"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова

18 липня 2023 р. загинув на фронті наш колега, кандидат історичних наук, історик і журналіст Дмитро Олександрович Рибаков.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сiверянський літопис
Date:2023
Main Authors: Шумило, В., Шумило, С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199789
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова / В. Шумило, С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 148-149. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199789
record_format dspace
spelling Шумило, В.
Шумило, С.
2024-10-31T11:26:07Z
2024-10-31T11:26:07Z
2023
"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова / В. Шумило, С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 148-149. — укр.
2518-7430
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199789
18 липня 2023 р. загинув на фронті наш колега, кандидат історичних наук, історик і журналіст Дмитро Олександрович Рибаков.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Некрологи
"Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова
“The war takes the best from us so they can hold the sky for us”: in memory of Dmytro Rybakov
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова
spellingShingle "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова
Шумило, В.
Шумило, С.
Некрологи
title_short "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова
title_full "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова
title_fullStr "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова
title_full_unstemmed "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова
title_sort "війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті дмитра рибакова
author Шумило, В.
Шумило, С.
author_facet Шумило, В.
Шумило, С.
topic Некрологи
topic_facet Некрологи
publishDate 2023
language Ukrainian
container_title Сiверянський літопис
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
format Article
title_alt “The war takes the best from us so they can hold the sky for us”: in memory of Dmytro Rybakov
description 18 липня 2023 р. загинув на фронті наш колега, кандидат історичних наук, історик і журналіст Дмитро Олександрович Рибаков.
issn 2518-7430
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199789
citation_txt "Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо": пам'яті Дмитра Рибакова / В. Шумило, С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 148-149. — укр.
work_keys_str_mv AT šumilov víinazabiraêvnaskraŝihabivonitrimalinamnebopamâtídmitraribakova
AT šumilos víinazabiraêvnaskraŝihabivonitrimalinamnebopamâtídmitraribakova
AT šumilov thewartakesthebestfromussotheycanholdtheskyforusinmemoryofdmytrorybakov
AT šumilos thewartakesthebestfromussotheycanholdtheskyforusinmemoryofdmytrorybakov
first_indexed 2025-11-26T14:51:59Z
last_indexed 2025-11-26T14:51:59Z
_version_ 1850625032048345088
fulltext Сіверянський літопис. 2023. № 6 148 «ВІЙНА ЗАБИРАЄ В НАС КРАЩИХ, АБИ ВОНИ ТРИМАЛИ НАМ НЕБО»: пам’яті Дмитра Рибакова • «Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо», – написав 12 липня 2023 р. з приводу загибелі на фронті свого друга, Андрія Гусака, Дмитро Рибаков. Немає дня, щоб ми не думали про це – ГИНУТЬ НАЙКРАЩІ! Ця думка вже стає загальною й нагальною для укра- їнського суспільства, адже про це все частіше говорять уголос. Наш колега, історик Євген Луняк, який зараз пе- ребуває в лавах ЗСУ, 23 червня зробив у ФБ скорботний допис про загибель свого друга Данила Конончука, і там такі роздуми: «У теперішній війні з Росією маємо вели- чезну диспропорцію втрат. І йдеться не так про кіль- кість, як про якість тих людей, які захищають Україну від загарбників. Росіяни втрачають ту наволоч, котра погодилася на роль окупантів, грабіжників, ґвалтівни- ків, у тій країні, яку вони донедавна звично називали братньою. З нашого боку гинуть найпорядніші, найчес- ніші, найпатріотичніші, найвідданіші, найдостойніші». І далі: «Без сумніву, Україна переможе в цій війні. Бо вона є справедливою для нас… Але й ціна цієї Перемоги буде величезною. Ми втрачаємо ту частину найактивнішого і най- патріотичнішого суспільства, яка могла б стати найдостойнішою елітою нашої держави». Так, війна забирає найкращих. 