До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса

Запропоновано нову планувальну реконструкцію будинку в VIІ кварталі Північно-Східного району Херсонеса Таврійського. Статья посвящена обоснованию новой планировочной реконструкции юго-восточного дома в VII квартале Херсонеса. Уточнена датировка первого строительного периода дома, относящего...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2007
1. Verfasser:	Буйських, A.B.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2007
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199470
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса / A.B. Буйських // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 38-46. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860124680862564352
author	Буйських, A.B.
author_facet	Буйських, A.B.
citation_txt	До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса / A.B. Буйських // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 38-46. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	Запропоновано нову планувальну реконструкцію будинку в VIІ кварталі Північно-Східного району Херсонеса Таврійського. Статья посвящена обоснованию новой планировочной реконструкции юго-восточного дома в VII квартале Херсонеса. Уточнена датировка первого строительного периода дома, относящегося к позднеклассической эпохе. Выяснено, что этот квартал состоял из трех домов стандартных размеров площадью порядка 530 м². Детальный анализ плана юго-восточного дома позволил заключить, что в основе его планировочной организации находилась типовая пастадная композиция, построенная на соблюдении строго параллельного принципа планировки. Крытые помещения окружали внутренний двор с трех сторон. Вопреки распространенному мнению, дом не имел перистильной организации, во внутреннем дворе находились только два портика — собственно пастада и расположенный под прямым углом к ней портик в юго-восточной части двора. Результаты исследования дома подтверждают высказывавшееся ранее автором мнение о существовании типовой застройки домов большой площади в позднеклассическом Херсонесе. The article is devoted to the substantiation of a new planning reconstruction of the south-eastern house in the city-block VII in Chersonesos. The dating of the first building period of the house is specified and referred to the Late Classical period. It is ascertained that the city-block consisted of three houses of a standard size of about 530 sq. m. The detailed analysis of the plan of the south-eastern house allowed the author to conclude that the planning organization of the house was based on the typical pastas composition made with observance of strictly parallel planning principle. Roofed premises circled the inner court on three sides. Despite a widespread opinion, the house did not have peristyle organization, there were only two porticoi: the pastas itself and the portico in south-eastern part of the court situated at a right angle to the pastas. The studied house confirms our opinion expressed earlier about the existence of typical construction of big sized houses in Late Classical Chersonesos.
first_indexed	2025-12-07T17:41:07Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 438 Будинок, про який ітиметься далі, розташований у VII кварталі Північно-східного району херсонеса таврійського, безпосередньо поблизу сус-пільно- го центру міста. Західну частину кварталу було розкопано ще в другій половині хІх ст., під час досліджень християнських храмів у центральній частині міста, східну — р.х. лепером у 1913 р. (лепер 1918, с. 57—58, рис. 83) (рис. 1). Згідно з традиційною для дореволюційних розкопок херсонеса методикою, у VII кварталі для екс-по- нування було збережено всі відкриті будівельні рештки — від найраніших до найпізніших. При цьому останні в переважній більшості випадків не було доведено до материкової скали. З часом стало зрозумілим, що така система досліджен- ня, музеєфікації та зберігання об’єктів не дає змоги ані археологу, який здійснював розкопки, ані подальшим дослідникам вивчати плануваль- ну структуру розкопаних пам’яток і правильно встановлювати основні будівельні періоди. План та стислий опис кварталу VII пізніше навів к.е. гриневич в узагальнювальній публікації матеріалів північно-східних кварталів міста (гриневич 1930, с. 131—139). Проте в результаті робіт, пов’язаних із бла- гоустроєм монастиря св. володимира, а після Жовтневої революції — херсонеського музею, подальші археологічні дослідження виявилися можливими лише в східній частині кварталу. саме там було проведено додаткові досліджен- ня експедиціями Інституту археології ан срср під керівництвом І.т. круглікової у 1986—1988 рр. та а.