Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази
У статті розглянуто бурштинові намистини зі слов’янських пам’яток та комплексів третьої чверті І тис. н. е., складено каталог, до якого увійшли відомості про 21 пункт. Місцезнаходження намистин поділяються на три регіони концентрації: Верхнє Подніпров’я (3), Правобережжя Середнього Подніпров’я (3...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199502 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази / Я.В. Володарець-Урбанович, В.А. Нестеровський // Археологія. — 2022. — № 3. — С. 32-57. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199502 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Володарець-Урбанович, Я.В. Нестеровський, В.А. 2024-10-11T12:19:10Z 2024-10-11T12:19:10Z 2022 Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази / Я.В. Володарець-Урбанович, В.А. Нестеровський // Археологія. — 2022. — № 3. — С. 32-57. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2022.03.032 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199502 904.25(282.247.32)”653” У статті розглянуто бурштинові намистини зі слов’янських пам’яток та комплексів третьої чверті І тис. н. е., складено каталог, до якого увійшли відомості про 21 пункт. Місцезнаходження намистин поділяються на три регіони концентрації: Верхнє Подніпров’я (3), Правобережжя Середнього Подніпров’я (3), Дніпровське Лівобережжя (15). Виділено 7 типів, які поділено на варіанти; їх хронологія вкладається в період другої половини VI — першої половини VIII ст. In the article amber beads from Slavic sites of the early Middle Ages are presented. A catalogue was compiled, which included information on 21 archaeological monuments and complexes. These locations are divided into three regions of concentration. Such finds come from the hoards of Martynivka and Pastyrske circles and the Pastyrske hill-fort, inhumated burials (Mokhnach, Balaklia) and the hill-forts of the Kolochyn culture. According to the number of finds, the monuments and complexes can be divided into six groups (fig. 2): 1 — the number of finds is unknown; 2 — with the number of finds from one to eight beads; 3 — complexes with the number of finds of about one and a half dozen copies of amber beads; 4 — with about 20 beads; 5 — a burial from Balaklia, where 30 beads were found; 6 — a burial from Mokhnach with 117 items. At least 285 amber beads come from Slavic monuments. However, the number of finds in some of the complexes is unknown. Only 132 items are defined typologically. As a result of morphological analysis, seven types were identified based on general outlines, which were divided into variants based on the section (fig. 3; Table 2). All of these types were found in the hoards of Martynivka and Pastyrske circles, on the sites and in complexes associated with these two chronological groups. Only the materials of Demydivka settlement indicate the beginning of the existence of type 1 within the second half of the 5th — beginning / first half of the 6th centuries. Amber beads are not typical for the materials of previous Proto-Slavic archaeological cultures. They are known only on a few monuments of the Kyiv culture (Table. 3; fig. 11). Finds of amber beads are unknown for the materials of the Volyntseve, Romny and Raiky cultures. Amber beads appear only in Kyivan Rus period. The analysis and comparison of beads from two complexes — Khyttsi hoard and the collection of Kolomak region were carried out. An analysis of scientific publications, the geological situation of the region and direct research of artefacts by laboratory methods allows us to draw the following conclusions: - amber from all the monuments may be of local origin or imported from the deposits of the Right-Bank of the Dnipro River; - processing of amber was carried out by local craftsmen. To do so, they used a grinding stone (sandstone) and a polishing material (clay), which was applied to a cloth or felt. Holes were drilled mechanically using a metal flattened at the end of the needle. The shape of the beads generally depended on the primary morphology of the found amber fragments and did not differ in complexity. The most timeconsuming, in our opinion, is a round disk-shaped one, since for its manufacture it was necessary to obtain a flat, even surface on both sides. Висловлюємо щиру вдячність В. С. Аксьонову, Л. І. Білинській, В. В. Дідику, С. А. Заднікову, Ю. В. Іващук, А. Ф. Касюк, Т. С. Коваленко-Кургіній, О. В. Комару, А. М. Обломському, Ю. О. Пуголовку, В. Є. Родінковій, О. С. Румянцевій, Р. В. Терпиловському та І. Б. Шрамко за надані консультації, зауваження й інформацію. uk Інститут археології НАН України Археологія Статтi Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази Amber Beads from Slavic Early Medieval Monuments: Analysis of the Source Base Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази |
| spellingShingle |
Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази Володарець-Урбанович, Я.В. Нестеровський, В.А. Статтi |
| title_short |
Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази |
| title_full |
Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази |
| title_fullStr |
Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази |
| title_full_unstemmed |
Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази |
| title_sort |
бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази |
| author |
Володарець-Урбанович, Я.В. Нестеровський, В.А. |
| author_facet |
Володарець-Урбанович, Я.В. Нестеровський, В.А. |
| topic |
Статтi |
| topic_facet |
Статтi |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Amber Beads from Slavic Early Medieval Monuments: Analysis of the Source Base |
| description |
У статті розглянуто бурштинові намистини зі
слов’янських пам’яток та комплексів третьої чверті
І тис. н. е., складено каталог, до якого увійшли відомості про 21 пункт. Місцезнаходження намистин поділяються на три регіони концентрації: Верхнє Подніпров’я
(3), Правобережжя Середнього Подніпров’я (3), Дніпровське Лівобережжя (15). Виділено 7 типів, які поділено на варіанти; їх хронологія вкладається в період
другої половини VI — першої половини VIII ст.
In the article amber beads from Slavic sites of the early Middle Ages are presented. A catalogue was compiled, which included
information on 21 archaeological monuments and complexes. These locations are divided into three regions of concentration.
Such finds come from the hoards of Martynivka and Pastyrske circles and the Pastyrske hill-fort, inhumated burials (Mokhnach,
Balaklia) and the hill-forts of the Kolochyn culture.
According to the number of finds, the monuments and complexes can be divided into six groups (fig. 2): 1 — the number
of finds is unknown; 2 — with the number of finds from one to eight beads; 3 — complexes with the number of finds of about
one and a half dozen copies of amber beads; 4 — with about 20 beads; 5 — a burial from Balaklia, where 30 beads were found;
6 — a burial from Mokhnach with 117 items.
At least 285 amber beads come from Slavic monuments. However, the number of finds in some of the complexes is unknown.
Only 132 items are defined typologically. As a result of morphological analysis, seven types were identified based on general
outlines, which were divided into variants based on the section (fig. 3; Table 2).
All of these types were found in the hoards of Martynivka and Pastyrske circles, on the sites and in complexes associated with
these two chronological groups. Only the materials of Demydivka settlement indicate the beginning of the existence of type 1
within the second half of the 5th — beginning / first half of the 6th centuries.
Amber beads are not typical for the materials of previous Proto-Slavic archaeological cultures. They are known only on a
few monuments of the Kyiv culture (Table. 3; fig. 11). Finds of amber beads are unknown for the materials of the Volyntseve,
Romny and Raiky cultures. Amber beads appear only in Kyivan Rus period.
The analysis and comparison of beads from two complexes — Khyttsi hoard and the collection of Kolomak region were
carried out. An analysis of scientific publications, the geological situation of the region and direct research of artefacts by
laboratory methods allows us to draw the following conclusions:
- amber from all the monuments may be of local origin or imported from the deposits of the Right-Bank of the Dnipro River;
- processing of amber was carried out by local craftsmen. To do so, they used a grinding stone (sandstone) and a polishing material
(clay), which was applied to a cloth or felt. Holes were drilled mechanically using a metal flattened at the end of the needle. The shape of
the beads generally depended on the primary morphology of the found amber fragments and did not differ in complexity. The most timeconsuming,
in our opinion, is a round disk-shaped one, since for its manufacture it was necessary to obtain a flat, even surface on both sides.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199502 |
| citation_txt |
Бурштинові намистини зі слов'янських ранньосередньовічних пам'яток: аналіз джерельної бази / Я.В. Володарець-Урбанович, В.А. Нестеровський // Археологія. — 2022. — № 3. — С. 32-57. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT volodarecʹurbanovičâv burštinovínamistinizíslovânsʹkihrannʹoserednʹovíčnihpamâtokanalízdžerelʹnoíbazi AT nesterovsʹkiiva burštinovínamistinizíslovânsʹkihrannʹoserednʹovíčnihpamâtokanalízdžerelʹnoíbazi AT volodarecʹurbanovičâv amberbeadsfromslavicearlymedievalmonumentsanalysisofthesourcebase AT nesterovsʹkiiva amberbeadsfromslavicearlymedievalmonumentsanalysisofthesourcebase |
| first_indexed |
2025-11-26T23:58:35Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:58:35Z |
| _version_ |
1850786918907772928 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 332
© Я. В. ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ, В. А. НЕСТЕРОВСЬКИЙ* 2022
БУРШТИНОВІ НАМИСТИНИ
ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНИХ ПАМ’ЯТОК:
АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ
https://doi.org/10.15407/arheologia2022.03.032УДК 904.25(282.247.32)”653”
* ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Ярослав Володимирович
— кандидат історичних наук, науковий співробітник
відділу археології ранніх слов’ян, Інститут археології
НАН України, ORCID: 0000-0003-1560-3608, volodarets_
urbanovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net
НЕСТЕРОВСЬКИЙ Віктор Антонович — доктор
геологічних наук, професор і директор Геологічного
музею Київського національного університету іме-
ні Тараса Шевченка, ORCID: 0000-0002-7065-8962,
v.nesterovski@ukr.net
У статті розглянуто бурштинові намистини зі
слов’янських пам’яток та комплексів третьої чверті
І тис. н. е., складено каталог, до якого увійшли відомос-
ті про 21 пункт. Місцезнаходження намистин поділя-
ються на три регіони концентрації: Верхнє Подніпров’я
(3), Правобережжя Середнього Подніпров’я (3), Дні-
провське Лівобережжя (15). Виділено 7 типів, які по-
ділено на варіанти; їх хронологія вкладається в період
другої половини VI — першої половини VIII ст.
Ключові слова: раннє Середньовіччя, V—VIII ст.,
намистини, бурштин, пеньківська культура, коло-
чинська культура, скарби кола Мартинівки, скарби
Пастирського городища.
Вступ
Історія досліджень ранньосередньовічних
слов’янських старожитностей нараховує вже
більше століття (Родинкова 2011). Однак дея-
кі категорії матеріальної культури залишають-
ся недостатньо висвітленими. До таких, зокре-
ма, належать знахідки намистин, зосібна — з
бурштину. На сьогоднішній день немає ані ка-
талогу, ані спроб загальної систематизації (ти-
пологізації) цих знахідок.
Історія вивчення бурштинових намис-
тин доби раннього Середньовіччя на пів-
дні Східної Європи
У нашому дослідженні не можна обійти ува-
гою історію вивчення бурштинових намистин
не лише слов’янських старожитностей, але й
на теренах півдня Східної Європи загалом.
Північний Кавказ.
Системне дослідження бурштинових намис-
тин на пам’ятках Північного Кавказу триває з
кінця 50-х рр. ХХ ст. і представлене в працях
В. Б. Ковалевської (Деопік). Так, 1959 р. була
опублікована її перша стаття, присвячена мате-
ріалам пізньоримського та гунського періодів.
Дослідниця зробила висновок, що бурштино-
ві намистини зазначеного часу є продовженням
лінії розвитку цих виробів римського періоду.
А ось вже у другій половини І тис. н. е. такі
намистини зникають із ужитку (Деопик 1959,
с. 50). У статті 1961 р. розглянуто особливості
поширення бурштинових намистин VI—IX ст.
стосовно інших груп намистин (Деопик 1961).
1963 р. В. Б. Ковалевська запропонувала типо-
логію та хронологію бурштинових намистин
для аланських старожитностей, залучаючи та-
кож матеріали Криму (Деопик 1963, с. 142). У
1998 р. побачила світ монографія про кам’яні
намистини на пам’ятках Кавказу й Криму. У
ній розроблено типологію, розглянуто поши-
рення й хронологію бурштинових намистин
(Ковалевская 1998, с. 28-32).
Багато досліджень на цю тему для матеріалів
Північного Кавказу здійснила Г. В. Мастикова.
Зокрема у докторській монографії (Мастыкова
2009, с. 93-98) вона розглянула знахідки на-
мистин для гунського (360/370 — 470/480 рр.)
та шиповського (430/470—530/570 рр.) куль-
турно-хронологічних горизонтів. Усі виділе-
ні типи мають аналогії серед старожитностей
Центральної та Західної Європи і продовжують
лінію розвитку намистин римського часу.
Окремо Г. В. Мастикова проаналізувала зна-
хідки з могильника Пашковський 1, що нале-
жить до шиповського та «геральдичного» (550—
670/700 рр.) культурно-хронологічних горизон-
тів. Наведено аналогії бурштиновим намистинам
із могильника серед синхронних пам’яток Пів-
нічного Кавказу й Боспору, визначено їх хроно-
логію (Мастыкова, Казанский, Сапрыкина 2016,
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 33
с. 28-29). Також розглянуто бурштинові намисти-
ни з могильника Клин-Яр ІІІ, що існував від ши-
повського до передсалтівського (кінець VII / по-
чаток VIІI — перша половина VIIІ ст.) горизонтів.
Проаналізовано їхню форму й технологію оброб-
ки (Мастыкова 2001, с. 68).
Крим.
Бурштинові намистини Криму раннього Се-
редньовіччя розглянуто в дисертації Є. А. Хай-
рединової. Дослідниця аналізує знахідки V—
VII ст. (Хайрединова 2011, с. 41, рис. 2.5). Однак
для кримських комплексів не створено катало-
гу, їх систематизацію не завершено. Для нашої
теми ці матеріали були б особливо важливи-
ми, адже на низці могильників — особливо на
Лучистому (див.: Айбабин, Хайрединова 2008;
2014) та Суук-Су (див.: Фурасьев 2010) — ви-
явлено поховання з речами дніпровського по-
ходження, серед супровідного інвентарю яких
присутні знахідки бурштинових намистин. Їх
вивчення та порівняння зі слов’янськими мате-
ріалами – справа майбутнього.
