Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021
Стаття-рецензія спростовує висновки монографії-каталога О. О. Романової і Г. О. Станиціної стосовно виникнення та походження збірки скляних негативів із зображеннями давньоєгипетських пам’яток у Науковому архіві Інституту археології НАН України, уточнює й доповнює визначення окремих пам’яток. Рец...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199550 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021 / Т.М. Себта, М.О. Тарасенко, С.А. Сорокіна // Археологія. — 2023. — № 2. — С. 55-97. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859668697648463872 |
|---|---|
| author | Себта, Т.М. Тарасенко, М.О. Сорокіна, С.А. |
| author_facet | Себта, Т.М. Тарасенко, М.О. Сорокіна, С.А. |
| citation_txt | Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021 / Т.М. Себта, М.О. Тарасенко, С.А. Сорокіна // Археологія. — 2023. — № 2. — С. 55-97. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Стаття-рецензія спростовує висновки монографії-каталога О. О. Романової і Г. О. Станиціної
стосовно виникнення та походження збірки скляних негативів із зображеннями давньоєгипетських
пам’яток у Науковому архіві Інституту археології
НАН України, уточнює й доповнює визначення окремих пам’яток. Рецензенти доводять, що негативи,
як і зображені на них єгипетські старожитності,
походили з довоєнного зібрання Центрального історичного музею ім. Т. Г. Шевченка (нині Національний музей історії України).
The article reviews the monograph-catalogue O. O. Romanova and H. O. Stanytsina Ancient Egypt in Kyiv: mirrored on Glass
(the Glass Photonegatives Collection of the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences
of Ukraine). This book is dedicated to the introduction into academic circulation of a collection of glass photonegatives depicting
ancient Egyptian objects from the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of
Ukraine. 143 negatives and photographs of ancient Egyptian items were collected; they were published and provided with catalogue
data and comments. Significant work has been done on the attribution of objects depicted on the negatives. Noting the importance
of visual material introduced, the research part of the monograph, however, contains significant intentional or unintentional lacunae
regarding the existing base of Ukrainian researches on the topic. The Egyptological part of the work has also a certain number of
completely or partially erroneous attributions and statements and ignores existing academic publications on the subject.
The reviewers came to somewhat different conclusions regarding the reason for the formation of the discussed collection of
negatives, specified the circumstances, time and place of their creation, differently defined individual ancient Egyptian objects
and the provenance of some of them (for example, the “shabti-box” on the photonegatives (now lost) is actually a canopic box).
Documents from the Scientific Archive of the National Museum of the History of Ukraine are of great importance for revising
the conclusions of the monograph. An excerpt from the inventory book of negatives is published, which demonstrates that the
collection was created at the Taras Shevchenko National Historical Museum in the process of preparing an exhibition of ancient
Egyptian artefacts.
|
| first_indexed | 2025-11-30T12:25:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 55
Дискусiї
УДК: 930.253(049.32)
https://doi.org/10.15407/arheologia2023.02.055
© Т. М. СЕБТА, М. О. ТАРАСЕНКО,
С. А. СОРОКІНА* 2023
ФОТОНЕГАТИВИ ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКОЇ
ЗБІРКИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ
ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА: РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ
РОМАНОВОЇ О. О. I СТАНИЦІНОЇ Г. О.
«СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ У КИЄВІ: ВІДОБРАЖЕННЯ НА СКЛІ
(КОЛЕКЦІЯ СКЛЯНИХ ФОТОНЕГАТИВІВ НАУКОВОГО АРХІВУ
ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ)». КИЇВ, 2021
2021 р. монографії-каталога О. О. Романової і
Г. О. Станиціної, виданого українською та ан-
глійською мовами, у якому вони описали, до-
слідили й опублікували збірку скляних не-
гативів із зображеннями давньоєгипетських
пам’яток, сюжетів та історичних місць, яка збе-
рігається в Науковому архіві Інституту архео-
логії (НА ІА) НАН України. У науковий обіг
були введені досі невідомі зображення єгипет-
ських старожитностей, які авторки правильно
віднесли до київських зібрань, доволі точно ви-
значивши часові межі та місце їх створення.
Час зйомки: середина (з грудня 1935 р.) — дру-
га половина 1930-х рр., місце: Всеукраїнський
музейний городок (ВМГ), на який тоді було пе-
ретворено Києво-Печерську лавру (Романова,
Станиціна 2021, с. 17, 19, 22).
Проте численні дрібні неточності, некорек-
тність, подекуди розмитість основних висно-
вків щодо місця, часу й обставин створення
негативів (хоч у своїх пошуках дослідниці ру-
халися в правильному напрямі та в цілому їх
окреслили, але все ж таки точно не назвали);
помилкові висновки щодо мети створення не-
гативів-репродукцій; незнання багатьох пери-
петій у долі київської єгипетської збірки, зокре-
ма до і під час Другої світової війни, її окремих
артефактів — усе це спонукало рецензентів
уважно й критично розглянути названу робо-
ту. Автори рецензії поставили перед собою
завдання на основі документів і сучасних до-
* СЕБТА Тетяна Миколаївна — кандидат історичних
наук, старший науковий співробітник відділу джере-
лознавства новітньої історії України, Інститут україн-
ської археографії та джерелознавства імені М. С. Гру-
шевського НАН України, ORCID: 0000-0003-0259-0932,
sebta@ukr.net
ТАРАСЕНКО Микола Олександрович — доктор історич-
них наук, провідний науковий співробітник відділу Близь-
кого та Середнього Сходу, Інститут сходознавства імені
А. Ю. Кримського НАН України; науковий співробітник
факультету азіатських і близькосхідних досліджень Ок-
сфордського університету, ORCID: 0000-0001-6779-2258,
niktarasenko@ukr.net; mykola.tarasenko@ames.ox.ac.uk
СОРОКІНА Світлана Анатоліївна — завідувач сектора
«Археологія доби каменю-бронзи» відділу археології
Національного музею історії України, ORCID: 0000-
0002-1073-6666, zlakosh@ukr.net
Стаття-рецензія спростовує висновки моногра-
фії-каталога О. О. Романової і Г. О. Станиціної
стосовно виникнення та походження збірки скля-
них негативів із зображеннями давньоєгипетських
пам’яток у Науковому архіві Інституту археології
НАН України, уточнює й доповнює визначення окре-
мих пам’яток. Рецензенти доводять, що негативи,
як і зображені на них єгипетські старожитності,
походили з довоєнного зібрання Центрального істо-
ричного музею ім. Т. Г. Шевченка (нині Національ-
ний музей історії України).
К л ю ч о в і с л о в а: Стародавній Єгипет, Націо-
нальний музей історії України, Одеський археологіч-
ний музей, Ханенко, фотонегативи, мумія, саркофаг.
Помітною подією в науково-музейному сере-
довищі Києва і загалом України стала поява в
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 256
сліджень підтвердити або спростувати припу-
щення, виправити неточності або й зовсім по-
милкові висновки, що містяться у цій роботі.
Загальна характеристика видання
Видання О. О. Романової та Г. О. Станиці-
ної, яке можна кваліфікувати як монографія-
каталог, складається з передмови, п’яти розді-
лів, післямови та блоку ілюстрацій. Дослідниці
поставили перед собою завдання, окрім укла-
дання каталога, систематизувати свої «розвід-
ки щодо обставин виникнення самої збірки фо-
тонегативів та долі тих давньоєгипетських
артефактів, які були зображені на негативах,
історії музейних колекцій, що їх містили, як і
людей, які колись з ними працювали та дослі-
джували» (с. 6).
Заявленому завданню по суті відповідає
структура монографії-каталога й тематика
розділів. У першому розділі описано наявні в
НА ІА НАН України збірки скляних негативів:
дореволюційні (1872—1916 рр.), радянського
часу — довоєнні (1924—1941 рр.) та післявоєн-
ні (1945—1961 рр.) і безпаспортні; окремо на-
ведено загальний опис збірки негативів «Ста-
родавній Єгипет». У другому розділі розгляну-
то відомі київські колекції — як приватні, так
і музейні — другої половини ХІХ — першої
половини ХХ ст. Це збірки Церковно-архео-
логічного музею Київської духовної академії,
Київського художньо-промислового і науково-
го музею, який носив ім’я імператора Миколая
Олександровича, Археологічного музею Київ-
ського імператорського університету св. Воло-
димира та колекція А. В. Прахова. Висвітлено
переміщення єгипетських музейних збірок у
1920-х рр. в одне місце — на територію ВМГ,
реставрація окремих пам’яток у ВМГ в 1920—
1930-х рр. Третій розділ є безпосередньо ка-
талогом фотонегативів на склі «Стародавній
Єгипет», який містить інформацію про сучас-
ний шифр, старий інвентарний номер, розмір
і стан негатива, супровідні написи та опис зо-
браження. Четвертий розділ присвячено дав-
ньоєгипетським пам’яткам, зображеним на не-
гативах, — подано їхню атрибуцію, висвітлено
провенієнцію, долю в ХХ ст., сучасне місце-
знаходження і детально описано кожне зобра-
ження. В останньому, п’ятому розділі розгля-
нуто негативи-репродукції давньоєгипетських
артефактів, зображень та місць. Авторки ана-
лізують кожну репродукцію, систематизують
за виданням і намагаються визначити, з якого
видання вони були зроблені. Окремий ілюстра-
тивний блок — це власне публікація зображень
негативів на склі.
До монографічної частини є два загальні за-
уваження, не пов’язані зі змістом. Перше стосу-
ється підписів до фотографій, розміщених в ілю-
стративному блоці. У них зазначено лише шифр
негатива в НА ІА. Щоб зрозуміти, що це таке,
читачеві доводиться шукати сторінку в третьо-
му, четвертому або п’ятому розділі, де містяться
описи зображень, і працювати водночас із двома-
трьома сторінками, що доволі незручно. Варто
було б опис зображення з четвертого/п’ятого роз-
ділу або каталожний опис із третього розмісти-
ти в підписі до фотографії. Друге зауваження сто-
сується некоректного використання власних назв
установ. Вони не можуть бути скороченими без
пояснення або використовуватися не відповідно
до часу. Наприклад, у багатьох місцях монографії
трапляється назва «Музей культів і побуту» (с. 36,
37, 44, 48, 53), що діяв на території Києво-Печер-
ської лаври в 1922—1930 рр. Це попередня на-
зва музею, що була дійсною на початковому ета-
пі його створення та розбудови в 1922—1923 рр.
Приблизно з 1924 р. за ним закріпилася офіційна
незмінна назва — Лаврський музей культів та по-
буту (Києво-Печерська Лавра… 2016, с. 160-163,
171). Крім того, на с. 12 згадується за 1945 р. Цен-
тральний історичний музей, хоча з кінця травня
1944 р. він уже називався Державний республі-
канський історичний музей УРСР, нині Націо-
нальний музей історії України (постанова № 574
РНК УРСР від 30.05.1944 р. Центральний дер-
жавний архів вищих органів влади та управління
України (ЦДАВО України, ф. 4762, оп. 1, спр. 68,
арк. 38; Ковтанюк, Шовкопляс 1999, с. 20, 24).
Предмет дослідження
У монографії-каталозі О. О. Романової
та Г. О. Станиціної йдеться про 142 негативи
на склі розмірами 9×12 см, 12×18 см і один
8,5×8,5 см та фотографію негатива, які разом
складають збірку «Стародавній Єгипет». За-
галом 143 зображення. Хоча раніше в НА ІА
було 170 негативів із єгипетської тематики.
Про це свідчив один із документів облікової
документації НА ІА, який авторки гіпотетич-
но датували 1965 р., де згадувався ящик із
негативами щодо Єгипту, повернутий із Ні-
меччини внаслідок «реевакуації», тобто рес-
титуції: «Египет. — 1 ящик. 170 негативов.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 57
Процесс реставрации саркофагов и мумий.
Мумии, пирамиды Хеопса, сфинксы, репродук-
ции из изданий» (Романова, Станиціна 2021,
с. 16-17). Принагідно зазначимо, що Інститут
археології в 1948 р. мав отримати 15 ящиків із
негативами, реститованих із Німеччини (Себ-
та, Качан (упоряд.) 2016, с. 945-946). Ще чоти-
ри ящики з негативами й фотовідбитками, по-
вернуті з Німеччини, надійшли від Управлін-
ня справ АН УРСР і були прийняті спеціально
створеною комісією Інституту археології, про
що свідчить акт від 20 березня 1948 р. (Рома-
нова, Станиціна 2021, с. 15).
Із наявних 143 зображень із єгипетської те-
матики 32 негативи й фотографія (НА ІА НАН
України, ф. 57, оп. 1, № 141) є репродукціями
книжкових ілюстрацій відомих давньоєгипет-
ських артефактів, сюжетів та історичних місць
Єгипту (авторки помилково називають їх кіль-
кість «34» – с. 18). Інші 109 негативів містять
зображення давньоєгипетських пам’яток, їхніх
деталей або частин. Загалом авторки визначили
14 сфотографованих артефактів, якщо вважати
окремими об’єктами скриню саркофага та його
віко, якщо ні — то 11 (с. 57). Ще один негатив
зафіксував екскурсійну групу червоноармійців
з екскурсоводом біля вітрини зі скринею антро-
поїдного саркофага, віком та мумією всередині
(НА ІА НАН України, ф. 57, оп. 1, № 143). Усі
ці негативи та фотографія виявила співробітни-
ця НА ІА Г. О. Станиціна серед безпаспортних
негативів. Згодом, коли до співпраці долучилася
єгиптолог, старший науковий співробітник Інсти-
туту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН
України О. О. Романова, вони були включені у
фонд 57 «Довоєнні негативи», оп. 1 «Стародав-
ній Єгипет», де отримали інвентарні № 1–143.
Більшість негативів мають старі інвентарні
номери, написані на скляних пластинах. Нега-
тиви розміром 9×12 см були вкладені в паперо-
ві конверти з проставленими на них інвентар-
ними номерами. Негативи розміром 12×18 см
не мали номера на склі, але більшість із них
були загорнуті в аркуш паперу з номером та
підписом до негатива. Деякі з них були вкла-
дені в конверти, на деякі в картонних коробках
був покладений, а до деяких приклеєний аркуш
паперу з підписом і номером (Романова, Стани-
ціна 2021, с. 18). У процесі камерального опра-
цювання виявилося, що сім негативів із т. зв.
групи «Репродукції» (у тексті помилково вісім
— с. 19) та п’ять негативів із групи «Пам’ятки»
номерів не мають.
Дослідниці звернули увагу, що нумерація не-
гативів не суцільна, вона має лакуни, і зробили
висновок, із яким важко не погодитись, — що
ця збірка неповна. Інвентарні номери наявних
негативів групи «Репродукції» перебувають в
межах від № 16 до № 76, а групи «Пам’ятки» —
від № 24 до № 251. Крім того, вони помітили,
що негативи, незалежно від того, до якої гру-
пи вони належать, мають дві системи нумера-
ції, тобто один і той самий номер міг повторю-
ватися на двох різних негативах, але дати цьо-
му однозначного пояснення авторки не змогли
(с. 19-20). Із чим це пов’язано розглянемо в на-
ступному розділі.
Обставини, час і місце утворення збірки
негативів
Серед наявних підписів до негативів (усі
російською мовою і починалися з інвентар-
ного номера) є такі, що говорять про процес
реставрації. Один із типових підписів: «Еги-
пет. Процес реставрации саркофага» (Рома-
нова, Станиціна 2021, с. 20). Це дало підста-
ву дослідницям зробити висновок, що зйомка
давньоєгипетських пам’яток була пов’язана з
їх реставрацією у Всеукраїнській художньо-
реставраційній репродукційній майстерні,
яка розміщувалася на території ВМГ, тобто
в Києво-Печерській лаврі (КПЛ): «Фотоне-
гативи на склі з Наукового архіву Інститу-
ту археології НАНУ показують один з епізо-
дів діяльності реставраційних майстерень
у 1935—1936 рр. Цілком імовірно, що якісь
із цих негативів були зроблені і в 1937—
1938 рр.» (с. 55). Так само у прикінцевому
висновку авторки стверджують, що негати-
ви є свідченням процесу «реставрації дав-
ньоєгипетських пам’яток у реставраційній
майстерні на теренах Музею культів і побу-
ту та пізніше у Всеукраїнських реставрацій-
но-репродукційних майстернях, що функціо-
нували як частина Всеукраїнського музейно-
го містечка. […] Як засвідчують текстові
джерела, реставрація відбувалась від 1924-
го аж до середини 30-х рр. (можливо аж до
1938 р.)» (с. 159). Щодо обставин створен-
ня негативів це помилковий висновок, адже
реставраційних майстерень у період зйомки
(реставрації) єгипетських старожитностей,
визначений авторками як 1935—1938 рр., ні
на території КПЛ, ні взагалі тодішньої УСРР/
УРСР не існувало.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 258
Всеукраїнська художньо-реставраційна ре-
продукційна майстерня 1 (ВХРРМ) була на-
ступницею Реставраційної майстерні Лавр-
ського музею культів та побуту, заснованої з
ініціативи Київської губполітосвіти 1 травня
1924 р., яка після утворення у вересні 1926 р.
Державного культурно-історичного заповідни-
ка «Всеукраїнський музейний городок» стала
діяти при ньому. Одним із перших і провідних
реставраторів, який від самого початку працю-
вав у майстерні, був реставратор станкового й
монументального живопису М. І. Касперович
(1885—1938). Керівництво майстернею здій-
снювала реставраційна комісія на чолі з дирек-
тором ВМГ П. П. Курінним (1894—1972). У се-
редині 1932 р. Реставраційну майстерню ВМГ
під назвою «Всеукраїнська художньо-реставра-
ційна репродукційна майстерня» було виділе-
но з підпорядкування ВМГ в окрему одиницю
у структурі Наркомату освіти (НКО). Очолив
її М. Г. Вайнштейн (1894—1952). Приблизно
наприкінці 1933 р. ВХРРМ знову було повер-
нуто до складу ВМГ із попередньою назвою
«Реставраційна майстерня», її директором став
Ф. І. Кумпан (1896—1970), а в 1934 р. ВХРРМ/
Реставраційна майстерня припинила своє існу-
вання — відтоді згадка про неї зникає зі сторі-
нок документів (Курінний 2007a, с. 162; 2007b,
213-214; Тимченко 1998, с. 14-15; 2001, с. 56,
59; 2002, с. 434, 440; 2012, с. 65; Беліловська,
Драновська 2007, с. 230-231). Вона відроди-
лася лише через чотири роки за постановою
РНК УРСР «Про музеї України» від 27 червня
1938 р. та відповідним наказом Управління в
справах мистецтв при РНК УРСР уже повністю
в іншому складі як Центральні державні нау-
ково-дослідні реставраційні музейні майстерні
(Збірник узаконень… 1938, с. 11-12; Тимченко
1998, с. 15; Себта, Качан (упоряд.) 2016, с. 803;
Петліна 2018, с. 622).
Але негативи давньоєгипетських пам’яток
із НА ІА дійсно зображують процес їх рестав-
рації, точніше, підготовки їх у 1938—1939 рр.,
до експонування на виставці «Пам’ятки Старо-
давнього Єгипту» Центрального історичного
музею ім. Т. Г. Шевченка (ЦІМ). Усі вцілілі єги-
петські збірки трьох київських дореволюцій-
них музеїв 1936 р. опинилися в зібранні ЦІМ,
утвореному 1935 р., який із 1936 р. остаточ-
но розмістився на території ВМГ (Радієвська,
1 В історіографічній літературі також згадується назва
«Всеукраїнські художньо-реставраційні репродукційні
майстерні» (Яненко 2020a).
Себта, Сорокіна 2018a, с. 805-806, 855-856;
2018b, с. 36). О. О. Романова і Г. О. Станиці-
на знали про цю виставку, яка була висвітле-
на в довіднику ЦІМ 1941 р. (Центральний іс-
торичний… 1941, с. 51-53), але не змогли пояс-
нити, коли і як єгипетські артефакти опинилися
в ЦІМ. Це питання вони залишили відкритим:
«Залишається незрозуміло, чи ці речі були пе-
редані назад із Всеукраїнського музейного го-
родка до Центрального історичного музею
ім. Т. Шевченка перед 1941 роком, чи просто
були відібрані для виставки, формально зали-
шаючись на балансі ВМГ» (с. 43). ЦІМ за сво-
їм профілем мав демонструвати етапи історії
України. Це завдання виконували його основні
експозиції. Зазвичай тематичні добірки експо-
натів, особливо непрофільні, музеї показують
на виставках. Тому ЦІМ широко використову-
вав виставкову форму діяльності. Крім єгипет-
ської виставки, він мав ще виставки «Історія
зброї» та «Історія монети» (Центральний істо-
ричний… 1941, с. 39-50).
Майже вся київська єгипетська збірка опи-
нилася в ЦІМ у 1936 р. До того, в 1920-х рр.
вона була сконцентрована у ВМГ — спочатку
в Лаврському музеї культів та побуту (ЛМКП),
у відділі історії релігій (інші назви — відділ
культів, порівняльної історії релігій тощо), а
потім ВМГ. ЛМКП став підрозділом ВМГ піс-
ля його утворення у вересні 1926 р., зберігши
структуру своїх відділів і збірок (див. Янен-
ко 2020b). По суті, ВМГ поглинув ЛМКП і до
1930 р., згідно з печаткою, офіційно називався
«Лаврський Державний Культурно-Історичний
заповідник» (Національний заповідник «Киє-
во-Печерська лавра» (НЗКПЛ), КПЛ-А-1589,
арк. 6; Центральний державний архів-музей
літератури і мистецтва України, ф. 1164, оп. 1,
спр. 297, арк. 1; Науковий архів Національно-
го музею історії України (НМІУ), ф. Р-1260,
оп. 1-д, од. зб. 13, арк. 81).
Щодо київської єгипетської збірки авторки
правильно стверджують, що її утворили збір-
ки трьох київських дореволюційних музеїв —
Церковно-археологічного музею (ЦАМ) Київ-
ської духовної академії, Київського художньо-
промислового і наукового музею (КХПНМ) та
Археологічного музею Київського імператор-
ського університету св. Володимира (АМ КУ).
У травні-червні 1923 р. у тодішній Музей куль-
тів та побуту перевезли збірки ЦАМ, зокрема
єгипетську збірку, яка в 1897 р. налічувала 241
інвентарний номер (Романова, Станиціна 2021,
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 59
с. 24, 34; Себта, Качан (упоряд.) 2016, с. 141,
159, 162, 166; Тарасенко 2019b, с. 37).
29 серпня 1924 р. до ЛМКП надійшла час-
тина єгипетської збірки Всеукраїнського істо-
ричного музею ім. Т. Г. Шевченка (ВУІМ 2, пра-
вонаступник КХПНМ), яка охоплювала 76 оди-
ниць зберігання за інвентарними номерами
(фактично 79 предметів) зі 135 одиниць збері-
гань станом на 1913 р. Авторки правильно при-
пускають, що могли бути ще акти передачі єги-
петських артефактів із ВУІМ до ЛМКП (с. 36).
15 жовтня 1928 р. на засіданні фахової Комі-
сії Укрнауки з розподілу майна АМ Київського
інституту народної освіти (кол. КУ) було вирі-
шено перевезти до ВМГ зібрання східних ре-
чей та Єгипту. Єгипетська збірка АМ КУ до
революційних змін в Україні була порівняно
невеликою — 34 предмети (Тарасенко 2019b,
с. 37, прим. 2). Причому відомо, що в листопаді
1928 р. Техпідкомісія, яка готувала передаточні
відомості на збірки АМ КУ, не виявила у вітри-
ні з давньоєгипетськими артефактами трьох
речей (Романова, Станиціна 2021, с. 30, 35-36;
Яненко 2017, с. 52, 57). Отже, єгипетська збірка
АМ КУ на кінець 1928 р. налічувала за мінусом
трьох речей 31 предмет. У ВМГ вона надійшла
22 грудня 1928 р., найімовірніше, за її профілем
у відділ історії релігій (див. витяг з інвентар-
ної книги фондів ВМГ за 1936 р. із приміткою,
звідки й коли надійшов той чи інший предмет;
НА НМІУ, ф. Р-1260, оп. 1-д, од. зб. 31, арк. 13-
17, 19 та ін.). 31 січня 1936 р. із фондів ВМГ
до ЦІМ передано давньоєгипетські пам’ятки
(НМІУ, фонди, «Інвентарна книга відділу Скі-
фії та грецьких колоній Причорномор’я № 7»).
У ЦІМ давньоєгипетські пам’ятки в кількості
232 одиниць були внесені до інвентарної кни-
ги відділу Скіфії та грецьких міст Північного
Причорномор’я № 7.
Якщо припустити, що це були всі давньо-
єгипетські пам’ятки, передані з ВМГ у ЦІМ, то
це далеко не повна київська збірка єгипетських
старожитностей. Вона мала б налічувати що-
найменше 407 предметів (241 одиниць із ЦАМ,
135 із КХПНМ та після викрадення трьох пред-
метів — 31 з АМ КУ) (Тарасенко 2019b, с. 37).
Мало того, з ВМГ у ЦІМ було передано деякі
давньоєгипетські речі, що не належали до зі-
2 Усталене скорочення Всеукраїнського історичного му-
зею ім. Т. Г. Шевченка, відоме з 1920-х рр. як ВІМ (ін-
коли ВІМіШ), на жаль, не відображає слово «україн-
ський», яке є у назві. Тому в статті використовується
скорочення — ВУІМ.
брань колишніх київських музеїв. У 1920-х рр.
два предмети (частина чоловічої фігурки з чор-
ного пісковика, глиняна розбита фігурка боги-
ні Ісіди з сином Хором на колінах) надійшли в
ЛМКП—ВМГ із Соціально-історичного музею
Уманської округи (нині Уманський краєзнав-
чий музей); дві глиняні фігурки жіночого й чо-
ловічого божества — від антиквара Козлова; по
одній бронзовій статуетці фараона й кицьки, —
відповідно, з Михайлівського Золотоверхого
монастиря та Хрестовоздвиженської церкви на
Ближніх печерах КПЛ (НА НМІУ, ф. Р-1260,
оп. 1-д, од. зб. 31, арк. 28, 30, 31, 35, 63, 69).
Оскільки облікова довоєнна документація
ЦІМ, а серед неї й інвентарні книги, збереглася
не повністю, немає підстав стверджувати, що
єгипетська збірка ЦІМ налічувала лише 232 ар-
тефакти (пам’ятки). Уціліла інвентарна кни-
га відділу Скіфії та грецьких міст Північного
Причорномор’я № 7 зберігається нині в НМІУ,
наступника ЦІМ. Вона містить записи про зга-
дані вище 232 давньоєгипетських артефакти за
№ ас-13269–ас-13500 (НМІУ, фонди, «Інвен-
тарна книга відділу Скіфії та грецьких колоній
Причорномор’я № 7»). Серед переданих у ЦІМ
предметів були чотири саркофаги, три з них —
з муміями (ас-13456, ас-13457, ас-13458), один
(прямокутний) — без мумії (ас-13451); окремо
дві мумії (ас-13393, ас-13438), скринька для ка-
ноп (ас-13416), мумія крокодила (ас-13289 — із
зібрання АМ КУ, № 1208), а також ушебті, ска-
рабеї, амулети тощо.
