Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія

У статті здійснено історіографічний огляд праць, присвячених пам’яткам науки й техніки місцевого значення – вітрякам та водяним млинам НІЕЗ «Переяслав». Метою дослідження є аналіз
 та систематизація публікацій, у яких розглянуто цю проблематику, написаних упродовж 1954–2022 рр. Методологічну...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Сiверянський літопис
Дата:2023
Автор: Вовкодав, В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199714
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія / В. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2023. — № 3. — С. 42-50. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860153985002897408
author Вовкодав, В.
author_facet Вовкодав, В.
citation_txt Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія / В. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2023. — № 3. — С. 42-50. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський літопис
description У статті здійснено історіографічний огляд праць, присвячених пам’яткам науки й техніки місцевого значення – вітрякам та водяним млинам НІЕЗ «Переяслав». Метою дослідження є аналіз
 та систематизація публікацій, у яких розглянуто цю проблематику, написаних упродовж 1954–2022 рр. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та історичні методи,
 принципи наукового об’єктивізму, комплексності, системності та історизму. Використання таких
 теоретико-методологічних конструкцій дало можливість сформувати дослідницьку логіку та цілісну картину процесу наукового вивчення колекції вітряних та водяних млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини протягом цього періоду, а також показати основні тенденції осмислення наукового доробку дослідників і представити комплексний аналіз літератури. Наукова новизна. Ця студія є першою спробою визначення рівня дослідження збірки млинів Заповідника на базі наукової літератури зазначеного періоду.
 Висновки. Аналіз стану вивчення порушеної проблематики дав можливість з’ясувати, що наведені публікації є не лише важливою історіографічною одиницею дослідження, а й представляють
 значну за обсягом базу для вивчення історії формування колекції вітряків та водяників НІЕЗ «Переяслав». Водночас наявність великої кількості спеціалізованих праць, у яких розглянуті питання, пов’язані з названими спорудами, свідчить про неабиякий науковий інтерес до них як до об’єктів
 окремих студій. А існування великої кількості публікацій різного тематичного спрямування, де в
 різному контексті згадуються млини Переяславського скансену, доповнює загальний науковий простір їх дослідження. The article provides a historiographical review devoted to the monuments of science and technology of
 local importance windmills and water mills of the NHER «Pereyaslav». The purpose of the study is to
 analyze and systematize publications dealing with this issue, created in 1954–2022. The methodological
 basis of the research is general scientific and historical methods, the principles of scientific objectivism,
 complexity, systematicity, and historicism. The use of such theoretical and methodological structures made
 it possible to form a research logic and a holistic picture of the process of scientific study of the collection
 of wind and water mills of the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna in
 this period, as well as to show the main trends in the understanding of the scientific work of researchers
 and presented a comprehensive analysis of the literature. Scientific novelty. This study is the first attempt
 to determine the level of research of the collection of mills of the NHER «Pereiaslav» on the basis of the
 scientific literature of this period.
 Conclusions. The analysis of the state of study on the issue made it possible to find out that the above
 publications are not only an important historiographical unit of the study, but also represent a significant
 base for studying the history of the formation of the collection of wind and water mills of the NHER
 «Pereyaslav».
 At the same time, the presence of a large number of specialized works on these buildings indicates considerable
 scientific interest in them as objects of separate studies. Тhe existence of a large number of publications
 of various thematic directions, which mention the mills of the Pereyaslav skansen in different contexts,
 complements the general scientific space of their research.
first_indexed 2025-12-07T17:52:42Z
format Article
fulltext Сіверянський літопис. 2023. № 3 42 УДК 930.1:[725.42+39]:069.5:908(477.41-21)«1954/2022» Вікторія Вовкодав • ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛЕКЦІЇ МЛИНАРСЬКИХ СПОРУД НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ» (1954–2022 рр.): історіографія DOI: 10.58407/litopis.230303 © В. Вовкодав, 2023.CC BY4.0 ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2065-3001 У статті здійснено історіографічний огляд праць, присвячених пам’яткам науки й техніки міс- цевого значення – вітрякам та водяним млинам НІЕЗ «Переяслав». Метою дослідження є аналіз та систематизація публікацій, у яких розглянуто цю проблематику, написаних упродовж 1954– 2022 рр. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та історичні методи, принципи наукового об’єктивізму, комплексності, системності та історизму. Використання таких теоретико-методологічних конструкцій дало можливість сформувати дослідницьку логіку та ці- лісну картину процесу наукового вивчення колекції вітряних та водяних млинів Музею народної ар- хітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини протягом цього періоду, а також показати ос- новні тенденції осмислення наукового доробку дослідників і представити комплексний аналіз літе- ратури. Наукова новизна. Ця студія є першою спробою визначення рівня дослідження збірки мли- нів Заповідника на базі наукової літератури зазначеного періоду. Висновки. Аналіз стану вивчення порушеної проблематики дав можливість з’ясувати, що наве- дені публікації є не лише важливою історіографічною одиницею дослідження, а й представляють значну за обсягом базу для вивчення історії формування колекції вітряків та водяників НІЕЗ «Пере- яслав». Водночас наявність великої кількості спеціалізованих праць, у яких розглянуті питання, по- в’язані з названими спорудами, свідчить про неабиякий науковий інтерес до них як до об’єктів окремих студій. А існування великої кількості публікацій різного тематичного спрямування, де в різному контексті згадуються млини Переяславського скансену, доповнює загальний науковий прос- тір їх дослідження. Ключові слова: вітряк, водяний млин, колекція, пам’ятка науки й техніки, музей, НІЕЗ «Переяс- лав». Створення на поч. 60-х рр. XX ст. першого в Україні етнографічного музею просто не- ба в