Слов’янські пам’ятки.
Уперше бурштинові намистини у слов’ян
1996 р. проаналізувала Г. В. Мастикова
(Мастыкова 1996b) за матеріалами Гапонів-
ського скарбу. Дослідниця систематизувала ви-
роби за формою та розглянула технологію об-
робки бурштину. Зокрема, вона виділила п’ять
технологічних етапів виготовлення намистин,
як-от: очистка від коричневої скоринки («гор-
бушки»), обробка заготівки до потрібної фор-
ми, шліфовка, свердлення та пропікання ка-
налу розпеченим інструментом, полірування.
Г. В. Мастикова вказує на те, що намистини з
Гапонівського скарбу (форма 2 та 4 за її розроб-
кою) за низкою ознак схожі на вироби з північ-
нокавказьких пам’яток.
Хімічний аналіз бурштинових намис-
тин проведено для знахідок із Нікодимово.
З’ясовано, що бурштин має балтійське похо-
дження. На городищі, крім готових виробів, за-
фіксовано уламки бурштину, що може вказува-
ти на виготовлення намистин на цій пам’ятці
(Седин, Богдасаров, Богдасаров 1999).
В. В. Дідик здійснив морфологічний аналіз
намистин із Коропівського скарбу, навів анало-
гії серед інших скарбів та комплексів раннього
Середньовіччя у слов’ян (Дідик 2013).
Каталог знахідок бурштинових намистин
із колочинських пам’яток (Нікодимово, Веж-
ки) зібрав А. М. Обломський (Обломский
2016, с. 52).
Регіони концентрації.
На сьогоднішній день ми склали ката-
лог бурштинових намистин зі слов’янських
пам’яток раннього Середньовіччя, до якого уві-
йшли відомості про 21 пункт (Табл. 1) 1. Мож-
на виділити три регіони концентрації знахідок:
Верхнє Подніпров’я (3 місцезнаходження)2,
Правобережжя Середнього Подніпров’я (3),
Дніпровське Лівобережжя (басейн Сули, Сей-
му, Псла, Ворскли, Сіверського Дінця — 15).
Пам’ятки і комплекси.
Варто відзначити, що для 11 місцезнахо-
джень бурштинових намистин неможливо ви-
значити тип пам’ятки, із якої вони походять
(рис. 1). Це стосується скарбів (Добрянське —
Сидорова Яруга, Козіївка / Нова Одеса, Ко-
лекція Коломацького р-ну, Колосково, Коро-
пове, Пожня, Фанасіївка, Хацьки та Шевчен-
кове) та поховань (Балаклея й Мохнач). Інші
дев’ять пунктів розподіляються таким чином:
чотири городища — Нікодимово, Вежки, Де-
мидівка та Пастирське; три скарби виявлено на
пам’ятках — Гапонове, Курилівка й Суджа 3;
три скарби виявлено поза пам’ятками — Су-
джа-Замостя, Черкаська Конопелька та Хитці.
Такі прикраси зафіксовані в складі скарбів
кола Мартинівки (або першої хронологічної
групи за О. О. Щегловою): Гапонівський, Козі-
ївсько-Новоодеський, Колосківський, Кури-
лівський, Пожнянський, Суджанський, Суджа-
Замостський, Фанасіївський, Черкасько-Коно-
пельківський, Хацьківський, Хитцівський та
Шевченківський. До цієї ж групи належить Ко-
лекція Коломацького р-ну Харківської обл.
Їх виявлено у складі поховального інвента-
рю двох інгумацій із прикрасами кола «старо-
житностей антів» (друга половина VI — VII ст.)
— Балаклея й Мохнач.
1 Умови виявлення та посилання на джерела див. у Табл. 1.
2 Варто зазначити, що культурна належність цих горо-
дищ досить дискусійна (див.: Лопатин 1989; 2017;
Шмидт 2003; Обломский 2016). У своєму дослідженні
ми приєднуємося до колочинської їх інтерпретації.
Цікаво, що Є. А. Шмідт указує, що бурштинові намис-
тини виявлені в тому числі на городищі Киселі (Шмидт
2003, с. 84). Однак у публікації матеріалів цього горо-
дища О. Н. Левко та Ю. В. Колосовський зазначають,
що бурштинова намистина характерна для західнобалт-
ського регіону ХІ—ХІІ ст. (Левко, Колосовский 2003,
с. 184). Проте знахідку не проілюстровано, тому її точ-
не культурно-хронологічне визначення ще попереду.
До цього каталогу її не включено.
3 Зауваження щодо обставин виявлення скарбів із Су-
джи та Курилівки й обстеження місць знахідок див.:
Дерев’янко, Володарець-Урбанович 2017, с. 42.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 334
Табл. 1. Знахідки бурштинових намистин раннього Середньовіччя у слов’ян
Table 1. Finds of amber beads of the early Middle Ages on Slavic monuments
№
на карті
К
-ть;
Рис.
П
ам
’ятка
А
дм
іні-
стративна
прив’язка
Т
ип
пам
’ятки
Т
ип
ком
плексу
Д
атування
О
публікова-
ний матеріал;
Збереглося /
Н
е зберіглося
Л
ітература
1. 30 (0) Балаклея
Україна, Чер-
каський р-н
Черкаської обл.
? поховання
друга половина /
остання чверть
VI—VII ст.
Ч;
НЗ
Корзухина 1996,
с. 374
2.
11 (11);
рис. 4:
1—11
Вежки
Білорусь, Ду-
бровенський р-н
Вітебської обл.
городище ? VІ—VII ст.
О;
З
Колосовский 2016,
с. 8, фото 20
3.
12 (12);
рис. 4:
12—17; 5:
1—12
Гапонове
РФ, Коренев-
ський р-н Кур-
ської обл.
поселен-
ня скарб
середина —
третя чверть
VII ст.
О;
З
Мастыкова 1996a,
с. 20-21, рис. 23:
1—12
4.
2 (2);
рис. 5: 32,
33
Демидівка
РФ, Смолен-
ський р-н Смо-
ленської обл.
городище ?
друга половина
V — початок
VI ст.
О;
З
Шмидт 2003, с. 85,
табл. 24: 21, 22
5. — (0)
Добрянське
— Сидоро-
ва Яруга
Україна, Охтир-
ський р-н Сум-
ської обл.
? скарб
середина —
третя чверть
VII ст.
Н;
З
Повідомлення Іва-
щук Ю. В.
6. — (0);
рис. 9: 1, 2
Козіївка /
Нова Одеса
Україна, Бого-
духівський р-н
Харківської обл.
? скарб
середина —
третя чверть
VII ст.
О;
НЗ
Корзухина 1996,
с. 396, 401,
табл. 46; 47
7.
4 (4);
рис. 12:
6—9; 13:
6—9
Колекція
Коломаць-
кого р-ну
Україна, Коло-
мацький р-н
Харківської обл.
? скарб (?)
середина —
третя чверть
VII ст.
П;
З
Повідомлення
І. Б. Шрамко та
С. А. Заднікова
8.
5 (0);
рис. 9:
3—5
Колосково
РФ, Валуйків-
ський р-н Воро-
незької обл.
? скарб
середина —
третя чверть
VII ст.
О;
З
Корзухина 1996,
с. 419, табл. 105
9.
8 (8);
рис. 4:
43, 44; 5:
13—20
Коропове
Україна, Чугуїв-
ський р-н Хар-
ківської обл.
? скарб кінець VII —
початок VIII ст.
О;
З
Дідик 2013, с. 52-
53, іл. 1: 33—40
10.
8 (3);
рис. 5:
21—23
Курилівка
РФ, Суджан-
ський р-н Кур-
ської обл.
поселен-
ня (?) скарб
середина —
третя чверть
VII ст.
О;
З
Родинкова 2010,
с. 86, рис. 5: 16
11.
117 (22);
рис. 6:
1—22
Мохнач
Україна, Чугуїв-
ський р-н Хар-
ківської обл.
? поховання
друга половина /
остання чверть
VI — VII ст.
О;
З
Аксенов, Бабенко
1998, с. 116-117,
рис. 4: 9, 10
12.
15 (13);
рис. 7:
1—13
Нікодимово
Білорусь, Го-
родецький р-н
Могилев-
ської обл.
городище к. ш. VII ст.
О;
З
Седин, Богдасаров,
Богдасаров 1999,
рис. 3; Седин 2012,
с. 13, рис. на с. 10
13.
17 (17);
рис. 8:
1—17
Пастирське
городище
Україна, Чер-
каський р-н
Черкаської обл.
городище скарб
1949 р.
перша полови-
на VIII ст.
О;
НЗ
Брайчевський
1952, с. 164,
табл. IV: 1—9;
Корзухина 1996,
табл. 27: 6—22
13.
1 (1);
рис. 4: 24;
8: 18
Пастирське
городище
Україна, Чер-
каський р-н
Черкаської обл.
городище скарб
1992 р.
перша полови-
на VIII ст.
О;
З
Приходнюк 1998,
с. 96, рис. 9; При-
ходнюк 2005,
рис. 49: 10
13.
1 (1);
рис. 4: 42;
8: 19
Пастирське
городище
Україна, Чер-
каський р-н
Черкаської обл.
городище розкоп 30,
кв. 18/Р
друга полови-
на VII — пер-
ша половина
VIII ст.
О;
НЗ
Брайчевский 1955,
с. 45, табл. ХХХХІ:
9; Приходнюк
2005, рис. 33: 15
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 35
№
на карті
К
-ть;
Рис.
П
ам
’ятка
А
дм
іні-
стративна
прив’язка
Т
ип
пам
’ятки
Т
ип
ком
плексу
Д
атування
О
публікова-
ний матеріал;
Збереглося /
Н
е зберіглося
Л
ітература
13.
1 (1);
рис. 8: 20
Пастирське
городище
Україна, Чер-
каський р-н
Черкаської обл.
городище
розкоп 30,
землян-
ка 16
друга полови-
на VII — пер-
ша половина
VIII ст.
О;
НЗ
Брайчевский 1955,
с. 45; Приходнюк
2005, рис. 33: 13
13.
1 (1);
рис. 8: 21
Пастирське
городище
Україна, Чер-
каський р-н
Черкаської обл.
городище довга спо-
руда 1 *
друга полови-
на VII — пер-
ша половина
VIII ст.
О;
НЗ
Приходнюк 2005,
с. 50, рис. 54: 10
14.
20 (17);
рис. 4:
25—41
Пожня
Україна, Охтир-
ський р-н Сум-
ської обл.
? скарб
середина —
третя чверть
VII ст.
Н;
З
Білинська, Воло-
дарець-Урбанович
2020; Повідомлен-
ня Л. І. Білинської
15.
7 (7);
рис. 5:
24—30
Суджа
РФ, Суджан-
ський р-н Кур-
ської обл.
поселен-
ня (?) скарб
середина —
третя чверть
VII ст.
О;
З
Рыбаков 1949,
с. 81, рис. 32в;
Корзухина 1996,
с. 404, табл. 63:
3, 4
16.
— (6);
рис. 4:
18—23
Суджа-За-
мостя
РФ, Суджан-
ський р-н Кур-
ської обл.
— скарб
середина —
третя чверть
VII ст.
Ч;
З
Родинко-
ва, Сапрыкина,
Сычева 2018,
рис. 4: 58—61
17. — (0) Фанасіївка
РФ, Суджан-
ський р-н Кур-
ської обл.
? скарб
середина —
третя чверть
VII ст.
Н;
З
Повідомлення
В. Є. Родінкової
18. Більше 10
(0)
Черкаська
Конопелька
РФ, Суджан-
ський р-н Кур-
ської обл.
— скарб друга — третя
чверть VII ст.
Н;
З
Родинкова,
Сапрыкина 2015,
с. 44; Повідомлен-
ня В. Є. Родінкової
19.
1 (1);
рис. 5: 31
Хацьки
Україна, Чер-
каський р-н
Черкаської обл.
? скарб друга — третя
чверть VII ст.
О;
НЗ
Корзухина 1996,
с. 373, табл. 22: 27
20.
5 (5);
рис. 12:
1—5; 13:
1—5
Хитці
Україна, Мир-
городський р-н
Полтавської
обл.
— скарб друга — третя
чверть VII ст.
П;
З
Володарець-Урба-
нович, Сидоренко
2016, с. 121
21. 3 (0) Шевчен-
кове
Україна, Коно-
топський р-н
Сумської обл.
? скарб друга — третя
чверть VII ст.
Н;
З
Повідомлення
В. Є. Родінкової
О — опубліковано; Ч — частково опубліковано; Н — не опубліковано; П — публікується в цій статті;
З — збереглося; НЗ — не збереглося; ? — невідомо; «—» — немає.
У дужках вказано, скільки намистин використано в типологічній розробці.
* О. М. Приходнюк уважав такі об’єкти (довгі споруди 1, 2 та 3) зерносховищами. Однак завдяки новітнім досліджен-
нями (Скиба, Баранов 2019) з’ясовано, що ці об’єкти є залишками засипаних внутрішніх ровів.
В літературі згадується дві бурштинові на-
мистини із одного із інгумаційних поховань,
досліджених О. В. Бодянським поблизу с.
Олексіївка (Приходнюк 1980, с. 136; Родин-
кова 1996, с. 162). Однак існують зауважен-
ня щодо обставин виявлення інвентарю та
його належність до поховань (Синиця 1999, с.
101—102). Самі знахідки не проілюстровані,
їх належність до раннього середньовіччя не
беззапереча. Тому до каталогу ці знахідки не
увійшли.
Досить багато таких виробів виявлено на
городищах колочинської культури у верхів’ях
Дніпра: Нікодимово, Вежки та Демидівка.
