Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського
Творчість барокового письменника Семена Климовського наразі є об’єктом зацікавлення українських літературознавців. Здебільшого знають цього поета як автора пісні «Їхав козак за Дунай».
 Трактати ж Семена Климовського інтерпретувалися менше, попри те, що є зразком пізнього бароко й унікальним...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199740 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського / О. Новик // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 156-161. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860075442084511744 |
|---|---|
| author | Новик, О. |
| author_facet | Новик, О. |
| citation_txt | Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського / О. Новик // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 156-161. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Творчість барокового письменника Семена Климовського наразі є об’єктом зацікавлення українських літературознавців. Здебільшого знають цього поета як автора пісні «Їхав козак за Дунай».
Трактати ж Семена Климовського інтерпретувалися менше, попри те, що є зразком пізнього бароко й унікальними за змістом. У різні часи інтерпретували дидактичні трактати «О правосудію
начальствующих, правдѣ и бодрости их», «О смиреніѣ высочайших» Валерій Шевчук, Григорій
Нудьга, Леонід Ушкалов та інші науковці. Характеристика мотиву правди та особливостей художнього вираження його в текстах Климовського є актуальною для дослідження барокових мотивів у літературі XVIII ст.
У статті творчість цього автора розглянуто крізь призму переосмислення поетом мотиву
правди. Барокові риси письма у віршованих трактатах, адресованих цареві, допомагають створити панорамність і художньо інтерпретувати таке відгалуження мотиву правди, як проблема
справедливого правління.
Тематика творів інтерпретується крізь призму ставлення до влади української барокової інтелігенції. Філософські міркування про сенс людського буття автор поєднує з реалістичним відтворенням проблем його часу. У віршованих трактатах Семен Климовський послуговується низкою художніх і риторичних засобів, характерних для барокової поетики. Уводиться низка біблійних образів для створення похвального слова правді, є й алюзії на народні канти.
Твори Семена Климовського порівнюються з текстами його сучасників (Митрофан Довгалевський, Феофан Прокопович та ін.), що дає змогу виявити особливості інтерпретації мотиву правди й справедливості в доробку цього письменника. Трактати Семена Климовського постають реакцією на події першої половини XVIII ст., репрезентують ставлення української інтелігенції до
проблеми правди й справедливого правління. Барокові метафори, ампліфікація порівнянь із біблійними образами, риторичні звороти й звертання поєднуються в кількох розділах, підпорядковані ядру
мотиву правди.
The work of the Baroque writer Semen Klymovskyi is currently an object of interest of Ukrainian literature
scholars. This poet known as the author of the song «A cossack went across the Dunabe». Semen Klymovskyi
ʼs treatises have been interpreted less, despite the fact that they are an example of the late Baroque
and are unique in their content. At different times, the didactic treatises «On the justice of the rulers, their
truth and vigour» and «On the humility of the high» were interpreted by Valerii Shevchuk, Hryhorii Nudha,
Leonid Ushkalov, and other scholars. The characterization of the motif of truth and peculiarities of its fictional
expression in Klymovskyiʼs texts is relevant for the study of Baroque motifs in literature of 18th c.
The article examines the work of this author through the prism of the poetʼs rethinking of the motif of
truth. The Baroque features of writing in the poetic treatises addressed to the tsar help to create a panoramic
view and fictional interpret such a branch of the truth motif as the problem of just government.
The themes of the works are interpreted through the prism of the attitude of the Ukrainian baroque intelligentsia
to power. The author combines philosophical reflections on the meaning of human existence
with a realistic depiction of the problems of his time. In his verse treatises, Semen Klymovskyi uses a number
of fictional and rhetorical elements that are typical for Baroque poetics. A number of biblical images
are introduced to create a word of praise for the truth, and there are allusions to folk cantos.
The works of Semen Klymovskyi are compared with the texts of his contemporaries (Mytrofan Dovhalevskyi,
Feofan Prokopovych, etc.), which makes it possible to identify the peculiarities of the interpretation
of the motif of truth and justice in the treatises of this writer. Semen Klymovskyiʼs treatises are the writerʼs
reaction to the events of the first half of the 18th c., representing the attitude of the Ukrainian intelligentsia
to the problem of truth and fair governance. Baroque metaphors, amplification of comparisons with biblical
images, rhetorical turns, questions and appeals are combined in several chapters, subordinated to the
core of the truth motif.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:13:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2023. № 4
156
УДК 821.161.2
Ольга Новик
•
ХУДОЖНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МОТИВУ ПРАВДИ
У ТВОРАХ СЕМЕНА КЛИМОВСЬКОГО
DOI: 10.58407/litopis.230414
© О. Новик, 2023. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000000160390221
Творчість барокового письменника Семена Климовського наразі є об’єктом зацікавлення укра-
їнських літературознавців. Здебільшого знають цього поета як автора пісні «Їхав козак за Дунай».
