Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського
Стаття присвячена значенню богослужбових запозичень у світлі текстуальної спорідненості
 проповіді та гімнографії. У словах Кирила Туровського запозичення стають свого роду письменницьким прийомом, і це твердження та докладний розгляд указаного прийому на багатьох прикладах складають наукову...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 2023 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199760 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського / С. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 116-125. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862619941054709760 |
|---|---|
| author | Шуміло, С. |
| author_facet | Шуміло, С. |
| citation_txt | Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського / С. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 116-125. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Стаття присвячена значенню богослужбових запозичень у світлі текстуальної спорідненості
проповіді та гімнографії. У словах Кирила Туровського запозичення стають свого роду письменницьким прийомом, і це твердження та докладний розгляд указаного прийому на багатьох прикладах складають наукову новизну дослідження. Богослужіння для Кирила Туровського та його послідовників стає взірцем того, як треба розуміти церковні свята та біблійні події, як шукати в Біблії
та богослужінні орієнтири для розуміння дійсності – і це розуміння відбито в проповідях Кирила.
Методи, використані під час написання роботи, – порівняльний та ґерменевтичний. На прикладі
кількох слів Кирила Туровського авторка розглядає, як відбувається робота з тріодним текстом.
Наприклад, починаючи проповідь, свт. Кирило звертається насамперед до пророцтв, але використовує лише ті фрагменти Старого Завіту, які обігруються в богослужбовому тексті: якщо на
свято не належить читання паремії, ця складова проповіді опускається. Аналіз безпосередніх запозичень – ремінісценцій зі святкових стихир – показує, що автор співвідносить порядок виконання
віршів у храмі з порядком запозичення віршів в урочистому слові, уподібнюючи свій твір до богослужбового тексту. Кирило Туровський, як правило, наводить богослужбовий текст не дослівно:
він або близько переказує його, або з’єднує та переплітає уривки з різних текстів, або розширює
цитований текст за допомогою ампліфікації. Найчастіше оратор запозичує зі стихир – наймузичніших складових богослужбового твору. Богослужбові вірші нерідко є ритмоутворювальним джерелом проповіді. Використовуючи найбільш глибокі та змістовні стихири богослужб, Кирило Туровський вдається й до богословського аналізу тієї чи іншої євангельської події, що яскравіше за все
відображено в проповіді на четверту неділю по Пасці. Висновки: запозичення із богослужбових
текстів стали помітною рисою стилю «плетіння словес». Літературне джерело цієї манери письма, що актуалізує асоціативну пам’ять слухача, міститься в самій природі богослужбових текстів, генетично пов’язаних із проповіддю з найдавніших часів.
The article considers the meaning of liturgical borrowings in the light of textual affinity of a sermon
and hymnography. In Kirill of Turov’s homilies, borrowings have become a kind of literary technique; this
statement and a detailed examination of mentioned technique on numerous examples constitute a scientific
novelty of current research. For Kirill of Turov and his followers, liturgy becomes a model of how to
understand church holidays and evangelic events, how to seek landmarks in the Bible to understand reality
– and this understanding is reflected in Kirill’s sermons. The methods used in this paper are comparative
and hermeneutic ones. On example of a few Kirill of Turov’s homilies, the author examines how Triodion
text is handled. For instance, starting the sermon, St. Kirill primarily turns to the prophecies, but uses
only those Old Testament fragments that are played in the liturgical text: if a paremia reading is not a part
of a holiday, this sermon component is omitted. The analysis of direct borrowings – reminiscences from
festive stichera – shows the preacher correlates the order of performing verses in a temple with the order
of borrowing verses in a solemn homily, likening his opus to a liturgical text. Kirill of Turov usually does
not quote this text verbatim: he either closely retells it, or connects and interweaves passages from different
texts, or expands the quoted text via amplification. The orator oftentimes borrows from stichera as the
most musical components of a liturgical opus. Hymnographic verses often serve as a rhythm-forming source
for the sermon. Using the most profound and meaningful stichera, Kirill of Turov also resorts to theological
analysis of a particular evangelic event, as most vividly illustrated in the sermon on the fourth Sunday
after Easter. Conclusions: borrowings from liturgical texts have become a noticeable feature of “flowery
style”. The literary source for this manner of writing actualizes a listener’s associative memory and is
inherent in the very nature of liturgical texts genetically linked to sermons from ancient times.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:19:55Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199760 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:19:55Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шуміло, С. 2024-10-29T12:11:20Z 2024-10-29T12:11:20Z 2023 Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського / С. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 116-125. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230512 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199760 271.2-726.2:271.2-528-549 Стаття присвячена значенню богослужбових запозичень у світлі текстуальної спорідненості
 проповіді та гімнографії. У словах Кирила Туровського запозичення стають свого роду письменницьким прийомом, і це твердження та докладний розгляд указаного прийому на багатьох прикладах складають наукову новизну дослідження. Богослужіння для Кирила Туровського та його послідовників стає взірцем того, як треба розуміти церковні свята та біблійні події, як шукати в Біблії
 та богослужінні орієнтири для розуміння дійсності – і це розуміння відбито в проповідях Кирила.
