Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток
Статтю присвячено аналізу та інтерпретації нечисленної групи веретен із дископодібними насадками, що походять зі скіфських поховальних пам’яток. Окремо розглянуто характер орнаментації дисків та уточнено розміри веретен. В массиве сложносоставных веретен греческого типа выделяется небольшая группа...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199451 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток / Ю.В. Болтрик, О.Є. Фіалко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 42-47. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859799541616738304 |
|---|---|
| author | Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.Є. |
| author_facet | Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.Є. |
| citation_txt | Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток / Ю.В. Болтрик, О.Є. Фіалко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 42-47. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Статтю присвячено аналізу та інтерпретації нечисленної групи веретен із дископодібними насадками, що походять зі скіфських поховальних пам’яток. Окремо розглянуто характер орнаментації дисків та уточнено розміри
веретен.
В массиве сложносоставных веретен греческого типа выделяется небольшая группа с дисковидными насадками.
Практически все диски представляют собой образцы индивидуальных изделий. Обзор орнаментации этих насадок
позволяет предположить, что украшал их, скорее всего, не мастер, а хозяин вещи. На основании археологических
данных можно заключить, что длина костяных веретен греческого типа составляла 20—28,5 см, однако чаще пользовались веретенами длиной 18—23,5 см. Качество материала и оформления деталей подтверждает, что подобными
веретенами пользовались представительницы различного социального ранга скифского общества. В то же время
этнографические параллели и находка костяного наборного веретена в мужском погребении Соболевой Могилы
свидетельствуют, что эти веретена имели не только утилитарное, но и сакральное назначение.
Among the compound spindles of Greek type a small group with disk-like caps is distinguished. Review of ornamentation
allows the authors to conclude that it was not the craftsman, but the owner of an object who decorated disk-like orifices.
Based on archaeological data it is concluded that the length of the ivory spindles of Greek type was 20—28.5 cm. However,
more often in use were spindles of 18—23.5 cm long. The quality of material and design of the details confirms that such
spindles were used by women of various social statuses in Scythian society. At the same time, the ethnographic parallels
and find of an ivory composed spindle in the man’s grave of Soboleva Mohyla testify that these spindles were not only of
practical, but also of sacral purpose.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:12:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 342
на границах хоры. вероятно, именно в тот период ранние боспорские полисы стали подвергаться сезонным граби-
тельским набегам кочевников, от которых в первую очередь страдали сельские поселения городских хор. в рамках
третьего этапа (вторая треть V — начало IV вв. до н. э.) происходило дальнейшее расширение земель тиритакс-
кого полиса, хора которого достигла около 30—40 км2 и обрела пространственную организацию, типичную для
античного полиса.
V.M. Zinko
early chora oF TyrITake PolIS
The article is devoted to the developing of the issue of organization of the early chora of poleis on the european coast
of kimmerian Bosporus on the example of Tyritake city. It is observed that during the 6th—5th cc. Bc chora of Tyritake,
as well as of other Bosporan cities of european coast of kimmerian Bosporus, has been gradually broadening. on the
first stage (the second — third quarter of the 6th c. Bc) it included the nearest suburbs of apoikia occupying the lands
of no less than 10 sq. km, while on the second stage (the last quarter of the 6th — the first quarter of the 5th cc. Bc) the
first small rural settlements appeared, agrarian lands widened, and the definite spatial structure of polis occurred. The
archaeological data available shows that the latter consisted of the city-centre, where the urbanization process progressed
actively, and several rural settlements situated on the borders of chora. apparently, that very period was a time when early
Bosporan poleis, and above all the rural settlements of their chorae, started to suffer from seasonal nomadic forays. on
the third stage (the second third of the 5th — the beginning of the 4th cc. Bc) the widening of the lands of Tyritake polis
continued, and the chora reached evidentially 30—40 sq. km having received spatial organization typical for the ancient
polis.
веретена чи їх деталі (різні за формою і матеріа-
лом стрижні, насадки та прясельця) належать до
традиційних для скіфських пам’яток артефактів.
З-поміж них вирізняються два типи веретен: набір-
ні кістяні грецького типу та прості з дерев’яним
(рідше кістяним) стрижнем і глиняними чи мета-
левими прясельцями. оскільки більшість по-хо-
вань зазнали нищівного пограбування, зазвичай
веретена пошкоджені чи представлені окремими
деталями.