Трактати ж Семена Климовського інтерпретувалися менше, попри те, що є зразком пізнього ба-
роко й унікальними за змістом. У різні часи інтерпретували дидактичні трактати «О правосудію
начальствующих, правдѣ и бодрости их», «О смиреніѣ высочайших» Валерій Шевчук, Григорій
Нудьга, Леонід Ушкалов та інші науковці. Характеристика мотиву правди та особливостей ху-
дожнього вираження його в текстах Климовського є актуальною для дослідження барокових мо-
тивів у літературі XVIII ст.
У статті творчість цього автора розглянуто крізь призму переосмислення поетом мотиву
правди. Барокові риси письма у віршованих трактатах, адресованих цареві, допомагають створи-
ти панорамність і художньо інтерпретувати таке відгалуження мотиву правди, як проблема
справедливого правління.
Тематика творів інтерпретується крізь призму ставлення до влади української барокової інте-
лігенції. Філософські міркування про сенс людського буття автор поєднує з реалістичним відтво-
ренням проблем його часу. У віршованих трактатах Семен Климовський послуговується низкою ху-
дожніх і риторичних засобів, характерних для барокової поетики. Уводиться низка біблійних обра-
зів для створення похвального слова правді, є й алюзії на народні канти.
Твори Семена Климовського порівнюються з текстами його сучасників (Митрофан Довгалев-
ський, Феофан Прокопович та ін.), що дає змогу виявити особливості інтерпретації мотиву прав-
ди й справедливості в доробку цього письменника. Трактати Семена Климовського постають ре-
акцією на події першої половини XVIII ст., репрезентують ставлення української інтелігенції до
проблеми правди й справедливого правління. Барокові метафори, ампліфікація порівнянь із біблійни-
ми образами, риторичні звороти й звертання поєднуються в кількох розділах, підпорядковані ядру
мотиву правди.
Ключові слова: Семен Климовський, правда, правосуддя, мотив, трактат, бароко.
Бароковий митець Семен Климовський широким загалом знаний як автор пісні «Іхав
козак за Дунай»1, проте значно вагоміший твір, із літературознавчого та історичного по
гляду, – послання цього автора до російського царя Петра І «О правосудии начальствую
щих, правдѣ й бодрости их»2. Загалом творчість С. Климовського досліджували Григорій
Нудьга, який створив літературний портрет митця, Валерій Шевчук та інші, проте акту
альним залишається інтерпретація мотиву правди й справедливого правління, які оприяв
нював автор у своїх трактатах.
Твір «О правосудии начальствующих, правде й бодрости их» розшукав В. Срезнев
ський (син відомого Ізмаїла Срезневського) в Імператорській бібліотеці. Стаття В. Срез
невського «КлимовскийКлимов, “казакстихотворец” и два его сочинения» була надруко
вана в XVI томі збірника Харківського історикофілологічного товариства, а в 1905 р. ця
робота разом із текстом послання була видана в Харкові окремою брошурою3. Уже в цьо
му виданні В. Срезневський завважує, що тональність звернення до сановитої особи від
різняється від інших творів XVIII ст.: «Описуючи якості, необхідні для монарха, прита
манні йому доброчинності, і оспівуючи ці доброчинності, автор далекий і від похвали мо
нархам узагалі, і від прославляння того, кому він підносить свою книгу (переклад мій –
О.Н.)»4.
1 Новик О. Вивчення творчості Семена Климовського на уроках української літератури. Українська мова і літе-
ратура в школі. 2009. № 6. С. 23–26.
2 Климовський Семен. О правосудію началствующих, правдѣ и бодрости их. Барокова поезія Слобожанщини:
антологія / Упор., передмова, примітки та коментарі Л. Ушкалова. Харків: Акта, 2002. С. 96–135.
3 [Срезневський В.І.]. КлимовскийКлимов, «казакстихотворец», и два его сочинения. Сборник Харьковского ис-
торико-филологического общества. Харьков, 1905. Т. 16. С. 509–546.
4 Там само. С. 512.
Siverian chronicle. 2023. № 4
157
К. Борисенко подає детальний опис тексту С. Климовського: «Написаний у 1724 р. ру
копис має гарне оформлення. Титульний лист, очевидно зроблений на замовлення, оздоб
лений красивою художньою рамкою, узор якої виконаний пером у бароковому стилі. По
ля з обох боків відмежовані чорнильними лініями. Заголовок написаний полууставом з
припискою між рядками “всепокорно”, зробленою скорописом, очевидно, другою рукою.
