Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199461 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя / В.Д. Баран // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 114-115. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860012133753815040 |
|---|---|
| author | Баран, В.Д. |
| author_facet | Баран, В.Д. |
| citation_txt | Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя / В.Д. Баран // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 114-115. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| first_indexed | 2025-12-07T16:42:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3114
невід’ємною складовою славістичних дослі-
джень, її серцевиною є праці таких відомих
словацьких і чеських учених, як П. Шафарик,
л. нідерле, я. ейснер, я. Філіп, й. Поулік та
інших, у тому числі й сучасних, дослідників.
у будь-якому разі історію давніх слов’ян я вив-
чав за працями л. нідерле та П. Шафарика.
Мені навіть пощастило придбати їхні книги в
оригіналах. у галичині, де я народився, значна
частина української інтелігенції, у тому числі
й відомі українські археологи (я. Пастернак),
після Першої світової війни здобували освіту у
вищих навчальних закладах чехословаччини. на
мій погляд, чеський і словацький народи були
і залишаються сьогодні стрижнем усього про-
гресивного і позитивного, що є у слов’янському
світі. в цьому переконало мене давнє знайомство
і спілкування з багатьма словацькими і чеськими
археологами.
відвідання києва і львова директорами слова-
цького і чеського інститутів археології доктором
а. точиком і академіком я. Філіпом було першим
кроком на шляху до налагодження співпраці між
українськими та словацькими і чеськими архео-
логічними науковими установами і їх співробіт-
никами. це відкривало шлях до ознайомлення
з європейською археологією. До 1953 р., тобто
до смерті й. сталіна, археологи, за незначними
винятками, закордонних відря-джень не отриму-
вали, а в часи л. Брежнєва — не більше одного
відрядження протягом року.
Дещо поліпшилися зв’язки києва із закордон-
ними археологами після створення на Першо-
му конгресі слов’янської археології у варшаві
в 1965 р. Міжнародної унії слов’янської архе-
ології (Муса). Посаду генерального секретаря
Муса обіймали спочатку доцент а. точик, а
пізніше професор Б. хроповський — представ-
ники археологічного інституту сан. генераль-
ний секретар унії був фактично керівником цієї
славістичної наукової організації. Пост прези-
дента був номінальним. його обіймали пред-
© в.Д. Баран, 2007
â.ä. áàðàí
áîãóñëàâ õðîÏîâñüêèé:
ñÏîãàäè ² ðîÇäóìè. äî 80-ð³÷÷ÿ
Õðîí³êà
ставники країн, де проходили чергові славіс-
тичні конгреси.
слід відзначити велику систематичну робо-
ту генеральних секретарів Муса, талановитих
організаторів міжнародних конгресів, конфе-
ренцій, симпозіумів а. точика і багатолітньо-
го керівника Муса Б. хроповського. це були
кращі часи унії. Багато зусиль було спрямова-
но на налагодження зв’язків Муса з іншими
міжнародними організаціями і поглиблення
наукових археологічних досліджень у кожній
країні, де займалися вивченням слов’янських
старожитностей. Європейське визнання авто-
ритету професора Б. хроповського засвідчено
фактом обрання його віце-президентом науко-
вої організації До- і Протоісториків (UISрр) при
Юнеско.
Ми познайомилися з професором Б. хро-
повським у 1960-ті рр., після Першого між-
народного конгресу слов’янської археології у
варшаві. в нелегкі 1970-ті рр. замислювалися
над проблемами не лише археології та давньої
іс-торії слов’ян, а й виживання національної ар-
хео-логічної науки, зокрема, збереження науко-
вих кадрів. Для цього необхідні були мужність
і політична гнучкість, відданість археології та
людям, що нею займалися. Професор Б. хро-
повський вважав своїм обов’язком відстоювати
принципові наукові позиції настільки, наскільки
це було можливим, зберегти наукові кадри інс-
титуту, створити сприятливі умови для наукових
досліджень і публікації їх результатів. на думку
українських археологів, йому це вдалося. Під
час керівництва Б. хроповського архео-логіч-
ний інститут сан працював стабільно та ус-
пішно. Було закладено основи для подальшого
успішного розвитку словацької археологічної
науки, що отримала міжнародне визнання.
Паралельно з організаційно-науковою робо-
тою на посаді керівника археологічного інсти-
туту сан та міжнародних наукових організацій
академік Б. хроповський проводив свої архе-
ологічні дослідження, видавав і видає статті і
книги, вів журнал «слов’янська археологія» —
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 3 115
одне з провідних європейських археологічних
видань. у численних працях ювіляра, присвяче-
них археології слов’ян, крім висвітлення конк-
ретних, розкопаних його експедиціями пам’яток,
зокрема таких видатних і відомих, як нітрянсь-
кий комплекс, ним здійснено глибокі аналітичні
дослідження з різноманітних питань археології
і давньої історії слов’ян. його прекрасно ілюс-
тровані книги ґрунтовно розкривають багатство
матеріальної і духовної культури слов’ян, зок-
рема далеких і безпосередніх предків сучасних
словаків, їх вагомий внесок у європейську куль-
туру.
