Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності
Мета: дослідити початковий період перебування українського церковно-культурного діяча святого Паїсія Величковського (1722–1794) на Горі Афон з 1746 по 1758 рр., проаналізувати причини й
 мотиви, які спонукали його зайнятися звіркою, переписуванням і перекладами святоотцівських книг
...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199774 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 52-72. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862540899718791168 |
|---|---|
| author | Шумило, С. |
| author_facet | Шумило, С. |
| citation_txt | Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 52-72. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Мета: дослідити початковий період перебування українського церковно-культурного діяча святого Паїсія Величковського (1722–1794) на Горі Афон з 1746 по 1758 рр., проаналізувати причини й
мотиви, які спонукали його зайнятися звіркою, переписуванням і перекладами святоотцівських книг
та заснувати власну духовну школу. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, діалектичному підході до історичних явищ.
Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів. Наукова новизна. Проаналізовано листи Паїсія Величковського,
інші джерела та свідчення щодо його початкової діяльності на Афоні. Встановлено, що основне
місце зосередження українських ченців у 1740-ві рр. на Афоні було на землях, що належали Пантократорському монастирю. Завдяки проведеному аналізу та здійсненій експедиції на Афон встановлено точні місця розташування створених Паїсієм чернечих осередків на Афоні – каливи «Кіпа́рі»
(1746–1754) і келії св. Костянтина (1754–1758), встановлено походження назви «Кіпа́рі», яку на
слов’янський манер прийнято було називати «Кипарис». Наголошено, що ці святині є важливою
складовою історії, духовної культури, традиції та спадщини українського чернецтва на Афоні.
Здобута в Києво-Могилянській академії освіта спонукала Паїсія захопитися збиранням по афонських монастирях стародавніх богослужбових та святоотцівських рукописів і книг давньогрецькою мовою з метою виправлення слов’янських перекладів. Аналіз листів Паїсія засвідчує, що ще під
час перебування в Костянтинівській келії він уперше звернув увагу на невідповідності слов’янських
перекладів святоотцівських книг та грецьких оригіналів. Наголошено, що першим, хто надихнув
Паїсія на започаткування такої діяльності, був його колишній наставник прп. Василій Поляномерульський (бл. 1692–1767), який так само походив із України (ймовірно, з Чернігово-Сіверщини). Висловлено припущення, що на нього міг мати також вплив український філолог і перекладач, колишній викладач Києво-Могилянської академії ієромонах Яків (Блонницький), який у цей само час (з 1751
по 1761 рр.) подвизався на Афоні в Зографському монастирі. Встановлено точне місцерозташування келії старця Даниїла із Димитрівського Ватопедського скиту, який на Афоні був духівником Паїсія і також мав вплив на нього. Відзначено, що започаткування літературної, перекладацької та
просвітницької діяльності школи Паїсія на Афоні припадає на період його перебування в Іллінському скиту. У справі переписування й перекладу книг він взаємодіє з колишніми каппадокійськими ченцями. Діяльність Паїсіївського братства сприяла перетворенню Іллінського скиту на один із важливих духовно-культурних і просвітницьких осередків на Афоні та за його межами. Наголошено,
що вивчення початкового періоду перебування Паїсія Величковського на Афоні дозволяє зрозуміти
причини й мотиви, з яких він почав займатись звіркою, переписуванням і перекладами святоотцівських книг, а також заснував власну духовну школу.
The purpose of the study. To study the initial period of the Ukrainian church-cultural figure and saint
Paisius Velichkovskyʼs (1722–1794) stay on Mount Athos from 1746 to 1758, to analyse reasons and motives
for which he began to verify, rewrite and translate patristic books and founded his own theological
school. The methodological foundations of the study are based on the principles of historicism, scientific
objectivity, systematicity, and a dialectical approach to historical phenomena. In accordance with the goal
and objectives, a combination of general scientific, interdisciplinary, and special research methods were
used. Scientific novelty. Letters of Paisius Velichkovsky, other sources and evidence of his initial activities
on Athos are analysed. It is established that the main place of concentration of Ukrainian monks on Mount
Athos in the 1740s was on the lands belonging to the Pantocratorian Monastery. Thanks to the analysis
and the expedition to Athos, the exact locations of the monastic centres established by Paisius on Athos –
the kaliva “Kipari” (1746–1754) and the Cell of St. Constantine (1754–1758) – were established, and the
origin of the name “Kipari”, which was commonly called “Kyparis” in the Slavic manner, was established.