Можливо, що це виправлення належить самому автору. У цьому творі він рішуче гово
рить про те, що правда – душа самодержця, що цар мусить бути розумно милостивим, пік
луватися про підданих, охороняти їх»5. Ця ж дослідниця подає перелік праць про авто
ра послання, згадуючи «Опыт исторического словаря о русских писателях» М. Новико
ва (1772), «Деяния Петра Великого» І. Голікова (1789), «Пантеон российских авторов»
М. Карамзіна (1801), «Словарь русских светских писателей, соотечественников и чуже
странцев, писавших в России» митрополита Євгенія Болховітінова (1845), «Очерк старин
ной малорусской поэзии» В. Перетца (1903), «Слобідська Україна. Історичний нарис
XVIІ–XVIІI ст.» А. Слюсарського (1950), «Козацька християнська республіка» Д. Нали
вайка (1992). Наразі перелік праць про творчість С. Климовського можна подовжити пра
цями Г. Нудьги, В. Шевчука, Л. Ушкалова та інших сучасних літературознавців та істори
ків.
Попри те, що творчість С. Климовського постійно привертає увагу літературознавців,
художнє переосмислення мотиву правди в його текстах інтерпретувалося не так часто.
Зокрема, проблему правди й справедливості розглянуто в працях Григорія Нудьги. Богда
на Криса в розвідці «Григорій Нудьга про Семена Климовського, або Портрет як автопор
трет» слушно завважила, що центральною в спадщині С. Климовського постає для
Г. Нудьги проблема правди, яка тісно пов’язує його з автором першої пол. XVIII ст.: «Як
можна помітити, над цією темою Григорій Антонович роздумував і працював кілька деся
тиліть. В останній (1972) рік перебування в Інституті вона була для нього, на жаль, особ
ливо актуальною, бо зачіпала і дослідницькі, і екзистенційні обставини, у яких прочитува
лися тексти Семена Климовського, можливо, що ця текстуалізація українських обставин
повторювалася через якихось 250 років з вражаючою для нього подібністю. У всякому ра
зі, пам’ятаю, що приходив з ранкових “партслухань” і повторював євангельські слова:
“Яким судом судите, таким судом і самі судимі будете”, що стали лейтмотивом віршова
ного трактату Семена Климовського “О правосудію”, адресованого цареві Петрові І. А в
одному зі своїх останніх листів до Валерія Шевчука, від 7.12.1993 р., писав: А я таки про
Климовського все ж таки продовжую зробити щось більше. Написав монографію, подав
у ній великі додатки (фоторепродукцію рукописів з архіву царя, розшифрування, велику
кількість документів з-за кордону, напр. з США). Роботу взялися надрукувати, набрали,
зробили верстку й макет книги, мала вийти до Конґресу україністів, але… не вистачило
грошей. Вирішили скоротити наполовину, почали готувати видання і знову… гроші»6.
Така доля рукопису дослідника, який прагнув донести до сучасників правдивий образ ба
рокового митця, свідчить про непроминальну актуальність твору С. Климовського.
Мотив правосуддя тісно переплітається з мотивами справедливості та правди в баро
ковій літературі, зокрема з відомою псальмою «Нема в світі правди»7. Л. Ушкалов пише
про цю псальму та вплив її мотивів на творчість наступних поколінь як українських, так і
зарубіжних письменників. Говорить і про лірницьку пісню «Правда і Неправда», згадую
чи образ ПравдиХриста, який є і в С. Климовського: «Бо тепера правда скрізь закрита /
Тільки єсть приміта на хресті прибита. / Ой, Сусе ж, наш Сусе, Сусе назарянський, / По
милуй, пожалуй весь мир християнський»8.
Особливо часто послуговуються мотивом правди барокові автори, звертаючись до
можновладців. Лунає цей мотив і в творі Митрофана Довгалевського «Панегірик Анні
Іванівні», де справедливість підпорядковується образу розуму:
«Розум в житті головне, а все інше гине безслідно,
Смерть забирає його, а таланти великі безсмертні.
Розум правдивий і світлий досліджує вміло природу,
5 Борисенко К.Г. Семен Климовський – «козакстихотворец». VI Сумцовські читання: Конференція, присвячена
80-річчю Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди. Харків, 2000. URL: http://museum.kh.ua/academic/
sumtsovconference/2000/article.html?n=776.
6 Криса Б. Григорій Нудьга про Семена Климовського, або Портрет як автопортрет. Парадигма. 2013. Вип. 7.