хочеться згадати, як Б. хроповський підтри-
мав професора в. Будінського-крічку і доктора
М. ламйову-Шмідльову щодо появи у пізньо-
римський час незначної групи слов’янських пе-
реселенців, представлених у східній словаччині
пряшівським типом археологічних пам’яток.
навіть така обережна людина, як я. тейрал,
не заперечує наявності в Моравії слов’янської
ліпної кераміки римського періоду, відомої під
назвою «злехівського» типу. він вважає що її з
собою принесли готи, які прийшли в Моравію
із Північного Прикарпаття. Швидше за все, готи
взяли з собою не кераміку, грубу і нічим не при-
мітну, а групу слов’ян з їхніми навичками до
її виготовлення вже на місці нового поселення.
нині встановлено, що в той час, коли у словач-
чині з’явилися пам’ятки пряшівського типу, а в
Моравії — злехівського, близькі їм старожит-
ності були відомі в Буджацькому степу Молдо-
ви під назвою «етулійської» групи і на лівобе-
режжі Дніпра типу хлопкова-Боромлі. все це
явища одного порядку, пов’язані з приходом на
територію україни вандалів, готів, гепідів і їх
взаємовідносинами зі слов’янськими групами
тогочасного населення та їх переселенським ру-
хом як на південь, так і на схід. це були перші
відселення слов’ян, зумовлені тиском германсь-
кого населення із заходу та північного заходу,
і сарматів з півдня — провісників їх великого
розселення у ранньому середньовіччі.
Із дискусійних питань, виявлених у моно-
графіях професора Б. хроповського, зокрема у
праці «славяне» (Прага, 1988), суперечливий
характер має твердження про наявність на По-
донні та Приазов’ї у ранньому середньовіччі
слов’янських русів. однак, наприклад, автор
«Повісті минулих літ» слов’янських русів се-
ред східнослов’янських племен не називає.
Професор М.І. артамонов, який багато років
займався історією та археологією тюркомовних
племен, зокрема хозарів, прямо зазначає, що
слов’янських русів не існувало (история ха-
зар. — М., 1962. — с. 289—290). їх вигадали
радянські історики, щоб у подальшому створити
з них міфічну давньоруську народність. літопи-
сець нестор знає норманів-русів, яких називає
варягами. саме їх князі з династії рюриковичів
принесли назву «русь» на Дніпро. вони приско-
рили утворення київської держави, що виникла
на місцевій основі, очолили її і дали їй свою
назву. Професор Б. хроповський має рацію,
коли зауважує, що території антів і русів не пе-
рекривалися. русів на Подніпров’ї до приходу
князів рюриковичів просто не було, як і немає
слов’янських ранньосередньовічних пам’яток на
нижньому Подонні та Приазов’ї, де М.І. арта-
монов із с.о. Плетньовою виявив і дослідив
пам’ятки салтово-маяцької культури.
Заслуговують визнання розробки професо-
ра Б. хроповського, що розкривають багатство
слов’янської культури, участь слов’ян у євро-
пейській історії. «вони йшли тим же шляхом,
що і остання Європа», — пише він.
Ювіляр не лише визначний учений, він добро-
зичлива, товариська людина, чудовий сім’янин.
разом із прекрасною дружиною, пані емілією —
вірним і відданим другом у житті та в археології,
вони виростили двох прекрасних дочок — віру
і ярославу, виховують онуків. Можливо, хтось
із онуків продовжить науковий шлях свого видат-
ного «археологічного» діда.
Міцного здоров’я, родинного затишку, довгих
щасливих років життя і творчих успіхів бажають
шановному академіку Богуславу хроповському
всі археологи-славісти Інституту археології на-
ціональної академії наук україни.
одержано 18.01.2007
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199461 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:42:52Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Баран, В.Д. 2024-10-07T16:31:42Z 2024-10-07T16:31:42Z 2007 Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя / В.Д. Баран // Археологія. — 2007. — № 3. — С. 114-115. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199461 uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя Bohuslav Khropovskyj, Memorial, Reflections. The 80th Anniversary Article published earlier |
| spellingShingle | Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя Баран, В.Д. Хроніка |
| title | Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя |
| title_alt | Bohuslav Khropovskyj, Memorial, Reflections. The 80th Anniversary |
| title_full | Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя |
| title_fullStr | Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя |
| title_full_unstemmed | Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя |
| title_short | Богуслав Хроповський: Cпогади і роздуми. До 80-річчя |
| title_sort | богуслав хроповський: cпогади і роздуми. до 80-річчя |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199461 |
| work_keys_str_mv | AT baranvd boguslavhropovsʹkiicpogadiírozdumido80ríččâ AT baranvd bohuslavkhropovskyjmemorialreflectionsthe80thanniversary |