Мергелева гряда — нова археологічна сенсація?
Археологічні розкопки завжди й усюди супроводжують чутки про сенсаційні відкриття, але з дивною закономірністю найкарколомніші з них згодом переходять до розряду звичайного курйозу....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199475 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мергелева гряда — нова археологічна сенсація? / Я.П. Гершкович, С.М. Санжаров // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 84-86. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859710032372826112 |
|---|---|
| author | Гершкович, Я.П. Санжаров, С.М. |
| author_facet | Гершкович, Я.П. Санжаров, С.М. |
| citation_txt | Мергелева гряда — нова археологічна сенсація? / Я.П. Гершкович, С.М. Санжаров // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 84-86. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Археологічні розкопки завжди й усюди супроводжують чутки про сенсаційні відкриття, але з дивною закономірністю найкарколомніші з
них згодом переходять до розряду звичайного
курйозу.
|
| first_indexed | 2025-12-01T04:51:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 484
археологічні розкопки завжди й усюди супро-
воджують чутки про сенсаційні відкриття, але
з дивною закономірністю найкарколомніші з
них згодом переходять до розряду звичайного
курйозу. в україні найпривабливішою для ша-
нувальників сенсацій є трипільська культура.
втім було зрозуміло, що пошук найдавніших
писемності, протоміст, держав, врешті-решт
цивілізацій рано чи пізно буде розширено за
рахунок культур чи окремих пам’яток інших
епох.
на жаль, так і сталося. у 2005 р. у луганській
обл. поблизу с. степанівка, що біля м. алчевсь-
ка, у місцевості під назвою «Мергелева гряда»
експедицією науково-дослідного інституту
пам’яткоохоронних досліджень Міністерства
культури й туризму україни разом із алчевсь-
ким клубом любителів археології було розпоча-
то розкопки (клочко, Парамонов 2006, с. 144;
клочко 2007, с. 118—120). невдовзі на шпаль-
тах газет, телебаченні та в Інтернеті з’явилася
новина про відкриття тут унікальної пам’ятки,
яку почали порівнювати з єгипетськими піра-
мі-дами, троєю, стоунхенджем. нещодавно у
популярній програмі «Паралельний світ» на те-
леканалі стБ розповіли про дослідження святи-
лища загальною площею понад 10 га, до складу
якого входять кургани, величезні рукотворні сті-
ни, платформи, дороги... та про відкриття нової
давньої цивілізації на сході україни. З’явилась
інформація про намір внести пам’ятку до списку
об’єктів культурної спадщини національного,
а згодом, за допомогою Юнеско, і світового
значення та створити на Мергелевій гряді архе-
ологічний парк.
Безумовно, кожен дослідник має право на
власний погляд, навіть помилковий. однак у
цьому випадку, за умови швидкого поширення
сенсаційної новини в усьому світі, постає не-
обхідність висловити певні застереження, що
випливають з нашого особистого досвіду та
© я.П. гершкович, с.М. санЖаров, 2007
матеріалів, нагромаджених за понад сторічну
історію археологічного вивчення Донбасу.
Ще ніколи дослідники місцевих пам’яток
доби бронзи не фіксували величезних мегалі-
тичних конструкцій, що потребували колосаль-
них затрат праці давнього населення, мислив-
ців, скотарів та землеробів. у той час характер
організації життєдіяльності давав змогу залу-
чати до будівельних робіт на нетривалий тер-
мін порівняно нечисленні колективи для спо-
рудження жител і культових об’єктів у вигляді
елементів курганної архітектури або перекриття
могил тощо.
населення катакомбної культури у сере-
дині та наприкінці III тис. до н. е. використо-
вувало каміння для заслонів гирл поховальних
камер, забутовки вхідних шахт, встановлення
кромлехів. у племен бабинської культури (ба-
гато-пружкової кераміки) на початку II тис. до
н. е. з’явилися так звані довгі кургани, що ін-
коли містять кам’яні споруди великих розмірів
(гершкович 1986, рис. 1, с. 46—49), але їх, як
і близькі за часом справжні фортеці у пониззі
Дону (Братченко 2006, с. 156—181), аж ніяк не
можна вважати мегалітичними.
