Бактеріальні препарати при заготівлі силосу

Представлені результати лабораторних і технологічних досліджень по заготівлі силосу із кукурудзи, конюшини, еспарцету, злакового різнотрав’я з використанням бактеріальних препаратів літосил і біотроф у малих скляних ємностях, наземних траншеях та поліетиленових рукавах із герметизацією і без неї. Пр...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сільськогосподарська мікробіологія
Date:2007
Main Authors: Курнаєв, О.М., Нікітенко, Л.Г., Сироватко, К.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України 2007
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19966
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Бактеріальні препарати при заготівлі силосу / О.М. Курнаєв, Л.Г. Нікітенко, К.М. Сироватко // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 5. — С. 187-195. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859479865272565760
author Курнаєв, О.М.
Нікітенко, Л.Г.
Сироватко, К.М.
author_facet Курнаєв, О.М.
Нікітенко, Л.Г.
Сироватко, К.М.
citation_txt Бактеріальні препарати при заготівлі силосу / О.М. Курнаєв, Л.Г. Нікітенко, К.М. Сироватко // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 5. — С. 187-195. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сільськогосподарська мікробіологія
description Представлені результати лабораторних і технологічних досліджень по заготівлі силосу із кукурудзи, конюшини, еспарцету, злакового різнотрав’я з використанням бактеріальних препаратів літосил і біотроф у малих скляних ємностях, наземних траншеях та поліетиленових рукавах із герметизацією і без неї. Представлены результаты лабораторных и технологических исследований по заготовке силоса из кукурузы, клевера, эспарцета, злакового разнотравья с использованием бактериальных препаратов литосила и биотрофа в малых стеклянных емкостях, наземных траншеях и полиэтиленовых рукавах с обязательной герметизацией и без нее. The results of laboratory and technological researches of corn, clover, sainfoin and herbgrass silage using bacterial preparations Litosil and Biotrof in a little glass containers, ground trenches and polyethylene hoses both with obligatory capsulation and without it are represented.
first_indexed 2025-11-24T13:08:11Z
format Article
fulltext 187 У��: 636.�085.�52:631.�363.�1:579.�262 БАКТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ ПРИ ЗАГОТІВЛІ СИЛОСУ 1Курнаєв О.М., 1Нікітенко Л.Г., 2Сироватко К.М. 1Інститут кормів УААН, просп.� Юності, 16, м.� Вінниця, 21100, Україна 2Вінницький державний аграрний університет, площа Сонячна, 3, м.� Вінниця, 21108, Україна Представлені результати лабораторних і технологічних до- сліджень по заготівлі силосу із кукурудзи, конюшини, еспарцету, злакового різнотрав’я з використанням бактеріальних препаратів літосил і біотроф у малих скляних ємностях, наземних траншеях та поліетиленових рукавах із герметизацією і без неї. �лючові слова: силос, кукурудза, бактеріальні закваски, кон- сервант, конюшина, еспарцет, технологія, поживна цінність. Відродження тваринництва в Україні має виняткове значення для розв’язання продовольчої проблеми, що безпосередньо зале- жить від стану кормової бази.� Однією з найважливіших проблем у створенні надійної кормової бази є вирішення проблеми кормового білка.� Сьогодні вартість кормового білка визначається вартістю його кормових джерел – сіна, сінажу, силосу.