Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти)
Публікацію присвячено теракотовим декоративним елементам, що імпортувалися до Ольвії з Синопи як прикраси дахів громадських споруд і житлових будинків. В ольвійській колекції виділено фронтальні антефікси у вигляді пальмет та горгонейонів, а також сими й водогони із зооморфним завершенням — у ви...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199535 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) / А.В. Буйських, О.О. Пукліна, Т.М. Шевченко // Археологія. — 2023. — № 1. — С. 40-51. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859622227762216960 |
|---|---|
| author | Буйських, А.В. Пукліна, О.О. Шевченко, Т.М. |
| author_facet | Буйських, А.В. Пукліна, О.О. Шевченко, Т.М. |
| citation_txt | Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) / А.В. Буйських, О.О. Пукліна, Т.М. Шевченко // Археологія. — 2023. — № 1. — С. 40-51. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Публікацію присвячено теракотовим декоративним елементам, що імпортувалися до Ольвії з
Синопи як прикраси дахів громадських споруд і
житлових будинків. В ольвійській колекції виділено
фронтальні антефікси у вигляді пальмет та горгонейонів, а також сими й водогони із зооморфним
завершенням — у вигляді протом левів. Установлено, що час максимального поширення синопського
імпорту будівельної кераміки в Ольвії припадав на
пізньокласичний — ранньоелліністичний період.
Ольвія, разом з Істрією та Боспором, була активним споживачем цієї продукції.
In the paper architectural terracottas — facade elements of building ceramics, which were imported to Olbia from Sinope for the
decorative design of the roofs of public and, presumably, residential buildings, are studied. In the Olbian collection, fragments
from various structurally-different parts are selected. These are frontal antefixes in the shape of multi-pelated palmettes and
gorgoneions, as well as simas with ovolos and meander motifs and zoomorphic downspouts in the shape of lion protomes. It has
been established that the time of the maximum spread of the Sinopean import of construction ceramics in Olbia was in the Late
Classical — Early Hellenistic period. Usually, the import of such parts did not extend to the 3rd century BC, although the duration
of their usage, along with tiles, was longer, which is recorded by finds. The absolute majority of Sinopean architectural terracotta
finds come from the territory of the Upper City and are probably related to public buildings. Olbia, along with Istria and Bosporan
centres, especially Panticapaeum and Nymphaion, was an active consumer of these products. Olbia still lacks evidence of its
own production of architectural terracottas, although the tile production imitating Sinopean types is known. This distinguishes
Olbia from other centres of the Northern Black Sea region, in particular Chersonesos and Panticapaeum, which are known for
their own manufacturing of such products, inspired by Sinope. A significant amount of tile decor of Sinopean origin confirms the
importance of the Olbian market in the trade of ceramic building materials with this South Pontic centre.
|
| first_indexed | 2025-11-29T06:01:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 140
© А. В. БУЙСЬКИХ, О. О. ПУКЛІНА, Т. М. ШЕВЧЕНКО* 2023
ПРО КЕРАМІЧНИЙ ІМПОРТ СИНОПИ В ОЛЬВІЇ ПОНТІЙСЬКІЙ
(НА ПРИКЛАДІ АРХІТЕКТУРНОЇ ТЕРАКОТИ)
https://doi.org/10.15407/arheologia2023.01.040УДК 904.2(477.73)"652"-033.64
Публікацію присвячено теракотовим декоратив-
ним елементам, що імпортувалися до Ольвії з
Синопи як прикраси дахів громадських споруд і
житлових будинків. В ольвійській колекції виділено
фронтальні антефікси у вигляді пальмет та горго-
нейонів, а також сими й водогони із зооморфним
завершенням — у вигляді протом левів. Установле-
но, що час максимального поширення синопського
імпорту будівельної кераміки в Ольвії припадав на
пізньокласичний — ранньоелліністичний період.
Ольвія, разом з Істрією та Боспором, була актив-
ним споживачем цієї продукції.
К л ю ч о в і с л о в а: Ольвія Понтійська, Синопа,
архітектурна теракота, антефікс, водогін, сима,
горгонейон.
Синопа в пізньокласичний — ранньоеллініс-
тичний час стала загальновизнаним імпортером
будівельної кераміки в межах Чорноморсько-
го басейну (Марченко 1952; Зеест 1966; Бра-
шинский 1966; сучасні узагальнювальні праці:
Stoyanova 2010, р. 441-461; Billot 2010). Масо-
ве керамічне виробництво Синопи, яке, крім че-
репиці, включало ще й тарні амфори для тран-
спортування вина, господарчий і столовий по-
суд, набуло поширення з другої чверті IV ст.
до н.е. та охоплювало майже два століття. При
цьому виробництво архітектурної теракоти за-
ймало менший проміжок часу та в основному
не виходило за межі ранньоелліністичного часу.
Північне Причорномор’я впродовж кількох
століть було сталим ринком практично для всіх
видів синопської керамічної продукції, однак
її вивчення здійснюється вкрай нерівномірно.
Безумовне лідерство належить амфорній тарі
* БУЙСЬКИХ Алла Валеріївна — член-кореспондент
НАН України, заступник директора з наукової роботи,
Інститут археології НАН України, ORCID: 0000-0001-
7233-1288, abujskikh@ukr.net
ПУКЛІНА Ольга Олександрівна — завідувач відділу нау-
ково-дослідної археології, Національний музей історії
України, ORCID: 0000-0002-7110-1795, o_puklina@ukr.net
ШЕВЧЕНКО Тетяна Миколаївна — виконувачка
обов’язків директора, Національний історико-архео-
логічний заповідник «Ольвія», НАН України, ORCID:
0000-0002-4237-8074, tanua.shevchenko@ukr.net
та керамічним клеймам, тарним і черепичним 1.