 Методи, використані під час написання роботи, – порівняльний та ґерменевтичний. На прикладі
 кількох слів Кирила Туровського авторка розглядає, як відбувається робота з тріодним текстом.
 Наприклад, починаючи проповідь, свт. Кирило звертається насамперед до пророцтв, але використовує лише ті фрагменти Старого Завіту, які обігруються в богослужбовому тексті: якщо на
 свято не належить читання паремії, ця складова проповіді опускається. Аналіз безпосередніх запозичень – ремінісценцій зі святкових стихир – показує, що автор співвідносить порядок виконання
 віршів у храмі з порядком запозичення віршів в урочистому слові, уподібнюючи свій твір до богослужбового тексту. Кирило Туровський, як правило, наводить богослужбовий текст не дослівно:
 він або близько переказує його, або з’єднує та переплітає уривки з різних текстів, або розширює
 цитований текст за допомогою ампліфікації. Найчастіше оратор запозичує зі стихир – наймузичніших складових богослужбового твору. Богослужбові вірші нерідко є ритмоутворювальним джерелом проповіді. Використовуючи найбільш глибокі та змістовні стихири богослужб, Кирило Туровський вдається й до богословського аналізу тієї чи іншої євангельської події, що яскравіше за все
 відображено в проповіді на четверту неділю по Пасці. Висновки: запозичення із богослужбових
 текстів стали помітною рисою стилю «плетіння словес». Літературне джерело цієї манери письма, що актуалізує асоціативну пам’ять слухача, міститься в самій природі богослужбових текстів, генетично пов’язаних із проповіддю з найдавніших часів. The article considers the meaning of liturgical borrowings in the light of textual affinity of a sermon
 and hymnography. In Kirill of Turov’s homilies, borrowings have become a kind of literary technique; this
 statement and a detailed examination of mentioned technique on numerous examples constitute a scientific
 novelty of current research. For Kirill of Turov and his followers, liturgy becomes a model of how to
 understand church holidays and evangelic events, how to seek landmarks in the Bible to understand reality
 – and this understanding is reflected in Kirill’s sermons. The methods used in this paper are comparative
 and hermeneutic ones. On example of a few Kirill of Turov’s homilies, the author examines how Triodion
 text is handled. For instance, starting the sermon, St. Kirill primarily turns to the prophecies, but uses
 only those Old Testament fragments that are played in the liturgical text: if a paremia reading is not a part
 of a holiday, this sermon component is omitted. The analysis of direct borrowings – reminiscences from
 festive stichera – shows the preacher correlates the order of performing verses in a temple with the order
 of borrowing verses in a solemn homily, likening his opus to a liturgical text. Kirill of Turov usually does
 not quote this text verbatim: he either closely retells it, or connects and interweaves passages from different
 texts, or expands the quoted text via amplification. The orator oftentimes borrows from stichera as the
 most musical components of a liturgical opus. Hymnographic verses often serve as a rhythm-forming source
 for the sermon. Using the most profound and meaningful stichera, Kirill of Turov also resorts to theological
 analysis of a particular evangelic event, as most vividly illustrated in the sermon on the fourth Sunday
 after Easter. Conclusions: borrowings from liturgical texts have become a noticeable feature of “flowery
 style”. The literary source for this manner of writing actualizes a listener’s associative memory and is
 inherent in the very nature of liturgical texts genetically linked to sermons from ancient times. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Літературознавчі студії Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського Liturgical borrowings in the work of Kyril Turovsky Article published earlier |
| spellingShingle | Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського Шуміло, С. Літературознавчі студії |
| title | Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського |
| title_alt | Liturgical borrowings in the work of Kyril Turovsky |
| title_full | Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського |
| title_fullStr | Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського |
| title_full_unstemmed | Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського |
| title_short | Богослужбові запозичення у творчості Кирила Туровського |
| title_sort | богослужбові запозичення у творчості кирила туровського |
| topic | Літературознавчі студії |
| topic_facet | Літературознавчі студії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199760 |
| work_keys_str_mv | AT šumílos bogoslužbovízapozičennâutvorčostíkirilaturovsʹkogo AT šumílos liturgicalborrowingsintheworkofkyrilturovsky |