Так само в НМІУ зберігається стара «Ін-
вентарна книга негативів № 3» (НА НМІУ,
ф. Р-1260, оп. 1, спр. 26а), заведена у 1939 р.,
куди були записані 198 негативів, сфотогра-
фованих у 1938—1939 рр. давньоєгипетських
пам’яток і книжкових ілюстрацій з єгипетської
тематики, що є предметом дослідження й пу-
блікації монографії-каталога О. О. Романової
та Г. О. Станиціної. Витяг з інвентарної книги,
що стосується негативів із єгипетської темати-
ки, публікуємо нижче в додатках під № 2. Ці не-
гативи були внесені у два окремі розділи інвен-
тарної книги. Кожний із них мав свою нумера-
цію, починаючи з № 1. Це були розділи відділів
феодалізму та Скіфії і грецьких міст Північно-
го Причорномор’я (в інвентарній книзі скоро-
чено «Скіфії»). Ось у чому полягала причина
того, що серед досліджуваних негативів автор-
ки помітили такі, що мали однакові номери.
Побудова виставки «Пам’ятки Стародав-
нього Єгипту» передбачала виготовлення ре-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 260
продукцій із книжкових ілюстрацій та підго-
товку давньоєгипетських пам’яток до експо-
нування. Підготовка включала очищення їх
від бруду, проведення елементарної рестав-
рації з фотофіксацією. На деяких фотографі-
ях (НА ІА 57.1.2, 57.1.3, 57.1.104) видно сто-
лик із пляшечками різних розчинів. На той час
профільного реставраційного закладу в Укра-
їні не існувало, а старі реставраторські кадри
були або репресовані, або розійшлися по інших
закладах. Тому не дивно, що для надання кон-
сультацій і проведення можливої в тих умовах
реставрації у 1938 р. був запрошений М. І. Кас-
перович, який і потрапив тоді в об’єктив фото-
камери. Останнім місцем його роботи до аре-
шту 3 березня 1938 р. був Музей західного та
східного мистецтва, нині Національний му-
зей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків
(Тимченко 2012, с. 68-69). Авторки правильно
припустили, що літній, уже сивий чоловік, зо-
бражений на одному з негативів, який стоїть
біля столу і щось записує, а поруч столу віко
антропоїдного саркофага, — це М. І. Касперо-
вич (НА ІА 57.1.27, старий інв. № 242). Старий
інвентарний номер допоміг установити, що
знімок було зроблено 1938 р. А це могло стати-
ся не пізніше арешту М. Касперовича 3 березня
1938 р. На фото чоловік одягнутий у пальто, що
свідчить про холодну (зимову) пору року і, та-
ким чином, лише підтверджує правильність ви-
сновку. Можливо, це одне з останніх фото ви-
датного реставратора.
Ще один висновок стверджує, що негати-
ви групи «Репродукції» були ілюстраціями «до
якоїсь книги, яка мала розповідати про історію
єгипетської цивілізації та її культуру» (с. 19).
Розширену версію того самого твердження ба-
чимо і в прикінцевих висновках: «Негативи,
які належать до групи репродукцій давньоєги-
петських місць, пам’яток та зображень […]
показують підготовку якогось видання з істо-
рії стародавнього Сходу, у тому числі й Ста-
родавнього Єгипту, ілюстративний ряд до
якого засвідчує проникнення марксистсько-
ленінської ідеології в стародавню історію та
формування уявлень про Стародавній Єгипет
як рабовласницьке суспільство» (с. 160). Це
був «ілюстративний ряд» не до «якогось ви-
дання», а до розділів, добре відомих авторкам,
вже згадуваної виставки ЦІМ «Пам’ятки Ста-
родавнього Єгипту», які називалися: 1) «Занят-
тя стародавніх єгиптян»; 2) «Утворення дер-
жави»; 3) «Державний лад і повстання 1750 р.
до нашої ери»; 4) «Єгипетські завоювання»;
5) «Релігія»; 6) «Культура Стародавнього Єгип-
ту» (Центральний історичний… 1941, с. 51-52;
Романова, Станиціна 2021, с. 43). Негативи гру-
пи «Репродукції» добре вписуються в тематику
розділів виставки, що можна побачити нижче в
додатку № 3, який реконструює розподіл нега-
тивів за розділами.
При аналізі інвентарної книги негати-
вів № 3 ЦІМ (додаток № 2) виявилося, що до
неї чомусь не були внесені чотири негати-
ви групи «Репродукції». Це негативи: сторін-
ка (с. 499, табл. 126) з книги німецькою мо-
вою з зображеннями єгипетських мумій та му-
мійних дошок (НА ІА 157.1.116); дві сторінки
(с. 108, 109) з книги польською мовою з ілю-
страціями: «рис. 212. Душа, що злітає над му-
мією», «рис. 213. Душа, що тулиться до свого
тіла», «рис. 216. Душа, що летить до своєї му-
мії» (НА ІА 157.1.117)3; фото бронзового по-
груддя єгипетського фараона (рис. 55) з кни-
ги німецькою мовою, опубліковане як зразок
середньовічних та новітніх мідних сплавів
(НА ІА 157.1.140); ілюстрація «рис. 21. Юве-
лир перед тиглем» (НА ІА 157.1.141) з книги
французького єгиптолога Г. Масперо (1846—
1916), перекладеної російською мовою, «Древ-
няя история. Египет, Ассирия» (Масперо 1892,
с. 21; Романова, Станиціна 2021, с. 143-145,
150, 157).
Отже, негативи з єгипетської тематики були
створені в 1938—1939 рр. у Центральному іс-
торичному музеї ім. Т. Г. Шевченка в проце-
сі побудови виставки «Пам’ятки Стародавньо-
го Єгипту». Ця виставка діяла в 1940—1941 рр.
і розміщувалася в залі № 4 на другому повер-
сі корпусу 8 (нині корп. 8, 9) Музейного містеч-
ка (нова назва ВМГ із 1939 р., щоправда, вже з
дещо іншими функціями — див. постанову РНК
УРСР № 720 від 11.07.1939 р. «Про Український
історично-культурний заповідник «Музейне міс-
течко» в Києві»; Культурне будівництво... 1959,
с. 770-771). Підготовка єгипетської виставки роз-
почалася в грудні 1937 р., про що свідчить лист
керівника відділу Скіфії та грецьких міст Пів-
нічного Причорномор’я С. В. Коршенка від
3 грудня 1937 р. до своїх колег: Я. В. Краєвського,
В. А. Маєвського, І. В. Бондаря, О. П. Сенченка і
В. Й. Довженка. У ньому він повідомляв про по-
чаток роботи над єгипетською експозицією і за-
кликав долучитися до цієї роботи (додаток № 1).
3 Переклад з польської Т. Себти.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 61
Відкрилася ж виставка у 1940 р., про що свід-
чить коротка газетна замітка, опублікована в га-
зеті «Пролетарська правда» за 10 жовтня 1940 р.:
«У Центральному історичному музеї УРСР орга-
нізований новий відділ “Єгіпет”. Тут представ-
лені цікаві зразки матеріальної культури єгіптян
— статуетки богів, яким вони поклонялись, му-
мії, саркофаг і ін. Великий інтерес являють пись-
мена стародавніх єгіптян, написані на папірусі.
Ці письмена розповідають про повстання рабів
у Єгіпті в [1]750 році до нашої ери. Виставлені
фотознімки єгіпетських замків і храмів, малюн-
ки пірамід» (Новий відділ…, с. 4).
Доля єгипетської збірки ЦІМ та його
фотонегативів у роки Другої світової
війни і у повоєнний час
Нині напрацьована потужна історіографічна
база щодо долі київських музеїв у роки Другої
світової війни, у тому числі ЦІМ (евакуація на
схід, робота під час нацистської окупації Киє-
ва в 1941—1943 рр., вивезення музейних збі-
рок у Німеччину в 1943—1944 рр., у тому чис-
лі єгипетської, їх склад, повернення в проце-
сі реституції тощо). Історію створення під час
окупації Крайового музею до- і ранньої істо-
рії (Landesmuseum für Vor- und Frühgeschichte)
частково на базі ЦІМ, його діяльність, експози-
цію, персональний склад детально висвітлили у
багатьох публікаціях С. Сорокіна, Т. Радієвська
та О. Завальна (Сорокіна, Завальна 2014; Со-
рокіна, Радієвська, Завальна 2015; 2016; 2017).
Колишня співробітниця ЦІМ Н. В. Лін-
ка (Геппенер) залишила цікаві спогади про ді-
яльність музею під час окупації, дала яскраві
характеристики його німецьким керівникам і
місцевим співробітникам (Себта, Качан (упо-
ряд.) 2016, с. 236-254). Угорський археолог
Н. Феттіх детально описав у щоденнику своє
перебування у Києві в грудні 1941 р. — січні
1942 р., де займався пакуванням збірок ЦІМ
для перевезення їх в інше приміщення (Фет-
тіх 2004). Г. O. Станиціна, опублікувала з фон-
ду П. П. Курінного, що зберігається у НА ІА,
низку документів періоду нацистської окупа-
ції щодо діяльності ЦІМ, Крайового музею до-
і ранньої історії (КМДРІ) та його співробітни-
ків (Станиціна 2011). Т. М. Себта дослідила
евакуацію фондів ЦІМ на схід у липні-серп-
ні 1941 р., діяльність ЦІМ на території Києво-
Печерської Лаври в перші місяці нацистської
окупації, причини евакуації музеїв із території
КПЛ у 1942 р. і перевезення археологічних збі-
рок ЦІМ у приміщення Музею Леніна (Себта
2016, с. 19-26, 48-52, 77-81).
У збірнику документів «Києво-Печерська
Лавра у часи Другої світової війни» в доку-
ментах, фото і коментарях висвітлюються різ-
номанітні аспекти діяльності ЦІМ—КМДРІ
та доля його збірок: структура ЦІМ, штати у
1941—1942 рр., вилучення збірки зброї з його
експозиції у жовтні 1941 р., вивезення силами
Оперативного штабу райхсляйтера Розенберґа
у вересні-жовтні 1943 р. збірок у Краків та ін.
(Себта, Качан (упоряд.) 2016, с. 306-307, 355-
366, 371-372, 380-386, 389-396, 521-531, 558-
560, 567-569, 684-685, 694-697, 901-903, 944-
949). Німецький дослідник Р. Зайц у монографії
«Княжий замок доби Відродження у Гьохш-
тедті на Дунаю — історія його будівництва та
(східно)європейські зв’язки» детально розпо-
вів про надходження в замок і перебування там
у 1944—1945 рр. культурних цінностей із му-
зеїв України, їхню післявоєнну долю, опублі-
кував низку документів щодо вивезення куль-
турних цінностей та діяльності відповідних
німецьких інституцій (Seitz 2009). Серед до-
кументів були опубліковані коректурні гранки
статті директора КМДРІ проф. Р. Штампфуса
«Крайовий музей до- і ранньої історії України
у Києві» (Rudolf Stampfuß. Das Landesmuseum
für Vor- und Frühgeschichte der Ukraine in Kiew),
яка у супроводі фотографій надавала безцінну
інформацію про довоєнну історію ЦІМ, орга-
нізацію КМДРІ, його експозицію та ін. (Seitz
2009, S. 240-272).
І останню ланку в дослідженні долі вивезе-
них збірок ЦІМ–КМДРІ становить реституція
цих збірок у 1947 р. з Мюнхенського централь-
ного збірного пункту (Munich Central Collecting
Point, МЦЗП), куди з Гьохштедта їх перевез-
ли американці, і повернення їх у Київ у грудні
1947 р. Монографія І. Лаутербах «Центральний
збірний пункт у Мюнхені. Охорона мистецтва,
реституція, початок нового» висвітлює історію
створення, діяльності МЦЗП, його персональ-
ний склад, реституцію культурних цінностей,
зокрема в СРСР (Lauterbach 2015; 2018). Про
реституцію українських культурних ціннос-
тей із МЦЗП і проблеми, пов’язані з нею, зо-
крема потрапляння окремих речей, збірок або
їхніх частин не до своїх довоєнних місць збе-
рігань, писала Т. М. Себта (Себта 2013). У на-
уковий обіг введено акт комісії з приймання
культурних цінностей, повернутих із Німеччи-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 262
ни в 1947 р., де йдеться про їх розподіл між му-
зеями УРСР, зокрема Державним республікан-
ським історичним музеєм, кол. ЦІМ, нині НМІУ
(Себта, Качан (упоряд.) 2016, с. 944-949).
І, нарешті, дві великі публікації Т. М. Раді-
євської, Т. М. Себти, С. А. Сорокіної підсумува-
ли досі напрацьовані відомості щодо діяльнос-
ті ЦІМ—КМДРІ в часи Другої світової війни та
перші повоєнні роки, висвітлили вивезення на
захід збірок КМДРІ, їхній склад, а також пово-
єнну реституцію в Україну і повернення в музей
(2018a; 2018b). Уперше опубліковано переліки
вивезених у Німеччину збірок ЦІМ—КМДРІ,
зокрема єгипетської (Радієвська, Себта, Соро-
кіна 2018, с. 830, 855-859). Повторну публіка-
цію переліку давньоєгипетських пам’яток, ви-
везених у Німеччину, здійснив М. О. Тарасенко
(2019а, с. 194: іл. 58, с. 269).
В опрацюванні такої великої монографії ав-
торки надали половинчату, а подекуди й прямо
помилкову інформацію про цей період. На с. 43
О. О. Романова і Г. О. Станиціна змальовують
долю єгипетської колекції в період Другої світо-
вої війни та повоєнний період: «Під час Другої
світової війни колекцію єгипетських артефак-
тів вивезли до міста Уфи 4 […] Після звільнення
Києва колекцію разом з іншими колекціями по-
вернули саме до Центрального історичного му-
зею ім. Т. Шевченка, а не до Державного істо-
рико-культурного заповідника “Києво-Печер-
ська Лавра”. Але, оскільки жодних документів
разом із пам’ятниками не було, музей не взяв її
на свій баланс, і значна частина її була переда-
на до Одеського археологічного музею в 1959 р.,
а невелика частина залишилась у Києві. При
цьому окремі пам’ятки передали до Держав-
ного історико-культурного заповідника “Киє-
во-Печерська Лавра”, а частина з них відійшла
до Київського музею західного та східного мис-
тецтва. Висновки про такий розподіл були зро-
блені на основі досліджень архівних матеріа-
лів, та в першу чергу негативів з Наукового ар-
хіву Інституту археології».
На жаль, авторки не уточнюють, які саме
«архівні матеріали» і як саме негативи довоєн-
них фотографій допомогли їм з’ясувати всі на-
ведені перипетії долі київської єгипетської ко-
лекції в часи Другої світової війни та повоєнно-
го періоду. Утім, цю проблематику, як зазначено
вище, вже неодноразово досліджували україн-
4 На жаль, і в інших публікаціях іноді трапляється це не-
коректне та не обґрунтоване документами твердження.
Див.: Сошніков 2018, с. 184.
ські науковці (Сорокіна, Завальна 2014; Соро-
кіна, Завальна, Радієвська 2015; Себта 2016,
с. 17-23; Сорокіна, Завальна, Радієвська 2016;
Радієвська, Себта, Сорокіна 2018a; 2018b; Та-
расенко 2019b, с. 32-33, 194: іл. 58, с. 269).
Насправді ситуація з єгипетською колекці-
єю була дещо іншою. На початок Другої сві-
тової війни єгипетська колекція колишніх ки-
ївських музеїв із 1936 р. перебувала в зібран-
ні відділу Скіфії та грецьких міст Північного
Причорномор’я ЦІМ. Із нападом Німеччини на
СРСР відразу постало питання про підготовку
до евакуації найцінніших збірок та експонатів
музею. Були дві т. зв. хвилі евакуації музейної
колекції ЦІМ — у липні та серпні 1941 р. Збірки
й окремі експонати першої хвилі евакуації спа-
ковано протягом 30 червня — 5 липня 1941 р.
Не пізніше 9 липня приблизно 50 (за іншими
даними 47: Кот 2011, с. 238) ящиків з експона-
тами ЦІМ було завантажено на баржу, що йшла
до Дніпропетровська (нині м. Дніпро). Звід-
ти потягом вони були відправлені через Хар-
ків в Уфу, куди надійшло 11 ящиків. 25 серп-
ня 1941 р. їх прийняв Башкирський державний
художній музей ім. М. В. Нестерова. Ще один
ящик з експонатами ЦІМ виявився серед май-
на АН УРСР і був переданий в Уфі 23 жовтня
1942 р. представнику Музейних фондів НКО
УРСР (в евакуації українські музейні ціннос-
ті системи НКО були об’єднані в Музейні фон-
ди НКО УРСР, або коротко — Музейні фонди
УРСР). Серед 12 ящиків, що опинилися в Уфі,
був і ящик відділу Скіфії та грецьких міст Пів-
нічного Причорномор’я, який містив кераміку,
прикраси, речі зі скарбів, золоті фібули, бляш-
ки та ін. (Себта 2016, с. 19-22). Маршрут дру-
гої (серпневої) хвилі евакуації збірок ЦІМ про-
лягав через Харків в Уфу. Кількість ящиків зі
збірками ЦІМ, що опинилися в Харкові, невідо-
ма. Їхня доля була нещасливою. Частину з них
пограбовано, ще частину вдалося відправи-
ти разом з експонатами Харківського історич-
ного музею потягом на схід. На жаль, 10 жов-
тня 1941 р. на станції Алєксєєвка Білгородської
обл. цей потяг був розбомблений. Із довідки від
25 січня 1944 р., складеної для Надзвичайної
державної комісії зі встановлення та розсліду-
вання злочинів німецько-фашистських загарб-
ників, дізнаємося: «З відділу Скіфії та грецьких
причорноморських колоній евакуйовано всі зо-
лоті та срібні речі з розкопок скіфських курга-
нів, унікальні зразки кераміки з розкопок Ольвії,
окремі посудини з розкопок “полів поховань”
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 63
та скарби срібних речей VI-VII ст. (Мартинів-
ський скарб та ін.)»5 (Государственный архив
Российской Федерации, ф. 7021, оп. 116, д. 282,
л. 16 об., 25-26; Український вільний універ-
ситет, фонд П. П. Курінного, спр. 34, арк. 1-2;
Себта 2016, с. 22). Як бачимо, єгипетські речі в
обох випадках не згадуються. Вони залишили-
ся у фондах музею в окупованому Києві.
До жовтня 1943 р. давньоєгипетські пам’ятки
не експонувалися, а зберігалися у фондосховищі
створеного німцями приблизно у червні-липні
1942 р. Музею до- і ранньої історії, який із серед-
ини січня 1943 р. називався Крайовий музей до- і
ранньої історії (КМДРІ), а серед місцевих спів-
робітників — Археологічний музей. Він розта-
шувався в приміщенні колишнього Музею Лені-
на (до того Педагогічний музей, нині Київський
міський Будинок учителя) за адресою вул. Во-
лодимирська, 57. КМДРІ включав археологіч-
ні збірки ЦІМ, Центрального антирелігійного
музею УРСР (нині його правонаступник Націо-
нальний заповідник «Києво-Печерська Лавра»),
Інституту археології та Інституту геологічних
наук АН УРСР. Левову частку зібрання КМДРІ
складали археологічні збірки, не евакуйована
частина нумізматичної колекції, архів, фототе-
ка і бібліотека ЦІМ, на другому місці за обсягом
були матеріали Інституту археології (археологіч-
ні збірки, фототека, архів і бібліотека). Очолю-
вали КМДРІ: до листопада 1942 р. др. П. Ґрімм,
приблизно до середини січня 1943 р. тимчасово
др. Й. Бенцінґ та з другої половини січня 1943 р.
проф. Р. Штампфус (Сорокіна, Завальна 2014,
с. 445-454; Сорокіна, Завальна, Радієвська 2015,
с. 288-291; Радієвська, Себта, Сорокіна 2018a,
с. 811-812; 2018b, с. 16-17).
21 листопада 1942 р. при райхскомісарі
України був утворений Крайовий інститут
до- і ранньої історії (Landesinstitut für Vor-
und Frühgeschichte beim Reichskommissar für
die Ukraine) з місцем осідку в Києві «для за-
безпечення збереження, зберігання і вивчення
всіх пам’яток до- і ранньої історії та архео-
логічних знахідок, а також для здійснення
націонал-політично важливих досліджень».
Компетенція цього інституту поширювала-
ся на всю територію Райхскомісаріату Укра-
їна, зокрема на КМДРІ, який відтоді перей-
шов під його управління (Сорокіна, Заваль-
на 2014, с. 447; Радієвська, Себта, Сорокіна
2018a, с. 812).
5 Тут і далі переклад з російської М. О. Тарасенка.
У вересні-жовтні 1943 р. у зв’язку з наступом
радянських військ археологічні збірки, окремі
експонати, допоміжні матеріали, архів, фототе-
ка, бібліотека КМДРІ і зокрема давньоєгипет-
ські пам’ятки були вивезені в шести вагонах до
Кракова, звідти в лютому 1944 р. у м. Гьохш-
тедт (Höchstädt) в Баварії, а після закінчення
війни вже американцями — в Мюнхенський
центральний збірний пункт для їхньої реститу-
ції (Seitz 2009, S. 143-166, 240-293; Радієвська,
Себта, Сорокіна 2018a, с. 815-820; 2018b, с. 37-
39). Один із потягів з відправленими культурни-
ми та археологічними цінностями з українських
музеїв до Кракова, а потім Гьохштедта супрово-
джував колишній директор ВМГ (1926—1933),
а у 1942—1943 рр. заступник директора КМДРІ
П. П. Курінний, який із 1944 р. проживав у Ні-
меччині, спочатку в Гьохштедті, потім у Мюн-
хені (Кот 2008, с. 522-523).
У Кракові були складені загальні описи ви-
везених із Києва музейних колекцій, архео-
логічних збірок та допоміжних матеріалів
КМДРІ, з-поміж них і великогабаритних дав-
ньоєгипетських пам’яток. Згідно зі складеним
німецькою мовою описом, який містив вхідну
дату 10 грудня 1943 р., «евакуйовані» до Німеч-
чини були: 1 саркофаг (Sarkophag), 4 антропо-
їдних саркофаги (Mumiensarg) і якась «модель
будинку» (Hausform), під якою слід розумі-
ти скриньку для каноп із колишнього зібрання
КХПНМ (див. про це далі). Дрібні речі та му-
мії, які також були вивезені, в опис не потра-
пили (Кот, Коренюк, Себта 1998, с. 5-6; Радієв-
ська, Себта, Сорокіна 2018a, с. 830; Тарасенко
2019b, с. 194: іл. 58, с. 269).
З іншого боку, про вивезення німцями єги-
петської збірки й фототеки ЦІМ та ІА дізнаємо-
ся з акту про пограбування німецькими загарб-
никами музеїв на території Києво-Печерської
лаври від 3 грудня 1943 р.: «15) Вивезено відділ
єгипетських старожитностей — 4 саркофаги,
3 мумії, мумія крокодила, ушебті та інші дрібні
предмети. 16) Вивезені всі фото-негативи, як
фондів Історичного музею, так і Археологічно-
го інституту Ака[емії] Наук УРСР — до 10000
одиниць» (Себта, Качан (упоряд.) 2016, с. 910).
Кількість вивезених саркофагів, як бачимо, на-
чебто відрізняється від німецького списку. Ки-
ївська єгипетська колекція, сконцентрована у
ЦІМ, як вище зазначалося, налічувала всього
чотири саркофаги та п’ять мумій. Три антро-
поїдні саркофаги були з муміями (№ ас-13456,
ас-13457, ас-13458), один (прямокутний) — без
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 264
мумії (№ ас-13451) та ще дві окремі мумії лю-
дей (№ ас-13393, ас-13438). Очевидно, за чет-
вертий антропоїдний саркофаг (п’ятий зага-
лом) німецького списку було сприйнято чохол
(футляр) дитячої мумії ЦІМ (інв. № ас-13415),
яка нині зберігається в Одеському археологіч-
ному музеї (№ 71696), через що виникла така
розбіжність у цифрах.
Згідно з німецьким списком, крім скриньки
для каноп (у документі «модель будинку»), з ко-
лишнього зібрання КХПНМ, яка востаннє зга-
дується в цьому переліку і нині вважається втра-
ченою, було вивезено «Саркофаг». Це саркофаг
типу ḳrsw (205×76 см), який раніше перебував
у зібранні КХПНМ. Його подарував КХПНМ
Б. І. Ханенко, який придбав його в 1903 р. в
Єгипетському музеї в Каїрі, що продавав пред-
мети з урядових розкопок (Berlev, Hodjash
1998, p. 32, No. 41) (детально про це див. ниж-
че). Покажчик відділу археології КХПНМ зга-
дував його як «2. Саркофаг дерев'яний, розпис-
ний, епохи Птолемеїв, знайдений у верхньому
Єгипті в Акхмімі (Давній Панополіс); на сарко-
фазі знаходиться напис ієрогліфами, небіжчик
“Нес-Па-Гутер” син “Гірт-Кхета”, народже-
ний від пані “Па-Дю-Хір-Па-Кхот”» (Киев-
ский художественный... 1906, с. 57; 1911, с. 55;
1913, с. 55). Він був внесений 15 січня 1924 р.
до каталога Першого державного музею, пе-
рейменованого в серпні 1924 р. на ВУІМ (кол.
КХПНМ), за № 26125: «Саркофаг дерев’яний
розмальований, І в. до Р.Х. [...]» з приміткою:
«З збірки Б. І. й В. М. Ханенко» (НМІУ, «Архео-
логічний каталог», т. ІІ, кн. ІV, с. 145 6). 29 серп-
ня 1924 р. саркофаг надійшов із ВУІМ у ЛМКП
(НА НХМУ, оп. 1, од. зб. 33, арк. 33зв.; Раді-
євська, Себта, Сорокіна 2018a, с. 856; 2018b,
с. 37; Романова, Станиціна 2021, с. 36;), а
31 січня 1936 р. — із ВМГ у ЦІМ, де отримав
інвентарний № ас-13451: «Саркофаг з віком,
дерев’яний, простокутий, білуватого кольору.
На раменах має квадратної форми стовпи, на
яких чотири дерев’яні кобчика. Поверхня сар-
кофага вкрита ієрогліфами та малюнками»
з припискою: «Саркофаг воїна (№ 3)» (НМІУ,
фонди, «Інвентарна книга відділу Скіфії та
грецьких колоній Причорномор’я № 7»). На-
прикінці війни він перебував у замку Нойбурґ
м. Гьохштедт, звідти 20 листопада 1945 р. під
№ 1536, наданим у Гьохштедті, надійшов до
МЦЗП і отримав новий мюнхенський № 15520.
6 На сторінці помилково зазначено рік запису як 1923.
