Urban Planning with Divine Protection? On the Location of (Sub-)Urban Sanctuaries in Olbia Pontica in the Archaic-Classical Period

• Veröffentlicht in: Археологія
• Datum: 2022
• Hauptverfasser: Fornasier, J., Buiskykh, A.V., Kuzmishchev, O.H.
• Format: Artikel
• Sprache: Englisch
• Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2022
• Schlagworte: Статтi
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199493
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Urban Planning with Divine Protection? On the Location of (Sub-)Urban Sanctuaries in Olbia Pontica in the Archaic-Classical Period / J. Fornasier, A.V. Buiskykh, O.H. Kuzmishchev // Археологія. — 2022. — № 2. — С. 67-95. — англ.

The present contribution introduces the most recent results
 of the research by a Ukrainian-German collaborative
 project which has been working in Olbia Pontica
 since 2014. It discusses an updated reconstruction of
 the urban planning developments in the 6th/5th centuries
 BC, which accounts for the new archaeological state of
 knowledge. Thereby, the academic focus is on the sacral
 topography of Olbia, which impressively indicates a
 comprehensive planning concept in the urbanisation process
 of the Milesian colony in the Late Archaic period. У статті представлені результати останніх досліджень спільного українсько-німецького проєкту, що триває з 2014 р. у
 т. зв. передмісті давньогрецької колонії Ольвія Понтійська. Спочатку на першому плані були питання про зовнішній
 вигляд передмістя, а також визначення його хронологічних рамок. Після семи років ефективної дослідницької діяльності
 вже можна відповісти в цілому на фундаментальні питання про розвиток Ольвії в архаїчно-класичний період і генезис цієї
 грецької колонії. Запропоновано нову фазову модель міського розвитку в архаїчний період, яку поділено на три основні
 етапи. Якщо фаза заснування (близько 620—580 рр. до н.е.) і фаза консолідації (близько 580—525/500 рр. до н.е.) значною
 мірою узгоджуються із запропонованими до цього часу концепціями, то фаза урбанізаційного процесу (525—500/490 рр.
 до н.е.) здебільшого базується на основі новітніх досліджень. Процес створення міста в пізньоархаїчний період був зумовлений давньою просторовою традицією, центральним елементом якої є планування забудови, що визначалась сакральною
 топографією. Завдяки цілеспрямованому розташуванню давніх святилищ на запланованих кордонах поселення міська громада була, так би мовити, поставлена під божественний захист, таким чином, було гарантовано її процвітання. Разом із
 численними знахідками з грецьких апойкій Великої Греції цей феномен, притаманний для генезису стародавніх колоній,
 також продемонстрований на берегах Понту Евксинського і зрештою, навіть потрапив у теоретичні твори Платона про
 заснування ідеального поліса (Plat. Leg.778c). Нові археологічні знахідки також чітко доводять, що забудова на захід від
 центральної частини міста не була проастеоном (передмістям) у сенсі античної традиції. Навпаки, відповідна територія з
 самого початку була функціонально інтегрована в концепцію розвитку архаїчно-класичної доби, тому українсько-німецька
 дослідницька група пропонує надалі використовувати термін «Західний район» для цієї античної території.