Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики

Статтю присвячено методиці типолого-статистичного аналізу трипільської пластики як основі інтерпретації сакрального навантаження статуеток. Низку актуальних проблем розв’язано введенням у дослідницьку модель системи математичного аналізу виробів зазначеної категорії. Статья посвящена методике типол...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2007
Main Author:	Дяченко, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2007
Subjects:	Статті
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199449
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики / О.В. Дяченко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 31-36. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859890011418132480
author	Дяченко, О.В.
author_facet	Дяченко, О.В.
citation_txt	Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики / О.В. Дяченко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 31-36. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	Статтю присвячено методиці типолого-статистичного аналізу трипільської пластики як основі інтерпретації сакрального навантаження статуеток. Низку актуальних проблем розв’язано введенням у дослідницьку модель системи математичного аналізу виробів зазначеної категорії. Статья посвящена методике типолого-статистического анализа трипольской пластики как основе интерпретации культовой нагрузки статуэток. Введение методов математического анализа позволяет зафиксировать закономерности распространения целых фигурок или определенных их фрагментов, сузить спектр историко-этнографических параллелей, привлекаемых для интерпретации этих изделий, и решить актуальные проблемы исследования, в частности, вопрос соотношения археологической типологии с реалиями исторической действительности. Proposed article is devoted to the methods of typological and statistical analysis of Trypillian figurines as the base of interpretation of their religious meaning. Introduction of methods of mathematical analysis gives the possibility to fix the regularity of the distribution of the intact figurines or their definite fragments, to narrow the spectrum of historical and ethnographic parallels used to interpret these articles, and to solve several relevant problems of research, in particular, the correlation of archeological typology with the historical reality.
first_indexed	2025-12-07T15:53:34Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 31 однією з найвиразніших категорій знахідок на пам’ятках трипільської культури є пластика. в процесі багатолітніх розкопок поселень та мо- гильників, а також збору підйомного матеріалу нагромадились багаті колекції антропо-, зоо- та міксаморфних фігурок, фішок, моделей жител, транспортних засобів, «трончиків». основні принципи типології антропоморфної пластики було обґрунтовано с.М. Бібіковим (Би- биков 1953, с. 205). т.г. Мовша вивчала антро- поморфну пластику реалістичного стилю зобра- ження, розробивши класифікацію таких виробів та довівши необхідність їх аналізу в контексті локально-хронологічних груп трипілля (Мовша 1975). у праці а.П. Погожевої запропоновано класифікацію статуеток схематичного стилю та виявлено взаємозв’язки образів антропо- морфної пластики (Погожева 1983). с.о. гу- сєв проаналізував особливості моделей жител трипільської культури (гусєв 1996, с. 15—29). у 1997 р. побачила світ монографія Д. Монаха, присвячена антропоморфним фігуркам куку- тень-трипільської культурно-історичної спільнос- ті. Дослідник також звернув увагу на відповідні зображення в орнаментації посуду (Monah 1997). в.І. Балабіна розробила класифікацію зооморф- ної пластики (Балабина 1998) та моделей сано- чок (Балабина 2004, с. 180—213). Проблема сакрального навантаження три- пільських статуеток та їх конкретного вико- ристання в обрядових діях активно дискутується ще з рубежу хІх—хх ст. За цей час спектр ін- тер-претацій змінювався від зв’язку фігурок із культом родючості (скриленко 1905, с. 149—150; Пассек 1949, с. 94—96; Бибиков 1953, с. 272 та ін.) до «ідеї жертвопринесення» (Бурдо 2005, с. 82), від розуміння статуеток як дитячих ігра- шок до визнання їх речами культового призна- чення (на сьогодні це домінуюча думка, що © о.