Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія
У статті проведено історіографічний огляд наукових праць, присвячених спорудам господарського та виробничого призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Зокрема увагу зосереджено...
Saved in:
| Date: | 2024 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2024
|
| Series: | Сiверянський літопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199933 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія / В. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2024. — № 4. — С. 54-60. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199933 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1999332025-02-23T20:08:52Z Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія Research of the collection of farm and industrial buildings of the Museum of folk architecture and life of the Cenral Naddniprianshchyna of the NHER «Pereiaslav» (1954–2023): historiography Вовкодав, В. Історія міст і сіл У статті проведено історіографічний огляд наукових праць, присвячених спорудам господарського та виробничого призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Зокрема увагу зосереджено на об’єктах, що не є складовими експозиційних комплексів дворів та садиб музею просто неба та внесені до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Мета дослідження полягає в аналізі та систематизації публікацій, у межах яких розроблено окреслену проблематику. Методологічна основа. Розвідка ґрунтується на загальнонаукових та історичних методах, принципах обʼєктивності, комплексності, системності та історизму. Їх використання посприяло формуванню певної системи дослідження та уявлення про наукове вивчення споруд господарського та виробничого призначення впродовж 1954–2023 рр. Наукова новизна дослідження полягає в оцінці рівня студіювання згаданих обʼєктів на основі аналізу наукової літератури, створеної за вказаний період. Висновки. У результаті історіографічного аналізу наукової літератури зафіксовано відсутність праць, присвячених визначеній нами групі памʼяток, радянського періоду (1954–1991). Для сучасного періоду (1991–2023) характерна поява невеликої кількості публікацій, у яких головну дослідницьку увагу зосереджено саме на них, що свідчить про відсутність спеціального наукового інтересу до останніх. Водночас ці споруди неодноразово згадуються у значному масиві наукової літератури різного тематичного спрямування. Це пояснюється спрямованістю більшості таких праць на висвітлення історії формування колекції памʼяток Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини чи окремих тематичних музеїв, де вони відіграють важливу роль як експозиційні одиниці. The article provides a historiographical review devoted to monuments of farm and industrial use of the Museum of folk architecture and life of the Central Naddniprianshchyna of the National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav». In particular, our attention is focused on objects that are not part of the exposition complexes of courtyards and manors of the open-air museum and are included in the State register of immovable monuments of Ukraine. The purpose of the study is to analyse and systematise the publications that address the outlined issues. The methodological basis. This research is based on general scientific and historical methods, principles of objectivity, complexity, systematicity and historicism. These methods and principles contributed to the formation of a certain system of research and ideas about the scientific study of farm and production buildings during 1954–2023. The scientific novelty of the study is to assess the level of study of these objects based on an analysis of the scientific literature created during this period. Conclusions. As a result of the historiographical analysis of the scientific literature, the absence of works dedicated to the group of monuments identified by us from the Soviet period (1954–1991) was recorded. The modern period (1991–2023) is characterized by the presence of a small number of publications, in which the main research attention is focused on them which indicates the lack of special scientific interest in the latter. At the same time, these structures are repeatedly mentioned in a significant body of scientific literature on various topics. This is explained by the focus of such works on highlighting the history of the formation of the collection of monuments of the Museum of folk architecture and life of the Central Naddniprianshchyna. 2024 Article Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія / В. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2024. — № 4. — С. 54-60. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.240406 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199933 930.1:[728.1:631.6+39]:069.5:908(477.41-21)«1954/2023» uk Сiверянський літопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл Вовкодав, В. Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія Сiверянський літопис |
| description |
У статті проведено історіографічний огляд наукових праць, присвячених спорудам господарського та виробничого призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та
побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Зокрема увагу зосереджено на об’єктах, що не є складовими експозиційних комплексів дворів
та садиб музею просто неба та внесені до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Мета дослідження полягає в аналізі та систематизації публікацій, у межах яких розроблено окреслену проблематику.
Методологічна основа. Розвідка ґрунтується на загальнонаукових та історичних методах,
принципах обʼєктивності, комплексності, системності та історизму. Їх використання посприяло
формуванню певної системи дослідження та уявлення про наукове вивчення споруд господарського
та виробничого призначення впродовж 1954–2023 рр. Наукова новизна дослідження полягає в оцінці рівня студіювання згаданих обʼєктів на основі аналізу наукової літератури, створеної за вказаний період.