� Це означає, що збереження поживних речовин вирощеного врожаю за рахунок застосування нових технологічних прийомів і технологій в цілому (а не за рахунок збільшення виробництва кормів та згодовування концентрованих кормів) – один із найбільш дієвих способів зниження собівартості кормів та кормового раціону, а значить і собівартості продукції тваринництва [2].� �рім того, раціони, складені з низькоякісних основних кормів, та збільшення вмісту енергії в одиниці сухої речовини, досягнуте за рахунок концентратів, не відповідають фізіологічним особливостям організму тварини [12].� Потреба заготівлі якісних силосів на сучасному етапі зростає також з огляду на доцільність цілорічної однотипної відгодівлі худоби комбінованого використання на основі високоякісних консервованих кормів, що сприяє збільшенню середньодобових приростів худоби, надоїв молока, валового виробництва продукції з розрахунку на одиницю земельної площі [3, 4, 5, 19].� 188 �апорукою якості корму є дотримання усіх основних елементів технології силосування.� �а ретельного ущільнення сировини та рівномірного внесення в неї консервантів можна запобігти суттєвому зниженню якості силосу під впливом процесів вторинної ферментації та аеробного псування [11, 16, 17].� �меншення впливу процесів вторинної ферментації при силосуванні можна досягти одним з трьох відомих способів: підвищенням осмотичного тиску в сировині шляхом додавання кухонної солі, підкисленням за допомогою кислот чи утворенням потрібного мікробного середовища шляхом внесення заквасок [15].� Безперечно, силос, консервований за допомогою мікробних заквасок, більшою мірою забезпечує кормові потреби тварин, а силосування відповідає вимогам охорони праці та захисту навколишнього середовища і при цьому є найбільш економічно ефективним.� �аготовлений таким способом силос не поступається за якістю продукції, отриманій з використанням хімічних кон- сервантів, але мікробні закваски дешевші (наприклад, за кухонну сіль) [10].� �абезпечення спрямованої ферментації у силосі шляхом внесення молочнокислих бактерій сприяє оптимізації процесу молочнокислого бродіння, різкому збільшенню кількості корисної мікрофлори, вмісту молочної кислоти, і як наслідок, консервуванню силосу і довготривалому його зберіганню [1, 6, 7, 9, 13].� �рім того, молочнокисле бродіння є найбільш економним енергетично тому, що при розкладі одного кілограму цукру (3760 ккал) до молочної кислоти утворюється 3615 ккал (втрачається 4 % енергії), в той час як перетворення цукру в оцтову кислоту дає 15 %, а в масляну – 24 % втрат енергії [20].� Отже, силосування – це надійний спосіб заготівлі кормів, який потребує ретельного дотримання вимог технології консервування.� Виходячи із наведеного вище, метою нашої роботи було визначення впливу таких технологічних прийомів, як подрібнення, інтенсив- ність закладки, ущільнення і герметизація маси в сховищах, на якість силосу із кукурудзи, конюшини, еспарцету, злакового різнотрав’я за використання бактеріальних препаратів літосил і біотроф.� Матеріали й методи. Робота проводилась в 2001-2005 роках з використанням зеленої маси кукурудзи, конюшини, еспарцету та бактеріальних заквасок літосил (2 г/т) і біотроф (70 мл/т).� У виробничих умовах для силосування використовували 189 полімерні плівки, наземні траншеї, поліетиленові рукави, у модельних лабораторних дослідах – скляні трьохлітрові банки.� �осліди проводили у відповідності із загальноприйнятими методами досліджень з питань кормовиробництва і годівлі тварин [14].� Визначались біохімічні, органолептичні показники якості та хімічний склад силосу [14].