Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури

Стаття присвячена питанням моделювання процесів пошуку рішень логістичних проблем з постачання риби та морепродуктів населенню України. В роботі проведено аналіз чисельних публікацій українських і зарубіжних вчених на теми, пов’язані з питаннями маркетингу і логістики рибної продукції. Дана оцінка с...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Економічний вісник Донбасу
Date:	2024
Main Authors:	Іванов, С.М., Глазков, М.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Subjects:	Маркетинг і логістика
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199657
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури / С.М. Іванов, М.В. Глазков // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 48-59. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199657
record_format	dspace
spelling	Іванов, С.М. Глазков, М.В. 2024-10-19T17:46:56Z 2024-10-19T17:46:56Z 2024 Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури / С.М. Іванов, М.В. Глазков // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 48-59. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-48-59 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199657 658.8:339.562:639.3 Стаття присвячена питанням моделювання процесів пошуку рішень логістичних проблем з постачання риби та морепродуктів населенню України. В роботі проведено аналіз чисельних публікацій українських і зарубіжних вчених на теми, пов’язані з питаннями маркетингу і логістики рибної продукції. Дана оцінка сучасних умов, в яких здійснюється постачання морепродуктів, розглянуто проблеми, з якими стикаються перевізники продукції, серед яких основними є бойові дії, постійні обстріли, пошкодження та руйнування інфраструктурної та енергетичної мереж України. Для розв’язання поставленої задачі застосовано метаевристичний алгоритм Сірого Вовка (Grey Wolf Optimization – GWO), який використовується для вирішення NP-складних проблеми, які важко розв’язати традиційними точними методами, або ці методи взагалі не існують. Продуктивність алгоритмів такого типу оцінюється на основі п’яти показників: якість рішення, швидкість збіжності, обчислювальна ефективність, стійкість і гнучкість. Запропонована на основі GWO модель дозволила оптимізувати кілька цілей, включаючи мінімізацію загальних витрат на ланцюг постачання, максимізацію задоволеності клієнтів і зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище, що дозволяє забезпечити комплексний підхід до управління ланцюгом постачання. The article is devoted to issues of modeling the processes of finding solutions to logistical problems in fish and seafood supply to the population of Ukraine. The paper analyzes the numerous publications of Ukrainian and foreign researches on topics related to issues of marketing and logistics of fish products. The modern conditions’ assessment in which the supply of seafood is carried out is given. The problems faced by product carriers are considered, among which the main ones are hostilities, constant shelling, damage and destruction of infrastructure and energy networks of Ukraine. The Gray Wolf Optimization (GWO) metaheuristic algorithm is used to solve the given problem, which helps to solve NP-complex problems that are difficult to solve by any traditional exact methods, or these methods do not exist at all. Productivity of such type algorithms is evaluated based on five indicators: solution quality, convergence speed, computational efficiency, robustness, and flexibility. The proposed GWO-based model enabled the optimization of several objectives, including the minimization of total supply chain costs, maximization of customer satisfaction, and reduction of harmful environmental impacts, enabling an integrated approach to supply chain management. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Маркетинг і логістика Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури Logistics Processes Modeling of Seafood Imports in the Conditions of Damaged Infrastructure Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури
spellingShingle	Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури Іванов, С.М. Глазков, М.В. Маркетинг і логістика
title_short	Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури
title_full	Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури
title_fullStr	Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури
title_full_unstemmed	Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури
title_sort	моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури
author	Іванов, С.М. Глазков, М.В.
author_facet	Іванов, С.М. Глазков, М.В.
topic	Маркетинг і логістика
topic_facet	Маркетинг і логістика
publishDate	2024
language	Ukrainian
container_title	Економічний вісник Донбасу
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Logistics Processes Modeling of Seafood Imports in the Conditions of Damaged Infrastructure
description	Стаття присвячена питанням моделювання процесів пошуку рішень логістичних проблем з постачання риби та морепродуктів населенню України. В роботі проведено аналіз чисельних публікацій українських і зарубіжних вчених на теми, пов’язані з питаннями маркетингу і логістики рибної продукції. Дана оцінка сучасних умов, в яких здійснюється постачання морепродуктів, розглянуто проблеми, з якими стикаються перевізники продукції, серед яких основними є бойові дії, постійні обстріли, пошкодження та руйнування інфраструктурної та енергетичної мереж України. Для розв’язання поставленої задачі застосовано метаевристичний алгоритм Сірого Вовка (Grey Wolf Optimization – GWO), який використовується для вирішення NP-складних проблеми, які важко розв’язати традиційними точними методами, або ці методи взагалі не існують. Продуктивність алгоритмів такого типу оцінюється на основі п’яти показників: якість рішення, швидкість збіжності, обчислювальна ефективність, стійкість і гнучкість. Запропонована на основі GWO модель дозволила оптимізувати кілька цілей, включаючи мінімізацію загальних витрат на ланцюг постачання, максимізацію задоволеності клієнтів і зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище, що дозволяє забезпечити комплексний підхід до управління ланцюгом постачання. The article is devoted to issues of modeling the processes of finding solutions to logistical problems in fish and seafood supply to the population of Ukraine. The paper analyzes the numerous publications of Ukrainian and foreign researches on topics related to issues of marketing and logistics of fish products. The modern conditions’ assessment in which the supply of seafood is carried out is given. The problems faced by product carriers are considered, among which the main ones are hostilities, constant shelling, damage and destruction of infrastructure and energy networks of Ukraine. The Gray Wolf Optimization (GWO) metaheuristic algorithm is used to solve the given problem, which helps to solve NP-complex problems that are difficult to solve by any traditional exact methods, or these methods do not exist at all. Productivity of such type algorithms is evaluated based on five indicators: solution quality, convergence speed, computational efficiency, robustness, and flexibility. The proposed GWO-based model enabled the optimization of several objectives, including the minimization of total supply chain costs, maximization of customer satisfaction, and reduction of harmful environmental impacts, enabling an integrated approach to supply chain management.
