Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.)
Мета статті полягає в здійсненні аналізу праць археологів кінця ХІХ – другої половини ХХ ст., в яких досліджували глиняні вироби в похованнях давньоруського часу. Опрацьований матеріал дозволяє дійти висновків, що впродовж давньоруського часу існували два поховальні обряди – трупоспалення та трупоп...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199749 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.) / В. Троцька // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 5-10. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199749 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Троцька, В. 2024-10-29T12:09:49Z 2024-10-29T12:09:49Z 2023 Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.) / В. Троцька // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 5-10. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230501 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199749 903.5-033.6:902.035«18/19» Мета статті полягає в здійсненні аналізу праць археологів кінця ХІХ – другої половини ХХ ст., в яких досліджували глиняні вироби в похованнях давньоруського часу. Опрацьований матеріал дозволяє дійти висновків, що впродовж давньоруського часу існували два поховальні обряди – трупоспалення та трупопокладення небіжчиків. При обох видах поховань серед супровідного інвентарю знаходили різні типи глиняних виробів: горщики, глечики, миски, амфори, зооморфні та антропоморфні статуетки тощо. Наявність глиняних виробів у похованнях дослідники в першу чергу пов’язують із віруванням жителів у потойбічне життя, намаганням забезпечити покійного всім необхідним на тому світі, зокрема їжею та питвом, оскільки давньоруське населення вірило, що в потойбічні продовжується життя. Традиційною є думка, що в поховальній обрядовості речі, які клалися до могили, мали забезпечити потреби небіжчика після тілесної смерті. Вдалося дослідити місцезнаходження та різні способи покладання глиняних виробів у могилах під час кремації та інгумації померлих, як у дорослих так і дитячих похованнях. The purpose of the article is to analyze works of archaeologists of the late 19th – the second half of the 20th c. who studied pottery in burials of the Old Rus period. The material analyzed allows us to conclude that there were two funeral rites in Old Rus times: corpse immolation and corpse assembling. In both types of burials, various types of pottery are found among the accompanying inventory: pots, jugs, bowls, amphorae, zoomorphic and anthropomorphic figurines, etc. Researchers primarily associate the presence of pottery in burials with the inhabitantsʼ belief in the afterlife, an attempt to provide the deceased with everything necessary in the afterlife, including food and drink, since the Old Rus population believed that life continues in the afterlife. It is a traditional belief that in funeral rites, things left in the grave were supposed to meet needs of the deceased in the afterlife. It was possible to investigate the location and various ways of placing pottery in graves during cremation and inhumation of the dead, both in adult and child burials. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис У глиб віків Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.) Clay products in burial monuments of the ancient Rus times (based on materials of archaeological researches of the end of the 19th – the second half of the 20th c.) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.) |
| spellingShingle |
Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.) Троцька, В. У глиб віків |
| title_short |
Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.) |
| title_full |
Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.) |
| title_fullStr |
Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.) |
| title_sort |
глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця хіх – другої половини хх ст.) |
| author |
Троцька, В. |
| author_facet |
Троцька, В. |
| topic |
У глиб віків |
| topic_facet |
У глиб віків |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Clay products in burial monuments of the ancient Rus times (based on materials of archaeological researches of the end of the 19th – the second half of the 20th c.) |
| description |
Мета статті полягає в здійсненні аналізу праць археологів кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.,
в яких досліджували глиняні вироби в похованнях давньоруського часу. Опрацьований матеріал дозволяє дійти висновків, що впродовж давньоруського часу існували два поховальні обряди – трупоспалення та трупопокладення небіжчиків. При обох видах поховань серед супровідного інвентарю
знаходили різні типи глиняних виробів: горщики, глечики, миски, амфори, зооморфні та антропоморфні статуетки тощо. Наявність глиняних виробів у похованнях дослідники в першу чергу пов’язують із віруванням жителів у потойбічне життя, намаганням забезпечити покійного всім необхідним на тому світі, зокрема їжею та питвом, оскільки давньоруське населення вірило, що в потойбічні продовжується життя. Традиційною є думка, що в поховальній обрядовості речі, які клалися до могили, мали забезпечити потреби небіжчика після тілесної смерті.
Вдалося дослідити місцезнаходження та різні способи покладання глиняних виробів у могилах
під час кремації та інгумації померлих, як у дорослих так і дитячих похованнях.