Кількість знахідок у комплексах та на
пам’ятках межі VII—VIII ст. й першої по-
ловини VIII ст. різко зменшується: Коропів-
ський скарб, який В. В. Дідик датує межею
VII—VIII ст. (Дідик 2012; 2013); Пастирські
скарби — 1949 та 1992 рр., що належать до
другої хронологічної групи, за О. О. Щегло-
вою, і датуються в межах першої половини
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 336
Рис. 1. Карта пам’яток зі знахідками бурштинових намистин. Умовні позначення: І — пам’ятка зі скарбом; ІІ — скарб
поза межами пам’ятки; ІІІ — скарб; ІV — поховання; V — городище (тут і на рис. 2 та 3 — нумерація пунктів відпові-
дає номерам у Табл. 1)
Fig. 1. Map of monuments with amber beads finds. Legend: I — a monument with a hoard; ІІ — a hoard outside the monument; III —
a hoard; IV — a burial; V — a hill-fort (here and in figs. 2 and 3 — the numbering of points corresponds to the numbers in Table 1)
VIIІ ст., та саме Пастирське городище — роз-
копки М. Ю. Брайчевського й О. М. Приход-
нюка.
Кількість знахідок.
За кількістю знахідок пам’ятки та комп-
лекси можна умовно поділити на шість груп
I II III IV V
100 км
Оско
л
Псел
Ворскла
Сейм
Дніпро
Дніпро
Пн
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16 17
18
19
20
21
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 37
(рис. 2). До першої увійшли пункти, де кіль-
кість знахідок невідома. Це Добрянське —
Сидорова Яруга, Суджа-Замостя, Фанасіївка,
Козіївка / Нова Одеса. Лише для останнього
пункту кількість намистин визначити не вда-
лося. Для інших це стане зрозуміло після по-
вної публікації комплексів.
Друга група об’єднує пункти з кількістю
знахідок від однієї до восьми намистин. Це
скарби першої групи — Хацьки (1 екз.), Шев-
Рис. 2. Карта пам’яток зі знахідками бурштинових намистин (кількість)
Fig. 2. Map of monuments with amber beads finds (quantitative data)
100 км
Пн
Дніп
ро
Псел
Ворскла
Сейм
Дніпро
кількість не
встановлено
1—8
10—15
20+
30+
117
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 338
ченкове (3 екз.), колекція Коломацького р-ну
(4 екз.), Колосково (5 екз.), Хитці (5 екз.), Су-
джа (7 екз.), Курилівка (8 екз.). Один комплекс
належить до періоду межі VII—VIII ст. — Ко-
ропове (8 екз.). Також дві намистини походять
із городища Демидівка.
Третя група включає комплекси з кількістю
знахідок близько півтора десятки екземплярів
бурштинових намистин. Лише для Черкаської
Конопельки до повної публікації невідома точна
кількість виробів (за повідомленням В. Є. Родін-
кової, у комплексі зафіксовано більше 10 намис-
тин). Тоді як у Гапонівському скарбі таких на-
мистин виявлено 12, на городищах колочинської
культури у верхів’ях Дніпра Вежки та Нікоди-
мово — 11 і 15 знахідок відповідно.
Четверта група — два пункти з близько
20 намистинами. Це Пожнянський (20 екз.)
скарб та Пастирське городище (загалом
21 екз.). Із останньої пам’ятки намистини похо-
дять із двох скарбів другої хронологічної групи
(1949 — 17 екз.; 1992 — 1 екз.) і з досліджень
М. Ю. Брайчевського (2 екз.) й О. М. Приход-
нюка (1 екз.).
П’ята група представлена похованням із ре-
чами кола «старожитностей антів» із Балаклеї,
де було зафіксовано 30 намистин.
Шоста група представлена одним комплек-
сом — похованням із Мохнача з 117 вироба-
ми. Поховання є найбагатшим з усіх інгумацій
із прикрасами кола «старожитностей антів» і
включає весь спектр прикрас, однак розташу-
вання речей in situ невідоме.
Типологія.
Загалом, зі слов’янських пам’яток раннього
Середньовіччя походить щонайменше 285 на-
мистин. Хоча ці дані неповні, оскільки для
низки комплексів кількість знахідок невідома.
Частину комплексів і знахідок втрачено (Бала-
клея та Козіївка / Нова Одеса) або недостат-
ньо опубліковано (Колосково, Курилівка, Су-
джа-Замостя, Черкаська Конопелька, Пожня,
Добрянське — Сидорова Яруга, Фанасіївка й
Шевченкове), що ускладнює розробку типоло-
Тип Варіант Пам’ятки та комплекси Кількість Відсоток
1
Вежки, Гапонове, Демидівка, Курилівка, Мохнач, Нікодимово,
Пастирське — розкоп 30, кв. 18/Р, Пожня, Суджа-Замостя,
Хацьки
32 11,2
2 Гапонове, Пастирський 1992 р. 2 0,7
3
Суджа, Пастирський 1949 р., Пожня 12
13,3
A
Гапонове, колекція Коломацького району, Курилівка,
Мохнач, Суджа-Замостя, Хитці 16
B
Колекція Коломацького району, Коропове, Мохнач,
Пастирський 1992 р., Суджа-Замостя, Хитці 10
Усього: 38
4
Пастирський 1949 р., Пожня, Суджа 20
17,5
A Гапонове, Коропове, Мохнач, Суджа-Замостя 9
B
Коропове, Нікодимово, Пастирське городище — розкоп 30,
землянка 16, Довга споруда 1 5
C Коропове, Мохнач, Хитці, 11
D Колекція Коломацького району, Коропове, Мохнач 5
Усього: 50
5 Мохнач, Пастирський 1949 р., Пожня, Хитці 4 1,4
6 Пастирський 1949 р. 1 0,4
7 Хитці 1 0,4
Фрагментовані Коропове, Пастирський 1949 р. 4 1,4
Усього визначено 132 46,3
Невідомо
Балаклея (30), Добрянське — Сидорова Яруга, Козіївка / Нова
Одеса, Колосково (5), Курилівка (5), Мохнач (95), Нікодимово
(2), Пожня (3), частина Суджа-Замостя, Фанасіївка, Черкаська
Конопелька (10 +), Шевченкове (3)
153 53,7
Табл. 2. Кількісне та відсоткове співвідношення типів і варіантів бурштинових намистин раннього Середньовіч-
чя у слов’ян
Table 2. Quantitative and percentage ratio of types and variants of amber beads of the early Middle Ages on Slavic monuments
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 39
гії намистин. Варто зазначити, що для Козіїв-
ки / Нової Одеси та Колосково Г. Ф. Корзухіна
опублікувала рисунки всіх намистин. Однак
визначити, які з них належать до групи бурш-
тинових, на жаль, неможливо (рис. 9; 10).
Отже, з типологічної розробки повністю ви-
ключено такі комплекси, як: Балаклея, Добрян-
ське — Сидорова Яруга, Козіївка / Нова Одеса,
Колосково, Фанасіївка, Черкаська Конопелька
й Шевченкове. Лише для трьох комплексів ві-
дома кількість намистин: Балаклея — 30 екз.,
Колосково — 5 екз., Черкаська Конопелька —
більше 10. Із Суджи-Замостя враховано лише
шість намистин, із Курилівки — три з восьми,
із Мохнача — 22 з 117, із Пожні — 17 з 20, із
Нікодимово — 13 з 15.
Загалом, до типологічної розробки не уві-
йшли відомості про щонайменше 153 намис-
тини. Типологічно визначено лише 132 вироби.
У результаті морфологічного аналізу виділено
кілька типів — на основі загальних обрисів ви-
робів, які поділено на варіанти — на основі пе-
ретину намистин (рис. 3; Табл. 2).
Тип 1. Округлі дископодібні намистини із за-
округленими ребрами та іноді з фасками 4 в ка-
налі. Діаметр від 2,0 до 4,0—4,5 см. Представле-
ні знахідками зі скарбів Гапонове (1 екз.; рис. 4:
17; 5: 10), Курилівка (1 екз.; рис. 5: 21), Пожня
(1 екз.; рис. 4: 29), Суджа-Замостя (1 екз.; рис. 4:
22), Хацьки (1 екз.; рис. 5: 31); городищ колочин-
ської культури — Вежки (11 екз.; рис. 4: 1—11),
Нікодимово (11 екз.; рис. 7: 1—4, 7—13), Деми-
дівка (2 екз.; рис. 5: 32, 33); поховання з Мохнача
(2 екз.; рис. 6: 1, 2); та пам’ятки VII—VIII ст. —
Пастирське городище, розкоп 30, кв. 18/Р (1 екз.;
рис. 4: 42; 8: 19). Загалом 32 екз.
Тип 2. Грановані, призматичні, в перетині
неправильної чотирикутної форми із заокру-
4 Фаска — поверхня, яка утворюється шляхом зрізу ре-
бра (Мастыкова 2004, с. 55).
№
на карті
К
-ть;
Рис.
П
ам
’ятка
А
дм
іністратив-
на прив’язка
Т
ип пам
’ятки
Т
ип
ком
плексу
Д
атування
О
публікований
матеріал;
Збереглися /
Н
е збереглися
Л
ітература
1.
необроблена
галька;
рис. 11. А: 1
Чорна Лоза
Білорусь,
Чашнинський р-н
Вітебської обл.
поселення ?
середина —
друга
половина
ІІІ ст.
О;
З
Кенько 2016,
с. 259, рис. 3: 7
2. 1 Гочево 1
РФ,
Бєловський р-н
Курської обл.
поселення будівля
4
ІІІ ст. О;
З
Тихомиров,
Терпиловский
1990, с. 45-
46, рис. 4: 4;
Терпиловский,
Абашина 1992,
с. 73, рис. 44: 4
3.
3;
рис. 11. А: 2 Абідня
Білорусь,
Биховський р-н
Могилевської обл.,
с. Адаменка
поселення ?
друга
половина
ІІІ —
початок
IV ст.
О;
З — 1;
НЗ — 2
Ильютик 2016,
с. 240, 242,
фото 7: 36
4.
1;
рис. 11. А: 3
Постав-
Муки /
Сухоносівка
Україна,
Лубенський р-н
Полтавської обл.
? скарб початок
V ст.
О;
НЗ
Обломский,
Терпиловский
2007, с. 138,
рис.160: 1;
Левада 2010,
с. 560, рис. 8: 17
О — опубліковано; Ч — частково опубліковано; Н — не опубліковано;
З — збереглося; НЗ — не збереглося; ? — невідомо.
Табл. 3. Знахідки бурштину та бурштинових намистин на пам’ятках київської культури
Table. 3. Finds of amber and amber beads on the monuments of Kyiv culture
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 340
гленими ребрами та фасками в каналі. Пред-
ставлені знахідками зі скарбів — Гапонове
(1 екз.; рис. 4: 12; 5: 1) та Пастирський 1992 р.
(1 екз.; рис. 4: 24; 8: 18). Усього 2 екз.
Тип 3. Видовженої прямокутної фор-
ми неправильних обрисів. Усього представ-
лено 38 екз. На рівні типу можна визначи-
ти 12 знахідок зі складу скарбів — Суджа
I II III IV V
VI VII VIII IX
100 км
Пн
Дніп
ро
Сейм
Псел
Ворскла
Оско
л
Дніпро
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
Рис. 3. Карта пам’яток зі знахідками бурштинових намистин за типами. Умовні позначення: І — тип 1; ІІ — тип 2; ІІІ —
тип 3; IV — тип 4; V — тип 5; VІ — тип 6; VII — тип 7; VIII — фрагментовані; IX — невідомо
Fig. 3. Map of monuments with amber beads finds by type. Legend: I — type 1; ІІ — type 2; III — type 3; IV — type 4; V —
type 5; VI — type 6; VII — type 7; VIII — fragmented; IX — unknown
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 41
(2 екз.; рис. 5: 27, 30), Пожня (3 екз.; рис. 4:
26, 28, 30) та Пастирський 1949 р. (7 екз.;
рис. 8: 6—8, 10—13).
Варіант A. Трикутної в перетині фор-
ми. Представлені знахідками з Гапонівського
(7 екз.; рис. 4: 14—16; 5: 2—8), Курилівського
(2 екз.; рис. 5: 22, 23), Суджа-Замостянського
(1 екз.; рис. 4: 20), Хитцівського (1 екз.; рис. 12:
4; 13: 4) скарбів, колекції Коломацького р-ну
(1 екз.; рис. 12: 8: 13: 8) та поховання з Мохна-
ча (4 екз.; рис. 6: 3, 5, 8, 13). Усього 16 екз.
Варіант B. Квадратної, трапецієподібної
чи прямокутної в перетині форми. Представ-
лені знахідками із Суджа-Замостянського
(2 екз.; рис. 4: 18, 19 5), Коропівського (2 екз.;
рис. 4: 43, 44; 5: 13, 19), Пастирського 1949 р.
(2 екз.; рис. 8: 1, 14), Хитцівського (1 екз.;
рис. 12: 5; 13: 5) скарбів, колекції Коломаць-
кого р-ну (1 екз.; рис. 12: 7; 13: 7) та похован-
ня з Мохнача (2 екз.; рис. 6: 14, 22). Усього
10 екз.
5 У цьому екземплярі не пророблено отвір — напівфа-
брикат?
Тип 4. Еліпсоїдної форми із заокругленими
ребрами. Усього представлений 50 екз. На рів-
ні типу можна визначити знахідки з Пожнян-
ського (12 екз.; рис. 4: 25, 27, 31—36, 38—41),
Суджанського (5 екз.; рис. 5: 24—26, 28, 29)
та Пастирського 1949 р. (3 екз.; рис. 8: 2, 3, 5)
скарбів. Усього 20 екз.
Варіант A. Пласкої в перетині форми. Пред-
ставлені знахідками з Гапонівського (3 екз.;
рис. 4: 13; 5: 9, 11, 12), Коропівського (1 екз.;
рис. 5: 18), Суджа-Замостянського (1 екз.;
рис. 4: 21) скарбів та поховання з Мохнача
(3 екз.; рис. 6: 17, 18, 21). Окремо в цьому ряду
стоїть ще одна знахідка із Суджи-Замостян-
ського скарбу (1 екз.; рис. 4: 23), у якої отвір
пророблено перпендикулярно до довгої осі ви-
робу. Усього 9 екз.