Очевидно, що будівельній кераміці, знайденій
у міських центрах регіону, приділялося значно
менше уваги. Публікації черепиці, принаймні
цілих форм, та окремих знахідок керамічного
декору — архітектурної теракоти, не мали сис-
темного характеру й були зроблені вже досить
давно (Сорокина 1961; Худяк 1962; Брашинский
1964; 1966; Борисова 1966; Зеест 1966; Марчен-
ко 1952; 1984). Проте останнім часом інтерес до
синопського черепичного декору поновився, пе-
редусім на базі вивчення відповідних колекцій,
що походять із західнопонтійських центрів, зо-
крема з Істрії (Zimmermann 1994) та нещодав-
но — з Аполлонії Понтійської (Stoyanova 2010;
2022). Крім того, вивчено та впроваджено в нау-
ковий обіг значну колекцію теракотового декору
безпосередньо з Синопи, причому розлога типо-
логія форм містить відомі автору публікації зна-
хідки з Чорноморського басейну (Billot 2010).
Однак для Ольвії в історіографії є лише кіль-
ка публікацій, у яких безпосередньо йдеться
про синопську архітектурну теракоту, до речі,
не завжди правильно визначену або не ви-
значену взагалі (Брашинский 1966, табл. 31,
1—4; Vinogradov, Kryžickij 1995, fig. 30, 2;
Крыжицкий, Русяева, Назарчук 2006 рис. 123,
2; Крыжицкий 1993, рис. 24, 41; 1982, рис. 28,
9—10; Крижицький 2015, с. 24, рис. 8). Зокре-
ма, було висловлено вагання щодо встановлен-
ня центру її виробництва, незважаючи на те що
автори публікації звернули увагу на глину, з якої
виготовлено водогін у вигляді лев’ячої маски як
на подібну до синопської (Крыжицкий, Русяева,
Назарчук 2006, с. 115-116)2. Звісно, що опублі-
ковані деталі ані кількісно, ані якісно не відо-
1 Ця тема давно виділилася в окремий підрозділ анти-
кознавства, має значну історіографію, і тому перебуває
поза межами нашої статті. У роботі не йдеться також
про гончарну продукцію, що імпортувалася з Синопи в
перші століття н.е.
2 Ці вагання повторила й дослідниця аполлонійської ар-
хітектурної теракоти, все-таки акцентувавши на тому,
що сими у вигляді лев’ячих масок належали виробни-
цтву Синопи (Stoyanova 2022, p. 139).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 41
1
2
3
4
5
6 7
8 9
0 5 10 см
Рис. 1. Фронтальні антефікси: 1, 3 — АМ 1140/5273 (О-53/539); О-85/АГД/79, Археологічний музей Інституту археоло-
гії НАН України; 2, 4, 5, 6, 9 — О-2020/Т-4/344; О-67/2638; О-98/Р-25/1935; О-60/101; б. н., НІАЗ «Ольвія» НАН Украї-
ни; 7, 8 — Б5-1875 (О-38/2107); Б5-1389, НМІУ
Fig. 1. Frontal antefixes: 1, 3 — АМ 1140/5273 (О-53/539); О-85/АГД/79, Archaeological museum of the Institute of
Archaeology of the NAS of Ukraine; 2, 4, 5, 6, 9 — О-2020/Т-4/344; О-67/2638; О-98/Р-25/1935, National Historical and
Archaeological Reserve “Olbia” of the NAS of Ukraine; 7, 8 — Б5-1875 (О-38/2107); Б5-1389, National Museum of the History
of Ukraine
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 142
0 5 10 см
Рис. 2. Реконструкція фронтального антефікса
Fig. 2. Frontal antefix reconstruction
бражають ті декоративні матеріали синопського
імпорту, які містить сучасна ольвійська колек-
ція. Відсутність такої публікації не дає змоги
робити будь-які висновки про наявність відпо-
відного синопського імпорту в Ольвії, розумі-
ти його склад, а також узагальнити місце Оль-
вії в системі чорноморської торгівлі Синопи бу-
дівельними матеріалами. Тому ця публікація, у
якій узагальнено матеріали із зібрання Археоло-
гічного музею Інституту археології НАН Укра-
їни (розкопки 1950—1960-х рр.), Національно-
го музею історії України (далі НМІУ) (розкопки
1930—1940 рр.) та Національного історико-ар-
хеологічного заповідника (далі НІАЗ) «Ольвія»
НАН України (розкопки 1950-х рр.—2021 р.),
має за мету усунути згадану лакуну 3. Абсолют-
3 У НІАЗ «Ольвія» НАН України зберігається найбільша
колекція з розкопок Ольвії (детальніше про музейну ко-
лекцію див.: Шевченко 2017, с. 266-271). При потребі
залучаються також матеріали з Ольвії, що зберігають-
ся в Миколаївському краєзнавчому музеї «Старофлот-
ські казарми» та походять із розкопок другої половини
1920-х рр. (див. детальніше: Буйських, Гаркуша, Чепка-
сова 2021). Користуючись нагодою, щиро дякуємо спів-
робітникам Археологічного музею Інституту археології
НАН України Н. О. Сон, Т. М. Шевченко та О. Л. Вотя-
ковій за сприяння у роботі з матеріалами колекцій.
на їх більшість походить із розкопок Верхньо-
го міста Ольвії, знахідки охоплюють практично
всю його територію. Це значить, що переважне
використання синопського архітектурного де-
кору слід пов’язувати із будівництвом громад-
ського призначення, хоча, безумовно, не можна
повністю виключати і його використання у де-
корі багатих житлових будинків.
Перш ніж розглядати ольвійські матеріали,
варто наголосити, що визначення їх походження
із Синопи здійснено на підставі декількох кри-
теріїв. Передусім це численні стилістичні ана-
логії, які походять безпосередньо із Синопи, зо-
крема, що мають суцільне покриття червоною
фарбою — своєрідну візитівку синопського ви-
робництва будівельної кераміки. Візуальна ха-
рактеристика глиняного тіста, насиченого чор-
ним піроксеном, аналогічного до черепиці та
амфорної тари з клеймами синопських фабри-
кантів і магістратів, є ще одним вагомим чин-
ником для атрибуції керамічного декору Си-
нопи. Саме завдяки візуальному аналізу глини
вже було запропоновано синопське походжен-
ня кількох фрагментів із рельєфними фасадни-
ми карнизами з Істрії (Zimmermann 1994, Kat. 6,
18). Проте було висловлено й сумніви щодо си-
нопського походження деталей лише на підставі
наявності «red slip» (Stoyanova 2010, p. 450). Зау-
важимо, що це дійсно дискусійний момент, адже
червоне лакоподібне покриття наявне на бага-
тьох теракотових деталях елліністичного часу,
походження яких лише на підставі візуальних
характеристик переважно встановити немож-
ливо. Однак червоне покриття синопської чере-
пиці часто має характерну насичену кольорову
гамму та матовий випал (10YR 4/6), що у поєд-
нанні з украй специфічним складом нещільного
глиняного тіста характерних світлих (10YR 6/6,
7/6), червоних (2.5YR 6/6), рожевих (5YR 6/6,
7/4, 6/4; 7.5YR 6/2) або коричневих (2.5YR 5/3)
відтінків із значним вмістом піроксену практич-
но виключає можливість помилки.