issn	1817-3772
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199657
citation_txt	Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури / С.М. Іванов, М.В. Глазков // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 48-59. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT ívanovsm modelûvannâlogístičnihprocesívímportumoreproduktívvumovahpoškodženoíínfrastrukturi AT glazkovmv modelûvannâlogístičnihprocesívímportumoreproduktívvumovahpoškodženoíínfrastrukturi AT ívanovsm logisticsprocessesmodelingofseafoodimportsintheconditionsofdamagedinfrastructure AT glazkovmv logisticsprocessesmodelingofseafoodimportsintheconditionsofdamagedinfrastructure
first_indexed	2025-11-26T23:08:52Z
last_indexed	2025-11-26T23:08:52Z
_version_	1850779789456048128
fulltext	С. М. Іванов, М. В. Глазков 48 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-48-59 УДК 658.8:339.562:639.3 С. М. Іванов, кандидат економічних наук, доцент, ORCID 0000-0002-3994-280X, e-mail: ivanovsn1954@gmail.com, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, М. В. Глазков, економіст планово-економічного відділу, e-mail: matvii.hlazkov@kneu.ua, ТОВ «Альбакор», м. Київ МОДЕЛЮВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ІМПОРТУ МОРЕПРОДУКТІВ В УМОВАХ ПОШКОДЖЕНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ Вступ. Риба та різноманітні морепродукти, як одні з найкорисніших джерел білка, становлять сут- тєву складову раціону харчування багатьох людей у світі та й в Україні зокрема. Ці продукти містять такі необхідні поживні речовини, як омега-3 жирні кис- лоти, що є відмінним джерелом білка, а також ко- рисні ліпіди, вітаміни та мінерали. Однак фактичне добування та споживання водних біоресурсів остан- німи роками не задовольняє реальних потреб. Через об’єктивні обставини, не лише тільки у воєнний, а й навіть у мирний час, Україна не в змозі самостійно виловлювати або вирощувати багато видів риби та морепродуктів, тому більше 85% всієї рибної про- дукції, яка споживається українцями, становить ім- порт, який за обсягами серед усіх продуктів харчу- вання, що ввозяться в Україну, займає перше місце. За підсумками 2023 року імпорт та споживання риби та морепродуктів в Україні склали 330 000 тонн на загальну вартість 932 млн дол. США [1]. На рис. 1 наведено дані щодо динаміки обсягів імпорту та споживання риби та морепродуктів в Україні, почи- наючи з 2013 року. Рис. 1. Динаміка обсягів імпорту та споживання риби та морепродуктів в Україні Підготовлено авторами на основі [1]. Згідно з даними Асоціації «Українських імпор- терів риби та морепродуктів» Україна імпортує рибу і морепродукти з 60 країн світу, більша частка яких надходить з Норвегії, Ісландії та США, далі йдуть Естонія, Латвія, Іспанія, Канада, Великобританія, Китай, В'єтнам і Аргентина [2]. Найбільшими ім- портерами риби та морепродуктів є компанія Universal Fish Company та «Альбакор» («Кліон Груп»), на кожну з яких припадає майже 20% ринку, багато рибної продукції імпортують Фозі Груп, Флагман Сіфуд, Пелагія Україна, Фіш-Альянс тощо [3]. 460 340 230 300 320 375 395 415 430 300 330 960 680 320 460 520 630 745 805 1000 720 932 0 200 400 600 800 1000 1200 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Тис тонн Млн дол. США © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024 С. М. Іванов, М. В. Глазков 49 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 В огляді ринку риби та рибних продуктів [4] за- значається, що в останні роки споживання риби та рибних продуктів зросло в середньому до 12,5 кг на рік на людину за раціональної норми їх споживання близько 20 кг. В Україні імпорт риби та рибних про- дуктів з подальшим їхнім споживанням домінує, при чому спостерігається певна тенденція до розви- тку та зростання. Збільшується місткість ринку, який характеризується як один із найбільш дина- мічно зростаючих серед усіх сегментів ринку харчо- вих продуктів. У зв’язку з цим, згідно з [5], проблема імпортозалежності в цьому сегменті з часом лише посилюється і зумовлена сукупністю об’єктивних і суб’єктивних факторів економічного, соціального та політичного характеру. До основних проблем сучасності з імпортом морепродуктів належать військові дії, постійні об- стріли інфраструктурної та енергетичної мереж Ук- раїни, що ускладнює роботу компаній та підпри- ємств, які працюють із замороженою продукцією, що потребує постійного мінусового температурного режиму. Тут постає питання енергозабезпечення, пов’язане з проблемою енергопостачання та неста- чею палива. Далі, великі проблеми пов’язані з бло- куванням пунктів пропусків та численними чергами на західних кордонах (зокрема з Польщею) через ве- лику кількість експорту аграрної продукції. Знач- ними перешкодами є бюрократична складність та неефективність українських митних процедур, а та- кож регуляторні зміни, пов’язані з досить частими змінами в правилах імпорту та стандартах, що ство- рює невпевненість для імпортерів. Заважають вчас- ній доставці морепродуктів складна логістика, кад- рові проблеми (дефіцит кваліфікованого персоналу з питань логістики), незадовільний стан інфраструк- турних об’єктів: в неробочому стані знаходяться 30% автодоріг та 40% залізничних колій; технічний стан транспорту: несправними є 20% з 50000 ванта- жівок та 30% з 4000 вагонів; обмежена місткість ко- раблів (40%), обмежений простір для пересування в морі: має місце блокування портів та часткова або повна заборона навігації на значних за площею ри- богосподарських водних об’єктах України. Ще од- нією з суттєвих проблем є фінансові обмеження. Економічна нестабільність та девальвація українсь- кої гривні суттєво вплинули на вартість імпорту. Ім- портери стикаються з підвищенням цін на товари та послуги, що знижує їх купівельну спроможність. Крім того, збільшуються витрати на страхування, пов’язані з високою ризикованістю транспорту- вання вантажів морем та через місцевості та міста, близькі до фронту тощо. Втім, забезпечення якості та свіжості морепродуктів під час транспортування та зберігання є надзвичайно актуальною пробле- мою, особливо з огляду на зростаючий попит на цей вид продукції. Останній час український ринок демонструє зростання попиту на морепродукти, що обумовлює необхідність впровадження сучасних методів та технологій для забезпечення їх якісного постачання. Актуальність дослідження підкріплюється тим, що на українському ринку морепродукти стають все більш популярними, а їх імпорт значно зростає. При цьому, якість і безпека морепродуктів можуть бути значно знижені через недоліки у системі логістики та управління холодовим ланцюгом. Відповідно, не- обхідність розробки та впровадження ефективних логістичних рішень для забезпечення стабільності постачання і підтримання якості продукції стає над- звичайно важливою для України. Важливість забез- печення належного рівня якості та безпеки морепро- дуктів на всіх етапах логістичного ланцюга обумов- лює необхідність критичного аналізу існуючих під- ходів та пошуку нових рішень. Саме тому дослі- дження, присвячені розробці адаптивних стратегій управління логістичними процесами холодового ланцюга морепродуктів є актуальними та затребува- ними на національному та міжнародному рівнях. Аналіз окремих публікацій. Вивченню про- блем рибного господарства, імпорту та споживання риби та морепродуктів як в Україні, так і в світі при- свячена чисельна кількість наукових та аналітичних робіт вітчизняних та зарубіжних науковців та до- слідників. Серед вітчизняних вчених слід зазначити роботи М. Гринжевського [6-8], О. Третяка [9-11], М. Стасишена [12-14], Т. Ярошевич, О Пахолюк [15], Ю. Кернасюка [4] та інших, праці яких містять аналіз ключових категорій дослідження проблем рибного господарства. Так, робота [15] присвячена вивченню стану та перспективам розвитку українського ринку риби та морепродуктів. У дослідженні акцентовано увагу на виявленні основних проблем функціонування риб- ної галузі України, розглянуто сучасний стан її роз- витку та тенденції споживання риби та морепродук- тів в Україні, запропоновано шляхи перспективних напрямів розвитку рибної галузі з метою забезпе- чення населення харчовими продуктами з повноцін- ним білковим складом. Схожі проблеми, але на світовому ринку риби та морепродуктів, розглядаються в статті І. Дітріх [16], в якій авторка торкається основних тенденцій, що спостерігаються в розвитку світового ринку риби та рибної продукції, окреслює коло найважли- віших