It is emphasised that these places are an important component of the history, spiritual culture,
tradition and he-ritage of Ukrainian monasticism on Mount Athos. The education he received at the Kyiv-
Mohyla academy prompted Paisius to become interested in collecting ancient liturgical and patristic
manuscripts and books in ancient Greek from Athos monasteries in order to correct their Slavic
translations. An analysis of Paisi-usʼ letters shows that during his stay in the Constantine cell, he first drew
attention to the disparities be-tween the Slavic translations of the patristic books and their Greek originals.
It is established that the first person who inspired Paisius to start such activities was his former mentor,
St Basil of Polyanomerulia (near 1692–1767), who also came from Ukraine (probably from Chernihiv-
Siversk). The author suggests that he was also influenced by the Ukrainian philologist and translator,
former teacher of the Kyiv-Mohyla academy, hieromonk Yakiv (Blonnytskyi), who at the same time (1751–
1761) was a monk on Mount Athos in the Zohrafskyi monastery. The exact location of the cell of elder
Daniel from the Dimitrovsky Vatopedi skete, who was Paisiusʼ confessor on Mount Athos and also had an
influence on him, is established. It is noted that the peak of the active literary, translation and educational
activities of Paisiusʼ school falls on the period of his stay at the Ilyinsky skete. He closely cooperated with
former Cappadocian monks in rewri-ting and translating books. The active work of the Paisius
Brotherhood contributed to the transformation of the Ilyinsky skete into one of the most important spiritual,
cultural, and educational centres on Mount Athos and beyond. It is emphasized that the study of the initial
period of Paisius Velichkovskyʼs stay on Athos allows us to understand reasons and motives for which he
began to verify, rewrite and translate the patristic books, and also founded his own theological school.
|
| first_indexed | 2025-11-24T16:11:12Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199774 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T16:11:12Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шумило, С. 2024-10-31T11:13:46Z 2024-10-31T11:13:46Z 2023 Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 52-72. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230607 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199774 27-36-234 Мета: дослідити початковий період перебування українського церковно-культурного діяча святого Паїсія Величковського (1722–1794) на Горі Афон з 1746 по 1758 рр., проаналізувати причини й
 мотиви, які спонукали його зайнятися звіркою, переписуванням і перекладами святоотцівських книг
 та заснувати власну духовну школу. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, діалектичному підході до історичних явищ.
 Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів. Наукова новизна. Проаналізовано листи Паїсія Величковського,
 інші джерела та свідчення щодо його початкової діяльності на Афоні. Встановлено, що основне
 місце зосередження українських ченців у 1740-ві рр. на Афоні було на землях, що належали Пантократорському монастирю. Завдяки проведеному аналізу та здійсненій експедиції на Афон встановлено точні місця розташування створених Паїсієм чернечих осередків на Афоні – каливи «Кіпа́рі»
 (1746–1754) і келії св. Костянтина (1754–1758), встановлено походження назви «Кіпа́рі», яку на
 слов’янський манер прийнято було називати «Кипарис». Наголошено, що ці святині є важливою
 складовою історії, духовної культури, традиції та спадщини українського чернецтва на Афоні.