в. сазанова — у 1990 р., які здобули нову інформацію щодо початкового періоду існування житлової забудови херсонеса загалом і першо- го будівельного періоду зазначеного кварталу зокрема. VII квартал був останнім у Північно-схід- ному районі в напрямку з північного сходу на південний захід. його окреслювали I (головна) та II поздовжні вулиці, від решти кварталів ра- йону зі сходу його відокремлювала VI попереч- на вулиця. на заході розміщувалася не зайнята житловою забудовою площа, де, ймовірно, були розташовані теменос або агора, а пізніше — се- © а.в. Буйських, 2007 à.â. áóéñüêèõ äî âèâ×åíí Ïëàíóâàëüíî¯ ñòðóêòóðè æèòëîâîãî áóäèíêó â VII êâàðòàë² õåðñîíåñà Запропоновано нову планувальну реконструкцію будинку в VIІ кварталі Північно-Східного району Херсонеса Таврійського. редньовічні храми. від них квартал також відо- кремлювався поперечною вулицею, імовірно, ширшою за ті, що розділяли житлові квартали. Згідно з планом міської забудови (Буйских, Золо- тарев 2001, рис. 1—3, 9), очевидно, VII квартал спочатку складався із двох кварталів. лише піз- ніше, швидше за все, в середньовічну епоху, було ліквідовано поперечну вулицю, що їх розділяла, через що два квартали злилися в один. До речі, це не перший випадок розширення житлових кварталів за середньовічних часів, зважаючи на вкрай лімітовану кількість землі в місті. у такий самий спосіб, швидше за все, було об’єднано в один і ІІІ квартал у Північно-східному районі. у південно-східній частині VII кварталу р.х. ле- пер розкопав «фундаменти античних споруд» (лепер 1918, с. 56). Було виявлено рештки будин- ку, що містив «мініатюрний дворик, вимощений тесаними плитами, з колодязем» (лепер 1918, с. 57). Загальні розміри будинку під час розко- пок не було встановлено, як і не було зроблено жодних висновків щодо його планування, ок- рім згадки про те, що до внутрішнього двору з трьох боків примикали житлові приміщення (лепер 1918, с. 57). цікаво, що попри лаконізм опису, автору розкопок належать корисні спос- тереження щодо характеру мурувань будинку. слід нагадати, що встановлення відносних да- тувань згідно з характером кладок було типо- вим явищем для всієї херсонеської археології дореволюційних часів. отже, було зазначено, що нижні ряди стін з боку головної вулиці склада- ються з невеликих, добре притесаних і покладе- них насухо плит, на відміну від внутрішніх стін, що примикали до внутрішнього двору та були покладені на глинистому розчині (лепер 1918, с. 58). така будівельна техніка та викадрування плит лицьових фасадів були типовими саме для раннього будівельного періоду. Під час публікації результатів розкопок р.х. ле- пера у 1930 р. к.е. гриневич сприйняв авторську атрибуцію згаданого будинку, зробивши лише деякі уточнення. так, на його думку, біля сти- лобату внутрішнього двору було відкрито не колодязь, а цистерну. Значною заслугою к.е. гри-невича є публікація планів, виготовлених н. янишевим, — не лише всього кварталу (рис. 1), а Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 39 й обширу внутрішнього двору (рис. 2). саме к.е. гриневичу належить думка, що відкритий двір мав бути перистилем, оскільки на одній із плит стилобату зберігся слід — підтес для встановлення колони. цей слід було створено маленькими округлими заглибленнями (рис. 3), наявність яких було пояснено результатом сті- кання дощової води вздовж стовбура колони (гриневич 1930, с. 131). До речі, саме висновок к.е. гриневича щодо перистильної композиції будинку увійшов в історіографію, незважаючи на те, що р.х. лепер точно і цілком справедливо вказав на оточення приміщеннями лише трьох сторін двору, що унеможливлювало його перис- тильну композицію. удруге цей будинок зацікавив дослідників лише через півстоліття. вивчаючи архітектуру античного херсонеса, Б.М. Федоров запропо- нував його часткову реконструкцію — лише ор-дерних портиків внутрішнього двору. ця ре- конструкція ґрунтувалася на візуальних спосте- реженнях автора над характером обробки плит г-подібного в плані стилобату. на той час уже повністю було втрачено плити покриття внут- рішнього двору, ще добре помітні на фото по- чатку хх ст. (лепер 1918, рис. 83). Б.М. Федо- ров установив наявність ще кількох відбитків від барабанів колон різних діаметрів на обох стилобатах (рис. 4, 1—2) та запропонував ре- конструювати внутрішнє подвір’я будинку у вигляді фронтонної простадно-перистильної композиції (рис. 5) (Федоров 1975, с. 18—25). ця реконструкція була інспірована реконструк- цією внутріш-нього подвір’я одного з ольвійсь- ких будинків (Фармаковский 1906, с. 82), що її пізніше деталізував І.М. соболєв (соболев 1953, с. 188—192). слід зауважити, що Б.М. Федоров під час виконання своєї реконструкції задля встановлення просторової композиції двору не зробив навіть спроби визначення загальних роз- мірів будинку та його внутрішнього планування. таке відношення до одного з небагатьох херсо- неських будинків античної доби, що збереглися, ґрунтувалося на традиційному погляді про те, що середньовічні нашарування безнадійно спо- творили їх первісну планувальну основу (Федо- ров, 1975, с. 22). Проте слід зазначити, що згадану реконс- трук-цію будинку в ольвії було аргументовно переглянуто як таку, що не відповідала реаль- ному стану вивчення житлових будинків цього центру (крыжицкий 1971, с. 55—57). отже, на момент виконання роботи Б.