The purpose of the article is to analyze works of archaeologists of the late 19th – the second half of the
20th c. who studied pottery in burials of the Old Rus period. The material analyzed allows us to conclude
that there were two funeral rites in Old Rus times: corpse immolation and corpse assembling. In both types
of burials, various types of pottery are found among the accompanying inventory: pots, jugs, bowls, amphorae,
zoomorphic and anthropomorphic figurines, etc. Researchers primarily associate the presence of
pottery in burials with the inhabitantsʼ belief in the afterlife, an attempt to provide the deceased with everything
necessary in the afterlife, including food and drink, since the Old Rus population believed that life
continues in the afterlife. It is a traditional belief that in funeral rites, things left in the grave were supposed
to meet needs of the deceased in the afterlife.
It was possible to investigate the location and various ways of placing pottery in graves during cremation
and inhumation of the dead, both in adult and child burials.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199749 |
| citation_txt |
Глиняні вироби в поховальних пам'ятках давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.) / В. Троцька // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 5-10. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT trocʹkav glinânívirobivpohovalʹnihpamâtkahdavnʹorusʹkogočasuzamateríalamiarheologíčnihdoslídženʹkíncâhíhdrugoípolovinihhst AT trocʹkav clayproductsinburialmonumentsoftheancientrustimesbasedonmaterialsofarchaeologicalresearchesoftheendofthe19ththesecondhalfofthe20thc |
| first_indexed |
2025-11-26T23:58:45Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:58:45Z |
| _version_ |
1850786928030384128 |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2023. № 5
5
У ГЛИБ ВІКІВ
УДК 903.5-033.6:902.035«18/19»
Валентина Троцька
•
ГЛИНЯНІ ВИРОБИ
В ПОХОВАЛЬНИХ ПАМ’ЯТКАХ ДАВНЬОРУСЬКОГО ЧАСУ
(за матеріалами археологічних досліджень
кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.)1
DOI: 10.58407/litopis.230501
© В. Троцька, 2023. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7120-1219
Мета статті полягає в здійсненні аналізу праць археологів кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.,
в яких досліджували глиняні вироби в похованнях давньоруського часу. Опрацьований матеріал доз-
воляє дійти висновків, що впродовж давньоруського часу існували два поховальні обряди – трупо-
спалення та трупопокладення небіжчиків. При обох видах поховань серед супровідного інвентарю
знаходили різні типи глиняних виробів: горщики, глечики, миски, амфори, зооморфні та антропо-
морфні статуетки тощо. Наявність глиняних виробів у похованнях дослідники в першу чергу пов’я-
зують із віруванням жителів у потойбічне життя, намаганням забезпечити покійного всім необ-
хідним на тому світі, зокрема їжею та питвом, оскільки давньоруське населення вірило, що в по-
тойбічні продовжується життя. Традиційною є думка, що в поховальній обрядовості речі, які кла-
лися до могили, мали забезпечити потреби небіжчика після тілесної смерті.
Вдалося дослідити місцезнаходження та різні способи покладання глиняних виробів у могилах
під час кремації та інгумації померлих, як у дорослих так і дитячих похованнях.
Ключові слова: поховання, давньоруських час, глиняні вироби, археологічні дослідження, курган-
ні, безкурганні могильники.
Важливими археологічними об’єктами епохи Київської Русі є поховальні пам’ятки –
могильники курганні й безкурганні, матеріали яких значною мірою дають можливість ре-
конструювати соціальні, демографічні, етнокультурні та духовні зміни, які відбувалися в
давньоруському суспільстві впродовж Х–ХІІІ ст. Історія їх досліджень налічує майже два
століття. Розкопано велику кількість поховальних комплексів, розглянуто елементи похо-
вального обряду, який формувався під впливом соціальних, етнічних, релігійних факто-
рів.
Досить непогано поховальні пам’ятки, в яких виявлені глиняні вироби, представлені в
матеріалах із розкопок курганів на території Чернігівщини й Київщини, як за обрядом
кремації, так і за обрядом інгумації.
У різні часи дослідженням глиняних виробів у поховальних пам’ятках займалися
Д. Самоквасов, Й. Хойновський, Б. Рибаков, М. Каргер, Д. Бліфельдт, Ф. Андрощук,
О. Моця та ін.2
1 Доповідь була виголошена на ІХ Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми сучасної української
медієвістики», що відбулася 20 травня 2023 р. в Інституті історії та соціогуманітарних дисциплін ім. О. Лазарев-
ського на базі Науково-дослідного центру вивчення історії релігії та Церкви імені архієпископа Лазаря Барано-
вича та кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин (Національний університет «Чернігівський колегі-
ум» ім. Т. Шевченка) спільно з Інститутом історії України НАН України.