в. Дяченко, 2007 Ïðî îäèí Ç àñÏåêò²â òèÏîëîãî-ñòàòèñòè×íîãî àíàë²Çó òðèÏ²ëüñüêî¯ Ïëàñòèêè Ñòàòò³ î.â. äÿ÷åíêî Статтю присвячено методиці типолого-статистичного аналізу трипільської пластики як основі інтерпретації сак- рального навантаження статуеток. Низку актуальних проблем розв’язано введенням у дослідницьку модель системи математичного аналізу виробів зазначеної категорії. практично не викликає сумнівів). на користь тих або інших ідей наводяться широкі етно- графічні паралелі, для визначення місця цих виробів у сакральній сфері трипільського сус- пільства залучаються праці філософів та мистецтвознавців, однак питання обґрунтування теоретико-методологічних засад ідеології ран- ніх землеробів лісостепу україни залишається від-критим. З огляду на це розглянемо модель типолого-статистичного аналізу трипільських ста- туеток як основу інтерпретації їх сакрального навантаження. одним із ключових аспектів реконструкції манери використання пластики в обрядових діях є виявлення співвідношення знахідок ці- лих статуеток та певних їх фрагментів у межах виділених таксономічних одиниць, оскільки цілі фігурки або їх фрагменти можуть характеризу- вати різні ритуали (Бибиков 1953, с. 261—263). наприклад, знахідки певних частин виробів, що аналізуються, швидше за все, пов’язані з обряда- ми жертвопринесення або мисливської магії (для зооморфної пластики). важливо проаналізува- ти, яким частинам статуеток носії три-пільської культури приділяли особливу «увагу». Ще а.а. скриленко, яка першою вивчала трипільську пластику, зазначала, що дослід- жувані вироби походять як із житлових, так і з поховальних комплексів (скриленко 1905, с. 149—150). До цього переліку також можна додати знахідки статуеток у господарських та зернових ямах. Поза усяким сумнівом факт на- явності виробів досліджуваної категорії в архе- ологічних об’єктах різних типів засвідчує різні функції фігурок в обрядових діях, а відповідно, і різне сакральне навантаження пластики. так, статуетки, знайдені в межах споруд, імовірно, пов’язані з ритуалами, що відправлялися під час бу-дівництва та залишення житла, а фігурки, що походять із заповнення ям, — з обрядами, що проводилися в процесі існування поселення. ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 332 відповідно, порівняння вибірок виробів до- сліджуваної категорії слід проводити в межах однофункціональних комплексів (генинг 1992, с. 127). оскільки методиці аналізу поховаль- них пам’яток присвячено численну літературу, а значна кількість фігурок походить із житлових комплексів (трипільських площадок та напівзем- лянок), розробка методики типолого-статистич- ного аналізу пластики, знайденої там, є одним із актуальних завдань трипіллязнавства. основними параметрами аналізу цілих ста- туеток або їх фрагментів є статистика, таксо- номія, належність пам’яток, з яких походять вироби, що аналізуються, до певних локальних груп трипільської культури та локалізація цих пам’яток у часі (фази розвитку групи). таксо- номія відбиває втілення стереотипів мислення та поведінки в матеріальній культурі. статис- тична обробка матеріалу дає змогу простежити загальні тенденції поширення фігурок різних типів та особливу «увагу», що приділялася певним їх фрагментам. належність пам’яток, з яких походять досліджувані вироби, до окремих локальних груп трипілля відбиває різноманітні культурні (в широкому розумінні) традиції ран- ніх землеробів лісостепової смуги україни (Мов- ша 1975, с. 16—20), а локалізація цих пам’яток у часі — динаміку розвитку ідеологічних уявлень та складний процес культурних мутацій (див.: Массон 1989, с. 28—30). розглядаючи питання знахідок фрагментів статуеток у межах житлових комплексів, слід зважати на такі його аспекти, як безпосереднє спалення споруд, процес руйнування археоло- гічних об’єктів та морфолого-технологічні особ- ливості різних за предметом зображення видів пластики (антропо-, зоо-, міксаморфні фігурки і т. д.). цілком природно, що в процесі ритуального спалення жител (історіографію цього питання детально викладено в працях в.