Усі відомі фрагменти синопської архітек-
турної теракоти з Ольвії є частинами пласких
черепиць-соленів (керамід) і вузьких чере-
пиць, які перекривали їхні стики (каліптерів),
а також водогонів (сим). У будівництві Ольвії
ще з останньої чверті VI ст. до н.е. використо-
вувалися довізні каліптери південноіонійсько-
го виробництва двох основних типів, відомих
у середземноморській архітектурі, — з чотир-
ма гранями в розрізі, або коринфського типу,
та видовжено-напів-округлі в розрізі, або ла-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 43
конського типу (Bujskikh 2021, p. 57-62, fig.
12, 13, 15). Каліптери саме цих типів було за-
позичено для виробництва будівельної керамі-
ки в Синопі в пізньокласичний час. Мало того,
небезпідставно вважається, що саме мілетські
взірці стали шаблонними для розвитку влас-
ного виробництва будівельної кераміки в різ-
них понтійських центрах, з-поміж яких і Си-
нопа (Billot 2010, p. 320).
Синопський теракотовий декор з Ольвії
представлено фрагментами антефіксів, які за-
вершували фасадні частини каліптерів коринф-
ського типу, у вигляді багатопелюсткових по-
двійних пальмет із круговим розташуванням
пелюсток, що мали увігнуту форму, загостре-
ні пелюстки зверху, загострені або заокругле-
ні знизу (рис. 1: 1—9). Очевидно, що антефік-
си мали декілька варіантів обробки поверхні
— світлою рідкою глиною (рис. 1: 1, 3) та чер-
воною фарбою, причому поверхня залишалася
матовою (рис. 1, 5) чи блискучою на кшталт ла-
кового покриття (рис. 1; 4, 8). Є також фрагмен-
ти взагалі без покриття (рис. 1: 2, 7, 9)4. Про-
те всі ці деталі об’єднує глина з помітними
домішками у вигляді дрібних і крупніших шма-
точків піроксену, рідше — дрібних шматочків
вапна та кварцу у складі тіста.
4 Фрагмент антефіксу (рис. 1: 2) походить із розкопок
спільного українсько-німецького проєкту, співкерів-
ник — професор Й. Форнасьє, університет Галле-Ві-
ттенберг (ФРН), при підтримці Німецького дослідниць-
кого товариства (DFG).
1
2
3 4
0 5 10 см
Рис. 3. Фронтальний антефікс у вигляді маски Медузи Горгони: 1—4. Б1—154. НМІУ
Fig. 3. Frontal antefix in the shape of the Medusa mask: 1—4. Б1—154. National Museum of the History of Ukraine
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 144
Незважаючи на те, що жодний із антефік-
сів не зберігся повністю, численні аналогії та
сліди від сколів у центрі деталей указують на
наявність центрального рельєфного зображен-
ня, також із круговим розташуванням пелюс-
ток. В ольвійській колекції є такий фрагмент
із шишкою пінії всередині та випуклими пе-
люстками (рис. 1: 5). Подібний фрагмент ан-
тефікса у вигляді верхньої частини пальме-
ти було знайдено під час розкопок централь-
ної частини міста в 1906 р. у розвідувальному
розкопі в районі ділянки житлових кварталів
на сучасному розкопі А (Фармаковский 1909,
с. 45-46, рис. 51).
1
2
3
4
5
0 5 10 см
Рис. 4. Фронтальні карнизи. 1—2 — О-51/3298; О-51/3570, НІАЗ «Ольвія» НАН України; 3—5 — О-84/АГД/366а, Архео-
логічний музей Інституту археології НАН України
Fig. 4. Frontal cornices. 1—2 — О-51/3298; О-51/3570, National Historical and Archaeological Reserve “Olbia” of the NAS of
Ukraine; 3—5 — О-84/АГД/366а, Archaeological museum of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 45
Відомі аналогії, перш за все ті, що походять
із Синопи, свідчать, що, крім шишки, в цен-
тральній частині антефікса розміщувалося зо-
браження жіночої протоми (Åkertström 1966,
Taf. 60, 4-5; Billot 2010, сat. 31 (шишка); сat. 28-
29, 37 (протома)). Ідентичні деталі відомі та-
кож у колекції сусіднього Аміса (Billot 2010,
fig. coul. 42: 1—6). Антефікси із шишками все-
редині, подібні до ольвійської, знайдено в Нім-
феї (Худяк 1962, табл. 12; 23: 1), звідти ж похо-
дить і антефікс із жіночою протомою у центрі
(Худяк 1962, табл. 24). Фрагменти синопських
антефіксів аналогічного типу знайдено також у
Пантікапеї (Марченко 1984, рис. 3: 1—4) і Гор-
гіппії, зокрема із шишкою по центру (Алексе-
ева 1997, с. 115, табл. 48: 1—3). Із Херсонеса
походить акротерій із рельєфним зображенням
голови Геліоса в центрі. Крім того, для Херсо-
неса доведено місцеве виробництво акротеріїв
сипонського типу — тут знайдено екземпляр із
протомою Партенос та форму для виготовлення
антефіксів синопського типу (Сорокина 1961,
с. 4 сл., рис. 1, 2, 7). Тож на підставі фрагментів,
які є в нашому розпорядженні, та численних
аналогій, можна запропонувати реконструкцію
фасадної частини антефікса (рис. 2).