питань, які відображають сучасну проблема- тику розвитку рибної промисловості. Питання моделювання логістичних процесів підняте в роботі [17], де сформульовано постановку задачі оптимізації транспортних витрат на доставку товарів від складів до замовників, зважаючи на фак- тор нестаціонарності (сезонності). Побудовано та адаптовано економіко-математичну модель задачі управління логістичними процесами, а саме вибору сезонно-орендованих складів та оптимізації транс- портних витрат на доставку товарів, представлено різні способи розв’язання задачі управління логіс- тичними процесами, які дозволяють показати до- С. М. Іванов, М. В. Глазков 50 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 даткові переваги застосування цих способів та ви- значити ефективність прийнятих рішень. Серед наукових публікацій, присвячених різ- ним проблемам логістики та маркетингу, слід також назвати роботи, де розглядаються питання розвитку аграрного сектору в умовах бойових дій [18], інно- ваційно-технологічного забезпечення оптимізації логістичних цінностей, орієнтованих на викорис- тання потенціалу транспортно-логістичних класте- рів та технологій інтелектуальних транспортних си- стем з використанням інноваційних технологій у ло- гістиці, зокрема Інтернету речей, штучного інте- лекту, блокчейну, автоматизації тощо [19]. У дослі- дженні [20] розглянуто основні методологічні стра- тегічні аспекти управління ланцюгами поставок за кризових умов господарювання, наведено порів- няльну характеристику моделей управління ланцю- гами поставок. Робиться наголос, що у кризових економічних умовах (нестабільність ринків, руйну- вання налагоджених ланцюгів поставок, зокрема, через військові дії) виникає потреба у швидкому реагуванні, повній модернізації та адаптації пропо- нованих логістичних послуг по всьому світу. Розглянуті та інші чисельні публікації свідчать, що багато робіт вітчизняних вчених здебільшого присвячені різноманітним аспектам логістики та маркетингу у широкому спектрі сфер діяльності і в меншому ступені торкаються логістичних проблем рибного ринку з постачання імпортованої риби та морепродуктів в Україну та моделювання цих про- цесів. У цьому напрямку в роботах зарубіжних на- уковців таким проблемам приділяється більше уваги. Так, останні дослідження в сфері логістики морепродуктів акцентують увагу на впровадженні інноваційних технологій, таких як неруйнівні ме- тоди оцінки (Nondestructive Evaluation – NDE) для моніторингу та контролю якості продукції. Зокрема, авторами роботи [21] підкреслюється значення ви- користання технологій NDE у логістиці холодового ланцюга, які забезпечують безперервний моніто- ринг стану продукції та умов навколишнього сере- довища. Дослідження показують, що впровадження таких технологій дозволяє значно зменшити ризики псування продукції, втрат та підвищити ефектив- ність логістичних процесів. Крім того, викорис- тання систем моніторингу в реальному часі дозволяє оперативно реагувати на зміни умов зберігання та транспортування, що є важливим для підтримання високої якості морепродуктів. Стаття [22] присвячена впровадженню мета- евристичних алгоритмів для оптимізації багаторів- невого ланцюга постачання морепродуктів. У дослі- дженні використовуються чотири метаевристичні алгоритми, включаючи оптимізатор сірого вовка (GWO), оптимізатор золотого орла (GEO), генетич- ний алгоритм (GA) і оптимізацію роєм частинок (PSO). Ці алгоритми вибрано через їхню здатність обробляти NP-складні проблеми, які важко розв’язати традиційними точними методами. Про- дуктивність цих алгоритмів оцінюється на основі п’яти показників: якість рішення, швидкість збіж- ності, обчислювальна ефективність, стійкість і гнучкість. Дослідження включає детальний статис- тичний аналіз для порівняння продуктивності мета- евристичних алгоритмів. Результати показують, що багатоцільові оптимізатори Gray Wolf і Golden Eagle перевершують генетичний алгоритм і оптимізацію роєм частинок з точки зору якості рішення та ефек- тивності обчислень. Запропонована модель на ос- нові GWO дозволила оптимізувати кілька цілей, включаючи мінімізацію загальних витрат на ланцюг постачання, максимізацію задоволеності клієнтів і зменшення шкідливого впливу на навколишнє се- редовище, що дозволяє забезпечити комплексний підхід до управління ланцюгом постачання. У дослідженні [23] використовується вдоскона- лений алгоритм мурашиної колонії (Ant Colony Algorithm – ACA), головними цілями якого є вар- тість і час транспортування, для оптимізації типових проблем вибору шляху в процесах розподілу транс- портних засобів Запропоновано покращений ACA для збільшення можливостей пошуку, а феромон (внутрішньовидовий хімічний сигнал у мурах, що відповідає за пошук маршруту) постійно оновлю- ється, щоб знайти кращий шлях. Перевага цього алгоритму полягає в тому, що він може комплексно враховувати різні фактори, шукати глобальні опти- мальні рішення, адаптуватися до різних складних сценаріїв і уникати пастки локальних оптимумів. Невід'ємними частинами управління логістич- ними процесами є моніторинг та контроль якості, які включають в себе контроль якості продукції на всіх етапах ланцюжка постачань, починаючи з мо- менту отримання і закінчуючи доставкою кінцевому споживачеві. Однією з систем оцінки якості про- дукції є система Аналізу ризиків і критичних конт- рольних точок (Hazard Analysis and Critical Control Points – HACCP), яка дозволяє визначати критичні контрольні точки, коли продукт псується, і забезпе- чувати безпечне його вживання в їжу. Дана система, розроблена Національним управлінням з аеро- навтики та дослідження космічного простору НАСА для забезпечення безпеки харчових продуктів, включених до космічних програм, згодом була впроваджена в міжнародні стандарти в усіх видах діяльності харчової промисловості, пов’язаних з ви- робництвом. Використанню HACCP присвячено ба- гато досліджень, зокрема група науковців з Румунії та Норвегії в [24] аналізує результати статистичних дослідів, в яких представлені докази високої якості застосування системи у різних секторах харчової промисловості, зокрема продукції морів та океанів. У роботі [25] розглядається впровадження автоматизованих систем управління запасами в хо- лодовому ланцюзі морепродуктів. Автор підкрес- лює важливість використання штучного інтелекту для прогнозування попиту та оптимізації запасів, що С. М. Іванов, М. В. Глазков 51 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 дозволяє зменшити втрати продукції та покращити ефективність логістичних операцій. Дослідження демонструє, що автоматизація процесів може знач- но скоротити витрати та підвищити рівень обслуго- вування клієнтів, забезпечуючи стабільне поста- чання морепродуктів. Крім зазначених, слід також звернути увагу на наступні питання, які розглядаються в дослідженнях пов’язані з рибою та морепродуктами: – надання рекомендацій щодо уникнення втрати якості великого жовтого горбаля (Pseudosciaena Crocea) під час транспортування хо- лодним ланцюгом шляхом заморожування зразків відразу після вилову [26]; – запровадження м’яких методів обробки риби та морепродуктів на основі оптимізованих паку- вальних систем, які включають пристрої IoT – Ін- тернету речей (наприклад, датчики, радіочастотна ідентифікація – RFID), як альтернатива традиційній обробці харчових продуктів, що дозволяє подов- жити термін їх зберігання, не впливаючи на якість риби та морепродукти та їх сенсорні властивості [27]; – забезпечення безпеки імпортованих морепро- дуктів і порівняння ризиків, які виникають на різних етапах ланцюга постачання риби та морепродуктів, створення агентств, які наглядають за безпекою та здоров’ям харчових продуктів тощо [28]; – використання багатоцільової CCL-моделі (CCL – Cold Chain Logistics) із цілями мінімальної вартості трансакції вуглецю, мінімальної вартості мережі та максимального задоволення клієнтів, та вдосконаленого багатоцільового алгоритму, який інтегрує динамічну відстань переповненості та опе- ратор диференціальної мутації в генетичному алго- ритмі недомінованого сортування II (DDNSGA-II), покращує різноманітність початкової популяції, здатність локального пошуку та точність пошуку, що забезпечують зменшення загальних витрат на розподіл, а також сприяють енергозбереженню та скороченню викидів і підвищують задоволеність споживачів [29]; – зростання галузі аквакультури, яка стала най- швидше зростаючою технологією виробництва хар- чових продуктів