о. круца (круц 2003, с. 74—75 та ін.), тому зупинятися на ній немає сенсу) деякі статуетки билися й лама- лися, відтак, цілі та умовно цілі вироби (тоб- то фрагменти статуеток, що походять з одного комплексу та збираються в цілу форму, а також цілі фігурки з незначними ушкодженнями, що не носять умисного характеру) слід об’єднувати в одну таксономічну одиницю. Зауважимо, що в контексті аналізу пластики як об’єкта умис- ного псування більш правомірно вживати спе- ціальний термін «умовно цілий виріб», дещо відмінний від традиційного «археологічно цілий виріб». кількість таксонів для статуеток окремих видів варіює залежно від морфолого-технологіч- них особливостей виробів, що аналізуються, і насамперед залежить від кількості найімовірні- ших місць зламу. наголосимо, що в системі ієрархії таксономічних одиниць групи пластики, в які об’єднано цілі фігурки або їх фрагменти, слід виділяти в межах окремих типів. саме такий підхід найоптимальніше відбиває різні аспекти сакрального навантаження статуеток. отже, для зооморфної пластики різних типів виділено 5 груп: А — цілі та умовно цілі; В — голівки; С — тулуби; D — задні частини фігурок; Е — фігурки з відбитими голівками. Для антропоморфної пластики різних типів виділено 6 груп: А — цілі та умовно цілі; В — голівки; С — торси; D — ніжки; Е — фігурки з відбитими голівками; F — фігурки з відбитими ніжками. Знахідки статуеток кожної із цих груп можуть бути пов’язані не лише з ритуальною практикою носіїв трипільської культури (умисним залишен- ням у будівлях певних фрагментів статуеток та спаленням споруд), а й із руйнуванням архео- логічних об’єктів. унаслідок впливу природ- них (розмиви, ерозія ґрунтів, життєдіяльність гризунів) та антропогенних (перекопи, оранка) факторів деякі вироби, а тим більше їх фраг- менти «випадають» із комплексів. З огляду на це, аналізуючи знахідки фрагментів статуеток, важливо відрізняти закономірності, пов’язані з ритуальною практикою «трипільців», від впливу випадкових факторів (гершкович 2003, с. 29—30; корвин-Пиотровский 2006, с. 67). відправною точкою для розв’язання окресленої проблеми може слугувати введення в систему аналізу заздалегідь помилкового твердження про те, що під час будівництва житла та перед його спаленням у певних місцях будівлі залишали- ся виключно цілі фігурки. в такому випадку, з погляду теорії імовірності, фігурки всіх виді- лених груп у межах окремих типів має бути представлено приблизно в однакових пропор- ціях: з однаковою імовірністю вироби кожної групи можуть бути «вирваними» із комплексу, і з тією ж імовірністю вони залишаться in situ. таким чином, отримуємо «ідеальну статистич- ну похибку» в 16,6 (6) % для антропоморфної пластики і 20 % — для зооморфної. «Ідеальна статистична похибка» є діагностичним показ- ником випадковості знахідок фрагментів стату- еток конкретного типу з погляду інтерпретації їх культового навантаження. Зважаючи на харак- тер матеріалу, що аналізується, і певний ступінь відносності статистичних підрахунків, для ви- явлення випадковості доцільно використовувати не «ідеальну статистичну похибку», а «спектр статистичної похибки» (далі — ссП) в 13— 20 % для антропоморфної пластики і 17—23 % — для зооморфної. Звичайно, використання цієї методики виправдане лише в умовах дії «зако- ну великих чисел». розглянемо специфіку ана- ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 33 лізу та інтерпретації цілих фігурок або певних їх фрагментів у типі, представленому нечислен- ними екземплярами. слід зауважити, що кількість таксонів (груп), виділених для фрагментів статуеток, може варію- вати залежно від їх морфолого-технологічних особливостей (кількості найімовірніших місць зламу) (див.: гірник, відейко 1989, с. 85—86), тому для виробів окремих типів раціонально використовувати відповідний ссП. Проте для зручності викладу матеріалу ми і далі оперува- тимемо «спектром» у 13—20 % і 17—23 %. слід наголосити, що запропонована статис- тична модель може застосовуватися виключно для аналізу статуеток, що мають чітку прив’язку до конкретних археологічних комплексів, ос- кільки для аналізу випадкових знахідок «пра- цюватиме» зовсім інша система ймовірностей. так, професійний дослідник під час проведення археологічної розвідки, швидше за все, братиме всю пластику, а селянин підніме на оранці лише виразну цілу форму, однак в обох випадках ці екземпляри підпадають під поняття «випадкова знахідка». крім того, матеріали розкопок дають чисту вибірку