Наявність розбитих фрагментів дає змогу до-
слідити технологію виробництва теракотових
антефіксів. Декілька деталей відбито по техно-
логічному шву — місцю кріплення центрально-
го декоративного мотиву (рис. 1: 1—3, 7—9). Це
значить, що виріб відтискувався у двох різних
формах — окремо основа і окремо центральна
частина, які потім кріпилися до каліптера, розпи-
сувалися і після цього випалювалися. Причому
вдалося дослідити два ймовірних варіанти форм.
Перший включав лише пелюстки зовнішнього
обрамлення (рис. 1: 1, 7), а центральна части-
на, у цьому випадку шишка, оточена внутрішнім
рядом пелюсток (рис. 1: 5), відливалася окремо.
До речі, центральні частини антефіксів із шиш-
кою походять з Аміса (Billot 2010, fig. coul. 42,
1—2). Другий варіант, крім зовнішньої пальме-
ти, передбачав також краї пелюсток центральної
частини (рис. 1: 2, 6, 8—9) — у такому випадку
окремо відливався лише центральний декоратив-
ний мотив, можливо, протома. Згадана ливарна
форма з Херсонеса, у якої відсутній центральний
1
2
0 5 10 см
Рис. 5. Сима з овами: 1—2. АМ 1142/5272 (О-61/1090). Археологічний музей Інституту археології НАН України
Fig. 5. Sima with ovolos: 1—2. АМ 1142/5272 (О-61/1090). Archaeological museum of the Institute of Archaeology of the
NAS of Ukraine
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 146
мотив, проте вирізані краї внутрішніх пелюсток,
таке припущення підтверджує.
З Ольвії походить рідкісний антефікс, який
прикрашав фасад каліптера лаконського типу
та містив маску Горгони з широко відкритим
ротом та язиком зовні (рис. 3: 1—4). Деталі зо-
браження опрацьовані дуже якісно, чітко й си-
метрично; обличчя Медузи характеризують
підкреслено жіночі риси — округла форма та
м’який абрис підборіддя; виразні мигдалевид-
ні очі, тонкий ніс; невеликий рот із ретельно
опрацьованим верхнім рядом зубів, рельєф-
ний язик, що прикривав нижні зуби; кучерява
зачіска з двома довгими пасмами, які охоплю-
ють підборіддя. Виріб покрито рідкою глиною,
яка приховала шматочки піроксену; червоною
фарбою виділено деталі — зачіску, губи, язик.
Очі акцентовано чорною фарбою — підкресле-
но зіниці та віки.
Багато часу ця деталь залишалася без на-
лежної атрибуції (Vinogradov, Kryžickij 1995,
fig. 30, 2). Аналогічний фрагмент із слідами роз-
пису походить з Пантікапея, причому автор пу-
блікації правильно встановила його синопське
1
2
0 5 10 см
Рис. 6. Сима з маскою Медузи Горгони: 1 — О-61/296; 2 — О-68/1738 Археологічний музей Інституту археології НАН України
Fig. 6. Sima with the Medusa mask: 1 — О-61/296; 2 — О-68/1738 Archaeological museum of the Institute of Archaeology of
the NAS of Ukraine
походження відповідно до характеристик глини
(Марченко 1952, с. 173, рис. 2). І лише вивчен-
ня колекції з Синопи, звідки походить ще одна
точна аналогія, дало змогу запропонувати саме
таке її визначення (Åkertström 1966, Taf. 60, 6;
Billot 2010, p. 301-303, fig. coul. 49, a — Sinope,
49, c — Olbia), оскільки всі деталі ідентичні і
найімовірніше виготовлені в одній формі 5.
Використовуючи той самий метод візуально-
го аналізу глини, що дав змогу К. Циммерману
встановити належність двох фрагментів карни-
зів, які оздоблювали фасади черепиць у вигля-
ді стрічки меандру з крапками в центрі, мож-
на припустити, що в Ольвії також знайдено два
фрагменти від таких карнизів (рис. 4: 1—2)6.
Обидва вони затерті рідкою глиною по фасадній
5 Авторові публікації синопських матеріалів невідома пу-
блікація І. Д. Марченко 1952 р., проте вона, крім фраг-
мента із Синопи, опублікувала ще один майже повний
розписний антефікс із маскою Медузи з Пантікапея,
який до цього часу не було опубліковано (Billot 2010,
fig. coul 49, b). Відповідно, відомо чотири ідентичних
синопських антефікси з маскою Медузи Горгони.
6 Скоріше за все, вони належали одній деталі, їх знайде-
но в один рік і на одному розкопі.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 47
частині. Ще один фрагмент із меандром та вось-
мипелюстковою розетою в центрі, покритий по
фасаду рідкою глиною, зберігається у колекції
Миколаївського краєзнавчого музею «Старо-
флотські казарми» (Буйських, Гаркуша, Чепка-
сова 2021, рис. 3, 3). На час його публікації місце
його виробництва не було встановлено напевно,
проте характеристики глини, а саме наявність
значної кількості часточок піроксену, підказу-
ють його імовірне синопське походження. А про
те, що синопські кераміди могли мати фасадні
частини у вигляді карнизів, свідчить знахідка
такого фрагменту без рельєфного декору, про-
те щільно вкритого червоною фарбою (рис. 4:
3—5). Звертає увагу, що техніка кріплення чере-
пиці на дерев’яні крокви даху, що мав два скати,
за допомогою цвяхів (для чого і було зроблено
наскрізний отвір), повністю повторює систему
кріплення південноіонійської черепиці архаїч-
ного часу; те саме стосується й форми карниза
(Bujskikh 2021, fig. 3—4, 7—9). Це ще раз свід-
чить на користь твердження про вплив ранньої
архітектурно опрацьованої черепиці з Мілету на
розвиток будівельної кераміки Синопи у пізньо-
класичний — ранньоелліністичний час.
Керамічні водогони (сими) у згаданий час
складалися з кількох елементів — безпосеред-
ньо водогінного жолобу, який встановлювався
на краю скату даху або на пласкому перекрит-
ті, зокрема внутрішнього портика, та ритміч-
но розміщених вздовж фасаду отворів для ви-
току води. Сими були прикрашені різноманіт-
1 20 5 10 см
Рис. 7. Водогін у вигляді протоми лева: 1—2 — О-88/АГД/138. Археологічний музей Інституту археології НАН України
Fig. 7. Downspout in the shape of a lion protome: 1—2 — О-88/АГД/138. Archaeological museum of the Institute of Archaeology
of the NAS of Ukraine
ними рельєфними декоративними мотивами.
