Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1998 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України / В.М. Геєць // Вісн. НАН України. — 2006. — N 2. — С. 7-11. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859643042622865408 |
|---|---|
| author | Геєць, В.М. |
| author_facet | Геєць, В.М. |
| citation_txt | Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України / В.М. Геєць // Вісн. НАН України. — 2006. — N 2. — С. 7-11. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T13:24:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 2 7
ПИТАННЯ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНОГО РОЗВИТКУ
ЕКОНОМІКИ ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
В.М. ГЕЄЦЬ,
академік НАН України
Стан економіки та перспективи її роз�
витку досить давно не обговорювалися
на академічному зібранні такого рівня. Я
хотів би дати кілька узагальнених пояснень
для сприйняття тих висновків, які будуть
зроблені в другій частині мого виступу.
Передовсім слід зауважити, що опрацьо�
вуючи такі масштабні проблеми, як розвиток
вітчизняної енергетики, ми маємо виходити
з того, що економіка України — це економіка,
якій притаманні дві винятково важливі озна�
ки: вона водночас і мала, і відкрита. Ці дві
характеристики стану економіки багато в чо�
му змінюють стратегію вирішення більшості
завдань, які стоять перед країною.
Мала економіка окремої країни означає,
що вона не може своїм розвитком істотно
вплинути на економіку навколишніх країн і
глобального світу загалом. Така характерна
ознака є надзвичайно важливою для розумін�
ня стану справ в економіці і причин, котрі йо�
го зумовили, що необхідно для досягнення ді�
євості економічної політики.
Відкрита економіка — це така, де значна
частина економічних процесів зазнає впли�
ву тих трансформацій, які відбуваються в
навколишньому економічному середовищі.
Особливо це властиво Україні, оскільки її
зовнішньоторговельний оборот перевищує
величину річного обсягу ВВП. За цим показ�
ником вона входить до кола найбільш від�
критих країн світу. Це означає, що ті проце�
си, які відбуваються в навколишньому світі,
передусім через зовнішньоторговельні відно�
сини, неодмінно імпортуються в Україну,
особливо в тій частині, де є відповідна взає�
мопов’язаність соціально�економічних і нау�
ково�технічних проблем.
Наступним дуже важливим фактором для
означення майбутнього взаємопов’язаного
розвитку економіки й енергетики є оцінка су�
часної економічної ситуації. Відомо, що п’ять
років поспіль (2000—2004) спостерігалося ди�
намічне економічне зростання і складалося
враження, що це триватиме досить довго.
Можна засвідчити, що справді таке зростан�
ня могло б тривати і в 2006 році, але від 2004�
го, особливо з його другої половини, україн�
ський політикум змінив економічну модель
розвитку. Що мається на увазі?
Економічне зростання 2000 року почало�
ся з так званого відновлювального, що завж�
ди буває після серйозних криз. Таке зростан�
ня забезпечується насамперед потужностя�
ми, матеріальними і трудовими ресурсами,
які вивільняються під час кризи. В цей пері�
од використовують саме зазначені ресурси,
без істотних капіталовкладень. На тлі поперед�
ніх кризових років таке зростання відбувало�
ся без особливого напруження, а результат
досягався за рахунок економічного ефекту
від залучення вільних ресурсів. У підсумку,
протягом двох–трьох років, спостерігалося
економічне піднесення. В Україні воно було
підсилене зовнішнім кон’юнктурним ефек�
том, а тому перейшло в інвестиційно залеж�
не. Таким чином, протягом останніх п’яти
років ми мали досить значні показники і в
співвідношенні зростання економіки, і в
збільшенні інвестицій. Саме інвестиції у се�
редньому в 2—2,5 раза перевищували дина�
міку зростання ВВП.
НАУКОВІ ДОПОВІДІ
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 28
На цьому тлі, під впливом політичних мо�
тивів (президентські вибори), у другій поло�
вині 2004 року почався прискорений перехід
до «споживчої» моделі розвитку економіки,
що, фактично, визначила офіційну переорі�
єнтацію макроекономічних процесів: нео�
бґрунтоване підвищення показників рівня
життя населення завдяки перерозподілу
відповідних ресурсів, які були на той час.