С. 68.
7 Див.: Ушкалов Л.В. «Нема в світі правди...» Різдвяний триптих про українську душу. Україна молода.
Вип. 196. 3 січня. URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/2201/164/78342/.
8 Барокова поезія Слобожанщини: антологія / Упор., передмова, примітки та коментарі Л. Ушкалова. Харків: Ак
та, 2002, С. 474.
Сіверянський літопис. 2023. № 4
158
Істину з надр недоступних Ереба на світ він виводить,
Ратні полки у бою і поход тримає в порядку…»9
Категорії правди, добра й честі бароковий автор метафорично поєднує воєдино, роз
глядає як моноліт, завдяки якому людина може протистояти бурям житейського моря:
«Доблесть і правду, добро і честь знищить не можна ніколи,
Наче це скеля, вони, що упала в глибокеє море,
В бурю страшну в боротьбі із вітрами всю силу віддавши,
Все ж насміхається з всіх цих погроз: і морських, і небесних»10.
Протистояння негараздам світових скорбот і тривогам серця правдою слова Божого
бачимо в поезії Феофана Прокоповича «Польський кант». Діалог містить міркування про
«перевернутий» світ земний без правди:
«– Бачиш, мій коханий, як світ наш змішали
Долів головами, до неба ногами?
Зла неправда скаче, а правдонька плаче.
Хто не провинився, той винним зробився,
Що мені гадати? Як правду сказати?
Що нам до чужого і доброго, й злого?
Міць якась існує, що нас магнесує...
Бо чужий здобуток в нас збуджує смуток.
Над усе долягає, що правди немає.
Правда тільки в слові безмежного Бога.
Все я зауважаю, хоч очі змикаю.
Серце завмирає: як жити – не знаю.
Те лише ще тішить, що правда не грішить
Й Бог в житті буває – він все поконає»11.
Правда постає як єдина втіха, бо вона безгрішна. Тож і образи ідеальних правителів
змальовувалися такими, що дбають про правду, справедливість, тобто дбають про правду.
Проблема правди й справедливості постає і в інших творах Феофана Прокоповича, напри
клад, «Правда волі монаршої», «Слово про царську владу і честь»12.
Прикметно, що Прокопович, маючи вплив на царя, не просто вирішив поміркувати
про правду й те, якою вона має бути, але, по суті, здійснює ту ж спробу напучування мож
новладця, яку робив свого часу Станіслав Оріховський, складаючи свої трактати в наста
нову королеві. Такі твори духовних осіб, адресовані правителям, не завжди були почути
ми й прочитаними. Семен Климовський, пишучи набагато пізніше трактати, також здійс
нював спробу поміркувати про категорії філософські, але надзвичайно важливі для нього.
У творах С. Климовського правда корелюється з поняттями правосуддя й справедли
вості, про що свідчать вже заголовки двох віршових дидактичних трактатів: «О правосу
дію начальствующих, правдѣ и бодрости их», «О смиреніѣ высочайших» (1724). Прозова
передмова до читача ґрунтується на роздумах автора про те, що таке царське правосуддя.
Уже на початку твору письменник послуговується мариністичною бароковою метафорою,
образами корабля, стернового: «Яко же кормчию бодрствовати подобает царей многоочи
тому уму, проганяя крѣицѣ волнения богопротивних дѣланий, да не опровержится ко
рабль всемирнаго жителства волнами неправди; яко же бо око всажденно есть тѣлу, тако
же цар мирови присоставися, от Бога даний для устроения полезнаго жития…»13.
Л. Ушкалов, полемізуючи із Н. Яковенко про низку джерел, що формували українську
інтелектуальну традицію і за якими можна скласти більшменш повне уявлення про по
гляди «козацької та церковної еліти Гетьманату» на «природу, репрезентацію і обов’язки
влади»14, наводить ті, які, на його думку, були найпоширенішими. Тож до такого корпусу
джерел, на думку вченого, належали: перекладні візантійські та латинські книжки, акаде
мічні курси філософії, курси морального богослів’я, гамартіологічні праці, твори видат
9 Довгалевський Митрофан. Панегірик Анні Іванівні. Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драма-
тичні твори, прозові твори. Київ: Наукова думка, 1983. С. 51.
10 Там само.
11 Прокопович Феофан. Польський кант. Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори,
прозові твори. Київ: Наукова думка, 1983, С. 28.
12 Прокопович Феофан. Правда воли монаршей. Москва: Синодальная типя. 1726. 37 арк.; Його ж. Слово о влас
ти и чести царской (6 апреля 1718 г.) СанктПетербург: СанктПетербургская типя, 1818. 19 арк.