м. Переяславі дало можливість сформувати у його стінах унікальну колекцію пам’я- ток науки й техніки з 15 вітряних та 2 водяних млинів. Усі ці об’єкти належать до типу виробничо-господарських споруд і мають різні структурні стилі, розміри, форми, прийо- ми будівництва, а також географічну прив’язку до місця створення та побутування. Об’- єднує збірку млинів лише те, що вони побудовані в XIX – на поч. XX ст. заможними селя- нами чи сільськими громадами для власних потреб, у 30-х рр. XX ст. передані колгоспам, а впродовж 1960−1990-х рр. перевезені та встановлені на території Музею народної архі- тектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Серед них:  вітряний млин кінця XІX ст. із с. Мазінки Переяслав-Хмельницького р-ну Київ- ської обл.;  вітряний млин др. пол. XIX ст. із с. Крисине Богодухівського р-ну Харківської обл.;  вітряний млин поч. XX ст. із с. Попівка Хорольського р-ну Полтавської обл.;  вітряний млин поч. XX ст. із с. Довжик Липоводолинського р-ну Сумської обл.;  вітряний млин кін. XIX ст. із с. Виповзки Переяслав-Хмельницького р-ну Київ- ської обл.;  вітряний млин кін. XIX ст. із с. Горбані Переяслав-Хмельницького р-ну Київ- ської обл.;  вітряний млин кін. XIX ст. із с. Кийлів Бориспільського р-ну Київської обл.;  вітряний млин кін. XIX ст. із с. Мирча Бородянського р-ну Київської обл.;  вітряний млин кін. XIX ст. із с. Васютинці Чорнобаївського р-ну Черкаської обл.;  вітряний млин др. пол. XIX ст. із с. Ліски Менського р-ну Чернігівської обл.; Siverian chronicle. 2023. № 3 43  вітряний млин кін. XIX ст. із с. Ковалин Переяслав-Хмельницького р-ну Київ- ської обл.;  вітряний млин кін. XIX ст. із с. Ярославець Кролевецького р-ну Сумської обл.;  вітряний млин поч. XX ст. із с. Галиця Ніжинського р-ну Чернігівської обл.;  вітряний млин поч. XX ст. із с. Рудяків Бориспільського р-ну Київської обл.;  вітряний млин сер. XIX ст. із с. Недобоївці Хотинського р-ну Чернівецької обл.;  водяний млин поч. XX ст. із с. Северинівка Таращанського р-ну Київської обл.;  водяний млин поч. XIX ст. із с. Гамаліївка Шосткинського р-ну Сумської обл. Назви об’єктів зазначено відповідно до облікової документації пам’яток культурної спадщини НІЕЗ «Переяслав» без урахування змін в адміністративно-територіальному устрої на субрегіональному рівні в 2020 р. Проблематика вивчення цих пам’яток широко висвітлена в науковій літературі, опуб- лікованої з часу створення Переяслав-Хмельницького державного історичного музею (ПХДІМ, нині НІЕЗ «Переяслав») у 1954 р. і до 2022 р. Ця публікація є частиною комплексного наукового дослідження, головним об’єктом якого є наукові праці, присвячені пам’яткам НІЕЗ «Переяслав». Інтерес до такої тематики зумовлений активізацією пам’яткоохоронної діяльності в Заповіднику та студіювання іс- торії його створення та функціонування впродовж останніх років. Зазначимо, що ці авторські пошуки про збірку вітряків та водяних млинів НІЕЗ «Пере- яслав» висвітлюються вперше. Метою роботи є здійснення історіографічного аналізу нау- кової літератури, пов’язаної з вивченням згаданих музейних пам’яток. Класифікація наукових праць за хронологічним та тематичним принципами дала мож- ливість виокремити два періоди їх створення: радянський (1954–1991 рр.) та сучасний (1991–2022 рр.). У межах кожного з них – дві групи, які віддзеркалюють різні аспекти ви- вчення млинарських споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніп- рянщини. У межах радянського періоду можна виділити лише одне монографічне видання Г. Скрипник, присвячене становленню та розвитку етнографічних музеїв в Україні. Пе- реяславський скансен авторка відносить до одного з найбільших музеїв під відкритим не- бом та згадує його пам’ятки як справжні витвори народного мистецтва. Колекція млинів, на її думку, стала важливим доповненням етноландшафту XIX – поч. XX ст.1 Наступний період представлений ширше за попередній. До його першої групи ми від- несли дослідження про один чи декілька об’єктів, а також про всю колекцію млинів Му- зею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. До найвідоміших дослідників млинарських споруд Переяславського музею належить О. Жам, у сферу наукових інтересів якої входить розвиток української народної зернопе- реробної техніки та млинарства в різних регіонах України. У працях про монастирський водяний млин із с. Гамаліївка авторка детально розкриває історію його створення, побуту- вання, архітектурні особливості, процес музеєфікації й експонування в Музеї народної ар- хітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Це дві з трьох відомих нам розвідок, присвячених виключно одній млинарській споруді музею просто неба2. Інше дослідження про вітряний млин поч. XX ст. із с. Довжик належить П. Філю, у якому він подає інформацію про історію споруди, її обслуговуючий персонал на основі власних польових матеріалів та згадок у місцевій пресі. Однак слід зауважити, що автор жодним чином не охарактеризував структурні особливості вітряка, натомість його увага зосереджена на подіях, пов’язаних з історичним минулим цього об’єкта3. Двом вітчизняним пам’яткам млинарства – водяним млинам із сіл Северинівка та Га- маліївка – присвячена ще одна розвідка О. Жам. У ній авторка на прикладі цих об’єктів показала недосліджені проблеми музеєфікації млинарських споруд Переяславського скан- сена, їх роль у розвитку музейної справи та значення для збереження культурної спадщи- ни на Переяславщині. Використовуючи інформацію з облікових документів НІЕЗ «Пере- яслав» та особистого архіву М. Жама, дослідниця змогла якнайкраще розкрити процес ви- 1 Скрипник Г. Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток / АН УРСР, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського. Київ: Наукова думка. 1989. С. 220–223: іл. 2 Жам О. Монастирський водяний млин із с. Гамаліївка Шосткинського р-ну Сумської обл. в Музеї народної ар- хітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (досвід перевезення та експонування). Могилянські читання. Київ, 2014. С. 29–34; Її ж. До 50-річчя музеєфікації водяного млина з с. Гамаліївка Шосткинського р-ну Сум- ської обл. в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія будівництва та функціо- нування. Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Пе- реяслав, 2022. Вип. 22 (24). С. 120−132. 3 Філь П. Вітряк з села Довжик на Сумщині. Український млинологічний журнал. Харків–Київ, 2019. Вип. 2. С. 177–179. Сіверянський літопис. 