Серед них популярними у пізньокласичний —
ранньоелліністичний період були стрічки видо-
вжених підтрикутної форми ов із розподільни-
ми стрілками, що виступали на всю висоту та
округлими перлами під овами. Такий фрагмент
в Ольвії відомий (перли втрачені), причому фа-
садна поверхня деталі була вкрита рідкою гли-
ною, а тильна сторона була вкрита червоною
лакоподібною фарбою (рис. 5: 1—2). Найближ-
чі аналогії цій симі відомі як у Синопі (Billot
2010, cat. 2-5, 18-23), так і на Боспорі — у Нім-
феї (Худяк 1962, табл. 19: 1; 23: 2). Цікаво те,
що одна з німфейських сим зберегла повний
розмір та отвір, до якого кріпився водовідвід-
ний жолоб зазвичай у вигляді лев’ячої маски.
Ще два ольвійські фрагменти, виконані із ха-
рактерної синопської глини з піроксеном, що
містили зображення Медузи Горгони, вкриті
світлим ангобом, очевидно, також прикрашали
симу (рис. 6: 1—2). Принаймні стан збереже-
ності фрагментів не дає змоги запропонувати
іншу інтерпретацію. Однак точні аналогії цим
фрагментам віднайти не вдалося 7.
Традиція декоративного оформлення водого-
нів у вигляді опрацьованих у техніці горельєфу
7 Слід зазначити, що аналогічний фрагмент сими, роз-
битий майже так само, без нижньої частини, придбав
Б. В. Фармаковський у 1904 р., проте у звіті ця річ лише
згадана як «теракотова маска» (Pharmakowsky 1905, S.
64). Фото сими опубліковано, а деталь правильно атри-
бував А. Акерстрьом (Åkertström 1966, Taf. 60: 6).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 148
та нахилених донизу протом у вигляді лев’ячих
морд із відкритою пащею, через яку й відводи-
лася вода, що стікала симою, походила із мо-
нументальної архітектури архаїчної епохи та
була поширена практично по всьому античному
Середземномор’ю (Mertens-Horn 1988; Hübner
2019). Водогони у вигляді лев’ячих масок прак-
тично без змін у конструкції перейшли в житло-
1
2 3
0 5 10 см
Рис. 8. Водогони у вигляді протом левів: 1 — А-2654, Миколаївський краєзнавчий музей «Старофлотські казарми» (за
Буйських, Гаркуша, Чепкасова, 2021); 2, 3 — О-89/Р-25/б№; О-38/3631, НІАЗ «Ольвія» НАН України
Fig. 8. Downspout in the shape of lions protomes: 1 — А-2654, Mykolaiv Local Lore museum “Staroflotski Kazarmy” (after:
Буйських, Гаркуша, Чепкасова, 2021); 2, 3 — О-89/Р-25/б№; О-38/3631, National Historical and Archaeological Reserve
“Olbia” of the NAS of Ukraine
ву архітектуру елліністичної доби, лише в дещо
зменшеному вигляді. Фрагменти водогонів, зна-
йдені в Ольвії (рис. 7; 8: 1—3)8, указують, що їх
виготовлено в різних формах, проте технологія
була однаковою. Усі вони виготовлені у двосто-
ронніх формах (уздовж швів яких деталі і було
8 Крім цих фрагментів, нам відомо ще два менших за
розмірами фрагменти: О-38/3630; О-66/374.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 49
пізніше розбито); технологічні шви в деталях,
які збереглися, було ретельно замазано. По ли-
цьовій поверхні протоми вкрито рідкою світ-
лою глиною. Протоми були порожніми всереди-
ні, мали ретельну обробку всередині; по тильній
стороні протома закінчувалася жолобом водого-
ну, що вставлявся в отвір у симі. Вочевидь, про-
томи кріпилися до водогінних жолобів за допо-
могою металевих цвяхів, про що свідчать два
отвори по сирій глині, які зберіглися на бічній
стороні однієї деталі (рис. 7). Крім того, наявні
фрагменти дещо відрізняються манерою опра-
цювання пасм гриви й очей. Колекція Синопи
дає близькі, хоча і не завжди ідентичні аналогії
(Billot 2010, cat. 6—12, 24—26). Таке розмаїття
дрібних деталей може свідчити про те, що вказа-
ні вироби виготовлялися у різних формах. А це,
у свою чергу, дозволяє припустити і наявність
різних керамічних майстерень, у яких такі дета-
лі продукували.
І. Б. Брашинський звернув увагу на спо-
лучення синопської довізної та місцевої оль-
війської черепиці в перекритті одного даху.
Вивчення їхніх розмірів дозволило зробити
висновок про їх спільне використання у будів-
ництві (Брашинский 1964, с. 298, 302). З тако-
го припущення витікає висновок, що у вироб-
ництві місцевої черепиці в Ольвії за взірець
(форма та розміри) правили довізні синопські
екземпляри. Однак дослідження ольвійської
архітектурної теракоти рінньоелліністичного
часу вже дало змогу спростувати давнє при-
пущення І. Б. Брашинського про місцеве оль-
війське виробництво «архітектурних теракото-
вих прикрас» (Брашинский 1966, с. 38-39). Усі
теракотові деталі, передусім фронтальні щит-
ки каліптерів та карнизи з овами чи меандра-
ми, що прикрашали фасадні частини пласких
соленів, п’ятикутні рельєфні антефікси, сими з
антропоморфними масками, належать до про-
дукції західнопонтійських майстерень (обґрун-
тування див.: Буйських, Гаркуша, Чепкасова
2021, с. 100-102). Тому жодних декоративних
елементів, що прикрашали фасадні частини че-
репиць і могли бути віднесені до місцевого ви-
робництва, в Ольвії досі невідомо. Мало того,
на відміну від Херсонеса (Сорокина 1961, с. 12,
рис. 7; Борисова 1966, с. 48), в Ольвії дотепер
невідомі форми, які б свідчили про наявність
власного виробництва архітектурної теракоти,
у тому числі такої, що імітувала південно- або
західнопонтійські взірці.