До Картотеки власності мистецьких об’єктів
МЦЗП під № 15520 внесено три його части-
ни: а) розписний дерев’яний саркофаг, розмі-
ри 200×70×70 см; б) мальовані дерев’яні до-
шки віка саркофага, розміри 200×30 см; в) зо-
браження померлого на віці саркофага, розміри
175×60×25 см (BArch/B-323/727/15520; див. за
№ 15520 у базі даних: www.dhm.de/datenbank/
ccp). Під час реституції СРСР 15 квітня 1947 р.
саркофаг вибув до Берліна, а звідти повернув-
ся до Державного республіканського історич-
ного музею УРСР (ДРІМ, кол. ЦІМ) за актом
№ 287 від 4 лютого 1948 р. в ящику № У-957
(200×75 см) з мумією всередині (!): «Сарко-
фаг єгипетської мумії, дерев'ян[ий], розписа-
ний сюжетами з єгипетського життя, з мумі-
єю всередині!» (НМІУ, відділ обліку, акт № 287
від 4.02.1948 р.). За актом № 1 від 4 вересня
1959 р. цей саркофаг був переданий до Одесь-
кого археологічного музею (НМІУ, відділ архе-
ології, б/№; див. також НМІУ, фонди, «Інвен-
тарна книга відділу Скіфії та грецьких колоній
Причорномор’я № 7», ас-13451) і записаний до
інвентарної книги ОАМ за № 71701: «Сарко-
фаг, що за формою імітує будинок зі входами.
Віко у вигляді склепіння. На трьох стовпцях —
статуетки кобчиків» (Berlev, Hodjash 1998,
p. 32, No. 41; Буравчук, Тарасенко 2020, с. 24,
177, іл. 2).
Також до Німеччини були вивезені ще 4 ан-
тропоїдні саркофаги (насправді три і один чо-
хол/футляр дитячої мумії – див. вище), вкладе-
ні в ящики. Чи були в них мумії, у німецькому
документі не уточнювалося. За даними Карто-
теки мистецьких об’єктів МЦЗП, 15 листопа-
да 1945 р. із Гьохштедта до Мюнхена надійшли
три дерев’яні мальовані антропоїдні саркофа-
ги: 1) гьохштедтський № 266/1, мюнхенський
№ 14210, розміри 180×50×60 см; 2) гьохштедт-
ський № 266/2, мюнхенський № 14210, розмі-
ри 200×50×60 см; 3) гьохштедтський № 268,
мюнхенський № 14212, розміри 190×40×50 см
(BArch/B–323/727/14210, 14212; див. № 14210,
14212 у базі даних: www.dhm.de/datenbank/
ccp). У процесі реституції СРСР 15 квітня
1947 р. ці предмети також вибули до Берліна,
а звідти повернулися в ДРІМ у 1948 р. Згідно
з актами комісії з розподілу цінностей, повер-
нутих із Німеччини, у ДРІМ надійшли три му-
мії в «ящиках» (імовірно, це ті «ящики», у яких
вивозилися антропоїдні саркофаги з муміями)
та одна мумія в мальованому саркофазі (НМІУ,
відділ обліку, акти № 287, № 641, № 653 від
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 65
4.02.1948 р., акт № 739 від 17.02.1948 р.). Крім
мумій, акти згадували не внесені до німецького
переліку ушебті, скарабеї, прикраси (НМІУ, від-
діл обліку, акт № 74 від 19.01.1948 р., акт № 199
від 30.01.1948 р.). У серпні 1946 р. відряджена
на Ягодинську митницю (Волинська обл.) спів-
робітниця музею Л. П. Шевченко отримала му-
мію і саркофаг (НА НМІУ, ф. Р-1260, оп. 1-«л»,
спр. 4, арк. 75). Таким чином, до ДРІМ у 1946—
1948 рр. сумарно повернулися всі вивезені згід-
но з німецьким списком п’ять саркофагів (три
антропоїдних, один прямокутний і один чохол
від мумії) і всі п’ять мумій, що були в київській
єгипетській збірці (Себта 2013, с. 227-229; Ра-
дієвська, Себта, Сорокіна 2018a, с. 820, 856-
860; 2018b, с. 36-37).
У 1958 р. «з метою поповнення антирелі-
гійної виставки заповідника-музею “Києво-
Печерська Лавра” експонатами» до Держав-
ного історико-культурного заповідника «Ки-
єво-Печерська Лавра» (ДІКЗКПЛ) належало
передати «давньоєгипетські саркофаги з му-
міями» у кількості чотирьох одиниць згідно
з наказом № 7 від 7 лютого 1958 р. началь-
ника Головного управління в справах куль-
турно-освітніх установ Міністерства куль-
тури УРСР В. Буцола (НМІУ, фонди, відділ
археології, б/№). По суті, це була передача за-
днім числом. З 1949 р. по 1963 р. на верхній
території ДІКЗКПЛ у корп. 4 діяла виставка
«Печери і муміфікація» (Масалова, Жданова
2006, с. 25, 28-29). Тематико- експозиційний
план 3-го розділу виставки — «Мощі та мумі-
фікація» розробила в 1949 р. завідувач відді-
лу «Київська Русь» ДРІМ Н. Лінка-Геппенер
(див. звіт за 1949 р. відділу «Київська Русь»
ДРІМ. Державний архів м. Києва, ф. Р-1260,
оп. 2, спр. 25, арк. 12; Києво-Печерська Лав-
ра... 2016, с. 184: коментар 84*). У цьому роз-
ділі на виставці були представлені єгипетські
пам’ятки: мумія крокодила, віко антропоїдно-
го саркофага, мумія людини (див. фото тре-
тього розділу виставки з рукописного путівни-
ка по ній: НЗКПЛ, КПЛ-А-1655 та схему огля-
ду виставки за 1952 р. із позначкою «Мумия
египетская»: Масалова, Жданова 2006, с. 28).
Це свідчить про те, що єгипетські пам’ятки,
які нині зберігаються в Національному за-
повіднику «Києво-Печерська Лавра», — му-
мії людини (КПЛ-Арх-827), крокодила (КПЛ-
Арх-826), два віка саркофагів (КПЛ-Арх-829,
КПЛ-Арх-838), скриня саркофага (КПЛ-
Арх-828), були передані туди у 1949 р. на ви-
ставку «Печери і муміфікація», а офіційне
оформлення відбулося лише в 1958 р.
У 1959 р. відбулося останнє велике перемі-
щення київської колекції єгипетських старо-
житностей, яке було наслідком тогочасної за-
гальносоюзної тенденції до укрупнення колек-
цій провінційних музеїв за рахунок надходжень
із великих зібрань столиць радянських респу-
блік. Згідно з розпорядженням Міністерства
культури УРСР № 200-р від 10 серпня 1959 р.
за підписом заступника міністра Г. Шаблія (Та-
расенко 2019b, с. 195, іл. 60), в Одеський ар-
хеологічний музей (ОАМ) було передано сім
предметів із фондів ДРІМ (Радієвська, Себта,
Сорокіна 2018a, с. 857-859, прим. 114; 2018b,
с. 36). Ці предмети передано в ОАМ згідно з
актом № 1 від 4 вересня 1959 р. (НМІУ, від-
діл археології, б/№). Список переданих пред-
метів такий: «1. Саркофаг із мумією жерця
№ ас-13456 7. 2. Саркофаг із мумією співач-
ки № ас-13457. 3. Саркофаг воїна (без мумії)
№ ас-13451. 4. Саркофаг невідомого (без му-
мії) № ас-13458. 5. Футляр від мумії малень-
кої дитини № ас-13415. 6. Ступня лівої ноги
муміі № ас-13413. <7. Канопа вапнякова № ас-
13337>8» з однією відмінністю — саркофаг
Несмут (в акті «Саркофаг неизвестного […]
№ ас 13458») по прибутті в Одесу виявився з
«останками мумії». В ОАМ цим артефактам
надали інвентарні № 71695-71701 (Тарасенко
2019b, с. 33-34, 195, іл. 60).
Окремі зауваження за змістом
Монографія-каталог О. О. Романової та
Г. О. Станиціної містить низку помилкових су-
джень і неточностей як з позиції музейної іс-
торії, так і єгиптології. Наведемо найголовні-
ші з них.
1. На с. 14 авторки згадують про порятунок
під час окупації Києва архівних фондів ІА, ви-
кинутих німцями на вулицю з його будинку на
бул. Т. Шевченка, 14, де вони лежали яийсь час
під дощем. «Співробітники Інституту архео-
логії підбирали їх і переносили те, що ще не на-
мокло остаточно, до сусідньої будівлі (нині Пе-
дагогічний музей)». Такий епізод, справді, мав
місце. Приблизно наприкінці вересня – почат-
ку жовтня 1941 р. німецькі військові, які зайня-
7 Номер за довоєнною інвентарною книгою ЦІМ (НМІУ,
фонди, «Інвентарна книга відділу Скіфії та грецьких
колоній Причорномор’я № 7»).
6 Вписано олівцем.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 266
ли будинок ІА, викинули на вулицю архівні ма-
теріали інституту та картотеку Комітету охоро-
ни пам’ятників культури при НКО УРСР, який
також тут містився. Але перенесли ці матеріали
співробітники ІА не до Педагогічного музею
(нині Київський міський Будинок учителя), а
до двох будинків АН УРСР по вул. Леніна (нині
Богдана Хмельницького), 15 та вул. Короленка
(нині Володимирська), 55. У Педагогічний му-
зей по вул. Володимирська, 57 ІА перемістився
пізніше — в травні-червні 1942 р. (Себта, Ка-
чан (упоряд.) 2016, с. 301-302, 406; Іванцова-
Костенко 2005, с. 104). Красномовно про цей
епізод свідчить лист археолога І. М. Самойлов-
ського (1881—1973) від 26 червня 1942 р. до
керівника Окружного управління до- і ранньої
історії Київської генеральної округи (цю поса-
ду обіймав тоді др. П. Ґрімм), опублікований у
додатку № 4.
2. На с. 28 авторки зазначають, що закупівля
єгипетських артефактів Б. І. Ханенком відбула-
ся в «часовому проміжку між 1903 р., коли ці
артефакти були виставлені в Каїрському музеї
для продажу, що відповідно було задокументо-
вано, і 1905 р., коли про цей факт було вказано
у покажчику до Київського художньо-промис-
лового музею».
Насправді єгипетські старожитності Б. І. Ха-
ненко (1849—1917) придбав під час його подо-
рожі в Єгипет для попередника цього закладу —
Київського музею старожитностей та мистецтв
у 1903 р. (Известия... 1903, с. 51-52; Ковтанюк,
Шовкопляс 1995, с. 7-8), і саме для нього того ж
року було видано дійсно перший покажчик єги-
петської колекції під назвою «Киевский музей.
Древности Египта» (Киевский музей... 1903;
див. докл. Буравчук, Тарасенко 2020, с. 22-28,
177-178). На підставі наявних публікацій мож-
на спробувати навіть конкретизувати час, коли
Б. І. Ханенко міг придбати артефакти в Каїр-
ському музеї. Перший опис київської колек-
ції єгипетських предметів має хронологічний
маркер: «Дозволено цензурою Киев, 23 Мая
1903 г.» (Киевский музей... 1903, с. 2).
Згідно з цим описом, серед єгипетських ста-
рожитностей, придбаних Б. І. Ханенком в Ка-
їрі, був саркофаг, який належав чоловікові на
ім’я «Нес-Па-Нутер, син Гірт-Кхета, наро-
джений від пані Па-Дю-Хір-Па-Кхот» (Ки-
евский музей... 1903, с. 9). Це саркофаг типу
ḳrsw, що належав за сучасним читанням Не-
спанечеру, сину Хор(ем)ахбіта та Тадіхорпахе-
ред (див. нижче). Із 1959 р. він зберігається в зі-
бранні ОАМ під інв. № 71701, але не експону-
ється (Berlev, Hodjash 1998, p. 32, No. 41).
У 1905 р. цю саму пам’ятку згадує в одній
зі своїх статей німецький єгиптолог В. Шпі-
ґельберґ. Він наводить імена власника сарко-
фага та його батьків, а також зауважує, що ці
дані йому повідомив колега Ґ. Штайндорф,
який переписав їх із саркофага в залі прода-
жів (Salle de vente) Каїрського музею взимку
1903 р. (Spiegelberg 1905, S. 85). Таким чином,
період часу, протягом якого Б. І. Ханенко при-
дбав, доправив до Києва й підготував єгипет-
ські артефакти до експонування, це січень-тра-
вень 1903 р. Цю колосальну роботу було про-
ведено в надзвичайно короткий термін, що
вочевидь потребувало від учасників цього про-
цесу чималих зусиль. Перші згадки в пресі про
придбання Б. І. Ханенком колекції єгипетських
старожитностей датуються червнем 1903 р.
(Московские ведомости, 14.06.1903, № 161;
Исторический вестник, июнь 1903, с. 1152; Из-
вестия... 1903, с. 51-52).
Упродовж 1903—1904 рр. експонована в
Київському міському музеї старожитностей та
мистецтв (попередник КХПНМ) єгипетська ко-
лекція була приватною власністю Б. І. Ханен-
ка. Власне, подарувати її музейній установі він
вирішив лише в грудні 1904 р. з нагоди освя-
чення та офіційного відкриття КХПНМ, яке
урочисто відбулося 30 грудня 1904 р. Цю по-
дію широко висвітлювала газета «Киевлянин»:
«… голова правління, Б. І. Ханенко […] заявив
про пожертву музею з нагоди його освячення
всіх, які нині перебували в музеї колекцій В. М.
та Б. І. Ханенків. […] Крім цих колекцій, що ма-
ють місцевий характер, В. М. та Б. І. Ханен-
ки жертвують музею і свою колекцію єгипет-
ських старожитностей. Усі пожертвування
В. М. та Б. І. Ханенків складають близько 2900
предметів і оцінюються в 67000 рублів» (Киев-
лянин 1904, с. 4).
3. На с. 29 і далі неодноразово по тексту
(напр. с. 124, 129) та в інших публікаціях од-
ного з авторів (Романова 2017, с. 187-188) ука-
зано, що укладачем опису єгипетської колекції
в «першому» виданні покажчика від 1905 р. є
видатний український археолог В. В. Хвойка
(1850—1914). Це твердження хибне. Як ука-
зано вище, перший опис зібрання єгипетських
старожитностей із колекції Б. І. Ханенка було
зроблено в 1903 р., і надалі він без змін пере-
видавався в кількох випусках «Краткого ука-
зателя предметов» відділу археології КХПНМ
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 67
за 1905, 1906, 1911 та 1913 рр. (Киевский
художественный... 1905, 1906, 1911, 1913).
Проте у виданні 1906 р. вказано ініціали ав-
тора передмови та опису єгипетської колекції
— «Б. Х.» (Киевский художественный... 1906,
с. 56). Безперечно, це Богдан Ханенко, а не Ві-
кентій Хвойка, який зробив опис лише архео-
логічного зібрання музею.
4. На с. 31 автори наводять дані про склад
лота № 6 із т. зв. «дару хедива». Мова йде про
старожитності з відкритого 1891 р. у місцевос-
ті Дейр ель-Бахрі в Західних Фівах т. зв. дру-
гого тайника мумій, відомого під назвою Баб
ель-Гусус. У двох підземних галереях цього
тайника було виявлено 153 жрецькі похован-
ня часу ХХІ династії, і він залишається най-
більшим із досі відомих колективних похо-
вань єгипетської аристократії (див. докладні-
ше Niwiński 1988, р. 25-27; Lipińska 1993-1994,
р. 48-59; Sousa 2017, р. 21-33; Sousa, Amenta,
Cooney 2021, р. 11-23). 1893 р. правитель Єгип-
ту хедив Аббас II Хільмі (1874—1944) вирішив
подарувати частину знайдених у тайнику ар-
тефактів 17 дружнім країнам. У результаті же-
ребкування (а не «аукціону», як стверджують
авторки монографії на тій самій с. 31), прове-
деного 10 червня 1893 р. в Каїрі, Російській ім-
перії дістався лот № 6. У лютому 1894 р. ці ар-
тефакти доставлено морем до Одеси.
У Державному архіві Одеської області
(ДАОО) зберігається лист єгипетської Служби
старожитностей французькою мовою з описом
складу цього лота (ДАОО, ф. 2, оп. 1, спр. 2022,
арк. 6-7; див. публікацію цього документу: Та-
расенко 2019b, с. 245-253). Посилаючись на цей
лист, авторки на с. 31 вказують, що лот скла-
дався з п’яти саркофагів, трьох «погребальних
скриньок» та 46 «статуеток (чи ушебті)». Утім,
ці дані не відображають реальний склад лота.
Річ у тім, що авторки при розгляді цієї пробле-
матики посилаються на дослідження ХХ ст.
С. В. Доніча (публікації відсутні), Л. П. Лати-
шевої (Латышева 1963, с. 127-128), а також на
неопублікований каталог єгипетської колек-
ції ОАМ О. Д. Берлєва та Н. Г. Доконт (Берлев,
Доконт 1983). Натомість проігноровано доволі
велику історіографію, яка склалася на сьогодні
щодо лота № 6, і зокрема в Україні (напр., Тара-
сенко 2017; 2019а; 2020; Tarasenko 2021).
Нові архівні документи з ДАОО вказують,
що лот № 6 складався із шести саркофагів,
чотирьох мумійних кришок, трьох скриньок
для ушебті, трьох фрагментів пелен мумій та
92 ушебті (Тарасенко 2019b, с. 19-20). Кількість
46 у листі Служби старожитностей пояснюється
тим, що в ньому надано список імен власників
ушебті, а до лота входило по два ушебті кожно-
го власника. Також помилкове твердження авто-
рок, що начебто всі старожитності з дару хедива
спочатку планувалося залишити в «Одеському
міському музеї» (с. 31), яке не підтверджуєть-
ся документально. У дійсності документи свід-
чать, що при огляді ящиків зі старожитностями
в Одеському порту представник Одеського то-
вариства історії та старожитностей відмовився
тимчасово розмістити їх у музеї товариства че-
рез брак місця (Тарасенко 2019b, с. 15-60).
1895 р. в Новоросійському (Одеському) уні-
верситеті відбувся розподіл старожитностей
лота № 6 на десять частин та розсилка їх різ-
ним музеям при вищих навчальних закладах
Російської імперії. Одна з частин залишилась
в Одесі, в Музеї красних мистецтв і старожит-
ностей при університеті. Авторки рецензова-
ної монографії-каталога коректно вказують ло-
кації, куди були направлені частини лота № 6,
посилаючись загалом на статтю А. А. Карцева
(Карцев 1962, с. 259-269), тоді як в ній зазначе-
ній проблемі було присвячено лише невеликий
малоінформативний абзац. Детально ж про це
йдеться в документах з Російського державно-
го історичного архіву, а саме у справі з промо-
вистою назвою «Дело департамента народного
просвещения о распределении в дар правитель-
ством хедива памятников древности, 14 марта
1894 г. — 7 сентября 1895 г.» (ф. 733, оп. 142,
спр. 1287) (публікацію цього комплексу джерел
див.: Тарасенко 2020).
На с. 32 авторки коректно вказують, що
одна з частин лота № 6 (саркофаг Несмут,
комплект A.48 / ex Cairo J.E. 29634) була до-
ставлена 1895 р. в Археологічний музей при
Університеті св. Володимира в Києві, але
ставлять під сумнів, що туди були направле-
ні ушебті. Це аргументується тим, що: «Спи-
сок статуеток (чи ушебті) із документу із
ДАОО 9 фіксує імена власників ушебті (чи
статуеток). З іншого боку, список Б. А. Ту-
раєва (Тураев 1899 10, с. 207) вказує імена
власників ушебті із Археологічного музею
Київського Імператорського університету
9 Мова йде про вище згадуваний супровідний лист Служ-
би старожитностей до лота № 6.
10 Авторки вказують між тим некоректний рік цієї публі-
кації: 1900.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 268
Святого Володимира. Але імена в обох спис-
ках не збігаються».
Насправді до вказаного музею, окрім сар-
кофага Несмут, було відправлено 10 ушебті та
один фрагмент пелени мумії (Тарасенко 2019b,
с. 20, 29). Імена за списками Служби старожит-
ностей та Б. О. Тураєвим насправді збігаються.
Ушебті № 4, 5 за Б. О. Тураєвим можуть бути
ідентифіковані з № 13 («Ankh n mout» = Ан-
хенмут) або № 18 («Bok n mout» = Бакенмут)
за списком Служби старожитностей 11. Ушебті
№ 6, 7 за Б. О. Тураєвим (Тураев 1899, с. 207)
відповідають № 46 («Nesi pa hiran» = Несіпа-
херана), № 10, 11 (Тураев 1899, с. 207; пор.
Berlev, Hodjash 1998, р. 95, No. 84, 85) відпові-
дають № 38 («Nesi amon» = Несіамун), № 12, 13
(Тураев 1899, с. 207; пор. Berlev, Hodjash 1998,
р. 95, No. 86, 87) відповідають № 33 («Ankh
s n mat» = Анхесенмут). Отже, загалом кіль-
кість ушебті з іменами в київському зібранні,
які можна ідентифікувати як такі, що походять
із Бāб ель-Гусус, складає вісім. На ще двох,
№ 8, 9 за Б. О. Тураєвим, написи вже виявилися
стертими (Тураев 1899, с. 207). Таким чином,
усі десять ушебті з київської частини лота № 6
наприкінці ХІХ ст. були в київському універси-
тетському зібранні (пор. Berlev, Hodjash 1998,
р. 95, No. 86, 87). Натомість невідомою є сучас-
на локалізація цих статуеток.
5. На с. 32 щодо саркофага жінки на ім’я
Хонсуірдіс авторки зазначають: «Його похо-
дження невідоме, саркофаг не належав до ре-
чей, перерахованих у дарі хедива». Справді, у
дарі хедива цього саркофага не було, але він
був у збірці Археологічного музею Київсько-
го університету. В інвентарній книзі він запи-
саний разом із мумією, що знаходилася в ньо-
му, під № 1207: «Мумия — женщина и ее гроб.
[Найдено] в Египте. Пожертвовано 19 мая
1860 г. воспитанником нашего Университета
Лазарем Иосифом Шкуратовским» (НМІУ,
відділ археології, «Книга для записи вещей
Музея древностей и искусств Императорско-
го университета св. Владимира. По разряду
древностей»). У Б. Тураєва: «(1207 по описи).
Деревянный саркофаг с мумией, поздняго жел-
таго типа Ливийской эпохи. 1,27 м дл[ина].
0,82 м ш[ирина] крышки. 0,735 м ш[ирина]
дна» (Тураев 1899, с. 205). Імовірно, разом
11 Транслітерація Тураєва Ix(?)-n-Mwt (Тураев 1899,
с. 207, № 4, 5) допускає варіанти ототожнення як з Anx-
n-Mw.t (№ 13), так і з BAk-n-Mw.t (№ 18). Пор.: Berlev,
Hodjash 1998, p. 95, No. 82, 83.
з іншими давньоєгипетськими пам’ятками
АМ КУ саркофаг Хонсуірдіс 22 грудня 1928 р.
було передано до ВМГ (безпосередньо мумія
і саркофаг у витягу з інвентарної книги фон-
дів ВМГ не згадуються, але записані інші єги-
петські пам’ятки АМ КУ — див. НА НМІУ,
ф. Р-1260, оп. 1-д, од. зб. 31, арк. 13-17, 19 та
ін.), а 31 січня 1936 р. надійшов до ЦІМ і отри-
мав № ас-13457: «Саркофаг з віком дерев’яний,
пофарбован[ий] в ясно жовтий колір. Поверх-
ня саркофага розмальована», олівцем припис-
ка: «(саркофаг № 2) — погребение певицы хра-
ма». Саркофаг Хонсуірдіс із мумією всереди-
ні було передано до ОАМ 4 вересня 1959 р. за
актом № 1, де він отримав № 71700: «Сарко-
фаг із мумією співачки з розписом та написа-
ми. Загальний фон саркофагу — жовтий. [Де-
рево]. 169 см. Є тріщини на саркофазі. Мумія
без голови». Імовірно, голова цієї мумії збе-
рігалася в ЦІМ за інв. № ас-13412 — «голова
від мумії» (Радієвська, Себта, Сорокіна 2018a,
с. 858; 2018b, с. 38).
6. На с. 32-33 авторки рецензованої праці
розглядають приватну колекцію давньоєгипет-
ських старожитностей А. В. Прахова (1846—
1916). Це зібрання, за даними Б. О. Тураєва, на-
раховувало 157 артефактів (Тураев 1899, с. 208-
216), які перебували в Києві до 1897 р., коли
А. В. Прахов переїжджає до Санкт-Петербурга,
де очолює університетську кафедру історії
красних мистецтв. При цьому авторки допус-
каються суттєвих неточностей.
Щодо колекції Прахова вони зазначають:
«Невідомо, де зараз перебуває ця колекція,
можливо, що деякі із предметів, представле-
них на негативах Наукового архіву Інституту
археології НАНУ, можуть походити із колекції
А. В. Прахова, наприклад, рука людської мумії»
(с. 33). Насправді, доля єгипетської колекції
Прахова добре відома. У 1897 р. він перевозить
її до Санкт-Петербурга. Надалі його колекція
потрапляє до Ермітажу, а пізніше її (за винят-
ком т. зв. «папірусу Прахова») придбав москов-
ський Музей образотворчих мистецтв, і вона
нині перебуває в зібранні Державного музею
образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна (Ко-
ростовцев, Ходжаш 1960, с. 117; Hodjash 2002,
р. 57-64). Цікаво, що авторки, розповідаючи
про А. В. Прахова, двічі посилаються на повний
текст присвяченої йому статті М. О. Коростов-
цева та С. І. Ходжаш (прим. 30 та 32 на с. 33), де
є відповідна інформація про долю його колекції
(Коростовцев, Ходжаш 1960, с. 111-118).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 69
Отже, жодного стосунку до старожитностей
на досліджуваних негативах із НА ІА НАНУ
колекція А. В. Прахова не має. Утім, в музей-
них зібраннях України, дійсно, є предмети з
колишньої колекції Прахова. Відомо, що в зі-
бранні приватного Лубенського краєзнавчого
музею графині К. М. Скаржинської (Райзер)
(1853—1932) було понад 20 давньоєгипетських
пам’яток (Супруненко 2000, с. 184). Більшість
із них (кілька артефактів — це місцеві археоло-
гічні знахідки) в музей К. М. Скаржинської по-
дарував саме А. В. Прахов. У 1906 р. Лубенське
зібрання було передано до Природничо-науко-
вого музею Полтавського земства, а надалі ці
речі увійшли в колекцію Полтавського краєз-
навчого музею імені Василя Кричевського (Су-
пруненко 1986).
7. На с. 122-126 (іл. 1-16) авторки дають опис
негативів із зображенням процесу реставрації
згадуваного вище саркофага Неспанечера (Ns-
pA-nTr)12 сина Хор(ем)ахбіта (¡rw-(m-)Ax-bjt) та
Тадіхорпахеред (¦A-dj(t)-¡rw-pA-£rdw), який із
1959 р. зберігається в ОАМ під інв. № 71701.