� Результати та їх обговорення. Встановлено, що при інтенсивній закладці корму в сховище, ретельному його ущільненні, і герметизації (незалежно від способу: укриття плівкою в траншеї, в поліетиленовому рукаві чи скляних банках), якість силосу однаково висока, як ми спостерігали і у попередніх дослідженнях [8], тоді як силоси, заготовлені без герметизації, мали набагато гірші показники якості.� Результати дослідів, представлені в табл.� 1, свідчать про те, що герметизовані силоси з кукурудзи, конюшини та еспарцету, містили незначну кількість масляної кислоти, вміст аміачного азоту знаходився на рівні 2,52-12,79 % – у кукурудзяному силосі та 42-82,8 % – у силосах з бобових культур.� Силоси, отримані без герметизації рослинної маси, містили масляної кислоти 4,72-30,6 %, аміачного азоту – 32,15-185,4 %, що є показниками неякісного корму внаслідок порушення технології заготівлі.� Утворення аміаку в силосі небажано не тільки тому, що воно пов’язано з гнильним розкладом білку, а ще й тому, що аміак створює додаткову буферність і погіршує процес силосування [18].� Це зумовлено тим, що після створення анаеробних умов та охолодження маси, в процесі осідання в ній створюється від’ємний тиск, внаслідок чого всмоктується велика кількість повітря, яке стимулює розвиток аеробних бактерій і дріжджів.� При цьому корм сильно розігрівається, активна кислотність швидко знижується, а висока активність аеробної мікрофлори призводить до створення всередині маси анаеробних умов, що, на фоні його низької активної кислотності, стає причиною виникнення вторинної ферментації [16].� �астосування технологічного прийому внесення в силосовану масу бактеріальних заквасок, своєчасне ущільнення та герметизація сприяли збільшенню інтенсивності бродильних процесів у перші дні зберігання при скороченні терміну бродіння на 12-15 діб та зменшенні втрат сухої речовини в силосах.� Так, при консервуванні кукурудзи в фазі молочно-воскової стиглості зерна з використанням 190 літосилу втрати сухої речовини склали 6,49 %, тоді як у контролі – 11,23 %, при силосуванні в фазі воскової стиглості зерна – відповідно 14,7 та 11,35 %.� �акваска біотроф при консервуванні конюшини також сприяла зменшенню втрат сухої речовини: при прямому комбайнуванні, без консерванту, втрати сухої речовини склали 17,59 %, тоді як із закваскою – 8,69 %, при закладанні пров’яленої маси – 6,63 та 5,34 %, відповідно.� �меншення ефективності застосування консервантів при силосуванні кукурудзи у фазі воскової стиглості зерна та підв’яленої конюшини пояснюється тим, що в такій масі міститься більше сухих речовин, тому процес накопичення молочної кислоти, внаслідок обмеження життєдіяльності епіфітних молочнокислих бактерій високим осмотичним тиском в рослинних клітинах, відбувається дуже повільно, незважаючи на те, що біотроф містить осмотолерантні молочнокислі бактерії.� � цієї причини активна кислотність, необ- хідна для усунення розвитку анаеробних гнильних і маслянокислих бактерій, створюється дуже повільно, протягом цього часу мікроорганізми ще продовжують активно розвиватися і, як на- слідок, у кормі накопичується аміак і утворюється деяка кількість масляної кислоти.� В наших дослідженнях вміст молочної кислоти в силосній масі достовірно вищий у варіантах з додаванням бактеріальних заквасок.� Якщо в силосі з кукурудзи молочно-воскової стиглості в контролі вміст молочної кислоти складав 71,9 %, то при використанні літосилу – 80,4 %, що на 8,5 % більше, в силосі з маси воскової стиглості – відповідно 64,5 та 73,5 %, що на 9,0 % більше.� �акваска біотроф також сприяла збільшенню вмісту молочної кислоти до 72,73-75,12 % порівняно з 65,38-65,49 % у контролі.