До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка
19 лютого 2007 р. своє 70-річчя відзначив відомий український історик, археолог та етнолог Володимир Никифорович Станко.
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199436 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 118-119. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199436 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1994362025-02-09T14:39:07Z До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка To the 70th anniversary of Stanko Volodymyr Nykyforovych Хроніка 19 лютого 2007 р. своє 70-річчя відзначив відомий український історик, археолог та етнолог Володимир Никифорович Станко. 2007 Article До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 118-119. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199436 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка Археологія |
| description |
19 лютого 2007 р. своє 70-річчя відзначив відомий український історик, археолог та етнолог
Володимир Никифорович Станко. |
| format |
Article |
| title |
До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка |
| title_short |
До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка |
| title_full |
До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка |
| title_fullStr |
До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка |
| title_full_unstemmed |
До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка |
| title_sort |
до 70-річчя володимира никифоровича станка |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199436 |
| citation_txt |
До 70-річчя Володимира Никифоровича Станка // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 118-119. — укр. |
| series |
Археологія |
| first_indexed |
2025-11-26T23:08:39Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:08:39Z |
| _version_ |
1849896231450443776 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2118
19 лютого 2007 р. своє 70-річчя відзначив відо-
мий український історик, археолог та етнолог
Володимир никифорович станко.
Володимир станко народився у с. тернівка,
що нині входить до складу м. Миколаїв, у бол-
гарській родині никифора Дмитровича та Марії
Федорівни станків.
після закінчення тернівської середньої шко-
ли юнак мав намір вступити до Миколаївського
суднобудівного інституту, але медична комі-сія
відмовила йому в прийомі, тому В.н. станко рік
працював електриком на Миколаївській елект-
ростанції. у 1955 р. він вступив на історико-фі-
лологічний факультет ростовського-на-Дону де-
ржавного університету. З ІІІ курсу він продовжив
навчання на історичному факультеті одеського
державного університету ім. І.І. Меч-нікова, де
під науковим керівництвом М.Ф. болтенка
та М.с. синіцина почав займатися античною
історією та археологією. однак наукова доля
В.н. станка вирішилася на V курсі, коли він
потрапив у палеолітичну експедицію п.й. бо-
рисковського. під впливом всесвітньо визнано-
го археолога він остаточно визначив коло своїх
наукових інтересів — первісна археологія та
давня історія.
у 1960 р. В.н. станко став науковим спів-
ро-бітником (згодом заступником директора)
одеського державного археологічного музею.
під керівництвом п.й. борисковського він на-
громадив, науково обробив і опублікував новий
археологічний матеріал з теми «Мезоліт північ-
но-Західного причорномор’я», що став основою
його майбутньої кандидатської дисертації. у 1965
р. він вступив до аспірантури Інституту археології
ан урср (київ), яку достроково закінчив у 1967
р., захистивши кандидатську дисертацію із зазна-
ченої теми під керівництвом члена-кореспонден-
та ан урср с.М. бібікова, який зацікавив свого
учня теоретичними і загальноісторичними про-
блемами археологічного знання. коло наукових
інтересів В.н. станка значно розширилося: він
почав розробляти складні питання палеоекології,
палеоекономіки, палеосоціології та палеоетноло-
гії. пріоритетними в його дослідженнях стали за-
гальноісторичні проблеми первісної історії.
äî 70-ð³÷÷ÿ
âîëîäèìèðà íèêèÔîðîâè×à ñòàíêà
ямної, катакомбної, багатопружкової, зрубної та
білозерської культур. Дослідниця також написа-
ла антропологічні розділи для «археологии ук-
раинской ссср» і «Давньої історії україни».
широту наукових інтересів дослідниці від-
биває низка публікацій останнього часу, при-
свячених антропологічним дослідженням на
різноманітну тематику, зокрема, етногенетичних
процесів на півдні східної європи в епоху ене-
оліту—бронзи, нових матеріалів трипільського
поселення більшевці, поховань з «масками» ка-
такомбної культури, населення східного криму
в V—V ст. до н. е. за матеріалами могильника
Фронтове, ногайців XVi–XViii ст. та багато ін-
ших.
світлана Іванівна підготувала двох канди-
датів наук, більшість українських антропологів
вважають за честь називати її своїм учителем і
високо цінують її за професіоналізм та щедрість
душі.
останнім часом с.І. круц плідно працює над
проблемою антропологічного складу, походжен-
ня та генетичних зв’язків скіфського населен-
ня північного причорномор’я. Вона провела
велику роботу з введення в науковий обіг чис-
ленних краніологічних колекцій V—iV ст. до
н. е. з території степової скіфії. порівняльний
аналіз усіх відомих скіфських серій методами
багатовимір-ної статистики з більш ранніми та
синхронними матеріалами цієї та сусідніх тери-
торій дав змогу дослідниці висвітлити складні
етногенетичні процеси на території степової
скіфії, населення якої сформувалося на основі
нащадків місцевих племен катакомбної культури
та культури багатопружкової кераміки, еллінів,
фракійців та ви-хідців з більш східних територій,
зокрема, саків, савроматів, ранніх сарматів.
