Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст.

Мета дослідження: на основі аналізу маловідомих архівних джерел та опублікованих матеріалів простежити існування зв’язків афонського Ватопедського Благовіщенського монастиря з ченцями та прочанами з українських земель у XVI–XVIII ст, виявити роль української козацької старшини у ктиторській підтримц...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сiверянський літопис
Date:2024
Main Author: Шумило, С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199887
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст. / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 30-42. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862719051170578432
author Шумило, С.
author_facet Шумило, С.
citation_txt Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст. / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 30-42. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський літопис
description Мета дослідження: на основі аналізу маловідомих архівних джерел та опублікованих матеріалів простежити існування зв’язків афонського Ватопедського Благовіщенського монастиря з ченцями та прочанами з українських земель у XVI–XVIII ст, виявити роль української козацької старшини у ктиторській підтримці Ватопедської обителі та святогірських ченців. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності,
 діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження.
 Наукова новизна. Використовуючи наявну джерельну базу, розглянуто маловідомі сторінки з історії українсько-афонських зв’язків у XVI–XVIII ст. Шляхом аналізу маловідомих джерел та опублікованих матеріалів по-новому розкрито історію українських контактів зі ставропігійним Ватопедським монастирем на Афоні в XVI–XVIII ст. Розглядаються свідчення про перебування прп. Іова
 Княгиницького у Ватопедському монастирі. Привертається увага до малознаного факту, що невістка Богдана Хмельницького Розанда в 1667 р. передавала в дар Ватопедському монастирю свої
 маєтки з селами на р. Дністер на вічний молитовний спомин про загиблого чоловіка Тимоша Хмельницького, а з дозволу гетьмана Івана Мазепи в землях Гетьманщини здійснював збір пожертв намісник Ватопедського монастиря архімандрит Парфеній. Наголошується, що особливо активно
 взаємини проявилися в XVIII ст., коли Запорозька Січ долучилась до «ктиторського патронування»
 над цим афонським монастирем. Зокрема, привертається увага до подорожі ватопедських ченців
 землями Слобожанщини й Гетьманщини протягом 1761–1764 рр., яка передувала листуванню ченців Ватопеда з кошовим отаманом Війська Запорозького П. Калнишевським і збиранню в українських землях пожертв на підтримку та розбудову святогірської богословської школи «Афоніада»,
 що діяла при цій обителі. Наголошено, що аналіз пом’янників афонських монастирів XVII–XVIII ст.
 та інших джерел засвідчує, що ктиторами, донаторами та жертводавцями афонських обителей у
 цей час нерідко виступали українські гетьмани та представники козацької старшини, яка розглядала участь у підтримці афонських монастирів як неодмінний атрибут свого елітарного статусу
 в українському суспільстві XVIII ст. The purpose of the study: Based on the analysis of little-known archival sources and published materials,
 to trace the existence of ties between the Vatopedi Monastery of the Annunciation on Mount Athos and
 monks and pilgrims from Ukrainian lands in the 16th–18th c., to identify the role of the Ukrainian Cossack
 elite in supporting the Vatopedi Monastery and Athos monks. The methodological foundations of the study
 are based on the principles of historicism, scientific objectivity, systematicity, and a dialectical approach
 to historical phenomena. In accordance with the aim and objectives, a combination of general scientific,
 interdisciplinary, and special research methods was used. Scientific novelty. Using the available source
 base, the article examines little-known pages in the history of Ukrainian-Athonite relations in the 16th–
 18th c. By analysing little-known sources and published materials, the history of Ukrainian contacts with
 the Stavropegial Vatopedi Monastery on Mount Athos in the 16th–18th c. is revealed in a new way. The article
 examines the evidence of the stay of St Job of Kniahynytsky in the Vatopedi Monastery. Attention is
 drawn to the little-known fact that in 1667 Bohdan Khmelnytskyʼs daughter-in-law Rosanda donated her
 estates with villages on the Dniester river to Vatopedi Monastery in eternal prayerful remembrance of her
 husband, Tymish Khmelnytsky, and with the permission of Hetman Ivan Mazepa, the abbot of Vatopedi
 Monastery, Archimandrite Parthenius, collected donations in the Ukrainian lands of the Hetmanate. It is
 emphasised that the relationship was particularly active in the 18th c., when the Zaporozhian Sich joined
 the «ctitors patronage» of this Athos monastery. In particular, attention is drawn to the trips of Vatopedi
 monks to the lands of Slobozhanshchyna and Hetmanate in 1761–1764, which preceded the correspondence
 of Vatopedi monks with the Cossack Ataman of the Zaporozhian Army Petro Kalnyshevskyi and the collection
 of donations in the Ukrainian lands to support and develop the Athonite theological school «Athoniada
 », which operated at this monastery. It is emphasised that the analysis of the sources of Athos monasteries
 of the 16th–18th c. shows that the ctitors, donators and donors of Athos monasteries at that time were
 often Ukrainian hetmans and representatives of the noble Cossack elite, who considered their participation
 in supporting Athos monasteries as an indispensable attribute of their elite status in the Ukrainian society
 of the 18th c.
first_indexed 2025-12-07T18:18:02Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199887
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2518-7430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:18:02Z
publishDate 2024
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Шумило, С.
2024-11-05T15:14:46Z
2024-11-05T15:14:46Z
2024
Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст. / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 30-42. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.