для роботи із ссП, а для безпас- портних знахідок фактори випадковості є абсо- лютною домінантою. не викликає сумнівів необхідність враховува- ти під час таких розрахунків належність пам’яток, з яких походять вироби, що аналізуються, до певних локально-хронологічних груп, оскільки широкий ареал поширення трипільської культу- ри і контакти її носіїв з іноетнічним населенням суттєво позначилися (аж до кардинальних транс- формацій у поховальному обряді) на сакральній сфері окремих груп трипільського суспільства, що проживали в різних регіонах. До того ж зва- жати на локальні групи правомірно і з погляду чистоти математичних розрахунків. отже, взяв- ши до уваги генетичні лінії розвитку трипілля, простежені завдяки аналізу керамічного комп- лексу (посуду), можна отримати досить широкий хронологічний діапазон, у межах якого фіксуєть- ся динаміка розвитку обрядів та ритуалів різних груп трипільського суспільства. Повернемося до статистичної обробки ма- теріалу. Під час підрахунку співвідношення виробів різних груп у межах певного типу обов’язково виникає надзвичайно важлива про- блема: фігурки груп в, с, D, e та F (фрагменти) не завжди наділено типоутворюючими ознака- ми в повній мірі, а серед цілих та умовно цілих виробів трапляються статуетки, віднести які до конкретного типу неможливо, що призводить до їх «випадання» із типологічних серій. отже, реальна кількість фігурок у межах виділених таксономічних одиниць не завжди відповідає їх номінальній кількості (археологічна типологія відбиває реалії минулого в дещо викривленому вигляді). це означає, що статистичний аналіз, заснований виключно на номінальній кількості статуеток кожної із виділених груп, дає дещо викривлену картину поширення цілих виробів та певних їх фрагментів. розв’язати цю пробле- му можна за допомогою системи математичних формул, що відбиває «реальну» кількість фігу- рок у типі, з введенням коефіцієнтів похибки (k) для виробів кожної із виділених груп. Зазна- чимо, що «реальна» кількість фігурок, хоча й ґрунтується на емпіричних даних, однак є теоре- тичною величиною (див.: генинг 1992, с. 11). у математичних розрахунках слід враховувати за- гальну кількість статуеток певного виду плас- тики (антропо- чи зооморфної) (S), а також кількість статуеток цього виду, типологічна ат- рибуція яких неможлива (N). «реальна» кількість цілих та умовно цілих фігурок (Аш) визначається через їх співвідно- шення із загальною кількістю пластики цього виду та ймовірність належності статуеток, типо- логічна атрибуція яких неможлива, до конкрет- ного типу. коефіцієнт похибки для фігурок гру- пи а (kа) відбиває їх відсоткове співвідношення в конкретному виді пластики і визначається як відношення номінальної кількості фігурок групи а (Аt) в конкретному типі статуеток до загаль- ної кількості статуеток цієї групи, типологічна атрибуція яких можлива в цьому виді пластики (Sаo): kа = Аt / Sао. отже, «реальна» кількість фігурок групи а визначається як сума номінальної кількості ви- робів групи і добуток коефіцієнта похибки на кількість виробів конкретного виду пластики, типологічна атрибуція яких неможлива (Nа): Аш = Аt + kаNа. Добуток коефіцієнта похибки на кількість виробів конкретного виду пластики, типоло- гічна атрибуція яких неможлива, відбиває імо- вірність належності певної кількості останніх саме до цього типу фігурок. «реальна» кількість статуеток груп B, c, D, e та F (фрагменти) визначається однаково і пе- редусім залежить від того, наскільки певні час- тини фігурок (верхні або нижні частини, торси і т. д.) наділено типоутворюючими ознаками. оскільки ймовірність отримання похибки під час аналізу таких виробів прямо пропорційно залежить від загальної кількості статуеток кон- кретного типу й обернено пропорційно — від кількості фрагментів фігурок цієї групи, наді- лених типоутворюючими ознаками, коефіцієнт похибки для виробів груп B, c, D, e та F визна- чається як відношення загальної кількості цілих ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 334 та умовно цілих статуеток даного типу (AхS) до кількості статуеток цього типу, наділених типо- утворювальними ознаками для конкретної групи виробів (AхO): kх = AхS / AхO, де х — фігурки груп B, c, D, e або F. слід зауважити, що під час підрахунків