При цьому на с. 123 вони зазначають, що «сар-
кофаг із таким же іменем власника згадував-
ся в статті Шпіґельберга, він бачив саркофаг
Неспанечера сина Горемахбіта та Тадігорпа-
херед в експозиції на продаж в Каїрському єги-
петському музеї в 1903 р.». Вище ми вже зазна-
чали, що В. Шпіґельберґ пише у своїй статті,
що не бачив цього саркофага особисто, а дані
про нього йому надав із Каїра Ґ. Штайндорф
(Spiegelberg 1905, S. 85).
Далі, на с. 124 зазначено: «цей саркофаг ніко-
ли раніше не був опублікований у фотографіях,
хоча він був включений до каталога О. Д. Бєр-
лєва та С. І. Ходжаш під № ІІ-41, але тут було
подано лише короткий опис та переклад на-
писів». По-перше, у каталозі О. Д. Бєрлєва та
С. І. Ходжаш надано переклад лише частини на-
писів саркофага ОАМ № 71701 (Berlev, Hodjash
1998, p. 32, No. 41). По-друге, світлина цього
саркофага (фото НЗКПЛ № КПЛ-Ф-11879) вже
двічі публікувалася в 2019 та 2020 рр. (Тара-
сенко 2019b, с. 213, іл. 96; Буравчук, Тарасенко
2020, с. 177, іл. 2).
8. На с. 126-129 (іл. 17-32) авторки опису-
ють негативи світлин доволі цікавого «комплек-
ту», який складався з віка анонімного чоловічо-
го саркофага, що нині зберігається в НЗКПЛ,
12 Авторки дають посилання на некоректні сторінки слов-
ника Г. Ранке з цим іменем: Ranke H., I, 176.6 (Романова,
Станиціна 2021, с. 122, прим. 1) – правильно: І, 175.6.
інв. № КПЛ-Арх-838 (Niwiński 1988, р. 144,
No. 217; Berlev, Hodjash 1998, р. 20, No. 17, pl. 39
(II.17)) та корпусу іншого анонімного чоловічого
саркофага інв. № КПЛ-Арх-828 (Berlev, Hodjash
1998, р. 32, No. 38, pl. 57-59 (II.38)). Обидва да-
туються XXI династією. Авторки роблять при-
пущення, що ці частини саркофагів походять
із колишньої колекції КММСМ/КХПНМ, хоча
ця ідентифікація вже була зроблена та обґрун-
тована раніше (Тарасенко 2019b, с. 60-64, 212,
іл. 94–95). У покажчиках до цієї колекції даний
комплект має № 1, причому до нього входила
також і мумія людини (Киевский музей... 1903,
с. 9, № 1; 1906, с. 57, № 1; 1911, с. 55, № 1; 1913,
с. 55, № 1), яка нині зберігається в тих же фон-
дах НЗКПЛ (інв. № КПЛ-Арх-827).
Далі авторки не погоджуються з думкою
О. Д. Берлєва та С. І. Ходжаш, що віко та кор-
пус належать до різних поховальних комплек-
тів (с. 127) та, виходячи з аналізу негативів і
близьких розмірів, роблять висновок, що «оби-
два об’єкти можуть вважатися двома відпо-
відними частинами однієї пам’ятки» (с. 128).
Мало того, згадується, що «Олена Романова
разом із др. Ф. Тірадрітті мали можливість
обстежити його в червні 2018 р.» (с. 128,
прим. 18). Утім, у дійсності цей комплект є
штучним: віко, корпус та мумія належать до
різних поховальних комплектів, причому му-
мія (яка насправді є жіночою), судячи з усього,
може бути датована ще Новим царством. Зокре-
ма стилістика оформлення корпусу саркофага
КПЛ-Арх-828 може свідчити про наслідування
фіванського стилю кінця ХХІ династії і, мож-
ливо, була виготовлена в майстерні околиць
Фів або якогось провінційного міста Верхнього
Єгипту. Ба більше, деревина, з якої виготовле-
но корпус та віко, є різною. Віко КПЛ-Арх-838
виготовлено якісніше і з більш важкої дереви-
ни (імовірно, з кедра), і вона набагато важча за
корпус саркофага13.
Отже, розглянутий «комплект» із віка та
корпусу саркофага та мумії був складений із
більш-менш подібних за розміром частин сар-
кофагів спеціально для продажу в Salle de vente
Каїрського музею старожитностей на почат-
ку ХХ ст. (цей музей розпочав свою роботу в
новому приміщенні на площі Тахрір лише в
13 Починаючи з 2017 р. М. О. Тарасенко неодноразово
досліджував ці елементи саркофагів, зокрема з проф.
А. Нівинським (Варшава). Огляд мумії було здійснено
в 2019 р. М. О. Тарасенком і антрополагами О. Козак
(Київ) та Д. П'ямбо-Москаллі (Вільно).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 270
1902 р.). Імовірно, продаж комплекту був ви-
гіднішим, ніж окремих частин.
9. На с. 129-131 (іл. 33-41) авторки розгляда-
ють негативи світлин віка саркофага, яке нині
зберігається у фондах НЗКПЛ (інв. № КПЛ-
Арх-829). Із невідомих причин при описі цьо-
го об’єкта не наводиться наявна історіографія
його дослідження та дані щодо імені його влас-
ниці тощо (Берлев, Ходжаш 1991, с. 48, № 47;
Berlev, Hodjash 1998, р. 31-32, No. 37, pl. 29
(II.37.1, II.37.2); Тарасенко 2018, с. 124-129;
2019a, с. 69-100). Далі подано датування цьо-
го об’єкта ХХVI династією, тоді як насправді
його слід датувати часом XXV династії (680—
656 рр. до н. е.) (Тарасенко 2019a, с. 81-87;
Tarasenko, Elias 2022).
10. Далі на с. 132-135 (іл. 51-78) авторки
звертаються до негативів світлин саркофага,
який належав фіванській жриці на ім’я Несмут
(ХХІ династія), що нині зберігається у зібран-
ні ОАМ (інв. № 71695). Цей саркофаг походить
із лота № 6 тайника Баб ель-Гусус (у рецен-
зованій роботі некоректно «Баб Ель-Ґасус» на
с. 132). Як і у випадку із саркофагом НЗКПЛ
КПЛ-Арх-828, практично відсутня бібліогра-
фія стосовно цієї пам’ятки (Тураев 1899, с. 198-
207, табл. VIII; Дзис-Райко 1983, с. 98, № 195
(надано некоректний інв. № 71700), с. 99,
№ 196; Niwiński 1988, p 120, No. 91 (надано не-
коректний інв. № 71700); Berlev, Hodjash 1998,
р. 14-16, No. 10, pl. 28-29 (II.10); Belova, Ivanov
2002, р. 113-118; Aston 2009, р. 172, TG 721;
Tarasenko 2017, p. 532; Тарасенко 2019b, с. 50-
59, 196: іл. 61-62).
На с. 133 цитується уривок із супровідного
листа Служби старожитностей до лота № 6 з
описом саркофага Несмут (ДАОО, ф. 2, оп. 1,
спр. 2022, арк. 3; Тарасенко 2019b, с. 246)14
та його переклад на російську О. Д. Берлєва:
«Дуже красивий саркофаг знатної дами, спі-
вачки Аммона Ра, царя богів, музикантки з ру-
кою для Маут, великої володарки Ашеру, "Неси-
мут". Гарний картонаж, зображення Хора-не-
мовля в диску. На зовнішній стороні саркофага
(стоять) Ісіда і Нефтіда, які дбають про тіло
Осіріса. На внутрішній — персонаж, у якого
видно тільки голова та рука, яку він простягає,
14 Цей документ не унікальний, відомі ще дві його ко-
пії: Архив внешней политики Российской империи,
ф. 820: Генеральное консульство в Египте, оп. 1, д. 202,
л. 7-8зв. (Крол 2017, с. 997-999, 997, рис. 3; Krol 2018,
р. 304-305, fig. 6.1–3); Список імен володарів ушебті
(ДАОО, ф. 45, оп. 8, спр. 33, арк. 23).
щоб охопити (символ) Аменті на голові боги-
ні Заходу. Замкнена на засуви двері іншого сві-
ту — в іншому кінці саркофагу. Праворуч і лі-
воруч фігура Осіріса, що піднімається зі сво-
го ложа для воскресіння» (Тарасенко 2019b,
с. 246, 248-249).
Авторок тут цікавить питання загадкового
«картонажу» в цьому описі 15, і вони роблять
таке припущення: «...термін “картонаж” у
цьому документі означає або накривку мумії
або ж інший об’єкт, який до гробу Несмут не
мав стосунку. Оскільки жодних слідів накрив-
ки мумії Несмут в інших документах, що сто-
сується її саркофага, не зафіксовано, то мож-
ливо, що так названо саме віко саркофага»
(с. 133, прим. 26). Що стосується мумійного
віка («накривки») з комплекту Несмут, то воно
зберігається в Каїрському музеї старожитнос-
тей — Cairo CG 6007 (Chassinat 1909, р. 22-23,
No. 6007; Niwiński 1988, р. 120, No. 91; Aston
2009, р. 172, TG 721). На жаль, авторкам зали-
шилися невідомими публікації, де була вирі-
шена загадка «картонажу» Несмут (Крол 2017,
с. 999; Тарасенко 2019b, с. 249, прим. 1).
Насправді в описі дійсно йдеться не про
окрему пам’ятку, як уже неодноразово вказу-
вали дослідники, а надано опис декоративної
програми саркофага Несмут, точніше, декору
внутрішньої частини його корпусу, де є всі зга-
дані зображення. Тут є руки, простягнуті, щоб
охопити (символ) Аменті на голові богині Захо-
ду (рис. 1); є двері іншого світу (Дуату) (рис. 2)
і фігура Осіріса, який піднімається зі свого
ложа для воскресіння (рис. 3). Що ж стосується
французького опису зі згадкою «картонажу»,
то О. О. Крол перекладає це речення так: «Гар-
не зображення (в техніці картонажу) немовля
Хора в диску» (Крол 2017, с. 999).
11. На с. 136-137 авторки розглядають не-
гативи світлин двох мумій (іл. 79-82) і окре-
мої частини — муміфікованої руки в пеленах
(іл. 83-84). Зроблено правильне спостережен-
ня, що жодна із зафіксованих на негативах му-
мій не є зображенням жіночої мумії із зібран-
ня НЗКПЛ (інв. № КПЛ-Арх-827), згадуваної
вище. Утім, жодних припущень щодо їхньої су-
часної локалізації не запропоновано: «...тепе-
рішнє місцезнаходження ... невідоме» (с. 137).
15 Це саме питання цікавило й О. Д. Берлєва: «Не вполне
ясно, идет ли речь об особом памятнике, картонажном
чехле мумии, или же описывается саркофаг. Как будто
бы первое. Если так, то местонахождение картонажа
неизвестно» (Берлев, Доконт 1983, с. 9, прим. 24).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 71
Рис. 1. Зображення богині Аменті на внутрішній поверхні корпусу саркофага Несмут (ОАМ № 71695) (фото М. О. Та-
расенка; © OAM)
Fig. 1. The image of goddess Amenti on the internal surface of the Nesmut’s coffin, OAM no. 71695 (photo by M. О. Tarasenko;
© OAM)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 272
Рис. 2. Зображення входу до Дуату на внутрішній поверхні корпусу саркофага Несмут (ОАМ № 71695) (фото М. О. Та-
расенка; © OAM)
Fig. 2. The image of the Duat gates on the internal surface of the Nesmut’s coffin, OAM no. 71695 (photo by М. О. Tarasenko; © OAM)
Насправді доля всіх мумій із київських зібрань
досить добре відома. Після реституції з Німеч-
чини в 1948 р. єгипетська колекція надійшла до
ДРІМ, а пізніше, в 1949 р. (офіційно у 1958 р.),
її частину було передано для експонування на
виставці «Печери і муміфікація» в Державно-
му історико-культурному заповіднику «Києво-
Печерська Лавра» (нині НЗКПЛ), який отримав
і одну з мумій людини (власне, КПЛ-Арх-827),
а також мумію крокодила (див. про це вище в
розділі щодо Другої світової війни і повоєнно-
го часу).
Згідно з вище згадуваним розпоряджен-
ням Міністерства культури УРСР № 200-р від
10 серпня 1959 р., в ОАМ було передано сім
предметів із фондів київського ДРІМ за актом
№ 1 від 4 вересня 1959 р. (НМІУ, відділ архео-
логії, б/№; Радієвська, Себта, Сорокіна 2018a,
с. 857-859, прим. 114; 2018b, с. 36), серед них
три мумії (одна з них належала дитині) та окре-
мо ще й муміфіковану ступню ноги (ЦІМ/ДРІМ
№ ас 13413 = ОАМ № 71697)16. Цілком імовір-
16 Згідно з документацією ОАМ, мумія із саркофага ЦІМ/
ДРІМ № ас-13456 (ОАМ № 71699) була «без ступней ног».
но, що зображена на негативі 51.1.75 муміфіко-
вана частина ноги (іл. 82) і є згаданою ступнею
ноги ОАМ № 71697. Цікаво, що авторки вважа-
ють, що на негативі також зображено «фальши-
вий сувій папірусу» (с. 96, іл. 82), але нам неві-
дома практика розміщення в ногах імітацій або
реальних поховальних папірусів.
12. На с. 140 авторки описують негативи світ-
лин об’єкту, ідентифікованого як «скринька для
ушебті» (іл. 93-102) (рис. 4). Така ідентифікація
базується на визначенні цього об’єкта в описах
КММСМ/КХПНМ: «Скриня дерев'яна, розпис-
на, для зберігання статуеток, іменованих “Від-
повідачі”, які клалися з небіжчиком у похован-
ні» (Киевский музей 1903, с. 9, № 3; Киевский
художественный... 1906, с. 57, № 3). У дійснос-
ті розміри, дизайн та оформлення вказують, що
на негативах зображено інший вид поховально-
го приладдя — скриньку для каноп (Aston 2000,
р. 159-178).
На відміну від скриньок для ушебті, скринь-
ки для каноп мають видовжену догори форму,
яка відтворює ієрогліф-ідеограму на позначен-
ня архаїчного нижньоєгипетського святили-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 73
Рис. 3. Зображення воскресіння Осіріса на внутрішній по-
верхні корпусу саркофага Несмут, ОАМ № 71695 (фото
М. О. Тарасенка; © OAM)
Fig. 3. The resurrection of Osiris scene on the internal
surface of the Nesmut’s coffin, OAM no. 71695 (photo by
M. O. Tarasenko; © OAM)
ща в Dp (Буто) pr-nw (GSL O21). Базовими
елементами їхнього оформлення є зображен-
ня повторюваних знаків tit (GSL V39, т. зв.
«вузол Ісіди») та Dd (GSL R11) (див. нега-
тиви 57,1,87-89), а тaкож богинь-охоронитель-
ниць тіла нeбіжчика: Ісіди, Нефтіди (цю пару
зображено на негативі 57.1.86), Нейт і Серкет
(пор. негатив 57.1.101: Романова, Станиціна
2021, іл. 102). Як приклад, можна назвати «ета-
лонний» дизайн скриньки для каноп Тутанха-
мона Cairo J.E. 60687 (рис. 5: 1—2). За стиліс-
тикою оформлення скриньку на розглянутих
негативах можна віднести до Пізнього періо-
ду ((рис. 6, 7) пор. Vienna A6611; Aston 2000,
р. 172, pl. 16 і Leiden F.1847/9.2; pl. 17).
13. Крім того, залишилася неідентифікова-
ною низка зображень предметів на опублікова-
них негативах.
На негативах 57.1.76 та 57.1.77 зображе-
но муміфіковану кисть руки в пеленах (іл. 83,
84). Авторки припустили, що вона може по-
ходити з колишньої колекції А. В. Прахо-
ва, «але доля цієї колекції невідома, немає
жодних документальних підтверджень, що
вона була передана в якийсь із київських му-
зеїв» (с. 137). Вище вже було зазначено, що
доля колекції Прахова, навпаки, є добре ві-
домою, нині вона перебуває в зібранні Дер-
жавного музею образотворчих мистецтв
ім. А. С. Пушкіна в Москві, хоча при огляді
цієї колекції С. Ходжаш мумійні фрагменти
не згадує (Hodjash 2002, р. 57-64).
Утім, музейна історія цього об’єкту до Дру-
гої світової війни відома. Вона походить із ко-
лекції Археологічного музею Університету
св. Володимира, в інв. книзі якого вона значить-
ся за № 319: «Рука єгипетської мумії» (НМІУ,
фонди, «Університетський каталог № 1», с. 10).
Далі, в 1928 р. разом з іншими єгипетськи-
ми старожитностями її передано у ВМГ, куди
вона надійшла 22 грудня 1928 р. і отримала
інв. № 14182: «Рука жіночої чи дитячої му-
мії, загорнена й забинтована в полотно (рука
по зап’ястя)» (НА НМІУ, ф. Р-1260, оп. 1-д,
од. зб. 31, арк. 15). Відтак 31 січня 1936 р. її
було передано до ЦІМ (Радієвська, Себта, Со-
рокіна 2018b, с. 36), в інвентарній книзі якого
є запис про цей об’єкт під № ас-13414: «Кість
руки від мумії. Довжина — 23,2 см; шири-
на — 8,5 см. Єгіпет» (НМІУ, фонди, «Інвен-
тарна книга відділу Скіфії та грецьких коло-
ній Причорномор’я № 7»). Найімовірніше, ця
«кість руки від мумії» була втрачена в роки
Другої світової війни.
На негативах 57.1.101, 57.1.102 та 57.1.103
(іл. 102-104) зображено фрагменти одного
об’єкта — судячи з усього, це узголів’я антро-
поморфного картонажу (чохла мумії)17, який за
стилістикою зображень богині Серкет та жіно-
чої фігури на негативі 57.1.101 (іл. 102) може
бути датований Птолемеївським періодом. На
жаль, загального вигляду цього об’єкта немає.
Можна припустити, що це чохол неопублікова-
ної дитячої мумії ЦІМ/ДРІМ інв. № ас-13415
(нині ОАМ № 71696). В інвентарній книзі ЦІМ
він описаний так: «Футляр від мумії малень-
кої дитини. Зроблений з полотна коричнево-
го кольору, з двох половинок. Верхня частина
футляра в вигляді обличчя. Довжина 47 см;
ширина — 14 см» (НМІУ, фонди, «Інвентар-
на книга відділу Скіфії та грецьких колоній
Причорномор’я № 7»).
17 Подібну тканинну основу можна також побачити на
негативі 57.1.100 (іл. 50), що зображує саркофаг ОАМ
№ 71700.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 274
На негативах 57.1.104 та 57.105 (іл. 105,
106) зображено внутрішню поверхню віка ано-
німного чоловічого саркофага ХХІ династії з
нинішнього зібрання НЗКПЛ (КПЛ-Арх-838).
Зовнішній вигляд цього віка представлено на
негативах № 57.1.33—57.1.36, його опис міс-
титься в розділі 4.2 (с. 126-129). Попри вказів-
ку, що одна з авторок цього каталога, О. О. Ро-
манова, особисто робила обстеження цього ар-
тефакту з італійським колегою в червні 2018 р.
(с. 128, прим. 18), цього обстеження вияви-
лося недостатньо для ідентифікації названої
пам’ятки на вказаних негативах, зокрема її вну-
трішньої поверхні.
На негативах 57.1.106, 57.1.107 та 57.1.108
(іл. 107-109) показано не фрагменти «якогось
невідомого дерев’яного предмета» (с. 105-
106), а спеціальні дерев’яні дощечки, що були
призначені для з’єднування віка та корпусу
саркофага і вставлялися у спеціальні пази, які
добре видно на негативі 57.1.104. Зображен-
ня однієї такої дощечки в корпусі саркофага
(КПЛ-Арх-828) можна побачити на негативах
57.1.15-57.1.21 (іл. 17-21). На жаль, нині ці до-
щечки втрачені. Зазначимо, що наявність доще-
чок і відповідних пазів у корпусі та віку не є
автоматичним доказом того, що вони належали
до єдиного оригінального комплекту. Вище вже
зазначалося, що цей комплект (КПЛ-Арх-838 і
КПЛ-Арх-828) є штучним, з’єднаним із розріз-
нених поховальних комплектів саркофагів ХХІ
династії в Каїрському Музеї старожитностей
на початку ХХ ст. спеціально для продажу.
Висновки
Певним кроком у дослідженні київсько-
го зібрання давньоєгипетських старожитнос-
тей у міжвоєнний період ХХ ст. як із погляду
його провенієнції, історії експонування та пе-
реміщень, так і єгиптології, є монографія-ка-
талог О. О. Романової та Г. О. Станиціної, у
якій опубліковано й досліджено фотонегати-
ви окремих давньоєгипетських пам’яток цьо-
го зібрання та ілюстрацій з єгипетської те-
матики. Відзначаючи важливість введеного в
науковий обіг візуального матеріалу, зауважи-
мо, що дослідницька частина монографії-ка-
талога містить, проте, суттєві лакуни з наяв-
ної бази українських досліджень з цієї тема-
тики. Єгиптологічна частина праці також має
певну кількість повністю або частково помил-
Рис. 4. Фотографії скриньки для каноп із колишньої колекції ЦІМ на негативах НА ІА НАНУ 57.1.86 та 57.1.88 (за: Ро-
манова, Станиціна 2001, іл. 93, 95)
Fig. 4. The photographs of a canopic box from the former collection of CHM on the negatives of SA IA NASU 57.1.86 and
57.1.88 (after: Романова, Станиціна 2001, іл. 93, 95)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 75
кових атрибуцій і тверджень та ігнорує наявні
наукові публікації за темою. Критично розгля-
нувши працю, рецензенти дійшли дещо інших
висновків стосовно причини утворення на-
званої збірки негативів, уточнили обставини,
час і місце їхнього створення, по-іншому ви-
значили окремі давньоєгипетські пам’ятки та
провенієнцію деяких з них (наприклад, т. зв.
«скринька для ушебті», що нині втрачена, є
насправді скринькою для каноп).
Київська колекція давньоєгипетських пам’я-
ток (або щонайменше її частина з 232 артефак-
тів) до початку Німецько-радянської війни пе-
ребувала з 1936 р. у зібранні Центрального іс-
торичного музею ім. Т. Г. Шевченка (ЦІМ),
який розміщувався на території Києво-Печер-
ської лаври, на той час Всеукраїнського музей-
ного городка (з 1939 р. Музейного містечка). Ця
збірка негативів виникла в процесі підготовки
експозиції виставки «Пам’ятки Стародавнього
Єгипту» ЦІМ, яка відкрилася 1940 р. у корпу-
сі 8 (нині корп. 8, 9) Києво-Печерської лаври.
Досліджувані негативи були створені протягом
1938—1939 рр. Частина їх (109 одиниць) зафік-
сувала процес реставрації і підготовки до екс-
понування 14 давньоєгипетських пам’яток як
окремих речей. Інші 33 негативи є репродукці-
ями відомих ілюстрацій із єгипетської темати-
ки й мали доповнювати експозицію. Один не-
гатив зафіксував момент проведення екскур-
сії на тлі єгипетських артефактів. Оригінальна
збірка налічувала 198 заінвентаризованих не-
гативів із єгипетської тематики, внесених до
двох розділів інвентарної книги негативів № 3
ЦІМ — відділу феодалізму (139 одиниць) та
відділу Скіфії та грецьких міст Північного
Причорномор’я (59 одиниць). Чотири негати-
ви-репродукції не було внесено до неї. Це свід-
чить про те, що збірка негативів була більшою.
Під час Другої світової війни єгипетська ко-
лекція та негативи з єгипетської тематики ЦІМ
були вивезені 1943 р. через Краків у Німеччи-
1
2
Рис. 5. Скринька для каноп Тутанхамона: 1 — Cairo J. E. 60687
(фото за: Carter 1933, pl. X), 2 — Cairo J.E. 60687 (промальовування
за: Stoof 2002, Abb. 187)
Fig. 5. Canopic box of Tutankhamun: 1 — Cairo J.E. 60687 (photo
after: Carter 1933, pl. X), 2 — Cairo J.E. 60687 (drawing after:
Stoof 2002, Abb. 187)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 276
ну і повернулися 1948 р. внаслідок реституції
в Державний республіканський історичний му-
зей УРСР (ДРІМ) — пам’ятки, та в Інститут
археології АН УРСР — негативи. Пізніше, у
1949 р. (офіційно у 1958 р.), два віка і скриня
саркофага, а також дві мумії — людини й кро-
кодила, передано для експонування на вистав-
ці «Печери і муміфікація» до Державного істо-
рико-культурного заповідника «Києво-Печер-
ська Лавра» (нині вони зберігаються у фондах
НЗКПЛ). Ще cім давньоєгипетських пам’яток
передано з ДРІМ у 1959 р. в Одеський археоло-
гічний музей.
Отже, запропонована рецензія дозволяє ви-
правити наведені в рецензованій монографії-
каталозі фактологічні помилки, доповнює зміст
невідомими його авторкам архівними докумен-
тами й бібліографією, а також корегує непра-
Рис. 6. Скринька для каноп Vienna A6611 (за: Aston 2000,
р. 172, pl. 16)
Fig. 6. Canopic box Vienna A6611 (after: Aston 2000, р. 172,
pl. 16)
Рис. 7. Скринька для каноп Leiden F.1847/9.2 (за: Aston
2000, р. 172, pl. 17)
Fig. 7. Canopic box Leiden F.1847/9.2 (after: Aston 2000,
р. 172, pl. 17)
вильні історичні та єгиптологічні інтерпрета-
ції, наведені в праці.
Рецензована монографія-каталог опубліко-
вана двома мовами, а отже, доступна широкому
колу фахівців і за межами України, що, на жаль,
може створювати дещо хибну та неповну карти-
ну історії музейних об’єктів давньоєгипетсько-
го походження в Україні. Тому бажано авторкам
подумати про друге видання монографії-катало-
га вже з урахуванням усіх зазначених зауважень.