Підсумовуючи результати опрацювання ко-
лекції ольвійської архітектурної теракоти піз-
ньокласичного — рінньоелліністичного часу,
наголосимо, що всі потреби в декоративному
оздобленні споруд культового, громадського та
житлового призначення у цей час покривалися
за рахунок інтенсивного імпорту — з Південно-
го (Синопи) та Західного (Месамбрія, можливо
й Аполлонія Понтійська) Причорномор’я. Цим
Ольвія відрізняється від інших центрів пів-
нічнопонтійського регіону, зокрема Херсоне-
са й Пантікапею, у яких відомо власне вироб-
ництво такої продукції, інспіроване Синопою.
Тож значна кількість архітектурного декору си-
нопського походження підтверджує значущість
ринку Ольвії в торгівлі керамічними будівель-
ними матеріалами саме з цим південнопонтій-
ським центром.
Алексеева, Е. М. 1997. Античный город Горгиппия.
Москва: Эдиториал УРСС.
Борисова, В. В. 1966. Строительные керамические
материалы. Херсонес. В: Б.А. Рыбаков (ред.).
Керамические производство и античные керамические
строительные материалы. Свод археологических
источников. Г 1-20. Москва: Наука, с. 45-50.
Брашинский, И. Б. 1964. Комплекс кровельной
черепицы из раскопок ольвийской агоры 1959-1960 гг. В:
В.Ф. Гайдукевич (ред.). Ольвия. Теменос и агора. Москва;
Ленинград: Наука, с. 285-313.
Брашинский, И. Б. 1966. Строительные керамические
материалы. Ольвия. В: Б.А. Рыбаков (ред.). Керамические
производство и античные керамические строительные
материалы. Свод археологических источников. Г 1-20.
Москва: Наука, с. 36-45.
Буйських, А. В., Гаркуша, Н.М., Чепкасова, М.І. 2021.
Архітектурна теракота з Ольвії за розкопками 1920-х рр.
Археологія, 1, с. 96-107.
Зеест, И. Б. 1966. Строительные керамические
материалы. Боспор. В: Б.А. Рыбаков (ред.). Керамические
производство и античные керамические строительные
материалы. Свод археологических источников. Г 1-20.
Москва: Наука, с. 51-61.
Крыжицкий, С. Д. 1982. Жилые дома античных городов
Северного Причерноморья (VI в. до н. э. — IV в. н. э.). Киев:
Наукова думка.
Крыжицкий, С. Д. 1993. Архитектура античных
государств Северного Причерноморья. Киев: Наукова думка.
Крижицький, С. Д. 2015. Основні підсумки розкопок
у маловивчених частинах Ольвійського городища.
Археологія, 4, с. 21-34.
Крыжицкий, С. Д., Русяева, А. С., Назарчук, В. И.
2006. Архитектурная терракота эллинистического вре-
ме- ни. В: Айбабин, А. И. и др. (ред). Древнейший теме-
нос Ольвии Понтийской. Материалы по археологии, ис-
тории и этнографии Тавриии. Suppl. 2. Симферополь:
Крымское отделение Института востоковедения им. А. Е.
Крымского НАН Украины, с. 114-116.
Марченко, И. Д. 1952. О терракотовых антефиксах
Пантикапея. В: В.Ф. Гайдукевич (ред.). Археология и
история Боспора, І, с. 167-186.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 150
Марченко, И. Д. 1984. Об акротериях Пантикапея.
Сообщения Государственного музея изобразительных
искусств имени А.С. Пушкина, 7, с. 57-70.
Сорокина, Н. П. 1961. Архитектурная терракота
Херсонеса. Сообщения Херсонесского музея, II, с. 3-13.
Фармаковский, Б. В. 1909. Раскопки в Ольвии. Отчет
Археологической комиссии за 1906 год. Санкт-Петербург, с. 1-50.
Худяк, М. М. 1962. Из истории Нимфея VI-III вв. до
н.э. Ленинград: Государственный Эрмитаж.
Шевченко, Т. М. 2017. Музей в НІАЗ «Ольвія» НАН
України. В: Н. О. Гаврилюк та ін. (ред.). Північне Причорномор’я
за античної доби (на пошану С. Д. Крижицького). Київ:
Інститут археології НАН України, с. 264-272.
Åkertström, Å. 1966. Die architektonischen Terrakotten
Kleinasiens. Lund: CWK Gleerup.
Billot, M.-F. 2010. Terres cuites architecturales de Si-
nope de l’époque archaїque à l’époque hellénistique. Ancient
Civilizations from Scythia to Siberia, 16, р. 547-551.
Bujskikh, A. 2021. Late Archaic Temple Architecture in
Olbia Pontica: an Evidence of Roof Tiles and Architectural
Terracotta. Caiete ARA, 12, р. 51-66.
Hübner, G. 2019. Löwen auf dem Dach. Zur Interpreta-
tion der Löwenkopf-Wasserspeier am Bau in archaischer und
klassischer Zeit. In: J. Fouguet, S. Herzog, K. Meese, T. Wit-
tenberg (eds.). Argonautica. Festschrift für Reinhard Stuppe-
rich (Boreas. Bht 12). Münster, S. 36-60.
Mertens-Horn, M. 1988. Die Löwenkopf-Wasserspeier
des griechischen Westens im 6. und 5. Jahrhundert v. Chr.
Mainz: Philip von Zabern.
Pharmakowsky, B. W. 1905. Die Funde in Südrussland
im Jahre 1904, Archäologischer Anzeiger, 2, S. 57-65.
Stoyanova, D. 2010. The Importation of Roof Tiles from
Sinope and Heraclea Pontica to the Western Black Sea Area.
Ancient Civilizations from Scythia to Siberia, 16, р. 441-465.
Stoyanova, D. 2022. Roof Tiles and Architectural
Terracottas from Apollonia Pontica (6th c. BC — 3rd c. BC).
Sofia: St. Kliment Ohridski University Press.
Vinogradov, Ju. G., Kryžickij, S. D. 1995. Olbia. Eine
altgriechische Stadt im Nordwestlichen Schwarzmeerraum
(Mnemosyne. Suppl. 149). Leiden; New York; Cologne: Brill.