2 Каргер М. Древний Киев (очерки по истории материальной культуры древнерусского города). Москва–Ленин-
град: Изд-во АН СССР, 1958. Т. 1. С. 127–230; Моця А. Население Среднего Поднепровья ІХ–ХІІІ вв. (по дан-
ным погребальных памятников). Киев: Наукова думка, 1987. С. 6–47; Його ж. Погребальные памятники южно-
русских земель ІХ–ХІІІ вв. Киев: Наукова думка, 1990. С. 7–108; Його ж. Населення південноруських земель ІХ–
ХІІІ ст. (за матеріалами некрополів). Київ, 1993. С. 7–46; Хойновский И. Раскопки великокняжего двора древне-
го града Киева, произведенные весною 1892 года: археологически-историческое исследование. Киев: Тип-я
С. Кульженко, 1898. С. 52–57; Самоквасов Д. Могильные древности Северянской Черниговщины. Москва: Си-
Сіверянський літопис. 2023. № 5
6
В археологічній літературі такі знахідки з поховань дослідники називають ритуально-
міфологічними. Серед них у могилах біля похованого значно більше виявлено глиняного
посуду. Він призначався для зберігання, споживання ритуальної їжі та питва, виконував
функції супутнього інвентарю при похованні померлого, служив урною для праху під час
кремації. З поширенням християнства звичай покладання в могилу посуду поступово зни-
кає. Тому в пізніших пам’ятках глиняного посуду під час їх розкопок знаходять значно
менше. Всього на території України, як зазначають археологи, досліджено понад 200 кур-
ганних і 100 ґрунтових могильників цієї епохи, серед них значна їх кількість безінвентар-
ні3.
Ця стаття присвячена дослідженню глиняних виробів в похованнях давньоруського ча-
су за працями дослідників кінця ХІХ – др. пол. ХХ ст.
Наявність глиняних виробів у могилах учені найперше пов’язують із віруванням жите-
лів у потойбічне життя, намагання забезпечити покійного всім необхідним на тому світі,
зокрема їжею та питвом, оскільки наші пращури вірили, що в потойбічні продовжується
життя4.
Як підтверджено розкопками, не завжди в могилах фіксується увесь набір посуду, най-
частіше в похованнях знаходять кілька однотипних посудин, переважно – горщиків, які,
на думку Б. Рибакова, вважалися символом достатку5. Хоча окрім горщиків у могилах
знаходять глечики, миски, амфори, чашки, корчаги, зооморфні та антропоморфні статует-
ки, писанки, глиняні хрестики, язичницькі обереги6. Прикметно, що для поховальних урн
використовували як вживаний посуд, так і новий. Б. Рибаков зазначав, що перед покла-
данням горщика в могилу в ньому спочатку могли готувати ритуальну страву, наприклад,
кашу, а потім цей же горщик ставав вмістилищем для праху покійного, що підтверджено
й писемними джерелами7.
Зокрема, в літописних повідомленнях стверджується про поховання померлих за обря-
дом трупоспалення та трупопокладення разом із супровідним інвентарем, серед якого зга-
дують глиняний посуд: «...і, поклавши на вогонь мерця, спалювали його. А після цього, зі-
бравши кості, вкладали їх у невеликий посуд...»8; «І коли хто-небудь помирає, спалюють
його разом з його одягом, і беруть попіл цього мерця і кладуть у золоті або срібні посуди-
ни, або в нову глиняну посудину, і заривають його в землю…», «…коли у них вмирає
хтось зі знаті, йому викопують могилу у вигляді великого дому, кладуть його туди й ра-
зом із ним кладуть у ту ж могилу його одяг і золоті браслети, які він носив. Потім опуска-
ють туди безліч їстівних запасів, посуд із напоями й чеканну монету. Нарешті, в могилу
кладуть живу улюблену дружину покійника. Опісля цього отвір могили закладають і жін-
ка вмирає в заточенні»9.
За матеріалами археологічних досліджень більшість посудин із залишками їжі фіксу-
ють при трупопокладенні біля ніг, голови, рук покійного. Важливе значення мало й упо-
рядковане розташування посуду в похованнях (південна чи північна, східна чи західна
орієнтація посуду, в головах чи ногах, справа чи зліва від померлого). На думку Б. Маго-
медова, таке розташування посуду могло слугувати своєрідним орієнтиром душ померлих
до країни мертвих10. Такий ритуал, як зазначають писемні джерела, іде з глибокої давни-
ни, існував у добу Київської Русі, як серед язичників, так і християн11.
