Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298)
Мета статті – простежити роль Вацлава ІІ в обранні Альбрехта Нассау на німецький трон та розкрити особливості відносин між цими двома правителями впродовж 1292–1298 рр. Методи: проблемно-хронологічний, історико-системний та аналітичний. Наукова новизна полягає в комплексному висвітленні відносин ч...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199728 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) / І. Ліхтей // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 21-31. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199728 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ліхтей, І. 2024-10-28T14:52:12Z 2024-10-28T14:52:12Z 2023 Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) / І. Ліхтей // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 21-31. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230402 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199728 94(437+430):929.731«1292/1298» Мета статті – простежити роль Вацлава ІІ в обранні Альбрехта Нассау на німецький трон та розкрити особливості відносин між цими двома правителями впродовж 1292–1298 рр. Методи: проблемно-хронологічний, історико-системний та аналітичний. Наукова новизна полягає в комплексному висвітленні відносин чеського короля Вацлава ІІ та німецького правителя Адольфа Нассау на тлі суспільно-політичних подій у Священній Римській імперії. Висновки. За правління Вацлава ІІ Пршемисловича Чеське королівство стало відігравати провідну роль у Центральній Європі. Якийсь час Вацлав ІІ перебував під впливом політики Габсбургів, але незабаром відійшов від неї. Після смерті німецького короля Рудольфа І Габсбурга його єдиним спадкоємцем був старший син Альбрехт, герцог Австрії. Однак той мав незначне коло прихильників, тож майже всі курфюрсти, передусім його шурин Вацлав II, з котрим він перебував у ворожнечі, об’єдналися в опозиції щодо нього. Переважно завдяки антигабсбурзькій позиції чеського короля на трон було обрано Адольфа, графа Нассау. При цьому Адольф Нассау роздавав щедрі обіцянки князям-виборцям, які насправді не збирався виконувати. Правління його виявилося жалюгідним. За прикладом Рудольфа І Габсбурга він вирішив створити в німецьких землях спадковий домен, через що налаштував проти себе курфюрстів. Зусилля Адольфа Нассау, спрямовані на заволодіння маркграфством Мейсен, означали порушення передвиборчих домовленостей із Вацлавом ІІ, відповідно до яких чеському володареві належало першочергове право в отриманні цього лена. Після угоди Адольфа Нассау з Альбрехтом Габсбургом, у якій зовсім не бралися до уваги претензії Чехії на альпійські землі, німецький король вкотре продемонстрував, що не має наміру дотримуватися своїх передвиборчих гарантій. Тож Вацлав ІІ примирився з Альбрехтом Габсбургом і активно долучився до протидії Адольфові Нассау. Курфюрсти звинуватили Адольфа Нассау в найтяжчих проступках, визнали його нездатним до правління й позбавили влади. The purpose of the article is to trace the role of Vaclav II in the election of Albrecht of Nassau to the German throne and to reveal peculiarities of the relationship between these two rulers during 1292–1298. Methods: problematic-chronological, historical-systemic and analytical. Scientific novelty consists in a comprehensive coverage of relations between the Czech king Wenceslas II and the German ruler Adolf Nassau against the background of social and political events in Holy Roman Empire. Conclusions. During the reign of Wenceslas II Prshemyslovych, the Czech kingdom began to play a leading role in Central Europe. For some time, Wenceslas II was under the influence of Habsburgs politics, but soon moved away from it. After the death of the German king Rudolf I of Habsburg his eldest son Albrecht, duke of Austria was his only heir. However, he had a small circle of supporters, so almost all prince-electors, primarily his brother-in-law Wenceslas II, with whom he was at enmity, united in opposition to him. Mainly thanks to the anti-Habsburg position of the Czech king, Adolph, count of Nassau, was elected to the throne. At the same time, Adolf Nassau made generous promises to princes-electors, which he was not really going to fulfill. His government turned out to be miserable. Following the example of Rudolph I of Habsburg, he decided to create a hereditary domain in German lands, because of which he set up electors against himself. Adolf Nassauʼs efforts, aimed to possession of the margrave of Meissen, meant a violation of pre-election agreements with Wenceslas II, according to which the Czech ruler owned primary right to receive that fief. After the agreement of Adolf Nassau with Albrecht Habsburg, which did not take into consideration the claims of Czechia at the Alpine lands, the German king once again demonstrated that he did not have the intention to adhere to his pre-election guarantees. So Wenceslas II reconciled with Albrecht Habsburg and actively joined the opposition to Adolph Nassau. Electors accused Adolph Nassau of the most serious offences, declared him unfit to rule, and deprived of power. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис У глиб віків Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) Political turns: relations of the Czech sovereign Wenceslas II with the German king Adolf of Nassau (1292–1298) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) |
| spellingShingle |
Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) Ліхтей, І. У глиб віків |
| title_short |
Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) |
| title_full |
Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) |
| title_fullStr |
Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) |
| title_full_unstemmed |
Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) |
| title_sort |
політичні віражі: відносини чеського володаря вацлава іі з німецьким королем адольфом нассау (1292–1298) |
| author |
Ліхтей, І. |
| author_facet |
Ліхтей, І. |
| topic |
У глиб віків |
| topic_facet |
У глиб віків |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Political turns: relations of the Czech sovereign Wenceslas II with the German king Adolf of Nassau (1292–1298) |
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199728 |
| citation_txt |
Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) / І. Ліхтей // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 21-31. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT líhteií polítičnívíražívídnosiničesʹkogovolodarâvaclavaííznímecʹkimkorolemadolʹfomnassau12921298 AT líhteií politicalturnsrelationsoftheczechsovereignwenceslasiiwiththegermankingadolfofnassau12921298 |
| first_indexed |
2025-12-07T16:47:22Z |
| last_indexed |
2025-12-07T16:47:22Z |
| _version_ |
1850868805546278912 |
| description |
Мета статті – простежити роль Вацлава ІІ в обранні Альбрехта Нассау на німецький трон
та розкрити особливості відносин між цими двома правителями впродовж 1292–1298 рр. Методи: проблемно-хронологічний, історико-системний та аналітичний. Наукова новизна полягає в
комплексному висвітленні відносин чеського короля Вацлава ІІ та німецького правителя Адольфа
Нассау на тлі суспільно-політичних подій у Священній Римській імперії. Висновки. За правління
Вацлава ІІ Пршемисловича Чеське королівство стало відігравати провідну роль у Центральній Європі. Якийсь час Вацлав ІІ перебував під впливом політики Габсбургів, але незабаром відійшов від
неї. Після смерті німецького короля Рудольфа І Габсбурга його єдиним спадкоємцем був старший
син Альбрехт, герцог Австрії. Однак той мав незначне коло прихильників, тож майже всі курфюрсти, передусім його шурин Вацлав II, з котрим він перебував у ворожнечі, об’єдналися в опозиції щодо нього. Переважно завдяки антигабсбурзькій позиції чеського короля на трон було обрано Адольфа, графа Нассау. При цьому Адольф Нассау роздавав щедрі обіцянки князям-виборцям, які насправді не збирався виконувати. Правління його виявилося жалюгідним. За прикладом Рудольфа І
Габсбурга він вирішив створити в німецьких землях спадковий домен, через що налаштував проти
себе курфюрстів. Зусилля Адольфа Нассау, спрямовані на заволодіння маркграфством Мейсен, означали порушення передвиборчих домовленостей із Вацлавом ІІ, відповідно до яких чеському володареві належало першочергове право в отриманні цього лена. Після угоди Адольфа Нассау з Альбрехтом Габсбургом, у якій зовсім не бралися до уваги претензії Чехії на альпійські землі, німецький
король вкотре продемонстрував, що не має наміру дотримуватися своїх передвиборчих гарантій.
Тож Вацлав ІІ примирився з Альбрехтом Габсбургом і активно долучився до протидії Адольфові
Нассау. Курфюрсти звинуватили Адольфа Нассау в найтяжчих проступках, визнали його нездатним до правління й позбавили влади.
The purpose of the article is to trace the role of Vaclav II in the election of Albrecht of Nassau to the
German throne and to reveal peculiarities of the relationship between these two rulers during 1292–1298.
Methods: problematic-chronological, historical-systemic and analytical. Scientific novelty consists in a
comprehensive coverage of relations between the Czech king Wenceslas II and the German ruler Adolf
Nassau against the background of social and political events in Holy Roman Empire. Conclusions. During
the reign of Wenceslas II Prshemyslovych, the Czech kingdom began to play a leading role in Central Europe.
For some time, Wenceslas II was under the influence of Habsburgs politics, but soon moved away
from it. After the death of the German king Rudolf I of Habsburg his eldest son Albrecht, duke of Austria
was his only heir. However, he had a small circle of supporters, so almost all prince-electors, primarily his
brother-in-law Wenceslas II, with whom he was at enmity, united in opposition to him. Mainly thanks to the
anti-Habsburg position of the Czech king, Adolph, count of Nassau, was elected to the throne. At the same
time, Adolf Nassau made generous promises to princes-electors, which he was not really going to fulfill.
His government turned out to be miserable. Following the example of Rudolph I of Habsburg, he decided
to create a hereditary domain in German lands, because of which he set up electors against himself. Adolf
Nassauʼs efforts, aimed to possession of the margrave of Meissen, meant a violation of pre-election agreements
with Wenceslas II, according to which the Czech ruler owned primary right to receive that fief. After
the agreement of Adolf Nassau with Albrecht Habsburg, which did not take into consideration the claims
of Czechia at the Alpine lands, the German king once again demonstrated that he did not have the intention
to adhere to his pre-election guarantees. So Wenceslas II reconciled with Albrecht Habsburg and
actively joined the opposition to Adolph Nassau. Electors accused Adolph Nassau of the most serious offences,
declared him unfit to rule, and deprived of power.
|