Archaeological Chronicles of Viktor Hoshkevych (1860—1928)

• Опубліковано в: Археологія
• Дата: 2024
• ISSN: 0235-3490
• Автор: Shevchenko, A.V.
• Формат: Стаття
• Мова: Англійська
• Опубліковано: Інститут археології НАН України 2024
• Теми: Iсторiя науки
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199644
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Archaeological Chronicles of Viktor Hoshkevych (1860—1928) / A.V. Shevchenko // Археологія. — 2024. — № 2. — С. 117-145. — англ.

In the article an attempt to comprehensively cover the
 chronology of the archaeological activity of the wellknown
 local historian, archaeologist and founder of the
 first museum in Kherson, Viktor Ivanovych Hoshkevych
 (1860—1928) is presented. His scientific path from a
 student of the Faculty of History of the Kyiv University
 to an archaeologist is traced. It is proposed to divide
 the intellectual biography of the scientist into several
 nominal stages for a more systematic presentation of
 the material. Special attention was paid to his scientific
 and publishing activities and participation in scientific
 societies. This article is an English-language and
 updated version of one of the chapters of the monograph
 by A. V. Shevchenko (Шевченко 2023). У статті представлено спробу комплексно висвітлити хронологію археологічної діяльності знаного краєзнавця, археолога
 та засновника першого у Херсоні музею Віктора Івановича Гошкевича (1860—1928). Інтелектуальну біографію вченого запропоновано поділити на кілька умовних етапів: Перший етап — «київський» (1882—1890) — початки формування особистості в колі родини, навчання В. І. Гошкевича в Київському університеті св. Володимира, де сформувалося перше коло інтелектуальних зв’язків ученого з
 тогочасними провідними істориками.
 Другий етап (1890—1928) — «херсонський», під час якого В. І. Гошкевич реалізувався як учений, організатор
 науки, музейної справи та громадський діяч. За проблемно-хронологічним принципом у межах цього етапу виділяємо
 кілька періодів.
 І. Початок наукової та громадської активності (1890—1905). У цей час дослідник працював секретарем Херсонського губернського статистичного комітету та розпочав наукову діяльність на Півдні України. Саме тоді відбувається
 соціальне утвердження В. І. Гошкевича в новому регіоні та розширення мережі його наукових комунікацій, зокрема, з
 Одеським товариством історії і старожитностей, до якого він вступив у 1896 р.
 ІІ. Зміщення акцентів у життєвих стратегіях В. Гошкевича (1905—1909) — згортання громадської активності у
 зв’язку з подіями й поразкою Першої російської революції та зосередження на науковій і науково-організаційній роботі.
 Цей період пов’язаний зі становленням Археологічного музею Херсонської губернської вченої архівної комісії як
 наукового та освітнього центру інтелектуального життя Херсонщини.
 ІІІ. Пік інтелектуальної біографії В. Гошкевича (1909—1917) — на чолі Херсонського міського музею старожитностей та витончених мистецтв, це апогей його наукової творчості. Поступово вчений увійшов до кола провідних
 археологів-дослідників курганів Південного регіону України. Разом із тим, вивчаючи античні, середньовічні та козацькі
 пам’ятки, він розширив свої наукові інтереси та збагатив науковий доробок.
 IV. Радянський період (1917—1927) пов’язаний із новими соціально-політичними умовами життя в період утвердження радянської влади. Це був чи не найскладніший час у житті В. І. Гошкевича. Загострення політичної ситуації та
 голод 1921—1923 рр. поставили музей і самого вченого на межу виживання.