Усього в різних похованнях давньоруського часу дослідниками знайдено як цілий по-
суд, так і його фрагменти. За розмірами він досить різний – від мініатюрних, висотою
кілька сантиметрів, і до великих, висотою близько 30 см. Серед них виділяють великі, ви-
нодальная тип-я, 1916. С. 1–97; Бліфельд Д. Давньоруські пам’ятки Шестовиці. Київ: Наукова думка, 1977.
С. 10–114; Івакін В. Християнський поховальний обряд населення давньоруського Києва (ХІ–ХІІІ ст.). Археоло-
гія. 2008. № 3. С. 60–75.
3 Моця О. Могильники епохи Київської Русі. Інститут історії України. URL: history.org.ua/?termin=Mohylnyky.
4 Магомедов Б. Потойбічний бенкет у поховальному обряді черняхівської культури. Старожитності І ти-
сячоліття нашої ери на території України. Київ, 2003. С. 83–88.
5 Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. Москва: Наука, 1987. С. 76.
6 Гупало В. Апотропеїчні предмети з літописного Звенигорода. Княжа доба: історія і культура. Львів: Інститут
українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2011. С. 17–36; Її ж. Обереги та апотропеїчні знаки на побу-
тових предметах зі Звенигорода. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2011. Вип. 15.
С. 397–414.
7 Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. С. 76.
8 Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Махновця; відп. ред. О. Мишанич. Київ: Дніпро, 1989. С. 9.
9 Гаркави А. Сказания мусульманских писателей о Славянах и Русских: с половины VII в. до конца X в. по Р.X. /
Собр., пер. и объясн. А. Гаркави. Санкт-Петербург, 1870. С. 271; Ковалевский А. Книга Ахмеда Ибн-Фадлана о
его путешествии на Волгу в 921–922 гг.: Статьи, переводы и коментарии. Харьков: Изд-во Ордена трудового
красного знамени Государственного университета им. А. Горького, 1956. С. 262–263.
10 Магомедов Б. Потойбічний бенкет у поховальному обряді… С. 83–88.
11 Мартиняк І. Ібн Фадлан про поховальні вірування та обряди східних слов’ян. Міфологія і фольклор. 2016.
№ 1–2. С. 142.
Siverian chronicle. 2023. № 5
7
сотою від 22 до 30 см з діаметром денця 9–10 см, середні, від 16 до 22 см; невеликі, від 10
до 15 см, з діаметром денця 5–7,5 см.
Д. Самоквасов, досліджуючи кургани Сіверянської Чернігівщини, згадував про вияв-
лені поховання – як за обрядом кремації, так і інгумації – та знайдені в них однотипні гор-
щики (подібні за формою та розмірами) з прахом покійних та їжею для мерців. Більшість
із них орнаментовані ритованими прямими лініями під вінцями, на опукові, по всій по-
верхні виробу – від вінця до денця. Виявлено також горщики з хвилеподібними лініями
під вінцями, які чергувалися з прямими лініями12.
Посудини з прахом покійних виявлено в різних місцях поховання. Д. Бліфельд зафік-
сував їх місце розташування в Шестовицьких курганах. За твердженням дослідника, урни
розташовувалися:
– у центрі вогнища (курган № 6, 24, 30, 58, 66, 76, 82, 101);
– у південно-східній частині вогнища (курган № 9,10, 88);
– у південній (курган № 15, 40, 69, 84);
– у східній (курган № 50);
– у північній (курган № 53, 72).
Також досліджено місцезнаходження глиняного посуду в похованнях за обрядом інгу-
мації. Як зазначав Д. Бліфельд, посуд виявлено біля голови, рук чи ніг померлого.
Наприклад, у кургані з трупопокладенням воїна з жінкою та конем глиняний горщик з
рештками ритуальної їжі розташовувся біля правої руки померлого чоловіка13.
У кургані Гущене (дослідження Д. Самоквасова) між чоловічим кістяком і кістяком
коня зафіксовано горщик біля лівої ноги померлого, наповнений кістками тварин та пти-
ці14.