ко- ефіцієнта похибки для фрагментів статуеток вра- ховується номінальна кількість цілих та умовно цілих виробів, оскільки їх «реальна» кіль-кість є величиною теоретичною, і співвідносити її з кількістю фігурок, наділених типоутворюючими ознаками для конкретних груп, методологічно неправильно. таким чином, «реальна» кількість пластики в групах B, c, D, e та F визначається як добуток їх номінальної кількості на коефіцієнт похибки: Хш = kхХt, де х — фігурки груп B, c, D, e або F. якщо під час класифікації антропоморфної пластики не враховано морфологічних особли- востей ніжок, то коефіцієнт похибки для фігу- рок групи F (з відбитими ніжками) тяжітиме до одиниці, відповідно, їх «реальна» кількість буде близькою до номінальної. нечисленними екзем- плярами репрезентовано зооморфні статуетки групи е (з відбитими голівками) в межах конк- ретних типів, оскільки визначення належності такої фігурки до якого-небудь «зоологічного виду» (за в.І. Балабіною, «класу» або «виду» зооморфної пластики (Балабина 1998, с. 21— 23)) часто можливо лише за наявності голівки. неважко помітити, що запропонована система математичного аналізу статуеток безпосередньо пов’язана з принципами класифікації пластики, а тому може призвести до деяких неточностей. наприклад, якщо морфологічні особливості статуеток якої-небудь групи взагалі не є типо- утворювальними ознаками, то кількість виробів у ній відповідає нулю. крім того, визначення коефіцієнта похибки для такої групи неможливе. Перевірити правильність отриманих даних мож- на завдяки введенню в систему математичного аналізу двох аксіом:  суми «реальної» кількості всіх цілих та умовно цілих статуеток усіх виділених типів у межах конкретного виду пластики, включаючи вироби, типологічна атрибуція яких неможли- ва, та фігурки нечисленних типів, що приблизно дорівнює їх номінальній кількості у межах цього виду пластики: nAш = nAt;  суми «реальної» кількості фрагментів ста- туеток (групи B, c, D, e та F) усіх виділених типів у межах конкретного виду пластики, вклю- чаючи вироби, типологічна атрибуція яких не- можлива, та фрагменти фігурок нечисленних типів, що приблизно дорівнює їх номінальній кількості у межах цього виду пластики: nХш = nХt. незначні відхилення між «реальною» кіль- кістю фігурок, отриманою шляхом математич- них розрахунків, та їх номінальною кількістю в межах конкретного виду пластики не відігра- ють великої ролі, оскільки не внесуть істотних коректив на статистичному рівні. у разі підтвердження правильності отрима- них результатів вони переводяться у відсоткове співвідношення (за 100 % береться сума «реаль- ної» кількості статуеток усіх виділених груп конк- ретного типу) і зіставляються зі ссП (13—20 % — для антропоморфної та 17—23 % — для зооморф- ної пластики). як уже зазначалося, у випадку рівномірного розподілу фігурок груп a, B, c, D, e та F знахідки фрагментів виробів цього типу, з погляду інтерпретації їх культового навантажен- ня, є випадковістю. отже, пошук історико-етног- рафічних паралелей для фігурок цього типу має бути обмежено використанням в обрядових діях цілих статуеток або об’єктів живої природи, що замінювалися цими виробами. Знахідки зооморфних фігурок або їх фраг- ментів, кількість яких в окремій групі перевищує 23 % загальної кількості статуеток конкретного типу, а також знахідки антропоморфних фігу- рок або їх фрагментів, кількість яких у цій групі перевищує 20 % загальної кількості статуеток цього типу, відбивають «стійкі тенденції». у та-кому випадку підбір історико-етнографічних паралелей має бути обмежено використанням цілих статуеток (відповідних їх фрагментів в обрядових діях або об’єктів живої природи) певних частин живих істот, що замінювалися цими виробами. складніше інтерпретувати статуетки, кіль- кість яких в окремій групі конкретного типу не досягає верхньої межі ссП (23 % — для зооморф- ної та 20 % — для антропоморфної пластики). впевнено пов’язувати такі фігурки з обрядами та ритуалами можна лише за умови простеження стійких тенденцій у місці знахідок таких виробів на площадках або їх виявлення разом із речами інших категорій. в іншому випадку будь-яка інтерпретація нечисленних фігурок викликає сумніви. в ідеалі графічним відбиттям отриманих даних (встановлення чіткої хронологічної