М. Федорова було зрозуміло, що вона відбивала застарілий підхід до виконання архітектурно-планувальної рекон- струкції житлового будинку та мала вже суто історіографічний інтерес — як приклад ака- демічного напряму архітектурної реконструкції Рис. 1. План VII кварталу (гриневич 1930), масштаб 1:200 (крижицький, Буйських 1996, с. 9—10). крім того, реконструкція планувальної організації внут- рішнього двору без реконструкції загального плану всієї будівлі є методично неправильною. як відомо, житловий будинок — це єдина про- сторово-планувальна структура, що складається з низки взаємопов’язаних у функціональному відношенні елементів (воронов 1978, с. 10). у давньогрецькому будинку — це безперечний зв’язок між внутрішнім двором та оточуючими приміщеннями, без встановлення якого немож- ливо правильно визначити планувальний тип будинку. цікавим здається також той факт, що безза- перечним графічним взірцем, на підставі якого було виконано академічну реконструкцію бу- динку з ольвії під керівництвом Б.в. Фарма- ковського, слугувала відома реконструкція про- стадного будинку з Прієни (Wiegand, Schrader 1904, S. 297, Abb. 316). цю реконструкцію як у планувальному відношенні, так і у просторовій організації внутрішнього двору пізніше також ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 440 було переглянуто (hoepfner, Schwandner 1994, S. 210 ff.). отже, цілком зрозуміло, що спроба Б.М. Федорова навіть частково реконструювати будинок у VII кварталі є невдалою і потребує пов-ної ревізії на підставі сучасних знань про житлові будинки херсонеса. однак перед обґрунтуванням реконструкції слід встановити час спорудження будинку, а саме, його найраніший будівельний період. на жаль, детальна інформація щодо результатів дорево- люційних розкопок нам не доступна. Проте стис- лий звіт р.х. лепера все ж містить корисні, хоча й опосередковані дані, з яких можна зробити вис- новки стосовно часу його спорудження. Згадку про знахідку в одному з північних приміщень, під найнижчим рівнем підлоги, уламків «червоно- фігурних та чорнолакових ваз» (лепер 1918, с. 58) доповнено переліком знахідок «багатьох чорнолакових черепків киліків, ... уламку великої ручки червонофігурного кратера, черепка чер- вонофігурного кратера, чорнолакового дна із штампованим орнаментом — всі черепки хоро- шого лаку, горла амфори з клеймом арх/ело», що міститься у щоденнику р.х. лепера (грине- вич 1930, с. 139). точному визначенню піддаєть- ся клеймо гераклейського фабриканта архела, діяльність якого припадає на межі V—IV ст. до н. е., не пізніше початку 80-х рр. IV ст. до н. е. (Брашинский 1980, № 154—155; Монахов 1999, с. 162—163). отже, можна впевнено стверджу- вати, що будинки в VII кварталі було споруджено ще в першу половину IV ст. до н. е. Дослідження, проведені у 1990 р., підтвердили саме таку дату, уточнивши час припинення першого будівель- ного періоду в межах кінця IV — початку III ст. до н. е. (сазанов 1990/85, с. 9). цей висновок дуже важливий, адже з нього випливає, що перший будівельний період бу- динку, а отже, і всього VII кварталу, добре узго- джується з перебудовами, простеженими в ін- ших кварталах на території Північно-східного району не пізніше другої чверті — середини IV ст. до н. е. (Золотарев 1998, с. 32—33). це також означає, що перший будівельний період будинку не суперечить установленій нами даті початку реалізації загальної містобудівельної програ- ми згідно з єдиним регулярним планом міської Рис. 2. План внутрішнього двору (гриневич 1930) Рис. 3. частина стилобату з відтесом для встановлення барабану колони. Фото автора ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 41 забудови (Буйских 1995, с. 150). відтак, нині ми маємо всі підстави стверджувати, що будинок, який нас цікавить, було споруджено ще в пізньо- класичний період. Початок його будівництва охоплює час кінець другої — початок третьої чверті IV ст. до н. е. Для реконструкції будинку найголовнішим завданням є встановлення його планувальної основи. спостереження над планом кварталу, виконаним за часів розкопок (рис. 1), дали змо- гу дійти таких висновків. VII квартал, згідно з первинним планом, був розрахований на три стандартні за своїми розмірами будинки великої площі розмірами 21 × 24,48 м (рис. 6). Площа двох крайніх будинків, імовірно, становила не менше 514 м2, середнього — трохи менше через меншу товщину внутрішніх стін, що розділяли будинки. Подібну ситуацію простежено нами й під час планувальної реконструкції ІІ кварталу (Буйских 2007). це дає ґрунтовні підстави вва- жати, що кожний із кварталів Північно-східного району містив по три стандартні будинки вели- кої площі. План VII кварталу засвідчує, що пер- винне планування південно-східного будинку в цілому збереглося добре: тут і в середньо-вічну епоху був один