І. Хойновський, вивчаючи кургани на Київській горі, стверджував, що кількість глиня-
ного посуду в могилах іноді становила від одного виробу до двох, іноді й більше. При по-
хованні небіжчику ставили ті посудини, які померлий міг використовувати при житті та
новий посуд, який виготовлявся спеціально для похорону. Дослідник зазначав, що в одно-
му з курганів йому вдалося знайти дві невипалені глекоподібні посудини з вушками з по-
гано загладженою поверхнею. На думку вченого, їх виготовлено для того, щоб покласти в
могилу15.
Значну роботу з дослідження поховальних пам’яток провів М. Каргер на території Ки-
єва, присвятивши їм окремий великий розділ у монографії з історії давньоруської матері-
альної культури міста. Вчений окремо виділив кремаційні та інгумаційні поховання, за-
значив розміщення в них посуду біля померлого. У похованні за № 102 зафіксував пере-
вернутий догори дном горщик16. Одні вчені вважають, що це могло відбутися випадково,
можливо, під час пограбування кургану, інші – що це пов’язано з магічними обрядами.
Думок багато, серед них основні трактуються так: спроба запобігти «поверненню» небіж-
чика в світ живих; заточити все негативне, з-поміж іншого й хворобу, тим самим знешко-
дити її; викриття або позначення чаклуна тощо17. А взявши до уваги, що горщик був міс-
цем для праху покійного, в ньому, як вважало давнє населення, містилася й душа помер-
лого. А якщо ця душа несла в собі негатив, то її старалися локалізувати способом перевер-
тання посудини догори дном, щоб душа померлого не вилетіла на поверхню. Такий риту-
ал в давньоруських похованнях зустрічається рідко. Проте його фіксують у різних архео-
логічних культурах, зокрема в катакомбній, зарубинецькій, скіфського, античного часу, в
некрополях слов’ян18.
У процесі аналізу археологічного матеріалу вдалося виділити нестандартне розміщен-
ня посуду в похованнях. Зокрема, О. Моця зафіксував горщик, у середині якого стояла
глиняна кухлеподібна посудина, із якої, можливо, небіжчик мав у потойбіччі споживати
міцні напої. У Чернігові під курганним насипом знайдено глиняну миску, а в кургані Яб-
лунівка й Козин – глечики з вузькою шиєю та столовий скляний посуд. Виявлено також
12 Самоквасов Д. Могильные древности Северянской Черниговщины… С. 52–55, 61, 67, 70–71.
13 Бліфельд Д. Давньоруські пам’ятки Шестовиці… С. 39, 128
14 Самоквасов Д. Могильные древности Северянской Черниговщины… С. 77, 80.
15 Хойновский И. Краткие археологические сведения о предках славян и Руси. Киев: Тип-я Императорского уни-
верситета Св. Владимира, 1896. С. 53, 56, 57.
16 Каргер М. Древний Киев… С. 127–230.
17 Демченко О. Ритуал перевертання посуду в поховальному обряді катакомбної культури та спроба інтерпрета-
ції його значення. Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
2012. № 23. С. 15–28; Пеляшенко К. Випадки нестандартного покладання ліпленого посуду в поховальний прос-
тір (пам’ятки скіфського часу лісостепової частини Північного Причорномор’я). Археологічна керамологія. 2019.
№ 1. С. 12–17.
18 Небрат С. Поховання Інгульської катакомбної культури з дерев’яним посудом. Чтиво. URL: https://shron1.
chtyvo.org.ua/Nebrat_Serhii/Pokhovannia_inhulskoi_katakombnoi_kultury_z_derevianym_posudom.pdf?
Сіверянський літопис. 2023. № 5
8
античні амфори й амфориски (невеликих розмірів античні посудинки, які призначалися
для олії, ароматичних і косметичних засобів) та глиняна миска19.
Крім посуду місцевого виробництва в могилах знайдено й привізний. Наприклад,
Д. Бліфельд у Шестовицькому кургані № 105 виявив глиняну посудину з носиком, вузень-
ким горлечком та петлеподібним вухом грецького виробництва. Така посудина, можливо,
виконувала роль рукомийника для покійного20.
І. Хойновський у київських похованнях зафіксував грецькі амфори. На думку дослід-
ника, вони виконували роль жертовного посуду, в них до померлого ставили вино або
хмільний мед21.
Рідше в похованнях знаходять плінфу. Такі знахідки вдалося зафіксувати в могилах
ченців Янчина монастиря на території Києва, а також в Чернігові, як під головою помер-
лого, так і під ногами. На думку В. Івакіна, це мало «імітувати суворе аскетичне ложе-мо-
гилу ченця-затвірника»22.
