
багатовимір-ної статистики з більш ранніми та
синхронними матеріалами цієї та сусідніх тери-
торій дав змогу дослідниці висвітлити складні
етногенетичні процеси на території степової
скіфії, населення якої сформувалося на основі
нащадків місцевих племен катакомбної культури
та культури багатопружкової кераміки, еллінів,
фракійців та ви-хідців з більш східних територій,
зокрема, саків, савроматів, ранніх сарматів.
результати цього дослідження с.І. круц з
успіхом продемонструвала у своїй доповіді на
урочистому засіданні вченої ради Інституту ар-
хеології нан україни.
колеги та друзі щиро вітають ювілярку і
зичать їй міцного здоров’я, творчої наснаги та
нових наукових звершень.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199435 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:21:06Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2024-10-06T17:11:29Z 2024-10-06T17:11:29Z 2007 До ювілею Світлани Іванівни Круц // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 116-118. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199435 Антропологія давнього населення України асоціюється у фахівців насамперед з іменем Світлани Іванівни Круц — відомої української дослідниці, яка вже майже півстоліття плідно працює у галузі історичної антропології. Без перебільшення можна стверджувати, що жодна серйозна наукова праця з історії давньої людності півдня Східної Європи не обходиться без посилання на висновки її досліджень. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка До ювілею Світлани Іванівни Круц To the jubilee of Kruts Svitlana Ivanivna Article published earlier |
| spellingShingle | До ювілею Світлани Іванівни Круц Хроніка |
| title | До ювілею Світлани Іванівни Круц |
| title_alt | To the jubilee of Kruts Svitlana Ivanivna |
| title_full | До ювілею Світлани Іванівни Круц |
| title_fullStr | До ювілею Світлани Іванівни Круц |
| title_full_unstemmed | До ювілею Світлани Іванівни Круц |
| title_short | До ювілею Світлани Іванівни Круц |
| title_sort | до ювілею світлани іванівни круц |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199435 |