13 [Срезневський В.І.]. КлимовскийКлимов… С. 516.
14 Ушкалов Л. Сковорода та інші: Причинки до історії української літератури. Київ: Факт, 2007. С. 138.
Siverian chronicle. 2023. № 4
159
них проповідників, емблематичні книги, а поміж творів пізнішого періоду названо Феофа
на Прокоповича, Стефана Яворського, а також Семена Климовського з його моральнопо
літичними трактатами.
«О правосудію начальствующих, правдѣ и бодрости всепрєсвѣтлѣишому держав
нѣишому Імператору Вєликому отцу отєчествія Государю всемилостивѣйшєму во мѣсто
должнія дани владицѣ и господину моєму всепокорно приношу и сєбє самого под високо
монаршіє его повєргаю стопи» – така повна назва трактату С. Климовського. З неї може
видатися, що твір написано в покорі та прихильності до царя. Проте Г. Нудьга слушно за
вважив: «“Тогда скипетр и престол содержать имієт, / Єгда правосудием премудро владі
ет”. Таких прямих і переконливих промов перед царем у ті часи, здається, ніхто не відва
жувався виголошувати. І висловлено це не в теоретичному роздумі, як було в трактатах
деяких мислителів того часу, а у зв’язку з становищем народу, його реальних нещасть, на
які автор вказує: кругом “убийства, грабительство, беснующиеся златом”, а цар байду
жий, отже, “Того ради убийства сего ти злочинца”. Цар стає злочинцем! Хіба не відваж
но?»15
Із перших рядків трактату ми бачимо апеляцію автора до Біблії, поняття влади, спра
ведливості співвідносяться ним із християнським розумінням життєвої філософії. Згаду
ються як біблійні персонажі (Христос, Мойсей, Іоанн Богослов, Павло, Соломон, пророк
Єремія), так і Іоанн Златоуст та ін.
Пророк Єремія недарма тут виступає Божим посланцем, адже саме він у Біблії міг го
ворити правду царям про їхні гріхи, тож і в трактаті автор говорить вустами пророка:
«Устрашѣтесь душею, слиша гром ужасний / и трепетний с небес Божий глагол велеглас
ний / чрез Іеремѣю пророка, что вам обѣщает / за неправди как лукавим огнь свой разди
зает: / устремленно глаголю на царства, язики / скореню, разору, расточу и во вѣки / в пещ
огненну вовергну…»16
Цар мусить бути для своєї держави як голова для тіла, взірцем правди: «Царская есть
душа правда; яко же бо тѣло / без душѣ недѣйственно, мертво ест и гнило, / тако цар без
правди ест мертвий, недѣйственний…»17 Письменник пише про життєву потребу для лю
дини жити в правді: «Лучше в нищих с правдою глад и хлад терпіти, / нежели, царем бив,
правди не имѣти…»18 Нагадує автор і про пекельний вогонь, що каратиме після смерті ца
ря, який відцурався правди19. В. Шевчук пише про можливі історичні передумови ство
рення трактату С. Климовським, серед яких називає смерть гетьмана І. Скоропадського в
1722 р., поїздку Полуботка до Петербурга в 1723 р., виголошення ним промови перед ца
рем і ув’язнення П. Полуботка в Петропавлівській фортеці20. Тож спроба С. Климовського
настановити царя на справедливі політичні урядові рішення, бути мудрим і милосердним,
є наслідком низки подій, реакцією на виклики повсякденності.
У розділі «О правдѣ» С. Климовський фактично поєднує риси хвалебної елегії та до
радчої оди, де славить правду, послуговуючись різноманітними художніми та риторични
ми засобами. У поетиці Митрофана Довгалевського «Hortus poeticus» йдеться про особли
вості стилю ліричної поезії, який «повинен бути високим, багато тропів, сповнений руху.
Він щодо написання важчий для поетів, ніж інші види поезії, тому що вимагає, щоб був
найбільш відшліфованим, художнім, повним сентенцій і фантазії»21. Тож і в творі С. Кли
мовського в бароковому стилі возвеличення правди як найвищої цінності супроводжуєть
ся нагромадженням сентенцій: «Правда ест радость»22, «правда мрежа Христова во жи
тейском морѣ»23, «безмертная жизнь правда ест в тѣлѣ мертвенном»24, «Свѣт Христов»25,
«манна небесная»26, «лѣствица ко небеси»27, «миро благовонное»28 тощо. Як антитезу до
15 Нудьга Г. Козак, філософ, поет / Ред.упоряд. Л. Сеник. Благодійний фондфундація ім. Г. Нудьги, Інститут
українознавства ім І. Крипʼякевича НАН України. Львів, 1999. С. 13.