Глиняні вироби знаходять не лише в дорослих, але й у дитячих похованнях. Це пере-
важно невеликі за розмірами горщики із залишками їжі та глиняні писанки. На думку вче-
них, вони уособлювали сили відродження. Пустотілі з глиняною кулькою всередині, під
час струшування вони видавали звук, який відлякував нечисту силу. Стародавнє населен-
ня вірило, що такий оберіг захищав дітей від злих духів, зурочення як у реальному, так і в
потойбічному житті23.
Серед глиняних виробів ІХ–ХІІІ ст. в могилах виявлено глиняну антропоморфну й зоо-
морфну пластику. Це різноманітні глиняні предмети у вигляді фігурок тварин і людей,
здебільшого теракотові, рідше прикрашені різнокольоровою поливою24. Дослідники цей
тип кераміки називають «глиняна іграшка» та стверджують, що її виготовляли як для ди-
тячих забав, так і для проведення релігійних культів. Зокрема, фігурку воїна на коні, на
думку Б. Рибакова, могли класти в могилу до померлого для заміни людських і тваринних
жертвоприношень25. Згідно зі слов’янською міфологією, дрібна антропоморфна та зоо-
морфна пластика була безпосередньо пов’язана не лише з аграрними святами, але й із по-
ховальною обрядовістю26.
Глиняні хрести, іконки, які в давньоруські часи вважалися символом особистого хрис-
тиянського благочестя та оберегами від нечистої сили, зустрічаються в похованнях не так
часто. Натільні глиняні хрести знайдені, наприклад, у похованні ХІІ – першої пол. ХІІІ ст.
в околицях літописної Теребовлі на Тернопільщині. Язичницький глиняний амулет у ви-
гляді лапи звіра – у Шестовицькому могильнику на Чернігівщині. На думку дослідників,
такими предметами дуже дорожили, тому після смерті їх власників клали до могили по-
мерлому, про що говорять самі ці знахідки27.
Глиняні вироби виявлені не лише в самих похованнях, але й у курганних насипах та в
засипках ям. Знайдено як цілий посуд, так і велику кількість черепків. Знахідки черепків
археологи пов’язують із обрядом биття посуду на могилі померлого після його поховання.
Оскільки складовою поховального обряду була тризна, обрядове дійство – поминання по-
мерлих. Про це згадує «Повість минулих літ»: «А коли хто вмирав – чинили вони тризну
над ним…»28. За твердженням дослідників, тризна була «урочистим прощанням з небіж-
чиком, мала вигляд військової гри, чи битви». Заключним моментом поховального обря-
ду, за літописними текстами, після насипання кургану був поминальний бенкет29. Б. Риба-
ков зазначав, що такі обряди були покликані відганяти смерть від живих30. За свідченням
19 Моця А. Погребальные памятники южнорусских земель… С. 34, 35; Моця О. Населення південноруських зе-
мель… С. 23, 26.
20 Бліфельд Д. Давньоруські пам’ятки Шестовиці… С. 69.
21 Хойновский И. Краткие археологические сведения о предках славян… С. 53, 56, 57.
22 Івакін В. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Києва. Київ: КИТ, 2008. C. 132, 133, 136.
23 Моця О. Населення південноруських земель… С. 100; Боровський Я. Світогляд давніх киян. Київ: Наукова
думка, 1992. С. 139–152.
24 Брайчевська О. Вироби дрібної пластики, монети і актові печатки як джерело для вивчення чоловічих голов-
них уборів давньоруського часу. Старожитності Південної Русі: Матеріали історико-археологічного семінару
«Чернігів і його округа в ІХ–ХІІІ ст.». Чернігів: Сіверська думка, 1993. С. 112–117; Каргер М. Древний Киев…
С. 451–453; Радул О. Оберігальна педагогіка східних слов’ян (VІ–ХІІІ ст.). Наукові записки Кіровоградсько-
го державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія: Педагогічні науки. 2014. Вип. 125. С. 166–
171 / Національна академія України ім. В. Вернадського. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2014_125_42.
25 Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. С. 657–677.
26 Боровский Я. Мифологический мир древних киевлян. Киев: Наукова думка, 1982. С. 68–71.
27 Гупало В. Апотропеїчні предмети з літописного Звенигорода… С. 17–36; Гупало В. Обереги та апотропеїчні
знаки… С. 397–414.