у світі, завдяки збільшенню тор- гівлі рибою та морепродуктами, та стагнації вилову дикої риби [30]; – аналіз поширення інновацій у маркетингу мо- репродуктів на основі використання оптовиками та роздрібними торговцями сайтів соціальних мереж (Facebook, Instagram, Whatsapp, Twitter, Youtube, TikTok), що призвели до появи низки нових марке- тингових ініціатив від рибальського сектора та дис- триб'юторів морепродуктів з метою впоратися з де- фіцитом ресурсів, невизначеністю та зміною клі- мату [31] тощо. З наведених прикладів ми бачимо, що коло пи- тань, пов’язаних маркетингом та логістикою риби та морепродуктів достатньо широке. Проте, незважа- ючи на значний прогрес у розробці та впровадженні інноваційних технологій, існує потреба у подаль- ших дослідженнях, спрямованих на оптимізацію ло- гістичних процесів, зокрема, в умовах змінних пара- метрів постачання. Актуальним є дослідження адап- тивних стратегій управління, які дозволяють швидко пристосовуватися до змін умов зовнішнього середовища та забезпечувати стабільність поста- чання морепродуктів. Виклад основного матеріалу. Як бачимо, на даний момент існує дуже багато логістичних про- блем і викликів, які потребують вирішення. Серед великої кількості методів та підходів до їхнього розв’язання достатньо дієвим виявився метаеврис- тичний алгоритм (оптимізатор) Сірого Вовка (Grey Wolf Optimization – GWO), застосований в роботах [22; 32-34]. Алгоритм Сірого Вовка (в подальшому АСВ) – це популяційний метаевристичний алго- ритм, який моделює ієрархію лідерства та механізм полювання сірих вовків у природі, запропонова- ний Сейедалі Мірджалілі (Seyedali Mirjalili) та ін. у 2014 році [32]. Розглянемо його застосування для вирішення логістичної проблеми, пов'язаної з перевезенням риби та морепродуктів територією України в умовах пошкодженої внаслідок війни інфраструктури. В прикладі розглядається лише територія України і розрахунки проведені на основі усереднених даних для загальних потоків, а не окремих споживачів. Основна ідея АСВ заснована на дослідженні поведінки вовчої зграї у природі. Алгоритм відомий своєю здатністю швидко та ефективно знаходити оптимальні рішення складних проблем, коли існує багато змінних та обмежень. В процесі викорис- тання алгоритму моделюється взаємодія між чле- нами групи вовків та їхнім середовищем з метою по- шуку оптимального рішення за рахунок викорис- тання механізмів командної роботи і координації дій. Природна властивість вовків – здатність працю- вати разом для досягнення спільної мети. В логіс- тичних задачах вона може бути реалізована через використання поняття підгруп та їхнього спільного пошуку рішення. Застосування АСВ під час вирі- шення логістичних проблем у сфері імпорту море- продуктів дозволяє розв’язувати такі завдання, як оптимізація транспортних маршрутів, управління запасами та розподіл вантажу між різними пунктами доставки. Крім того, алгоритм може бути викорис- таний для ефективного врахування різних умов та обмежень, таких як обсяги поставок, терміни до- ставки та транспортні витрати, та оцінювання впливу інших чинників на логістичний процес. Особливою перевагою АСВ є його здатність адаптуватися до мінливих умов навколишнього се- редовища і знаходити оптимальні рішення в умовах невизначеності. Це особливо важливо у контексті імпорту морепродуктів, коли несподівано можуть змінитися попит, умови пропозиції чи транспортні маршрути. Адаптивність алгоритму дозволяє під- С. М. Іванов, М. В. Глазков 52 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 тримувати ефективність і швидкість пошуку рішень навіть в умовах, що змінюються. Важливо також враховувати можливі обмеження та проблеми, по- в'язані з фактичною реалізацією АСВ, такі як від- сутність досить точної математичної моделі, що може ускладнити визначення параметрів алгоритму та оцінку його ефективності. Отже, необхідно вра- ховувати складність реалізації алгоритму в реальній логістичній системі, а також складність його нала- годження та використання. Але, незважаючи на ці проблеми, перспективи застосування алгоритму Сірого Вовка залишаються високими. Результати його використання можуть мати важливі практичні наслідки для підвищення ефективності поставок риби та морепродуктів та забезпечення їхньої якості та доступності на ринку. Як зазначалося, АСВ ґрунтується на ієрархії вовків у зграї, де вовк альфа (α) вважається доміну- ючим вовком у зграї, і члени зграї повинні викону- вати його/її накази; вовки бета (β) – це підпорядко- вані вовки, які допомагають альфі приймати рі- шення і вважаються найкращими кандидатами на роль альфи; дельта-вовки (δ) повинні підкорятися альфа і бета, але вони домінують над омегою. Існу- ють різні категорії дельтоподібних вовків: розвід- ники, вартові, старійшини, мисливці, доглядачі тощо. І, насамкінець, вовки омега (ω) вважаються цапами-відбувайлами в зграї, є найменш важливими особинами в зграї, і їм дозволяється їсти лише в кінці [33]. Алгоритм використовує механізми полювання, дослідження та оновлення популяції для пошуку оп- тимальних маршрутів логістики. Полювання полягає в тому, що альфа-, бета- та дельта-вовки полюють на здобич, досліджуючи навколишнє середовище та шукаючи найкращі дже- рела їжі. Це відповідає пошуку кращих маршрутів логістики. Механізм дослідження пов’язаний з вивченням навколишнього середовища іншими вовками зграї та пошуками нової здобичі та нових маршрутів, що відповідає випадковому пошуку нових маршрутів логістики. Відновлення популяції та визначення нової по- зиції в зграї відбувається на основі результату та ступеня успішності вовків на полюванні. Вовки, що успішно полюють, стають більш помітними в зграї, тоді як ті, які не досягли успіху, можуть бути пере- ведені рангом нижче, що відповідає відбору кращих маршрутів і відмові від менш ефективних. Використання алгоритму передбачає наявність доступу до широкого спектру даних. Так, дані про пошкодження транспортної інфраструктури мають включати інформацію про ступінь пошкодження до- ріг, залізниць та портів. На момент розв’язання про- блеми було пошкоджено приблизно 25 400 кіломет- рів автодоріг, включаючи головні магістралі та дру- горядні дороги, що вплинуло на внутрішньонаціо- нальні та міжнародні транспортні маршрути. У за- лізничній галузі пошкоджено близько 510 кіломет- рів залізничних колій, крім того понад 700 км колій знаходиться на окупованій території, що впливає на зміну ключових логістичних коридорів та призво- дить до затримок у русі вантажів. З початку бойових дій в Україні були пошкоджені 19 аеропортів і ци- вільних аеродромів; щонайменше 126 залізничних вокзалів і станцій. За попередніми оцінками, загаль- ний обсяг прямих збитків об’єктів транспортної ін- фраструктури в Україні склав $36,8 млрд. Серед працюючих портів зараз залишаються Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайський, частково відновили роботу порти Чорноморськ, Одеса та Південний із частково зруй- нованою інфраструктурою. Загальні прямі збитки портової інфраструктури та дотичних до неї підпри- ємств оцінюються у $0,85 млрд. До даної оцінки входить як інфраструктура морських портів, так і об’єкти внутрішньо-водного транспорту, які за- знали руйнувань внаслідок війни [35]. Дані про обсяги та вартість імпорту морепро- дуктів включають інформацію про види море- продуктів, що імпортуються, їх кількість та вартість та країни, звідки вони імпортуються. До основного імпорту продукції входить риба (лосось, тунець, оселедець), ракоподібні (креветки, краби) і молюски (кальмари, восьминоги). До основних країн-дже- рел – експортерів в Україну належать Норвегія (ло- сось, тріска), Ісландія (оселедець, скумбрія) та Ки- тай (різна рибна продукція). Щорічні обсяги ім- порту становлять приблизно 300 000-350 000 метрич- них тонн із змінами залежно від ринкових умов та збоїв у ланцюзі постачання. Загальна вартість ім- порту морепродуктів оцінюється приблизно в 900- 950 млн дол. США на рік, що відображає як високий попит, так і високі ціни на імпортовані морепро- дукти. Дані про транспортні ресурси включають ін- формацію про доступні види транспорту (напри- клад, вантажівки, потяги, кораблі), їх пропускну спроможність, вартість використання та технічний стан транспортних засобів. Транспортні ресурси Ук- раїни перебувають у постійній напрузі, але залиша- ються здатними для підтримки ланцюгів поста- чання. На момент розв’язання проблеми існувало приблизно 50 000 робочих