Zimmermann, K. 1994. Traufziegel mit Reliefmäan-
der aus dem Schwarzmeergebiet. In: N. A. Winter (ed.).
Proceedings of the International Conference on Greek
Architectural Terracottas of the Classical and Hellenistic
Periods. Hesperia. Suppl. XXVII, Princeton; New Jersey,
S. 21-251.
Надійшла 18.11.2022
Alla V. Buiskykh 1, Olha O. Puklina 2, Tetiana M. Shevchenko 3
1 Corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine, the Institute of Archaeology, the National Academy
of Sciences of Ukraine, Deputy director of scientific work, ORCID: 0000-0001-7233-1288, abujskikh@ukr.net
2 Head of the Scientific and Research Archaeology Department, National Museum of the History of Ukraine,
ORCID: 0000-0002-7110-1795, o_puklina@ukr.net
3 Director-in-charge of the National Historical and Archaeological Reserve “Olbia”, National Academy of Sciences of
Ukraine, ORCID: 0000-0002-4237-8074, tanua.shevchenko@ukr.net
ON THE CERAMIC IMPORTS FROM SINOPE AT OLBIA PONTICA
(ON THE EXAMPLE OF ARCHITECTURAL TERRACOTTAS)
In the paper architectural terracottas — facade elements of building ceramics, which were imported to Olbia from Sinope for the
decorative design of the roofs of public and, presumably, residential buildings, are studied. In the Olbian collection, fragments
from various structurally-different parts are selected. These are frontal antefixes in the shape of multi-pelated palmettes and
gorgoneions, as well as simas with ovolos and meander motifs and zoomorphic downspouts in the shape of lion protomes. It has
been established that the time of the maximum spread of the Sinopean import of construction ceramics in Olbia was in the Late
Classical — Early Hellenistic period. Usually, the import of such parts did not extend to the 3rd century BC, although the duration
of their usage, along with tiles, was longer, which is recorded by finds. The absolute majority of Sinopean architectural terracotta
finds come from the territory of the Upper City and are probably related to public buildings. Olbia, along with Istria and Bosporan
centres, especially Panticapaeum and Nymphaion, was an active consumer of these products. Olbia still lacks evidence of its
own production of architectural terracottas, although the tile production imitating Sinopean types is known. This distinguishes
Olbia from other centres of the Northern Black Sea region, in particular Chersonesos and Panticapaeum, which are known for
their own manufacturing of such products, inspired by Sinope. A significant amount of tile decor of Sinopean origin confirms the
importance of the Olbian market in the trade of ceramic building materials with this South Pontic centre.
K e y w o r d s: Olbia Pontica, Sinope, architectural terracotta, antefix, downspout, sima, gorgoneion.
References
Alekseeva, E. M. 1997. Antichnyi gorod Gorgippiia. Moskva: Editorial URSS.
Borisova, V. V. 1966. Stroitelnye keramicheskie materialy. Khersones. In: Rybakov B. A. (ed.). Keramicheskoe proizvodstvo
i antichnye keramicheskie stroitelnye materialy. Svod arkheologicheskikh istochnikov. G 1-20. Moskva: Nauka, p. 45-50.
Brashinskii, I. B. 1964. Kompleks krovelnoi cherepitsy iz raskopok olviiskoi agory 1959—1960 gg. In: Gaidukevich V. F. (ed.).
Olviia. Temenos i agora. Moskva; Leningrad: Nauka, p. 285-313.
Brashinskii, I. B. 1966. Stroitelnye keramicheskie materialy. Olviia. In: Rybakov B. A. (ed.). Keramicheskoe proizvodstvo i
antichnye keramicheskie stroitelnye materialy. Svod arkheologicheskikh istochnikov. G 1-20. Moskva: Nauka, p. 36-45.
Buiskykh, A. V., Garkusha, N. M., Chepkasova, M. I. 2021. Architectural Terracotta From Olbia According to Excavations of
the 1920-ies. Arheologia, 1, p. 96-107.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 1 51
Zeest, I.B. 1966. Stroitelnye keramicheskie materialy. Bospor. In: Rybakov B. A. (ed.). Keramicheskoe proizvodstvo i antichnye
keramicheskie stroitelnye materialy. Svod arkheologicheskikh istochnikov. G 1-20. Moskva: Nauka, p. 51-61.
Kryzhitskii, S. D. 1982. Zhylye doma antichnykh gorodov Severnogo Prichernomoria (VI v. do n.e. — IV v. n.e.). Kyiv: Naukova
dumka.
Kryzhitskii, S. D. 1993. Arkhitektura antichnykh gosudarstv Severnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka.
Kryzhitskii, S. D. 2015. Main Results of Archaeological Prospecting in Less Studied Areas of Olbian Hill-fort. Arheologia, 4,
p. 21-34.
Kryzhytskyi, S. D., Rusiaieva, A. S., Nazarchuk, V. I. 2006. Arkhitekturnaia terracotta ellinisticheskogo vremeni. In: Aibabin,
A. I. et al. (eds.). Drevneishyi temenos Olvii Pontiiskoi. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii. Suppl. 2.
Simferopol: Krymskoe otdelenie Instituta vostokovedeniia im. A. E. Krymskogo NAN Ukrainy, p 114-116
Marchenko, I. D. 1952. O terrakotovykh antefiksakh Pantikapeia. In:. Gaidukevich V. F (ed.). Arkheologiia i istoriia Bospora,
I, p. 167-186.
Marchenko, I. D. 1984. Ob akroteriiakh Pantikapeia. Soobshcheniia Gosudarstvennogo muzeia izobrazitelnykh iskusstv imeni
A. S. Pushkina, 7, p. 57-70.
Pharmakowsky, B.W. 1905. Die Funde in Südrussland im Jahre 1904, Archäologischer Anzeiger, 2, S. 57-65.
Sorokina, N. P. 1961. Arkhitekturnaia terrakotа Khersonesa. Soobshcheniia Khersonesskogo muzeya, II, p. 3-13.
Pharmakovskii, B. V. 1909. Raskopki v Olvii. Otchet Arkheologicheskoi komissii za 1906 god. Sankt-Peterburg, p. 1-50.