Це сприяло динамічному зростанню пла�
тоспроможного попиту населення. Загалом
темпи збільшення доходів українців, особли�
во в 2005 р., перевищували темпи економічно�
го зростання більш як у 10 разів. Це абсолют�
но несумірний результат з огляду на можливо�
сті і ресурси, що формувалися в економіці.
Таку модель ми мали не тільки в 2005 р.,
вона закладена і на 2006�й, оскільки прийня�
тий бюджет зорієнтований саме на підтрим�
ку відповідних тенденцій 2005 р.
У чому полягає проблемність ситуації?
У тому, що вказані процеси пов’язані од�
ночасно з необхідною подальшою лібераліза�
цією і змінами в економіці, особливо в секторі
енергетики.
Тільки один красномовний факт. На нашо�
му зібранні вже прозвучала теза про те, що
навіть у Росії ціни на закупівлю енергоносіїв,
зокрема газу, вищі, ніж у нас. Це характерно і
для Білорусі, де нині газ коштує понад 80 до�
ларів за 1000 кубічних метрів.
Ми стоїмо на порозі подальшої лібералі�
зації внутрішніх цін. Питання тільки в тому,
яким чином відбуватиметься цей процес: ево�
люційно, протягом певного періоду, чи шо�
ково, як це сьогодні проглядається, тобто рап�
тово змінюватимуться ціни на газ.
Отже, процес подальшої лібералізації еко�
номіки за рахунок змін у ціновій політиці
щодо ринків енергоресурсів та електроенер�
гії, які водночас взаємопов’язані з нашими
міжнародними відносинами і необхідністю
змін усередині країни, є логічним. Але це
матиме досить серйозні наслідки — як по�
зитивні, так і, можливо, негативні. Чому? Бо
досвід останніх 10—15 років показав, що по�
при зміни економічних засад, структурні
трансформації, задля чого, власне, і розгор�
талися всі реформи на початку 90�х років, в
Україні відбуваються надзвичайно повільно.
Сьогодні розглядаються перспективи роз�
витку енергетики до 2030 року, і це хороший
документ. Але є величезний сумнів щодо йо�
го виконання. Тільки один приклад. Щоб ре�
алізувати цю стратегію, необхідно щорічно
вкладати в енергетику до 6 млрд доларів
США. Гадаю, аудиторія настільки професій�
на, що розуміє: реально виділити такі кошти,
принаймні сьогодні, неможливо.
На парламентських слуханнях й інших
обговореннях ми неодноразово наголошува�
ли, що таку стратегію неможливо зреалізува�
ти, якщо в економіці не відбуватимуться
структурні трансформації. Вони абсолютно
необхідні, без них для України не прогляда�
ються чіткі та серйозні перспективи еконо�
мічного розвитку. Чому? Тому що економіч�
ного зростання впродовж попередніх п’яти
років було досягнуто здебільшого за рахунок
тих видів діяльності, де спостерігався швид�
кий обіг капіталу і де значну роль відігравав
капітал, зокрема іноземних інвесторів, які
технологічно переозброювали ці види вироб�
ництва. Разом з тим асортимент споживчого
призначення, особливо високотехнологічних
товарів, доповнювався з країн Заходу. В ре�
зультаті утворився баланс економічних інте�
ресів. Але на цьому шляху економіка не може
тривалий період зростати. Враховуючи наші
структурні диспропорції та ступінь індустрі�
алізації, вона має йти далі. Нарощувати пе�
редусім технологічний рівень, а не розвива�
ти всі капіталомісткі галузі, де ступінь зно�
шеності основних виробничих фондів,
приміром, в енергетиці, металургії, аграрно�
му секторі, транспорті тощо, є надзвичайно
високим.
Провести повномасштабну реструктуриза�
цію економіки України так, щоб вона зберег�
ла свою спеціалізацію і перейшла на новий
щабель технологічного розвитку, неможливо.
Це ми маємо запам’ятати раз і назавжди. А від
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 2 9
цього залежать і напрямок, і рівень розвитку
наших науково�технічних і фундаментальних
знань, які можуть бути пов’язані, щонайпер�
ше, з процесом структурних трансформацій.
