Історіографія секуляризації церковно-монастирських маєтностей 1786 р. в українських наративних монографіях з історії Церкви (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)

• Date: 2023
• Main Authors: Чистяков, В., Ячменіхін, К.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
• Series: Сiверянський літопис
• Subjects: Розвідки
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199737
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Історіографія секуляризації церковно-монастирських маєтностей 1786 р. в українських наративних монографіях з історії Церкви (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) / В. Чистяков, К. Ячменіхін // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 128-134. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Актуальність статті обумовлена необхідністю вивчення історіографічної думки щодо проблеми секуляризації монастирських земель Чернігівської, Новгород-Сіверської та Київської єпархій (1786 р.). Незважаючи на важливість цього церковно-економічного заходу в соціально-релігійному житті українських земель, у сучасній українській історіографії вказана проблематика недостатньо досліджена та потребує детальнішого висвітлення. По-друге, зарубіжні науковці приділяють значну увагу введенню «церковних штатів» на російських землях імперії (1764 р.), що визначає необхідність аналізу цієї реформи й на українських теренах. Мета статті – охарактеризувати загальні історіографічні особливості висвітлення секуляризаційної реформи 1786 р. крізь призму монографій з історії Української Церкви; висвітлити проблеми та перепони, які впливали на об’єктивність та повноту досліджень цієї проблеми українськими науковцями; порівняти історичні погляди та думки дослідників на основі їх наративних праць. Наукова новизна статті полягає в історіографічному аналізі проблеми секуляризації 1786 р. щодо її висвітлення в українських працях з історії Церкви. Було визначено та окреслено перспективні аспекти дослідження секуляризаційної реформи в контексті проблематики статті. Методологічний базис роботи становлять принципи системності, цілісності, історизму та об’єктивності, була здійснена спроба відстороненого історіографічного аналізу з урахуванням таких критеріїв, як науковість, цілісність та повнота висвітлення питання введення «церковних штатів» в окреслених монографіях. Серед історіографічних підходів було надано перевагу культурологічному, меншу увагу було приділено суб’єктивно-історичним факторам. У статті застосовано такі загальнонаукові мето-ди дослідження, як аналіз та синтез, абстрагування, метод компонентного аналізу тощо. Також застосовані спеціально-історіографічні методи: історіографічно-порівняльний, типологізації та ін. Висновки. На сучасному етапі розвитку історіографії історії Церкви спостерігаємо значну різногранність досліджень. Серед історіографічних джерел чільне місце в контексті дослідження посідають узагальнювальні монографії з історії Церкви. Передусім, спостерігаємо різний фокус аналізу до висвітлення проблеми секуляризації – від повноцінного та ґрунтовного дослідження до поверхового висвітлення фактографічного матеріалу. Багатьом наративам на сучасному етапі притаманною є філософсько-узагальнена характеристика введення «церковних штатів» без аналізу причин, передумов, проблемних особливостей цієї реформи. Багато цих праць мають виражений етноконфесійний підхід, який у цілому є доцільним та важливим для аналізу життя Української Церкви в умовах повної залежності від Московії. Вагомою особливістю наративних монографій є також їх використання в якості навчальних посібників для вивчення історії релігії в закладах освіти, тому необхідним є аналіз «суб’єктивних» факторів історіографії – переконань, поглядів авторів цих монографій. У цілому, українські церковно-історичні студії нині перебувають у стані піднесення, яке пов’язане із здобуттям Православною Церквою України автокефалії та патріотичним підйомом в умовах агресії Російської Федерації проти нашої Батьківщини.