18 липня 2023 р. загинув на фронті наш колега, канди- дат історичних наук, історик і журналіст Дмитро Олександрович Рибаков. Ми з ним були знайомі ще з 1990-х. Інколи сперечалися, не погоджувались один із од- ним, але зберігали дружнє спілкування... Дмитро загинув смертю героя під час наступу на Запорізькому напрямку. Із початком Широкої війни пішов добровольцем на фронт, за проявлений героїзм і відвагу у вересні 2022-го був призначений командиром піхотного відділення 47-ї механізованої бригади ЗСУ. «Війна продовжується та забирає кращих серед нас. Діма “Репортер” дивував усіх: спочатку своїм кругозором, знанням, а потім – відвагою та мужністю. Ти ніколи не знаєш, як поведе себе людина в бою: хтось скисне, а хтось буде битися, як лев. Він бився, як лев, та загинув, як герой. Друже, спочивай з миром! Далі доведеться працювати без тебе…» – написав з приводу загибелі Дмитра Олег Сенцов. За повідомленням Юрія Бутусова, «його [Дмитра] бригада зазнала значних втрат, оскільки … їм довелося йти в перший бій одразу на прорив найпотужнішого російського вузла оборони на півдні, куди росіяни кинули всі свої резерви та сили. Бої йдуть жорстокі, кожен наш крок – це героїзм українських воїнів. І воїни 47-ї, такі, як Дмитро, зробили можливим наше просування та подолання спротиву ворога... Дмитро Рибаков загинув в атаці під час штурму російських позицій. Його тіло побра- тими не могли винести три доби, оскільки обстріл тієї частки української землі, яку відби- ли воїни 47-ї, був таким щільним, що ні підійти, ні вийти було неможливо». Дмитро Олександрович Рибаков народився 19 квітня 1975 р. в Баку (Азербайджан). Невдовзі його батьки переїхали в Україну, в Одесу, де він закінчив середню школу та Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, в якому навчався на факультеті іс- торії та філософії. Після закінчення університету вступив до аспірантури Інституту укра- їнської археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України в Києві, його науковим керівником був відомий український історик, фахівець зі східноєвропейського пізнього середньовіччя Василь Ульяновський. Дмитро став його наступником у дослід- женні Смути (періоду політичної нестабільності в Московії у XVI–XVII ст.), 2009 року за- хистив кандидатську дисертацію про одну із найзагадковіших пам’яток цієї епохи – «Вре- менник Івана Тимофієва»1. 1 Рибаков Дмитро Олександрович. «Временник Івана Тимофієва» – пам’ятка російської історіографії ХVII сто- ліття: атрибуція, текст та історичний контекст : к.і.н. : спец.. 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство та спе- Siverian chronicle. 2023. № 6 149 Вивчав соціальні науки в Ягеллонському університеті в Кракові (Польща), закінчив Київську школу економіки. Викладав історію Церкви в Одеській духовній семінарії свв. Рівноапостольних Кирила і Мефодія юрисдикції Російської Православної Церкви За- кордоном. Здобуті знання фахово використовував у журналістиці: працював на телеканалі «Тоніс», був редактором і медіаконсультантом у виданнях «Chas.News», «Forbes Украї- на», «LB», «Українська правда», створював аналітичні матеріали для «Mind.UA». Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Пам’ятаємо, як у 1990-ті ще юний тоді Дмитро був парафіянином РІПЦ / РПЦЗ в Оде- сі, де в храмі св. Іоанна Кронштадтського прислуговував при архієпископові Лазареві (Журбенко; 1931–2005), який у 1951-му був засуджений на 10 років концтаборів за неви- знання Московської патріархії та належність до Катакомбної Церкви. А як красиво Дмитро співав старовинні, не відомі широкому загалу українські та дон- ські козацькі пісні. Герої не вмирають! Це гасло з 2014-го ми чуємо дуже часто… Як сказав у березні минулого року наш друг Олег Бутусін, уссурійський козак, чиї си- ни Роман і Леонід загинули, захищаючи Чернігів і Україну від рашистів, «Не надо кри- чать постоянно, что герої не вмирають. Герои умирают прежде всего и очень даже просто. А негерои остаются». Це так, це треба пам’ятати. Вдячність героям, які загинули й щодня гинуть, захищаючи Україну і майбутнє нашого народу, має бути не в красивих патріотич- них гаслах. Попереду величезна й важка праця, бо гинуть найкращі, гинуть саме ті, хто мав би розбудовувати достойну і чесну Україну, але їх не буде... У Дмитра залишилася дружина Тетяна і двойко доньок, яких він дуже любив. Важко підібрати слова співчуття його рідним і близьким... Вічна йому пам’ять і слава! І Царство Небесне разом з усіма в нашій скорботній істо- рії, хто загинув за свободу України та її народу!!! Війна забирає в нас кращих, аби вони тримали нам небо. Віталій Шумило, Сергій Шумило ціальні історичні дисципліни : захищена 2009-06-10; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.