серед масиву складнопрофільованих на-
бірних веретен вирізняється знахідка з пох. 3
кург. 21 рогачицького курганного поля, дослі-
дженого 1977 р. біля с. гюновка Білозерського
р-ну Запорізької обл. (Болтрик та ін. 1978). це
диск, виточений із білого алебастру (рис. 1, 1),
одна сторона якого пласка із жолобком по зов-
нішньому краю, прикрашена гравійованим рос-
линним орнаментом із пальмет та квітів лотосу,
© Ю.в. Болтрик, о.Є. ФІалко, 2007
Статтю присвячено аналізу та інтерпретації нечисленної групи веретен із дископодібними насадками, що похо-
дять зі скіфських поховальних пам’яток. окремо розглянуто характер орнаментації дисків та уточнено розміри
веретен.
âåðåòåíà Ç äèñêîÏîä²áíèìè
íàñàäêàìè Dz ñê²ôñüêèõ Ïàì’ssòîê
þ.â. áîëòðèê, î.ª. ô³àëêî
що розходяться від округлого отвору, а зворот-
на — трохи опукла, з низьким циліндричним
виступом у центрі. висота диска — 1,4 см, діа-
метр — 7,0 см; діаметр виступу — 2,5 см; діа-
метр отвору — 1,3 см.
ця насадка унікальна, адже в масиві скіфсь-
ких старожитностей алебастрові деталі веретен
досі не були відомі, крім того, вона належить
до нечисленної групи дископодібних насадок
веретен, що розрізняються не лише за матеріа-
лом (кістка, срібло, золото), але й за розмірами,
конфігурацією та орнаментацією. Здебільшо-
го такі диски входили до комплекту з кількох
фігурних насадок кістяних набірних веретен
грецького типу. З пох. 1 кург. 13 рогачицького
могильника походить ще один диск від вере-
тена, але трохи меншого розміру та зроблений
з кістки (рис. 2, 4). кістяні диски знайдено у
наборах веретен із низки пам’яток: Денисової
Могили (рис. 2, 1), кургану Єлізаветівського
могильника (1909), кургану біля с. рижанівка;
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 43
кург. 2 поблизу с. в. Знам’янка (рис. 3, 2), пох. 2
кург. 2 курганної групи 2 неподалік с. Первома-
ївка (рис. 4, 2), пох. 2 соболевої Могили (рис.
4, 1), гробниці 3 артюховського кургану (рис.
2, 3) (Мозолевский 1980, рис. 67, 3; яковенко
1991, рис. 1-в, 4; 1-с, 2; Фиалко 1987, рис. 1, 6;
евдокимов, Фридман 1991, рис. 3, 5; Мозолев-
ский, Полин 2005, рис. 97, 2; Максимова 1979,
с. 103). Два подібних кістяних диски, названих
авторами розкопок «пряжками», походять із пох.
1 кург. 6 та пох. 1 кург. 100 могильника Мамай-
гора (рис. 2, 2, 7) (андрух, тощев 1999, рис. 12,
2; андрух 2001, рис. 60, 16). Пласку чи трохи
заглиблену їх поверхню орнаментовано. в одно-
му випадку візерунок нагадує складний меандр
(Єлізаветівський курган), у другому — щось
на кшталт багатопелюсткової розетки (Мамай-
гора, кург. 6), у третьому — складається з ко-
ротких променів, що йдуть від краю до центра
(Мамай-гора, кург. 100), решта містить від од-
ного до семи концентричних кіл. За розмірами
кістяні аналоги поступаються алебастровому
диску. За даними таблиці, найближчим до рога-
чицького за діаметром є диск зі Знам’янського
кургану, але він майже втричі тонший.