Khudiak, M. M. 1962. Iz istorii Nimfeia VI—III vv. do n.e. Leningrad: Gosudarstvennyi Ermitazh.
Shevchenko, T.M. 2017. Muzei v NIAZ „Olviia“. In: Gavryliuk N. O. et al. (eds.). Pivnichne Prychornomoria za antychnoi doby
(na poshanu S. D. Kryzhytskoho). Kyiv: Insttute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, p. 264-272.
Åkertström, Å. 1966. Die architektonischen Terrakotten Kleinasiens. Lund: CWK Gleerup.
Billot, M.-F. 2010. Terres cuites architecturales de Sinope de l’époque archaїque à l’époque hellénistique. Ancient Civilizations
from Scythia to Siberia, 16, р. 547-551.
Bujskikh, A. 2021. Late Archaic Temple Architecture in Olbia Pontica: an Evidence of Roof Tiles and Architectural Terracotta.
Caiete ARA, 12, р. 51-66.
Hübner, G. 2019. Löwen auf dem Dach. Zur Interpretation der Löwenkopf-Wasserspeier am Bau in archaischer und klassischer
Zeit. In: Fouguet J., Herzog S., Meese K., Wittenberg T. (eds.). Argonautica. Festschrift für Reinhard Stupperich (Boreas.
Bht 12). Münster, S. 36-60.
Mertens-Horn, M. 1988. Die Löwenkopf-Wasserspeier des griechischen Westens im 6. und 5. Jahrhundert v. Chr. Mainz: Philip
von Zabern.
Stoyanova, D. 2010. The Importation of Roof Tiles from Sinope and Heraclea Pontica to the Western Black Sea Area. Ancient
Civilizations from Scythia to Siberia, 16, р. 441-465.
Stoyanova, D. 2022. Roof Tiles and Architectural Terracottas from Apollonia Pontica (6th c. BC — 3rd c. BC). Sofia: St. Kliment
Ohridski University Press.
Vinogradov, Ju.G., Kryžickij, S. D. 1995. Olbia. Eine altgriechische Stadt im Nordwestlichen Schwarzmeerraum (Mnemosyne.
Suppl. 149). Leiden; New York; Cologne: Brill.
Zimmermann, K. 1994. Traufziegel mit Reliefmäander aus dem Schwarzmeergebiet. In: N.A. Winter (ed.). Proceedings of the
International Conference on Greek Architectural Terracottas of the Classical and Hellenistic Periods. Hesperia. Suppl.
XXVII, Princeton; New Jersey, S. 21-251.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199535 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T06:01:21Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Буйських, А.В. Пукліна, О.О. Шевченко, Т.М. 2024-10-15T11:25:02Z 2024-10-15T11:25:02Z 2023 Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) / А.В. Буйських, О.О. Пукліна, Т.М. Шевченко // Археологія. — 2023. — № 1. — С. 40-51. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2023.01.040 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199535 904.2(477.73)"652"-033.64 Публікацію присвячено теракотовим декоративним елементам, що імпортувалися до Ольвії з Синопи як прикраси дахів громадських споруд і житлових будинків. В ольвійській колекції виділено фронтальні антефікси у вигляді пальмет та горгонейонів, а також сими й водогони із зооморфним завершенням — у вигляді протом левів. Установлено, що час максимального поширення синопського імпорту будівельної кераміки в Ольвії припадав на пізньокласичний — ранньоелліністичний період. Ольвія, разом з Істрією та Боспором, була активним споживачем цієї продукції. In the paper architectural terracottas — facade elements of building ceramics, which were imported to Olbia from Sinope for the decorative design of the roofs of public and, presumably, residential buildings, are studied. In the Olbian collection, fragments from various structurally-different parts are selected. These are frontal antefixes in the shape of multi-pelated palmettes and gorgoneions, as well as simas with ovolos and meander motifs and zoomorphic downspouts in the shape of lion protomes. It has been established that the time of the maximum spread of the Sinopean import of construction ceramics in Olbia was in the Late Classical — Early Hellenistic period. Usually, the import of such parts did not extend to the 3rd century BC, although the duration of their usage, along with tiles, was longer, which is recorded by finds. The absolute majority of Sinopean architectural terracotta finds come from the territory of the Upper City and are probably related to public buildings. Olbia, along with Istria and Bosporan centres, especially Panticapaeum and Nymphaion, was an active consumer of these products. Olbia still lacks evidence of its own production of architectural terracottas, although the tile production imitating Sinopean types is known. This distinguishes Olbia from other centres of the Northern Black Sea region, in particular Chersonesos and Panticapaeum, which are known for their own manufacturing of such products, inspired by Sinope. A significant amount of tile decor of Sinopean origin confirms the importance of the Olbian market in the trade of ceramic building materials with this South Pontic centre. uk Інститут археології НАН України Археологія Статтi Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) On the Ceramic Imports from Sinope at Olbia Pontica (on the Example of Architectural Terracottas) Article published earlier |
| spellingShingle | Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) Буйських, А.В. Пукліна, О.О. Шевченко, Т.М. Статтi |
| title | Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) |
| title_alt | On the Ceramic Imports from Sinope at Olbia Pontica (on the Example of Architectural Terracottas) |
| title_full | Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) |
| title_fullStr | Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) |
| title_full_unstemmed | Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) |
| title_short | Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) |
| title_sort | про керамічний імпорт синопи в ольвії понтійській (на прикладі архітектурної теракоти) |
| topic | Статтi |
| topic_facet | Статтi |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199535 |
| work_keys_str_mv | AT buisʹkihav prokeramíčniiímportsinopivolʹvíípontíisʹkíinaprikladíarhítekturnoíterakoti AT puklínaoo prokeramíčniiímportsinopivolʹvíípontíisʹkíinaprikladíarhítekturnoíterakoti AT ševčenkotm prokeramíčniiímportsinopivolʹvíípontíisʹkíinaprikladíarhítekturnoíterakoti AT buisʹkihav ontheceramicimportsfromsinopeatolbiaponticaontheexampleofarchitecturalterracottas AT puklínaoo ontheceramicimportsfromsinopeatolbiaponticaontheexampleofarchitecturalterracottas AT ševčenkotm ontheceramicimportsfromsinopeatolbiaponticaontheexampleofarchitecturalterracottas |