Такі зміни відбуватимуться у тих галузях еко�
номіки і сферах наукової діяльності, де є фі�
нансове забезпечення і де адекватно реагува�
тимуть на ці трансформації. Останнє принци�
пово важливе для нашого майбутнього.
Якщо після лібералізації цін, скажімо, на
газ, відбудеться масова реструктуризація ви�
робництв, то і бізнес, і держава вкладуть кош�
ти туди, де є нові технологічні рішення. Для
них неважливо, які з них будуть ефективні�
ші — вітчизняні чи зарубіжні, бо бізнес, коли
йдеться про «життя чи смерть», не чекатиме,
йому треба буде виживати, отже, технологіч�
но оновлюватися.
Ще один аспект, на якому я хотів би акцен�
тувати. Він пов’язаний з нашою енергозалеж�
ністю і технологічною реструктуризацією
економіки, що є нагальним завданням. Зміни
у розвитку енергетики як окремої галузі не
зреалізуються самі по собі, якщо не відбу�
деться паралельних трансформацій в інших,
найбільш енергоємних галузях, особливо
тих, які забезпечують надходження доходів
від зовнішньоекономічної діяльності. Відомо,
що це насамперед хімія та металургія.
Розрахунки, зроблені в Міністерстві еко�
номіки України і науковцями нашого інсти�
туту, так чи інакше підтверджують: у разі ціни
на газ понад 100 доларів США за 1000 кубіч�
них метрів хімічна галузь стає збитковою. Це
стосується і металургії, хоча запас міцності
тут дещо вищий, але не принципово інший.
Залишаються три варіанти: або підтрима�
ти ці підприємства фінансово з коштів бюд�
жету; або їх закрити; або швидкими темпами
реструктуризувати.
І навіть попри те, що підвищення цін може
відбуватися поступово, протягом двох—
трьох років, ми маємо розуміти: реструкту�
ризувати ці галузі і види діяльності за раху�
нок власних коштів і ресурсів за цей час не�
можливо. До яких висновків це спонукає?
Якщо не станеться масового занепаду, а таке
теж можливо, то почнеться масова боротьба
за нові технології на тих виробництвах, які
усвідомлюють свої перспективи і ступінь ре�
альних загроз. У результаті ми відчуємо вод�
ночас тиск з боку зовнішніх інвесторів та їх
новітніх технологій, що вже сьогодні можуть
прийти в Україну. І зовсім не обов’язково,
підкреслюю, використовуватимуться ті тех�
нологічні надбання, які є у нас.
Якщо ми виявимося нездатними адекват�
но відповідати своїми технологіями викли�
кам цін, економічним ефектам, які можна
отримати від упровадження вітчизняних ін�
новацій, то нові технологічні рішення будуть
завезені й неодмінно використані. Але в ре�
зультаті контроль над цим бізнесом буде вже
не українським, а наша технологічна за�
лежність стане масовою.
Для порівняльної оцінки наслідків такої
залежності наведу негативний приклад з до�
свіду Канади, яка спробувала реструктури�
зувати свою економіку шляхом входження до
Північноамериканської зони вільної торгівлі,
сподіваючись, що таку функцію виконають
транснаціональні корпорації (ТНК). Під час
створення цієї зони передбачалося, що ТНК,
які володіють новітніми технологіями, змо�
жуть упровадити їх в економіку Канади.
У певній частині це почало здійснюватися.
Але внаслідок реструктуризації на підпри�
ємствах Канади постало питання про згортан�
ня науково�дослідних та дослідно�конструк�
торських розробок, оскільки вони, фактично,
були вже виконані іноземними дослідни�
ками. Власне, технології передавалися «під
ключ». З часом така тенденція могла призве�
сти до згортання не тільки конструкторських
робіт, а й діяльності багатьох інженерних
служб, які мають забезпечувати їхній розви�
ток. У цьому випадку підприємства країни
опинялися у повній залежності від імпорту
технологій, що давало змогу ТНК отримува�
ти технологічну ренту. В ході таких перетво�
рень Канада змушена була терміново відбу�
довувати власну інноваційну систему, щоб
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 210
стати рівноправним учасником світового тех�
нологічного розподілу праці.
Сьогодні вже є приклади такого проник�
нення зарубіжних технологій у нашу країну.