будинок. його внутрішнє плану- вання не зазнало кардинальних змін порівняно з античним часом, оскільки внутрішній двір із розташованими по периметру приміщеннями зберіг форму, близьку до первинної. отже, немає сумніву, що відкриті рештки г-подібного стило- бату та цистерна з вимосткою навкруги її вустя є лише частиною внутрішнього двору першого будівельного періоду. Порівняння реконструйованих нами планів південно-східних будинків у II (рис. 7, 1) та VII (рис. 7, 2) кварталах засвідчує, що в обох ви- падках в основі планування лежав ідентичний принцип пастадної композиційної побудови. це означає, що внутрішній двір будинку в VII квар- талі також містив не лише цистерну та централь- ну плитову вимостку, а й кілька портиків, серед яких, безумовно, мала бути пастада. саме паста- да — відкритий у внутрішній двір портик, що проходив уздовж довгої осі будинку, й була тим організуючим планувальним елементом, що поєд- нував житлові та репрезентативні приміщення Рис. 4. реконструкція положень колон на рештках сти- лобату (1) та плану внутрішнього двору (2) (Федоров 1975) Рис. 5. реконструкція простади (Федоров 1975) ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 442 будинку з простором внутрішнього двору (ro- binson, Graham 1938, p. 163). Завдяки наявності пастади як типового планувального елементу було виділено окремий — пастадний — тип жит- лового будинку класичної епохи (krause 1977, S. 164 ff.). разом із цим очевидно, що конк- ретне планувальне рішення будинку в VII квар- талі відрізнялося від реалізованого в будинку II кварталу: пастаду тут було розплановано з про- тилежного, південно-західного, боку. стилобат із підтесом для встановлення колони був части- ною зазначеної пастади. в такому випадку ши- рина самої пастади не перевищувала 3 м або близько 4 м разом із двома кладками портика — задньою стіною, що несла основне навантажен- ня перекриття і даху, і стилобатом, на якому сто- яли колони портика. аналогічні розміри пастади було простежено і в будинку ІІ кварталу. саме на таке розташування пастади вказує й те, що цистерна розміщувалася у відкритій, південній, частині двору, а не поза його межами, як про- понував у своїй реконструкції Б.М. Федоров (рис. 4, 2). отже, розміри вимостки внутрішнього двору мали бути більшими, аніж ті, що збереглися in situ. Двір також, імовірно, містив не лише паста- ду, а й інші портики. Проте, здається, їх мало бути не більше двох — пастади та портика у південно-східній частині двору. це означає, що внутрішнє подвір’я не мало перистильної ор- ганізації, як вважалося раніше. Приміщення оточували внутрішній двір лише з трьох боків за наявності лише двох портиків. крім того, згідно з планом, у північно-захід- ній частині двору приміщення були відсутні і подвір’я, як і в будинку ІІ кварталу, було обмеже- не лише стіною, суміжною із сусіднім будинком. таким чином, розміри двору разом із перекритою частиною портиків могли становити близько 9,3 × × 15 м, а площа — 139,5 м2, тобто 26 % від загаль- ної площі будинку. Без портиків двір мав розміри 7,2 × 12,1 м, площу — 87,1 м2, тобто 16,2 % від загальної площі будинку. ці дані близькі ана- логічним розрахункам розмірів і площі двору будинку в ІІ кварталі (Буйских 2007). З огляду на це можна припустити, що будинок у VII квар- талі мав не менше 10 приміщень, як і наземний рівень будинку в ІІ кварталі. Проте, на відміну від зазначеного будинку, він не мав заглиблених підвальних приміщень, що створювали додатко- ву корисну площу. слід також звернути увагу на прямокутну в плані яму розміром близько (1,4—1,65) × 2,3 м, розташовану на захід від устя цистерни. яму було облицьовано кам’яними кладками, причо- му східну стінку ями, суміжну з цистерною, було складено впритул до північних і південних стінок (рис. 8). такі конструктивні особливості дають змогу припустити, що зазначений об’єкт не був ямою у звичайному сенсі цього слова. його появу слід, імовірно, пояснювати кількома причинами, безпосередньо пов’язаними, на нашу думку, з гео- логічною структурою материкової скелі, на рівні якої велося спорудження будинку. верхній рівень материкової скелі складений із різних за товщиною прошарків мергелю та глини, що й зумовило необхідність його зрізання перед влаштуванням цистерн для питної води. на при- кладі будинка у ІІ кварталі відомо, що вирізана у Рис. 6. реконструкція планування VII кварталу Детальному огляду пастади як планувального еле- менту, що визначає тип споруди, на прикладі будинку у ІІ кварталі присвячено окрему працю (див.: Буйских 2007). ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 43 скелі цистерна мала докладений із каменю вер- хній рівень. таку систему своєрідних «вінців» квадратної (прямокутної) або округлої у плані форми, що штучно витягували об’єм цистерни над скелею, простежено практично у кожному відкритому дотепер будинку, де зберігся ран- ній будівельний період (див., наприклад: уша- ков, Макаев, струкова 2006, с. 310). крім того, практично всі цистерни мали своєрідну опалуб- ку у вигляді додаткових кладок, що оточували їх верхні, докладені, рівні. вимостка внутріш- нього двору також виявилася штучно піднятою не менше ніж на 0,5—0,65 м над рівнем скелі, що понижувалася на схід. відтак, здається, що в будинку, що нас цікавить, під час влаштуван- ня цистерни у внутрішньому дворі, а не за його межами, скельний ґрунт було вибрано в біль- шому обсязі, аніж цього потребували розміри цистерни. це й призвело до того, що під час влаштування цистерни з’явилася кладка, яка й перегородила практично навпіл заглиблення у дворі. З огляду на це її (цистерну) було прибу- довано впритул до стінок заглиблення, обкладе- них каменем. одночасно північна стінка цього заглиблення слугувала опорою для конструкції підвищеного об’- єму двору, а також запобігала можливій просадці плит вимостки біля цистерни. важко сказати, чи використовували об’єм «ями» у господарчих ці-лях, наприклад, як підвал, але зрозуміло, що її поява є продуманим елементом конструкції будинку. крім того, на користь цього припущення свідчить відсутність у зазначеному будинку підвалів. Проте «яма» не завадила влаштуванню пор- тика пастади (рис. 7, 2). найімовірніше, пастада мала 5 колон за умови наявності двох стовпів, що фіксували її протилежні сторони. Зважаючи на нижній діаметр відбитка колони 0,4 м, розмір інтенколумнію в осях мав становити 1,7 м. отже, загальна довжина пастади становила близько 12 м до перетину з південно-східним перпендику- лярним портиком. очевидно, «яма» та цистерна розміщувалися у внутрішньому дворі, причому ширину «ями» було чітко розраховано суто на проміжок інтерколумнію. Другий портик мав спиратися на 4 опори, дві центральні з яких мог- ли бути колонами, а бічні — також стовпами. якщо ж портика у південно-східній частині дво- ру не було, то загальна довжина пастади могла сягати 17 м. Погана збереженість вимостки внут- рішнього двору не дає змоги впевнено реконс- труювати його розміри, зокрема, ширину. цілком імовірно, що вимостка була ширшою і тяглася на схід від плит, що примикали до устя цистер- ни. на плані М. янишева (рис. 2) добре видно пунктир, що продовжував напрямок вимостки. саме тому в нашій реконструкції немає третього портика уздовж східного ряду приміщень. Значна кількість пізніших перебудов уск- ладнює встановлення функціонального призна- чення окремих приміщень будинку. Проте деякі припущення все ж можна зробити. наявність пастади змушує визнати й наявність андрона — приміщення для симпосій хазяїна будинку та його гостей. андрон був необхідним структур- ним елементом будинку з типовим плануванням. це було встановлено під час вивчення будинків олінфу (robinson, Graham 1938, p. 173), і всі по- дальші дослідження лише збільшили кількість подібних прикладів (див., наприклад: reber 1998, S. 135). таке приміщення мало відкрива- тися в пастаду. оскільки андрон найчастіше роз- міщувався в кутовому квадратному в плані при- міщенні (hoepfner, Schwandner 1994, S. 88), то, швидше за все, в нашому випадку його необхід- но локалізувати в частині будинку, що виходила на І (головну) поздовжню вулицю. на основі типової планувальної організації будинку може бути розв’язано й проблему входу до нього. найімовірніше, вхід мав розташову- ватися з 6-ї поперечної вулиці. З огляду на си- метричне розташування окремих приміщень, як Рис. 7. Реконструкція планів будинків у ІІ (1) та VII кварталах (2) ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 444 це відомо на прикладі будинку в ІІ кварталі (Буйских 2007), вхід міг бути в центрі зовніш- ньої поперечної стіни, навпроти пастади. від- повідно, він також міг мати форми протирону. Про таке розташування входу опосередковано може свід-чити наявність у зазначеному місці входу до будинку середньовічного часу, зафік- сованого водогоном, що виводив воду від опадів із внутрішнього двору на вулицю (див. рис. 1). Планувальні особливості будинку дають змогу припус-тити наявність, як і в будинку в ІІ квар- талі, лише одного входу. встановлена нами просторово-планувальна організація будинку в південно-східній частині VІІ кварталу дає змогу відмовитися від запро- понованої Б.М. Федоровим реконструкції у виг- ляді простадно-перистильної композиції (Федо- ров 1975, с. 18 сл.). як відомо, «простада», або «парастада», — термін, запозичений з опису грецького будинку вітрувієм (Vitruv, 6. 