пос- лідовності пам’яток, з яких походять досліджу- вані вироби, достатня для типолого-статистич- ного аналізу кількість пластики, знайдена на ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 35 кожному такому поселенні, і т. д.) буде триви- мірна система координат, у якій напрямними векторами є статистика, належність поселень, з яких походять досліджувані вироби, до певних локальних груп трипільської культури та локалі- зація цих пам’яток у часі. виділеним таксономічним одиницям (групам статуеток) відповідають графіки. Проте з огля- ду на кількість матеріалу, відому на сьогодні, та оптимальні умови його обробки, до-цільно використати двовимірну систему координат, де на вісі абсцис відкладено належність пам’яток до окремих локальних груп трипільської куль- тури та хронологічні межі побутування виробів (локально-хронологічні групи із відповідною їх внутрішньою періодизацією), а на вісі ординат — статистичні дані. графіки відбивають дина- міку поширення фігурок різних груп у часі. на- голосимо, що в силу консервативного характеру ідеологічних уявлень (рыбаков 1981, с. 31; ан- тонова 1987, с. 65; Массон 1989, с. 23—24 та ін.) динаміка їх розвитку визначається лише в ме- жах досить широкого хронологічного діапазону. отже, запропонована методика типолого-статис- тичного аналізу статуеток різ-них груп повністю виправдовує себе лише за умов її використання для фігурок, що походять із пам’яток однієї ге- нетичної лінії розвитку трипільської культури (наприклад, володимирівська — небелівська — томашівська локально-хронологічні групи (круц, рижов 1985, с. 45—46, 52—53; рижов 1993, с. 110—112)), та подальшого зіставлення статистичних даних, отриманих для різних ге- нетичних ліній. слід зазначити, що це зовсім не нівелює актуальності відповідних розробок для пластики, знайденої у межах окремих поселень (звичайно, за наявності в таких вибірках достат- ньої кількості матеріалу). слід зауважити, що «стійкі тенденції» мо- жуть бути зафіксовані й для статуеток, що на- лежать до типів, представлених нечисленними екземплярами (математичний аналіз цих виробів у будь-якому випадку проводиться для перевірки правильності розрахунків). специфічною особ- ливістю типолого-статистичного аналізу таких фігурок є практично повна відсутність можливості їх розгляду крізь призму локальних груп культури. отже, графічним зображенням даних, отриманих для нечисленних статуеток, буде двовимірна сис- тема координат, де на вісі абсцис відкладено хро- нологічні межі побутування фігурок, на вісі орди- нат — статистичні дані, а графік відбиває динамі- ку поширення фігурок різних груп у часі. Інтер- претація таких статуеток є правомірною лише за умов збереження «стійких тенденцій» у межах широкого хронологічного діапазону. Перевірка запропонованої системи аналізу на фігурках, віднесених до типів, репрезентованих нечисленними екземплярами, засвідчує інфор- мативність вибірок, що складаються із 15—20 (залежно від морфолого-технологічних особли- востей) виробів досліджуваної категорії. оскіль- ки повноцінний аналіз передбачає перспективу виявлення динаміки розвитку обрядів та риту- алів, вибірка є репрезентативною, якщо стату- етки кожної фази окремої локально-хронологіч- ної групи трипілля представлені мінімум 15—20 екземплярами. наприклад, для небелівської групи, в якій виділено дві фази (рижов 1993, с. 109), репрезентативна вибірка має включати як мінімум (15—20) × 2 виробів і т. д. Звичайно, зі збільшенням кількості матеріалу зростає і сту- пінь вірогідності отриманих даних. отже, для реконструкції одного з аспектів ви- користання пластики, що походить із житлових комплексів, у сакральній практиці носіїв три- пільської культури запропоновано дворівневу систему дослідження. на першому етапі про- водиться типолого-статистичний аналіз стату- еток. у системі таксономії цілі та умовно цілі статуетки, а також певні їх фрагменти умовно об’єднуються в групи, а потім визначається спів- відношення виробів цих груп в межах конкрет- ного типу. Проблему аналізу фігурок, типоло- гічна атрибуція яких неможлива, та фрагментів статуеток, не наділених в повній мірі типоут- ворюючими ознаками, розв’язано введенням у дослідницьку модель системи математичних формул, що дають змогу визначити «реальну» кількість виробів різних груп у межах конкрет- них типів. Запропонована методика типолого-статис- тичного аналізу трипільської пластики дає змо- гу відокремити випадкові (з погляду їх інтер- претації) знахідки певних фрагментів фігурок від навмисно залишених у будівлях виробів. Для цього на основі теорії імовірності та мор- фолого-технологічних особливостей статуе- ток виділено «спектр статистичної похибки». Фрагменти фігурок виділених груп у межах конкретного типу, рівномірно розподілено в ме- жах ссП (випадкові статуетки, співвідношен- ня яких у типі перевищує зазначені показники, відбивають різноманітні обряди та ритуали «три-пільців»). якщо співвідношення виробів певної групи не досягає нижньої межі ссП, їх інтер-претація правомірна лише в разі фіксації стійких тенденцій в археологічному контексті таких знахідок. на другому етапі дослідження манера викорис- тання пластики в обрядових діях реконструюєть- ся підбором історико-етнографічних паралелей для зафіксованих закономірностей у поширенні цілих статуеток або певних їх фрагментів. слід зауважити, що застосування запропоно- ваної моделі типолого-статистичного аналізу на ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 336 цей час повністю виправдовує себе лише для фігурок кількох типів антропо- та зооморфної пластики. Проте з розширенням джерельної Антонова е.В. Дикие животные в искусстве древних земледельцев востока (к семантике представлений о пространс- тве) // центральная азия. новые памятники письменности и искусства. — М.: наука, 1987. — c. 64—75. Балабина В.И. Фигурки животных в пластике кукутени-триполья. — М., 1998. Балабина В.И. глиняные модели саней культуры кукутень-триполье и тема пути // Памятники археологии и древ- него искусства евразии. сборник статей памяти в.в. волкова. — М., 2004. — с. 180—213. Бибиков С.Н. раннетрипольское поселение лука-врублевецкая на Днестре // Миа. — 1953. — № 38. Бурдо Н.Б. сакральний світ та магічний простір трипільської цивілізації // археологія в києво-Могилянській академії. — к., 2005. — c. 75—87. гершкович Я.П. обряд «оставления жилища»: археологические признаки и историко-этнографические параллели // трипільські поселення-гіганти: Матеріали міжнарод. конф. — к., 2003. — с. 28—31. генинг В.Ф. Древняя керамика. Методы и программы исследования в археологии. — к., 1992. гірник і.П., Відейко М.Ю. антропоморфна пластика з пізньотрипільського поселення біля с. чичиркозівка чер- каської області // археологія. — 1989. — № 1. — c. 83—90. гусєв С.о. Моделі жител трипільської культури // археологія. — 1996. — № 1. — с. 15—29. корвин-Пиотровский А. к проблеме изучения трипольского домостроительства: тези доп. міжнарод. наук.-практ. конф. «технології і проблеми культурної адаптації населення Південно-східної Європи в епоху енеоліту». — вишнівець, 2006. — c. 65—69. круц В.А. трипольские площадки — результат ритуального сожжения домов // трипільські поселення-гіганти: Матеріали міжнарод. конф. — к., 2003. — c. 74—76. круц В.о., рижов С.М. Фази розвитку пам’яток томашівсько-сушківської групи // археологія. — 1985. — № 51. — c. 45—56. Массон В.М. Первые цивилизации. — л., 1989. Мовша Т.г. антропоморфная пластика триполья (реалистический стиль): автореф. дисс. … канд. ист. наук. — к., 1975. рыбаков Б.А. язычество древних славян. — М., 1981. рижов С.М. небелівська група пам’яток трипільської культури // археологія. — 1993. — № 3. — c. 101—114. Пассек Т.С. Периодизация поселений трипольской культуры (III—II тыс. до н. э.) // Миа. — 1949. — № 10. Погожева А.П. антропоморфная пластика триполья. — новосибирск, 1983. Скриленко А.А. глиняные статуэтки до-Микенской культуры, открытой в среднем Поднепровье // труды XII ар- хеологического съезда в харькове в 1902 г. — М., 1905. — c. 145—152. Monah D. Plastica antropomorfa a culturii cucuteni-Tripolie. — Piatra neam, 1997. одержано 29.08.2006 А.