� Бактеріальні препарати в лабораторних умовах повністю запобігали утворенню масляної кислоти проти контрольних варіантів, де вміст її складав 0,06-0,1 %.� Недотримання умов герметизації силосної маси призвело до повного псування корму в малих ємностях та погіршення якості у великих траншеях, а порушення вимог до вологості сировини при закладанні силосу з різнотрав’я не дало змоги ущільнити масу навіть при застосуванні закваски біотроф і укритті плівкою, що призвело до повного псування корму в траншеях, про що свідчать біохімічні та органолептичні показники його якості.� 191 Таблиця 1. Біохімічні показники силосів Варіант досліду Сировина Укриття Воло- гість рН Аміак, мг/% Органічні кислоти (мг) та їх співвідношення (%) всього молочна оцтова масляна 1.� без консерванту кукурудза м-в/с плівка в траншеї 78,21 3,81 12,93 3,26 1,98 60,74 1,28 39,26 – – 2.� без консерванту кукурудза м-в/с без укриття в траншеї 82,41 4,32 54,62 3,39 1,19 35,10 2,04 60,18 0,16 4,72 3.� без консерванту кукурудза м-в/с рукав (аг-баг) 78,19 3,76 12,79 3,18 2,02 63,52 1,16 36,38 – – 4.� без консерванту кукурудза м-в/с скляні банки 77,3 3,6 3,85 2,1 1,51 71,9 0,49 23,3 0,1 4,8 5.� літосил кукурудза м-в/с скляні банки 76,78 3,65 2,45 2,25 1,81 80,4 0,44 19,6 0 0 6.� літосил кукурудза м-в/с скляні банки без герметизації 85,21 4,35 46,32 0,95 0,16 16,84 0,52 54,73 0,27 28,42 7.� без консерванту кукурудза в/с скляні банки 73,10 4,26 3,64 1,41 0,91 64,5 0,44 31,2 0,06 4,3 8.� літосил кукурудза в/с скляні банки 72,75 4,06 2,52 2,0 1,47 73,5 0,53 26,5 0 0 9.� літосил кукурудза в/с скляні банки без герметизації 79,24 4,58 54,28 0,87 0,17 19,54 0,52 59,77 0,18 20,69 10.� літосил кукурудза в/с плівка в траншеї 73,26 3,9 4,34 2,65 1,91 72,08 0,73 27,55 0,01 0,37 11.� літосил кукурудза в/с без укриття в траншеї 72,05 4,2 32,15 2,78 0,81 29,14 1,36 48,92 0,61 21,94 12.� без консерванту конюшина скляні банки 76,26 4,49 56,2 1,42 0,93 65,49 0,41 28,87 0,08 5,63 13.� біотроф конюшина скляні банки 73,52 4,08 46,17 2,09 1,57 75,12 0,52 24,88 0 0 14.� біотроф конюшина скляні банки без герметизації 80,90 5,24 154,2 2,18 0,33 15,14 1,08 49,54 0,77 35,32 15.� без консерванту конюшина скляні банки 68,74 4,7 82,8 1,3 0,85 65,38 0,37 28,46 0,08 6,15 16.� іотроф конюшина скляні банки 67,99 4,18 59,73 2,09 1,52 72,73 0,57 27,27 0 0 17.� біотроф конюшина скляні банки без герметизації 76,40 5,62 158,6 2,32 0,40 17,24 1,21 52,16 0,71 30,6 18.� біотроф еспарцет плівка в траншеї 56,81 4,2 42 1,26 0,82 65,08 0,42 33,33 0,02 1,59 19.� біотроф еспарцет без укриття в траншеї 58,90 4,32 124 1,33 0,55 41,35 0,57 42,86 0,21 15,79 20.� біотроф злакова суміш плівка в траншеї 45,8 5,25 150,4 0,89 0,36 40,45 0,43 48,31 0,10 11,24 21.� біотроф злакова суміш без укриття в траншеї 48,5 5,56 185,4 0,93 0,32 34,41 0,45 48,39 0,16 17,20 192 Таблиця 2. Хімічний склад (% на суху речовину) та органолептичні показники силосів Варіант досліду Суха ре- човина Про- теїн Жир �літко- вина �ола �олір �апах �онсистенція 1 21,79 9,36 2,94 24,92 13,95 світло-коричнево-зелений приємний, фруктовий збережена 2 17,59 6,54 0,65 23,42 14,12 темно-коричневий оцтовий, житнього хлібу не збережена 3 21,81 9,81 2,34 26,18 7,29 світло-коричнево-зелений приємний, фруктовий збережена 4 22,70 4,60 2,79 26,85 9,75 світло-зелений приємний, фруктовий збережена 5 23,22 6,64 3,48 24,43 9,73 світло-зелений приємний, фруктовий збережена 6 14,79 3,85 0,74 22,08 10,12 темно-коричнево-зелений стійкий неприємний гнильний мастка 7 26,90 6,83 3,0 26,24 