Подяка. Висловлюємо глибоку подяку
О. М. Завальній, ст. науковому співробітни-
ку науково-дослідного відділу документаль-
них фондів та фотоматеріалів НМІУ, яка ви-
явила в Науковому архіві музею інвентарну
книгу негативів ЦІМ і звернула на неї увагу
авторів, та Р. І. Качану, керівнику науково-до-
слідного відділу історії та археології НЗКПЛ,
за консультації й дружню допомогу в атрибуції
М. І. Касперовича на одному з негативів (фото)
з НА ІА НАНУ.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 77
Рис. 8. Негативи з НМІУ: 1 — єгипетський шадуф (ст. інв. № 45); 2 — полювання з метальною палицею на водяну пти-
цю (ст. інв. № 46); 3 — битва Рамзеса ІІ з хетами (ст. інв. № 54); 4 — бог Хнум (ст. інв. № 47); 5 — гончарне виробництво
(ст. інв. № 48); 6 — покарання неплатника податків (ст. інв. № 56); 7 — процес виноробства (ст. інв. № 61); 8 — мис-
ливці додинастичного Єгипту (ст. інв. № 57); 9 — несуть податки, вивід неплатників податків (ст. інв. № 49); 10 — па-
летка фараона Нармера (ст. інв. № 59); 11 — кам’яні зернотерки (ст. інв. № 55); 12 — імена Птолемея і Клеопатри, що
стали ключем до прочитання ієрогліфів (ст. інв. № 70); 13 — молотьба (ст. інв. № 62); 14 — хетський цар (ст. інв. № 63);
15 — хетський бог Тешуб (ст. інв. № 64); 16 — найманці шардана (ст. інв. № 58); 17 — поклоніння дереву (ст. інв. № 60)
Fig. 8. Negatives from NMHU: 1 — Egyptian shadoof (old. inv. no. 45); 2 — hunting with a metal stick for waterfowl (old. inv.
no. 46); 3 — battle of Ramses II with the Hittites (old. inv. no. 54); 4 — Khnum god (old. inv. no. 47); 5 — pottery production (old.
inv. no. 48); 6 — punishment of a tax defaulter (old. inv. no. 56); 7 — process of winemaking (old. inv. no. 61); 8 — hunters of
Predynastic Egypt (old. inv. no. 57); 9 — paying taxes, identification of non-tax payers (art. Inv. No. 49); 10 — Pharaoh Narmer’s
palette (old. inv. no. 59); 11 — stone grain graters (inv. no. 55); 12 — the names of Ptolemy and Cleopatra, which became the key
to reading hieroglyphs (old. inv. no. 70); 13 — threshing (old. inv. no. 62); 14 — Hittite king (old. inv. no. 63); 15 — Hittite god
Teshub (art. inv. no. 64); 16 — Shardans mercenaries (old. inv. no. 58); 17 — tree worship (old. inv. no. 60)
1 2 3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14 15 16 17
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 278
т.т. Краєвському, Маєвському, Бондарю, Сенченко і Довженку
Виклик
Щоб організувати експозицію підвідділу Єгипту при-
ступаю до роботи по опрацюванню схеми, розробки ре-
чового, ілюстративного і текстового мат[е]ріалу.
Викликаю Вас взяти участь в роботі, щоб у найко-
ротший термін відкрити для трудящих Києва і інших
місцевостей Союзу експозицію ще одного відділу нашо-
го Музею.
3 грудня 1937 р.1 Коршенко 2
Копія (2-й або 3-й примірник), машинопис (синя копірка).
НА НМІУ, ф. р-1260, оп. 1, спр. 33, арк. 54.
Краєвський Яків Володимирович (березень 1910,
Астрахань — ?) — робітник, партійний функціонер, му-
зейник. Освіта середня. Член ВЛКСМ із 1925 р., ВКП(б)
із 1930 р. Трудову діяльність розпочав учнем на заво-
ді ім. Н. К. Крупської у м. Слов’янськ, через рік пере-
їхав в Одесу, де працював три роки на заводі ливарни-
ком, потім три роки начальником цеху, очолював завод-
ський комітет ВЛКСМ, був членом заводського комітету
ВКП(б) у 1931–1934 рр. Член Одеського обласного ко-
мітету ВЛКСМ у 1934–1935 рр., рік працював його се-
кретарем, потім рік секретарем Миколаївського місько-
му ВЛКСМ (1935–1936), у 1936 р. перейшов на роботу
в НКВС у Київ, де був заступником начальника відділу.
З жовтня 1937 р. працював у ЦІМ на посаді завідувача
відділу зброї (ЦДАВО України, ф. 166, оп. 11, спр. 395,
арк. 30–31; спр. 445, арк. 8зв.).
Маєвський (уродж. Мак-Маєвський) Всеволод Антоно-
вич (20. 10. 1900, м. Мединь Калузької губ. — січень 1942,
Київ) — мистецтвознавець (зброєзнавець), музейник, пе-
дагог. Навчався на факультеті історії мистецтва Київсько-
го археологічного інституту (1921—1923), потім у Київ-
ському художньому інституті на музейному факульте-
ті (1930–1935). З 17 серпня 1934 р. працював у ВУІМ (з
1935 р. ЦІМ), у 1937 р. обійняв посаду молодшого науко-
вого співробітника, 1 листопада 1939 р. — старшого на-
укового співробітника відділу історії зброї. Володів ні-
1 Написано від руки чорною тушшю С. Коршенком груд-
ня 1937 р. поверх надрукованих великих літер ГРУ.
2 Власноручний підпис чорною тушшю С. В. Коршенка.
мецькою, французькою і польською мовами. Під час на-
цистської окупації Києва — директор Історичного музею
(ЦІМ), об’єднаного з Лаврським музеєм (кол. Централь-
ний антирелігійний музей УРСР). Арештований за доно-
сом, імовірно, у грудні 1941 р. і розстріляний німецькими
загарбниками в січні 1942 р. (Себта, Качан (упоряд.) 2016,
с. 240-241, 1099-1100).
Бондар Іван Васильович (13. 11. 1901, м. Борис-
піль — 6. 09. 1984, Київ) — український історик, музей-
ник. 1926 р. закінчив Київський інститут народної освіти
(КІНО) (1921—1926), працював викладачем на Київщині
(1926—1930), навчався в аспірантурі при ВУІМ (1930—
1932), після її закінчення працював старшим науковим
співробітником Київської обласної інспектури охорони
пам’яток культури (1932—1933). 25 грудня 1933 р. при-
йнятий у ВУІМ на посаду завідувача відділу феодаліз-
му; внаслідок реорганізації відділу 12 березня 1939 р.
очолив відділ Київської Русі; 8 жовтня 1940 р. призна-
чений в. о. директора ЦІМ. З квітня 1939 р. по вересень
1941 р. член КП(б)У. На початку війни був мобілізований
в РСЧА, 1048-й полк 289 дивізії (10. 07. 1941), у вересні
1941 р. потрапив у полон, звідки вдалося втекти, прийшов
у с. Клавдієво на Київщині до батьків, де проживав весь
час окупації. Після визволення Києва працював в.о. ди-
ректора (10. 11. 1943—31. 03. 1944), заступником ди-
ректора (1. 04. 1944—23. 06. 1948), головним зберігачем
фондів (24. 06. 1948—10. 12. 1952) Державного республі-
канського історичного музею УРСР, 11 грудня 1952 р. пе-
реведений на посаду наукового співробітника, 12 лютого
1964 р. призначений на посаду зберігача фондів «Золо-
тої комори» (з 1968 р. Музей історичних коштовностей
УРСР), на якій працював до 1976 р. (Себта, Качан (упо-
ряд.) 2016, с. 1041–1042).
Сенченко Олександр Петрович (1903–?) — український
історик, музейник. Освіта вища. Завідувач відділу історії
України ХV—XVIII ст. (феодалізму) ЦІМ (1939—1941).
У музеї працював з 20 грудня 1936 р., член КП(б)У, секре-
тар партійної організації ЦІМ у 1941 р. (ЦДАВО України,
ф. 166, оп. 11, спр. 445, арк. 9зв.; Цикора 1970, с. 6).
Довженок Василь Йосипович (11. 04. 1909, с. Кро-
пивня (рос. Крапивна) Стародубської вол. Стародубсько-
го пов. Чернігівської губ., нині Брянської обл., РФ —
16. 12. 1976, Київ) — український археолог, фахівець із
давньоруської історії та археології, доктор історичних
Додатки. Археографічна передмова
До уваги читачів пропонуються три оригінальні документи: лист завідувача відділу Скіфії та грецьких міст Північ-
ного Причорномор’я ЦІМ Сергія Коршенка 1937 р., лист археолога Іллі Самойловського 1942 р. і витяг з інвентарної
книги негативів № 3 ЦІМ (додатки 1, 2, 4), а також реконструкція розподілу негативів-репродукцій за розділами вистав-
ки «Пам’ятки Стародавнього Єгипту» (додаток 3). Листи написані українською мовою, витяг з інвентарної книги — ро-
сійською. Документи містять ознаки старого правопису, притаманного для 1930-х рр. (додатки 1, 2), граматичні помил-
ки, описки, пропуски літер, виправлення, багато нестандартних скорочень, що визначило науково-критичний метод їх
публікації.
Без застереження осучаснено український правопис. Це стосується додатка 1, де виправлено «Єгіпет» на «Єгипет»,
«річовий» на «речовий». Пропущені літери, нестандартні скорочення розкрито у квадратних дужках без застережень.
Граматичні помилки, описки виправлено, взято у квадратні дужки і відповідно прокоментовано в текстологічних при-
мітках. Знаки тотожності попередньому рядку розкрито у квадратних дужках із відповідним коментарем у примітках.
Виправлення, закреслення та інші особливості оформлення документів так само прокоментовано в примітках. Здогад-
ний за змістом текст взято у фігурні дужки.
Там, де є потреба, документи супроводжують коментарі за змістом. У додатку 2 (витяг з інвентарної книги негати-
вів № 3 ЦІМ) коментарі за змістом упорядники розмістили в окремих колонках ліворуч і праворуч тексту документа. Ці
колонки виділено сірим кольором на відміну від оригінального тексту.
Додаток 1. Лист-виклик завідувача відділу Скіфії та грецьких міст Північного
Причорномор’я С. В. Коршенка щодо побудови експозиції підвідділу Єгипту. Київ,
3. 12. 1937 р.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 79
наук, професор. Навчався у Київському державному ху-
дожньому інституті на музейному відділенні (1930—
1934) та аспірантурі Київського державного університету
(1934—1937). З 1934 р. працював у Всеукраїнському істо-
ричному музеї, потім із перервами в ЦІМ науковим спів-
робітником (1937–1939). З 1938 р. і до смерті працював в
Інституті археології, водночас до війни викладав історію
СРСР у Київському педагогічному інституті. Після війни
очолював відділ, потім сектор, слов’яноруської та серед-
ньовічної археології (1954—1976), керував багатьма ар-
хеологічними експедиціями. Автор понад 120 наукових
праць (ЦДАГО України, ф. 262, оп. 1, спр. 36371-ФП, арк.
267; Толочко (ред.) 2015, с. 410-411).
Коршенко Сергій Васильович (21. 08. 1902, Санкт-
Петербург — ?), український музейник, нумізмат. На-
вчався в КІНО (1920—1922) та Київському археоло-
гічному інституті (1922—1924). Навчання не закінчив,
у 1924 р. був призваний до Червоної армії, служив у
м. Бобруйську. З 8 липня 1936 р. працював у ЦІМ на-
уковим співробітником відділу нумізматики, з черв-
ня 1937 р. — старшим науковим співробітником, а з
серпня 1937 р. — т. в. о. завідувача відділу нумізмати-
ки. У листопаді 1937 р. призначений за сумісництвом
завідувачем відділу Скіфії і грецьких міст Північно-
го Причорномор’я, з 1 березня 1938 р. — за основним
місцем роботи. У ЦІМ здійснював інвентаризацію ну-
мізматичних колекцій та брав участь у підготовці екс-
позицій відділів нумізматики та Скіфії і грецьких міст
Північного Причорномор’я (ЦДАВО України, ф. 166,
оп. 11, спр. 370, арк. 1-3; ЦДАВО України, ф. 166,
оп. 11, спр. 395, арк. 28-29; ЦДАВО України, ф. 166,
оп. 11, спр. 445, арк. 8зв.).
№/п [№/п]1 Дата
<фото>2
Назва та короткий
опис речей 3
<Де сфотогра-
фовано>4
<Розмір>5 Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
Відділ феодалізму
[...]6
1 15 1938 г. Реставрация саркофагов г. Киев,
Центр[альный]
Ист[орический]
Муз[ей]
12×9
2 16 [1938 г.]7 [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
3 17 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
4 18 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
5 19 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
6 20 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
7 21 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
8 22 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
9 23 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
10 24 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг, нині
в НЗКПЛ: КПЛ-Арх-828
(скриня), КПЛ-Арх-838
(віко). НА ІА, 57.1.20 8
11 25 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
12 57 9 1938 г. Портрет Шампольона г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9 Жан-Франсуа Шампольйон
(1790–1832)
1 В оригіналі Номер порядковий.
2 Оригінальна типографська назва колонки «Дата дня вступу», у якій закреслено слово дня і дописано від руки фото
поверх слова вступу.
3 Після колонки «Назва та короткий опис речей» упорядники опустили типографську колонку «Ціна або оцінка», яка
не містила жодного запису.
4 В оригіналі типографська колонка «Спосіб придбання. Посилання на документи» розділена під лінійку вертикальною
рискою на дві колонки, підписані Де сфотографовано (помилково зфотографовано) та Розмір.
5 Після штучної колонки «Розмір» упорядники опустили типографську колонку «Примітки», яка містила лише два за-
писи, що будуть зазначені в текстових виносках біля відповідних інвентарних номерів 65 і 72.
6 Під № 1–14 негативи з археологічними артефактами періоду Київської Русі з датою зйомки 1938 р.
7 Тут і далі у квадратних дужках розкрито знак тотожності попередньому рядку у вигляді подвійних лапок: “
8 Шифр негатива в НА ІА НАНУ, де «57» – № фонда, «1» – № опису, а остання цифра – інвентарний номер.
9 Під № 26–56 негативи з різної тематики: князь Олег, монгольська кіннота в поході, зразок літописного тексту, план
Райковецького городища, карта грецької колонізації та ін.
Додаток 2. Витяг у двох таблицях з «Інвентарної книги негативів № 3» Централь-
ного історичного музею ім. Т. Г. Шевченка (нині Національний музей історії Украї-
ни) щодо негативів з давньоєгипетської тематики. Київ, 1939—1941 рр. Інвентарна
книга негативів № 3. 1939 р.
Таблиця 1. Відділ феодалізму
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 280
№/п [№/п] Дата
<фото>
Назва та короткий
опис речей
<Де сфотографо-
вано>
<Розмір> Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
13 58 [1938 г.] Пирамида Х[е]опса [г. Киев, ЦИМ] [12×9] [НА ІА, 57.1.113]10
14 59 [1938 г.] Поле пирамид в Гизе [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
15 60 [1938 г.] Сфинкс [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Великий сфінкс із Ґізи.
Фото 1929 р. НА ІА,
57.1.109
16 61 [1938 г.] Камень с трехъязычной
надписью, найденный в
Розетте 1799 г.
[г. Киев, ЦИМ] [12×9]
17 62 [1938 г.] Пирамида Зозара [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Піраміда Джосера.
НА ІА, 57.1.115
18 63 [1938 г.] Сфинкс (1914) [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Великий сфінкс із Ґізи.
Фото 1914 р. НА ІА,
57.1.110
19 64 [1938 г.] Франсуа Шампольон. По
портрету 1822 года
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] Жан-Франсуа Шампольйон
(1790–1832)
20 65 11 [1938 г.] Листок из книги К. Вейле
«От бирки до азбук[и]»
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] Вейлэ К. 1923. От бирки
до азбуки / Пер. с нем. под
ред. проф. Д. Н. Анучина.
Москва; Петроград: Госиз-
дат, с. 78, рис. 18: «Образ-
ное письмо на древнееги-
петской палитре царя Нор-
мера»
21 66 [1938 г.] Демотическая надпись на
камне в Розетте
[г. Киев, ЦИМ] [12×9]
22 67 [1938 г.] Иероглифическая 12
надпись на камне,
найд[енном] в Розетте.
1799
[г. Киев, ЦИМ] [12×9]
23 68 [1938 г.] Сбор податей чиновника-
ми сокровищницы
[г. Киев, ЦИМ] [12×9]
24 69 [1938 г.] Литературный папирус:
«Сказка о потерпевшем
кораблекрушение»
[г. Киев, ЦИМ] [12×9]
25 70 [1938 г.] Имена Птолемея и
Клеопатры, послужившие
ключом к чтению иеро-
глифов
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] НМІУ, б/№, див. рис. 8.12
26 71 [1938 г.] Розеттский камень [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
27 72 13 [1938 г.] И[е]роглифы [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
28 73 [1938 г.] Розеттский камень [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
29 74 [1938 г.] Пирамида Хефрена [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Хефрен (Хафра), IV динас-
тія (2600–2450 рр. до н. е.)14.
[НА ІА, 57.1.114]
30 75 1938 г. Развалины Карнакского
храма (Египет)
г. Киев,
Центр[альный]
Ист[орический]
Муз[ей]
12×9 Північна брама Карнаку.
НА ІА, 57.1.111
31 76 [1938 г.] Египетское село [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фото села Ель-Аґамійн
у Фаюмській оазі. НА ІА,
57.1.112
32 86 15 1938 г. Реставрация саркофагов г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9 Прямокутний саркофаг Не-
спанечера, нині в ОАМ:
№ 71701. НА ІА, 57.1.2
10 Тут і далі в цій колонці у квадратні дужки взято шифри негативів, які не містили або втратили старі інвентарні номе-
ри, але були ідентифіковані упорядниками відповідно до опису в інвентарній книзі.
11 У колонці «Примітки», яку упорядники опустили, проти інв. № 65 зазначено разбитый.
12 В оригіналі Гиероглифическая.
13 У колонці «Примітки», яку упорядники опустили, проти інв. № 72 зазначено разбитый.
14 Тут і далі у табл. 2 датування за: Assmann 2002, p. 477-483.
15 Під № 77–85 негативи зі східної тематики: мечеті, мавзолеї, мініатюри перського художника Бехзада та ін.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 81
№/п [№/п] Дата
<фото>
Назва та короткий
опис речей
<Де сфотографо-
вано>
<Розмір> Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
33 87 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг, нині
в НЗКПЛ: КПЛ-Арх-828
(скриня), КПЛ-Арх-838
(віко). НА ІА, 57.1.15
34 88 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг (так
само). НА ІА, 57.1.16
35 89 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Прямокутний саркофаг Не-
спанечера, нині в ОАМ:
№ 71701. НА ІА, 57.1.8
36 90 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Прямокутний саркофаг
Неспанечера (так само).
НА ІА, 57.1.9
37 91 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Прямокутний саркофаг
Неспанечера (так само).
НА ІА, 57.1.3
38 92 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Прямокутний саркофаг
Неспанечера (так само).
НА ІА, 57.1.4
39 93 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сарко-
фага, нині в НЗКПЛ: КПЛ-
Арх-829. НА ІА, 57.1.32
40 94 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Прямокутний саркофаг Не-
спанечера, нині в ОАМ:
№ 71701. НА ІА, 57.1.93
41 95 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Прямокутний саркофаг
Неспанечера (так само).
НА ІА, 57.1.10
42 96 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Бічна панель (з боку ніг)
скрині антропоїдного сарко-
фага. НА ІА, 57.1.96
43 97 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Прямокутний саркофаг Не-
спанечера, нині в ОАМ:
№ 71701. НА ІА, 57.1.7
44 98 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний сарко-
фаг, нині в НЗКПЛ: КПЛ-
Арх-828 (скриня), КПЛ-
Арх-838 (віко). НА ІА,
57.1.33
45 99 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг (так
само). НА ІА, 57.1.34
46 100 1938 г. Реставрация саркофагов г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9 Антропоїдний саркофаг (так
само). НА ІА, 57.1.98
47 101 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
48 102 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Прямокутний саркофаг Не-
спанечера, нині в ОАМ:
№ 71701. НА ІА, 57.1.6
49 103 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Прямокутний саркофаг
Неспанечера (так само).
НА ІА, 57.1.5
50 110 16 1938 г. Саркофаг г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9 Віко антропоїдного сарко-
фага Несмут, нині в ОАМ:
№ 71695. НА ІА, 57.1.63
51 111 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного саркофа-
га Хонсуірдіс, нині в ОАМ:
№ 71700. НА ІА, 57.1.38
52 112 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сарко-
фага Хонсуірдіс (так само).
НА ІА, 57.1.39
53 113 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Скриня антропоїдного сар-
кофага Несмут, нині в ОАМ:
№ 71695. НА ІА, 57.1.49
16 Під № 104–109 негативи з різної тематики: іноземні купці в Новгороді, полюддя (збір дані), золота пластина з курга-
ну Куль-Оба.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 282
№/п [№/п] Дата
<фото>
Назва та короткий
опис речей
<Де сфотографо-
вано>
<Розмір> Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
54 114 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Скриня антропоїдного сар-
кофага Несмут (так само).
НА ІА, 57.1.50
55 115 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Скриня антропоїдного сар-
кофага Несмут (так само).
НА ІА, 57.1.45
56 116 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Скриня антропоїдного сар-
кофага Несмут (так само).
НА ІА, 57.1.54
57 117 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сар-
кофага Несмут (так само).
НА ІА, 57.1.59
58 118 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Скриня антропоїдного сар-
кофага Несмут (так само).
НА ІА, 57.1.99
59 119 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Бічна панель (з боку ніг) з
ґрунтуванням скрині антро-
поїдного саркофага. НА ІА,
57.1.97
60 120 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент мумії (ступня
ноги) і сувій папірусу, нині
в ОАМ: № 71697 (ступня).
НА ІА, 57.1.75
61 121 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
62 122 [1938 г.] [Саркофаг] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сарко-
фага Несмут, нині в ОАМ:
№ 71695. НА ІА, 57.1.65
63 123 1938 г. Саркофаги г. Киев,
Центр[альный]
Ист[орический]
Муз[ей]
12×9 Віко антропоїдного сар-
кофага Хонсуірдіс, нині
в ОАМ: № 71700. НА ІА,
57.1.41
64 124 [1938 г.] [Саркофаги] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сарко-
фага Несмут, нині в ОАМ:
№ 71695. НА ІА, 57.1.64
65 125 [1938 г.] [Саркофаги] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сар-
кофага Несмут (так само).
НА ІА, 57.1.70
66 126 [1938 г.] [Саркофаги] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Чотири дерев’яні кілочки.
НА ІА, 57.1.14
67 127 [1938 г.] [Саркофаги] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сар-
кофага Несмут, нині в
ОАМ: № 71695. НА ІА,
57.1.71
68 128 [1938 г.] [Саркофаги] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Скриня антропоїдного сарко-
фага Хонсуірдіс, нині в ОАМ:
№ 71700. НА ІА, 57.1.43
69 129 [1938 г.] [Саркофаги] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сар-
кофага зсередини, нині в
НЗКПЛ: КПЛ-Арх-838.
НА ІА, 57.1.104
70 130 [1938 г.] [Саркофаги] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Мумія людини в пелені (на
газетах), голова розкрита,
правий бік. НА ІА, 57.1.72
71 131 [1938 г.] [Саркофаги] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сарко-
фага Несмут, нині в ОАМ:
№ 71695. НА ІА, 57.1.60
72 132 [1938 г.] [Саркофаги] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Мумія людини в пелені (на
столі), голова розкрита, пра-
вий бік. НА ІА, 57.1.74
73 133 1938 г. Реставрация саркофагов г. Киев,
Центр[альный]
Ист[орический]
Муз[ей]
12×9 Фрагмент внутрішньої час-
тини віка антропоїдно-
го саркофага з ґрунтуван-
ням, нині в НЗКПЛ: КПЛ-
Арх-838. НА ІА, 57.1.105
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 83
№/п [№/п] Дата
<фото>
Назва та короткий
опис речей
<Де сфотографо-
вано>
<Розмір> Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
74 134 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг, нині
в НЗКПЛ: КПЛ-Арх-828
(скриня), КПЛ-Арх-838 (віко).
НА ІА, 57.1.17
75 135 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг (так
само). НА ІА, 57.1.18
76 136 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг (так
само). НА ІА, 57.1.19
77 137 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг (так
само). НА ІА, 57.1.21
78 138 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг (так
само). НА ІА, 57.1.22
79 139 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг (так
само). НА ІА, 57.1.23
80 140 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Прямокутний саркофаг Не-
спанечера, нині в ОАМ:
№ 71701. НА ІА, 57.1.11
81 141 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний сарко-
фаг, нині в НЗКПЛ: КПЛ-
Арх-828 (скриня), КПЛ-
Арх-838 (віко). НА ІА,
57.1.24
82 142 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг (так
само). НА ІА, 57.1.25
83 143 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
84 144 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Антропоїдний саркофаг (так
само). НА ІА, 57.1.35
85 145 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
86 146 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сарко-
фага, нині в НЗКПЛ: КПЛ-
Арх-829. НА ІА, 57.1.30
87 147 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сар-
кофага (так само). НА ІА,
57.1.31
88 167 17 [1938 г.] Реставрация саркофагов. г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9 Внутрішній бік панелі
№ 4 скриньки для каноп
(див. п/№ 116–120, 124).
НА ІА, 57.1.92
89 168 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
90 169 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Дерев’яна дощечка, призна-
чена для з’єднування віка та
корпусу саркофага. НА ІА,
57.1.106
91 170 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
92 171 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Внутрішня декорація ниж-
ньої частини скрині антро-
поїдного саркофага Не-
смут, нині в ОАМ: № 71695.
НА ІА, 57.1.56
93 172 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Внутрішня декорація серед-
ньої частини скрині антро-
поїдного саркофага Несмут
(так само). НА ІА, 57.1.55
94 173 1938 г. Реставрация саркофагов г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9 Фрагмент низу скрині ан-
тропоїдного саркофага
Хонсуірдіс, нині в ОАМ:
№ 71700. НА ІА, 57.1.44
95 174 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Дерев’яна дощечка, призна-
чена для з’єднування віка та
корпусу саркофага. НА ІА,
57.1.107
17 Під № 148–166 негативи з різної тематики: похід Олега на Царгород, втеча татар із Куликового поля, перемовини Свя-
тослава з візантійським імператором.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 284
№/п [№/п] Дата
<фото>
Назва та короткий
опис речей
<Де сфотографо-
вано>
<Розмір> Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
96 175 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Дерев’яна дощечка, призна-
чена для з’єднування віка та
корпусу саркофага. НА ІА,
57.1.108
97 210 18 1938 г. Реставрация саркофагов г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9 Віко антропоїдного сар-
кофага Несмут (вид звер-
ху), нині в ОАМ: № 71695.
НА ІА, 57.1.61
98 211 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент декорації скрині ан-
тропоїдного саркофага Несмут
(так само). НА ІА, 57.1.51
99 212 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
100 213 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
101 214 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
102 215 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
103 216 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
104 217 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
105 218 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
106 219 1938 г. Реставрация саркофагов г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9
107 220 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
108 221 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
109 222 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент декорації скри-
ні антропоїдного саркофа-
га Несмут, нині в ОАМ:
№ 71695. НА ІА, 57.1.52
110 223 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Мумія людини в пелені (на
газетах), голова розкрита,
правий бік. НА ІА, 57.1.73
111 224 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент декорації скри-
ні антропоїдного саркофа-
га Несмут, нині в ОАМ:
№ 71695. НА ІА, 57.1.53
112 225 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент внутрішньої де-
корації лівого боку скри-
ні антропоїдного саркофага
Несмут (так само). НА ІА,
57.1.57
113 226 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Лівий бік скрині антропоїд-
ного саркофага Несмут (так
само). НА ІА, 57.1.47
114 227 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент внутрішньої де-
корації правого боку скри-
ні антропоїдного саркофага
Несмут (так само). НА ІА,
57.1.58
115 228 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Правий бік скрині антропо-
їдного саркофага Хонсуір-
діс, нині в ОАМ: № 71700.