2518-7430
DOI: 10.58407/litopis.240304
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199887
94(495+477).(271.2+355)«XVI–XVIII»
Мета дослідження: на основі аналізу маловідомих архівних джерел та опублікованих матеріалів простежити існування зв’язків афонського Ватопедського Благовіщенського монастиря з ченцями та прочанами з українських земель у XVI–XVIII ст, виявити роль української козацької старшини у ктиторській підтримці Ватопедської обителі та святогірських ченців. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності,
 діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження.
 Наукова новизна. Використовуючи наявну джерельну базу, розглянуто маловідомі сторінки з історії українсько-афонських зв’язків у XVI–XVIII ст. Шляхом аналізу маловідомих джерел та опублікованих матеріалів по-новому розкрито історію українських контактів зі ставропігійним Ватопедським монастирем на Афоні в XVI–XVIII ст. Розглядаються свідчення про перебування прп. Іова
 Княгиницького у Ватопедському монастирі. Привертається увага до малознаного факту, що невістка Богдана Хмельницького Розанда в 1667 р. передавала в дар Ватопедському монастирю свої
 маєтки з селами на р. Дністер на вічний молитовний спомин про загиблого чоловіка Тимоша Хмельницького, а з дозволу гетьмана Івана Мазепи в землях Гетьманщини здійснював збір пожертв намісник Ватопедського монастиря архімандрит Парфеній. Наголошується, що особливо активно
 взаємини проявилися в XVIII ст., коли Запорозька Січ долучилась до «ктиторського патронування»
 над цим афонським монастирем. Зокрема, привертається увага до подорожі ватопедських ченців
 землями Слобожанщини й Гетьманщини протягом 1761–1764 рр., яка передувала листуванню ченців Ватопеда з кошовим отаманом Війська Запорозького П. Калнишевським і збиранню в українських землях пожертв на підтримку та розбудову святогірської богословської школи «Афоніада»,
 що діяла при цій обителі. Наголошено, що аналіз пом’янників афонських монастирів XVII–XVIII ст.
 та інших джерел засвідчує, що ктиторами, донаторами та жертводавцями афонських обителей у
 цей час нерідко виступали українські гетьмани та представники козацької старшини, яка розглядала участь у підтримці афонських монастирів як неодмінний атрибут свого елітарного статусу
 в українському суспільстві XVIII ст.
The purpose of the study: Based on the analysis of little-known archival sources and published materials,
 to trace the existence of ties between the Vatopedi Monastery of the Annunciation on Mount Athos and
 monks and pilgrims from Ukrainian lands in the 16th–18th c., to identify the role of the Ukrainian Cossack
 elite in supporting the Vatopedi Monastery and Athos monks. The methodological foundations of the study
 are based on the principles of historicism, scientific objectivity, systematicity, and a dialectical approach
 to historical phenomena. In accordance with the aim and objectives, a combination of general scientific,
 interdisciplinary, and special research methods was used. Scientific novelty. Using the available source
 base, the article examines little-known pages in the history of Ukrainian-Athonite relations in the 16th–
 18th c. By analysing little-known sources and published materials, the history of Ukrainian contacts with
 the Stavropegial Vatopedi Monastery on Mount Athos in the 16th–18th c. is revealed in a new way. The article
 examines the evidence of the stay of St Job of Kniahynytsky in the Vatopedi Monastery. Attention is
 drawn to the little-known fact that in 1667 Bohdan Khmelnytskyʼs daughter-in-law Rosanda donated her
 estates with villages on the Dniester river to Vatopedi Monastery in eternal prayerful remembrance of her
 husband, Tymish Khmelnytsky, and with the permission of Hetman Ivan Mazepa, the abbot of Vatopedi
 Monastery, Archimandrite Parthenius, collected donations in the Ukrainian lands of the Hetmanate. It is
 emphasised that the relationship was particularly active in the 18th c., when the Zaporozhian Sich joined
 the «ctitors patronage» of this Athos monastery. In particular, attention is drawn to the trips of Vatopedi
 monks to the lands of Slobozhanshchyna and Hetmanate in 1761–1764, which preceded the correspondence
 of Vatopedi monks with the Cossack Ataman of the Zaporozhian Army Petro Kalnyshevskyi and the collection
 of donations in the Ukrainian lands to support and develop the Athonite theological school «Athoniada
 », which operated at this monastery. It is emphasised that the analysis of the sources of Athos monasteries
 of the 16th–18th c. shows that the ctitors, donators and donors of Athos monasteries at that time were
 often Ukrainian hetmans and representatives of the noble Cossack elite, who considered their participation
 in supporting Athos monasteries as an indispensable attribute of their elite status in the Ukrainian society
 of the 18th c.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Церковна старовина
Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст.
The Vatopedi Monastery on Mount Athos and its ties with Ukrainian monasticism and the Cossacks in the 16th–18th c.
Article
published earlier
spellingShingle Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст.
Шумило, С.
Церковна старовина
title Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст.
title_alt The Vatopedi Monastery on Mount Athos and its ties with Ukrainian monasticism and the Cossacks in the 16th–18th c.
title_full Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст.
title_fullStr Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст.
title_full_unstemmed Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст.
title_short Ватопедський монастир на Афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у XVI–XVIII ст.
title_sort ватопедський монастир на афоні та його зв'язки з українським чернецтвом і козацтвом у xvi–xviii ст.
topic Церковна старовина
topic_facet Церковна старовина
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199887
work_keys_str_mv AT šumilos vatopedsʹkiimonastirnaafonítaiogozvâzkizukraínsʹkimčernectvomíkozactvomuxvixviiist
AT šumilos thevatopedimonasteryonmountathosanditstieswithukrainianmonasticismandthecossacksinthe16th18thc