6,44 світло-зелений приємний, фруктовий збережена 8 27,25 7,28 3,43 24,79 6,45 світло-зелений приємний, фруктовий збережена 9 20,76 5,32 0,54 23,15 7,26 темно-коричнево-зелений стійкий неприємний гнильний мастка 10 26,74 8,83 1,95 18,21 5,54 світло-коричневий фруктовий, житнього хлібу збережена 11 27,95 7,88 0,84 18,25 5,42 темно-коричневий оцтовий, житнього хлібу збережена 12 23,74 15,2 3,68 35,26 11,12 зелено-коричневий слабо-кислий збережена 13 26,48 16,22 3,67 31,15 10,12 темно-зелений кислий збережена 14 19,10 6,31 1,52 30,11 9,74 темно-бурий стійкий неприємний гнильний мастка 15 31,26 15,52 3,45 36,76 12,51 зелено-коричневий слабо-кислий збережена 16 32,01 15,95 3,44 34,09 11,84 темно-зелений кислий збережена 17 23,60 7,12 0,85 31,02 10,12 темно-бурий стійкий неприємний гнильний мастка 18 43,19 11,47 2,62 36,41 8,95 зелено-коричневий слабо-кислий збережена 19 41,10 9,45 1,75 34,12 7,46 коричнево-зелений оцтовокислий слабо збережена 20 54,20 9,05 2,28 38,85 10,3 жовто-зелений оцтовокислий, неприємний гнильний слабо збережена 21 51,50 6,24 1,86 36,57 9,52 зелено-бурий неприємний гнильний слабо збережена 193 Аналіз отриманих даних (табл.� 2) свідчить про те, що силоси, заготовлені з кукурудзи та конюшини з додаванням бактеріальних заквасок літосилу та біотрофу, за вмістом протеїну значно переважають силоси, заготовлені без консерванту (на 44,3- 6,59 та 6,7-2,8 %, відповідно), що дає нам підстави стверджувати ефективність застосування цих бактеріальних препаратів при силосуванні кукурудзи, конюшини, еспарцету та рекомендувати їх виробництву.� Проте, недотримання умов герметизації, навіть при застосуванні бактеріальних препаратів, веде до підвищення температури в масі під час зберігання внаслідок окислювального руйнування аеробними мікроорганізмами залишкового цукру, молочної кислоти та інших органічних сполук до вуглекислого газу та води.� Втрати протеїну при цьому складають від 10 до 60 %.� Біохімічні та органолептичні показники силосів (варіанти 2, 6, 9, 11, 14, 17, 19 та 21 досліду) переконливо це підтверджують.� У цих силосах переважало оцтовокисле та маслянокисле бродіння, вони мали неприємний стійкий гнильний запах, незбережену структуру, і як наслідок, виявилися зовсім непридатними для згодовування.� Таким чином, застосування бактеріальних заквасок є беззаперечно позитивним прийомом в технології заготівлі корму, який веде до зменшення втрат сухої речовини (у 1,3-2,02 раза) та протеїну (у 1,03-1,4 раза).� Проте порушення будь якої технологічної вимоги силосування зводить переваги цих консервантів нанівець.� У зв’язку з чим у виробничих умовах слід дотримуватися не тільки доз застосування того чи іншого мікробного препарату, а й обов’язкових вимог технології щодо вологості, ступеню подрібнення, ущільнення та герметизації сировини.� 1.� Бойко И.�И.� �онсервирование кормов.� – М.�: Россельхозиздат, 1980.� – 216 с.� 2.� Бондарчук І.�О.� �орми – основа збільшення продукції тваринництва.� – �, 1991.� – 32 с.� 3.� Гноєвий В.�, Полковник Р.�, Седюк І.� �ерносінаж – ефективний спосіб заготівлі і використання корму // Тваринництво України.� – 1988.� – № 3.� – С.� 29.� 4.� Гноєвий В.�І.�, Трішин О.��.�, Гноєвий І.�В.� Проблеми кормів в Украї- ні та шляхи її вирішення в сучасних умовах // �орми і кормовиробництво.� – 2004.� – Вип.� 54.� – С.� 7-14.� 5.� Гноєвий В.�І.�, Трішин О.��.�, Гноєвий І.�В.�, Попова Г.�Н.� �омбіновані раціони корів у літній період // �орми і кормовиробництво.� – 2005.� – 194 Вип.� 55.� – С.� 152-160.� 6.� Єрмакова Л.�, �ривенюк М.�, Ірхін Є.