вантажівок, значна час- тина яких призначена для рефрижераторних переве- зень, необхідних для швидкопсувних товарів, таких як морепродукти. З початком повномасштабної війни вартість вантажних перевезень зросла на 20% через подорожчання пального та ризикових премій. Залізнична система, незважаючи на пошкодження, продовжує працювати з близько 4000 вантажних ва- гонів, доступних для перевезень. Їхня потужність становить близько 500 000 тонн на місяць, хоча ефективність поступово знижується через пошкод- жені колії та інфраструктуру. Потужність морського транспорту сильно постраждала, скорочений флот працює в умовах посилених заходів безпеки, до- ступні потужності якого становлять близько 150 000 С. М. Іванов, М. В. Глазков 53 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 тонн на місяць для морепродуктів та інших швидко- псувних продуктів. Літаки не приймаються до уваги, оскільки в Україні існує заборона на вико- ристання цивільної та комерційної авіації. Дані про транспортні мережі та інфраструктуру включають карти доріг, залізниць та водних шляхів, а також інформацію про їх пропускну спромож- ність, стан та прогнозовані терміни ремонту. Основ- ними автомагістралями є траса M06 (Київ-Львів) та M03 (Київ-Харків), які частково перекриті та мають об’їзди, а також М05 (Київ-Одеса). Другорядні до- роги перебувають у гіршому стані, поточний ремонт яких планується продовжити до 2025 року. Основні залізничні маршрути, представлені лініями Київ- Львів, Київ-Одеса та Київ-Харків, працюють, але зі зниженими обмеженнями швидкості. Ремонт та мо- дернізацію цих ліній очікується завершити до кінця 2024 року. Основним внутрішнім водним шляхом є річка Дніпро, яка частково судноплавна; на неї про- водяться днопоглиблювальні та ремонтні роботи. Пропускна здатність портів обмежена, а діючі порти здебільшого зосереджуються на товарах першої необхідності та гуманітарній допомозі. Дані про прогнозовані потоки імпорту море- продуктів містять прогнози того, скільки морепро- дуктів та з яких країн буде імпортовано в майбут- ньому, враховуючи при цьому поступове віднов- лення ринку та зростання попиту. Так, очікується, що обсяги імпорту становитимуть приблизно 350 000 метричних тонн на рік завдяки відновленню економіки та збільшенню споживчого попиту. Ос- новними країнами-джерелами імпорту залишаються Норвегія та Ісландія з додаванням нових постачаль- ників з Південно-Східної Азії (В’єтнам, Таїланд), які виходять на ринок, щоб диверсифікувати дже- рела та зменшити ризики, пов’язані з геополітичною напругою. Прогнозується, що вартість імпорту зросте до 950 млн дол. США, відображаючи збіль- шення обсягів споживання та зростаючі світові ціни на морепродукти. Наведені прогнозні дані базу- ються на поточних тенденціях, доступних звітах і реалістичних оцінках з урахуванням поточних про- блем і зусиль з відновлення економіки України. Алгоритм розв’язання проблеми з логістикою морепродуктів оснований на реальних даних з ура- хуванням реалістичної інформації про пошкоджену інфраструктуру та наявні ресурси. Узагальнена блок-схема алгоритму наведена на рис. 2. Рис. 2. Блок-схема алгоритму Сірого Вовка Авторська розробка на основі [33]. С. М. Іванов, М. В. Глазков 54 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Алгоритм розпадається на кілька кроків. Крок 1. Ініціалізація. Ініціалізується популяція з 20 вовків (рішення). Кожен вовк представлятиме потенційний план логістики, який включає комбіна- цію видів транспорту (вантажівки, потяги, кораблі) і маршрутів (автодороги, залізниці, порти). Крок 2. Формулювання фітнес-функції, яка оці- нюватиме кожен план логістики на основі критеріїв: – вартість транспортування (має бути мінімаль- ною); – час транспортування (має бути зведений до мінімуму); – надійність (максимальна); – використання ємності (максимальне). Таким чином, ми маємо справу з задачею бага- токритеріальної оптимізації. Крок 3. Оновлення позицій вовків. Моделю- ється кілька ітерацій алгоритму для досягнення оп- тимального рішення, для чого використовуються наступні вхідні дані: – дороги: пошкоджено понад 25 400 км, решта доріг мають пропускну здатність на 70%; – залізниці: пошкоджено понад 1200 км (з ура- хуванням окупованих ділянок), пропускна здатність решти залізниць становить 60%; – порти: використовується порт Рені, одеський та чорноморський порти частково працюють із за- вантаженням 50%; – вантажівки: в наявності 50 000, з них 80% придатних до використання; – потяги: з 4 000 вантажних вагонів 70% прида- тні до експлуатації – кораблі: обмежена місткість, 40% з яких при- датні для використання через ризики безпеки. Змодельованими параметрами для викорис- тання алгоритму, за якими оцінюється ефективність логістичних схем, є наступні: – вартість транспортування: розраховується на основі відстані, видів транспорту та відповідних та- рифів (млн дол. США); – час транспортування: враховує затримки че- рез пошкоджену інфраструктуру (год.); – надійність: представляє собою ймовірність успішної доставки вантажу без збоїв (доля від 1); – використання потужностей: оцінюється ефек- тивність використання транспортних ресурсів (від- сотки, або доля від 1). Початковий, або псевдокод – це опис вхідних даних для виконання розрахунків, наведений на рис. 3, де представлені ініціалізація популяції вов- ків, число ітерацій, кількість видів транспорту, та фітнес-функція. При описі алгоритму використову- валася мова програмування Python. Рис. 3. Початковий код алгоритму Сірого Вовка Авторська розробка на основі [33]. С. М. Іванов, М. В. Глазков 55 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Початок виконання алгоритму представлено на рис 4. Рис. 4. Початок виконання алгоритму Сірого Вовка Авторська розробки на основі [33]. На рис. 5 прописано порядок зміни позицій вовків за алгоритмом. В самому кінці дії алгоритму виводяться результати. Після використання АСВ оптимальний план логістики імпорту морепродуктів в Україну за по- точних обмежень виглядає наступним чином: для забезпечення плану перевезень має бути задіяно приблизно 30 000 вантажівок, близько 2 800 ван- тажних вагонів та 600 кораблів. Повна деталізація результатів розрахунків ста- новить комерційну тайну. Аналіз одержаних результатів свідчить про мінімізацію вартості транспортування за рахунок ефективного використання ресурсів шляхом оп- тимального поєднання вантажівок, поїздів та ко- раблів. Вибране поєднання зменшує затримки, спричинені пошкодженою інфраструктурою, завдяки використанню більш надійних сегментів доріг і залізниць. Збільшена надійність поставок – підвищена ймовірність успішних поставок шля- хом розподілу вантажу між різними видами транспорту. Максимальне використання доступ- них транспортних ресурсів забезпечує більшу ефективність та нижчі експлуатаційні витрати. Рис. 5. Опис зміни порядку позицій вовків в алгоритмі Сірого Вовка Авторська розробка на основі [33]. Отриманий оптимізований логістичний план пропонує збалансований підхід до управління складнощами імпорту морепродуктів в Україну, враховуючи поточні інфраструктурні проблеми та наявні ресурси. Реалізація цього плану допо- може забезпечити постійне постачання морепро- дуктів, мінімізувати витрати та підвищити надій- ність у ланцюжку постачань. В аналізованому прикладі застосування АСВ у розрахунок було прийнято загальний імпорт риби та морепродуктів без поділу його на скла- дові – види морепродуктів. Така деталізація може бути здійснена шляхом сегментації імпорту море- продуктів на окремі компоненти. С. М. Іванов, М. В. Глазков 56 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 На основі результатів розрахунків можна сформулювати певні рекомендації щодо викорис- тання різних видів транспорту виходячи з отрима- них результатів і міркувань логіки. Для імпорту морепродуктів з далеких країн, як-от В'єтнам, Чилі чи Аргентина, найбільш ефективним буде використання великих вантажних кораблів-кон- тейнеровозів. Вони можуть перевозити великі об- сяги вантажів за один рейс, що знижує вартість доставки на одиницю продукції. Для внутрішніх перевезень морепродуктів Україною, особливо після відновлення певних ділянок залізниць, ви- користання залізничного транспорту може бути економічно вигідним. Залізниця дозволяє пере- возити великі обсяги вантажів на значні відстані за відносно низькою ціною. Для кінцевої доставки морепродуктів до складів, оптових ринків або магазинів найкраще підходить автомобільний транспорт. Він