16 Климовський Семен. О правосудію началствующих… С. 99.
17 Там само. С. 114.
18 Там само. С. 115.
19 Там само.
20 Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ–ХVІІІ ст.: У 2 кн. Київ: Либідь, 2005. Кн. 2: Розви
нене бароко. Пізнє бароко. С. 461.
21 Довгалевський Митрофан. Поетика (Сад поетичний) / Переклад, примітки та словник імен і назв В.П. Мас
люка. Київ: Мистецтво, 1973. С. 205. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Dovhalevskyi_Mytrofan/Poetyka_Sad_
poetychnyi.pdf?.
22 Климовський Семен. О правосудію началствующих… С. 116.
23 Там само. С. 117.
24 Там само. С. 118.
25 Там само.
26 Там само. С. 119.
27 Там само.
28 Там само.
Сіверянський літопис. 2023. № 4
160
цього переліку змальовано образ неправдивого царя: «Мертва рука держит скѣпетр, на
мертвом корона»29.
Після риторичного звертання до благословенної правди С. Климовський ампліфікує
ще низку твердженьпорівнянь поняття «правда» для унаочнення основної думки: «прав
да є сам Бог». Прикметно, що розділ «О правдѣ» завершує розлоге порівняння правди з
шестикрилим серафимом: «Правда огненний серафим с небес шестикрилний, / сей крила
ми своїми везде покривает / любителя своего з Богом ограждает, / да ни огнь, меч, ни
стрѣли в день брани коснуться, / паче от него враги в конец да сотрутся»30. Шестикрилий
серафим у Біблії згадується в Книзі пророка Ісаї як янгол, який охороняє Бога й очищає
вуста пророка від скверни розпеченим вугіллям. Згадує серафимів і Діонісій Ареопагіт як
уособлення світла й чистоти. Тож порівняння правди із серафимом у творі можна потрак
тувати не лише як згадку про місію захисника, але і як акцент автора на можливому очи
щенні правителя правдою.
Л. Ушкалов писав, що однією з найхарактерніших рис більшості жанрів української
барокової літератури є їх програмовість, прагматичність, інструментальність, одне слово,
«учительність»31. Тож і в творі С. Климовського є повчання з апелюванням до найбільш
авторитетних джерел того часу. Війна добра зі злом, Правди з Кривдою, а отже й Христа з
Антихристом постає центром повсякденності епохи. Ясна річ, остаточна перемога Правди
над Кривдою, тобто Христа над Антихристом, у цій картині світу перебуває по той бік іс
торії. Недаром іконописний канон Страшного Суду має й ось такий епізод: «Да тут же
Правда Кривду стрѣляєт, и Кривда пала со страхом»32. Пишучи власні настанови до царя,
прагнучи нагадати про необхідність справедливого правління, Климовський перебуває під
впливом цілого культурного пласту, поза яким неможливо зрозуміти всі задуми письмен
ника.
Дидактичні трактати С. Климовського є документом, що відтворює реакцію автора на
повсякденність епохи першої пол. XVIII ст. і на вчинки царя Петра І. Сміливість автора,
який дає настанови цареві бути справедливим правителем, у дидактичному трактаті поде
куди захована під маскою християнського благочестя й покори. Численні біблійні образи,
барокові метафори, стиль ліричної поезії створюють органічну картину похвали правді й
справедливості, що контрастує з реальними подіями. Попри те, що для контексту при до
слідженні залучено окремі твори барокових письменників, перспективним буде інтерпре
тувати художнє втілення мотиву правди в бароковій літературі, зокрема в поезії Данила
Братковського, Григорія Сковороди та інших авторів.
References
Borysenko, K. (2000). Semen Klymovskyi – «kozakstykhotvorets» [Semen Klymovskyi – «cossack
poet»]. Kharkiv, Ukraine.
Krysa, B. (2013). Hryhorii Nudha pro Semena Klymovskoho, abo Portret yak avtoportret [Hryhorii
Nudga about Semen Klimovskii, or Portrait as a selfportrait]. Paradyhma – Paradigm, 7, P. 66–73.
Novyk, O. (2009). Vyvchennia tvorchosti Semena Klymovskoho na urokakh ukrainskoi literatury [Stu
dying Semen Klymovskiiʼs work at Ukrainian literature classes]. Ukrainska mova i literatura v shkoli –
Ukraine language and literature in school, 6, P. 23–26.
Nudha, H. (1999). Kozak, filosof, poet [Cossack, philosopher, poet]. Lviv, Ukraine.