Подальша приватизація з участю іноземного
великого капіталу досить швидко і масово
приведе в Україну ТНК, які багато в чому бу�
дуть потужніші навіть за національний уряд.
Таких прикладів у світі вдосталь, хоча вони
не афішуються. Імпортуються технології,
нове виробництво, але вони зупиняють влас�
ну науково�дослідну, конструкторську, на�
віть, певною мірою, інженерну діяльність.
Саме тому на перспективних підприємствах,
особливо враховуючи, що в Україні почав
інтенсивно формуватися власний великий
бізнес, важливо оновлювати виробництво на
основі національних технологічних надбань,
але для цього мають бути певні складники.
Передусім — це умови, які спонукають бізнес
до такого оновлення. Створити їх — завдан�
ня нашого уряду. По�друге, стимулювати на�
ціональні кадри і впроваджувати технології,
які здатні зреалізувати ці трансформації.
Адже у протилежному випадку запрацює іде�
ологія: не слід розвивати на території певної
країни те, що можна привезти з іншої. В ре�
зультаті протягом 3—5 років, тобто досить
швидко, країна стає технологічно залежною,
з усіма загрозами, що проявилися у Канаді,
яка терміново, за участю уряду, змінювала си�
туацію. Але це ж високорозвинена країна, і
вона змушена була приймати кардинальні рі�
шення. Для України це набагато важливіше і
складніше. Попереду у нас — активна бороть�
ба за формування власної інноваційної сис�
теми, котра б забезпечила національний тех�
нологічний розвиток і його відновлення там,
де сформувалася технологічна залежність.
Лише за цієї умови Україна стане рівноправ�
ним учасником міжнародних об’єднань.
Аналізуючи процеси, що відбуваються у
нашій економіці, а також враховуючи не�
обхідність її лібералізації, обмежені можли�
вості підтримки економічної діяльності з
боку держави, бачимо, що знову закладаєть�
ся споживча модель. Отже, можна стверджу�
вати: боротьба з нашими зарубіжними кон�
курентами загостриться досить швидко на
тих виробництвах, які боротимуться за само�
збереження та подальший розвиток. Важли�
вий висновок у цій частині такий. Там, де ми
не зможемо адекватно реструктуризувати
виробництво, втратимо чимало підприємств,
вони просто збанкрутують, а там, де вироб�
ництва будуть збережені і розвиватимуться,
виникне надзвичайно жорстка конкуренція:
від фундаментальної науки до технологічних
розробок, які можуть виконуватися інозем�
ними компаніями. Є, щоправда, такий ефект,
як партнерство, але тиск зовнішньої конку�
ренції обов’язково буде, і це досить серйозно
загрожує не тільки науці, що супроводжує
енергетичний комплекс, а й окремим видам
наукової діяльності, які пов’язані з пріори�
тетними галузями нашої економіки.
Сьогодні не раз звучала теза, що слід збіль�
шувати власний видобуток енергетичних ре�
сурсів. Це правильно, але ще раз наголошую:
за тих масштабів цін, які склалися і є у на�
ших сусідів, навіть попри те, що ми можемо
підвищити рівень забезпеченості енергоре�
сурсами за рахунок тих чи інших енергетич�
них запасів, без масштабної реструктуризації
втримати тривалий час обмежені ціни на
енергоносії нам не вдасться. І приклад Росії
та Білорусі свідчить: ціни зростатимуть на�
багато швидше, ніж це спостерігалося досі.
Нині і Вірменія вже купує енергетичні ре�
сурси за набагато вищими цінами.
Чим далі ми будемо використовувати ме�
ханізм стримування цін, тим більше відста�
ватимемо технологічно. І тим більше змо�
жуть збагачуватися ті монопольні структури,
які контролюють ці види діяльності, бо вони
присвоюють утворювану там ренту.
Таким чином, ні з економічного погляду, ні
з огляду на необхідність серйозної структур�
ної перебудови економіки залишатися в існу�
ючому масштабі цін сьогодні недоцільно. Але
важливо, щоб цей процес був запущений в
еволюційній послідовності, оскільки шокові
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 2 11
дії можуть призвести до серйозних нега�
раздів, з політичною та соціальною невизна�
ченістю наслідків.