Висновки. У результаті історіографічного аналізу наукової літератури зафіксовано відсутність праць, присвячених визначеній нами групі памʼяток, радянського періоду (1954–1991). Для
сучасного періоду (1991–2023) характерна поява невеликої кількості публікацій, у яких головну дослідницьку увагу зосереджено саме на них, що свідчить про відсутність спеціального наукового інтересу до останніх. Водночас ці споруди неодноразово згадуються у значному масиві наукової літератури різного тематичного спрямування. Це пояснюється спрямованістю більшості таких праць
на висвітлення історії формування колекції памʼяток Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини чи окремих тематичних музеїв, де вони відіграють важливу роль як експозиційні одиниці. |
| format |
Article |
| author |
Вовкодав, В. |
| author_facet |
Вовкодав, В. |
| author_sort |
Вовкодав, В. |
| title |
Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія |
| title_short |
Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія |
| title_full |
Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія |
| title_fullStr |
Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія |
| title_full_unstemmed |
Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія |
| title_sort |
дослідження збірки господарських та виробничих споруд музею народної архітектури та побуту середньої наддніпрянщини ніез «переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199933 |
| citation_txt |
Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія / В. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2024. — № 4. — С. 54-60. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT vovkodavv doslídžennâzbírkigospodarsʹkihtavirobničihsporudmuzeûnarodnoíarhítekturitapobutuserednʹoínaddníprânŝininíezpereâslav19542023rrístoríografíâ AT vovkodavv researchofthecollectionoffarmandindustrialbuildingsofthemuseumoffolkarchitectureandlifeofthecenralnaddniprianshchynaofthenherpereiaslav19542023historiography |
| first_indexed |
2025-11-24T21:54:05Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:54:05Z |
| _version_ |
1849710341943984128 |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2024. № 4
54
УДК 930.1:[728.1:631.6+39]:069.5:908(477.41-21)«1954/2023»
Вікторія Вовкодав
•
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗБІРКИ ГОСПОДАРСЬКИХ
ТА ВИРОБНИЧИХ СПОРУД МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ
ТА ПОБУТУ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ НІЕЗ
«ПЕРЕЯСЛАВ» (1954–2023 рр.): ІСТОРІОГРАФІЯ
DOI: 10.58407/litopis.240406
© В. Вовкодав, 2024. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2065-3001
У статті проведено історіографічний огляд наукових праць, присвячених спорудам господар-
ського та виробничого призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та
побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяс-
лав». Зокрема увагу зосереджено на об’єктах, що не є складовими експозиційних комплексів дворів
та садиб музею просто неба та внесені до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Ме-
та дослідження полягає в аналізі та систематизації публікацій, у межах яких розроблено окресле-
ну проблематику.
Методологічна основа. Розвідка ґрунтується на загальнонаукових та історичних методах,
принципах обʼєктивності, комплексності, системності та історизму. Їх використання посприяло
формуванню певної системи дослідження та уявлення про наукове вивчення споруд господарського
та виробничого призначення впродовж 1954–2023 рр. Наукова новизна дослідження полягає в оцін-
ці рівня студіювання згаданих обʼєктів на основі аналізу наукової літератури, створеної за вказа-
ний період.
Висновки. У результаті історіографічного аналізу наукової літератури зафіксовано відсут-
ність праць, присвячених визначеній нами групі памʼяток, радянського періоду (1954–1991). Для
сучасного періоду (1991–2023) характерна поява невеликої кількості публікацій, у яких головну до-
слідницьку увагу зосереджено саме на них, що свідчить про відсутність спеціального наукового ін-
тересу до останніх. Водночас ці споруди неодноразово згадуються у значному масиві наукової літе-
ратури різного тематичного спрямування. Це пояснюється спрямованістю більшості таких праць
на висвітлення історії формування колекції памʼяток Музею народної архітектури та побуту Се-
редньої Наддніпрянщини чи окремих тематичних музеїв, де вони відіграють важливу роль як експо-
зиційні одиниці.
Ключові слова: колекція, пам’ятка архітектури, памʼятка науки і техніки, споруди господар-
ського та виробничого призначення, НІЕЗ «Переяслав».