Безпосередньо на теренах Донецького кря-
жа максимальну кількість кам’яних конструк-
цій зафіксовано для зрубної культури доби
пізньої бронзи — приблизно з середини II тис. до
н. е. Фрагменти плитняку видобували в місцях
найближчих його виходів на поверхню, потім їх
майже в необробленому вигляді або ледь обте-
саними доставляли на поселення задля обклад-
ки котлованів жител або їх стін. наприклад, на
поселенні біля с. Провалля (свердловський р-
н луганської обл.) ними було укріплено нижні
яруси котлованів, а зверху зроблено однорядну
кладку (Дубовская 1978, с. 94—95). Подібними
навичками володіли й мешканці найближчого
до Мергелевої гряди поселення біля с. степа-
нівка Перевальського р-ну луганської обл. тут
стіни жител були зведені за іррегулярною пос-
телістою кладкою та мали орфостатний ряд
Я.Ï. ãåðøêîâè÷, ñ.ì. ñàíæàðîâ
ìåðãåëåâà ãð äà —
íîâà àðõåîëîã²×íà ñåíñàö² ?
Äèñêóñ³¿
Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 4 85
(Бровендер 2000, с. 125). нерідко з плит будува-
ли поховальні склепи (ящики), кромлехи, ними
також обкладали поверхні курганів.
у цілому характерною рисою будівництва
доби бронзи було використання каміння серед-
ніх розмірів масою до 50—100 кг. їх привозили
відомими на той час транспортними засобами з
мінімальним відривом виробничої сили від ви-
конання повсякденних господарських справ.
це підтверджують і результати розкопок на
Мергелевій гряді. у кургані № 4 знайдено кіль-
ка поховань катакомбної та зрубної культур. усі
вони досить типові для регіону, а за глибиною,
розмірами, характером та кількістю інвентарю
жодним чином не вказують на високі соціальні
чи рангові ознаки (цимиданов 2004, с. 28—70)
небіжчиків. Під курганом був кромлех із невели-
ких кам’яних брил, а у насипу знайдено кілька
кісток тварин. Безсумнівною заслугою дослідни-
ків є розкопки насипу вручну, а також оператив-
не отримання серії радіовуглецевих дат (клоч-
ко 2007, табл. 1), які у найвірогідніших своїх
діапазонах (за 2δ) майже не відрізняються від
уже існуючих як для катакомбної, так і зрубної
культур. отже, ані в самому кургані, ані в його
похованнях нічого сенсаційного немає.
Інша річ — кам’яна платформа «сакрального
характеру» (клочко 2007, с. 121), на якій нібито зве-
дені курган, а також стіни та дороги. Доказом їх
штучного походження мають слугувати результати
незалежних експертиз, насамперед геологічної.
на жаль, у стислому повідомленні про ре-
зультати інженерно-геологічної розвідки на
Мергелевій гряді переважають визначення, за-
позичені з газетних шпальт: «піраміди степів —
кургани», «сакральне призначення споруди»,
«таємниця давнього світу», «відкриття визнач-
ного храму-святилища древнього населення
сходу україни» 1 тощо. Проте бракує головно-
го — доказів щодо видобутку та перенесення зі
сторони на гряду каменів масою 300—400 кг. не
уточнено, де саме — у кромлеху на кургані, сті-
нах чи дорогах — містяться ті «більше десятка
плит», що начебто мають штучні прорізи. незро-
зуміло, якщо навіть такі плити є поза курганом,
на яких підставах визначено їх вік та чому їх
так мало на майже сто тисяч виявлених (гайко,
шубін, Парамонов 2005, с. 179—183).
водночас дуже показовим є такий висновок:
«... у геоморфологічному відношенні район
пов’язаний з грядами пісковику та вапняку, котрі
утворюють водорозділ...» (гайко, шубін, Пара-
монов 2005, с. 180). отже, швидше за все, йдеть-
ся саме про той вододіл, де розташована Мер-
гелева гряда, а з цього випливає природний ха-
рактер «мегалітичних споруд». на опублікова-
ному фото (клочко 2007, рис. 3) можна побачи-
ти, що у дерновому шарі залягають лише дрібні
камені, а основний вапняковий масив місцями
виходить на поверхню, але більшою своєю час-
тиною поширений до материкового (в архео-
логічному розумінні) ґрунту і, мабуть, йде ще
нижче. До речі, немає жодної інформації про
вміст материку, а це питання не є другорядним.