Shevchuk, V. (2005). Muza Roksolanska: Ukrainska literatura XVI–XVIII st.: U 2 kn. Kn. 2: Rozvyne
ne baroko. Piznie baroko [Muza Roksolanska: Ukrainian literature of 16th–18th c.: In 2 books. Book 2: De
veloped Baroque. Late Baroque]. Kyiv, Ukraine.
Ushkalov, L. (2002). Peredmova [Preface]. Kharkiv, Ukraine.
Ushkalov, L. (2007). Skovoroda ta inshi: Prychynky do istorii ukrainskoi literatury [Skovoroda and
others: Contributions to the history of Ukrainian literature]. Kyiv, Ukraine.
Ushkalov, L. (2014). Literatura i filosofiia: doba ukrainskoho baroko [Literature and philosophy: the
age of the Ukrainian Baroque]. Kharkiv, Ukraine.
Новик Ольга Петрівна – доктор філологічних наук, професор кафедри української та
зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства, Бердянський державний педа
гогічний університет (Україна).
Novyk Olha – doctor of philological sciences, professor of department of Ukrainian and fo
reign literature and comparative studies, Berdyansk state pedagogical university (Ukraine).
Email: noviop@gmail.com
29 Климовський Семен. О правосудію началствующих... С. 121.
30 Там само. С. 123–124.
31 Ушкалов Л.В. Література і філософія: доба українського бароко. Харків: Майдан, 2014. С. 243.
32 Там само. С. 276.
Siverian chronicle. 2023. № 4
161
FICTIONAL INTERPRETATION OF THE MOTIF OF TRUTH
IN SEMEN KLYMOVSKYI’S WORKS
The work of the Baroque writer Semen Klymovskyi is currently an object of interest of Ukrainian litera-
ture scholars. This poet known as the author of the song «A cossack went across the Dunabe». Semen Kly-
movskyiʼs treatises have been interpreted less, despite the fact that they are an example of the late Baroque
and are unique in their content. At different times, the didactic treatises «On the justice of the rulers, their
truth and vigour» and «On the humility of the high» were interpreted by Valerii Shevchuk, Hryhorii Nudha,
Leonid Ushkalov, and other scholars. The characterization of the motif of truth and peculiarities of its fic-
tional expression in Klymovskyiʼs texts is relevant for the study of Baroque motifs in literature of 18th c.
The article examines the work of this author through the prism of the poetʼs rethinking of the motif of
truth. The Baroque features of writing in the poetic treatises addressed to the tsar help to create a panora-
mic view and fictional interpret such a branch of the truth motif as the problem of just government.
The themes of the works are interpreted through the prism of the attitude of the Ukrainian baroque in-
telligentsia to power. The author combines philosophical reflections on the meaning of human existence
with a realistic depiction of the problems of his time. In his verse treatises, Semen Klymovskyi uses a num-
ber of fictional and rhetorical elements that are typical for Baroque poetics. A number of biblical images
are introduced to create a word of praise for the truth, and there are allusions to folk cantos.
The works of Semen Klymovskyi are compared with the texts of his contemporaries (Mytrofan Dovha-
levskyi, Feofan Prokopovych, etc.), which makes it possible to identify the peculiarities of the interpretation
of the motif of truth and justice in the treatises of this writer. Semen Klymovskyiʼs treatises are the writerʼs
reaction to the events of the first half of the 18th c., representing the attitude of the Ukrainian intelligentsia
to the problem of truth and fair governance. Baroque metaphors, amplification of comparisons with bibli-
cal images, rhetorical turns, questions and appeals are combined in several chapters, subordinated to the
core of the truth motif.
Key words: Semen Klymovskyi, truth, justice, motif, treatise, Baroque.
Дата подання: 30 червня 2023 р.
Дата затвердження до друку: 26 липня 2023 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Новик, О. Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського. Сіверянський
літопис. 2023. № 4. С. 156–161. DOI: 10.58407/litopis.230414.
Цитування за стандартом APA
Novyk, О. (2023). Khudozhnia interpretatsiia motyvu pravdy u tvorakh Semena Klymovskoho [Fictio
nal interpretation of the motif of truth in Semen Klymovskyi’s works]. Siverianskyi litopys – Siverian chro-
nicle, 4, Р. 156–161. DOI: 10.58407/litopis.230414.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199740 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:13:03Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Новик, О. 2024-10-28T14:53:56Z 2024-10-28T14:53:56Z 2023 Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського / О. Новик // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 156-161. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230414 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199740 821.161.2 Творчість барокового письменника Семена Климовського наразі є об’єктом зацікавлення українських літературознавців. Здебільшого знають цього поета як автора пісні «Їхав козак за Дунай».