НА ІА, 57.1.42
116 229 1938 г. Части саркофагов для
ушебти
г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9 Бічна панель № 2 19 скринь-
ки для каноп (нині втраче-
на). НА ІА, 57.1.87
117 230 [1938 г.] [Части саркофагов для
ушебти]
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] Бічна панель № 3 скриньки
для каноп (нині втрачена).
НА ІА, 57.1.88
118 231 [1938 г.] [Части саркофагов для
ушебти]
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] Бічна панель № 4 скриньки
для каноп (нині втрачена).
НА ІА, 57.1.89
18 Під № 176–209 негативи з різної тематики: план Новгорода, рицарський турнір, бенкет татар після битви при Калці,
палеографічні знімки рукописів, шматки римських плит.
19 Нумерація панелей дана рецензентами умовно, в порядку зростання інвентарних номерів негативів у НА ІА.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 85
№/п [№/п] Дата
<фото>
Назва та короткий
опис речей
<Де сфотографо-
вано>
<Розмір> Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
119 232 [1938 г.] [Части саркофагов для
ушебти]
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] Бічна панель № 1 скриньки
для каноп (нині втрачена).
НА ІА, 57.1.86
120 233 [1938 г.] [Части саркофагов для
ушебти]
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] Бічна панель № 4 скриньки
для каноп (нині втрачена).
НА ІА, 57.1.90
121 234 [1938 г.] [Части саркофагов для
ушебти]20
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент ґрунтування на
тканині внутрішньої час-
тини узголів’я антропоїд-
ного картонажу (чохла му-
мії), нині в ОАМ: № 71696.
НА ІА, 57.1.102
122 235 [1938 г.] [Части саркофагов для
ушебти]21
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент ґрунтування на
тканині (так само). НА ІА,
57.1.103
123 236 [1938 г.] [Части саркофагов для
ушебти]22
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сарко-
фага, нині в НЗКПЛ: КПЛ-
Арх-829. НА ІА, 57.1.28
124 237 [1938 г.] [Части саркофагов для
ушебти]
[г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент панелі № 4
скриньки для каноп (нині
втрачена). НА ІА, 57.1.91
125 238 1938 г. Реставрация саркофагов г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9 Маска (фрагмент картона-
жу), внутрішній бік, нині в
НММБВХ 23: № 355 АТК.
НА ІА, 57.1.83
126 239 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сарко-
фага Несмут (вид з голо-
ви), нині в ОАМ: № 71695.
НА ІА, 57.1.69
127 240 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сарко-
фага (вид з голови), нині
в НЗКПЛ: КПЛ-Арх-829.
НА ІА, 57.1.94
128 241 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент віка антропоїдно-
го саркофага Несмут (пра-
вий бік, голова, плечі), нині
в ОАМ: № 71695. НА ІА,
57.1.66
129 242 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Віко антропоїдного сарко-
фага, нині в НЗКПЛ: КПЛ-
Арх-829. НА ІА, 57.1.27
130 243 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Правий бік дерев’яної мас-
ки, нині втрачена. НА ІА,
57.1.85
131 244 1938 г. Реставрация саркофагов г. Киев, Центр[а-
льный] Ист[ори-
ческий] Муз[ей]
12×9 Дерев’яна маска (анфас),
нині втрачена. НА ІА,
57.1.84
132 245 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Маска (анфас), фраг-
мент картонажу, нині в
НММБВХ: № 355 АТК.
НА ІА, 57.1.78
133 246 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Маска (правий бік), фраг-
мент картонажу (так само).
НА ІА, 57.1.79
134 247 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент віка антропоїдно-
го саркофага Несмут, нижня
частина, ступні ніг втраче-
ні, нині в ОАМ: № 71695.
НА ІА, 57.1.68
20 Визначення в інвентарній книзі помилкове – див. коментар праворуч.
21 Так само.
22 Так само.
23 НММБВХ — Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 286
№/п [№/п] Дата
<фото>
Назва та короткий
опис речей
<Де сфотографо-
вано>
<Розмір> Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
135 248 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Фрагмент віка антропоїд-
ного саркофага Несмут, се-
редня частина (так само).
НА ІА, 57.1.67
136 249 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Маска (правий бік), фраг-
мент картонажу, нині в
НММБВХ: № 355 АТК.
НА ІА, 57.1.80
137 250 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Маска (лівий бік), фраг-
мент картонажу (так само).
НА ІА, 57.1.81
138 251 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9] Маска (вид зверху), фраг-
мент картонажу (так само).
НА ІА, 57.1.82
139 252 [1938 г.] [Реставрация саркофагов] [г. Киев, ЦИМ] [12×9]
[...]24
Таблиця 2. Відділ Скіфії та грецьких міст Північного Причорномор’я
№/п [№/п]25 Дата дня <фото>26
Назва та короткий опис
речей [Розмір]27 [Де сфото-
графовано]28
Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
Отдел Скифии – Египет
[...]29 Египет
140 16 [5/Х 39]30 Небо в виде коровы
по религиозным
представ[лениям] егип-
тян
18×13 г. Киев,
Цен[тральный]
И[сторический]
Музей
НА ІА, 57.1.118
141 17 [5/Х 39] Фараон Эхнатон со сво-
ей семьей поклоняется
богу Атону. Лучи солн-
ца оканчиваются руками,
протягиваемые к фараону
[18×13] [г. Киев,
ЦИМ]
Ехнатон (Аменхотеп IV),
1352–1338 до н. е. НА ІА,
57.1.119
142 18 [5/Х 39] Битва египтян с хеттами,
египетские колесницы на
левой стороне, хеттские
на правой
[18×13] [г. Киев,
ЦИМ]
НА ІА, 57.1.120
143 19 [5/Х 39] Сцены натурального об-
мена в Египте Древнего
царства
[18×13] [г. Киев,
ЦИМ]
НА ІА, 57.1.121
144 20 [5/Х 39] Египет. Сражение егип-
тян с филистимлянами
[18×13] [г. Киев,
ЦИМ]
НА ІА, 57.1.122
145 21 5/Х {39} Египет. Клас[с]овая
структура
{18×13}31 {г. Киев,
ЦИМ}
НА ІА, 57.1.123
146 22 [5/Х 39] Египет. Сезострис III
(нач. 2го тыс. до н. э.)
{18×13} {г. Киев,
ЦИМ}
Сезострис (Сенусерт) III,
1881—1842 до н. е. НА ІА,
57.1.132
147 23 [5/Х 39] Осада египтянами кре-
пости
12×9,5 {г. Киев,
ЦИМ}
НА ІА, 57.1.124
24 Далі, починаючи з № 253, ідуть негативи цього ж відділу з історії Київської Русі з датою 1937 г.
25 В оригіналі Номер порядковий.
26 Оригінальна типографська назва колонки «Дата дня вступу», в якій поверх слова вступу написано від руки фото.
27 Розміри негативів вписані в колонку «Ціна або оцінка», яку в оригіналі залишили без виправлення.
28 Записи щодо місця фотографування внесено в типографську колонку «Спосіб придбання. Посилання на документи»,
розділену вертикальною рискою під лінійку без виправлення. Назву цій графі дано за змістом та аналогією з відділом
феодалізму (див. табл. 1). Далі за нею йшла колонка «Примітки», яку упорядники опустили, оскільки вона не містила
жодного запису.
29 Під № 1—15 негативи скіфських та античних артефактів: піфос, стріли, амфори, римські монети з датою 5/Х 39.
30 Дату вказано під інв. № 1, далі йдуть подвійні лапки як знак тотожності цьому рядку.
31 Тут і далі у фігурні скобки взято здогадану інформацію, яка за змістом мала бути у порожніх клітинках.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 87
№/п [№/п] Дата дня
<фото>
Назва та короткий опис
речей [Розмір] [Де сфото-
графовано]
Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
148 24 [5/Х 39] Египет, наказание непла-
тельщика подати
[12×9,5] {г. Киев,
ЦИМ}
НА ІА, 57.1.125
149 25 [5/Х 39] Египетские копейщики
Рамзеса ІІ
[12×9,5] {г. Киев,
ЦИМ}
Рамсес ІІ, 1279—1212
до н. е. НА ІА, 57.1.126
150 26 [5/Х 39] Египет. Кремневый
нож с рукояткой [c]32
гравирован[н]ой золотой
пластинкой
[12×9,5] {г. Киев,
ЦИМ}
НА ІА, 57.1.127
151 27 [5/Х 39] Египет. Религия [12×9,5] {г. Киев,
ЦИМ}
НА ІА, 57.1.128
152 28 [5/Х 39] Египет. Наука [12×9,5] {г. Киев,
ЦИМ}
НА ІА, 57.1.129
153 29 [5/Х 39] Египет. Земледелие [12×9,5] {г. Киев,
ЦИМ}
НА ІА, 57.1.130
154 30 [5/Х 39] Египет. Сириец. Кефтець,
житель Крита
18×13 {г. Киев,
ЦИМ}
НА ІА, 57.1.131
155 31 [5/Х 39] Египет. Статуя Сезостри-
са І из Лишта (Средне[е
царство.] Нач. [2]го 33
тысяч. до н. э.)
[18×13] {г. Киев,
ЦИМ}
Сезостріс (Сенусерт) І,
1974—1929 до н. е. з ель-
Лішта НА ІА, 57.1.133
156 32 [5/Х 39] Египет. Аменемхет ІІІ,
известняк, около 3 т[ыс.]
до н. э.
[18×13] {г. Киев,
ЦИМ}
Аменемхет ІІІ, 1842—1794
до н. е. НА ІА, 57.1.134
157 33 [5/Х 39] Египет. Статуя Хефре[н]
а. Диорит (Древнее цар-
ство около 3го тыс. до
н. э.)
[18×13] {г. Киев,
ЦИМ}
Хефрен (Хафра), IV ди-
настія (2600—2450 рр.
до н. е.). [НА ІА, 57.1.139]
158 34 [5/Х 39] Колос[с]ы пещерно-
го храма Рамзеса ІI в
Абу[-С]имбеле (Но-
вое царство, середина
ХІІІ в. до н. э.)
[18×13] {г. Киев,
ЦИМ}
Рамсес ІІ, 1279—1212
до н. е. НА ІА, 57.1.135
159 35 [5/Х 39] Общий вид храма в Лук-
соре. Новое царство
времен Аменхотепа ІІІ,
1411—1375 до н. э. и
Рам-зеса [II] 1292—1225
до н. э.
[18×13] {г. Киев,
ЦИМ}
Аменхотеп ІІІ, 1390—
1352 до н. е.; Рамсес ІІ,
1279—1212 до н. е. НА ІА,
57.1.136
160 36 [5/Х 39] Египет. Аллея сфинксов,
ведущая к Карнаку. Но-
вое царство времен Рам-
зеса ІІ, 1[2]9234—1225 до
н. э.
[18×13] {г. Киев,
ЦИМ}
Рамсес ІІ, 1279—1212
до н.е. НА ІА, 57.1.137
161 37 [5/Х 39] Египет. Общий вид хра-
ма царицы Хатшепсут в
Диер-эль-Бакри
[18×13] {г. Киев,
ЦИМ}
Храм Хатшепсут в Дейр
ель-Бахрі. НА ІА, 57.1.138
162 38 6/Х {39} Саркофаг 18×13 г. Киев,
Цент[ра-
льный]
И[стори-
ческий] Му-
зей
163 39 15/ХІ 39 Саркофаг {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
164 40 [15/ХІ
39]
Внутренний саркофаг {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
165 41 [15/ХІ
39]
Саркофаг сбоку {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
НА ІА, 57.1.62
166 42 [15/ХІ
39]
Деталь саркофага {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
32 В оригіналі суржиковий из.
33 В оригіналі цифру 2 пропущено.
34 В оригіналі помилково 1992.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 288
№/п [№/п] Дата дня
<фото>
Назва та короткий опис
речей [Розмір] [Де сфото-
графовано]
Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
167 43 [15/ХІ
39]
Саркофаг {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
168 44 [15/ХІ
39]
Соколы {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
Фігурки чотирьох соко-
лів (кібчиків) від сарко-
фага Неспанечера, нині 3
в ОАМ: № 71701. [НА ІА,
57.1.12]
169 45 [15/ХІ
39]
Египетский шадуф {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
НМІУ, б/№; див. рис. 8.1
170 46 [15/ХІ
39]
Охота с метательной па-
лицей на водяную птицу
{18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
НМІУ, б/№; див. рис. 8.2
171 47 [15/ХІ
39]
Хнум 35 {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
Хнум – бог-творець в
Елефантині. НМІУ, б/№;
див. рис. 8.4
172 48 [15/ХІ
39]
Гончарное производство {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
НМІУ, б/№; див. рис. 8.5
173 49 [15/ХІ
39]
Несут подать. Провод не-
плательщиков податей
{18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
НМІУ, б/№; див. рис. 8.9
174 50 [15/ХІ
39]
Ткацкий станок {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
175 51 [15/ХІ
39]
Загробный суд Ос[и]риса 36 {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
176 52 [15/ХІ
39]
Погрузка морских судов
экспедиции царицы Хат-
шепсут в Пунте
{18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
Хатшепсут (правління біля
1479 до н. е. — біля 1458
до н. е.)
177 53 [15/ХІ
39]
Ловля рыбы {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
178 54 [15/ХІ
39]
Битва Рамзеса ІІ с хет-
тами
{18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
НМІУ, б/№; див. рис. 8.3
179 55 [15/ХІ
39]
Каменные зернотерки {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
НМІУ, б/№; див. рис. 8.11
180 56 [15/ХІ
39]
Наказание неплательщи-
ка податей
{18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
НМІУ, б/№; див. рис. 8.6
181 57 [15/ХІ
39]
Охотники дод[ин]асти-
ческого 37 Египта
{18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
НМІУ, б/№; див. рис. 8.8
182 58 [15/ХІ
39]
Наемники шардана {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
НМІУ, б/№, див. рис. 8.16
183 59 [15/ХІ
39]
Таблица Нармера {18×13} [г. Киев,
ЦИМ]
Палетка Нармера (0 ди-
настія, 3300—3100 рр.
до н. е.) – НМІУ, б/№,
див. рис. 8.10
184 60 15/ХІ 39 Поклонение дереву 12×9 г. Киев,
Цент[ра-
льный]
И[стори-
ческий] Му-
зей
НМІУ, б/№, див. рис. 8.17
185 61 [15/ХІ
39]
Процес[с]ы виноделия {12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
НМІУ, б/№; див. рис. 8.7
186 62 [15/ХІ
39]
Молотьба {12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
НМІУ, б/№, див. рис. 8.13
187 63 [15/ХІ
39]
Хеттский царь {12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
НМІУ, б/№, див. рис. 8.14
188 64 [15/ХІ
39]
Хеттский бог Тешуб {12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
НМІУ, б/№, див. рис. 8.15
189 65 38 [15/ХІ
39]
Процес[с] реставрации
саркофага
{12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
Бічна панель антропоїдно-
го саркофага (віко) з боку
ніг, нині в НЗКПЛ: КПЛ-
Арх-829. НА ІА, 57.1.95
35 В оригіналі помилково Ханум.
36 В оригіналі помилково Осариса.
37 В оригіналі помилково доделастического.
38 Інв. № 65—70 записані через дефіс одним рядком.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 89
№/п [№/п] Дата дня
<фото>
Назва та короткий опис
речей [Розмір] [Де сфото-
графовано]
Коментар, місце зберігання
пам’ятки, шифр негатива
190 66 [15/ХІ
39]
[Процесс реставрации
саркофага]
{12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
191 67 [15/ХІ
39]
[Процесс реставрации
саркофага]
{12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
Внутрішній вид віка ан-
тропоїдного саркофага
Хонсуірдіс, нині в ОАМ:
№ 71700. НА ІА, 57.1.40
192 68 [15/ХІ
39]
[Процесс реставрации
саркофага]
{12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
Віко антропоїдного сарко-
фага, нині в НЗКПЛ: КПЛ-
Арх-829. НА ІА, 57.1.26
193 69 [15/ХІ
39]
[Процесс реставрации
саркофага]
{12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
Два зображення: 1) фраг-
мент декорації скрині та 2)
бічна панель віка (з боку
ніг) саркофага Хонсуір-
діс, нині в ОАМ: № 71700.
НА ІА, 57.1.100
194 70 [15/ХІ
39]
[Процесс реставрации
саркофага]
{12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
Два зображення: фрагмен-
ти декорації на тканині
узголів’я антропоїдного
картонажу (чохла мумії),
нині в ОАМ: № 71696.
НА ІА, 57.1.101
195 71 39 [15/ХІ
39]
Процес[с] реставрации
саркофага
{12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
Скриня антропоїдного
саркофага Несмут, нині
в ОАМ: № 71695. НА ІА,
57.1.46
196 72 [15/ХІ
39]
[Процесс реставрации
саркофага]
{12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
197 73 [15/ХІ
39]
[Процесс реставрации
саркофага]
{12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
Скриня антропоїдного сар-
кофага Несмут з середини
(так само). НА ІА, 57.1.48
198 74 [15/ХІ
39]
[Процесс реставрации
саркофага]
{12×9} {г. Киев,
ЦИМ}
Віко антропоїдного сарко-
фага Хонсуірдіс у верти-
кальному положенні, нині
в ОАМ: № 71700. НА ІА,
57.1.37
[...]40
39 Інв. № 71—74 записані через дефіс одним рядком.
40 Далі, починаючи з № 75, йдуть негативи цього ж відділу з іншої тематики з датою 16/ІІ 40.
Оригінал, рукопис на типографському бланку (фіолетове та чорне чорнило, різні почерки).
НА НМІУ, ф. 1260-р, оп. 1, спр. 26а, арк. 76зв.–87 (табл. 1), 145зв.–149 (табл. 2)
Інвентарна книга негативів № 3. 1939 р. — книга в твердій обкладинці, надрукована типографським способом укра-
їнською мовою. Має розмітку на вертикальні стовпчики і горизонтальні рядки та розрахована для використання на роз-
вороті. Ліва частина розвороту розділена на три стовпчики, які мають такі типографські назви заголовними літерами:
«Номер порядковий», «Дата дня вступу», «Назва та короткий опис речей». Права частина розвороту розділена також на
три стовпчики: «Ціна або оцінка», «Спосіб придбання. Посилання на документи», «Примітки», причому другий стовп-
чик «Спосіб придбання…» штучно (вручну) розділений рискою, зробленою під лінійку, на два. На більшості сторінок
типографські написи виправлені від руки: «Дата дня вступу» виправлена на «Дата фото», «Спосіб придбання. Поси-
лання на документи» виправлено на «Де сфотографовано» та «Розмір фотонегатива». На деяких сторінках розміри не-
гативів зазначені в стовпчику «Ціна або оцінка». Усе це відповідно прокоментовано в текстологічних примітках до до-
кумента.
Заповнювалася книга від руки різними людьми. Записи велися українською або російською мовами, чорним або фі-
олетовим чорнилами. Записувалися негативи у відносно хаотичному порядку. Для кожного з відділів музею були ви-
ділені сторінки, на яких записи велись паралельно. Перший розділ записів не має загальної назви і включає № 1–944
(арк. 1-37). У ньому записані негативи з різної тематики, без розбору, хаотично. Після кількох пропущених сторінок
розташовані записи відділу «Сталінська конституція і соцбудівництво» (№ 1–104, арк. 42зв.-44). Далі йде «Відділ зброї»
(№1–400, арк. 50зв.-76), «Відділ феодалізму» (№ 1–1181, арк. 76зв.-131), «Відділ капіталізму» (№1–16, арк. 131зв.-132),
потім знову продовжуються записи відділу феодалізму (№ 1182–1342, арк. 132зв.-139) і останнім «Відділ Скіфії» (№1–
288, арк. 139зв.-156зв.).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 290
Додаток 3. Реконструкція розподілу негативів-репродукцій з інвентарної книги не-
гативів № 3 ЦІМ за розділами виставки «Пам’ятки Стародавнього Єгипту»
Назва розділу виставки Назва негатива, інвентарний номер за інвентарною книгою ЦІМ (див. додаток: док.
№ 1), сигнатура негатива за місцем зберігання
І. Заняття стародавніх
єгиптян
№ 19. Сцени натурального обміну в Єгипті Давнього царства (НА ІА, 57.1.121);
№ 26. Крем’яний ніж із ручкою з гравірованої золотої пластини (НА ІА, 57.1.127);
№ 29. Землеробство Єгипту (НА ІА, 57.1.130);
№ 45. Єгипетський шадуф (НМІУ, б/№; див. рис. 8.1);
№ 46. Полювання на водяну птицю (НМІУ, б/№; див. рис. 8.2);
№ 48. Гончарне виробництво (НМІУ, б/№; див. рис. 8.5);
№ 50. Ткацький верстат (негатив відсутній);
№ 53. Ловля риби (негатив відсутній);
№ 55. Кам’яні зернотерки (НМІУ, б/№; див. рис. 8.11);
№ 57. Мисливці додинастичного Єгипту (НМІУ, б/№; див. рис. 8.8);
№ 61. Процес виноробства (НМІУ, б/№; див. рис. 8.7);
№ 62. Молотьба (НМІУ, б/№; див. рис. 8.13);
№ 76. Єгипетське село Ель-Аґамійн у Фаюмській оазі (НА ІА, 57.1.112).
ІІ. Утворення держави № 59. Палетка [фараона] Нармера (НМІУ, б/№; див. рис. 8.10; Центральний історичний…
1941, с. 51).
ІІІ. Державний лад і по-
встання 1750 р. до н.е.
№ 21. Класова структура в Єгипті (НА ІА, 57.1.123);
№ 24. Покарання неплатника податків (НА ІА, 57.1.125);
№ 49. Несуть податки, вивід неплатників податків (НМІУ, б/№; див. рис. 8.9);
№ 56. Покарання неплатника податків (НМІУ, б/№; див. рис. 8.6);
№ 68. Збір податків чиновниками скарбниці (негатив відсутній).
IV. Єгипетські завоюван-
ня
№ 18. Битва єгиптян із хетами (НА ІА, 57.1.120);
№ 20. Битва єгиптян із філістимлянами (НА ІА, 57.1.122);
№ 22. Сезостріс (Сенусерт) III (НА ІА, 57.1.132);
№ 23. Осада єгиптянами фортеці (НА ІА, 57.1.124);
№ 25. Єгипетські списоносці Рамзеса ІІ (НА ІА, 57.1.126);
№ 30. Сирієць, кефтієць – мешканець Криту (НА ІА, 57.1.131);
№ 31. Статуя Сезостріса (Сенусерта) І з ель-Лішта (НА ІА, 57.1.133);
№ 52. Завантаження кораблів експедиції цариці Хатшепсут в Пунті (негатив відсутній);
№ 54. Битва Рамзеса з хетами (НМІУ, б/№; див. рис. 8.3);
№ 58. Найманці шардана (НМІУ, б/№; див. рис. 8.16);
№ 63. Хетський цар (НМІУ, б/№; див. рис. 8.14);
№ 64. Хетський бог Тешуб (НМІУ, б/№; див. рис. 8.15).
V. Релігія № 16. Небо у вигляді корови (НА ІА, 57.1.118);
№ 17. Ехнатон із сім’єю вклоняється богу Атону (НА ІА, 57.1.119);
№ 27. Єгипет. Релігія (НА ІА, 57.1.128);
№ 34. Колоси печерного храму Рамзеса ІІ в Абу-Сімбел (НА ІА, 57.1.135);
№ 35. Загальний вигляд храму в Луксорі (НА ІА, 57.1.136);
№ 36. Алея сфінксів біля Карнаку (НА ІА, 57.1.137);
№ 37. Храм цариці Хатшепсут в Дейр ель-Бахрі (НА ІА, 57.1.138);
№ 47. Бог-творець Хнум (НМІУ, б/№; див. рис. 8.4);
№ 51. Загробний суд Осіріса (негатив відсутній);
№ 58. Піраміда Хеопса (НА ІА, 57.1.113);
№ 59. Поле пірамід в Гіза (негатив відсутній);
№ 60. Поклоніння дереву (НМІУ, б/№; див. рис. 8.17);
№ 62. Піраміда Джосера (НА ІА, 57.1.115);
№ 74. Піраміда Хефрена (НА ІА, 57.1.114);
№ 75. Руїни Карнакського храму (Північна брама Карнаку) (НА ІА, 57.1.111).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 91
Назва розділу виставки Назва негатива, інвентарний номер за інвентарною книгою ЦІМ (див. додаток: док.
№ 1), сигнатура негатива за місцем зберігання
VI. Культура Стародав-
нього Єгипту
№ 28. Єгипет. Наука (НА ІА, 57.1.129);
№ 32. Аменемхет ІІІ. Вапняк (НА ІА, 57.1.134);
№ 33. Статуя Хефрена. Діорит (НА ІА, 57.1.139);
№ 57. Портрет Франсуа Шампольйона (негатив відсутній);
№ 60. Сфінкс (НА ІА, 57.1.109);
№ 61. Розетський камінь (негатив відсутній);
№ 63. Сфінкс, 1914 (НА ІА, 57.1.110);
№ 64. Франсуа Шампольон. За портретом 1822 р. (негатив відсутній);
№ 65. Сторінка з книги Карла Вейле «От бирки до азбуки» (палетка фараона Нармера як
зразок образного письма на с. 78, рис. 18; негатив відсутній);
№ 66. Демотичний напис на Розетському камені (негатив відсутній);
№ 67. Ієрогліфічний напис на Розетському камені (негатив відсутній);
№ 69. Папірус «Сказка про потерпілого корабельну аварію» (негатив відсутній);
№ 70. Імена Птолемея і Клеопатри, що стали ключем до прочитання ієрогліфів (НМІУ, б/№;
див. рис. 8.12);
№ 71. Розетський камінь (негатив відсутній);
№ 72. Ієрогліфи (негатив відсутній);
№ 73. Розетський камінь (негатив відсутній).
Додаток 4. Лист археолога Іллі Михайловича Самойловського до керівника Окруж-
ного управління до- і ранньої історії Київської генеральної округи др. Пауля Ґрімма.
Київ, 26 червня 1942 р.
До керівника Обласного управління в справах
доісторії1 і ранньої історії при генералкоміс[арі] м. Києва8*
Самойловського І. М.
Заява.
Цим повідомляю, що зараз невідомо куди дівалися ті картки Інспектури по охороні пам’ятників культури, які мною
восени 1941 р. були пере[не]сені на V поверх по Фундуклеєвській вул. № 15, де на той час переховувалися археологічні
матеріали Інституту археології. Весною, коли Інститут археології почав відтіля переносити свої матеріали, картки
ще були серед ящиків з археол[огічним] матеріалом, у червні ж їх уже я не міг знайти, комендант теж не розшукав їх.
Картки брудні, були під дощем, коли валялися за вікном, викинуті з помешкання Інспектури по охороні пам’яток НКО.
26/VI-1942. Київ. І. Самойловський
Оригінал, рукопис (фіолетове чорнило).