забезпечує високу маневреність та швидкість доставки на невеликі відстані. Незважаючи на успіхи дослідження, слід за- значити, що існує певна невизначеність щодо майбутнього стану інфраструктури та потоків ім- порту. Темпи та повнота відновлення пошкодже- ної інфраструктури можуть вплинути на опти- мальні маршрути логістики. Звичайно, що знадо- биться періодично переглядати та коригувати ма- ршрути, враховуючи хід відбудови. Зміни в по- питі на морепродукти або поява нових країн-по- стачальників можуть вплинути на обсяги та на- прямки імпорту. Висновки. Підбиваючи підсумки можемо сказати, що дослідження виявило ефективність алгоритму Сірого Вовка для оптимізації логістики імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої ін- фраструктури України. Запровадження його ре- зультатів дозволить зменшити загальні витрати на логістику за рахунок оптимізованих маршрутів, що скорочують відстань, час доставки та вико- ристання пального, що, своєю чергою, призво- дить до значної економії коштів. Крім того, це сприятиме прискоренню доставки морепродуктів завдяки використанню відновленої інфраструк- тури та ефективних мультимодальних маршрутів, покращуючи якість та безпеку продукції для спо- живачів. Використання алгоритму підвищує ефективність відновленої транспортної інфра- структури, допомагаючи визначити ділянки, де її використання буде найбільш раціональним для імпорту морепродуктів, що сприятиме розумному розподілу ресурсів на відновлення. Адаптація ло- гістичних маршрутів за допомогою АСВ дозволяє швидко реагувати на зміни стану інфраструктури чи потоків імпорту, підвищуючи стійкість логіс- тики до майбутніх проблем і зовнішніх впливів. Оптимізація логістичних маршрутів також може мати значний вплив на економіку України, зо- крема на зменшення загальних витрат на імпорт морепродуктів, що призведе до зниження цін для споживачів та підвищення конкурентоспромож- ності українського ринку. Зниження витрат на ло- гістику підвищує прибутковість імпорту море- продуктів, що сприятиме зростанню доходів дер- жавного бюджету та збільшенню зайнятості у ло- гістичному секторі завдяки розвитку логістичних компаній та створенню нових робочих місць. Оптимізація логістики імпорту морепродук- тів може мати як позитивні, так і негативні соці- альні та екологічні наслідки. Позитивні включа- ють зниження цін на морепродукти, що покращує доступність та раціон харчування населення, а також зниження викидів парникових газів завдяки ефективнішому використанню транспортних за- собів. Негативні наслідки можуть проявитися у втраті робочих місць у регіонах, раніше задіяних в логістиці імпорту, та необхідності ретельного контролю за викидами забруднюючих речовин від транспорту. Алгоритм Сірого Вовка має певні переваги перед альтернативними методами оптимізації ло- гістики, такими як лінійне програмування або ге- нетичні алгоритми. Він добре працює зі склад- ними логістичними задачами, швидко знаходить оптимальні рішення та не потребує визначення початкових значень змінних, що спрощує його за- стосування. Проте, він також має обмеження, зо- крема залежність від випадковості та складності налаштування параметрів, що може вимагати де- кількох запусків алгоритму з різними випадко- вими числами для отримання найкращого резуль- тату. Можливості для подальших досліджень включають вдосконалення алгоритму Сірого Вовка для підвищення його точності та швидкості пошуку рішень, дослідження його застосування для оптимізації логістики імпорту інших товарів в Україну, а також інтеграцію з іншими методами оптимізації логістики для досягнення ще кращих результатів. Розширення моделі для врахування додатко- вих факторів, таких як погодні умови, стан транс- портних засобів та коливання цін на пальне, та- кож є перспективним напрямком. Оптимізація ло- гістики імпорту морепродуктів за допомогою АСВ є перспективним напрямком для подолання проблем, спричинених пошкодженням транс- портної інфраструктури України. Впровадження рекомендацій цього дослідження дозволить під- вищити ефективність логістики, знизити витрати, забезпечити українських споживачів свіжими мо- репродуктами та сприяти розвитку логістичного сектору країни. С. М. Іванов, М. В. Глазков 57 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 Література 1. Огляд рибного ринку України за 2022 та 2023 роки. Офіційний сайт Асоціації «Українських імпортерів риби і море- продуктів». 2024. 4 січня. URL: https://uifsa.ua/news/news-of-ukraine/overview-of-the-fish-market-of-ukraine-for-2022-and-2023. 2. UIFSA. Офіційний сайт Асоціації «Українських імпортерів риби і морепродуктів». URL: https://uifsa.ua/about-the- association/teammate. 3. Прогноз: У 2018 році Україна імпортує 340 тис. тонн риби. Agravery. Аграрне інформаційне агентство. URL: https://agravery.com/uk/posts/show/prognoz-u-2018-roci-ukraina-importue-340-tis-tonn-ribi. 4. Кернасюк Ю. Ринок риби і рибних продуктів. Агробізнес Сьогодні. 2022. 7 червня. URL: https://agro- business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/24708-rynok-ryby-i-rybnykh-produktiv.html. 5. Dukhnytskyi B. Functioning of the Fish and Seafood Market in Ukraine. Ekonomika APK. 2022. Vol. 29 (1). Р. 34-40. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202201034. 6. Гринжевський М. В., Пшеничний Д. Р., Янінович Й. Є., Швець Т. М. Вплив окремих факторів на ріст та якість риби. Рибогосподарська наука України. 2008. № 3. С. 57-62. 7. Гринжевський М. В. Інтенсифікація виробництва продукції аквакультури у внутрішніх водоймах України. Київ: Світ, 2000. 187 с. 8. Гринжевський М. В. Економічна ефективність вирощування товарної риби за трилітнього циклу. Київ: Світ, 2000. 165 с. 9. Третяк О. М. Стан запасів осетрових риб та розвиток осетрової аквакультури в Україні. Рибогосподарська наука Ук- раїни. 2010. № 4. С. 4-22. 10. Третяк О. М. Біотехнологічні аспекти відтворення веслоноса (Polyodon spathula (Walbaum)) в Україні. Рибогоспо- дарська наука України. 2008. № 4. С. 79-84. 11. Третяк О. Наукове забезпечення рибництва у внутрішніх водоймах України. Вісник аграрної науки. 2006. № 7. С. 138- 141. 12. Стасишен М. С. Екологозбалансований розвиток рибогосподарського комплексу України. Київ: РВПС України НАН України, 2010. 323 с. 13. Стасишен М. С. Стратегічні проблеми екологізації рибного господарства України. Ефективна економіка. 2010. № 6. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2010_6_10. 14. Стасишен М. Проблеми інноваційного розвитку рибного господарства України. Економіка України. 2007. № 1. С. 50–56. 15. Ярошевич Т. С., Пахолюк О. В. Український ринок риби та морепродуктів: проблеми та перспективи. Товарознавчий вісник. 2020. № 1(13). С. 40-51. DOI: https://doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-04. 16. Дітріх І. В. Тенденції і перспективи світового ринку риби та морепродуктів. Глобальні та національні проблеми еко- номіки. 2014. Вип. 2. С. 62-65. URL: http://global-national.in.ua/archive/2-2014/13.pdf. 17. Івашко Л. М. Оптимізація управління логістичними процесами у торгівлі. Ринкова економіка: сучасна теорія і прак- тика управління. 2022. Т. 21. Вип. 3 (52). С. 365-369. DOI: https://doi.org/10.18524/2413-9998.2022.3(52).275817. 18. Liashenko V., Trushkina N., Lukianov A., Serbina T. Proposals for the Organization of International Logistics Activities of Agricultural and Agro-Processing Enterprises During the War Period. Економічний вісник Донбасу. 2022. № 4(70). С. 29-37. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-4(70)-29-37. 19. Гриценко С. І., Глущенко С. Д., Шульга А. С. Інноваційно-технологічне забезпечення оптимізації логістичних цін- ностей. Економічний вісник Донбасу. 2023. № 3(73). С. 26-31. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-3(73)-26-31. 20. Zaverbnyj A., Pushak H. Theoretical and Applied Principles of Supply Chain Management under Crisis Economic Conditions: Strategic Aspect. Економічний вісник Донбасу. 2022. № 4(70). С. 57-62. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022- 4(70)-57-62. 21. Ye B., Chen J., Fu L. Application of nondestructive evaluation (NDE) technologies throughout cold chain logistics of seafood: Classification, innovations and research trends. LWT – Food, Science and Technology. 2022. Vol. 158, 15 March, 113127. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2022.113127. 