В. дяченко оБ оДноМ иЗ асПектов тиПолого-статистического аналиЗа триПольской Пластики статья посвящена методике типолого-статистического анализа трипольской пластики как основе интерпретации культовой нагрузки статуэток. введение методов математического анализа позволяет зафиксировать закономернос- ти распространения целых фигурок или определенных их фрагментов, сузить спектр историко-этнографических параллелей, привлекаемых для интерпретации этих изделий, и решить актуальные проблемы исследования, в частности, вопрос соотношения археологической типологии с реалиями исторической действительности. O.V. Dyachenko aBoUT one oF The aSPecTS oF TyPoloGIcal anD STaTISTIcal analySIS oF TryPIllIan FIGUrIneS Proposed article is devoted to the methods of typological and statistical analysis of Trypillian figurines as the base of interpretation of their religious meaning. Introduction of methods of mathematical analysis gives the possibility to fix the regularity of the distribution of the intact figurines or their definite fragments, to narrow the spectrum of historical and ethnographic parallels used to interpret these articles, and to solve several relevant problems of research, in particular, the correlation of archeological typology with the historical reality. бази цю методику можна використовувати і для повноцінної обробки набагато більшої кількості матеріалу.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199449
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:53:34Z
publishDate	2007
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Дяченко, О.В. 2024-10-07T16:30:00Z 2024-10-07T16:30:00Z 2007 Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики / О.В. Дяченко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 31-36. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199449 Статтю присвячено методиці типолого-статистичного аналізу трипільської пластики як основі інтерпретації сакрального навантаження статуеток. Низку актуальних проблем розв’язано введенням у дослідницьку модель системи математичного аналізу виробів зазначеної категорії. Статья посвящена методике типолого-статистического анализа трипольской пластики как основе интерпретации культовой нагрузки статуэток. Введение методов математического анализа позволяет зафиксировать закономерности распространения целых фигурок или определенных их фрагментов, сузить спектр историко-этнографических параллелей, привлекаемых для интерпретации этих изделий, и решить актуальные проблемы исследования, в частности, вопрос соотношения археологической типологии с реалиями исторической действительности. Proposed article is devoted to the methods of typological and statistical analysis of Trypillian figurines as the base of interpretation of their religious meaning. Introduction of methods of mathematical analysis gives the possibility to fix the regularity of the distribution of the intact figurines or their definite fragments, to narrow the spectrum of historical and ethnographic parallels used to interpret these articles, and to solve several relevant problems of research, in particular, the correlation of archeological typology with the historical reality. uk Інститут археології НАН України Археологія Статті Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики Об одном из аспектов типолого-статистического анализа трипольской пластики About one of the Aspects of Typological and Statistical Analysis of Trypillian Figurines Article published earlier
spellingShingle	Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики Дяченко, О.В. Статті
title	Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики
title_alt	Об одном из аспектов типолого-статистического анализа трипольской пластики About one of the Aspects of Typological and Statistical Analysis of Trypillian Figurines
title_full	Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики
title_fullStr	Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики
title_full_unstemmed	Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики
title_short	Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики
title_sort	про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики
topic	Статті
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199449
work_keys_str_mv	AT dâčenkoov proodinzaspektívtipologostatističnogoanalízutripílʹsʹkoíplastiki AT dâčenkoov obodnomizaspektovtipologostatističeskogoanalizatripolʹskoiplastiki AT dâčenkoov aboutoneoftheaspectsoftypologicalandstatisticalanalysisoftrypillianfigurines

Про один з аспектів типолого-статистичного аналізу трипільської пластики

Institution

Similar Items