І.І. Шараневич та його внесок у розвиток археологічної науки
Ісидор Іванович Шараневич (1829—1901) — український історик та археолог, професор Львівського університету, почесний доктор Університету св. Володимира у Києві, від 1873 р. — дійсний член Краківської академії наук. Був членом ради м. Львова, займав посаду цісарсько-королівського охоронця (консервато...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2002 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2002
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199923 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | І.І. Шараневич та його внесок у розвиток археологічної науки / Н.М. Білас // Археологія. — 2002. — № 3. — С. 152-156. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Ісидор Іванович Шараневич (1829—1901) — український історик та археолог, професор Львівського університету, почесний доктор Університету св. Володимира у Києві, від 1873 р. — дійсний член Краківської академії наук. Був членом ради м. Львова, займав посаду цісарсько-королівського охоронця (консерватора) історичних пам’яток Галичини, з 1882 р. щорічно обирався сеньйором Ставропігійського інституту у м. Львові, був засновником Ставропігійського музею (1889).
І. Шараневич був серед перших активних дослідників історії та матеріальної культури Галицько-Волинського князівства. Усі предмети, знайдені в околицях Галича,— кам’яні ножі, долотця, топірці, бронзові булавки, хрестики, ключі, дзвіночки, намисто, монети та ін. — були докладно описані І. Шараневичем у різних виданнях, а згодом лягли в основу колекцій музею Ставропігійського інституту.
Діяльність І. Шараневича як археолога була активною і результативною. Зібрати якнайбільше археологічних джерел і на їх основі відтворити історичне минуле — таке завдання ставив він перед собою. Дослідник ставився до археологічних пам’яток як до залишків славного минулого, тому налагоджував відносини з багатьма науковими товариствами Австрії, щоб за їх посередництвом розповісти світові про давню історію Галичини. Серед галицьких істориків другої половини XIX ст. саме він був найближче до загальновизнаної історико-географічної локалізації давнього Галича і навіть конкретно називав як давнє поселення с. Крилос.
|
|---|---|
| ISSN: | 0235-3490 |