До цієї ж групи можна віднести й насадку
з північно-східної камери чортомлика (алексе-
ев, Мурзин, ролле 1991, кат. 110). у похованні
збереглася золота оболонка у вигляді широкого
кільця з вертикальним бортиком, що кріпилася
на дерев’яний диск зі срібною накладкою (рис. 2,
5). усі три елементи цієї насадки вкриває рос-
линний декор (причому різний), а це означає, що
цей виріб було орнаментовано з обох боків. Діа-
метр диска близький до алебастрового — 7,7 см,
висота ребра менша — 0,8 см, хоча не виклю-
чено, що дерев’яна основа була товщою. отвір
кільця набагато більший (3,6 см), ніж у решти
рис. 1. алебастрова дископодібна насадка набірного веретена з кург. 21 рогачицького курганного поля та срібний
кубок із рослинним декором зі старозагорско
рис. 2. Дископодібні насадки набірних веретен із поховальних пам’яток: 1 — Денисова Могила; 2 — Мамай-гора,
кург. 100; 3 — артюховський курган; 4 — рогачицьке курганне поле, кург. 13; 5 — чортомлик; 6 — рогачицьке
курганне поле, кург. 21; 7 — Мамай-гора, кург. 6. 1—4, 7 — кістка; 5 — золото; 6 — алебастр
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 344
аналогів, однак його зменшувала проміжна
срібна пластина, так що отвір самої насадки
був значно меншого діаметра. срібні диски
входили до складу срібних веретен із олексан-
дропольського та артюховського курганів. ціл-
ком можливо, що побутували й дерев’яні диско-
подібні насадки, проте чортомлицьский екземп-
ляр (дерев’яна частина якого частково вціліла)
поки що залишається єдиним підтвердженням
цього припущення. Можливо, з цією ж метою
іноді використовували й пласкі «прясельця»,
зроблені зі стінок розбитого посуду (высотская
1994, с. 42).
За етнографічними паралелями, дископодібні
насадки великого діаметра (до 20 см) слугували
спеціальним пристроєм для скручування ниток.
Із ниток, отриманих за допомогою таких наса-
док, як правило, плели тасьму, стрічки та пояси
(стрельник, хомчик 2005, с. 74).
варто зауважити, що на відміну, наприклад,
від чортомлицького диска, де рослинний орна-
мент у вигляді паростків із листям та завитками
ретельно пророблено, на рогачицькому диску
малюнок зроблено вкрай недбало, нібито по-
спіхом. Декор утворюють дві пальмети, що
чергуються з трьома квітками лотосу. однак
художник, мабуть, прорахувався, і ритм рисун-
ку збився — на третю пальметку не вистачило
місця. всі елементи декору різні. одна квіт-
ка виглядає так, нібито майстер помилився та
намагався виправити недолік — у результаті
вийшло щось середнє між квіткою та пальмет-
кою. такий орнаментальний ряд, що складався
з пальмет та квітів лотосу, що чергуються, доб-
ре відомий на витворах мистецтва в античному
світі. найближчим за композицією та недбалою
манерою виконання є гравійований рисунок на
верхній частині срібного кубка зі старозагорсько
(рис. 1, 2). Подібний орнаментальний пояс, але
з дрібнішим, складнішим та детальніше пророб-
леним малюнком прикрашає аналогічні срібні
рис. 3. веретена: 1 — рогачицьке курганне поле,
кург. 19; 2 — в. Знам’янка, кург. 2; 3 — соболева Мо-
гила; 4 — с. Драбівці (початок хх ст.). 1—3 — кістка;
4 — дерево
Параметри дископодібних насадок складних веретен зі скіфських могил, см
рогачик, кург. 21, пох. 3 7,0 1,4 1,3 алебастр
рогачик, кург. 13, пох. 1 5,0 0,8 1,4 кістка
кург. чортомлик, північно-східна камера 7,7 0,8 3,6 Золото
Знам’янка, кург. 2, пох. 1 6,0 0,5 ? кістка
Первомаївка, кург. гр. 2; кург. 2, пох. 2 4,67 0,8 1,0 »
Денисова Могила 4,6 0,4 0,6 »
соболева Могила, пох. 2 3,75 0,6 0,7 »
Мамай-гора, кург. 6 5,0 0,5 0,8 »
Мамай-гора, кург. 100 3,7 0,2 0,8 »
артюховський курган 4,4 ? ? »
артюховський курган ? ? ? срібло
Пам’ятка Матеріалd h d отвору
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 45
посудини зі старозагорсько та Буковців (Бол-
гарія). Перші два кубки датуються авторами пуб-
лікації серединою V ст. до н. е., третій — кін-
цем V — початком IV ст. до н. е. (венедиков,
герасимов 1973, рис. 147—148, 151). на наш
погляд, ця дата дещо занижена. слід зауважити,
що малюнок на диску з кург. 100 могильника
Мамай-гора зроблено в тій самій недбалій ма-
нері, що й на нашому екземплярі. тут орнамент
утворюють великі спіралеподібні витки та вузькі
краплеподібні пелюстки, що чергуються. ритм
малюнку порушено й тут: витків чотири, а пе-
люсток лише три, на четверту не вистачило міс-
ця. При цьому деталі зображено по-різному: одні
завитки ширші й кругліші, інші вузькі й більш
витягнуті; пелюстки з одинарним контуром, под-
війним чи рисочкою у центрі. недба-лість (чи,
швидше, невміння) у манері виконання рисунка
наводить на думку про те, що його міг зробити
не майстер, а власник речі.