НА ІА НАН України, ф. 10, спр. К-26, арк. 13.
Опубліковано: Станиціна 2011, с. 35-36
Др. Пауль Ґрімм (керівник Обласного управління в справах доісторії і ранньої історії при генералкомісарі м. Киє-
ва) — (18. 08. 1907, Торґау – 19. 11. 1993, Берлін), німецький археолог, історик, професор. Вищу освіту здобув в універ-
ситеті м. Галле (1925—1929), 1929 р. захистив дисертацію. У січні 1942 р. прибув у Київ для роботи у складі Зондерш-
табу до- і ранньої історії Оперативного штабу райхсляйтера Розенберґа. Керував роботами з пакування і перевезення
збірок ЦІМ із території КПЛ у приміщення кол. Музею Леніна. 12 березня 1942 р. призначений керівником Окружного
управління до- і ранньої історії, створеного при генеральному комісарі Київської генеральної округи, протягом травня-
червня 1942 р. займався розбудовою Музею до- і ранньої історії, був його директором до листопада 1942 р., відзначався
уважним і людяним ставленням до українських співробітників музею. Мобілізований до Вермахту 12 грудня 1942 р., у
грудні 1944 р. демобілізований за станом здоров’я. Останні місяці війни з 10 січня 1945 р. працював у замку м. Гьохш-
тедт, куди були вивезені культурні цінності з музеїв України. У червні 1945 р. повернувся в Галле, за доносом був за-
арештований та ув’язнений у кол. концтаборі «Бухенвальд» (26. 02. 1946—3. 02. 1950). Після звільнення працював у
Крайовому музеї Галле, Міському музеї Біттерфельда, Інституті до- і ранньої історії Німецької Академії наук у Берліні,
з 1955 р. професор Берлінського університету ім. Гумбольдта (Сорокіна, Завальна 2014, с. 440-464; Києво-Печерська
лавра… 2016, с. 1062).
1 В оригіналі тут і далі їсторії.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 292
Беліловська, А. В., Драновська, В. М. 2007. Станов-
лення та розвиток реставраційної справи в Києво-Печер-
ському заповіднику. В: Колпакова, В. (ред). Могилянські
читання 2006. Ч. 1.Київ: НКПІКЗ, с. 227-240.
Берлев, О. Д., Доконт, Н. Г. 1983. Каталог памятни-
ков Древнего Египта Одесского археологического Музея
АН УССР. Одесса (рукопис Робочого архіву Наукових
фондів Одеського археологічного музею).
Берлев, О. Д., Ходжаш, С. И. (ред.). 1991. Древнееги-
петские памятники из музеев СССР. Каталог выставки.
Москва: ГМИИ им. А. С. Пушкина.
Буравчук, О., Тарасенко, М. 2020. Єгипетська колек-
ція у зібранні Київського художньо-промислового й нау-
кового музею (1903—1915 рр.). В: Маричевська, О. (відп.
ред.). П’яті читання пам’яті М. Ф. Біляшівського. Мате-
ріали наукової конференції 2019 року. Київ: НХМУ, с. 22-
28, 177-178.
Вейлэ, К. 1923. От бирки до азбуки. Пер. с нем. под
ред. проф. Д. Н. Анучина. Москва; Петроград: Госиздат.
Дзис-Райко, Г. А. (ред.). 1983. Одесский археологичес-
кий музей АН УССР: Альбом. Киев: Наукова думка.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-се-
лянського уряду УРСР. 1938. Київ.
Іванцова-Костенко, Г. 2005. Слово про батька. В:
Іванцова-Костенко, Г. І. (упоряд.). Повернення. Зб. до-
повідей наук. конференції, присвяченої 100 літтю з дня
народження українського історика та археолога Івана
Овсійовича Іванцова (1904—1941 рр.). Київ: Інститут іс-
торії України НАНУ, с. 96-105.
Известия императорской археологической комис-
сии. Прибавление к вып. 6. Хроника и библиография. 1903.
Вып. 4. Санкт-Петербург.
Карцев, А. А. 1962. Новые данные о собраниях еги-
петских древностей в России (1811—1909). Краткие со-
общения Института народов Азии, 46: Древний Восток,
с. 259-269.
Киевлянин. 1904, 356.
Киевский музей. Древности Египта. 1903. Вып. 1. Киев:
Тип. С. В. Кульженко.
Киевский художественно-промышленный и научный
музей имени Его Величества Государя Императора Ни-
колая Александровича. 1905. Отдел Археологии: Краткий
указатель предметов. Киев: Типо-литография Н. А. Гирич.
Киевский художественно-промышленный и научный
музей имени Его Величества Государя Императора Ни-
колая Александровича. 1906. Отдел Археологии: Краткий
указатель предметов. Типо-литография Н. А. Гирич.
Киевский художественно-промышленный и научный
музей имени Его Величества Государя Императора Ни-
колая Александровича. 1911. Отдел Археологии: Краткий
указатель предметов. Киев: Типография Первой Киев-
ской Артели Печатного Дела.
Киевский художественно-промышленный и научный
музей имени Его Величества Государя Императора Ни-
колая Александровича. 1913. Отдел Археологии: Краткий
указатель предметов. Киев: Типография Первой Киев-
ской Артели Печатного Дела.
Ковтанюк, Н. Г., Шовкопляс, Г. М. 1995. Заснування та
початок історії музею (до 1918 року). В: Ковтанюк, Н. Г.
(ред.). Від першовитоків до сьогодення: із історії форму-
вання колекцій Національного музею історії України. Київ:
Національний музей історії України, 1995, с. 3-29.
Ковтанюк, Н. Г., Шовкопляс, Г. М. 1999. Сторінки іс-
торії музею (20—50-ті роки ХХ ст.). В: Національний му-
зей історії України: його фундатори та колекції. Темат.
зб. наук. пр. Київ: Тов. «ІІІ, Лтд».
Коростовцев, М. А., Ходжаш, С. И. 1960. Адриан Викто-
рович Прахов (1847—1916). В: Очерки по истории русского
востоковедения. Санкт-Петербург: Наука, с. 119-125.
Кот, С. 2011. Друга світова війна і доля культурних
цінностей України: переміщення і втрати. В: Смолій, В. А.
(голова ред. кол.), Лисенко О. Є. (відп. ред.). Україна в
Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. Історичні нариси у
двох книгах. Кн. 2. Київ: Наукова думка, с. 231-276.
Кот, С., Коренюк, Ю., Себта, Т. 1998. О возвращении в
Украину художественного наследия Михайловского Зла-
товерхого собора, находящегося в музеях Российской фе-
дерации. Киев (рукопись).
Кот, С. І. 2008. Курінний Петро Петрович. В: Смолій,
В. А. (ред.). Енциклопедія історії України у 10 т. Т. 5.
Київ: Наукова думка, с. 522-523.
Крол, А. А. 2017. Новые архивные материалы о еги-
петских древностях, подаренных хедивом Аббасом II
России. Вестник древней истории, 4, с. 991-1008.
Культурне будівництво в Українській РСР: Найваж-
ливіші рішення Комуністичної партії і радянського уряду
1917—1959 рр.: Зб. док. 1959. Т. 1. Київ.
Курінний, П. 2007a. Всеукраїнський державний куль-
турно-історичний заповідник. В: Український музей. Зб. 1:
Репринтне видання 1927 року. Київ: НКПІКЗ, с. 212-215.
Курінний, П. 2007b. Три роки праці реставраційної
майстерні Лаврського музею культів та побуту над кон-
сервацією та реставрацією музейних збірок. В: Україн-
ський музей. Зб. 1: Репринтне видання 1927 року. Київ:
НКПІКЗ, с. 159-168.
Латышева, Л. П. 1963. К истории египетской коллек-
ции Одесского археологического музея. В: Краткие со-
общения о полевых археологических исследованиях Одес-
ского государственного музея 1961 года. Одесса: Изда-
тельство «Маяк», с. 125-129.
Масалова, І. І., Жданова, Д. А. 2006. Експозиційна ді-
яльність Заповідника 1946—2005 рр. В: Лаврський альма-
нах, 15, с. 23-65.
Масперо, Г. 1892. Древняя история. Египет, Ассирия.
Пер. с фран. Санкт-Петербург: Издание Л. Ф. Пантелеева.
Новий відділ Історичного музею. Пролетарська прав-
да. 10 жовтня 1940 р. № 236 (5641), с. 4.
Петліна, Д. Д. 2018. Перший етап діяльності Цен-
тральних державних науково-дослідних реставраційних
майстерень (1938—1945). Науковий вісник Національно-
го музею історії України, 3, с. 622-624.
Радієвська, Т., Себта, Т., Сорокіна, С. 2018a. Доку-
менти свідчать: вивезення на Захід збірок Крайового
музею до- і ранньої історії в Києві у 1943—1945 роках.
Український археографічний щорічник. Нова серія, 21/22,
Київ: ІУАД, с. 799-860.
Радієвська, Т. М., Себта, Т. М., Сорокіна, С. А. 2018b.
З історії зібрань Національного музею історії України: пе-
реміщення на Захід та реституція збірок у 1943—1948 рр.
Науковий вісник Національного музею історії України, 3,
с. 15-52.
Романова, О. О. 2017. Стародавній Єгипет в Києві:
віддзеркалення на склі. (Колекція негативів на склі із зо-
браженнями давньоєгипетських предметів в Інституті ар-
хеології НАН України. Матеріали і дослідження з архео-
логії Прикарпаття і Волині, 21, с. 182-197.
Романова, О., Станиціна, Г. 2021. Стародавній Єги-
пет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фо-
тонегативів Наукового архіву Інституту археології
НАН України). ІА НАН України; Інститут сходознавства
ім. А. Ю. Кримського НАН України.
Себта, Т. 2013. Мюнхенська систематична картотека
власності мистецьких об’єктів (1945—1952): перспекти-
ви дослідження повоєнної реституції українських куль-
турних цінностей. В: Піскун, В. (упоряд.). Загартована
історією. Ювілейний збірник на пошану проф. Надії Іва-
нівни Миронець з нагоди 80-ліття від дня народження.
Київ: ІУАД, с. 221-236.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 93
Себта, Т. 2016. Києво-Печерська Лавра на початку
Німецько-радянської війни та під час нацистської оку-
пації (1941—1943). В: Себта, Т. М. , Качан, Р. І. (упо-
ряд.). Києво-Печерська Лавра у часи Другої світової ві-
йни: Дослідження. Документи. Київ: Видавець Олег Фі-
люк, с. 13-92.
Себта, Т. М., Качан, Р. І. (упоряд.) 2016. Києво-Печер-
ська Лавра у часи Другої світової війни: Дослідження.
Документи. Київ: Видавець Олег Філюк.
Сорокіна, С., Завальна, О. 2104. Німецький археолог
доктор Пауль Ґрімм і створення у Києві Музею до- і ран-
ньої історії у 1942 році. В: Наукові записки. Зб. пр. моло-
дих вчених та аспірантів, Т. 28, Київ: ІУАД, с. 440-464.
Сорокіна, С. А., Завальна, О. М. Радієвська, Т. М.
2015. Діяльність Музею до- і ранньої історії в Києві у
1942—1943 рр. (за матеріалами НМІУ). В: Травінський,
В. С. (відп. ред.) та ін. Археологія і фортифікація України.
Зб. матеріалів. Кам’янець-Подільський: б./в., с. 288-295.
Сорокіна, С. А., Завальна, О. М. Радієвська, Т. М.
2016. Музей до- і ранньої історії у Києві (1942—1943):
структура та персональний склад. Науковий вісник Націо-
нального музею історії України, 1 (1), с. 210-229.
Сорокіна, С. А., Завальна, О. М. Радієвська, Т. М.
2017. Експозиція Крайового музею до- і ранньої історії у
Києві (1942—1943). Матеріали і дослідження з археоло-
гії Прикарпаття і Волині, 21, с. 347-365.
Сошніков, А. О. 2018. Специфіка комплектування
єгипетських колекцій музеїв Києва та Полтави. Культура
України, 62, с. 180-187.
Станиціна, Г. О. 2011. Маловідомі документи в Науко-
вому архіві Інституту археології НАН України. В: Музейні
читання: Матеріали наук. конференції «Ювелірне мисте-
цтво — погляд крізь віки», 15—17 листопада 2010 р. Київ:
М-во культури України; НМІУ; МІКУ, с. 25-40.
Супруненко, А. Б. 1986. Памятники древнеегипетско-
го искусства в собрании Полтавского краеведческого му-
зея: Каталог. Полтава: Полтавский краеведческий музей.
Супруненко, О. Б. 2000. Археологія в діяльності пер-
шого приватного музею України (Лубенський музей
К. М. Скаржинської). Київ; Полтава: ВЦ «Археологія».
Супруненко, О. Б. 2007. З історії археологічних дослі-
джень на Полтавщині: Короткий нарис. Київ; Полтава:
Видавництво ПП «Гротеск», ВЦ «Археологія».
Тарасенко, М. О. 2017. Давньоєгипетські старожит-
ності з Баб ель-Гусус в Одесі (1894—1895 рр.): нові ар-
хівні документи. Сходознавство, 80, с. 94-134.
Тарасенко, М. О. 2018. Кришка давньоєгипетського
саркофага (КПЛ-Арх-829) із зібрання Національного Ки-
єво-Печерського історико-культурного заповідника: по-
передній огляд. В: Могилянські читання. Збереження й
дослідження культурної спадщини України: люди, ідеї,
візії. Київ: НЗКПЛ, с. 124-129.
Тарасенко, М. О. 2019a. Кришка саркофага єгипет-
ської жриці XXV династії (НЗКПЛ КПЛ-Арх-829). Схо-
дознавство, 83, с. 69-100.
Тарасенко, М. О. 2019b. У пошуках старожитнос-
тей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI ди-
настії в музеях України. Київ: Інститут сходознавства
ім. А. Ю. Кримського НАН України.
Тарасенко, Н. А. 2020. Новые сведения о распреде-
лении египетских древностей из «дара хедива», 1894—
1895 гг. (по документам из РГИА). Восток (Oriens), 6,
с. 223-241.
Тимченко, Т. Р. 1998. Музейний напрям реставрації
в Україні. Київська школа. (1920—1940). Автореферат
дисертації к. мистецтвознавства. Академія образотвор-
чого мистецтва і архітектури.
Тимченко, Т. 2001. Київська школа реставрації станково-
го малярства (1920–1930 рр.). Пам’ятки України, 4, с. 48-71.
Тимченко, Т. Р. 2003. Принципи реставрації музейних
пам’яток у реставраційній майстерні Всеукраїнського му-
зейного містечка (1924—1934 рр.). В: Безгін, О. І., Оляніна,
С. В., Коренюк, Ю. О., Ходак, І. О., Кочарян, І. С. (ред.).
Могилянські читання 2002. Київ: НКПІКЗ, с. 434-444.
Тимченко, Т. 2012. Микола Касперович. Матеріали до
біографії. В: Українська художня культура: історія та
сучасні проблеми: зб. наук. праць. Львів: Інститут культу-
рології НАМ України, с. 57-71.
Толочко, П. П. (гол. ред.) 2015. Інститут археології
Національної академії наук України. 1918—2014. Київ:
ВД «АДЕФ-Україна».
Тураев, Б. А. 1899. Описание египетских памятников
в русских музеях и собраниях. Записки Восточного от-
деления Имп. Русского археологического общества, ХІІ,
с. 179-217.
Феттіх, Н. 2004. Київський щоденник (3. ХІІ. 1941 —
19. І. 1942). Київ: Софія А.
Центральний історичний музей ім. Т. Г. Шевченка в
м. Києві: Короткий довідник. 1941. Київ: Радянська школа.
Цикора, С. 1970. Золотая Одиссея. Документальный
рассказ. Известия, 22 жовтня, № 250, с. 6.
Яненко, А. 2017 (автор-упоряд.). Археологічний музей
Всеукраїнської академії наук: дослідження і матеріали.
Київ: НКПІКЗ.
Яненко, А. 2020a. Всеукраїнські художньо-реставра-
ційні майстерні у 1933 р.: «рік нащупаного шляху». Му-
зеї та реставрація у контексті збереження культурної
спадщини: актуальні виклики сучасності. Матеріали
V Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ., 24—25 вересня
2020 р. Київ: «Фенікс», с. 319-323.
Яненко, А. С. (автор-упоряд.). 2020b. Курінний П.
Всеукраїнський державний культурно-історичний запо-
відник «Всеукраїнський музейний городок»: провідник.
Київ: НКПІКЗ.
Assmann, J. 2002. The Mind of Egypt. History and Mean-
ing in the Time of the Pharaophs; translated by A. Jenkins.
New York: Metopolitan Books; Henry Holt and Co.
Aston, D. A. 2000. Canopic Chests from the Twenty-First
Dynasty to the Ptolemaic Рeriod. Ägypten und Levante. In-
ternationale Zeitschrift für ägyptische Archäologie und deren
Nachbargebiete, 10, p. 159-178.
Aston, D. A. 2009. Burial Assemblages of Dynasty 21—
25: Chronology — Typology — Developments. Wien: Öster-
reichische Akademie der Wissenschaften, 2009 (Contribu-
tions to the Chronology of the Eastern Mediterranean, XXI).
Belova, G., Ivanov, S. 2002. The Inner Coffin of Nesy-
Mwt from the Priestly Cache of Bab el-Gasus. In: Eldalmaty,
M., Trad, M. (eds). Egyptian Museum Collections around the
World. Studies for the Centennial of the Egyptian Museum.
Vol. 1. Cairo: Supreme Council of Antiquities and American
University Press, p. 111-118.
Berlev, O., Hodjash, S. 1998. Catalogue of the Monuments
of Ancient Egypt. From the Museums of the Russian Federa-
tion, Ukraine, Bielorussia, Caucasus, Middle Asia and the
Baltic States. Fribourg; Göttingen: University Press Fribourg;
Vandenhoeck & Ruprecht. (Orbis Biblicus et Orientalis, 17).
Carter, H. 1933. The Tomb of Tut-ankh-amen. Vol. III.
London; Toronto; Melbourne & Sydney: Cassel and Compa-
ny Ltd.
Chassinat, E. 1909. La seconde trouvaille de Deir el-Ba-
hari (sarcophages). T. I, fasc. 1. Le Caire: IFAO. (Catalogue
Général des antiquités égyptiennes du Musée du Caire. Nos.
6001-6029).
Hodjash, S. 2002. The Collection of Adrian Prakhov in the
State Pushkin Museum of Fine Arts, Mosсow. In: Győry, H.
(ed.). Mélanges offerts à Edith Varga:
«le lotus qui sort de terre». Budapest: Musée Hongrois des
Beaux-Arts, p. 57-64.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 294
Krol, A. 2018. New Documents Related to the Lot 6 of the
So-Called “Gift of Khedive” from the Foreign Policy Archive
of the Russian Empire. In: Blöbaum, A. I., Eaton-Krauss, M.,
Wüthrich, A. (eds). Pérégrinations avec Erhart Graefe. Fest-
schrift zu seinem 75. Geburtstag. Münster: Zaphon, p. 297-
313. (Ägypten und Altes Testament. Studien zu Geschichte,
Kultur und Religion Ägyptens und des Alten Testaments, 87).
Lauterbach, I. 2015. Der Central Collecting Point in
München. Kunstschutz, Restitution, Neubeginn. Berlin;
München: Deutscher Kunstverlag GmbH.
Lauterbach, I. 2018. The Central Collecting Point in Mu-
nich. A New Beginning for the Restitution and Protecting of
Art. Los Angeles: The Getty Research Institute.
Lipińska, J. 1993-1994. Bab el-Gusus. Cache-Tomb of
the Priests & Priestesses of Amen. Kemet, 4, p. 48-59.
Niwiński, A. 1988. 21st Dynasty Coffins from Thebes.
Chronological and Typological Studies. Mainz am Rhein:
Philipp von Zabern. (Thebes, 5).
Ranke, H. 1935-1937. Die ägyptischen Personennamen.
Bd. I—III. Glückstadt: J. J. Augustin.
Seitz, R. H. 2009. Das Fürstliche Renaissanceschloß zu
Höchstädt a.d. Donau — seine Baugeschichte und seine (ost)
europäische Bezüge. Weißenhorn: Anton H. Konrad Verlag.
Sousa, R. 2017. The Tomb of the Priests of Amun at The-
bes: The History of the Find. In: Weiss, L. (ed.). The Coffins
of the Priests of Amun. Egyptian Coffins from the 21st Dynas-
ty in the Collection of the National Museum of Antiquities in
Leiden. Leiden: Brill, p. 21-34. (Papers on archaeology of the
Leiden Museum of Antiquities, 17).
Sousa, R., Amenta, A., Cooney, K. M. 2021. Introduction:
Remembering the Tomb of the Priests of Amun. In: Sousa, R.,
Amenta, A., Cooney, K. M. (eds). Bab el-Gasus in Context.
Rediscovering the Tomb of the Priests of Amun. Roma; Bris-
tol: “L’Erma” Di Bretschneider, p. 11-27. (Egitto Antico, 4).
Spiegelberg, W. 1905. Zu צפנחפענח Gen. 41, 45. Zeitschrift
für ägyptische Sprache und Altertumskunde, 42, S. 84-85.
Stoof, M. 2002. Skorpion und Skorpiongöttin im al-
ten Ägypten. Hamburg: Verlag Dr. Kovač. (Antiquitates.
Archäologische Forschungsergebnisse, 23).
Tarasenko, M. 2017. The Third Intermediate Period Coffins
in the Museums of Ukraine. In: Amenta, A., Guichard, H. (eds.).
Proceedings First Vatican Coffin Conference, 19—22 June 2013.
Vol. II. Vatican: Edizioni Musei Vaticani, p. 529-540.
Tarasenko, M. 2021. The Lot VI of Bab el-Gasus in the
Light of the New Archive Documents. In: Sousa, R., Amenta,
A., Cooney, K. M. (eds). Bab el-Gasus in Context. Rediscov-
ering the Tomb of the Priests of Amun. Roma; Bristol: “L’Er-
ma” di Bretschneider, p. 263-278. (Egitto Antico, 4).
Tarasenko, M., Elias, J. 2022. 25th Dynasty Coffin Types
Reconsidered. Typological Analysis of Coffin Lid KPL-
Arch-829, National Preserve “Kyiv-Pechersk Lavra”. Carl-
isle (Pennsylvania): Pendici Publishing.
Надійшла 15.02.2023
Tetiana M. Sebta1, Mykola O. Tarasenko2, Svitlana A. Sorokina3
1 PhD, Senior Research Fellow, the M. S. Hrushevskyi Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of the National
Academy of Sciences of Ukraine, the Department of Source Studies of the Modern History of Ukraine, ORCID: 0000-0003-
0259-0932, sebta@ukr.net
2 DSc., Leading Research Fellow, the A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the National Academy of Sciences of
Ukraine, the Department of the Near and Middle East; Research Fellow, the Faculty of Asian and Middle Eastern Studies,
the University of Oxford, ORCID: 0000-0001-6779-225, niktarasenko@ukr.net; mykola.tarasenko@ames.ox.ac.uk
3 Chief of the Sector “Archaeology of Paleolithic-Bronze Age”, the National Museum of History of Ukraine, the Department of
Archaeology, ORCID: 0000-0002-1073-6666, zlakosh@ukr.net
THE PHOTONEGATIVES OF THE ANCIENT EGYPT COLLECTION OF THE TARAS SHEVCHENKO
CENTRAL HISTORICAL MUSEUM: REVIEW ON THE MONOGRAPHY BY O. O. ROMANOVA AND
H. O. STANYTSINA. ANCIENT EGYPT IN KYIV: MIRRORED ON GLASS (THE GLASS PHOTONEGATIVES
COLLECTION OF THE SCIENTIFIC ARCHIVE OF THE INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY OF THE
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE). KYIV, 2021
The article reviews the monograph-catalogue O. O. Romanova and H. O. Stanytsina Ancient Egypt in Kyiv: mirrored on Glass
(the Glass Photonegatives Collection of the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences
of Ukraine). This book is dedicated to the introduction into academic circulation of a collection of glass photonegatives depicting
ancient Egyptian objects from the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of
Ukraine. 143 negatives and photographs of ancient Egyptian items were collected; they were published and provided with catalogue
data and comments. Significant work has been done on the attribution of objects depicted on the negatives. Noting the importance
of visual material introduced, the research part of the monograph, however, contains significant intentional or unintentional lacunae
regarding the existing base of Ukrainian researches on the topic. The Egyptological part of the work has also a certain number of
completely or partially erroneous attributions and statements and ignores existing academic publications on the subject.
The reviewers came to somewhat different conclusions regarding the reason for the formation of the discussed collection of
negatives, specified the circumstances, time and place of their creation, differently defined individual ancient Egyptian objects
and the provenance of some of them (for example, the “shabti-box” on the photonegatives (now lost) is actually a canopic box).
Documents from the Scientific Archive of the National Museum of the History of Ukraine are of great importance for revising
the conclusions of the monograph. An excerpt from the inventory book of negatives is published, which demonstrates that the
collection was created at the Taras Shevchenko National Historical Museum in the process of preparing an exhibition of ancient
Egyptian artefacts.
K e y w o r d s: ancient Egypt, National Museum of the History of Ukraine, Odesa Archaeological Museum,
B. I. Khanenko, photo negatives, mummy, coffin.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 95
References
Belilovska, A. V., Dranovska, V. M. 2007. Stanovlennia ta rozvytok restavratsiinoii spravy v Kievo-Pecherskomu zapovidnyku.
In: Kolpakova, V. (ed). Mohylianski chytannia 2006. Ch. 1. Kyiv: NKPIKZ, p. 227-240.
Berlev, O. D., Dokont, N. G. 1983. Katalog pamiatnikov Drevnego Egipta Odesskogo arkheologicheskogo Muzeia AN USSR.
Odesa (rukopis RA NF OAM).
Berlev, O. D., Khodzhash, S. I. (eds). 1991. Drevneegipetskie pamiatniki iz muzeev SSSR. Katalog vystavki. Moskva: GMII im.
A. S. Pushkina.
Buravchuk, O., Tarasenko, M. 2020. Yehypetska kolektsiia u zibranni Kyivskoho khudozhno-promyslovoho i naukovoho
muzeiu (1903—1915 rr.). In: Marychevska O. (ed.). Piati chytannia pamiati M. F. Biliashivskoho. Materialy naukovoi
konferentsii 2019 roku. Kyiv: NKhMU, p. 22-28, 177-178.
Weile, K. 1923. Ot birki do azbuki. Per. s nem. pod red. prof. D. N. Anuchina. Moskva; Petrograd: Gosizdat.
Dzis-Raiko, G. A. (ed.). 1983. Odesskii arkheologicheski muzei AN USSR: Albom. Kyiv: Naukova dumka.
Zbirnyk uzakonen ta rozporiadzhen robitnycho-selianskoho uriadu URSR. 1938. Kyiv.