� �онсерванти у приготуванні силосу // Пропозиція.� – 2002.� – № 6.� – С.� 34-35.� 7.� �улик М.�, Олішинська І.�, �авун О.�, Маковецький П.� Порівняльна оцінка дії біологічних консервантів при силосуванні кукурудзи // Тваринництво України.� – 1998.� – № 4.� – С.� 30.� 8.� �урнаєв О.�, Жуков В.� Порівняльна оцінка технологічних про- цесів заготівлі силосу з кукурудзи // Тваринництво України.� – 2003.� – № 2.� – С.� 28-29.� 9.� Лаптев Г.�, �ернов В.�, Ройко О.� �ак получить дешевый корм высокого качества // Животноводство России.� – 2003.� – № 5.� – С.� 16-17.� 10.� Лаптев Г.�Ю.� Биотроф – микробиология для животноводства // Сельскохозяйственные вести.� – 2003.� – № 1 (52).� – С.� 10.� 11.� Мак-�ональд П.� Биохимия силоса / Под.� ред и с предисл.� �.�И.� �аменской; Пер.� с англ.� Н.�М.� Спичкина.� – М.�: Агропроимздат, 1985.� – 272 с.� 12.� Максаков В.�, Гноевой В.�, Филатова С.� �ачество кормов при различных способах их заготовки // Животноводство.� – 1980.� – № 8.� – С.� 35-38.� 13.� Матис Е.� Бонсилаге обеспечивает оптимальное количество процесса брожения // Успех в хлеву.� – 2003.� – № 1.� – С.� 3-4.� 14.� Методика проведення дослідів у кормовиробництві і годівлі тварин.� – �.�, 1998.� – 80 с.� 15.� Нові консерванти і технології кормів / �улик М.�Ф.�, Петричен- ко В.�Ф.�, �асуха Т.�В.� та ін – Вінниця: ПП Видавництво “Тезис”, 2004.� – 320 с.� 16.� Победнов Ю.�А.� Вторичная ферментация и аэробная порча сило- са: причины возникновения и способы устранения // �ормопроизводство.� – 2005.� – № 11.� – С.� 24-31.� 17.� Сидоренко О.� Феєрверк новинок з “Агрітехніки” // Пропозиція.� – 2006.� – № 1.� – С.� 32-34.� 18.� Таранов М.�Т.� Химическое консервирование кормов.� – М.�: �олос, 1982.� – 143 с.� 19.� Труш В.�М.� Оцінка різних технологій вирощування молодняку великої рогатої худоби на м’ясо в умовах промислового комплексу // Тваринництво України.� – 2005.� – № 7.� – С.� 8-11.� 20.� Шмидт В.�, Веттерау Г.� Производство силоса.� – М.�: �олос, 1975.� – 352 с.� 195 БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ ПРИ ЗАГОТОВКЕ СИЛОСА 1Курнаев А.Н., 1Никитенко Л.Г., 2Сыроватко Е.М. 1Інститут кормов УААН, г.� Винница 2Винницкий государственный аграрный университет, г.� Винница Представлены результаты лабораторных и технологичес- ких исследований по заготовке силоса из кукурузы, клевера, эспар- цета, злакового разнотравья с использованием бактериальных препаратов литосила и биотрофа в малых стеклянных емкостях, наземных траншеях и полиэтиленовых рукавах с обязательной гер- метизацией и без нее. �лючевые слова: силос, бактериальные закваски, консер- вант, кукуруза, клевер, эспарцет, технология, питательная цен- ность. BACTERIAL PREPARATIONS IN SILAGE STORAGE 1Kurnaev A.N., 1Nikitenko L.H., 2Sirovatko K.M. 1Institute of Stern Production, UAAS, Vinnitsa 2Vinnitsa National Agrarian University The results of laboratory and technological researches of corn, clover, sainfoin and herbgrass silage using bacterial preparations Litosil and Biotrof in a little glass containers, ground trenches and polyethylene hoses both with obligatory capsulation and without it are represented. Key words: silage, bacterial preparation, tinner, corn, clover, sainfoin, technology, food value.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19966
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1997-3004
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T13:08:11Z
publishDate 2007
publisher Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
record_format dspace
spelling Курнаєв, О.М.