7, 1), оз- начав портик із двома антами у внутрішньому дворі, в який відкривалися житлові приміщен- ня. Простаду як повторювальний, тобто типовий планувальний елемент, було вперше виділено в житлових будинках Прієни (Wiegand, Schrader 1904, S. 285 ff., пор.: raeder, 1988, S. 362). Проте багатолітній досвід вивчення рядової житлової забудови в античних центрах дав змогу дійти висновку, що в чистому вигляді тип про- стадного будинку не проіснував навіть до кінця пізньоелліністичного часу. З огляду на це нині в літературі, присвяченій проблемам давньог- рецького житлового будівництва, найпоши- ренішим є погляд, згідно з яким простадний будинок із перистилем за вітрувієм зі стайнею, бібліотекою, їдальнями та значною кількістю інших приміщень не слід залучати як доказ під час реконструкції «ідеального» грецького жит- лового будинку. конструктивно простіший пастадний тип житлового будинку існував на- багато довше (Graham 1966, p. 13 ff.). крім того, сполучення пастадного та простадного варіантів рішення внутрішнього об’єму в одному будин- ку дотепер в античній житловій архітектурі не траплялося. незважаючи на те що пастадний та простадний варіанти планування передба- чали наявність кількох портиків, до перистилю включно, вони існували окремо. лише з цієї при- чини наявність простадної композиції у будинку в VII кварталі неможлива: реконструйована нами пастада виключає одночасне існування простади в зазначеному будинку. До речі, простада як пла- нувальний елемент житлового будинку від-сут- ня і в аналогічних спорудах ольвії (крыжицкий 1971, с. 107). немає також жодних підстав для локалізації підтесів для баз колон іонічного ордера з нижнім діаметром 0,32—0,33 м та інтерколумнієм і осях 0,96 м на вимостці вздовж «ями» й цистерни, як це було запропоновано Б.М. Федоровим (див. рис. 4). ці плити не були рештками стилобату для встановлення колон, оскільки за такого конс- труктивного рішення існував значний ризик про- садки вертикальних опор у цистерну. крім того, всупереч твердженню Б.М. Федорова, жодних реальних слідів підтесів для розмітки під колони на цих плитах не виявлено. такі спостереження лише додають аргументів на користь того, що цистерна та «яма» розміщувалися не за межами внутрішнього двору, а безпосередньо у дворі. слід спростувати ще одне хибне твердження про характер влаштування розмітки для встанов- лення колони на стилобаті портика, що зберіг- ся (рис. 3). тут, безперечно, було використа- Рис. 8. яма та цистерна у внутрішньому дворі. Фото автора ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 45 но широко відомий в античній будівельній прак- тиці спосіб розмітки контуру кола за допомогою просвердлених заглиблень, який застосовували ремісники-різьбярі по каменю у дорим-ський час. незавершені архітектурні деталі пізньоар- хаїчного часу зі слідами використання такого самого технічного способу походять, зокрема, з ольвії (Буйских 2002, с. 92, рис. 1, 7). З огляду на це припущення к.е. гриневича, що це слі- ди від крапель дощу, що тривалий час стікали вздовж стовбура колони на стилобат (гриневич 1930, с. 131), причому вони мали стікати лише по одній колоні, оскільки інших заглиблень на стилобаті немає, навряд чи слід сприймати як сер- йозний аргумент, як це було зроблено Б.М. Фе- доровим (Федоров 1981, с. 19). слід звернути також увагу на можливе об’- ємне рішення будинку, а саме на кількість його поверхів. Зазначену проблему щодо житлових будинків херсонеса нами докладно розглянуто в окремій статті (Буйских 2007а). слід лише зауважити, що авторам херсонеського регуляр- ного плану та будівникам житлових будинків наявність другого поверху в будинках типової планувальної структури, безумовно, була відо- ма. Проте нині немає жодних підстав для твер- дження про їх будівництво у херсонесі. Можна розглядати лише два основні варіанти об’ємного рішення будинків: з наземним поверхом і підва- лом, як-от будинок у ІІ кварталі чи «монетний двір» (варіант — «казарма», розташована на те-расі), та лише з одним наземним поверхом і під-вищеним над знівельованим рівнем мате- рикової скелі внутрішнім двором. так, вимостку двору розглянутого нами будинку в VII кварталі піднято над рівнем скелі на 0,5—0,65 м. це оз- начає, що рівні підлог крайніх східних та пів- денно-східних приміщень будинку мали теж бути вищими за рівень скелі. якщо ж підлоги робили безпосередньо на знівельованій скелі, то для того, щоб дістатися до підвищеного внут- рішньо-го двору, необхідно було влаштовувати кілька східців. обидва запропоновані варіанти є альтернативними, але через значні перебудови та відсутність детальної польової документації, зокрема розрізів, стверджувати про перевагу того чи іншого варіанта важко. отже, з реконструйованого нами плану (рис. 7, 2) випливає, що південно-східний будинок у VII кварталі площею близько 514 м2 мав характерну для пастадних будинків просторову органі-за- цію з двома портиками (Bulla 1970). внут-ріш- ній двір із трьох боків оточували приміщення. Будинок було споруджено за ретельно збе- реженим геометричним або рівнозначно-пара- лельним (крыжицкий 1982, с. 76) принципом. цистерну було розміщено практично в гео- метричному центрі будинку. у розташуванні приміщень також було збережено паралельний принцип. отже, розглянутий будинок суттєво доповнює відомості про просторово-планувальну організа- цію житлових будинків великої площі в херсо- несі, споруджених у пізньокласичний час. такі будинки мали типову планувальну організацію, в основі якої лежала пастада, наявність якої і зумовлювала чітку геометричну композицію будинку та обмежену кількість варіантних рі- шень розташування другого портика, окремих приміщень та входу в будинок. Брашинский И.