2023. № 3 44 явлення, перевезення та встановлення водяних млинів на території Музею народної архі- тектури та побуту Середньої Наддніпрянщини4. Наступні дві праці О. Жам пов’язані між собою тематичним спрямуванням і мають майже однаковий склад об’єктів дослідження. Зокрема: вітряні млини із сіл Ліски, Яро- славець, Довжик і водяний млин із Гамаліївки. У цих студіях поряд з історією їх побуту- вання та музеєфікацією авторка показує найбільш ефективну форму збереження традицій- них млинарських споруд − музеї народної архітектури та побуту5. Схоже за проблемати- кою інше її дослідження, але у сферу наукового інтересу вже потрапили вітряки з Черні- гівщини (із сіл Ліски та Галиця)6. Публікації О. Жам про колекцію млинарських споруд музею просто неба, написані одноосібно або у співавторстві з І. Козій, варто об’єднати в окрему серію. У них автори ґрунтовно та в хронологічній послідовності дослідили процес формування зібрання вітря- ків та водяних млинів від заходів по їх виявленню до реставрації та встановлення на тери- торії музею. Так, вони з’ясували, що перший вітряний млин, із с. Ковалин, з’явився у 1962 р., а останній, із с. Васютинці, − у 1985 р.7 Друга група сучасного періоду включає наукову літературу, різну за проблематикою та тематичним наповненням, у якій згадуються вітряки та водяні млини Переяславського скансену. Серед перших у ній необхідно згадати працю Л. Кірпікіна про розвиток млинарства в Україні. Пояснюючи закономірності використання цих споруд на різних територіях та їх структурні особливості, автор для прикладу наводить водяний млин поч. XIX ст. із с. Га- маліївка та звертає увагу на його унікальність як водяного млина верхнього бою на три постави зрубної конструкції8. Вивченню польових етнографічних експедицій, проведених науковцями Переяслав- Хмельницького державного історичного музею в 60–80-их рр. ХХ ст., присвячені публіка- ції О. Жам, більшість з яких написані у співавторстві з Н. Ткаченко, Л. Чередніченко та Т. Грудевич. У них автори проаналізували тематику, періодизацію, склад учасників і ре- зультати цих розвідок, а також встановили їх спорадичність та нерівномірність відповідно до різних періодів та територій. Серед основних завдань експедиційної діяльності, на дум- ку авторів, було виявлення пам’яток народної архітектури для Музею народної архітекту- ри та побуту Середньої Наддніпрянщини та збір предметів музейного значення для ком- плектування різноманітних етнографічних колекцій. Так, під час цих обстежень знайдено водяний млин та шість вітряків на Чернігівщині (у селах Ліски та Галиця)9, Полтавщині (у 4 Жам О. Історія дослідження та музеєфікації водяних млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Україна на шляху до незалежності: зб. мат. наук.-практ. конф., 7 грудня 2017 р. Корсунь- Шевченківський, 2018. С. 212–217. 5 Жам О. Млини Сіверщини у Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Сіверщина в історії України. Київ–Глухів: Центр пам’ятко- знавства НАН України; УТОПІК, 2011. Вип. 4. С. 451−454; Її ж. Млини Сумщини у Переяславському скансені. Конотопські читання. Ніжин, 2017. Вип. VIII. С. 78–83. 6 Жам О. Вітряні млини з Чернігівщини в експозиції Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніп- рянщини. Ніжинська старовина: Памʼяткознавство Північного регіону України № 7. Київ: Центр пам’яткознав- ства НАН України; УТОПІК, 2015. Вип. 20 (23). С. 100−107. 7 Жам О. Млинарські споруди Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Збереження пам’яток науки і техніки в музеях: історія, досвід, перспективи: мат. І Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 2001. С. 9–14; Її ж. Колекція вітряних млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини На- ціонального історико-етнографічного заповідника «Переяслав». СВЯТИЙ. ВІЧНИЙ. СУЩИЙ… Переяслав- Хмельницький, 2009. Вип. 1. С. 41–47; Її ж. З історії формування колекції вітряних млинів Переяслав-Хмель- ницького музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Могилянські читання 2010. Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2011. С. 488–497; Жам О., Козій Г. Колекція вітряних млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико- етнографічного заповідника «Переяслав». Історія українського традиційного млинарства: мат. перших міжнар. наук. читань (м. Черкаси–Вереміївка, 15−17 жовтня 2009 р.). Черкаси, 2012. С. 32–35; Жам О., Козій Г. Колекція вітряних млинів НІЕЗ «Переяслав». Український млинологічний альманах. Історія, етнографія, культура: Істо- рія українського традиційного млинарства: мат. Першої міжнар. наук. конф. Черкаси: Козацькі землі України, 2014. Спецвипуск. С. 34−36; Zham O. Mills and milling devices in the National Historical and Ethnographic Reser- ve at Pereyaslav. Ukraine. International Molinology. Journal of The International Molinological Society. June 2022. № 104. P. 2–13. 8 Кірпікін Л. Млинарство в Україні. Переяславська земля і духовний світ людини. Київ–Переяслав-Хмельниць- кий: Пальміра, 1998. С. 216–219. 9 Жам О., Ткаченко H., Чередніченко Л. Польові етнографічні дослідження Чернігівщини науковцями Переяс- лав-Хмельницького історичного музею в 60–70-х рр. ХХ ст.: історія, тематика, результати. Ніжинська старови- на. 2014. Вип. 18. С. 56−64; Жам О. Експедиція науковців переяславського та київського скансенів на Чернігів- щину у жовтні 1969 р.: мета та результати (До 50-річчя Музею народної архітектури та побуту України). Крає- знавство. 2019. № 3. С. 127−138. Siverian chronicle. 2023. № 3 45 с. Попівка)10, Київщині (у с. Мирча)11, Сумщині (у селах Довжик та Гамаліївка) та Хар- ківщині (у с. Крисине)12. Розвідка Н. Ревеги схожа за проблематикою з попередніми дослідженнями, але у цьо- му випадку увага автора була зосереджена на експедиційну діяльність до сіл Бориспіль- ського р-ну у 50–70 рр. XX ст. Н. Ревега зазначає, що відповідно до офіційних документів НІЕЗ «Переяслав» за вказаний період працівники музею виявили, перевезли та встанови- ли на території Музею народної архітектури та побуду Середньої Наддніпрянщини сім пам’яток, серед яких два вітряні млини із сіл Кийлів та Рудяків13. М. Шкіра, звертаючись до проблеми охорони та збереження об’єктів культурної спад- щини музею-скансену, висвітлює ремонтно-реставраційні роботи з відновлення первісно- го вигляду покрівлі вітряка із с. Недобоївці у 2011 р.14 Дослідження процесу музеєфікації пам’яток Українського Полісся НІЕЗ «Переяслав» здійснили М. Верговська та О. Жам із В. Шакулою. Під час огляду колекцій традиційної поліської архітектури в українських музеях просто неба М. Верговська звернула увагу на два млини з Чернігівщини (із сіл Ліски та Галиця). Найбільше її зацікавила експедицій- на робота співробітників Переяслав-Хмельницького державного історичного музею в 70-х рр. XX ст. на Лівобережному Поліссі, що дала можливість виявити ці пам’ятки віт- чизняного млинарства15. О. Жам та В. Шакула по іншому підійшли до висвітлення цієї те- ми та спробували вивчити історію виявлення, перевезення та встановлення всіх об’єктів народної архітектури Переяславського скансену з Лівобережного та Середнього Правобе- режного Полісся. Звісно, серед них були вітряки із сіл Мирча, Ліски, Галиця, Ярославець та водяний млин із Гамаліївки16. Про