Нікітенко, Л.Г.
Сироватко, К.М.
2011-05-19T14:08:30Z
2011-05-19T14:08:30Z
2007
Бактеріальні препарати при заготівлі силосу / О.М. Курнаєв, Л.Г. Нікітенко, К.М. Сироватко // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 5. — С. 187-195. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
1997-3004
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19966
636.085.52:631.363.1:579.262
Представлені результати лабораторних і технологічних досліджень по заготівлі силосу із кукурудзи, конюшини, еспарцету, злакового різнотрав’я з використанням бактеріальних препаратів літосил і біотроф у малих скляних ємностях, наземних траншеях та поліетиленових рукавах із герметизацією і без неї.
Представлены результаты лабораторных и технологических исследований по заготовке силоса из кукурузы, клевера, эспарцета, злакового разнотравья с использованием бактериальных препаратов литосила и биотрофа в малых стеклянных емкостях, наземных траншеях и полиэтиленовых рукавах с обязательной герметизацией и без нее.
The results of laboratory and technological researches of corn, clover, sainfoin and herbgrass silage using bacterial preparations Litosil and Biotrof in a little glass containers, ground trenches and polyethylene hoses both with obligatory capsulation and without it are represented.
uk
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
Сільськогосподарська мікробіологія
Бактеріальні препарати при заготівлі силосу
Бактериальные препараты при заготовке силоса
Bacterial preparations in silage storage
Article
published earlier
spellingShingle Бактеріальні препарати при заготівлі силосу
Курнаєв, О.М.
Нікітенко, Л.Г.
Сироватко, К.М.
title Бактеріальні препарати при заготівлі силосу
title_alt Бактериальные препараты при заготовке силоса
Bacterial preparations in silage storage
title_full Бактеріальні препарати при заготівлі силосу
title_fullStr Бактеріальні препарати при заготівлі силосу
title_full_unstemmed Бактеріальні препарати при заготівлі силосу
title_short Бактеріальні препарати при заготівлі силосу
title_sort бактеріальні препарати при заготівлі силосу
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19966
work_keys_str_mv AT kurnaêvom bakteríalʹnípreparatiprizagotívlísilosu
AT níkítenkolg bakteríalʹnípreparatiprizagotívlísilosu
AT sirovatkokm bakteríalʹnípreparatiprizagotívlísilosu
AT kurnaêvom bakterialʹnyepreparatyprizagotovkesilosa
AT níkítenkolg bakterialʹnyepreparatyprizagotovkesilosa
AT sirovatkokm bakterialʹnyepreparatyprizagotovkesilosa
AT kurnaêvom bacterialpreparationsinsilagestorage
AT níkítenkolg bacterialpreparationsinsilagestorage
AT sirovatkokm bacterialpreparationsinsilagestorage