Б. греческий керамический импорт на нижнем Дону. — л., 1980. — 268 с. Буйских А.В. о местной архитектурной школе в северном Причерноморье // северное Причерноморье в античное время. — к., 2002. — с. 87—98. Буйских А.В. к хронологии и атрибуции сооружений у юго-восточных ворот херсонеса таврического // Би. — керчь, 2005. — вып. 9. — с. 138—158. Буйских А.В. Дом во II квартале херсонеса и проблемы его планировочной организации // МаиЭт. — 2007. — вып. 12 (у друці). Буйских А.В. к проблеме объемного решения античных жилых домов в северном Причерноморье (на примере херсонеса) // Би. — 2007а. — вып. 17 (у друці). Буйских А.В., Золотарев М.И. градостроительный план херсонеса таврического // вДи. — 2001. — № 1. — с. 111—132. Воронов А.А. вопросы теории реконструкции памятников архитектуры (на материале древнегреческих ордерных сооружений: автореф. дис. ... канд. архитектуры. — М., 1978. — 15 с. Гриневич К.Э. северо-восточные кварталы херсонеса // хсб. — 1930. — вып. 2. — с. 7—139. Золотарев М.И. ранние этапы градостроительства в херсонесе таврическом // хсб. — 1998. — вып. 9.— c. 26—35. Крыжицкий С.Д. Жилые ансамбли древней ольвии. — к., 1971. — 143 с. Крыжицкий С.Д. Жилые дома античных городов северного Причерноморья. — к., 1982. — 166 с. Крижицький С.Д., Буйських А.В. До iсторiї реконструкцiї ордерних споруд античних держав Пiвнiчного Причорномор’я // архiтектурна спадщина україни. — к., 1996. — вип. 3, ч. 1. — с. 9—24. Лепер Р.Х. раскопки в херсонесе // оак за 1913—1915 гг. — сПб., 1918. — с. 51—72. Монахов С.Ю. греческие амфоры в Причерноморье. комплексы керамической тары. — саратов, 1999. — 678 с. ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 446 Сазанов А.В. отчет о работах херсонесской экспедиции иа ан ссср в 1990 г. // на иа нану. — 1990/85. — Ф. е. 24108. — 53 с. Соболев И. о реконструкции ольвийского жилого дома II в. до н. э., открытого Б.в. Фармаковским в 1902—1903 гг. // вДи. — 1953. — № 1. — с. 188—192. Ушаков С.В., Макаев И.И., Струкова Е.В. цистерны и колодцы античного и византийского города: конструк- ция, комплексы находок и хронология (на примере хсVII квартала северо-восточного района херсонеса) // Причерноморье, крым, русь: Материалы III судак. международ. науч. конф. — киев; судак, 2006. — т. 2. — с. 307—312. Фармаковский Б.В. раскопки в ольвии в 1902—1903 годах // иак. — сПб., 1906. — вып. 13. — 306 с. Федоров Б.Н. о композиции и реконструкции жилого дома конца IV—III вв. до н. э. в VII квартале херсонеса // Проблемы развития зарубежного искусства. — л., 1975. — вып. 5. — с. 18—25. Bulla G. Typologische Darstellung griechischer Innenhofhäuser. Diss. — München, 1970. — 344 S. Hoepfner W., Schwandner E.-L. haus und Stadt im klassischen Griechenland (Wohnen in der klassischen Polis I). 2-e Aufl. — München, 1994. — 356 S. Graham J.W. origins and Interrelations of the Greek house and the roman house // Phoenix. — 1966. — № 20. — P. 3—31. Krause C. Gründformen des griechischen Pastashauses // AA. — 1977. — S. 164—179. Raeder J. Vitruv, de architectura V I7 (aedificia Graecorum) und die hellenistische Wohnhaus — und Palastarchitektur // Gymnasium. — 1988. — n 95.— S. 316—368. Reber K. Die klassischen und hellenistichen Wohnhäuser im Westquartier (eretria X). — Lausanne, 1998. — 270 S. Robinson D.M., Graham J.W. The hellenic house (excavations at olynthus, VIII). — Baltimore, 1938. — 370 p., 110 pl. Wiegand Th., Schrader H. Priene. — Berlin, 1904. — 492 S. Одержано 28.11.2006 А.В. Буйских к иЗучениЮ Планировочной структуры ДоМа в VII квартале херсонеса статья посвящена обоснованию новой планировочной реконструкции юго-восточного дома в VII квартале хер- сонеса. уточнена датировка первого строительного периода дома, относящегося к позднеклассической эпохе. выяснено, что этот квартал состоял из трех домов стандартных размеров площадью порядка 530 м2. Детальный анализ плана юго-восточного дома позволил заключить, что в основе его планировочной организации находилась типовая пастадная композиция, построенная на соблюдении строго параллельного принципа планировки. крытые помещения окружали внутренний двор с трех сторон. вопреки распространенному мнению, дом не имел перис- тильной организации, во внутреннем дворе находились только два портика — собственно пастада и расположен- ный под прямым углом к ней портик в юго-восточной части двора. результаты исследования дома подтверждают высказывавшееся ранее автором мнение о существовании типовой застройки домов большой площади в поздне- классическом херсонесе. A.V. Buyskykh To The STUDy oF The PLAnnInG STrUcTUre oF The hoUSe In The cITy-BLock VII In cherSoneSoS The article is devoted to the substantiation of a new planning reconstruction of the south-eastern