 Трактати ж Семена Климовського інтерпретувалися менше, попри те, що є зразком пізнього бароко й унікальними за змістом. У різні часи інтерпретували дидактичні трактати «О правосудію
 начальствующих, правдѣ и бодрости их», «О смиреніѣ высочайших» Валерій Шевчук, Григорій
 Нудьга, Леонід Ушкалов та інші науковці. Характеристика мотиву правди та особливостей художнього вираження його в текстах Климовського є актуальною для дослідження барокових мотивів у літературі XVIII ст.
 У статті творчість цього автора розглянуто крізь призму переосмислення поетом мотиву
 правди. Барокові риси письма у віршованих трактатах, адресованих цареві, допомагають створити панорамність і художньо інтерпретувати таке відгалуження мотиву правди, як проблема
 справедливого правління.
 Тематика творів інтерпретується крізь призму ставлення до влади української барокової інтелігенції. Філософські міркування про сенс людського буття автор поєднує з реалістичним відтворенням проблем його часу. У віршованих трактатах Семен Климовський послуговується низкою художніх і риторичних засобів, характерних для барокової поетики. Уводиться низка біблійних образів для створення похвального слова правді, є й алюзії на народні канти.
 Твори Семена Климовського порівнюються з текстами його сучасників (Митрофан Довгалевський, Феофан Прокопович та ін.), що дає змогу виявити особливості інтерпретації мотиву правди й справедливості в доробку цього письменника. Трактати Семена Климовського постають реакцією на події першої половини XVIII ст., репрезентують ставлення української інтелігенції до
 проблеми правди й справедливого правління. Барокові метафори, ампліфікація порівнянь із біблійними образами, риторичні звороти й звертання поєднуються в кількох розділах, підпорядковані ядру
 мотиву правди. The work of the Baroque writer Semen Klymovskyi is currently an object of interest of Ukrainian literature
 scholars. This poet known as the author of the song «A cossack went across the Dunabe». Semen Klymovskyi
 ʼs treatises have been interpreted less, despite the fact that they are an example of the late Baroque
 and are unique in their content. At different times, the didactic treatises «On the justice of the rulers, their
 truth and vigour» and «On the humility of the high» were interpreted by Valerii Shevchuk, Hryhorii Nudha,
 Leonid Ushkalov, and other scholars. The characterization of the motif of truth and peculiarities of its fictional
 expression in Klymovskyiʼs texts is relevant for the study of Baroque motifs in literature of 18th c.
 The article examines the work of this author through the prism of the poetʼs rethinking of the motif of
 truth. The Baroque features of writing in the poetic treatises addressed to the tsar help to create a panoramic
 view and fictional interpret such a branch of the truth motif as the problem of just government.
 The themes of the works are interpreted through the prism of the attitude of the Ukrainian baroque intelligentsia
 to power. The author combines philosophical reflections on the meaning of human existence
 with a realistic depiction of the problems of his time. In his verse treatises, Semen Klymovskyi uses a number
 of fictional and rhetorical elements that are typical for Baroque poetics. A number of biblical images
 are introduced to create a word of praise for the truth, and there are allusions to folk cantos.
 The works of Semen Klymovskyi are compared with the texts of his contemporaries (Mytrofan Dovhalevskyi,
 Feofan Prokopovych, etc.), which makes it possible to identify the peculiarities of the interpretation
 of the motif of truth and justice in the treatises of this writer. Semen Klymovskyiʼs treatises are the writerʼs
 reaction to the events of the first half of the 18th c., representing the attitude of the Ukrainian intelligentsia
 to the problem of truth and fair governance. Baroque metaphors, amplification of comparisons with biblical
 images, rhetorical turns, questions and appeals are combined in several chapters, subordinated to the
 core of the truth motif. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Літературознавчі студії Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського Fictional interpretation of the motif of truth in Semen Klymovskyi’s works Article published earlier |
| spellingShingle | Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського Новик, О. Літературознавчі студії |
| title | Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського |
| title_alt | Fictional interpretation of the motif of truth in Semen Klymovskyi’s works |
| title_full | Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського |
| title_fullStr | Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського |
| title_full_unstemmed | Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського |
| title_short | Художня інтерпретація мотиву правди у творах Семена Климовського |
| title_sort | художня інтерпретація мотиву правди у творах семена климовського |
| topic | Літературознавчі студії |
| topic_facet | Літературознавчі студії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199740 |
| work_keys_str_mv | AT noviko hudožnâínterpretacíâmotivupravdiutvorahsemenaklimovsʹkogo AT noviko fictionalinterpretationofthemotifoftruthinsemenklymovskyisworks |