Заслуговують на увагу і розміри кістяних ве-
ретен. реконструюючи довжину складних вере-
тен грецького типу, н.о. гаврилюк прийняла за
опорний розмір оригінального срібного верете-
на з кургану куль-оба (33 см), опублікованого
раніше е.в. яковенко (яковенко 1973, с. 40). у
результаті було запропоновано довжину кістя-
них веретен 33—36 см. Підставою для такого
висновку слугувало зображення сцени прядіння
на одній із розписних античних посудин. взяв-
ши розмір стопи прялі за масштаб, н.о. гав-
рилюк отримала довжину веретена 36 см (гав-
рилюк 1987, с. 124). ці розрахунки більш ніж
сумнівні. якщо йдеться про середній розмір
жіночої ноги, то в метричній системі це відпо-
відає 22—23 см. навряд чи в грецькому середо-
вищі (втім, як і в скіфському) можна було б знай-
ти чоловіка чи жінку зі стопою 36 см завдовжки.
на жаль, помилкові висновки про розміри ве-
ретен, без будь-якого аналізу, було продубльо-
вано в спеціальній роботі е.в. яковенко, при-
свяченій скіфським веретенам (яковенко 1991,
с. 113).
у похованнях рогачицького могильника збе-
реглися чотири стрижні. один із них знайдено в
уламках, тому повна його довжина не відтворюєть-
ся (кург. 1, пох. 1), другий (кург. 21, пох. 2) —
обламаний і дає неповну довжину (16,5 см). Два
стрижні (кург. 14, пох. 1 і кург. 19, пох. 1) збе-
реглися повністю (рис. 3, 1), їх довжина — 19,4 і
19,9 см. висота кістяних наверш практично стан-
дартна — 3,2 (кург. 11, пох. 1, кург. 10, пох. 1) —
3,5 см (кург. 21, пох. 2). отже, навіть з огляду
на максимальні розміри деталей довжина набір-
них веретен становитиме 22,9—23,4 см. Подібні
(трохи менші) розміри мають і кістяні веретена
такого типу, що найкраще збереглися, з кург. 2
біля с. в. Знам’янка, кург. 4 поблизу с. воло-
димирівка, кург. 18 неподалік с. львово (Фиалко
1987, рис. 1). Довжина повністю збережених кіс-
тяного стрижня з Мелітопольського кургану —
20,6 см, срібного веретена з олександропільсь-
кого кургану (за зображенням) — 26 см (стрель-
ник, хомчик, 2005, стр. 70—71). набірне вере-
тено, виточене з кістки, що чудово збереглося
в пох. 2 соболевої Могили, більшого розміру
(рис. 3, 3). Довжина його стрижня — 16,5 см,
загальна довжина у зібраному стані — 28,5 см
(Мозолевский, Полин 2005, рис. 97, с. 173). За
конфігурацією це веретено подібне до згадува-
ного вище екземпляра з в. Знам’янки.
отже, археологічні дані дають змогу дійти
висновку, що довжина кістяних веретен грець-
кого типу, принаймні тих, що побутували в
скіфському середовищі, становила 20—28,5 см.
Проте здебільшого використовували веретена
18—23,5 см завдовжки. ці метричні показники
засвідчують, що жорсткого стандарту у виготов-
ленні таких виробів, імовірно, не було.
За етнографічними даними, форма веретена,
як і сам принцип прядіння, збереглися навіть до
наших днів. хоча з часом веретена, як і решта
знарядь праці, вдосконалювалися, вони в той же
час спрощувалися. При цьому з часом збільшу-
валася довжина та товщина стрижня. набірні
веретена було замінено на цільні, що фактич-
но імітують за формою стрижня знімні частини.