 Здобута в Києво-Могилянській академії освіта спонукала Паїсія захопитися збиранням по афонських монастирях стародавніх богослужбових та святоотцівських рукописів і книг давньогрецькою мовою з метою виправлення слов’янських перекладів. Аналіз листів Паїсія засвідчує, що ще під
 час перебування в Костянтинівській келії він уперше звернув увагу на невідповідності слов’янських
 перекладів святоотцівських книг та грецьких оригіналів. Наголошено, що першим, хто надихнув
 Паїсія на започаткування такої діяльності, був його колишній наставник прп. Василій Поляномерульський (бл. 1692–1767), який так само походив із України (ймовірно, з Чернігово-Сіверщини). Висловлено припущення, що на нього міг мати також вплив український філолог і перекладач, колишній викладач Києво-Могилянської академії ієромонах Яків (Блонницький), який у цей само час (з 1751
 по 1761 рр.) подвизався на Афоні в Зографському монастирі. Встановлено точне місцерозташування келії старця Даниїла із Димитрівського Ватопедського скиту, який на Афоні був духівником Паїсія і також мав вплив на нього. Відзначено, що започаткування літературної, перекладацької та
 просвітницької діяльності школи Паїсія на Афоні припадає на період його перебування в Іллінському скиту. У справі переписування й перекладу книг він взаємодіє з колишніми каппадокійськими ченцями. Діяльність Паїсіївського братства сприяла перетворенню Іллінського скиту на один із важливих духовно-культурних і просвітницьких осередків на Афоні та за його межами. Наголошено,
 що вивчення початкового періоду перебування Паїсія Величковського на Афоні дозволяє зрозуміти
 причини й мотиви, з яких він почав займатись звіркою, переписуванням і перекладами святоотцівських книг, а також заснував власну духовну школу. The purpose of the study. To study the initial period of the Ukrainian church-cultural figure and saint
 Paisius Velichkovskyʼs (1722–1794) stay on Mount Athos from 1746 to 1758, to analyse reasons and motives
 for which he began to verify, rewrite and translate patristic books and founded his own theological
 school. The methodological foundations of the study are based on the principles of historicism, scientific
 objectivity, systematicity, and a dialectical approach to historical phenomena. In accordance with the goal
 and objectives, a combination of general scientific, interdisciplinary, and special research methods were
 used. Scientific novelty. Letters of Paisius Velichkovsky, other sources and evidence of his initial activities
 on Athos are analysed. It is established that the main place of concentration of Ukrainian monks on Mount
 Athos in the 1740s was on the lands belonging to the Pantocratorian Monastery. Thanks to the analysis
 and the expedition to Athos, the exact locations of the monastic centres established by Paisius on Athos –
 the kaliva “Kipari” (1746–1754) and the Cell of St. Constantine (1754–1758) – were established, and the
 origin of the name “Kipari”, which was commonly called “Kyparis” in the Slavic manner, was established.
 It is emphasised that these places are an important component of the history, spiritual culture,
 tradition and he-ritage of Ukrainian monasticism on Mount Athos. The education he received at the Kyiv-
 Mohyla academy prompted Paisius to become interested in collecting ancient liturgical and patristic
 manuscripts and books in ancient Greek from Athos monasteries in order to correct their Slavic
 translations. An analysis of Paisi-usʼ letters shows that during his stay in the Constantine cell, he first drew
 attention to the disparities be-tween the Slavic translations of the patristic books and their Greek originals.
 It is established that the first person who inspired Paisius to start such activities was his former mentor,
 St Basil of Polyanomerulia (near 1692–1767), who also came from Ukraine (probably from Chernihiv-
 Siversk). The author suggests that he was also influenced by the Ukrainian philologist and translator,
 former teacher of the Kyiv-Mohyla academy, hieromonk Yakiv (Blonnytskyi), who at the same time (1751–
 1761) was a monk on Mount Athos in the Zohrafskyi monastery. The exact location of the cell of elder
 Daniel from the Dimitrovsky Vatopedi skete, who was Paisiusʼ confessor on Mount Athos and also had an
 influence on him, is established. It is noted that the peak of the active literary, translation and educational
 activities of Paisiusʼ school falls on the period of his stay at the Ilyinsky skete. He closely cooperated with
 former Cappadocian monks in rewri-ting and translating books. The active work of the Paisius
 Brotherhood contributed to the transformation of the Ilyinsky skete into one of the most important spiritual,
 cultural, and educational centres on Mount Athos and beyond. It is emphasized that the study of the initial
 period of Paisius Velichkovskyʼs stay on Athos allows us to understand reasons and motives for which he
 began to verify, rewrite and translate the patristic books, and also founded his own theological school. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Церковна старовина Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності The initial period of St. Paisios Velichkovsky stay on mount Athos and the beginning of his translation activity Article published earlier |
| spellingShingle | Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності Шумило, С. Церковна старовина |
| title | Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності |
| title_alt | The initial period of St. Paisios Velichkovsky stay on mount Athos and the beginning of his translation activity |
| title_full | Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності |
| title_fullStr | Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності |
| title_full_unstemmed | Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності |
| title_short | Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та започаткування перекладацької діяльності |
| title_sort | початковий період перебування прп. паїсія величковського на афоні та започаткування перекладацької діяльності |
| topic | Церковна старовина |
| topic_facet | Церковна старовина |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199774 |
| work_keys_str_mv | AT šumilos počatkoviiperíodperebuvannâprppaísíâveličkovsʹkogonaafonítazapočatkuvannâperekladacʹkoídíâlʹností AT šumilos theinitialperiodofstpaisiosvelichkovskystayonmountathosandthebeginningofhistranslationactivity |