нарешті, красномовний факт: серед каміння
поза курганом та на «платформі» під ним від-
сутні будь-які археологічні рештки.
таким чином, оприлюднена геологічна екс-
пертиза виявилася, у ліпшому випадку, непов-
ною, суперечливою, а через участь у ній в.а.
Па-рамонова, одного з керівників розкопок, і не
зовсім незалежною.
у межах Донецького кряжа дерновий шар не-
рідко лежить на броньованій кірці твердих порід.
так, у курганах на теренах Перевальського р-
ну, на вододільному плато «Мечетне поле» біля
с. уткіне, похований ґрунт підстилав скелястий
пісковик, який не давав змоги робити глибокі
могили (санжаров, Бровендер, Бритюк 2004,
с. 191—221). Подібну ситуацію ми спостерігали
під час дослідження курганного могильника на
високій гряді біля с. городище Перевальсько-
го р-ну, де під тонким похованим ґрунтом був
посічений тріщинами твердий шар пісковику,
місцями перекритий суглинковими відкладами
(гершкович 1996, с. 145—159). крім того, на во-
доділах зафіксовано кургани, утворені з твердих
вапняків, усередину яких «врублено» катакомби
(Братченко 1991, с. 89—103). отже, за бажанням
уже давно можна було б оголосити рукотворни-
ми багато ділянок Донецького кряжа, але раніше
ніхто цього не робив за від-сутності підстав та
тому, що професійна репутація дорожча за сум-
нівний піар.
найближчою до структури тріщинуватого
вапняку на Мергелевій гряді є геологічна ситу-
ація на пагорбі поблизу с. черкаське Донецької
обл. неподалік р. черкашенка (лівобережна при-
тока р. кривий торець), де зосереджено знахідки
доби палеоліту, мезоліту та бронзи. Підвищення
мало овальну форму розміром 120 × 180 м, за-
ввишки над заплавою близько 30 м. її складено з
пісків міоценової епохи, а зверху вкрито плитами
пісковику. внаслідок ерозії їх частина оголилася
або була вкрита незначним дерновим прошар-
ком. вони мають численні тріщини, заповнені
карбонізованими піщанистими та гумусова-
ними відкладами 2 . система тріщин має кріо-
2 на Мергелевій гряді подібні відклади порівнюють із
«сучасним бетоном» (клочко 2007, с. 120) або більш
сором’язливо називають «ґрунтовою сумішшю» (гай-
ко, шубін, Парамонов 2005, с. 183).1 тут і далі збережено правопис цитованої праці.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 486
генно-температурний характер, зумовлений
коливаннями об’ємів різних за густиною тіл —
плит та шару, що їх підстилає, — під час їх три-
валого сезонного нагрівання та охолодження
(промерзання). саме це та гравітаційна дефор-
мація спричинили сегментацію плит та їх опус-
кання вниз схилом (колесник, весельский 2005,
с. 9—15). ймовірно, ті самі або дуже близькі
природні процеси протягом кількох сотень міль-
йонів років сприяли формуванню «стін», «плат-
форм» та «доріг» на Мергелевій гряді.
ось так від сенсації нічого і не залишається.
на превеликий жаль, на гряді немає стоунхенд-
жу чи трої, пірамід, годі й казати про існування
за часів доби бронзи на сході україни циві-лі-
зації. нині можна лише констатувати наявність
на високому плато звичайних курганів. цілком
імовірно, вибір місця для них якимось чином
пов’язаний із дивним нагромадженням при-
родного каміння, імовірним є і наявність поруч
із курганами (з огляду на знахідки скіфсько-
го часу (клочко 2007, с. 120, рис. 5)) різночасо-
вих культових споруд. усе це, без зайвих вига-
док, досить цікаве з наукового погляду.
на цей час, коли розкопки розгортаються,
варто рекомендувати їх керівникам припинити
галас довкола того, чого не існує, та зосередити-
ся принаймні на такому: провести нарешті пов-
не геологічне обстеження місцевості; з’ясувати,
які конкретно об’єкти пропонується оглядати у
майбутньому археологічному парку, та вжити за-
ходів щодо їх надійної консервації; використати
розкопки для максимально повного, комплексно-
го дослідження археологічних об’єктів.