Придбане нами під час роботи експедиції у с. Дра-
бівці черкаської обл. у 1982 р. дерев’яне вере-
рис. 4. кістяні дископодібні насадки: 1 — соболева
Могила; 2 — Первомаївка, кург. 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 346
тено початку хх ст. виточене у вигляді круглого
в перетині стрижня, що розширюється донизу. в
нижній частині стрижень знову звужується та пе-
реходить у широке коліщатко й закінчується кону-
сом із шишечкою (рис. 3, 4). Довжина цього вере-
тена 34 см, діаметр робочої частини стрижня —
1,2—2,7 см. Порівнювати однотипні вироби,
розділені 24 століттями можливо, але в контек-
сті запозичень та модифікацій від раннього до
пізнього, а не навпаки, як це зробила н.о. гав-
рилюк, обґрунтовуючи теоретичні розрахунки
розмірів давніх веретен посиланнями на розміри
сучасних аналогів.
ареал розповсюдження веретен із диско-
подібними насадками доволі широкий, як і
хронологічний діапазон їх побутування за ме-
жами скіфії. це наочно демонструють знахід-
ки з полярних за часом та простором пам’яток.
так, знайдене в афінському некрополі веретено
близького типу датується у межах VIII—V ст. до
н. е. (Michaud 1973, р. 266). веретена з диско-
подібними насадками з артюховського кургану
датуються II ст. до н. е. (Максимова 1979), а в
усть-альмінському некрополі таке саме верете-
но знайдено у склепі 88, поховання якого здій-
снено в I — на початку II ст. (высотская 1994,
с. 138). у скіфських степових пам’ятках, як і
на Боспорі, веретена з дископодібними насадка-
ми використовували з середини IV ст. майже до
першої чверті III ст. до н. е.
веретена з фігурними насадками — не поо-
динокі знахідки серед поховального реманенту
скіфських могил IV ст. до н. е. розмаїття ва-ріан-
тів сполучення орнаментики насадок та пряселець
у наборах, як і матеріал, з якого вироблено вере-
тена та їх деталі (дерево, кістка, срібло, золото,
алебастр), указують на те, що подібними реча-
ми користувалися представниці різних верств
скіфського суспільства. етнографічні паралелі,
а також знахідка набірного кістяного веретена
в чоловічому похованні соболевої Могили ціл-
ком очевидно засвідчують, що подібні веретена
мали не лише утилітарне, але й сакральне при-
значення.
Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., ролле р. чертомлык (скифский царский курган IV в. до н. э.). — к., 1991.
Андрух С.Н. Могильник Мамай-гора. книга 2. — Запорожье, 2001.
Андрух С.Н., Тощев г.Н. Могильник Мамай-гора. книга 1. — Запорожье, 1999.
Болтрик Ю.В., Болдин Я.И., Никитенко М.М., Савовский И.П. исследования курганных могильников в Запорожской
области // ао 1977 г. — М., 1978.
Венедиков И., герасимов Т. тракийското изскуство. — софия, 1973.
Высотская Т.Н. усть-альминское городище и некрополь. — к., 1994.
гаврилюк Н.А. Прядение у степных скифов // скифы северного Причерноморья. — к., 1987. — с. 116—130.
евдокимов г.л., Фридман М.И. курганы скифского времени у с. Первомаевка на херсонщине // курганы степной
скифии. — к., 1991. — с. 72—97.
Максимова М.И. артюховский курган. — л., 1979.
Мозолевский Б.Н. скифские курганы в окрестностях г. орджоникидзе на Днепропетровщине (раскопки 1972—1975 гг.) //
скифия и кавказ. — к., 1980. — с. 70—154.
Мозолевский Б.Н., Полин С.В. курганы скифского герроса IV в. до н. э. (Бабина, водяна и соболева Могилы). — к., 2005.
Стрельник М.о., Хомчик М.А. Про технологію прядіння за античної доби в надчорномор’ї // археологія. —
2005. — № 1. — с. 70—75.
Фиалко е.е. костяные изделия из кургана огуз // скифы северного Причерноморья. — к., 1987. — с. 130—140.
Яковенко е.В. «скіпетр цариці» з куль-оби // археологія. — 1973. — № 11. — с. 29—43.