28 Літопис руський. С. 9.
29 Боровский Я. Мифологический мир древних киевлян… С. 188–102; Боровський Я. Світогляд давніх киян…
С. 152–153.
30 Рыбаков Б. Нестор о славянских обычаях. Древние славяне и их соседи / Академия наук СССР, Институт ар-
хеологии. Москва, 1970. С. 40–44.
Siverian chronicle. 2023. № 5
9
літописців, після похорону живі пили за померлого прощальну чашу, рештки напою вили-
вали на могилу, після розбивали посуд: «Через рік після смерті небіжчика брали двадцять
глеків меду, іноді трохи більше, іноді трохи менше, несли на пагорб (курган), де збирала-
ся родина покійного, їдять, п’ють, б’ють посуд і потім розходяться»31. Тому значна кіль-
кість черепків, які фіксуються в могилах як під час кремації, так і під час інгумації помер-
лих, дослідники пов’язують із оновленням життя32. О. Моця значну кількість знахідок би-
того посуду біля померлого зафіксував у понад 440 насипах і більш ніж 760 могилах33.
В. Івакін у 61 поховальному комплексі Києва зафіксував рештки поминальної трапези.
Над кістяком та в засипному ґрунті в семи випадках виявлено кістки тварин – рештки по-
минального обіду в глиняному горщику. У засипці 58 поховань знайдено фрагменти бито-
го посуду доби Київської Русі та античних амфор, із яких, імовірно, пили хмільний мед,
пиво чи вино34.
Отже, опрацьований матеріал дозволяє дійти висновку, що впродовж давньоруського
часу існували два поховальні обряди – трупоспалення та трупопокладення небіжчиків.
При обох видах поховань серед супровідного інвентарю зустрічаються різні типи глиня-
них виробів: горщики, глечики, миски, амфори, зооморфні та антропоморфні статуетки,
писанки, плінфа тощо. Наявність глиняних виробів у похованнях дослідники передовсім
пов’язують із віруваннями жителів у потойбічне життя, намагання забезпечити покійного
всім необхідним на тому світі, зокрема їжею та питвом. Вдалося дослідити місцезнаход-
ження та різні способи покладання глиняних виробів у могилах під час кремації та інгума-
ції померлих як у дорослих, так і дитячих похованнях.
References
Borovsky, Ya. (1992). Svitohliad davnikh kyian [Worldview of ancient Kyivans]. Kyiv, Ukraine.
Braichevska, O. (1993). Vyroby dribnoi plastyky, monety i aktovi pechatky yak dzherelo dlia vyv-
chennia cholovichykh holovnykh uboriv davnoruskoho chasu [Small plastic products, coins and royal seals
as a source for the study of menʼs headdresses of the ancient Rus era]. Chernihiv, Ukraine.
Demchenko, O. (2012). Rytual perevertannia posudu v pokhovalnomu obriadi katakombnoi kultury ta
sproba interpretatsii yoho znachennia [The ritual of overturning dishes in burial rite of catacomb culture
and an attempt to interpret its meaning]. Zapysky istorychnoho fakultetu Odeskoho natsionalnoho universy-
tetu im. I. Mechnykova – Notes of the historical faculty of the I. Mechnikov Odesa national university, 23,
P. 15–28.
Hupalo, V. (2011). Kniazha doba: istoriia i kultura. Apotropeichni predmety z litopysnoho Zvenyhoro-
da [Princely age: history and culture. Apotropaic objects from the chronicle of Zvenigorod]. Lviv, Ukraine.
Hupalo, V. (2011). Oberehy ta apotropeichni znaky na pobutovykh predmetakh zi Zvenyhoroda [Amu-
lets and apotropaic signs on household items from Zvenigorod]. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii
Prykarpattia i Volyni – Materials and research on the archeology of Prykarpattia and Volyn,15, P. 397–
414.
Ivakin, V. (2008). Khrystyianskyi pokhovalnyi obriad naselennia davnoruskoho Kyieva (XI–XIII st.)
[Christian burial rite of population of Old Rus Kyiv (11th–13th c.)]. Arkheolohiia – Archeology, 3, P. 60–75.
Magomedov, B. (2003). Starozhytnosti I tysiacholittia nashoi ery na terytorii Ukrainy. Potoibichnyi
benket u pokhovalnomu obriadi cherniakhivskoi kultury [Otherworldly feast in funeral rite of Chernyakhov
culture. Antiquities of the 1st millennium AD on the territory of Ukraine]. Kyiv. Ukraine.
