Слово про Г.Л. Євдокімова
2 квітня 2001 р. на 53-му році передчасно помер Геннадій Леонідович Євдокімов. Він, випускник історичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, був представником тої генерації українських археологів, життя яких з кінця 60-х — початку 70-х років було нерозривно пов’язано з...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2001 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2001
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199634 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Слово про Г.Л. Євдокімова / Я.П. Гершкович // Археологія. — 2001. — № 4. — С. 165-166. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | 2 квітня 2001 р. на 53-му році передчасно помер Геннадій Леонідович Євдокімов. Він, випускник історичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, був представником тої генерації українських археологів, життя яких з кінця 60-х — початку 70-х років було нерозривно пов’язано з новобудовними експедиціями. Брав участь у розкопках таких відомих скіфських курганів, як Мордвинівський (1967—1968), любімівські і червоноперекопські (1967—1969), Гайманова Могила (1969—1970), Товста Могила (1971). З 1977 р. очолив Червонознам’янську експедицію, чи не найбільшу за обсягом робіт на півдні України.
В історії археології України новобудовний період — яскрава, але, водночас, і трагічна сторінка. Вперше перед очима дослідників у значній кількості постало золото скіфських царів і звичайні горщики невідомих народів бронзового віку. Ніколи раніш не було і, слід гадати, в майбутньому вже не буде десятків чи, навіть, сотень курганів та поховань, які були б дослідженні протягом одного польового сезону.
|
|---|---|
| ISSN: | 0235-3490 |