Яковенко е.В. Про скіфські веретена // Золото степу. археологія україни. — київ; Шлезвіг, 1991. — с. 112—114.
Michaud J. chronique des fouilles et découvertes archéologiques en Grece en 1972 // Bch. — 1973. — № 97/2. —
р. 253—412.
одержано 21.11.2006
Ю.В. Болтрик, е.е. Фиалко
веретена с ДисковиДнЫМи насаДкаМи иЗ скиФских ПаМятников
в массиве сложносоставных веретен греческого типа выделяется небольшая группа с дисковидными насадками.
Практически все диски представляют собой образцы индивидуальных изделий. обзор орнаментации этих насадок
позволяет предположить, что украшал их, скорее всего, не мастер, а хозяин вещи. на основании археологических
данных можно заключить, что длина костяных веретен греческого типа составляла 20—28,5 см, однако чаще поль-
зовались веретенами длиной 18—23,5 см. качество материала и оформления деталей подтверждает, что подобными
веретенами пользовались представительницы различного социального ранга скифского общества. в то же время
этнографические параллели и находка костяного наборного веретена в мужском погребении соболевой Могилы
свидетельствуют, что эти веретена имели не только утилитарное, но и сакральное назначение.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 47
черняхівська культура припинила своє існуван-
ня у V ст. н. е. Історичні долі її носіїв склалися
по-різному: готські племена, частина союзних їм
аланських племен та пізні скіфи відійшли на захід
(Магомедов 2001), частина населення культури
лісостепової зони, що, на думку археологів, скла-
далася переважно зі слов’ян, лишилася на місцях
та взяла участь у формуванні низки культур, які
пов’язують з етногенезом слов’ян.
вирішення більшості питань етнокультурно-
го розвитку вимагає комплексного дослідження
із залученням різних джерел — археологічних,
історичних, етнографічних та антропологічних,
кожне з яких має свої переваги. на жаль, ант-
ропологія має у своєму розпорядженні меншу
джерелознавчу базу, ніж археологія. оскільки у
багатьох культур I тис. н. е. побутував звичай кре-
мації, матеріалів для краніології не залишилося.
так, перші давньоруські серії датуються лише
X—XIII ст., тобто кілька століть не представ-
лені антропологічним матеріалом. ці століття за
археологічними та історичними даними харак-
теризуються значними міграціями, що охопили
території, де раніше побутувала черняхів-ська
культура, а також сусідні регіони, що усклад-
нює ситуацію. Зважаючи на те, що у післячер-
няхівську добу археологічно зафіксовано пере-
міщення масивів населення, можна припустити,
що групи, які могли бути генетично пов’язані
з черняхівською культурою, не обов’язково
лишалися проживати на тих самих місцях,
ò.î. ðóäè÷
ðîëü íàñåëåíí ×åðí õ²âñüêî¯ êóëüòóðè ó ôîðìóâàíí²
àíòðîÏîëîã²×íîãî ñêëàäó ñëîâ’ íñüêî¯ ëþäíîñò²
óêðà¯íè äðóãî¯ Ïîëîâèíè I — Ïî×àòêó II òèñ. í. å.
© т.о. руДич, 2007
Статтю присвячено з’ясуванню можливості існування генетичних зв’язків населення черняхівської культури з етніч-
ними групами України доби середньовіччя (насамперед слов’янами).
де їх предки локалізувалися в черняхівську
добу. це змушує нас не обмежуватися порівнян-
ням черняхівських і давньоруських матеріалів
виключно за регіонами, а розширити коло
слов’янських серій, що залучалися для порів-
няльного аналізу.
у X—XIII ст. слов’яни проживали на великих
територіях, де раніше мешкали й інші етнічні
групи. т.І. алексєєва, автор найповнішої збір-
ки краніологічних даних, запропонувала схему
поділу східних слов’ян на краніологічні типи
(алексеева 1973; 1999).
Східні слов’яни. Чоловіки. Для диферен-
ціації серій т.І. алексєєва використала череп-
ний покажчик та діаметр вилиць. це дало змогу
виділити в межах поширення східних слов’ян 7
антропологічних типів (табл. 1). у подальшому
дослідниця додала до диференційних ознак кут
кісток носа та його ширину і виділила два ком-
плекси ознак:
1) з ослабленням кута носа пов’язана тенден-
ція до мезокранії, менші розміри поздовжнього
та поперечного діаметрів черепа, вузьке обличчя,
більший зигомаксилярний кут, ширший ніс.