результати цього дослідження с.І. круц з
успіхом продемонструвала у своїй доповіді на
урочистому засіданні вченої ради Інституту ар-
хеології нан україни.
колеги та друзі щиро вітають ювілярку і
зичать їй міцного здоров’я, творчої наснаги та
нових наукових звершень.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 2 119
у 1968 р. В.н. станко повернувся до одеси,
де працював старшим викладачем, доцентом
кафедри історії стародавнього світу та серед-
ніх віків одеського державного університету.
Духовним наставником його педагогічної май-
стерності став п.й. каришковський. За його
методичної допомоги В.н. станко розробив і
викладав загальні курси: «Історія первісного
суспільства», «основи археології» та «основи
етнографії». одночасно він читав спецкурси і
проводив спецсемінари з первісної історії та
археології.
у 1968—1976 рр. Володимир никифорович
проводив розкопки мезолітичного поселення
Мирне (нижнє подунав’я), що стали полігоном
для перевірки теоретичних і методичних надбань
попередніх років. нагромаджені за новими мето-
диками матеріали лягли в основу оригінальних
реконструкцій палеоекології, палеоекономіки і
палеосоціології населення степової україни епо-
хи мезоліту. крім того, розкопки Мирного дали
змогу розв’язати низку загальнотеоретичних і
методичних проблем вивчення первісності, що
послужило основою для написання монографії
«Мирное. проблемы мезолита северного при-
черноморья» (1982) і захисту докторської дисер-
тації (1983).
у 1976 р. В.н. станко повернувся до Інсти-
туту археології ан урср, де він створив і без-
змінно очолював (до 1989 р.) відділ археології
північно-Західного причорномор’я в одесі.
основним науковим завданням відділу було
проведення охоронних робіт на новобудовах
одеської обл. Матеріали масштабних польових
досліджень новобудовних експедицій дали змогу
співробітникам відділу підготувати й опубліку-
вати низку монографій і збірок наукових праць,
а також захистити вперше в одесі 2 докторські
та 7 кандидатських дисертацій зі спеціальності
«археологія». у 1978 р. В.н. станко розпочав
широкомасштабні розкопки пізньопалеолітич-
них пам’яток у долині р. бакшали, що тривають
і нині, отримавши всесвітнє визнання. наукову
діяльність в Інституті археології ан урср В.н.
станко плідно поєднував із викладацькою ро-
ботою в одеському університеті. у 1990 р. Во-
лодимиру никифоровичу було присвоєно вчене
звання професора.
у 1989 р. В.н. станко знову повернувся до
одеського державного університету, де в 1993 р.
створив кафедру археології та етнології укра-
їни. В 1994 р. його було обрано деканом істо-
ричного факультету. на цій посаді він працював
до 2003 р. За ініціативою та під керівництвом
Володимира никифоровича на історичному фа-
культеті одеського університету було відкрито
нові спеціальності «археологія» та «етнологія».
у 1996 р. за його ініціативою було створено спе-
ціалізовану вчену раду із захисту кандидатських,
а з 1999 р. — докторських дисертацій при одесь-
кому національному університеті зі спеціальнос-
тей «Історія україни» та «Всесвітня історія», яку
він очолював до 2004 р. під його керівництвом
підготовлено й успішно захищено понад 10 кан-
дидатських дисертацій. За його участю в одесь-
кому університеті було організовано й проведено
низку міжнародних історичних, археологічних
та етнологічних конференцій.
З 2004 р. В.н. станко працював завідувачем ла-
бораторії історії південної україни та професором
кафедри історії україни Миколаївського держав-
ного університету ім. В.о. сухомлинського.
В.н. станко опублікував понад 150 наукових
праць. основні результати його наукових дослід-
жень було викладено в доповідях на міжнарод-
них наукових конференціях у санкт-петербурзі,
Москві, ростові-на-Дону, красноярську (росія);
Добричі, балчику, бургасі, софії (болгарія); ок-
сфорді, кембриджі, нью-кастлі (Велика бри-
танія); парижі й тулузі (Франція); берліні (ні-
меччина); Варшаві й кракові (польща) та ін.
В.н. станко був членом редколегії республі-
канського журналу «археологія», Всеукраїнсько-
го проводу та президії обласної філії товариства
охорони пам’яток історії та культури, головою
українського відділення російського археологіч-
ного товариства. В.н. станко — член спеціалізо-
ваної вченої ради із захисту докторських дисерта-
цій при Інституті археології нан україни.
у 1995 р. В.н. станка було обрано дійсним чле-
ном російської народної академії, а у 1999 р. —
дійсним членом російської академії природни-
чих наук (секція «археологія та антропологія»).
ученого нагороджено медаллю «Ветеран праці»
(1987), почесною грамотою Міністерства освіти
україни (2000), орденом паїсія хилендарського І
ступеня (болгарія, 2004). Володимир никифоро-
вич станко — лауреат Державної премії україни
в галузі науки і техніки 2002 р.
Вітаючи ювіляра, щиро зичимо йому міцно-
го здоров’я, творчої наснаги й нових наукових
звершень!
|