22. Mosallanezhad В., Arjomandi M.A., Hashemi-Amiri O., Gholian-Jouybari F. Metaheuristic optimizers to solve multi-echelon sustainable fresh seafood supply chain network design problem: A case of shrimp products. Alexandria Engineering Journal. 2023. Vol. 68. P. 491-515. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aej.2023.01.022. 23. Guan X., Li G. Optimization of Cold Chain Logistics Vehicle Transportation and Distribution Model Based on Improved Ant Colony Algorithm. Procedia Computer Science. 2023. Vol. 228. P. 974-982. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1877050923019592. 24. Elena Radu, Adriana Dima, Ecaterina Milica Dobrota, Ana-Maria Badea. Global trends and research hotspots on HACCP and modern quality management systems in the food industry. Heliyon. 2023. Vol. 9. Issue 7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e18232. 25. Rowan N. J. The role of digital technologies in supporting and improving fishery and aquaculture across the supply chain – Quo Vadis? Aquaculture and Fisheries. 2023. Vol. 8. Issue 4. P. 365-374. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aaf.2022.06.003. 26. Chu Y., Ding Z., Jinfeng J., Xie J. Factors affecting the quality of frozen large yellow croaker (Pseudosciaena crocea) in cold chain logistics: Retention time and temperature fluctuation. Food Chemistry: X, 2023. Vol. 18. 100742. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fochx.2023.100742. 27. Tsironi T. Editorial: Improving fish from catch to the consumer: Post harvest handling, processing, packaging, transportation and storage. Aquaculture and Fisheries. 2023. Vol. 8. Issue 4. P. 363-364. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aaf.2022.12.005. 28. Love D. C., Nussbaumer E. M., Harding J., Gephart J. A. et al. Risks shift along seafood supply chains. Global Food Security. 2021. Vol. 28. 100476. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gfs.2020.100476. 29. Li D., Li K. A multi-objective model for cold chain logistics considering customer satisfaction. Alexandria Engineering Journal. 2023. Vol. 67. P. 513-523. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aej.2022.12.067. 30. Anderson J. L., Asche F., Garlock T. Globalization and commoditization: The transformation of the seafood market. Journal of Commodity Markets. 2018. Vol. 12. P. 2-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcomm.2017.12.004. 31. Gómez S., Patraca B., Molina J.L. Improving seafood systems with social network analysis: The case of cuttlefish marketing in Catalonia. Marine Policy. 2023. Vol. 150. 105517. DOI: https://doi.org/10.1016/j.marpol.2023.105517. С. М. Іванов, М. В. Глазков 58 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 32. Mirjalili S., Mirjalili S. M., Lewis A. Grey Wolf Optimizer. Advances in Engineering Software. 2014. Vol. 69. P. 46-61. DOI: http://doi.org/10.1016/j.advengsoft.2013.12.007. 33. Grey wolf optimization – Introduction. 2021. GeeksforGeeks Portal. URL: https://www.geeksforgeeks.org/grey-wolf- optimization-introduction/. 34. Implementation of Grey Wolf Optimization (GWO) Algorithm. 2024. GeeksforGeeks Portal. URL: https://www.geeksforgeeks.org/implementation-of-grey-wolf-optimization-gwo-algorithm/. 35. Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на по- чаток 2024 року. Київ: Київська школа економіки. 2024. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/04/01.01.24_ Damages_Report.pdf. 36. Updated Ukraine Recovery and Reconstruction Needs Assessment Released. Press release. World Bank Group. 2024. February 15. URL: https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2024/02/15/updated-ukraine-recovery-and-reconstruction- needs-assessment-released. References 1. Ohliad rybnoho rynku Ukrainy za 2022 ta 2023 roky [Overview of the fish market of Ukraine for 2022 and 2023]. (2024). Association of "Ukrainian Fish and Seafood Importers". Retrieved from https://uifsa.ua/news/news-of-ukraine/overview-of-the-fish- market-of-ukraine-for-2022-and-2023 [in Ukrainian]. 2. UIFSA. Association of "Ukrainian Fish and Seafood Importers". Retrieved from https://uifsa.ua/about-the- association/teammate [in Ukrainian]. 3. Prohnoz: U 2018 rotsi Ukraina importuie 340 tys. tonn ryby [Forecast: In 2018, Ukraine will import 340,000 tons of fish]. Agravery. Retrieved from https://agravery.com/uk/posts/show/prognoz-u-2018-roci-ukraina-importue-340-tis-tonn-ribi [in Ukrainian]. 4. Kernasiuk, Yu. (2022). Rynok ryby i rybnykh produktiv [Market of fish and fish products]. Ahrobiznes Sohodni – Agribusiness Today, June 7. Retrieved from https://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/24708-rynok-ryby-i-rybnykh- produktiv.html [in Ukrainian]. 5. Dukhnytskyi, B. (2022). Functioning of the Fish and Seafood Market in Ukraine. Ekonomika APK, 29 (1), рр. 34-40. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202201034. 6. Hrynzhevskyi, M. V., Pshenychnyi, D. R., Yaninovych, Y. Ye., Shvets, T. M. (2008). Vplyv okremykh faktoriv na rist ta yakist ryby [The influence of certain factors on the growth and quality of fish]. Rybohospodarska nauka Ukrainy – Fisheries science of Ukraine, 3, рр. 57-62 [in Ukrainian]. 7. Hrynzhevskyi, M. V. (2000). Intensyfikatsiia vyrobnytstva produktsii akvakultury u vnutrishnikh vodoimakh Ukrainy [Inten- sification of production of aquaculture products in internal water bodies of Ukraine]. Kyiv, Svit. 187 р. [in Ukrainian]. 8. Hrynzhevskyi, M.V. (2000). Ekonomichna efektyvnist vyroshchuvannia tovarnoi ryby za trylitnoho tsyklu [Economic efficiency of commercial fish cultivation in a three-year cycle]. Kyiv, Svit. 165 р. [in Ukrainian]. 9. Tretiak, O. M. (2010). Stan zapasiv osetrovykh ryb ta rozvytok osetrovoi akvakultury v Ukraini [The state of sturgeon stocks and the development of sturgeon aquaculture in Ukraine]. Rybohospodarska nauka Ukrainy – Fisheries science of Ukraine, 4, рр. 4- 22 [in Ukrainian]. 10. Tretiak, O. M. (2008). Biotekhnolohichni aspekty vidtvorennia veslonosa (Polyodon spathula (Walbaum)) v Ukraini [Bio- technological Aspects of Paddlefish (Polyodon Spathula (Walbaum)) Reproduction in Ukraine]. Rybohospodarska nauka Ukrainy – Fisheries science of Ukraine, 4, рр. 79-84 [in Ukrainian]. 11. Tretiak, O. (2006). Naukove zabezpechennia rybnytstva u vnutrishnikh vodoimakh Ukrainy [Scientific support for fish farming in inland water bodies of Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky – Herald of Agrarian Science, 7, рр. 138-141 [in Ukrainian]. 12. Stasyshen, M. S. (2010). Ekolohozbalansovanyi rozvytok rybohospodarskoho kompleksu Ukrainy [Ecologically balanced development of the fishery complex of Ukraine]. Kyiv, RVPS of Ukraine of NAS of Ukraine. 323 р. [in Ukrainian]. 13. Stasyshen, M. S. (2010). Stratehichni problemy ekolohizatsii rybnoho hospodarstva Ukrainy [Strategic problems of environ- mentalization of fishing industry of Ukraine]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 6. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2010_6_10 [in Ukrainian]. 14. Stasyshen, M. (2007). Problemy innovatsiinoho rozvytku rybnoho hospodarstva Ukrainy [Problems of innovative development of fishing industry of Ukraine]. Ekon. Ukr., 1, рр. 50-56 [in Ukrainian]. 15. Yaroshevych, T. S., Pakholiuk, O. V. (2020). Ukrainskyi rynok ryby ta moreproduktiv: problemy ta perspektyvy [Ukrainian fish and seafood market: problems and prospects]. Tovaroznavchyi visnyk – Commodity Bulletin, 1(13), рр. 40-51. DOI: https://doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-04 [in Ukrainian]. 16. Ditrikh, I. V. (2014). Tendentsii i perspektyvy svitovoho rynku ryby ta moreproduktiv [Trends and prospects of the world market of fish and seafood]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky – Global and national economic problems, 2, рр. 62-65. Retrieved from http://global-national.in.ua/archive/2-2014/13.pdf [in Ukrainian]. 17. Ivashko, L. M. (2022). Optymizatsiia upravlinnia lohistychnymy protsesamy u torhivli [Optimization of Logistics Process Management in Trade]. Rynkova ekonomika: suchasna teoriia i praktyka upravlinnia – Market economy: modern management theory and practice, Vol. 21, Issue 3 (52), рр. 365-369. DOI: https://doi.org/10.18524/2413-9998.2022.3(52).275817 [in Ukrainian]. 18. Liashenko, V., Trushkina, N., Lukianov, A., Serbina, T. (2022). Proposals for the Organization of International Logistics Activities of Agricultural and Agro-Processing Enterprises During the War Period. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 4(70), рр. 29-37. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-4(70)-29-37. 19. Hrytsenko, S. I., Hlushchenko, S. D., Shulha, A. S. (2023). Innovatsiino-tekhnolohichne zabezpechennia optymizatsii lohistychnykh tsinnostei [Innovative Technological Support for Optimization of Logistics Values]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3(73), рр. 26-31. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-3(73)-26-31 [in Ukrainian]. 20. Zaverbnyj, A., Pushak, H. (2022). Theoretical and Applied Principles of Supply Chain Management under Crisis Economic Conditions: Strategic Aspect. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 4(70), рр. 57-62. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-4(70)-57-62. 21. Ye, B., Chen, J., Fu, L. (2022). Application of nondestructive evaluation (NDE) technologies throughout cold chain logistics of seafood: Classification, innovations and research trends. LWT – Food, Science and Technology, Vol. 158, 113127. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2022.113127. С. М. Іванов, М. В. Глазков 59 Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024 22. Mosallanezhad, В., Arjomandi, M. A., Hashemi-Amiri, O., Gholian-Jouybari, F. (2023). Metaheuristic optimizers to solve multi-echelon sustainable fresh seafood supply chain network design problem: A case of shrimp products. Alexandria Engineering Journal, Vol. 68, рр. 491-515. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aej.2023.01.022. 23. Guan, X., Li, G. (2023). Optimization of Cold Chain Logistics Vehicle Transportation and Distribution Model Based on Improved Ant Colony Algorithm. Procedia Computer Science, Vol. 228, рр. 974-982 DOI: https://doi.org/10.1016/j.procs.2023.11.128. 24. Elena Radu, Adriana Dima, Ecaterina Milica Dobrota, Ana-Maria Badea. (2023). Global trends and research hotspots on HACCP and modern quality management systems in the food industry. Heliyon, Vol. 9, Issue 7, e18232. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e18232. 25. Rowan, N. J. (2023). The role of digital technologies in supporting and improving fishery and aquaculture across the supply chain – Quo Vadis? Aquaculture and Fisheries, Vol. 8, Issue 4, рр. 365-374. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aaf.2022.06.003. 26. Chu, Y., Ding, Z., Jinfeng, J., Xie, J. (2023). Factors affecting the quality of frozen large yellow croaker (Pseudosciaena crocea) in cold chain logistics: Retention time and temperature fluctuation. Food Chemistry: X, Vol. 18, 100742. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fochx.2023.100742. 27. Tsironi, T. (2023). Editorial: Improving fish from catch to the consumer: Post harvest handling, processing, packaging, transportation and storage. Aquaculture and Fisheries, Vol. 8, Issue 4, рр. 363-364. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aaf.2022.12.005. 28. Love, D. C., Nussbaumer, E. M., Harding, J., Gephart, J. A. et al. (2021). Risks shift along seafood supply chains. Global Food Security, Vol. 28, 100476. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gfs.2020.100476. 29. Li, D., Li, K. (2023). A multi-objective model for cold chain logistics considering customer satisfaction. Alexandria Engineering Journal, Vol. 67, рр. 513-523. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aej.2022.12.067. 30. Anderson, J. L., Asche, F., Garlock, T. (2018). Globalization and commoditization: The transformation of the seafood market. Journal of Commodity Markets, Vol. 12, рр. 2-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcomm.2017.12.004. 31. Gómez, S., Patraca, B., Molina, J. L. (2023). Improving seafood systems with social network analysis: The case of cuttlefish marketing in Catalonia. Marine Policy, Vol. 150, 105517. DOI: https://doi.org/10.1016/j.marpol.2023.105517. 32. Mirjalili, S., Mirjalili, S. M., Lewis, A. (2014). Grey Wolf Optimizer. Advances in Engineering Software, Vol. 69, рр. 46-61. DOI: http://doi.org/10.1016/j.advengsoft.2013.12.007. 33. Grey wolf optimization – Introduction. (2021). GeeksforGeeks Portal. Retrieved from https://www.geeksforgeeks.org/grey- wolf-optimization-introduction/. 34. Implementation of Grey Wolf Optimization (GWO) Algorithm. (2024). GeeksforGeeks Portal. Retrieved from https://www.geeksforgeeks.org/implementation-of-grey-wolf-optimization-gwo-algorithm/. 35. Zvit pro priami zbytky infrastruktury vid ruinuvan vnaslidok viiskovoi ahresii Rosii proty Ukrainy stanom na pochatok 2024 roku [Report on direct damage to infrastructure from the destruction caused by Russia's military aggression against Ukraine as of the beginning of 2024]. (2024). Kyiv, Kyiv School of Economics. Retrieved from https://kse.ua/wp-content/uploads/ 2024/04/01.01.24_Damages_Report.pdf [in Ukrainian]. 36. Updated Ukraine Recovery and Reconstruction Needs Assessment Released. (2024). Press release. World Bank Group. Retrieved from https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2024/02/15/updated-ukraine-recovery-and-reconstruction-needs- assessment-released. Іванов С. М., Глазков М. В. Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури Стаття присвячена питанням моделювання процесів пошуку рішень логістичних проблем з постачання риби та море- продуктів населенню України. В роботі проведено аналіз чисельних публікацій українських і зарубіжних вчених на теми, пов’язані з питаннями маркетингу і логістики рибної продукції. Дана оцінка сучасних умов, в яких здійснюється постачання морепродуктів, розглянуто проблеми, з якими стикаються перевізники продукції, серед яких основними є бойові дії, постійні обстріли, пошкодження та руйнування інфраструктурної та енергетичної мереж України. Для розв’язання поставленої задачі застосовано метаевристичний алгоритм Сірого Вовка (Grey Wolf Optimization – GWO), який використовується для вирішення NP-складних проблеми, які важко розв’язати традиційними точними методами, або ці методи взагалі не існують. Продук- тивність алгоритмів такого типу оцінюється на основі п’яти показників: якість рішення, швидкість збіжності, обчислювальна ефективність, стійкість і гнучкість. Запропонована на основі GWO модель дозволила оптимізувати кілька цілей, включаючи мінімізацію загальних витрат на ланцюг постачання, максимізацію задоволеності клієнтів і зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище, що дозволяє забезпечити комплексний підхід до управління ланцюгом постачання. Ключові слова: риба та морепродукти, логістика, ланцюги постачання, пошкоджена інфраструктура, метаевристичні алгоритми, алгоритм (оптимізатор) Сірого Вовка, оптимізація. Ivanov S., Hlazkov M. Logistics Processes Modeling of Seafood Imports in the Conditions of Damaged Infrastructure The article is devoted to issues of modeling the processes of finding solutions to logistical problems in fish and seafood supply to the population of Ukraine. The paper analyzes the numerous publications of Ukrainian and foreign researches on topics related to issues of marketing and logistics of fish products. The modern conditions’ assessment in which the supply of seafood is carried out is given. The problems faced by product carriers are considered, among which the main ones are hostilities, constant shelling, damage and destruction of infrastructure and energy networks of Ukraine. The Gray Wolf Optimization (GWO) metaheuristic algorithm is used to solve the given problem, which helps to solve NP-complex problems that are difficult to solve by any traditional exact methods, or these methods do not exist at all. Productivity of such type algorithms is evaluated based on five indicators: solution quality, conver- gence speed, computational efficiency, robustness, and flexibility. The proposed GWO-based model enabled the optimization of several objectives, including the minimization of total supply chain costs, maximization of customer satisfaction, and reduction of harmful environmental impacts, enabling an integrated approach to supply chain management. Keywords: fish and seafood, logistics, supply chains, damaged infrastructure, metaheuristic algorithms, the Gray Wolf algorithm (optimizer), optimization. Стаття надійшла до редакції 03.05.2024

Моделювання логістичних процесів імпорту морепродуктів в умовах пошкодженої інфраструктури

Institution

Similar Items