Martyniak, I. (2016). Ibn Fadlan pro pokhovalni viruvannia ta obriady skhidnykh slovian [Ibn Fadlan
on funeral beliefs and rites of Eastern Slavs]. Mifolohiia i folklor – Mythology and folklore, 1–2, P. 136–
142.
Motsya, O. (1993). Naselennia pivdennoruskykh zemel IX–XIII st. (za materialamy nekropoliv) [Popu-
lation of south Rus lands of the 9th–13th c. (based on necropolis materials)]. Kyiv, Ukraine.
Peliashenko, K. (2019). Vypadky nestandartnoho pokladannia liplenoho posudu v pokhovalnyi prostir
(pamiatky skifskoho chasu lisostepovoi chastyny Pivnichnoho Prychornomoria) [Cases of non-standard
placement of moulded ware in the burial space (monuments of the Scythian period of the forest-steppe part
of the Northern Black Sea region)]. Arkheolohichna keramolohiia – Archaeological ceramology, 1 (1),
P. 12–17.
Троцька Валентина Іванівна – старша наукова співробітниця Науково-дослідного
сектору мистецтвознавчої (художньої) керамології Науково-дослідного Інституту керамо-
логії Національного музею-заповідника українського гончарства (вул. Партизанська, 102,
с. Опішне, 38164, Україна).
31 Історія України в документах і матеріалах: Вид. 2-ге / Уклад. М. Петровський; АН УРСР, Інститут історії
України. Київ: Радянська школа, 1946. Т. 1: Київська Русь і феодальні князівства ХІІ–ХІІІ ст. С. 73.
32 Боровский Я. Мифологический мир древних киевлян… С. 102; Боровський Я. Світогляд давніх киян… С. 152–
153; Зеленин Д. Восточнославянская этнография. Москва: Наука, 1991. С. 349.
33 Моця А. Погребальные памятники южнорусских земель… С. 33–34.
34 Івакін В. Християнський поховальний обряд… С. 66–67.
Сіверянський літопис. 2023. № 5
10
Trotska Valentyna – senior researcher at the Research sector of art historical (artistic) cera-
mics of the Research Institute of ceramics of the National museum-reserve of Ukrainian pottery
(102 Partyzanska St., Opishne village, 38164, Ukraine).
Е-mail: val_trocka@ukr.net
CLAY PRODUCTS
IN BURIAL MONUMENTS OF THE ANCIENT RUS TIMES
(based on materials of archaeological researches
of the end of the 19TH – the second half of the 20TH c.)
The purpose of the article is to analyze works of archaeologists of the late 19th – the second half of the
20th c. who studied pottery in burials of the Old Rus period. The material analyzed allows us to conclude
that there were two funeral rites in Old Rus times: corpse immolation and corpse assembling. In both types
of burials, various types of pottery are found among the accompanying inventory: pots, jugs, bowls, am-
phorae, zoomorphic and anthropomorphic figurines, etc. Researchers primarily associate the presence of
pottery in burials with the inhabitantsʼ belief in the afterlife, an attempt to provide the deceased with eve-
rything necessary in the afterlife, including food and drink, since the Old Rus population believed that life
continues in the afterlife. It is a traditional belief that in funeral rites, things left in the grave were suppo-
sed to meet needs of the deceased in the afterlife.
It was possible to investigate the location and various ways of placing pottery in graves during crema-
tion and inhumation of the dead, both in adult and child burials.
Key words: burials, Old Rus period, pottery, archaeological research, burial mounds, non-mound buri-
al grounds
Дата подання: 4 вересня 2023 р.
Дата затвердження до друку: 20 жовтня 2023 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Троцька, В. Глиняні вироби в поховальних пам’ятках давньоруського часу (за матеріалами ар-
хеологічних досліджень кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.). Сіверянський літопис. 2023. № 5.
С. 5–10. DOI: 10.58407/litopis.230501.
Цитування за стандартом APA
Trotska, V. (2023). Hlyniani vyroby v pokhovalnykh pamiatkakh davnoruskoho chasu (za materialamy
arkheolohichnykh doslidzhen kintsia ХІХ – druhoi polovyny ХХ st.) [Clay products in burial monuments
of the ancient Rus times (based on materials of archaeological researches of the end of the 19th – the second
half of the 20th c.)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 5, P. 5–10. DOI: 10.58407/litopis.230501.
|