Варіант B. Округлої в перетині форми.
Представлені знахідками з Коропівського
(1 екз.; рис. 5: 20) скарбу, Пастирського (роз-
коп 30, землянка 16; довга споруда 1; 2 екз.;
рис. 8: 20, 21) та Нікодимового (2 екз.; рис. 7:
5, 6). Усього 5 екз.
1 2 3 4
5 6 7 8
9
10 11
12 13 14
15
16
17
18
19
20
21 22
23
24
25 26 27 28
29
30 31 32 33
34 35 36
37
38
39 40 41
42
43
44
2 см
Рис. 4. Знахідки бурштинових намистин (фото). 1—11 — Вежки (за: Колосовский 2016, фото 20); 12—17 — Гапонове
(за: Гавритухин, Обломский 2009, рис. 7); 18—23 — Суджа-Замостя (за: Родинкова, Сапрыкина, Сычева 2018, рис. 4:
58—61); 24 — Пастирський скарб 1992 р. (фото Я. В. Володарець-Урбановича, публікується вперше); 25—41 — По-
жня (фото І. Ю. Ройченко, публікується вперше); 42 — Пастирське городище, розкоп 30, кв. 18/Р (за: Брайчевский 1955,
табл. ХХХХІ: 9); 43, 44 — Коропове (фото В. В. Дідика, публікується вперше)
Fig. 4. Finds of amber beads (photo). 1—11 — Vezhky (after: Колосовский 2016, фото 20); 12—17 — Haponove (after: Гав-
ритухин, Обломский 2009, fig. 7); 18—23 — Sudzha-Zamostia (after: Родинкова, Сапрыкина, Сычева 2018, fig. 4: 58—
61); 24 — Pastyrske hoard of 1992 (photo by Ya. V. Volodarets-Urbanovych, first published); 25—41 — Pozhnia (photo by
I. Yu. Roichenko, first published); 42 — Pastyrske hill-fort, excavation area 30, excavation grid 18/R (after: Брайчевский 1955,
табл. ХХХХІ: 9); 43, 44 — Koropove (photo by V. V. Didyk, first published)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 342
Варіант С. Квадратної чи прямокутної в пе-
ретині форми. Представлені знахідками з Ко-
ропівського (1 екз.; рис. 5: 14), Хитцівського
(1 екз.; рис. 12: 2; 13: 2) скарбу та поховання
з Мохнача (9 екз.; рис. 6: 4, 6, 7, 9—11, 15, 19,
20). Усього 11 екз.
Варіант D. Трикутної в перетині фор-
ми. Представлені знахідками з Коропівсько-
го (2 екз.; рис. 5: 15, 16) скарбу, колекція Коло-
мацького р-ну (2 екз.; рис. 12: 6, 9; 13: 6, 9) та
поховання з Мохнача (1 екз.; рис. 6: 12). Усьо-
го 5 екз.
1
2 3
4 5
6
7
8
9
10 11
12
13
15 16
17
14
18 19
20
21
22
23
24 25 26
27 28 29 30
31 32 33
1 см
Рис. 5. Знахідки бурштинових намистин. 1—12 — Гапонове (за: Мастыкова 1996a, рис. 23: 1—12); 13—20 — Коропове
(за: Дідик 2013, іл. 1: 33—40); 21—23 — Курилівка (за: Родинкова 2010, рис. 5: 16); 24—30 — Суджа (за: Корзухина 1996,
табл. 63: 3, 4); 31 — Хацьки (за: Корзухина 1996, табл. 22: 27); 32, 33 — Демидівка (за: Шмидт 2003, табл. 24: 21, 22)
Fig. 5. Finds of amber beads. 1—12 — Haponove (after: Мастыкова 1996a, fig. 23: 1—12); 13—20 — Koropove (after: Ді-
дик 2013, fig. 1: 33—40); 21—23 — Kurylivka (after: Родинкова 2010, fig. 5: 16); 24—30 — Sudzha (after: Корзухина 1996,
table 63: 3, 4); 31 — Khatsky (after: Корзухина 1996, table 22: 27); 32, 33 — Demydivka (after: Шмидт 2003, table 24: 21, 22)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 43
Тип 5. Трапецієподібної форми, іноді з
фасками в каналі. Представлені знахідками
з Хитцівського (1 екз.; рис. 12: 3; 13: 3), По-
жнянського (1 екз.; рис. 4: 37), Пастирсько-
го 1949 р. (1 екз.; рис. 8: 9) скарбів та похо-
вання з Мохнача (1 екз.; рис. 6: 16). Усього
4 екз.
Тип 6. Трикутної форми. Представле-
ний знахідкою з Пастирського 1949 р. скарбу
(1 екз.; рис. 8: 4). Усього 1 екз.
Тип 7. Ромбічної форми. Представле-
ний знахідкою із Хитцівського скарбу (1 екз.;
рис. 12: 1; 13: 1). Усього 1 екз.
Не піддаються типологічному визначенню
через фрагментарність знахідки з Коропівсько-
го (1 екз.; рис. 5: 17) та Пастирського 1949 р.
(3 екз.; рис. 8: 15—17) скарбів. Усього 4 екз.
Розподіл за пам’ятками й комплексам не дає
змоги виділити якісь територіальні особливос-
ті поширення бурштинових намистин. Майже
всі означені типи виявлені в скарбах Мартинів-
ського та Пастирського кола. Лише тип 6 ви-
явлений в Пастирському скарбі 1949 р. першої
половини VIII ст., а тип 7 в Хитцівському скар-
бі (Мартинівська група). Однак ці типи пред-
ставлені одиничними екземплярами.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18 19 20 21
22
1 см
Рис. 6. Знахідки бурштинових намистин із Мохнача (за: Аксенов, Бабенко 1998, рис. 4: 9, 10)
Fig. 6. Finds of amber beads from inhumated burial Mokhnach (after: Аксенов, Бабенко 1998, fig. 4: 9, 10)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 344
Тож можна зробити висновок, що запропо-
новані типи характерні для скарбів Мартинів-
ської та Пастирської групи. Враховуючи, що
вбрання характерне для скарбів кола Марти-
нівки, починає формуватися з другої половини
VI ст. (Гавритухин, Обломский 1996, с. 146),
то формально ці типи можна датувати цим ча-
сом. Пік їх побутування припадає на «захован-
ня» комплексів цієї групи — середина — третя
чверть VII ст. (Родинкова 2012, с. 153, 157-158;
Казанский 2014, с. 53-55; Обломский, Родин-
кова 2014). Поховання з Мохнача та Балаклеї
включають прикраси, характерні для Марти-
нівської групи, тож їх хронологічні межі теж
вкладаються у цей період.
Хронологія двох колочинських городищ
верхів’я Дніпра вкладається в запропонований
період. Так, колочинський горизонт городища
Вежки Ю. В. Колосовський датує в межах VI—
VII ст. (Колосовский 2016, с. 11). На городищі
Нікодимово наявні знахідки VII ст. (Седин 2012;
Обломский 2016, с. 55). Виняток становлять
лише матеріали городища Демидівка, яке було
знищено у другій половини V — на початку / пер-
шій половині VI ст. (Казанский 1999, с. 404; Об-
ломский 2016, с. 61). Із цієї пам’ятки походять дві
знахідки бурштинових намистин, що належать
до першого типу запропонованої нами розробки
(рис. 6: 32, 33). Тож, можливо, цей тип починає
побутувати й раніше другої половини VI ст.
А завершення використання бурштинових
намистин у слов’ян раннього Середньовіччя
припадає на період «заховання» скарбів Пас-
тирського городища — перша половина VIII ст.
(Приходнюк 2005, с. 79). Тоді як окремі знахід-
ки намистин із цієї пам’ятки можна датувати
всім періодом існування городища (середина /
друга половина VII — середина VIII ст.).
Цікаво відзначити, що для матеріалів
праслов’янських археологічних культур піз-
ньолатенського та римського часу бурштинові
намистини не характерні. Принаймні на сьо-
годні відомі лише кілька знахідок на пам’ятках
київської культури (Табл. 3; рис. 11) 6. Хоча для
римського часу досить широке використання
6 Умови виявлення та посилання на джерела див. у Табл. 3.
Рис. 7. Знахідки бурштинових намистин із Нікодимово (за: Седин, Богдасаров, Богдасаров 1999, рис. 3)
Fig. 7. Finds of amber beads from Nikodymovo (after: Седин, Богдасаров, Богдасаров 1999, fig. 3)
1
2
3
4
5
6
7 8 9
10
11 12
13
1 см
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 45
бурштинових намистин засвідчено матеріала-
ми античних міст Північного Причорномор’я
(Алексеева 1978, с. 21-26), на пам’ятках піз-
ніх скіфів і сарматів (Дзнеладзе 2016, с. 6, 7)
та Криму (Стоянова 2006, с. 8), черняхівської
культури (Гопкало 2008, с. 66-72, карта 31) й
Центральної Європи (Tempelmann-Mączyńska
1985, s. 68). Складається враження, що в рим-
ський час, коли «Бурштиновий шлях» набув
свого найбільшого розквіту (Дряхлов 1988,
с. 142-143; Богдасаров 1995, с. 37-39), носії
праслов’янських археологічних культур вияви-
лися осторонь процесу поширення бурштино-
вих намистин.
Так, перша знахідка на пам’ятці київської
культури походить із поселення Чорна Лоза.
Тут виявлено гальку необробленого буршти-
ну. Однак незрозуміло, чи вказує ця знахідка на
використання бурштину в побуті у носіїв цієї
культури. Згадане поселення датується в межах
середини — другої половини ІІІ ст.
Інші знахідки намистин належать до ім-
портів. Це, зокрема, знахідка з будівлі 4 посе-
лення Гочево 1. Датування поселення досить
дискусійне (див.: Обломский 2007, с. 91; Лю-
бичев 2019, с. 85, табл. 6: № 13). Однак мате-
ріали самого об’єкта можна датувати в межах
III ст. (Тихомиров, Терпиловский 1990, с. 57-
60; Терпиловский, Абашина 1992, с. 163).
На поселенні Абідня виявлено три намисти-
ни з бурштину, але збереглася й опублікова-
на лише одна. Зазначена пам’ятка датується
другою половиною ІІІ — початком IV ст. Та-
кож бурштинову намистину виявлено в складі
скарбу кола східноєвропейських варварських
виїмчастих емалей — Постав-Муки / Сухоно-
сівка, що належить до пізніх комплексів і да-
тується початком V ст.
Крім того, для матеріалів слов’янських
культур останньої чверті І тис. н. е. (волинцев-
ська, роменська, райковецька) знахідки бурш-
тинових намистин невідомі. Складається вра-
ження, що традиція використання бурштино-
вих прикрас існувала у слов’ян лише в період
VI — першої половини VIII ст., а далі намисти-
ни з бурштину з’являються лише в давньорусь-
кий час (Нестеровський, Журухіна 2015; Не-
стеровський, Журухіна 2017; Журухіна 2021).
Хитцівський скарб та колекція Коло-
мацького р-ну.
При дослідженні нам вдалося деталь-
но ознайомитися з двома комплексами зі зна-
1
2
3 4 5
6 7 8
9
10
11
12
13
14
15 16
17
18 19
20
21
1 см
Рис. 8. Знахідки бурштинових намистин із Пастирського городища. 1—17 — Пастирський скарб 1949 р. (за: Брайчев-
ський 1952, табл. IV: 1—9); 18 — Пастирський скарб 1992 р. (за: Приходнюк 1998, рис. 9); 19 — pозкоп 30, кв. 18/Р (за:
Приходнюк 2005, рис. 33: 15); 20 — pозкоп 30, землянка 16 (за: Приходнюк 2005, рис. 33: 13); 21 — довга споруда 1 (за:
Приходнюк 2005, рис. 54: 10)
Fig. 8. Finds of amber beads from the Pastyrske hill-fort. 1—17 — Pastyrske hoard of 1949 (after: Брайчевський 1952, table IV:
1—9); 18 — Pastyrske hoard of 1992 (after: Приходнюк 1998, fig. 9); 19 — excavation area 30, excavation grid 18/R (after:
Приходнюк 2005, fig. 33: 15); 20 — excavation 30, dugout 16 (after: Приходнюк 2005, рис. 33: 13); 21 — long construction 1
(after: Приходнюк 2005, fig. 54: 10)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 346
Рис. 9. Намисто із Козіївки / Нової Одеси. 1—3 — рис. Г. Ф. Корзухіної (за: Корзухина 1996, табл. 46: 23; 47: 4, 5); 4 —
фото із фонду О. С. Федоровського (за: Федоровський б. р., Спр. 6; публікується вперше)
Fig. 9. Necklace from Koziivka / Nova Odesa. 1—3 — fig. by H. F. Korzukhina (after: Корзухина 1996, table 46: 23; 47: 4, 5);
4 — photo from the fund of O. S. Fedorovskyi (after: Федоровський б. р., file 6; first published)
1
2
3
4
2 см
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 47
хідками бурштинових намистин. Обидва похо-
дять із Дніпровського Лівобережжя (детальний
опис знахідок див. Додаток 1).
Перший, Хитцівський скарб, було випадково
виявлено 2010 р. Того ж року було обстежено міс-
ця знахідки. У відвалі грабіжницького шурфу ви-
явлено низку знахідок, зокрема п’ять намистин із
бурштину (рис. 12: 1—5; 13: 1—5).
Колекцію різночасових предметів із Коло-
мацького р-ну Харківської обл. було передано
до Музею археології Харківського національно-
го університету імені В. Н. Каразіна 2019 р. Пе-
реважна більшість прикрас належить до матеріа-
лів третьої чверті І тис. н. е. та, імовірно, являють
собою скарб кола Мартинівки або його частину.