Можливо, розкопки на Мергелевій гряді ще
принесуть багато несподіваних та цікавих знахі-
док, але жодній науці ніде й ніколи не допома-
гала дезінформація суспільства. Жодні мірку-
вання не виправдовують брехні, хоч би від кого
вона надходила, — чи то від археологів, чи то
від недолугих журналістів, які так відчайдуш-
но сприяли створенню «мергелевої сенсації».
Братченко С.Н. Перший миколаївський курган на луганщині // Поховальний обряд давнього населення україни. —
к.: кДу, 1991. — с. 89—103.
Братченко С.Н. левенцовская крепость. Памятник культуры бронзового века // Матеріали та дослідження з архео-
логії східної україни. — луганськ, 2006. — вип. 6. — с. 32—311.
Бровендер Ю.М. степановский этап памятников бережновско-маевской срубной культуры // Проблеми археології
Подніпров’я. — Дніпропетровськ: вид-во Дніпропетр. держ. ун-ту, 2000. — с. 123—134.
Гайко Г., Шубін Ю., Парамонов В. Інженерно-геологічна розвідка степанівського курганного комплексу // сб. науч.
тр. Донгту. — алчевск, 2005. — вып. 20. — с. 179—183.
Гершкович Я.П. культурно-хронологические группы погребений эпохи средней-поздней бронзы кургана у с. При-
шиб // Материалы по хронологии археологических памятников украины. — к.: наук. думка, 1982. — с. 46—61.
Гершкович Я.П. курганы в междуречье р. лозовой и р. ольховой на Донецком кряже // Древние культуры восточной
украины. — луганск: вугу, 1996. — с. 133—167.
Дубовская О.Р. Поселение эпохи поздней бронзы близ с. Провалье // Древние культуры Поволжья и Приуралья. —
куйбышев: кгПи, 1978. — т. 222. — с. 94—96.
Клочко В.І. «Мергелева гряда» // искусство и религия древних обществ. — луганск: світлиця, 2007. — с. 118—121.
Клочко В., Парамонов В. Мергелева гряда // Пам’ятки україни: історія та культура: наук. часопис. — 2006. —
№ 4. — с. 144.
Колесник А.В., Весельский А.П. черкасское — комплексный памятник археологии в бассейне северского Донца //
археол. альманах, Донгту. — 2005. — № 14. — с. 9—15.
Санжаров С.М., Бровендер Ю.М., Бритюк О.О. курган біля с. уткіне на Мечетному полі в Донбасі // Матеріали
та дослідження з археології східної україни. — луганськ, 2004. — вип. 2. — с. 191—221.
Цимиданов В.В. социальная структура срубного общества. — Донецк, 2004. — 203 с.
Одержано 13.05.2007
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199475 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T04:51:23Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гершкович, Я.П. Санжаров, С.М. 2024-10-08T12:33:50Z 2024-10-08T12:33:50Z 2007 Мергелева гряда — нова археологічна сенсація? / Я.П. Гершкович, С.М. Санжаров // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 84-86. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199475 Археологічні розкопки завжди й усюди супроводжують чутки про сенсаційні відкриття, але з дивною закономірністю найкарколомніші з них згодом переходять до розряду звичайного курйозу. uk Інститут археології НАН України Археологія Дискусії Мергелева гряда — нова археологічна сенсація? Marl Ridge: a New Archaeological sensation? Article published earlier |
| spellingShingle | Мергелева гряда — нова археологічна сенсація? Гершкович, Я.П. Санжаров, С.М. Дискусії |
| title | Мергелева гряда — нова археологічна сенсація? |
| title_alt | Marl Ridge: a New Archaeological sensation? |
| title_full | Мергелева гряда — нова археологічна сенсація? |
| title_fullStr | Мергелева гряда — нова археологічна сенсація? |
| title_full_unstemmed | Мергелева гряда — нова археологічна сенсація? |
| title_short | Мергелева гряда — нова археологічна сенсація? |
| title_sort | мергелева гряда — нова археологічна сенсація? |
| topic | Дискусії |
| topic_facet | Дискусії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199475 |
| work_keys_str_mv | AT gerškovičâp mergelevagrâdanovaarheologíčnasensacíâ AT sanžarovsm mergelevagrâdanovaarheologíčnasensacíâ AT gerškovičâp marlridgeanewarchaeologicalsensation AT sanžarovsm marlridgeanewarchaeologicalsensation |