вітряний млин поч. XX ст. із с. Рудяків дізнаємося з наступної публікації О. Жам, присвяченої виключно музеєфікації та всебічній характеристиці рудяківських пам’яток Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Автор зазначила, що дослідження цієї проблематики здійснювалося вперше та вимагало комплексного підходу, тому в публікації використано інформацію про історію с. Рудяків та його топоніміку17. Частина праць сучасного періоду відображають створення наприкінці 1960-х рр. етно- графічного відділу в складі Переяслав-Хмельницького історичного музею на території Михайлівської церкви, становлення музею просто неба, а також внесок М. Сікорського та інших працівників у розвиток музейної справи на Переяславщині. Об’єднують усі ці до- слідження згадки млинарських споруд НІЕЗ «Переяслав». Найпопулярнішим серед них виявився вітряк із с. Ковалин, адже саме він був частиною експозиції «Філіалу Михайлів- ської церкви» та став першою пам’яткою вітчизняного млинарства Переяславського скан- сену. Про нього йдеться в публікаціях: М. Сікорського та М. Жама, С. Авраменко, Н. Дем’яненко, О. Жам, Л. Чередніченко та Н. Ткаченко18. Окремо слід виділити працю 10 Жам О. Полтавщина у польових етнографічних дослідженнях Переяслав-Хмельницького державного історич- ного музею (60–80-ті роки ХХ ст.). Українознавство. 2021. № 3 (80). С. 142−150. 11 Жам О., Грудевич Т. Українське Правобережне Полісся в експедиційній діяльності Переяслав-Хмельницького державного історичного музею (60–80-ті роки ХХ ст.). Українознавство. 2022. № 1 (82). С. 122−159. 12 Жам О. Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську та Дніп- ропетровську області у 60−80-их рр.: мета, тематика, результати. Сіверянський літопис. 2021. № 1. С. 140−145. 13 Ревега Н. Експедиції до Бориспільського р-ну Київської обл. в 50–70 рp. ХХ ст. за офіційними документами НІЕЗ «Переяслав». Проблеми розвитку краєзнавства на Бориспільщині: традиції національної культури та формування етнос відомості. Серія «Матеріали науково-практичних краєзнавчих конференцій Бориспільської районної державної адміністрації та районної ради». Бориспіль: Медіа-центр «ТС», 2019. Вип. 1. С. 119–129. 14 Шкіра М. До питання збереження пам’яток дерев’яної архітектури (з досвіду роботи Музею народної архітек- тури та побуту Середньої Наддніпрянщини м. Переяслава-Хмельницького). Переяславіка: Наукові записки На- ціонального історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав-Хмельницький, 2015. Вип. 9 (11). С. 409−413. 15 Верговська М. Дослідження та музеєфікація пам’яток традиційної народної архітектури Українського Полісся у музеях просто неба. Сіверщина в історії України. Київ–Глухів: Центр пам’яткознавства НАН України; УТОПІК, 2015. Вип. 8. С. 58−61. 16 Жам О., Шакула В. До історії музеєфікації пам’яток з Українського Полісся в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Історія науки та біографістика. 2022. Вип. 1. С. 106−119. 17 Жам О. Пам’ятки народної архітектури з с. Рудяків Бориспільського р-ну Київської обл. в Музеї народної архі- тектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія музеєфікації. Етнічна історія народів Європи. Київ, 2021. Вип. 63. С. 23–29. 18 Сікорський М., Жам М. Етнографічний відділ Переяслав-Хмельницького історичного музею. Народна твор- чість та етнографія. 1965. № 1. С. 106−109; Жам О., Ткаченко Н. М.І. Сікорський – творець скансену на Татар- ській горі. Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу. Переяслав-Хмельницький: СКД, 2013. С. 73–138; Дем’яненко Н. Дружні стосунки М.І. Сікорського. Михайло Іванович Сікорський: творець істо- рії й хранитель часу. Переяслав-Хмельницький: СКД, 2013. С. 249–269; Авраменко С. Внесок Олени Іванівни Юзвікової у краєзнавчі дослідження Переяславщини. Особистість у локальному історичному просторі: Переяс- лавщина. Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2020. Вип. 16. Серія «Краєзнавча бібліо- тека Переяславщини». C. 6–12; Ткаченко Н., Чередніченко Л. Олена Іванівна Юзвікова – музейник, пам’яткоохо- ронець, краєзнавець. Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті. Переяслав-Хмельниць- кий, 2016. Вип. 3. Серія «Краєзнавча бібліотека Переяславщини». С. 117–130; Жам О. Невтомний мандрівник у Сіверянський літопис. 2023. № 3 46 М. Шкіри, який під час комплексного аналізу становлення та забудови Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини згадує в хронологічній послідовності перевезення та встановлення всіх млинів19. О. Яриніч – відомий культуролог та художник, подає передумови та всі етапи реаліза- ції мистецького проєкту «Вітряки України», результатом якого стало створення комплек- ту листівок із зображенням 30 вітряних млинів з різних регіонів України. Серед них є віт- ряк із с. Довжик, що нині експонується у Переяславському скансені. Автор коротко оха- рактеризував його структурні особливості, але не зазначив жодних історичних відомос- тей20. Також численні згадки про вітряки та водяні млини Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини містять публікації: М. Сікорського21, С. Верговсько- го22, О. Жам23, В. Бордіана24, Є. Єгорова25, В. Масненка та В. Ракшанова26. Висновки. У процесі вивчення джерельної бази із зазначеної проблематики виявлено, що млинарські споруди є одними з найбільш досліджених пам’яток НІЕЗ «Переяслав» у науковій літературі зазначеного періоду. Однак слід зауважити, що основну категорію джерел становлять статті в збірниках наукових праць та матеріалах конференцій різних за тематикою. Наявність диспропорції між різними періодами, на які поділено досліджуваний нами історіографічний ресурс, свідчить про зростання наукового інтересу до колекції млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини від 90-х рр. XX ст. Та- кож це виявляється в з’яві великої кількості спеціалізованих студій, присвячених одному чи кільком згаданим об’єктам. Доведено, що до найбільш відомих дослідників вітряків та водяних млинів Переяслав- ського скансену належить О. Жам. На нашу думку, її наукові пошуки доцільно було б об’- єднати в межах одного видання та доповнити його новими фактами, виявленими під час дослідження експедиційної діяльності співробітників Заповідника у 60–80-х рр. XX ст. Окрім того, чимала кількість праць, що складають другу групу останнього періоду, містить багато важливої інформації про ці пам’ятки науки й техніки. Також потрібно наголосити, що ця розвідка не є вичерпним історіографічним екскур- сом із досліджуваної нами тематики. Вона лише відкриває широкі перспективи для по- дальшого вивчення колекції млинів НІЕЗ «Переяслав». References Avramenko, S. (2020). Vnesok Oleny Ivanivny Yuzvikovoi u kraieznavchi doslidzhennia Pereias- lavshchyn [Olena Ivanovna Yuzvikovaʼs contribution to the local history research of Pereyaslavshchyna]. Osobystist u lokalnomu istorychnomu prostori: Pereiaslavshchyna – Personality in the local historical spa- минувшину: до 90-річчя Михайла Івановича Жама. Переяславіка: Наукові записки Національного історико-ет- нографічного заповідника «Переяслав». Переяслав, 2021. Вип. 20 (22). С. 12−42. 