Процеси реструктуризації економіки про�
являтимуться від одного до п’яти років. За цей
період можуть і мають сформуватися інсти�
туційні, фінансові та інші механізми, що за�
безпечать внутрішню застрахованість хоча б
від певної технологічної залежності. Це дасть
можливість адекватно налагодити зовнішню
торгівлю високотехнологічними товарами,
тобто імпорт покривати відповідним експор�
том. Однак не виключено, що реструктуриза�
ція економіки відбуватиметься досить по�
вільно, як це спостерігалося у попереднє де�
сятиліття, коли зовнішній попит на товари
нашого експорту гальмував зазначені транс�
формації в економіці. Саме тому під впливом
насамперед зовнішнього чинника в окремі
роки цього десятиліття на металургію та ме�
талообробку припадало понад 50% усього про�
мислового виробництва, що за світовими ви�
мірами відповідає середині ХХ століття. Такі
процеси можуть зреалізуватися внаслідок
зовнішніх шоків і в подальшому, і тоді нам не
вдасться реструктуризувати економіку, отож,
поступово перетворимося на країну, що зале�
жить від використання тих природних ре�
сурсів, які є на її території. Це не означає, що
технологічно нові види діяльності не сформу�
ються. Але економічний механізм складаєть�
ся таким чином, що за технологічну ренту ми
будемо розраховуватися природною рентою,
тобто високорозвинені країни отримувати�
муть технологічну ренту, а нам залишиться
лише використовувати природний потенціал.
Враховуючи сказане, я ще раз наголошую: пе�
ред нами постає завдання на найближчі три —
максимум п’ять років дати адекватну від�
повідь на взаємопов’язані аспекти розвитку. І
поштовхом до цього стало зростання цін на
енергоносії.
Зауважу, що характер процесів, які можуть
реалізуватися, є набагато боліснішим, ніж
навіть те, що ми пережили 10 років тому. Чо�
му? Тому що це зміна структури, і необхідність
цього постала не тільки перед економікою, а й
перед нами всіма. За таких умов рівень без�
робіття в країні сягне 15—20%, що неодмін�
но загострить соціальні проблеми, збільшить
міграцію населення в інші країни, де відчу�
вається дефіцит робочої сили. Без прискоре�
ної модернізації для України можуть наста�
ти не кращі часи її розвитку. Хочу побажати
всім нам успіхів, щоб пережити ту серйозну
трансформацію, яка вже розпочалася, але не
шляхом копіювання, а створення нових тех�
нологій, що мобілізують і нас, науковців, і все
населення країни. За таких умов воно швид�
ко зрозуміє, що досягти успіху в житті мож�
на, лише спираючись на високу кваліфікацію,
а не на протекціонізм чи «родинні» стосунки.
За оцінками Міжнародного енергетич�
ного агентства споживання енергії у світі
впродовж останніх 30 років зростало зі швид�
кістю понад 3% на рік. Приріст народонасе�
лення (до 2% на рік) і темпи економічного
СЬОГОДЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ
І.М. НЕКЛЮДОВ,
академік:секретар Відділення ядерної фізики
та енергетики НАН України
розвитку у ХXI ст. зумовлять збільшення
обсягів світового виробництва продукції у
3—5 разів до 2050 р. і в 10—15 — до 2100 року.
А це потребуватиме нарощення енергозабез�
печення у 3—5 разів.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1998 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:24:08Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Геєць, В.М. 2008-09-04T16:44:29Z 2008-09-04T16:44:29Z 2006 Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України / В.М. Геєць // Вісн. НАН України. — 2006. — N 2. — С. 7-11. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1998 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наукові доповіді Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України Article published earlier |
| spellingShingle | Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України Геєць, В.М. Наукові доповіді |
| title | Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України |
| title_full | Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України |
| title_fullStr | Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України |
| title_full_unstemmed | Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України |
| title_short | Питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики України |
| title_sort | питання взаємопов'язаного розвитку економіки та енергетики україни |
| topic | Наукові доповіді |
| topic_facet | Наукові доповіді |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1998 |
| work_keys_str_mv | AT geêcʹvm pitannâvzaêmopovâzanogorozvitkuekonomíkitaenergetikiukraíni |