2) з сильно виступаючим носом пов’язана
схильність до доліхокранії, більші розміри че-
репної коробки, ширше обличчя, менший зиго-
максилярний кут, вужчий ніс.
відсоткове співвідношення цих комбінацій
змінюється залежно від географічної локаліза-
ції східнослов’янських груп: у напрямку на схід
збільшується відсоток першої комбінації, у на-
прямку на захід — другої. такий географічний
Yu.V. Boltryk, O.Ye. Fialko
SPInDleS WITh DISk-lIke orIFIceS FroM The ScyThIan SITeS
among the compound spindles of Greek type a small group with disk-like caps is distinguished. review of ornamentation
allows the authors to conclude that it was not the craftsman, but the owner of an object who decorated disk-like orifices.
Based on archaeological data it is concluded that the length of the ivory spindles of Greek type was 20—28.5 cm. however,
more often in use were spindles of 18—23.5 cm long. The quality of material and design of the details confirms that such
spindles were used by women of various social statuses in Scythian society. at the same time, the ethnographic parallels
and find of an ivory composed spindle in the man’s grave of Soboleva Mohyla testify that these spindles were not only of
practical, but also of sacral purpose.
Я Я
Я
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199451 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:12:03Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.Є. 2024-10-07T16:30:16Z 2024-10-07T16:30:16Z 2007 Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток / Ю.В. Болтрик, О.Є. Фіалко // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 42-47. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199451 Статтю присвячено аналізу та інтерпретації нечисленної групи веретен із дископодібними насадками, що походять зі скіфських поховальних пам’яток. Окремо розглянуто характер орнаментації дисків та уточнено розміри веретен. В массиве сложносоставных веретен греческого типа выделяется небольшая группа с дисковидными насадками. Практически все диски представляют собой образцы индивидуальных изделий. Обзор орнаментации этих насадок позволяет предположить, что украшал их, скорее всего, не мастер, а хозяин вещи. На основании археологических данных можно заключить, что длина костяных веретен греческого типа составляла 20—28,5 см, однако чаще пользовались веретенами длиной 18—23,5 см. Качество материала и оформления деталей подтверждает, что подобными веретенами пользовались представительницы различного социального ранга скифского общества. В то же время этнографические параллели и находка костяного наборного веретена в мужском погребении Соболевой Могилы свидетельствуют, что эти веретена имели не только утилитарное, но и сакральное назначение. Among the compound spindles of Greek type a small group with disk-like caps is distinguished. Review of ornamentation allows the authors to conclude that it was not the craftsman, but the owner of an object who decorated disk-like orifices. Based on archaeological data it is concluded that the length of the ivory spindles of Greek type was 20—28.5 cm. However, more often in use were spindles of 18—23.5 cm long. The quality of material and design of the details confirms that such spindles were used by women of various social statuses in Scythian society. At the same time, the ethnographic parallels and find of an ivory composed spindle in the man’s grave of Soboleva Mohyla testify that these spindles were not only of practical, but also of sacral purpose. uk Інститут археології НАН України Археологія Статті Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток Веретена с дисковидными насадками из скифских памятников Spindles with Disk-like Orifices from the Scythian Sites Article published earlier |
| spellingShingle | Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.Є. Статті |
| title | Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток |
| title_alt | Веретена с дисковидными насадками из скифских памятников Spindles with Disk-like Orifices from the Scythian Sites |
| title_full | Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток |
| title_fullStr | Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток |
| title_full_unstemmed | Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток |
| title_short | Веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток |
| title_sort | веретена з дископодібними насадками зі скіфських пам’яток |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199451 |
| work_keys_str_mv | AT boltrikûv veretenazdiskopodíbniminasadkamizískífsʹkihpamâtok AT fíalkooê veretenazdiskopodíbniminasadkamizískífsʹkihpamâtok AT boltrikûv veretenasdiskovidnyminasadkamiizskifskihpamâtnikov AT fíalkooê veretenasdiskovidnyminasadkamiizskifskihpamâtnikov AT boltrikûv spindleswithdisklikeorificesfromthescythiansites AT fíalkooê spindleswithdisklikeorificesfromthescythiansites |