19 Шкіра М. Музей просто неба у Переяславі: становлення та етапи формування колекції пам’яток народної дере- в’яної архітектури. Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Пере- яслав». Переяслав, 2022. Вип. 21 (23). С. 110−121. 20 Яриніч О. Мистецький проект «Вітряки України». Український млинологічний журнал. Харків–Київ, 2019. Вип. 2. С. 290−300. 21 Сікорський М. Переяслав-Хмельницький державний історико-культурний заповідник. Переяславська земля і духовний світ людини. Київ−Переяслав-Хмельницький: Пальміра, 1998. С. 164–173. 22 Верговський В. Його не можна ні залякать, ні купить, ні зупинить. Михайло Іванович Сікорський: творець іс- торії й хранитель часу. Переяслав-Хмельницький: СКД, 2013. С. 271–280. 23 Жам О. До історії українського вітряка. Переяславська земля і світ людини. Київ−Переяслав-Хмельницький: Пальміра, 1998. С. 214–216; Її ж. Борошномельне виробництво Київської губернії ХІХ ст. Матеріали до україн- ської етнології. Київ, 2002. Вип. 2. С. 76–81; Її ж. Малюнки Г.О. Лєбєдєва як джерело дослідження архітектури традиційних борошномельних млинів. Всеукраїнський Музейний Форум. Переяслав-Хмельницький: СКД, 2017. С. 133−137; Її ж. Водяні та вітряні млини Переяславського Скансена як джерело дослідження історичного досві- ду вітчизняного млинарства. Музей як осередок духовної, культурної спадщини українського народу. Яготин: ТОВ «Редакція газети «Яготинські вісті», 2018. С. 53–56; Її ж. Картографічні матеріали як джерело вивчення віт- чизняного млинарства кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст. Фактор простору в історичних дослідженнях, 31 травня 2018 р. Переяслав-Хмельницький. С. 71−87. 24 Бордіан В. Буковинські вітряки. Український млинологічний журнал. Харків–Київ, 2019. Вип. 2. С. 123–132. 25 Єгоров Є. Пам’ятки НІЕЗ «Переяслав» у мюзиклі «Сорочинський ярмарок». Краєзнавство Переяславщини. Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2019. Вип. 1. С. 23–32; Його ж. Фільм «Хата нашо- го роду» як документальна пам’ятка історії створення Музею народної архітектури та побуту Середньої Над- дніпрянщини. VІІI Міждисциплінарні гуманітарні читання, (21 лист. 2019 р.). Київ: Інститут історії України, 2019. С. 113–114; Його ж. Відображення пам’яток НІЕЗ «Переяслав» у фільмографії 1970–2020 рр. Переяславі- ка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав, 2021. Вип. 19 (21). С. 209–228; Його ж. Переяславський скансен у кінотворах Олега Бійми та Юрія Суярка (1980–1990-ті рр.). Людина в історії краю: Переяславщина, 13 жовтня 2021 р. Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2021. Вип. 20. Серія «Краєзнавча бібліотека Переяславщини». С. 47−53. 26 Масненко В., Ракшанов В. Українська хата. Науково-популярне видання. Черкаси, 2012. 190 с.: іл. Siverian chronicle. 2023. № 3 47 ce: Pereyaslavshchyna, 16 (series «Local history library of Pereyaslavshchyna»), P. 6–12. Pereiaslav– Kamianets-Podilskyi, Ukraine. Bordian, V. (2019). Bukovynski vitriaky [Bukovinian windmills]. Ukrainskyi mlynolohichnyi zhurnal – Ukrainian journal of milling, 2, P. 123–132. Kharkiv–Kyiv, Ukraine. Demianenko, N. (2013). Druzhni stosunky M.I. Sikorskoho [Friendly relations of M.I. Sikorsky]. Pere- iaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Fil, P. (2019). Vitriak z sela Dovzhyk na Sumshchyni [Windmill from the village of Dovzhyk in Sumy region]. Ukrainskyi mlynolohichnyi zhurnal – Ukrainian journal on milling, 2, P. 177–179. Kharkiv–Kyiv, Ukraine. Iarynich, O. (2019). Mystetskyi proekt «Vitriaky Ukrainy» [Art project «Windmills of Ukraine»]. Ukrainskyi mlynolohichnyi zhurnal – Ukrainian journal on milling, 2, P. 290−300. Kharkiv-Kyiv, Ukraine. Iehorov, Ye. (2019). Film «Khata nashoho rodu» yak dokumentalna pamiatka istorii stvorennia Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [The film «The House of Our Family» as a documentary monument of the history of the creation of the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna]. Kyiv, Ukraine. Iehorov, Ye. (2019). Pamiatky NIEZ «Pereiaslav» u miuzykli «Sorochynskyi yarmarok» [Monuments of the NHER «Pereyaslav» in the musical «Sorochynska yarmarka»]. Kraieznavstvo Pereiaslavshchyny – Local history of Pereyaslav region, 1, P. 23–32. Pereyaslav; Kamianets-Podilskyi, Ukraine. Iehorov, Ye. (2021). Pereiaslavskyi skansen u kinotvorakh Oleha Biimy ta Yuriia Suiarka (1980– 1990-ti rr.) [Pereyaslav skansen in the films of Oleh Biyma and Yurii Suiarko (1980s–1990s)]. Liudyna v istorii kraiu: Pereiaslavshchyna – Man in the history of the region: Pereyaslavshchyna, 20 (series «Local history library of Pereyaslav region»), P. 47−53. Pereyaslav–Kamianets-Podilskyi, Ukraine. Iehorov, Ye. (2021). Vidobrazhennia pamiatok NIEZ «Pereiaslav» u filmohrafii 1970–2020 rr. [Reflec- tion of the monuments of the NHER «Pereyaslav» in the filmography of 1970–2020]. Pereiaslavika: Nau- kovi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereyaslavika: Scienti- fic notes of the National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav», 19 (21), P. 209–228. Pereyas- lav, Ukraine. Kirpikin, L. (1998). Mlynarstvo v Ukraini [Milling in Ukraine]. Kyiv−Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukrai- ne. Masnenko, V., Rakshanov, V. (2012). Ukrainska khata [Ukrainian house]. Cherkasy, Ukraine. Reveha, N. (2019). Ekspedytsii do Boryspilskoho raionu Kyivskoi oblasti v 50–70 rr. XX st. za ofitsii- nymy dokumentamy NIEZ «Pereiaslav» [Expeditions to the Boryspil district of Kyiv region in the 50–70s of the 20th c. according to the official documents of the NHER «Pereyaslav»]. Problemy rozvytku kraie- znavstva na Boryspilshchyni: tradytsii natsionalnoi kultury ta formuvannia etnosvidomosti – Problems of local history development in Boryspil region: traditions of national culture and formation of ethnic cons- ciousness, 1 (series «Materials of scientific and practical local history conferences of the Boryspil regional state administration and district council»), P. 119–129. Boryspil, Ukraine. Shkira, M. (2015). Do pytannia zberezhennia pamiatok derevianoi arkhitektury [On the preservation of wooden architectural monuments]. Pereiaslavika: Naukovi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichno- ho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereyaslavika: Scientific notes of the National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav», 9 (11), P. 409−413. Pereyaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Shkira, M. (2022). Muzei prosto neba u Pereiaslavi: stanovlennia ta etapy formuvannia kolektsii pamia- tok narodnoi derevianoi arkhitektury [The open air museum in Pereyaslav: formation and stages of formati- on of the collection of monuments of folk wooden architecture]. Pereiaslavika: Naukovi zapysky Natsio- nalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereyaslavika: Scientific notes of the Natio- nal historical and ethnographic reserve «Pereyaslav», 21 (23), P. 110−121. Pereyaslav, Ukraine. Sikorskyi, M. (1998). Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi istoryko-kulturnyi zapovidnyk [Pereiaslav- Khmelnytskyi state historical and cultural reserve]. Kyiv−Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Tkachenko, N., Cherednichenko, L. (2016). Olena Ivanivna Yuzvikova – muzeinyk, pamiatkookhoro- nets, kraieznavets [Olena Ivanovna Yuzvikova – museum worker, monument keeper, local historian]. Kraieznavstvo Pereiaslavshchyny: doslidzhennia, problemy, postati – Local history of Pereyaslav region: research, problems, figures, 3 (series «Local history library of Pereyaslav region»), P. 117–130. Pereias- lav-Khmelnytskyi, Ukraine. Verhovska, M. (2015). Doslidzhennia ta muzeiefikatsiia pamiatok tradytsiinoi narodnoi arkhitektury Ukrainskoho Polissia u muzeiakh prosto neba [Research and museification of monuments of traditional folk architecture of Ukrainian Polissya in open-air museums]. Sivershchyna v istorii Ukrainy – Sivershchy- na in the history of Ukraine, 8, P. 58−61. Kyiv–Hlukhiv, Ukraine. Verhovskyi, V. (2013). Yoho ne mozhna ni zaliakat, ni kupyt, ni zupynyt [He cannot be intimidated, bought or stopped]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Zham, O. (1998). Do istorii ukrainskoho vitriaka [To the history of the Ukrainian windmill.]. Ky- iv−Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Zham, O. (2001). Mlynarski sporudy Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereias- lav» [Mill buildings of the National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav»]. Kyiv, Ukraine. Zham, O. (2002). Boroshnomelne vyrobnytstvo Kyivskoi hubernii XX st. [Flour milling in the Kyiv province of the 19th c.]. Materialy do ukrainskoi etnolohii – Materials for Ukrainian ethnology, 2, P. 76– 81. Kyiv, Ukraine. Zham, O. (2009). Kolektsiia vitrianykh mlyniv Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Nad- dniprianshchyny Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» [Collection of wind- mills of the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna of the National histo- Сіверянський літопис. 2023. № 3 48 rical and ethnographic reserve «Pereiaslav»]. SVIaTYI. VIChNYI. SUShchYI – HOLY. ETERNAL. REAL, 1, P. 41–47. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Zham, O. (2011). Mlyny Sivershchyny u Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprian- shchyny Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» [Mills of the Sivershchyna in the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna of the National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav»]. Sivershchyna v istorii Ukrainy – Sivershchyna in the history of Ukrai- ne, 4, P. 451−454. Kyiv–Hlukhiv, Ukraine. Zham, O. (2011). Z istorii formuvannia kolektsii vitrianykh mlyniv Pereiaslav-Khmelnytskoho muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [From the history of the formation of the collection of windmills of the Pereyaslav-Khmelnytskyi Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna]. Kyiv, Ukraine. Zham, O. (2014). Monastyrskyi vodianyi mlyn iz s. Hamaliivka Shostkynskoho r-nu Sumskoi obl. v Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny (dosvid perevezennia ta eksponuvan- nia) [Monastery water mill from Gamaliyivka village, Shostka district, Sumy region, in the Museum of folk architecture and life of the Naddniprianshchyna (experience of transportation and exhibition)]. Kyiv, Ukraine. Zham, O. (2015). Vitriani mlyny z Chernihivshchyny v ekspozytsii Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [Windmills from the Chernihiv region in the exposition of the Muse- um of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna]. Nizhynska starovyna: Pamiatkoznavst- vo Pivnichnoho rehionu Ukrainy № 7 – Nizhyn antiquity: Monuments of the Northern region of Ukraine № 7, 20 (23), P. 100−107. Kyiv, Ukraine. Zham, O. (2017). Maliunky H.O. Liebiedieva yak dzherelo doslidzhennia arkhitektury tradytsiinykh boroshnomelnykh mlyniv [Drawings by G.O. Lebedev as a source of research on the architecture of tradi- tional flour mills]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Zham, O. (2017). Mlyny Sumshchyny u Pereiaslavskomu skanseni [Mills of Sumy region in the Pere- yaslav skansen]. Konotopski chytannia – Konotop readings, VIII, P. 78–83. Nizhyn, Ukraine. Zham, O. (2018). Istoriia doslidzhennia ta muzeiefikatsii vodianykh mlyniv Muzeiu narodnoi arkhitek- tury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [History of research and museification of water mills of the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna]. Korsun-Shevchenkivskyi, Ukrai- ne. Zham, O. (2018). Kartohrafichni materialy yak dzherelo vyvchennia vitchyznianoho mlynarstva kin. XVIII – poch. XX st. [Cartographic materials as a source for the study of domestic milling in the late 18th – the early 20th c.]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Zham, O. (2018). Vodiani ta vitriani mlyny Pereiaslavskoho Skansena yak dzherelo doslidzhennia isto- rychnoho dosvidu vitchyznianoho mlynarstva [Water and wind mills of Pereyaslav Skansen as a source of research on the historical experience of domestic milling]. Yahotyn, Ukraine. Zham, O. (2019). Ekspedytsiia naukovtsiv pereiaslavskoho ta kyivskoho skanseniv na Chernihivshchy- nu u zhovtni 1969 r.: meta ta rezultaty [Expedition of scientists of the Pereyaslav and Kyiv skansens to Chernihiv region in October 1969: purpose and results]. Kraieznavstvo – Local studies, 3, P. 127−138. Zham, O. (2019). Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny v publi- katsiiakh hazety «Visnyk Pereiaslavshchyny»: do pytannia stvorennia ta funktsionuvannia [Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna in the publications of the newspaper «Visnyk of Pereiaslavschyna»: to the issue of creation and functioning]. Kraieznavstvo Pereiaslavshchyny – Local his- tory of Pereyaslavshchyna, 1, P. 33–37. Pereyaslav; Kamianets-Podilskyi, Ukraine. Zham, O. (2020). Vysvitlennia istorii stvorennia ta diialnosti Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny na shpaltakh hazety «Visnyk Pereiaslavshchyny» [Coverage of the history of creation and activities of the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna in the newspaper «Visnyk of Pereyaslavshchyna»]. Ukrainoznavstvo – Ukrainian studies, 4 (77), P. 102−110. Kyiv, Ukraine. Zham, O. (2020). Z dosvidu stvorennia etnohrafichnykh ekspozytsii Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [From the experience of creating ethnographic expositions of the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna]. Hileia – Gilea, 159 (№ 11-12), Ch. 1. Historic sciences, P. 67−72. Kyiv, Ukraine. Zham, O. (2021). Ekspedytsii Pereiaslav-Khmelnytskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu u Sum- sku, Kharkivsku ta Dnipropetrovsku oblasti u 60−80-ykh rr.: meta, tematyka, rezultaty [Expeditions of the Pereiaslav-Khmelnytskyi state historical museum to Sumy, Kharkiv and Dnipro regions in the 60s–80s: purpose, themes, results]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 1, P. 140−145. Zham, O. (2021). Nevtomnyi mandrivnyk u mynuvshynu: do 90-richchia Mykhaila Ivanovycha Zhama [A tireless traveler to the past: on the occasion of Mykhailo Zhamʼs 90th birthday]. Pereiaslavika: Naukovi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereyaslavika: Scientific no- tes of the National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav», 20 (22), P. 12−42. Pereyaslav, Ukrai- ne. Zham, O. (2021). Pamiatky narodnoi arkhitektury z s. Rudiakiv Boryspilskoho r-nu Kyivskoi obl. v Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny: istoriia muzeiefikatsii [Monuments of folk architecture from Rudyakiv village, Boryspil district, Kyiv region, in the Museum of folk architec- ture and life of the Middle Naddniprianshchyna: the history of museumization]. Etnichna istoriia narodiv Yevropy – Ethnic history of nations of Europe, 63, P. 23–29. Kyiv, Ukraine. Zham, O. (2021). Poltavshchyna u polovykh etnohrafichnykh doslidzhenniakh Pereiaslav-Khmelnyt- skoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu (60–80-ti rr. XX st.) [Poltava region in the field ethnographic re- Siverian chronicle. 2023. № 3 49 search of the Pereiaslav-Khmelnytskyi state historical museum (60s–80s of the 20th c.)]. Ukrainoznavstvo – Ukrainian studies, 3 (80), P. 142−150. Zham, O. (2022). Do 50-richchia muzeiefikatsii vodianoho mlyna z s. Hamaliivka Shostkynskoho r-nu Sumskoi obl. v Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny: istoriia budivnytstva ta funktsionuvannia [To the 50th anniversary of the museumization of the water mill from the village of Gamaliyivka, Shostka district, Sumy region, in the Museum of folk architecture and life of the Middle Nad- dniprianshchyna: history of construction and functioning]. Pereiaslavika: Naukovi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereyaslavika: Scientific notes of the National histo- rical and ethnographic reserve «Pereyaslav», 22 (24), P. 120−132. Pereyaslav, Ukraine. Zham, O., Hrudevych, T. (2022). Ukrainske Pravoberezhne Polissia v ekspedytsiinii diialnosti Pereias- lav-Khmelnytskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu (60–80-ti rr. XX st.) [Ukrainian Right-Bank Polis- sya in the expeditionary activities of the Pereiaslav-Khmelnytskyi state historical museum (60s–80s of the 20th c.)]. Ukrainoznavstvo – Ukrainian studies, 1 (82), P. 122−159. Zham, O., Kozii, H. (2012). Kolektsiia vitrianykh mlyniv Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Se- rednoi Naddniprianshchyny Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» [A collec- tion of windmills from the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna of the Pereyaslav National historical and ethnographic reserve]. Cherkasy, Ukraine. Zham, O., Kozii, H. (2014). Kolektsiia vitrianykh mlyniv NIEZ «Pereiaslav» [Collection of windmills at the NHER «Pereyaslav»]. Cherkasy, Ukraine. Zham, O., Shakula, V. (2022). Do istorii muzeiefikatsii pamiatok z Ukrainskoho Polissia v Muzei na- rodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [On the history of museification of monu- ments from Ukrainian Polissya in the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprian- shchyna]. Istoriia nauky ta biohrafistyka – History of science and biography, 1, P. 106−119. Zham, O., Tkachenko, H., Cherednichenko, L. (2014). Polovi etnohrafichni doslidzhennia Chernihiv- shchyny naukovtsiamy Pereiaslav-Khmelnytskoho istorychnoho muzeiu v 60–70-kh rr. XX st.: istoriia, te- matyka, rezultaty [Field ethnographic research of Chernihiv region by scientists of the Pereiaslav-Khmel- nytskyi historical museum in the 60s–70s of the 20th c.: history, topics, results]. Nizhynska starovyna – Ni- zhyn antiquity, 18, P. 56−64. Zham, O., Tkachenko, N. (2013). M.I. Sikorskyi – tvorets skansenu na Tatarskii hori [M.I. Sikorsky – the creator of the skansen on Tatarska hora]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Вовкодав Вікторія Олександрівна – молодший науковий співробітник науково-ме- тодичн-го відділу охорони культурної спадщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (вул. Т. Шевченка, 8, м. Переяслав, 08400, Україна). Vovkodav Viktoriia – junior researcher of the scientific and methodical department of cul- tural heritage protection of the National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav» (8 T. Shevchenka Str., Pereyaslav, 08400, Ukraine). E-mail: viktoryvovkodav@gmail.com RESEARCH OF THE COLLECTION OF MILLS BUILDINGS OF THE NATIONAL HISTORICAL AND ETHNOGRAPHIC RESERVE «PEREIASLAV» (1954–2022): historiography The article provides a historiographical review devoted to the monuments of science and technology of local importance windmills and water mills of the NHER «Pereyaslav». The purpose of the study is to analyze and systematize publications dealing with this issue, created in 1954–2022. The methodological basis of the research is general scientific and historical methods, the principles of scientific objectivism, complexity, systematicity, and historicism. The use of such theoretical and methodological structures made it possible to form a research logic and a holistic picture of the process of scientific study of the collection of wind and water mills of the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna in this period, as well as to show the main trends in the understanding of the scientific work of researchers and presented a comprehensive analysis of the literature. Scientific novelty. This study is the first attempt to determine the level of research of the collection of mills of the NHER «Pereiaslav» on the basis of the scientific literature of this period. Conclusions. The analysis of the state of study on the issue made it possible to find out that the above publications are not only an important historiographical unit of the study, but also represent a significant base for studying the history of the formation of the collection of wind and water mills of the NHER «Pereyaslav». At the same time, the presence of a large number of specialized works on these buildings indicates con- siderable scientific interest in them as objects of separate studies. Тhe existence of a large number of publi- cations of various thematic directions, which mention the mills of the Pereyaslav skansen in different con- texts, complements the general scientific space of their research. Key words: windmill, water mill, collection, monument of science and technology, museum, NHER «Pereiaslav». Дата подання: 15 червня 2023 р. Дата затвердження до друку: 25 червня 2023 р. Сіверянський літопис. 