Ivantsova-Kostenko, H. 2005. Slovo pro batka. In: Ivantsova-Kostenko, H. I. (ed.). Povernennya. Zb. dopovidey nauk. konferent-
sii, prysviachenoi 100 littiu z dnia narodzhennia ukraiinskoho istoryka ta arkheoloha Ivana Ovsiiovycha Ivantsova (1904—
1941 rr.). Kyiv: Institut istorii Ukrainy NANU, p. 96-105.
Izvestiia imperatorskoi arkheologicheskoi komissii. Pribavlenie k vyp. 6. Khronika i bibliografiia. 1903. Vyp. 4. Sankt-Peterburg.
Kartsev, A. A. 1962. Novye dannye o sobraniiakh egipetskikh drevnostei v Rossii (1811—1909). Kratkie soobshcheniia Instituta
narodov Azii, 46: Drevniy Vostok, p. 259-269.
Kiivlianin. 1904, 356.
Kievskii muzey. Drevnosti Egipta. 1903. Vyp. 1. Kyiv: Tip. S. V. Kulzhenko.
Kievskii khudozhestvenno-promyshlennyi i nauchnyi muzei imeni Ego Velichestva Gosudaria Imperatora Nikolaia Aleksan-
drovicha. 1905. Otdel Arkheologii: Kratkii ukazatel predmetov. Kyiv: Tipo-litographiia N. A. Girich.
Kievskii khudozhestvenno-promyshlennyi i nauchnyi muzei imeni Ego Velichestva Gosudaria Imperatora Nikolaia Aleksan-
drovicha. 1906. Otdel Arkheologii: Kratkii ukazatel predmetov. Kyiv: Tipo-litographiia N. A. Girich.
Kievskii khudozhestvenno-promyshlennyi i nauchnyi muzei imeni Ego Velichestva Gosudaria Imperatora Nikolaia Aleksandrovi-
cha. 1911. Otdel Arkheologii: Kratkii ukazatel’ predmetov. Kyiv: Tipo-litografiia Pervoi Kievskoi Arteli Pechatnogo Dela.
Kievskii khudozhestvenno-promyshlennyi i nauchnyi muzei imeni Ego Velichestva Gosudaria Imperatora Nikolaia Aleksandrovi-
cha. 1913. Otdel Arkheologii: Kratkii ukazatel predmetov. Kyiv: Tipo-litografiia Pervoi Kievskoi Arteli Pechatnogo Dela.
Kovtaniuk, N. H., Shovkoplias, H. M. 1995. Zasnuvannia ta pochatok istorii muzeiu (do 1918 roku). In: Kovtanyuk, N. H. (ed.).
Vid pershovytokiv do sohodennia: iz istorii formuvannia kolektsii Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy. Kyiv: Natsional-
nyi muzei istorii Ukrainy, 1995, p. 3-29.
Kovtaniuk, N. H., Shovkoplyas, H. M. 1999. Storinky istorii muzeiu (20—50-ti roky XX st.). In: Natsionalnyi muzei istorii
Ukrainy: yoho fundatory ta kolektsii. Temat. zb. nauk. pr. Kyiv: Tov. “III, Ltd”.
Korostovtsev, M. A., Khodzhash, S. I. 1960. Adrian Viktorovich Prakhov (1847—1916). In: Ocherki po istorii russkogo vostok-
ovedeniia. Sb. III. Sankt-Peterburg: Nauka, p. 119-125.
Kot, S. I. 2008. Kurinnyi Petro Petrovych. In: Smolii, V. A. (ed.). Entsyklopediia istorii Ukrainy u 10 t. T. 5. Kyiv: Naukova
dumka, p. 522-523.
Kot, S. 2011. Druha svitova viina i dolia kulturnykh tsinnostey Ukrainy: peremishchennia i vtraty. In: Smolii V. A., Lysenko
O. Ye. (eds.). Ukraina v Druhii svitovii viini: pohliad z XXI st. Istorychni narysy u dvokh knyhakh. Kn. 2. Kyiv: Naukova
dumka, p. 231-276.
Kot, S., Koreniuk, Yu., Sebta, T. 1998. O vozvrashchenii v Ukrainu khudozhestvennogo naslediia Mykhailovskogo Zlatoverkho-
go sobora, nakhodiashchegosia v muzeiakh Rossiiskoi federatsii. Kyiv (rukopis).
Krol, A. A. 2017. New archive materials concerning the Egyptian antiquities offered to Russia by Khedive Abbas II Vestnik
drevnei istorii, 4, p. 991-1008.
Kulturne budivnytstvo v Ukraiinskii RSR: Naivazhlyvishi rishennia Komunistychnoi partii i radianskoho uriadu 1917—1959 rr.:
Zb. dok. 1959. T. 1. Kyiv.
Kurinnyi, P. 2007a. Vseukrainskyi derzhavnyi kulturno-istorychnyi zapovidnyk. In: Ukrainskyi muzei. Zb. 1: Repryntne vydan-
nia 1927 roku. Kyiv: NKPIKZ, p. 212-215.
Kurinnyi, P. 2007b. Try roky pratsi restavratsiinoi maisterni Lavrskoho muzeiu kultiv ta pobutu nad konservatsiieiu ta restavrat-
siieiu muzeinykh zbirok. In: Ukrainskyi muzei. Zb. 1: Repryntne vydannia 1927 roku. Kyiv: NKPIKZ, p. 159-168.
Latysheva, L. P. 1963. K istorii egipetskoi kollektsii Odesskogo arkheologicheskogo muzeia. In: Kratkie soobshcheniia o polevykh
arkheologicheskikh issledovaniiakh Odesskogo gosudarstvennogo muzeia 1961 goda. Odesa: Izdatelstvo “Maiak”, p. 125-129.
Masalova, I. I., Zhdanova, D. A. 2006. Ekspozytsiina diialnist Zapovidnyka 1946—2005 rr. In: Lavrskii almanakh, 15, p. 23-65.
Maspero, G. 1892. Drevniaia istoriai. Egipet, Assiriia. Per. s fran. Sankt-Peterburg: Izdanie L. F. Panteleeva.
Novyi viddil Istorychnoho muzeiu. Proletarska Pravda. 10 October 1940. No. 236 (5641), p. 4.
Petlina, D. D. 2018. Pershyi etap diialnosti Tsentralnykh derzhavnykh naukovo-doslidnykh restavratsiinykh maisteren (1938—
1945). Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy, 3, p. 622-624.
Radiievska, T., Sebta, T., Sorokina, S. 2018a. Dokumenty svidchat: vyvezennia na Zakhid zbirok Kraiovoho muzeiu do- i ran-
noi istorii v Kyievi u 1943—1945 rokakh. In: Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk. Nova seriia. Vyp. 21/22, Kyiv:
IUAD, p. 799-860.
Radiievska, T. M., Sebta, T. M., Sorokina, S. A. 2018b. Z istorii zibran Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy: peremishchen-
nia na Zakhid ta restytutsiia zbirok u 1943—1948 rr. Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy, 3, p. 15-52.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 296
Romanova, O. O. 2017. Starodavnii Yehypet v Kyievi: viddzerkalennia na skli. (Kolektsiia nehatyviv na skli iz zobrazhenniamy
davnoiehypetskykh predmetiv v Instytuti arkheolohii NAN Ukrainy. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia
i Volyni, 21, p. 182-197.
Romanova, O., Stanytsina, H. 2021. Starodavnii Yehypet u Kyievi: vidobrazhennia na skli (kolektsiia sklianykh fotonehatyviv
Naukovoho arkhivu Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy). Kyiv: Instytut arkheolohii NANU; Instytut skhodoznavstva im.
A. Yu. Krymskoho NANU.
Sebta, T. 2013. Miunkhenska systematychna kartoteka vlasnosti mystetskykh obiektiv (1945—1952): perspektyvy doslidzhen-
nia povoiennoi restytutsii ukrainskykh kulturnykh tsinnostei. In: Piskun, V. (ed.). Zahartovana istoriieiu. Yuvileinyi zbirnyk
na poshanu prof. Nadii Ivanivny Myronets z nahody 80-littia vid dnia narodzhennia. Kyiv: IUAD, p. 221-236.
Sebta, T. 2016. Kyievo-Pecherska Lavra na pochatku Nimetsko-radianskoi viiny ta pid chas natsystskoi okupatsii (1941—1943).
In: Sebta, T. M., Kachan, R. I.. (uporiad.). Kyievo-Pecherska Lavra u chasy Druhoi svitovoi viiny: Doslidzhennia. Doku-
menty. Kyiv: Vydavets Oleh Filiuk, p. 13-92.
Sebta, T. M., Kachan, R. I. (eds.) 2016. Kyevo-Pecherska Lavra u chasy Druhoi svitovoi viiny: Doslidzhennia. Dokumenty.
Kyiv: Vydavets Oleh Filiuk.
Sorokina, S. A., Zavalna, O. M. Radiievska, T. M. 2015. Diialnist Muzeiu do- i rannoi istorii v Kyievi u 1942—1943 rr. (za ma-
terialamy NMIU). In: Travinskyi, V. S. et al. (eds.). Arkheolohiia i fortyfikatsiia Ukrainy. Zb. materialiv. Kamianets-Po-
dilskyi, p. 288-295.
Sorokina, S. A., Zavalna, O. M. Radiievska, T. M. 2016. Muzei do- i rannoi istorii u Kyievi (1942—1943): struktura ta person-
alnyi sklad. Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy, 1 (1), p. 210-229.
Sorokina, S. A., Zavalna, O. M. Radiievska, T. M. 2017. Ekspozytsiia Kraiovoho muzeiu do- i rannoi istorii u Kyievi (1942—
1943). Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 21, p. 347-365.
Sorokina, S., Zavalna, O. 2014. Nimetskyi arkheoloh doktor Paul Grimm i stvorennia u Kyievi Muzeiu do- i rannoi istorii u
1942 rotsi. In: Naukovi zapysky. Zb. pr. molodykh vchenykh ta aspirantiv, T. 28, Kyiv: IUAD, p. 440-464.
Soshnikov, A. O. 2018. Spetsyfika komplektuvannia yehypetskykh kolektsii muzeiiv Kyieva ta Poltavy. Kultura Ukrainy, 62,
p. 180-187.
Stanytsina, H. O. 2011. Malovidomi dokumenty v Naukovomu arkhivi Instytutu arkheolohii NAN Ukrayiny. In: Muzeyni chytan-
nya: Materialy nauk. konferentsiyi “Yuvelirne mystetstvo — pohlyad kriz viky”, 15—17 lystopada 2010 r. Kyiv: M-vo kul-
tury Ukrainy; NMIU; MIKU, p. 25-40.
Suprunenko, A. B. 1986. Pamiatniki drevneyegipetskogo iskusstva v sobranii Poltavskogo kraevedcheskogo muzeia: Katalog.
Poltava: Poltavskii kraievedcheskiy muzei.
Suprunenko, O. B. 2000. Arkheolohiia v diialnosti pershoho pryvatnoho muzeiu Ukrainy (Lubenskyi muzei K. M. Skarzhynskoi).
Kyiv; Poltava: VTs “Arkheolohiia”.
Suprunenko, O. B. 2007. Z istorii arkheolohichnykh doslidzhen na Poltavshchyni: Korotkyi narys. Kyiv; Poltava: V-tvo PP
“Hrotesk”, VTs “Arkheolohiia”.
Tarasenko, M. O. 2017. Ancient Egyptian antiquities from Bāb Ee-Gusūs In Odesa (1894–1895): The new archive documents.
Shodoznavstvo, 80, p. 94-134.
Tarasenko, M. O. 2018. Kryshka davnoiehypetskoho sarkofaha (KPL-Arkh-829) iz zibrannia Natsionalnoho Kyievo-Pechersko-
ho istoryko-kulturnoho zapovidnyka: poperednii ohliad. In: Mohylianski chytannia. Zberezhennia i doslidzhennia kulturnoi
spadshchyny Ukrainy: liudy, idei, vizii. Kyiv: NZKPL, p. 124-129.
Tarasenko, M. O. 2019a. Coffin lid of the Egyptian priestess of the 25th Dynasty (NKPHCP KPL-Arch-829). Shodoznavstvo,
83, p. 69-100.
Tarasenko, M. O. 2019b. U poshukakh starozhytnostei z daru khedyva. Davnoiehypetski pamiatnyky XXI dynastii v muzeiakh
Ukrainy. Kyiv: Instytut skhodoznavstva im. A. Yu. Krymskoho NANU.
Tarasenko, N. A. 2020. New facts on the distribution of Egyptian antiquities from the “Gift of Khedive”, 1894–1895 (after the
documents from RSHA). Vostok (Oriens), 6, p. 223-241.
Tolochko, P. P. (ed.) 2015. Instytut arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 1918—2014. Kyiv: VD “АDЕF-Ukraina”.
Tymchenko, T. R. 1998. Muzeinyi napriam restavratsii v Ukraini. Kyivska shkola. (1920—1940). Avtoreferat dysertatsii k. mys-
tetstvoznavstva. Kyiv: Akademiia obrazotvorchoho mystetstva i arkhitektury.
Tymchenko, T. 2001. Kyivska shkola restavratsii stankovoho maliarstva (1920—1930 rr.). Pamiatky Ukrainy, 4, p. 48-71.
Tymchenko, T. R. 2003. Pryntsypy restavratsii muzeinykh pamiatok u restavratsiinii maisterni Vseukrainskoho muzeinoho mis-
techka (1924—1934 rr.). In: Mohylyanski chytannia 2002. Kyiv: NKPIKZ, p. 434-444.
Тymchenko, T. 2012. Mykola Kasperovych. Materialy do biohrafii. In: Bezhin, O. I., Olianina, S. V., Koreniuk, Iu. O., Khodak,
I. O., Kocharian, I. S. (eds). Ukrainska khudozhnia kultura: istoriia ta suchasni problemy: zb. nauk. prats. Lviv: Instytut
kulturolohii NAM Ukrainy, p. 57-71.
Turaiev, B. A. 1899. Opisanie egipetskikh pamiatnikov v russkikh muzeiakh i sobraniiakh. Zapiski Vostochnogo otdeleniia
Imp. Russkogo arkheologicheskogo obshchestva, XІІ, p. 179-217.
Fettikh, N. 2004. Kyivskyi shchodennyk (3. XII. 1941 — 19. I. 1942). Kyiv: SofiiaA.
Tsentralnyi istorychnyi muzei im. T. H. Shevchenka v m. Kyievi: Korotkyi dovidnyk. 1941. Kyiv: Radianska shkola.
Tsikora, S. 1970. Zolotaia Odisseia. Dokumentalnyi rasskaz. Izvestiia, 22 zhovtnia, № 250, p. 6.
Yanenko, A. 2017 (ed.). Arkheolohichnyi muzei Vseukrainskoi akademii nauk: doslidzhennia i materialy. Kyiv: NKPIKZ.
Yanenko, A. 2020a. Vseukrainski khudozhno-restavratsiini maisterni u 1933 r.: “rik nashchupanoho shliakhu”. Muzei ta
restavratsiia u konteksti zberezhennia kulturnoi spadshchyny: aktualni vyklyky suchasnosti. Materialy V Mizhnar. nauk.-
prakt. konf. Kyiv: “Feniks”, p. 319-323.
Yanenko, A. S. (avtor-uporiad.). 2020b. Kurinnyi P. Vseukrainskyi derzhavnyi kulturno-istorychnyi zapovidnyk “Vseukrainskyi
muzeinyi horodok”: providnyk. Kyiv: NKPIKZ.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 2 97
Assmann, J. 2002. The Mind of Egypt. History and Meaning in the Time of the Pharaophs; translated by A. Jenkins. New York:
Metopolitan Books; Henry Holt and Co.
Aston, D. A. 2000. Canopic Chests from the Twenty-First Dynasty to the Ptolemaic Рeriod. Ägypten und Levante. Internationale
Zeitschrift für ägyptische Archäologie und deren Nachbargebiete, 10, p. 159-178.
Aston, D. A. 2009. Burial Assemblages of Dynasty 21—25: Chronology — Typology — Developments. Wien: Österreichische
Akademie der Wissenschaften, 2009 (Contributions to the Chronology of the Eastern Mediterranean, Vol. XXI).
Belova, G., Ivanov, S. 2002. The Inner Coffin of Nesy-Mwt from the Priestly Cache of Bab el-Gasus. In: Eldalmaty, M., Trad,
M. (eds). Egyptian Museum Collections around the World. Studies for the Centennial of the Egyptian Museum. Vol. 1. Cai-
ro: Supreme Council of Antiquities and American University Press, p. 111-118.
Berlev, O., Hodjash, S. 1998. Catalogue of the Monuments of Ancient Egypt. From the Museums of the Russian Federation,
Ukraine, Bielorussia, Caucasus, Middle Asia and the Baltic States. Fribourg; Göttingen: University Press Fribourg; Vand-
enhoeck & Ruprecht. (Orbis Biblicus et Orientalis, 17).
Carter, H. 1933. The Tomb of Tut-ankh-amen. Vol. III. London; Toronto; Melbourne & Sydney: Cassel and Company Ltd.
Chassinat, E. 1909. La seconde trouvaille de Deir el-Bahari (sarcophages). T. I, fasc. 1. Le Caire: IFAO. (Catalogue Général des
antiquités égyptiennes du Musée du Caire. Nos. 6001-6029).
Hodjash, S. 2002. The Collection of Adrian Prakhov in the State Pushkin Museum of Fine Arts, Mosсow. In: Győry, H. (ed.).
Mélanges offerts à Edith Varga: «le lotus qui sort de terre». Budapest: Musée Hongrois des Beaux-
Arts, p. 57-64.
Krol, A. 2018. New Documents Related to the Lot 6 of the So-Called “Gift of Khedive” from the Foreign Policy Archive of the
Russian Empire. In: Blöbaum, A. I., Eaton-Krauss, M., Wüthrich, A. (eds). Pérégrinations avec Erhart Graefe. Festschrift
zu seinem 75. Geburtstag. Münster: Zaphon, p. 297-313. (Ägypten und Altes Testament. Studien zu Geschichte, Kultur und
Religion Ägyptens und des Alten Testaments, 87).
Lauterbach, I. 2015. Der Central Collecting Point in München. Kunstschutz, Restitution, Neubeginn. Berlin; München: Deutscher
Kunstverlag GmbH.
Lauterbach, I. 2018. The Central Collecting Point in Munich. A New Beginning for the Restitution and Protecting of Art. Los
Angeles: The Getty Research Institute.
Lipińska, J. 1993-1994. Bab el-Gusus. Cache-Tomb of the Priests & Priestesses of Amen. Kemet, 4, p. 48-59.
Niwiński, A. 1988. 21st Dynasty Coffins from Thebes. Chronological and Typological Studies. Mainz am Rhein: Philipp von Za-
bern. (Thebes, 5).
Ranke, H. 1935-1937. Die ägyptischen Personennamen. Bd. I—III. Glückstadt: J. J. Augustin.
Seitz, R. H. 2009. Das Fürstliche Renaissanceschloß zu Höchstädt a.d. Donau — seine Baugeschichte und seine (ost)europäis-
che Bezüge. Weißenhorn: Anton H. Konrad Verlag.
Sousa, R. 2017. The Tomb of the Priests of Amun at Thebes: The History of the Find. In: Weiss, L. (ed.). The Coffins of the
Priests of Amun. Egyptian Coffins from the 21st Dynasty in the Collection of the National Museum of Antiquities in Leiden.
Leiden: Brill, p. 21-34. (Papers on archaeology of the Leiden Museum of Antiquities, 17).
Sousa, R., Amenta, A., Cooney, K. M. 2021. Introduction: Remembering the Tomb of the Priests of Amun. In: Sousa, R., Amen-
ta, A., Cooney, K. M. (eds). Bab el-Gasus in Context. Rediscovering the Tomb of the Priests of Amun. Roma; Bristol:
«L’Erma» Di Bretschneider, p. 11-27. (Egitto Antico, 4).
Spiegelberg, W. 1905. Zu צפנחפענח Gen. 41, 45. Zeitschrift für ägyptische Sprache und Altertumskunde, 42, S. 84-85.
Stoof, M. 2002. Skorpion und Skorpiongöttin im alten Ägypten. Hamburg: Verlag Dr. Kovač. (Antiquitates. Archäologische
Forschungsergebnisse, 23).
Tarasenko, M. 2017. The Third Intermediate Period Coffins in the Museums of Ukraine. In: Amenta, A., Guichard, H. (eds).
Proceedings First Vatican Coffin Conference, 19—22 June 2013. Vol. II. Vatican: Edizioni Musei Vaticani, p. 529-540.
Tarasenko, M. 2021. The Lot VI of Bab el-Gasus in the Light of the New Archive Documents. In: Sousa, R., Amenta, A., Coon-
ey, K. M. (eds). Bab el-Gasus in Context. Rediscovering the Tomb of the Priests of Amun. Roma; Bristol: “L’Erma” di Bret-
schneider, p. 263-278. (Egitto Antico, 4).
Tarasenko, M., Elias, J. 2022. 25th Dynasty Coffin Types Reconsidered. Typological Analysis of Coffin Lid KPL-Arch-829, Na-
tional Preserve «Kyiv-Pechersk Lavra». Carlisle (Pennsylvania): Pendici Publishing.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199550 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T12:25:18Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Себта, Т.М. Тарасенко, М.О. Сорокіна, С.А. 2024-10-15T13:29:51Z 2024-10-15T13:29:51Z 2023 Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021 / Т.М. Себта, М.О. Тарасенко, С.А. Сорокіна // Археологія. — 2023. — № 2. — С. 55-97. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2023.02.055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199550 930.253(049.32) Стаття-рецензія спростовує висновки монографії-каталога О. О. Романової і Г. О. Станиціної стосовно виникнення та походження збірки скляних негативів із зображеннями давньоєгипетських пам’яток у Науковому архіві Інституту археології НАН України, уточнює й доповнює визначення окремих пам’яток. Рецензенти доводять, що негативи, як і зображені на них єгипетські старожитності, походили з довоєнного зібрання Центрального історичного музею ім. Т. Г. Шевченка (нині Національний музей історії України). The article reviews the monograph-catalogue O. O. Romanova and H. O. Stanytsina Ancient Egypt in Kyiv: mirrored on Glass (the Glass Photonegatives Collection of the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine). This book is dedicated to the introduction into academic circulation of a collection of glass photonegatives depicting ancient Egyptian objects from the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. 143 negatives and photographs of ancient Egyptian items were collected; they were published and provided with catalogue data and comments. Significant work has been done on the attribution of objects depicted on the negatives. Noting the importance of visual material introduced, the research part of the monograph, however, contains significant intentional or unintentional lacunae regarding the existing base of Ukrainian researches on the topic. The Egyptological part of the work has also a certain number of completely or partially erroneous attributions and statements and ignores existing academic publications on the subject. The reviewers came to somewhat different conclusions regarding the reason for the formation of the discussed collection of negatives, specified the circumstances, time and place of their creation, differently defined individual ancient Egyptian objects and the provenance of some of them (for example, the “shabti-box” on the photonegatives (now lost) is actually a canopic box). Documents from the Scientific Archive of the National Museum of the History of Ukraine are of great importance for revising the conclusions of the monograph. An excerpt from the inventory book of negatives is published, which demonstrates that the collection was created at the Taras Shevchenko National Historical Museum in the process of preparing an exhibition of ancient Egyptian artefacts. Висловлюємо глибоку подяку О. М. Завальній, ст. науковому співробітнику науково-дослідного відділу документальних фондів та фотоматеріалів НМІУ, яка виявила в Науковому архіві музею інвентарну книгу негативів ЦІМ і звернула на неї увагу авторів, та Р. І. Качану, керівнику науково-дослідного відділу історії та археології НЗКПЛ, за консультації й дружню допомогу в атрибуції М. І. Касперовича на одному з негативів (фото) з НА ІА НАНУ. uk Інститут археології НАН України Археологія Дискусiї Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021 The Photonegatives of the Ancient Egypt Collection of the Taras Shevchenko Central Hstorical Museum: Review on the Monography by O. O. Romanova and H. O. Stanytsina. Ancient Egypt in Kyiv: Mirrored on Glass (the Glass Photonegatives Collection of the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine). Kyiv, 2021 Article published earlier |
| spellingShingle | Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021 Себта, Т.М. Тарасенко, М.О. Сорокіна, С.А. Дискусiї |
| title | Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021 |
| title_alt | The Photonegatives of the Ancient Egypt Collection of the Taras Shevchenko Central Hstorical Museum: Review on the Monography by O. O. Romanova and H. O. Stanytsina. Ancient Egypt in Kyiv: Mirrored on Glass (the Glass Photonegatives Collection of the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine). Kyiv, 2021 |
| title_full | Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021 |
| title_fullStr | Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021 |
| title_full_unstemmed | Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021 |
| title_short | Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. "Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)". Київ, 2021 |
| title_sort | фотонегативи давньоєгипетської збірки центрального історичного музею ім. т. г. шевченка: рецензія на монографію романової о. о. і станіциної г. о. "стародавній єгипет у києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів наукового архіву інституту археології нан україни)". київ, 2021 |
| topic | Дискусiї |
| topic_facet | Дискусiї |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199550 |
| work_keys_str_mv | AT sebtatm fotonegatividavnʹoêgipetsʹkoízbírkicentralʹnogoístoričnogomuzeûímtgševčenkarecenzíânamonografíûromanovoíooístanícinoígostarodavníiêgipetukiêvívídobražennânasklíkolekcíâsklânihfotonegativívnaukovogoarhívuínstitutuarheologíínanukraínikiív2021 AT tarasenkomo fotonegatividavnʹoêgipetsʹkoízbírkicentralʹnogoístoričnogomuzeûímtgševčenkarecenzíânamonografíûromanovoíooístanícinoígostarodavníiêgipetukiêvívídobražennânasklíkolekcíâsklânihfotonegativívnaukovogoarhívuínstitutuarheologíínanukraínikiív2021 AT sorokínasa fotonegatividavnʹoêgipetsʹkoízbírkicentralʹnogoístoričnogomuzeûímtgševčenkarecenzíânamonografíûromanovoíooístanícinoígostarodavníiêgipetukiêvívídobražennânasklíkolekcíâsklânihfotonegativívnaukovogoarhívuínstitutuarheologíínanukraínikiív2021 AT sebtatm thephotonegativesoftheancientegyptcollectionofthetarasshevchenkocentralhstoricalmuseumreviewonthemonographybyooromanovaandhostanytsinaancientegyptinkyivmirroredonglasstheglassphotonegativescollectionofthescientificarchiveoftheinstituteofarchaeologyofthena AT tarasenkomo thephotonegativesoftheancientegyptcollectionofthetarasshevchenkocentralhstoricalmuseumreviewonthemonographybyooromanovaandhostanytsinaancientegyptinkyivmirroredonglasstheglassphotonegativescollectionofthescientificarchiveoftheinstituteofarchaeologyofthena AT sorokínasa thephotonegativesoftheancientegyptcollectionofthetarasshevchenkocentralhstoricalmuseumreviewonthemonographybyooromanovaandhostanytsinaancientegyptinkyivmirroredonglasstheglassphotonegativescollectionofthescientificarchiveoftheinstituteofarchaeologyofthena |