Бурштинові намистини представлені чотирма
знахідками в колекції (рис. 12: 6—9; 13: 6—9) 7.
7 Користуючись нагодою, висловлюємо вдячність
І. Б. Шрамко та С. А. Заднікову за можливість опрацю-
вати згадані матеріали.
Аналіз публікацій за ареалами поширення
місць знаходжень і детальне дослідження зразків
із Хитцівського скарбу та колекції Коломацького
р-ну дають змогу зробити такі висновки.
1. Бурштин з усіх вищеперерахованих
пам’яток може мати різне походження — бути
місцевим або привезеним із родовищ Право-
бережної України. На користь місцевого похо-
дження можна навести факти наявності бурш-
тину безпосередньо в районах віднайдення
археологічних пам’яток. Цей бурштин ми від-
носимо до так званої зони розсіювання корін-
них (первинних) розсипів бурштину, які існува-
ли на Правобережжі Середнього Придніпров’я
наприкінці палеогенового періоду. Ці розсипи
входили до складу Київсько-Придніпровського
бурштиноносного району, який простягається
вузькою смугою вздовж правобережжя Дніпра
від гирла р. Ірпінь до м. Канева (Нестеровський
2006, с. 31). Наприкінці неогена та в антропоге-
ні ці розсипи були частково розмиті й знесені в
Рис. 10. Намисто із Колоскового (за: Корзухина 1996, табл. 105)
Fig. 10. Necklace from Koloskove (after: Корзухина 1996, table 105)
1
2
3
2 см
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 348
Рис. 11. B. Карта поширення бурштину та бурштинових
намистин на пам’ятках київської культури. 1 — Чорна
Лоза; 2 — Гочево 1; 3 — Абідня; 4 — Постав-Муки / Су-
хоносівка
Fig. 11. B. Distribution map of amber and amber beads from
the monuments of the Kyiv culture. 1 — Chorna Loza; 2 —
Hochevo 1; 3 — Abidnia; 4 — Postav-Muky / Sukhonosivka
1
2
3
4100 км
Дн
іп
ро
Сула
Пн
1
2
3
1 см
Рис. 11. А. Знахідки бурштину та бурштинових намис-
тин на пам’ятках київської культури. 1 — Чорна Лоза (за:
Кенько 2016, рис. 3: 7); 2 — Абідня (за: Ильютик 2016,
фото 7: 36А); 3 — Постав-Муки / Сухоносівка (за: Левада
2010, рис. 8: 17)
Fig. 11. A. Finds of amber and amber beads from the
monuments of the Kyiv culture. 1 — Chorna Loza (after:
Кенько 2016, fig. 3: 7); 2 — Abidnia (after: Ильютик 2016,
photo 7: 36А); 3 — Postav-Muky / Sukhonosivka (after: Ле-
вада 2010, fig. 8: 17)
райони Дніпровсько-Донецької западини. Осно-
вними шляхами переносу та ділянками перевід-
кладення виявились річкові системи, що вини-
кали на територіях, звільнених від моря, а також
морські вздовжберегові течії. Важливим меха-
нізмом переносу в четвертинний період були
також льодовики, які рухалися з півночі, пів-
нічного заходу на схід та південний схід. Саме
в алювіальних і моренних відкладах ми зафік-
сували знахідки уламків бурштину (Нестеров-
ский, Волконская 2019). Їхня форма різноманіт-
на: трикутна, видовжена, химерна, пласка тощо.
Проте маса та розмір більшості знахідок невели-
кі. Ми вважаємо, що такі уламки знаходили міс-
цеві жителі Дніпровського Лівобережжя, а потім
використовували їх для виготовлення намистин.
2. Частина намистин могла бути виготовле-
на з бурштину, який у невеликих кількостях заво-
зився з районів його корінного залягання, тобто з
Правобережжя Дніпра. Зразки бурштину з Хит-
цівського скарбу та колекції Коломацького р-ну
ми детально дослідили в лабораторних умовах.
Виміряно показники заломлення, твердість, стан
поверхні, колір, хімічний склад та проведено ІЧ-
спектрометрію. За цими показниками він виявив-
ся подібний до бурштину з покладів Правобереж-
жя Дніпра (Нестеровський 2008). У подальшому
заплановано дослідження бурштинових намис-
тин з інших пам’яток за такою самою схемою.
3. Перед обробкою бурштин зазвичай
сортувався, відбиралися найкращі та подібні
за формою й розміром уламки. Після сортуван-
ня його шліфували, полірували та здійснювали
свердлення отворів.
Шліфування бурштину здійснювано за до-
помогою абразивного матеріалу, яким, імовір-
но, був кварцовий пісковик, що в цих регіонах
нерідко трапляється в природньому заляганні.
Твердість кварцу за шкалою Мооса дорівнює
7; твердість бурштину — 2—2,5. Це дозволяє
при терті кварцовим пісковиком по бурштину
знімати з нього частину поверхні та отримува-
ти бажану форму. За логікою, шліфування могло
відбуватись у декілька етапів (більш грубим та
менш зернистими різновидами пісковиків). Піс-
ля того проводилося полірування для отримання
гладкої блискучої поверхні. Воно здійснювалося
з використанням сукна чи повсті, на який нано-
сився водний розчин глини. Останню викорис-
товували як полірувальний матеріал.
4. Форма та розміри отриманих намис-
тин в усіх досліджених пам’ятках різноманітні,
але в цілому суттєво не відрізняються класом
майстерності. Майже на всіх пам’ятках, хоч і
в різних кількостях, трапляються дископодібні
(тип 1), видовжені прямокутні (тип 3) та еліп-
соїдні форми (тип 4).
Усі ці форми доволі прості в обробці і загалом
повторюють форму знайдених уламків буршти-
ну. Найбільш трудомісткою, на нашу думку, є
кругла дископодібна, тому що для її виготовлен-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 49
Рис. 12. Знахідки бурштинових намистин із Хитцівського скарбу та колекції Коломацького району (фото Я. В. Волода-
рець-Урбановича, публікується вперше). 1—5 — Хитці; 6—9 — колекція Коломацького району
Fig. 12. Finds of amber beads from the Khyttsi hoard and the Collection of Kolomak district (photo by Ya. V. Volodarets-
Urbanovych, first published). 1—5 — Khyttsi hoard; 6—9 — сollection of Kolomak district
1
2
3
4
5
6 7
8
9
1 см
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 350
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1 см
Рис. 13. Знахідки бурштинових намистин із Хитцівського скарбу та колекції Коломацького району (рисунки Я. В. Воло-
дарець-Урбановича, публікується вперше). 1—5 — Хитці; 6—9 — колекція Коломацького району
Fig. 13. Finds of amber beads from the Khyttsi hoard and the Collection of Kolomak district (drawings by Ya. V. Volodarets-
Urbanovych, first published). 1—5 — Khyttsi hoard; 6—9 — сollection of Kolomak district
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 51
ня необхідно було отримати з двох боків плас-
ку рівну поверхню та коло в проєкції, оскіль-
ки відомо, що таких природних форм бурштину
майже не буває. Імовірно, до таких виробів на-
лежать знахідки з Вежків (рис. 4: 1—11), Деми-
дівки (рис. 5: 32), Нікодимового (рис. 7: 1). Дві
намистини з Мохнача (рис. 6: 1, 2) мають три-
кутну форму в розрізі, що часто трапляється у
природному середовищі. Для інших знахідок
цього типу таку особливість визначити важко.
5. Отвір у підготовлених за формою на-
мистинах міг бути зроблений із застосуван-
ням розплющеної на кінці металевої голки, яка
оберталася. Свердлення отвору, залежно від
товщини намистини, відбувалося з одного чи
з обох боків. На це вказує характер каналів, у
яких не збігаються вхід та вихід з обох боків,
стан поверхні стінок і діаметр отворів.
6. У лабораторних умовах ми провели
реконструкцію схеми обробки та відтворили
можливу технологію шліфування, полірування
й свердлення намистин із використанням ви-
щезгаданого способу й матеріалів.
7. Варто зауважити, що в археологічній літе-
ратурі утвердилася хибна думка про те, що отрима-
ти отвір у намистинах із бурштину можна за допо-
могою нагрітого, розпеченого інструмента. Однак,
за нашими спостереженнями, це здійснити немож-
ливо, оскільки при контакті розпеченого металу з
бурштином формується широка та нерівна ділян-
ка плавлення. Отримати рівну та гладку поверхню
отвору на глибину всієї товщини намистини таким
чином неможливо. Отже, отвір намистин із бурш-
тину міг бути отриманий тільки механічним спо-
собом. У цьому випадку діаметр отвору буде за-
лежати тільки від товщини розплющеної голки, а
його стінки завжди будуть гладкими та рівними.
8. Бурштинові намиста для цих комплек-
сів були основною прикрасою з коштовного ка-
міння та мали самостійне значення.
Загальні висновки
1. Складено каталог знахідок бурштино-
вих намистин зі слов’янських пам’яток ран-
нього Середньовіччя, що включає 21 пункт
(Табл. 1, рис. 1). Вони концентруються в трьох
регіонах. Такі знахідки походять зі скарбів кола
Мартинівки та Пастирського городища, похо-
вань-інгумацій і городищ.
2. Із слов’янських пам’яток походить щонай-
менше 285 намистин. Хоча ці дані неповні, оскіль-
ки для частини комплексів кількість знахідок неві-
дома. Типологічно визначено лише 132 вироби. У
результаті морфологічного аналізу виділено кілька
типів (на основі загальних обрисів), які поділено
на варіанти (на основі перетину) (рис. 3; Табл. 2).
3. Усі означені типи виявлені в скар-
бах Мартинівського, Пастирського кола та на
пам’ятках і в комплексах, пов’язаних із цими
двома хронологічними групами. Лише матері-
али городища Демидівка вказують на початок
побутування типу 1 в межах другої половини
V — початку / першої половини VI ст.
4. Для праслов’янських археологічних
культур пізньолатенського й римського часу
бурштинові намистини не характерні. Вони відо-
мі на кількох пам’ятках київської культури лише
як імпорт (Табл. 3; рис. 11). Також для матеріалів
волинцевської, роменської та райковецької куль-
тур знахідки бурштинових намистин невідомі.
5. Детальне лабораторне дослідження
проведено лише для намистин Хитцівського
скарбу та колекції Коломацького р-ну.
6. Аналіз літературних джерел, геоло-
гічної ситуації регіону та безпосередні дослі-
дження артефактів лабораторними методами
дозволяє нам зробити такі висновки:
- бурштин з усіх пам’яток може мати місце-
ве походження або бути завезеним із родовищ
Правобережжя Дніпра;
- обробку бурштину здійснювали місцеві май-
стри. Для цього використовували шліфувальний
камінь (пісковик) та полірувальний матеріал (гли-
ну), який наносили на сукно чи повсть. Свердлен-
ня отворів здійснювалося механічним способом
із використанням розплющеної на кінці метале-
вої голки. Форма намистин у цілому залежала від
первинної морфології знайдених уламків буршти-
ну і не відзначається складністю. Найбільш тру-
домісткою, на нашу думку, є кругла дископодібна,
тому що для її виготовлення необхідно було отри-
мати з двох боків плоску рівну поверхню.
7. Бурштинові намиста є чи не єдиною і
основною прикрасою з коштовного каміння до-
сліджених пам’яток.
Подяки
Висловлюємо щиру вдячність В. С. Аксьоно-
ву, Л. І. Білинській, В. В. Дідику, С. А. Задніко-
ву, Ю. В. Іващук, А. Ф. Касюк, Т. С. Ковален-
ко-Кургіній, О. В. Комару, А. М. Обломському,
Ю. О. Пуголовку, В. Є. Родінковій, О. С. Румян-
цевій, Р. В. Терпиловському та І. Б. Шрамко за
надані консультації, зауваження й інформацію.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 352
І. Хитцівський скарб.
1. Намистина масою 5,07 г має природну форму
уламка бурштину, який частково був оброблений шлі-
фуванням і поліруванням для надання більш заокругле-
ної привабливої форми. З обох боків зроблено два май-
данчика в торцях, призначені для свердління (рис. 12: 1;
13: 1).
Отвір з обох боків має однаковий діаметр — 2 мм. Сверд-
ління відбувалося з двох сторін. На це вказує той факт, що
всередині немає рівного сліду, він не збігається та не має од-
накового діаметра отвору з обох боків. Але стінки гладень-
кі, що вказує на свердлення не трубчастим чи гвинтовим ін-
струментом, а спеціальним буром. Він мав конструкцію, по-
дібну до розплющеної на кінці сталевої голки.
Бурштин якісний і має непогану збереженість, на про-
світ помаранчево-червоного кольору. За рахунок вторин-
ної кірки, яка утворилася вже після обробки, він став май-
же непрозорим і більш темним на просвіт. Довжина на-
мистини — 23 мм, товщина — 19 мм, її форма близька до
ізометричної.
Належить до типу 7 запропонованої типології.
2. Намистина, масою 1,82 г, оброблена шліфуван-
ням та частково поліруванням. Їй надано сплощено-ром-
боподібної форми і просвердлено наскрізний отвір діаме-
тром 1,5 мм з двох сторін. З обох торців для цього зро-
блено майданчики. Довжина — 18,5 мм, товщина — 9мм
(рис. 12: 2; 13: 2).
Інструментом для свердлення також, імовірно, була
розплющена металева голка.
Намистина має механічне пошкодження, зроблене не-
давно. Бурштин підлягав термічному впливу, напружено
тріщинуватий. Непрозорий, колір на свіжому відколі по-
маранчевий.
Належить до типу 4 варіанту С запропонованої ти-
пології.