2023. № 3 50 Цитування за ДСТУ 8302:2015 Вовкодав, В. Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографіч- ного заповідника «Переяслав» (1954–2022 рр.): історіографія. Сіверянський літопис. 2023. № 3. С. 42–50. DOI: 10.58407/litopis.230303. Цитування за стандартом APA Vovkodav, V. (2023). Doslidzhennia kolektsii mlynarskykh sporud Natsionalnoho istoryko-etnohra- fichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» (1954–2022 rr.): istoriohrafiia [Research of the collection of mills buil- dings of the national historical and ethnographic reserve “Pereiaslav” (1954–2022): historiography]. Sive- rianskyi litopys – Siverian chronicle, 3, P. 42–50. DOI: 10.58407/litopis.230303.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199714
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2518-7430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:52:42Z
publishDate 2023
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Вовкодав, В.
2024-10-27T10:59:52Z
2024-10-27T10:59:52Z
2023
Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія / В. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2023. — № 3. — С. 42-50. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.
2518-7430
DOI: 10.58407/litopis.230303
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199714
930.1:[725.42+39]:069.5:908(477.41-21)«1954/2022»
У статті здійснено історіографічний огляд праць, присвячених пам’яткам науки й техніки місцевого значення – вітрякам та водяним млинам НІЕЗ «Переяслав». Метою дослідження є аналіз
 та систематизація публікацій, у яких розглянуто цю проблематику, написаних упродовж 1954–2022 рр. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та історичні методи,
 принципи наукового об’єктивізму, комплексності, системності та історизму. Використання таких
 теоретико-методологічних конструкцій дало можливість сформувати дослідницьку логіку та цілісну картину процесу наукового вивчення колекції вітряних та водяних млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини протягом цього періоду, а також показати основні тенденції осмислення наукового доробку дослідників і представити комплексний аналіз літератури. Наукова новизна. Ця студія є першою спробою визначення рівня дослідження збірки млинів Заповідника на базі наукової літератури зазначеного періоду.
 Висновки. Аналіз стану вивчення порушеної проблематики дав можливість з’ясувати, що наведені публікації є не лише важливою історіографічною одиницею дослідження, а й представляють
 значну за обсягом базу для вивчення історії формування колекції вітряків та водяників НІЕЗ «Переяслав». Водночас наявність великої кількості спеціалізованих праць, у яких розглянуті питання, пов’язані з названими спорудами, свідчить про неабиякий науковий інтерес до них як до об’єктів
 окремих студій. А існування великої кількості публікацій різного тематичного спрямування, де в
 різному контексті згадуються млини Переяславського скансену, доповнює загальний науковий простір їх дослідження.
The article provides a historiographical review devoted to the monuments of science and technology of
 local importance windmills and water mills of the NHER «Pereyaslav». The purpose of the study is to
 analyze and systematize publications dealing with this issue, created in 1954–2022. The methodological
 basis of the research is general scientific and historical methods, the principles of scientific objectivism,
 complexity, systematicity, and historicism. The use of such theoretical and methodological structures made
 it possible to form a research logic and a holistic picture of the process of scientific study of the collection
 of wind and water mills of the Museum of folk architecture and life of the Middle Naddniprianshchyna in
 this period, as well as to show the main trends in the understanding of the scientific work of researchers
 and presented a comprehensive analysis of the literature. Scientific novelty. This study is the first attempt
 to determine the level of research of the collection of mills of the NHER «Pereiaslav» on the basis of the
 scientific literature of this period.
 Conclusions. The analysis of the state of study on the issue made it possible to find out that the above
 publications are not only an important historiographical unit of the study, but also represent a significant
 base for studying the history of the formation of the collection of wind and water mills of the NHER
 «Pereyaslav».
 At the same time, the presence of a large number of specialized works on these buildings indicates considerable
 scientific interest in them as objects of separate studies. Тhe existence of a large number of publications
 of various thematic directions, which mention the mills of the Pereyaslav skansen in different contexts,
 complements the general scientific space of their research.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Історія міст і сіл
Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія
Research of the collection of mills buildings of the national historical and ethnographic reserve “Pereiaslav” (1954–2022): historiography
Article
published earlier
spellingShingle Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія
Вовкодав, В.
Історія міст і сіл
title Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія
title_alt Research of the collection of mills buildings of the national historical and ethnographic reserve “Pereiaslav” (1954–2022): historiography
title_full Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія
title_fullStr Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія
title_full_unstemmed Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія
title_short Дослідження колекції млинарських споруд Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія
title_sort дослідження колекції млинарських споруд національного історико-етнографічного заповідника "переяслав" (1954 – 2022 рр.): історіографія
topic Історія міст і сіл
topic_facet Історія міст і сіл
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199714
work_keys_str_mv AT vovkodavv doslídžennâkolekcíímlinarsʹkihsporudnacíonalʹnogoístorikoetnografíčnogozapovídnikapereâslav19542022rrístoríografíâ
AT vovkodavv researchofthecollectionofmillsbuildingsofthenationalhistoricalandethnographicreservepereiaslav19542022historiography