Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations
The purpose of the article is to define prospects and limitations of artificial intelligence as a core of the new industrial revolution. The definition of the AI concept in the scientific community remains the subject of heated debate. At the same time, in the regulatory and legal plane, a trend is...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Datum: | 2024 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | English |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199526 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations / O.S. Vyshnevskyi, M.Yu. Anufriiev, M.S. Bozhyk, T.O. Gulchuk // Економіка промисловості. — 2024. — № 3 (107). — С. 5-21. — Бібліогр.: 24 назв. — англ. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199526 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Vyshnevskyi, O.S. Anufriiev, M.Yu. Bozhyk, M.S. Gulchuk, T.O. 2024-10-14T14:32:43Z 2024-10-14T14:32:43Z 2024 Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations / O.S. Vyshnevskyi, M.Yu. Anufriiev, M.S. Bozhyk, T.O. Gulchuk // Економіка промисловості. — 2024. — № 3 (107). — С. 5-21. — Бібліогр.: 24 назв. — англ. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.03.005 JEL: O4, O33, B53 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199526 004.8:338.45:338.246.83 The purpose of the article is to define prospects and limitations of artificial intelligence as a core of the new industrial revolution. The definition of the AI concept in the scientific community remains the subject of heated debate. At the same time, in the regulatory and legal plane, a trend is being formed towards unification of the AI concept. Based on the analysis and literary sources, the following prospects for AI can be identified on theoretical and practical levels. On theoretical level: (1) alienation of tacit knowledge from the individual (employee and entrepreneur); (2) optimization of the planning system; (3) revision of the socialist-calculation debate; (4) decreasing information asymmetry. On practical level: (1) formation of new products and markets; (2) increasing labor and capital productivity; (3) massive creation of new jobs; (4) optimization of business processes; (5) opportunity for rapid growth for small businesses and startups. Limitations: (1) long-term structural unemployment; (2) inflated expectations from AI and, as a consequence, the possible formation of a speculative bubble in the global stock market; (3) AI’s high energy consumption; (4) outdated pre-AI corporate culture and regulatory environment. Further improvement of AI (including the transition from AI to AGI) and the expansion of its use can make a significant contribution to solving problems related to economic calculation and minimizing information asymmetry, and therefore optimizing transaction costs in the economy. AI, certainly acting as a locally useful tool at the level of individual enterprises and organizations, causes the acceleration of attracting funds to the stock market, which can lead to the formation of a bubble on global level. If this bubble bursts, expectations about the economic efficiency of AI will be revised, and some AI-related companies will experience significant margin reductions (perhaps losses and bankruptcies). But this, in turn, will initiate the next stage of AI development, will accelerate its transition from the current narrow specialization to the creation of full-fledged general artificial intelligence (artificial general intelligence), which has a greater potential to change the economy at all levels. As a result, AI will become established as the core of the new industrial revolution. Метою статті є визначення перспектив та обмежень штучного інтелекту (ШІ) як ядра нової промислової революції. Трактування поняття ШІ в науковому співтоваристві залишається предметом гострих дискусій. Водночас у нормативно-правовій площині формується тенденція щодо його уніфікації. Виявлено перспективи ШІ на теоретичному рівні: відчуження неявних знань від індивіда (працівника та підприємця); оптимізація системи планування; перегляд дебатів про соціалістичний розрахунок; зменшення інформаційної асиметрії; на практичному: формування нових продуктів і ринків; підвищення продуктивності праці та капіталу; масове створення нових робочих місць; оптимізація бізнес-процесів; можливість швидкого зростання для малого бізнесу та стартапів. Обмеження, пов’язані з ШІ: тривале структурне безробіття; завищені очікування від ШІ і, як наслідок, можливе утворення спекулятивної бульбашки на світовому фондовому ринку; енергоємність ШІ; застаріла корпоративна культура та нормативне середовище, сформоване в епоху до ШІ. Подальше вдосконалення ШІ (включаючи перехід від ШІ до загального ШІ) і розширення його використання може здійснити значний внесок у вирішення проблем, пов’язаних з економічним розрахунком і мінімізацією інформаційної асиметрії, а отже, оптимізацією трансакційних витрат в економіці. ШІ, виступаючи локально корисним інструментом на рівні окремих підприємств та організацій, приводить до прискорення залучення коштів на фондовий ринок, що може спричинити утворення бульбашки на глобальному рівні. Якщо ця бульбашка лопне, то очікування щодо економічної ефективності штучного інтелекту будуть переглянуті, а деякі компанії, пов’язані зі штучним інтелектом, зазнають значного зниження маржі (можливо, збитків і банкрутства). Однак це, у свою чергу, започаткує наступний етап розвитку ШІ, прискорить його перехід від нинішньої вузької спеціалізації до створення повноцінного загального штучного інтелекту, який має більший потенціал для зміни економіки на всіх рівнях. У результаті ШІ стане ядром нової промислової революції. en Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations Штучний інтелект як ядро нової промислової революції: перспективи та обмеження Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations |
| spellingShingle |
Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations Vyshnevskyi, O.S. Anufriiev, M.Yu. Bozhyk, M.S. Gulchuk, T.O. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| title_short |
Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations |
| title_full |
Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations |
| title_fullStr |
Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations |
| title_full_unstemmed |
Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations |
| title_sort |
artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations |
| author |
Vyshnevskyi, O.S. Anufriiev, M.Yu. Bozhyk, M.S. Gulchuk, T.O. |
| author_facet |
Vyshnevskyi, O.S. Anufriiev, M.Yu. Bozhyk, M.S. Gulchuk, T.O. |
| topic |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| topic_facet |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| publishDate |
2024 |
| language |
English |
| container_title |
Економіка промисловості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Штучний інтелект як ядро нової промислової революції: перспективи та обмеження |
| issn |
1562-109Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199526 |
| fulltext |
|
| citation_txt |
Artificial intelligence as a core of the new industrial revolution: prospects and limitations / O.S. Vyshnevskyi, M.Yu. Anufriiev, M.S. Bozhyk, T.O. Gulchuk // Економіка промисловості. — 2024. — № 3 (107). — С. 5-21. — Бібліогр.: 24 назв. — англ. |
| work_keys_str_mv |
AT vyshnevskyios artificialintelligenceasacoreofthenewindustrialrevolutionprospectsandlimitations AT anufriievmyu artificialintelligenceasacoreofthenewindustrialrevolutionprospectsandlimitations AT bozhykms artificialintelligenceasacoreofthenewindustrialrevolutionprospectsandlimitations AT gulchukto artificialintelligenceasacoreofthenewindustrialrevolutionprospectsandlimitations AT vyshnevskyios štučniiíntelektâkâdronovoípromislovoírevolûcííperspektivitaobmežennâ AT anufriievmyu štučniiíntelektâkâdronovoípromislovoírevolûcííperspektivitaobmežennâ AT bozhykms štučniiíntelektâkâdronovoípromislovoírevolûcííperspektivitaobmežennâ AT gulchukto štučniiíntelektâkâdronovoípromislovoírevolûcííperspektivitaobmežennâ |
| first_indexed |
2025-11-25T20:51:26Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:51:26Z |
| _version_ |
1850539281321295872 |
| description |
The purpose of the article is to define prospects and limitations of artificial intelligence as a core of the new industrial revolution.
The definition of the AI concept in the scientific community remains the subject of heated debate. At the same time, in the regulatory and legal plane, a trend is being formed towards unification of the AI concept.
Based on the analysis and literary sources, the following prospects for AI can be identified on theoretical and practical levels. On theoretical level: (1) alienation of tacit knowledge from the individual (employee and entrepreneur); (2) optimization of the planning system; (3) revision of the socialist-calculation debate; (4) decreasing information asymmetry. On practical level: (1) formation of new products and markets; (2) increasing labor and capital productivity; (3) massive creation of new jobs; (4) optimization of business processes; (5) opportunity for rapid growth for small businesses and startups.
Limitations: (1) long-term structural unemployment; (2) inflated expectations from AI and, as a consequence, the possible formation of a speculative bubble in the global stock market; (3) AI’s high energy consumption; (4) outdated pre-AI corporate culture and regulatory environment.
Further improvement of AI (including the transition from AI to AGI) and the expansion of its use can make a significant contribution to solving problems related to economic calculation and minimizing information asymmetry, and therefore optimizing transaction costs in the economy.
AI, certainly acting as a locally useful tool at the level of individual enterprises and organizations, causes the acceleration of attracting funds to the stock market, which can lead to the formation of a bubble on global level. If this bubble bursts, expectations about the economic efficiency of AI will be revised, and some AI-related companies will experience significant margin reductions (perhaps losses and bankruptcies). But this, in turn, will initiate the next stage of AI development, will accelerate its transition from the current narrow specialization to the creation of full-fledged general artificial intelligence (artificial general intelligence), which has a greater potential to change the economy at all levels. As a result, AI will become established as the core of the new industrial revolution.
Метою статті є визначення перспектив та обмежень штучного інтелекту (ШІ) як ядра нової промислової революції.
Трактування поняття ШІ в науковому співтоваристві залишається предметом гострих дискусій. Водночас у нормативно-правовій площині формується тенденція щодо його уніфікації.
Виявлено перспективи ШІ на теоретичному рівні: відчуження неявних знань від індивіда (працівника та підприємця); оптимізація системи планування; перегляд дебатів про соціалістичний розрахунок; зменшення інформаційної асиметрії; на практичному: формування нових продуктів і ринків; підвищення продуктивності праці та капіталу; масове створення нових робочих місць; оптимізація бізнес-процесів; можливість швидкого зростання для малого бізнесу та стартапів.
Обмеження, пов’язані з ШІ: тривале структурне безробіття; завищені очікування від ШІ і, як наслідок, можливе утворення спекулятивної бульбашки на світовому фондовому ринку; енергоємність ШІ; застаріла корпоративна культура та нормативне середовище, сформоване в епоху до ШІ.
Подальше вдосконалення ШІ (включаючи перехід від ШІ до загального ШІ) і розширення його використання може здійснити значний внесок у вирішення проблем, пов’язаних з економічним розрахунком і мінімізацією інформаційної асиметрії, а отже, оптимізацією трансакційних витрат в економіці.
ШІ, виступаючи локально корисним інструментом на рівні окремих підприємств та організацій, приводить до прискорення залучення коштів на фондовий ринок, що може спричинити утворення бульбашки на глобальному рівні. Якщо ця бульбашка лопне, то очікування щодо економічної ефективності штучного інтелекту будуть переглянуті, а деякі компанії, пов’язані зі штучним інтелектом, зазнають значного зниження маржі (можливо, збитків і банкрутства). Однак це, у свою чергу, започаткує наступний етап розвитку ШІ, прискорить його перехід від нинішньої вузької спеціалізації до створення повноцінного загального штучного інтелекту, який має більший потенціал для зміни економіки на всіх рівнях. У результаті ШІ стане ядром нової промислової революції.
|