3. Намистина масою 0,99 г оброблена у формі
об’ємно-сплощеного трикутника з отвором через верши-
ну й основу. В точках свердлення зроблені полички. Вхід-
ний отвір біля вершини становить 2 мм, а вихідний, що
біля основи — 2,7 м. Свердлення здійснювалося з одно-
го боку. Така форма намистини, очевидно, була зроблена
через первинну морфологію бурштинової сировини. Пер-
винна шліфовка та полірування зруйновані окисненням.
З’явилася кірка, яка позбавила намистину прозорості. Ви-
хідна сировина була якісною, прозорою, лимонно-жовто-
го забарвлення. Нині бурштин має гарну збереженість, він
однорідно-щільний, без тріщинок, кірка не товста. Дов-
жина намистини по лінії свердлення — 12,5 мм, товщи-
на — 8,5 мм (рис. 12: 3; 13: 3).
Належить до типу 5 запропонованої типології.
4. Намистина масою 0,14 г має заокруглену спло-
щену квасолеподібну форму з отвором 1,5 мм на вході й
виході. Має добру збереженість, вкрита тонкою матовою
кіркою окиснення. Колір намистини лимонно-помаранче-
вий. Біля одного отвору є невеличкий фрагмент зі скалкою,
який очевидно належить ще до часу обробки. Довжина на-
мистини 8 мм, товщина — 3,8 мм, максимальна ширина —
7 мм. Свердлення намистини зроблено з одного боку. Вну-
трішня поверхня отвору доволі гладенька (рис. 12: 4; 13: 4).
Належить до типу 3, варіанту А запропонованої типології.
5. Намистина масою 0,14 г, має заокруглену спло-
щену трапецієподібну форму з отвором 1,5 мм на вході
й виході. За збереженістю, ступенем окиснення й кольо-
ром подібна до намистини № 4. Свердлення намистини
також було зроблене з одного боку. Довжина — 6,5 мм,
товщина — 4 мм, ширина найбільша — 6,5 мм, найменша
(рис. 12: 5; 13: 5).
Належить до типу 3 варіанту В запропонованої типології.
ІІ. Колекція Коломацького р-ну Харківської обл.
1. Намистина масою 0,92 г. натуральної величини,
оброблена, плоско-опукла. Опуклість первинна, відшліфо-
вана й відполірована. Але зараз полірування немає, тріщи-
нувата, непрозора. Колір помаранчево-бурий. Отвір діаме-
тром 2 мм, рівний, просвердлений з одного боку. У місцях
свердлення зроблено два майданчика. На них виїмка діаме-
тром 5 мм. Очевидно, між намистинами були кульки, що
їх розділяли. Довжина намистини — 12,1 мм, ширина —
13,0 мм, максимальна товщина — 7,5 мм (рис. 12: 6; 13: 6).
Належить до типу 4, варіанту D запропонованої типології.
2. Намистина натуральної величини, квасолепо-
дібна, двовипукла, відшлфіована й первинно відполірова-
на. Однак зараз полірування немає, воно зникло. У місцях
свердлення отвору два майданчика, і вони вибрані сферич-
ним заглибленням в 5 мм для роздільної кульки. Діаметр
отвору з обох сторін 2 мм, рівний, гладенький. Довжина
намистини — 13,5 мм, ширина — 12,2 мм, товщина —
9 мм, маса — 1,12 г. Бурштин непрозорий, помаранчево-
бурий (рис. 12: 7; 13: 7).
Належить до типу 3 варіанту В запропонованої типології.
3. Намистина плоско-опуклої квасолеподібної
форми, маса — 0,53 г, діаметр — 2 мм, з обох боків отвір
рівний, гладенький. На поличках із заглибинами з діаме-
тром 4,8—5 мм. Довжина 12 мм, ширина 9,7 мм, товщи-
на 6,6 мм. Бурштин непрозорий, помаранчево-бурий. Був
відшліфований і відполірований, але зараз полірування
немає. Збереженість непогана (рис. 12: 8; 13: 8).
Належить до типу 3 варіанту А запропонованої типології.
4. Намистина плоско-опукла, колір помаранчево-
бурий, квасолеподібної форми, пошкоджена, удар і від-
колювання фрагмента з торця. Оброблена так само, як і
інші. Діаметр отвору — 2 мм з обох боків. Отвір рівний,
гладенький. Довжина — 14,5 мм, ширина — 8 мм, товщи-
на максимальна — 8,5 мм (рис. 12: 9; 13: 9).
Належить до типу 4 варіанту D запропонованої типології.
Додаток 1. Опис бурштинових намистин із Хитцівського скарбу та колекції Коло-
мацького р-ну Харківської обл.
Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2008. Могильник
у села Лучистое. Раскопки 1977, 1982—1984 годов. Т. 1.
Симферополь, Керчь: АДЕФ-Україна.
Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2014. Могильник у
села Лучистое. Раскопки 1984, 1986, 1991, 1993—1995 го-
дов. Т. 2. Киев: ТОВ «Майстер Книг».
Аксенов, В. С., Бабенко, Л. И. 1998. Погребение VI—
VII века н. э. у села Мохнач. Российская археология, 3,
с. 111-122.
Алексеева, Е. М. 1978. Античные бусы северного
Причерноморья. Москва: Наука. Свод археологических
источников, Г1-12/2.
Білинська, Л., Володарець-Урбанович, Я. 2020. Ран-
ньосередньовічні скарби Сумщини: нові надходження та
програма дослідження. В: Терентьєв, В. С. (ред.) Краєз-
навчий збірник: Статті й повідомлення. Суми: Універси-
тетська книга, с. 8-17.
Богдасаров, М. А. 1995. Янтарь из археологических
памятников Беларуси. Брест: Талер.
Брайчевский, М. Ю. 1955. Отчет о работе Раннесла-
вянской экспедиции ИА АН УССР в 1955 г. Науковий ар-
хів ІА НАН України, ф. е., 1955/10а.
Брайчевський, М. Ю. 1952. Пастирський скарб 1949 р.
Археологія, VII, с. 161-173.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 53
Володарець-Урбанович, Я. В., Сидоренко, О. В. 2016.
Про обстеження місця знахідки Хитцівського («Лубен-
ського») скарбу. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Старо-
житності Посулля. Збірник наукових праць. Київ: Центр
пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, с. 119-132.
Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. 1996. Дне-
провское Левобережье на заре средневековья: динами-
ка историко-культурных процессов и клады. В: Гавриту-
хин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его куль-
турно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3.
Москва: ИА РАН, с. 140-148.
Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. 2009. Гапонов-
ский клад и малоизвестные события раннесредневековой
истории Поднепровья. В: Макаров, Н. А. (ред.). Археоло-
гические открытия 1991—2004 гг. Европейская Россия.
Москва: ИА РАН, с. 308-319.
Гопкало, О. В. 2008. Бусы и подвески черняховской
культуры. Киев: ИА НАН Украины.
Деопик, В. Б. 1959. Классификация бус Северного
Кавказа IV—V ст. Советская археология, 3, с. 113-139.
Деопик, В. Б. 1961. Классификация бус Юго-Вос-
точной Европы VI—IX ст. Советская археология, 3,
с. 202-232.
Деопик, В. Б. 1963. Классификация и хронология
аланских украшений VI—IX вв. Материалы по археоло-
гии СССР, 114, с. 122-147.
Дерев’янко, О. М., Володарець-Урбанович, Я. В.
2017. Заховання скарбів східноєвропейських виїмчастих
емалей та типу «Мартинівки»: паралелі. В: Скиба, А. В.,
Горбаненко, С. А. (ред.). Європейська археологія І тися-
чоліття н. е.. Збірник наукових праць на честь Ліани Ва-
силівни Вакуленко. Київ: ІА НАН України, с. 33-48.
Дзнеладзе, О. С. 2016. Намисто та підвіски сарма-
тів Північного Причорномор’я. Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня к. і. н. ІА НАН України.
Дідик, В. В. 2012. Вироби степового зразку із ранньо-
середньовічного Коропівського скарбу. В: Свистун, Г. Є.
(ред.). Салтово-маяцька археологічна культура: пробле-
ми та дослідження. Збірник наукових праць, присвячених
проблемам та перспективам сатловознавства, за мате-
ріалами Міжнародної наукової конференції «XVI Слобо-
жанські читання», 2. Харків: (б.в.), с. 19-25.
Дідик, В. В. 2013. Намисто ранньосередньовічного Ко-
ропівського скарбу. В: Свистун, Г. Є. (ред.). Салтово-ма-
яцька археологічна культура: проблеми та дослідження:
збірник наукових праць, присвячених проблемам та пер-
спективам салтовознавства, 3. Харків: (б.в.), с. 52-57.
Дряхлов, В. Н. 1988. Янтарный путь. Вестник исто-
рии, 11, с. 141-143.
Ильютик, А. В. 2016. Абидня. Вещевой комплекс се-
лища и могильника. В: Левко, О. Н., Белявец, В. Г. (ред.).
Славяне на территории Беларуси в догосударственный
период: к 90-летию со дня рождения Леонида Давыдовича
Поболя. Кн. 1. Минск: «Беларуская навука», с. 198-247.
Журухіна, О. Ю. 2021. Намисто Середнього
Подніпров’я Х—ХІІІ ст. Автореферат дисертації на здо-
буття наукового ступеня к. і. н. ІА НАН України.
Казанский, М. М. 1999. O балтах в лесной зоне России
в эпоху Великого переселения народов. Археологические
вести, 6, c. 404-419.
Казанский, М. М. 2014. Археологическая ситуация в
Среднем Поднепровье в VII в. В: Обломский, А. М. (ред.).
Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы
в эпоху Великого переселения народов. Раннесловянский
мир, 15. Москва: ИА РАН, с. 138-177.
Кенько, П. М. 2016. Материалы верхнеднепровско-
го варианта киевской культуры с селища Черная Лоза. В:
Левко, О. Н., Белявец, В. Г. (ред.). Славяне на террито-
рии Беларуси в догосударственный период: к 90-летию
со дня рождения Леонида Давыдовича Поболя. Кн. 2.
Минск: «Беларуская навука», с. 255-262.
Ковалевская, В. Б. 1998. Хронология восточно-евро-
пейских древностей V—XI веков. Вып. 1: Каменные бусы
Крыма и Кавказа. Москва: ИА РАН.
Колосовский, Ю. В. 2016. Археологическое исследо-
вание городища и селища около деревни Вежки Дубро-
венского района Витебской области в 1994—1998 гг. В:
Левко, О. Н., Белявец, В. Г. (ред.). Славяне на террито-
рии Беларуси в догосударственный период: к 90-летию
со дня рождения Леонида Давыдовича Поболя. Кн. 2.
Минск: «Беларуская навука», с. 5-13.
Корзухина, Г. Ф. 1996. Клады и случайные находки
вещей круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье.
Каталог памятников. Материалы по археологии, истории
и этнографии Таврии, V, с. 352-435, 586-705.
Левада, М. Е. 2010. Сухоносивка. Terra Barbarica.
Monumenta Archaeologica Barbarica. Series Gemina, II, s. 557-594.
Левко, О. Н., Колосовский, Ю. В. 2003. Раскопки го-
родищ у д. Кисели (Дымокуры) Толочинского района и
у д. Черкасово Оршанского района Витебской области.
Материалы по археологии Беларуси, 8, с. 182-208.
Лопатин, Н. В. 1989. Тушемля, Демидовка, Колочин:
о соотношении керамики верхних слоев. Краткие сооб-
щения Института археологии, 195, с. 9-15.
Лопатин, Н. В. 2017. О тушемлянской и колочинской
культурах. В: Родинкова, В. Е., Румянцева, О. С. (ред.).
Европа от Латена до Средневековья: варварский мир и
рождение славянских культур: сборник статей: К 60-ле-
тию А. М. Обломского. Раннеславянский мир, 19. Мо-
сква: ИА РАН, с. 63-69.
Любичев, М. 2019. Ранняя история Днепро-Донецкой
лесостепи I—V веков. Харьков: «Естет Принт».
Мастыкова, А. В. 1996a. Бусы. В: Гавритухин, И. О.,
Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-ис-
торический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва:
ИА РАН, с. 16-21.
Мастыкова, А. В. 1996b. Бусы. В: Гавритухин, И. О.,
Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-ис-
торический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва:
ИА РАН, с. 42-46.
Мастыкова, А. В. 2001. Раннесредневековые бусы се-
верокавказского могильника Клин-Яр ІІІ (по материалам
В. С. Флерова). В: Малиновская, Н. В. (ред.). Практика
и теория археологических исследований. Труды отдела
охранных раскопок. Москва: ИА РАН, с. 56-104.
Мастыкова, А. В. 2004. Янтарные бусы с нарезным
декором эпохи Великого переселения народов. Россий-
ская археология, 3, с. 55-67.
Мастыкова, А. В. 2009. Женский костюм Центрально-
го и Западного Предкавказья в конце IV — середине VI в.
н. э. Москва: Гриф и К.
Мастыкова, А. В., Казанский, М. М., Сапрыкина, И. А.
2016. Пашковский могильник № 1. В 2-х томах. Том 2. Ис-
следование материалов Пашковского могильника № 1.
Москва: ИА РАН; Санкт-Петербург: Нестор-История.
Нестеровський, В. А. 2006. Геологія і гемологічна оцінка
самоцвітної сировини осадових комплексів України. Авторе-
ферат дисертації на здобуття наукового ступеня д. г. н. Київ-
ський національний університет імені Тараса Шевченка.
Нестеровський, В. А. 2008. Речовинний склад і гемоло-
гічна оцінка українського бурштину. В: Гожик, П. Ф. (ред.).
Український бурштин. Матеріали першої міжнародної на-
уково-практичної конференції «Український бурштиновий
світ» (Київ, 17—21 жовтня 2007 р.). Київ: (б.в.), с. 75-81.