house in the city-block VII in chersonesos. The dating of the first building period of the house is specified and referred to the Late classical period. It is ascertained that the city-block consisted of three houses of a standard size of about 530 sq. m. The detailed analysis of the plan of the south-eastern house allowed the author to conclude that the planning organization of the house was based on the typical pastas composition made with observance of strictly parallel planning principle. roofed premises circled the inner court on three sides. Despite a widespread opinion, the house did not have peristyle organization, there were only two porticoi: the pastas itself and the portico in south-eastern part of the court situated at a right angle to the pastas. The studied house confirms our opinion expressed earlier about the existence of typical construction of big sized houses in Late classical chersonesos.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199470
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:41:07Z
publishDate	2007
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Буйських, A.B. 2024-10-08T12:33:14Z 2024-10-08T12:33:14Z 2007 До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса / A.B. Буйських // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 38-46. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199470 Запропоновано нову планувальну реконструкцію будинку в VIІ кварталі Північно-Східного району Херсонеса Таврійського. Статья посвящена обоснованию новой планировочной реконструкции юго-восточного дома в VII квартале Херсонеса. Уточнена датировка первого строительного периода дома, относящегося к позднеклассической эпохе. Выяснено, что этот квартал состоял из трех домов стандартных размеров площадью порядка 530 м². Детальный анализ плана юго-восточного дома позволил заключить, что в основе его планировочной организации находилась типовая пастадная композиция, построенная на соблюдении строго параллельного принципа планировки. Крытые помещения окружали внутренний двор с трех сторон. Вопреки распространенному мнению, дом не имел перистильной организации, во внутреннем дворе находились только два портика — собственно пастада и расположенный под прямым углом к ней портик в юго-восточной части двора. Результаты исследования дома подтверждают высказывавшееся ранее автором мнение о существовании типовой застройки домов большой площади в позднеклассическом Херсонесе. The article is devoted to the substantiation of a new planning reconstruction of the south-eastern house in the city-block VII in Chersonesos. The dating of the first building period of the house is specified and referred to the Late Classical period. It is ascertained that the city-block consisted of three houses of a standard size of about 530 sq. m. The detailed analysis of the plan of the south-eastern house allowed the author to conclude that the planning organization of the house was based on the typical pastas composition made with observance of strictly parallel planning principle. Roofed premises circled the inner court on three sides. Despite a widespread opinion, the house did not have peristyle organization, there were only two porticoi: the pastas itself and the portico in south-eastern part of the court situated at a right angle to the pastas. The studied house confirms our opinion expressed earlier about the existence of typical construction of big sized houses in Late Classical Chersonesos. uk Інститут археології НАН України Археологія Статті До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса К изучению планировочной структуры дома в VII квартале Херсонеса To the Study of the Planning Structure of the House in the city-block VII in Chersonesos Article published earlier
spellingShingle	До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса Буйських, A.B. Статті
title	До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса
title_alt	К изучению планировочной структуры дома в VII квартале Херсонеса To the Study of the Planning Structure of the House in the city-block VII in Chersonesos
title_full	До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса
title_fullStr	До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса
title_full_unstemmed	До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса
title_short	До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса
title_sort	до вивчення планувальної структури житлового будинку в vii кварталі херсонеса
topic	Статті
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199470
work_keys_str_mv	AT buisʹkihab dovivčennâplanuvalʹnoístrukturižitlovogobudinkuvviikvartalíhersonesa AT buisʹkihab kizučeniûplanirovočnoistrukturydomavviikvartalehersonesa AT buisʹkihab tothestudyoftheplanningstructureofthehouseinthecityblockviiinchersonesos

До вивчення планувальної структури житлового будинку в VII кварталі Херсонеса

Institution

Ähnliche Einträge