Нестеровский, В. А., Волконская, Л. А. 2019. Сохран-
ность янтаря и долговечность янтарных изделий. В: Кос-
тяшова, З. В. (ред.). Проблемы реставрации и консервации
янтаря. Материалы международной научно-практичес-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 354
кой конференции, состоявшейся в рамках Шестой между-
народной биенале авторских работ из янтаря «Алатырь
2015». Калининград, 25 июня 2015 г. Калининград: Кали-
нинградский областной музей янтаря, с. 100-104.
Нестеровський, В., Журухіна, О. 2015. Коштовне каміння
Київського Подолу ХІ—ХІІІ століть. Повідомлення 1. Бурш-
тин. Коштовне та декоративне каміння, 1 (79), с. 16-21.
Нестеровський, В. А., Журухіна, О. Ю. 2017. Техно-
логія обробки бурштину у давньоруський час. Археологія
та давня історія України, 1 (22), с. 310-316.
Обломский, А. М. 2007. Курская обл. В: Облом-
ский, А. М. (ред.). Памятники киевской культуры в ле-
состепной зоне России (III — начало V в. н. э.). Раннесла-
вянский мир, 10. Москва: ИА РАН, с. 90-106.
Обломский, А. М. 2016. Колочинская культура. В: Об-
ломский, А. М., Исланова, И. В. (ред.). Раннесредневековые
древности лесной зоны Восточной Европы (V—VII вв.).
Раннеславянский мир, 17. Москва: ИА РАН, с. 10-113.
Обломский, А. М., Родинкова, В. Е. 2014.
Этнокультурный перелом в Поднепровье в VII в. н. э.
Хронология событий. Краткие сообщения Института
археологии, 235, с. 381-404.
Обломский, А. М., Терпиловский, Р. В. 2007. Предметы
уборы с выемчатыми эмалями на территории лесостепной
зоны Восточной Европы (дополнение сводов Г. Ф. Корзу-
хиной, И. К. Фролова и Е. Л. Гороховского). В: Облом-
ский, А. М. (ред.). Памятники киевской культуры в лесос-
тепной зоне России (III — начало V в. н. э.). Раннеславян-
ский мир, 10. Москва: ИА РАН, с. 113-141.
Приходнюк, О. М. 1980. Археологічні пам’ятки Серед-
нього Подніпров’я VI—ІХ ст. н. е. Київ: Наукова думка.
Приходнюк, О. М. 1998. Пастирський скарб 1992 року.
Археологічний літопис Лівобережної України, 1—2, с. 94-99.
Приходнюк, О. М. 2005. Пастирське городище. Київ;
Чернівці: Зелена Буковина.
Родинкова, В. Е. 1996. Раннесредневековые памятники
Среднего Поднепровья и Днепровского Левобережья с да-
тирующими находками. В: Гавритухин, И. О., Обломский,
А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический кон-
текст. Москва, с. 155-162. Раннеславянский мир, 3.
Родинкова, В. Е. 2010. Куриловский клад раннесред-
невекового времени. Российская археология, 4, с. 78-87.
Родинкова, В. Е. 2011. Женский костюм днепров-
ских племен в эпоху Великого переселения народов: со-
временное состояние исследований. В: Родинкова, В. Е.
(ред.). Новые исследования по археологии стран СНГ и
Балтии. Материалы Школы молодых археологов. Кирил-
лов, 3—12 сентября 2011 г. Москва: ИА РАН, с. 239-265.
Родинкова, В. Е. 2012. Новая находка византийского
серебряного сосуда с клеймом в Восточной Европе. Рос-
сийская археология, 4, с. 151-158.
Родинкова, В. Е., Сапрыкина, И. А. 2015.
Раннесредневековые клады Суджанщины: новые наход-
ки и исследования. В: Кудинов, В. А. (ред.). Суджа и су-
джане в отечественной и зарубежной истории и куль-
туре: сборник статей и материалов. Курск: Курский
государственный университет, с. 39-49.
Родинкова, В. Е., Сапрыкина, И. А., Сычева, С. А.
2018. Клад из Суджи-Замостья и проблема социокуль-
турной интерпретации днепровских раннесредневековых
кладов I группы. Российская археология, 1, с. 130-147.
Рыбаков, Б. А. 1949. Новый Суджанский клад антско-
го времени. Краткие сообщения института истории ма-
териальной культуры, XXVII, с. 75-90.
Седин, А. А. 2012. Предметы вооружения, снаряже-
ния всадника и верхового коня из городища Никодимово.
Могилев: ЧУП «АмелияПринт».
Седин, А. А., Богдасаров, А. А., Богдасаров, М. А. 1999.
Химико-минералогические особенности янтаря из городи-
ща Никодимово. В: Седзiн, А. А. (ред.). Гісторыя Бела-
рускага Падняпроўя: матэрыялы навуковай канферэнцыі,
Магiлеў, 13—14 лiст. 1999 г. Магiлеў: (б.в.), с. 52-64.
Синиця, Є. В. 1999. Ранньосередньовічні інгумації в
ареалі пеньківської культури. Viva Antiqva, 2, с. 98-110.
Скиба, А. В., Баранов, В. І. 2019. Пастирське городище: ке-
рамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за резуль-
татами досліджень у 2017 р.). Археологія і давня історія Укра-
їни, 1 (30), с. 67-74. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.01.07.
Стоянова, А. А. 2006. Намисто і підвіски населення
Криму III ст. до н. е. — IV ст. н. е. Автореферат дисерта-
ції на здобуття наукового ступеня кандидата історичних
наук. ІА НАН України.
Терпиловский, Р. В., Абашина, Н. С. 1992. Памятни-
ки киевской культуры. Свод археологических источников.
Киев: Наукова думка.
Тихомиров, М. О., Терпиловский, Р. В. 1990. По-
селения Гочево 1 и Гочево 2 на р. Псел. В: Терпилов-
ский, Р. В. (ред.). Материалы и исследования по архео-
логии Днепровского Левобережья. Курск: (б.в.), с. 43-77.
Федоровський, А. С. б. р. Фото-відбитки: археологіч-
ні матеріали VI—VII ст. ст. н. е. Науковий архів ІА НАН
України, ф. 7, спр. 6, 18 фото.
Фурасьев, А. Г. 2010. Янтарь в эпоху великого пе-
реселения народов. Конец IV—VI век. Янтарь в древ-
них культурах. Художественные произведения из со-
брания Эрмитажа. Каталог выставки [в Калининград-
ском областном музее янтаря, 14 сентября — 12 декабря
2010 года]. Санкт-Петербург: «Славия», с. 79-93.
Хайрединова, Э. А. 2011. Женский костюм варваров
Юго-Западного Крыма V—VII веков. Науковий архів ІА
НАН України, фонд наукових робіт, спр. 891.
Шмидт, Е. А., 2003. Верхнее Поднепровье и Подвинье в
III—VII вв. н. э. Тушемлинская культура. Смоленск: (б.в.).
Tempelmann-Mączyńska, M. 1985. Die Perlen der römischen
Kaiserzeit und der frühen Phase der Völkerwanderungszeit im
mitteleuropäischen Barbaricum. Mainz am Rhein.
Надійшла 21.02.2022
Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych 1, Viktor A. Nesterovskyi 2
1 PhD, Research Fellow, Department of Early Slavic Archaeology, the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, volodarets_urbanovych@
iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net, ORCID: 0000-0003-1560-3608.
2 Prof., Dr. Hab., Director of the Geological Museum of the Taras Shevchenko Kyiv National University, v.nesterovski@ukr.net, ORCID: 0000-
0002-7065-8962.
AMBER BEADS FROM SLAVIC EARLY MEDIEVAL SITES: ANALYSIS OF THE SOURCE BASE
In the article amber beads from Slavic sites of the early Middle Ages are presented. A catalogue was compiled, which included
information on 21 archaeological monuments and complexes. These locations are divided into three regions of concentration.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 55
References
Aybabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2008. Mogilnik u sela Luchistoye. Raskopki 1977, 1982—1984 godov. T. 1. Simferopol;
Kerch: ADEF-Ukraїna,
Aybabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2014. Mogilnik u sela Luchistoye. Raskopki 1984, 1986, 1991, 1993—1995 godov. T. 2.
Kiyev: TOV “Mayster Knig”.
Aksenov, V. S., Babenko, L. I. 1998. Burial of the 6th — 7 centuries ad near the village Mokhnach. Rossiyskaya arkheologiya,
3, p. 111-122.
Alekseeva, E. M. 1978. Antichnye busy severnogo Prichernomoria. Moskva: Nauka. Svod arkheologicheskikh istochnikov, G1-
12/2.
Bilynska, L., Volodarets-Urbanovych, Ya. 2020. Rannoserednovichni skarby Sumshchyny: novi nadkhodzhennia ta prohrama
doslidzhennia. In: Terentiev, V. S. (ed.) Kraieznavchyi zbirnyk: Statti y povidomlennia. Sumy: Universytetska knyha,
p. 8-17.
Bogdasarov, M. A. 1995. Iantar iz arkheologicheskikh pamiatnikov Belarusi. Brest: Taler.
Braichevskii, M. Iu. 1955. Otchet o rabote Ranneslavianskoi ekspeditsii IA AN USSR v 1955 g. Scientific Archives of the
Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. e., 1955/10a.
Braichevskyi, M. Yu. 1952. Pastyrskyi skarb 1949 r. Arheologia, VII, p. 161-173.
Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Sydorenko, O. V. 2016. Pro obstezhennia mistsia znakhidky Khyttsivskoho («Lubenskoho»)
skarbu. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Starozhytnosti Posullia. Zbirnyk naukovykh prats. Kyiv: Tsentr pam’iatkoznavstva
NAN Ukrainy ta UTOPIK, p. 119-132.
Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. 1996. Dneprovskoe Levoberezhe na zare srednevekovia: dinamika istoriko-kulturnykh
protsessov i klady. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst.
Ranneslavianskii mir, 3. Moskva: IA RAN , p. 140-148.
Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. 2009. Gaponovskii klad i maloizvestnye sobytiia rannesrednevekovoi istorii Podneprovia.
In: Makarov, N. A. (ed.). Arkheologicheskie otkrytiia 1991—2004 gg. Evropeiskaia Rossiia. Moskva: IA RAN, p. 308-319.
Gopkalo, O. V. 2008. Busy i podveski cherniakhovskoi kultury. Kyiv: IA NAN Ukrainy.
Deopik, V. B. 1959. Klassifikatsiia bus Severnogo Kavkaza IV—V st. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 113-139.
Deopik, V. B. 1961. Klassifikatsiia bus Iugo-Vostochnoi Evropy VI—IX st. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 202-232.
Deopik, V. B. 1963. Klassifikatsiia i khronologiia alanskikh ukrashenii VI—IX vv. Materialy po arkheologii SSSR, 114, p. 122-
147.
Derevianko, O., Volodarets-Urbanovich, Ya. 2017. Burial of hoards champlevé enamel and «Martynivka»: parallels. In:
Skyba, A. V., Horbanenko, S. A. (eds.). Yevropeiska arkheolohiia I tysiacholittia n. e.: Zbirnyk naukovykh prats na chest
Liany Vasylivny Vakulenko. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 33-48.
Dzneladze, O. S. 2016. The Beads and Pendants of the North Pontic Sarmathians. Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho
stupenia k. i. n. IA NAN Ukrainy.
Didyk, V. V. 2012. Vyroby stepovoho zrazku iz rannoserednovichnoho Koropivskoho skarbu. In: Svystun, H. Ye. (ed.). Saltovo-
maiatska arkheolohichna kultura: problemy ta doslidzhennia: zbirnyk naukovykh prats, prysviachenykh problemam ta
Such finds come from the hoards of Martynivka and Pastyrske circles and the Pastyrske hill-fort, inhumated burials (Mokhnach,
Balaklia) and the hill-forts of the Kolochyn culture.
According to the number of finds, the monuments and complexes can be divided into six groups (fig. 2): 1 — the number
of finds is unknown; 2 — with the number of finds from one to eight beads; 3 — complexes with the number of finds of about
one and a half dozen copies of amber beads; 4 — with about 20 beads; 5 — a burial from Balaklia, where 30 beads were found;
6 — a burial from Mokhnach with 117 items.
At least 285 amber beads come from Slavic monuments. However, the number of finds in some of the complexes is unknown.
Only 132 items are defined typologically. As a result of morphological analysis, seven types were identified based on general
outlines, which were divided into variants based on the section (fig. 3; Table 2).
All of these types were found in the hoards of Martynivka and Pastyrske circles, on the sites and in complexes associated with
these two chronological groups. Only the materials of Demydivka settlement indicate the beginning of the existence of type 1
within the second half of the 5th — beginning / first half of the 6th centuries.
Amber beads are not typical for the materials of previous Proto-Slavic archaeological cultures. They are known only on a
few monuments of the Kyiv culture (Table. 3; fig. 11). Finds of amber beads are unknown for the materials of the Volyntseve,
Romny and Raiky cultures. Amber beads appear only in Kyivan Rus period.
The analysis and comparison of beads from two complexes — Khyttsi hoard and the collection of Kolomak region were
carried out. An analysis of scientific publications, the geological situation of the region and direct research of artefacts by
laboratory methods allows us to draw the following conclusions:
- amber from all the monuments may be of local origin or imported from the deposits of the Right-Bank of the Dnipro River;
- processing of amber was carried out by local craftsmen. To do so, they used a grinding stone (sandstone) and a polishing material
(clay), which was applied to a cloth or felt. Holes were drilled mechanically using a metal flattened at the end of the needle. The shape of
the beads generally depended on the primary morphology of the found amber fragments and did not differ in complexity. The most time-
consuming, in our opinion, is a round disk-shaped one, since for its manufacture it was necessary to obtain a flat, even surface on both sides.
Key words: early Middle Ages, 6th — 8th centuries, amber beads, Penkivka culture, Kolochyn culture, hoards of
Martynivkа circle, hoards from Pastyrske hill-fort.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 356
perspektyvam satlovoznavstva, za materialamy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “XVI Slobozhanski chytannia”, 2.
Kharkiv: (without ed.), p. 19-25.
Didyk, V. V. 2013. Namysto rannoserednovichnoho Koropivskoho skarbu. In: Svystun, H. Ye. (ed.). Saltovo-maiatska
arkheolohichna kultura: problemy ta doslidzhennia: zbirnyk naukovykh prats, prysviachenykh problemam ta perspektyvam
saltovoznavstva, 3. Kharkiv: (without ed.), p. 52-57.
Driakhlov, V. N. 1988. Iantarnyi put. Vestnik istorii, 11, p. 141-143.
Iliutik, A. V. 2016. Abidnia. Veshchevoi kompleks selishcha i mogilnika. In: Levko, O. N., Beliavets, V. G. (eds.). Slaviane na
territorii Belarusi v dogosudarstvennyi period: k 90-letiiu so dnia rozhdeniia Leonida Davydovicha Pobolia. Kn. 1. Minsk:
«Belaruskaia navuka», p. 198-247.
Zhurukhina, O. Yu. 2021. The Beads of Middle Dnieper region of the 10th — 13th centuries. Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia
naukovoho stupenia k. i. n. IA NAN Ukrainy.
Kazanskiy, M. M. 1999. On the Balts in the forest zone of Russia in the period of the Great Migration of peoples. Arkheologicheskie
vesti, 6, p. 404-419.
Kazansky, M. M. 2014. Archaeological situation in the Middle Dniepr region in the VII c. In: Oblomskii, A. M. (red.). Problemy
vzaimodeistviia naseleniia Vostochnoi Evropy v epokhu Velikogo pereseleniia narodov. Ranneslavianskii mir, 15. Moskva:
IA RAN, p. 138-177.
Kenko, P. M. 2016. Materialy verkhnedneprovskogo varianta kievskoi kultury s selishcha Chernaia Loza. In: Levko, O. N.,
Beliavets, V. G. (eds.). Slaviane na territorii Belarusi v dogosudarstvennyi period: k 90-letiiu so dnia rozhdeniia Leonida
Davydovicha Pobolia. Kn. 2. Minsk: “Belaruskaia navuka”, p. 255-262.
Kovalevskaia, V. B. 1998. Khronologiia vostochno-evropeiskikh drevnostei V—XI vekov. Vyp. 1: Kamennye busy Kryma i
Kavkaza. Moskva: IA RAN.
Kolosovskii, Iu. V. 2016. Arkheologicheskoe issledovanie gorodishcha i selishcha okolo derevni Vezhki Dubrovenskogo
raiona Vitebskoi oblasti v 1994—1998 gg. In: Levko, O. N., Beliavets, V. G. (eds.). Slaviane na territorii Belarusi v
dogosudarstvennyi period: k 90-letiiu so dnia rozhdeniia Leonida Davydovicha Pobolia. Kn. 2. Minsk: “Belaruskaia
navuka”, p. 5-13.
Korzukhina, G. F. 1996. Klady i sluchaynyye nakhodki veshchey kruga «drevnostey antov» v Srednem Podneprovye. Katalog
pamyatnikov. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, V, p. 352-435, 586-705.
Levada, M. E. 2010. Sukhonosivka. Terra Barbarica. Monumenta Archaeologica Barbarica, Series Gemina, II, p. 557-594.
Liauko, V. M., Kalasouski, J. U. Excavations of hillforts near village Kisiali (Dymakury) in Taloсyn region and village
Charkasava in Orsha region of Vitebsk district. Materialy po arkheologii Belarusi, 8, p. 182-208.
Lopatin, N. V. 1989. Tushemlia, Demidovka, Kolochin: o sootnoshenii keramiki verkhnikh sloev. Kratkie soobshcheniia
Instituta arkheologii, 195, p. 9-15.
Lopatin, N. V. 2017. On the Tushemlya and Kolochin cultures. In: Rodinkova, V. E., Rumiantseva, O. S. (ed.). Evropa ot
Latena do Srednevekovia: varvarskii mir i rozhdenie slavianskikh kultur: sbornik statei: K 60-letiiu A. M. Oblomskogo.
Ranneslavianskii mir, 19. Moskva: IA RAN, p. 63-69.
Liubichev, M. 2019. Ranniaia istoriia Dnepro-Donetskoi lesostepi I—V vekov. Kharkov: “Estet Print”.
Mastykova, A. V. 1996a. Busy. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst.
Ranneslavianskii mir, 3. Moskva: IA RAN, p. 16-21.
Mastykova, A. V., 1996b. Busy. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst.
Ranneslavianskii mir, 3. Moskva: IA RAN, p. 42-46.
Mastykova, A. V. 2001. Rannesrednevekovye busy severokavkazskogo mogilnika Klin-Iar ІІІ (po materialam V. S. Flerova). In:
Malinovskaia, N. V. (ed.). Praktika i teoriia arkheologicheskikh issledovanii. Trudy otdela okhrannykh raskopok. Moskva:
IA RAN, p. 56-104.
Mastykova, A. V. 2004. Amber beads with decoration of the Great Migration period. Rossiiskaia arkheologiia, 3, p. 55-67.
Mastykova, A. V. 2009. Zhenskiy kostyum Tsentralnogo i Zapadnogo Predkavkazia v kontse IV — seredine VI v. n. e. Moskva:
Grif i K.
Mastykova, A. V., Kazanskii, M. M., Saprykina, I. A. 2016. Pashkovskii mogilnik № 1. V 2-kh tomakh. Tom 2. Issledovanie
materialov Pashkovskogo mogilnika № 1. Moskva: IA RAN; Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia.
Nesterovskyi, V. A. 2006. Heolohiia i hemolohichna otsinka samotsvitnoi syrovyny osadovykh kompleksiv Ukrainy. Avtoreferat
dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia d. h. n. Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka.
Nesterovskyi, V. A. 2008. Rechovynnyi sklad i hemolohichna otsinka ukrainskoho burshtynu. In: Hozhyk, P. F. (ed.). Ukrainskyi
burshtyn. Materialy pershoi mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Ukrainskyi burshtynovyi svit» (Kyiv, 17—
21 zhovtnia 2007 r.). Kyiv: (without ed.), p. 75-81.
Nesterovskii, V. A., Volkonskaia, L. A. 2019. Sokhrannost iantaria i dolgovechnost iantarnykh izdelii. In: Kostiashova, Z. V.
(ed.). Problemy restavratsii i konservatsii iantaria. Materialy mezhdunarodnoi nauchno-prakticheskoi konferentsii,
sostoiavsheisia v ramkakh Shestoi mezhdunarodnoi bienale avtorskikh rabot iz iantaria “Alatyr 2015”. Kaliningrad,
25 iiunia 2015 g. Kaliningrad: Kaliningradskii oblastnoi muzei iantaria, p. 100-104.
Nesterovskyi, V., Zhurukhina, O. 2015. Koshtovne kaminnia Kyivskoho Podolu ХІ—ХІІІ stolit. Povidomlennia 1. Burshtyn.
Koshtovne ta dekoratyvne kaminnia, 1 (79), p. 16-21.
Nesterovskyi, V. A., Zhurukhina, O. Yu. 2017. The technology of amber processing in Old Rus. Archaeology and Early History
of Ukraine, 1 (22), p. 310-316.
Oblomskii, A. M. 2007. Kurskaia obl. V: Oblomskii, A. M. (red.). Pamiatniki kievskoi kultury v lesostepnoi zone Rossii (III —
nachalo V v. n. e.). Ranneslavianskii mir, 10. Moskva: IA RAN, p. 90-106.
Oblomskii, A. M. 2016. Kolochinskaia kultura. In: Oblomskii, A. M., Islanova, I. V. (eds.). Rannesrednevekovye drevnosti
lesnoi zony Vostochnoi Evropy (V—VII vv.). Ranneslavianskii mir, 17. Moskva: IA RAN, p. 10-113.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 3 57
Oblomsky, A. M., Rodinkova, V. Ye. 2014. The ethno-cultural watershed in the Dnieper valley in VII c. AD. Sequence of events.
Kratkiye soobshcheniya Instituta arkheologii, 235, p. 381-404.
Oblomskiy, A. M., Terpilovskiy, R. V. 2007. Predmety ubory s vyyemchatymi emalyami na territorii lesostepnoy zony
Vostochnoy Evropy (dopolneniye svodov G.F. Korzukhinoy, I.K. Frolova i E.L. Gorokhovskogo). Oblomskii, A. M. (red.).
Pamiatniki kievskoi kultury v lesostepnoi zone Rossii (III — nachalo V v. n. e.). Ranneslavianskii mir, 10. Moskva: IA
RAN, p. 113-141.
Prykhodniuk, O. M. 1980. Arkheolohichni pam’iatky Serednoho Podniprov’ia VI—IХ st. n. e. Kyiv: Naukova dumka.
Prykhodniuk, O. M. 1998. Pastyrskyi skarb 1992 roku. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1—2, p. 94-99.
Prykhodniuk, O. M. 2005. Pastyrske horodyshche. Kyiv; Chernivtsi: Zelena Bukovyna.
Rodinkova, V. E. 1996. Rannesrednevekovyye pamyatniki Srednego Podneprovia i Dneprovskogo Levoberezhia s
datiruyushchimi nakhodkami. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii
kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva: IA RAN, p. 155—162.
Rodinkova, V. E. 2010. Kurilovskii klad rannesrednevekovogo vremeni. Rossiiskaia arkheologiia, 4, p. 78-87.
Rodinkova, V. E. 2011. Zhenskiy kostyum dneprovskikh plemen v epokhu Velikogo pereseleniya narodov: sovremennoye
sostoyaniye issledovaniy. In: Rodinkova, V. E. (ed.). Novyye issledovaniya po arkheologii stran SNG i Baltii. Materialy
Shkoly molodykh arkheologov. Kirillov, 3—12 sentyabrya 201 g. Moskva: IA RAN, p. 239-265.
Rodinkova, V. E. 2012. Novaya nakhodka vizantiyskogo serebryanogo sosuda s kleymom v Vostochnoy Evrope. Rossiyskaya
arkheologiya, 4, p. 151-158.
Rodinkova, V. E., Saprykina, I. A. 2015. Rannesrednevekovye klady Sudzhanshchiny: novye nakhodki i issledovaniia. In:
Kudinov, V. A. (ed.). Sudzha i sudzhane v otechestvennoi i zarubezhnoi istorii i kulture: sbornik statei i materialov. Kursk:
Kurskii gosudarstvennyi universitet, p. 39-49.
Rodinkova, V. E., Saprykina, I. A., Sycheva, S. A. 2018. Klad iz Sudzhi-Zamostia i problema sotsiokulturnoi interpretatsii
dneprovskikh rannesrednevekovykh kladov I gruppy. Rossiiskaia arkheologiia, 1, p. 130-147.
Rybakov, B. A. 1949. Novyi Sudzhanskii klad antskogo vremeni. Kratkie soobshcheniia instituta istorii materialnoi kultury,
XXVII, p. 75-90.
Sedin, A. A. 2012. Predmety vooruzheniia, snariazheniia vsadnika i verkhovogo konia iz gorodishcha Nikodimovo. Mogilev:
ChUP “AmeliiaPrint”.
Sedin, A. A., Bogdasarov, A. A., Bogdasarov, M. A. 1999. Khimiko-mineralogicheskie osobennosti iantaria iz gorodishcha
Nikodimovo. In: Siedzin, A. A. (ed.). Historyja Bielaruskaha Padniaproŭja: materyjaly navukovaj kanfierencyi, Mahilieŭ,
13—14 list. 1999 h. Mahilieŭ (without ed.), p. 52-64.
Synytsia, Ie. V. 1999. Rannoserednovichni inhumatsii v areali penkivskoi kultury. Viva Antiqva, 2, s. 98—110.
Skyba, A. V., Baranov, V. I. 2019. The Pastyrske hill-fort: ceramic complex from the backfill of the internal moat (according to
research in 2017). Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (30), p. 67-74. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.01.07
Stoianova, A. A. 2006. Namysto i pidvisky naselennia Krymu III st. do n. e. — IV st. n. e. Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia
naukovoho stupenia k. i. n. IA NAN Ukrainy.
Terpilovskii, R. V., Abashina, N. S. 1992. Pamiatniki kievskoi kultury. Svod arkheologicheskikh istochnikov. Kyiv: Naukova
dumka.
Tikhomirov, M. O., Terpilovskii, R. V. 1990. Poseleniia Gochevo 1 i Gochevo 2 na r. Psel. In: Terpilovskii, R. V. (ed.). Materialy
i issledovaniia po arkheologii Dneprovskogo Levoberezhia. Kursk, p. 43-77.
Fedorovskyi, A. S. b. r. Foto-vidbytky: arkheolohichni materialy VI—VII st. n. e. Scientific Archives of the Institute of
Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 7, spr. 6, 18 foto.
Furasev, A. G. 2010. Iantar v epokhu velikogo pereseleniia narodov. Konets IV—VI vek. Iantar v drevnikh kulturakh.
Khudozhestvennye proizvedeniia iz sobraniia Ermitazha. Katalog vystavki [v Kaliningradskom oblastnom muzee iantaria,
14 sentiabria — 12 dekabria 2010 goda]. Sankt-Peterburg: “Slaviia”, p. 79-93.
Khairedinova, E. A. 2011. Zhenskii kostium varvarov Iugo-Zapadnogo Kryma V—VII vekov. Scientific Archives of the Institute
of Archaeology, the NAS of Ukraine, fond naukovyh robit, spr. 891.
Shmidt, E. A., 2003. Verkhnee Podneprove i Podvine v III—VII vv. n. e. Tushemlinskaia kultura. Smolensk (without ed.).
Tempelmann-Mączyńska, M. 1985. Die Perlen der römischen Kaiserzeit und der frühen Phase der Völkerwanderungszeit im
mitteleuropäischen Barbaricum. Mainz am Rhein.
|