Останнім часом історія становлення та розвитку музейної справи на Переяславщині
викликає неабиякий інтерес у дослідників. У контексті висвітлення цієї проблематики во-
ни неодноразово звертали увагу на процес виникнення та фунціонування Національного
історико-етнографічного заповідника (далі – НІЕЗ «Переяслав»). Від 2012 р. 120 споруд
Заповідника включено до Державного реєстру нерухомих памʼяток України, серед них
обʼєкти, що первинно використовувалися для господарських та виробничих потреб насе-
лення Середньої Наддніпрянщини. У запропонованій розвідці нами зосереджено увагу
лише на групі споруд такого типу, які не входять до експозиційних комплексів дворів та
садиб переяславського скансену:
повітка кінця ХІХ ст. із с. Мирча Бородянського р-ну Київської обл.;
комора кінця ХІХ ст. із с. Дениси Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.;
шишкосушарка Капера-Гоголіцина кінця ХІХ ст. із с. Розважів Іванківського р-ну
Київської обл.;
гамазей 1887 р. із с. Пристроми Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.;
гамазей поч. ХІХ ст. із с. Нечипорівка Яготинського р-ну Київської обл.;
комора 1902 р. із с. Чайківщина Оржицького р-ну Полтавської обл.;
комора кінця ХІХ ст. із с. Гайшин Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.;
комора сер. ХІХ ст. із с. Яхники Лохвицького р-ну Полтавської обл.;
комора сер. ХІХ ст. із с. Вишневе Лохвицького р-ну Полтавської обл.;
комора поч. ХХ ст. із Подолу м. Києва.
Siverian chronicle. 2024. № 4
55
Стаття є логічним продовженням комплексної історіографічної студії автора, у межах
якої розглянуто історію дослідження обʼєктів НІЕЗ «Переяслав», занесених до Державно-
го реєстру нерухомих памʼяток України. У ній охоплено публікації, що вийшли друком із
часу створення Переяслав-Хмельницького державного історичного музею (далі – ПХДІМ)
у 1954 р. і до 2023 р.
У попередніх публікаціях, підготовлених у контексті розробки зазначеної проблемати-
ки, нами здійснено поділ літератури відповідно до часу її походження та виокремлено два
умовні періоди: радянський (1954–1991 рр.) та сучасний (1991–2020 рр.). У межах кожно-
го з них сформовано дві групи праць відповідно до їх тематичного наповнення: першу
складають ті, у яких памʼятки НІЕЗ «Переяслав» є основним обʼєктом досліджень, іншу –
де вони згадані опосередковано. Здебільшого йдеться про публікації узагальнюючого ха-
рактеру, повʼязані з вивченням історії, мистецтва, архітектури, памʼяткоохоронної, музей-
ної справи тощо. Наразі аналіз наукової літератури свідчить про відсутність студій радян-
ського періоду, присвячених вивченню зазначених вище споруд господарського та вироб-
ничого призначення. Натомість існує низка праць сучасного періоду.
До першої тематичної групи слід віднести три публікації. У одній із них ідеться про
шишкосушарку Капера-Гоголіцина із с. Розважів. Її автор, М. Погорілий, зауважив на
практичності та функціональністі подібних виробничих споруд, описав їх значення для
розвитку лісового господарства. Крім конструктивних особливостей памʼятки, він розгля-
нув історію її виявлення, перевезення та встановлення на території Музею народної архі-
тектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. На думку М. Погорілого, розважівська
шишкосушарка Капера-Гоголіцина є вдалим прикладом розвитку інженерної думки
XIX ст. і тому стала суттєвим доповненням комплексу споруд Музею історії лісового гос-
подарства Середньої Наддніпрянщини1.
О. Жам дослідила історію пошуку, обстеження, встановлення, конструктивні особли-
вості та функціональне призначення першого обʼєкту музею просто неба в Переяславі –
гамазею із с. Пристроми. Автор зробила акцент на типовості та архаїчності споруди, що
призначалася для зберігання резервного посівного зерна сільської громади на випадок не-
врожаю або стихійного лиха2.
У іншій праці О. Жам розглядала історію музеєфікації трьох комор, що розташовані в
межах експозиційного комплексу Музею хліба: із Київського Подолу та сіл Вишневе та
Яхники Лохвицького р-ну. Вона не лише подала історію їх пошуку, обстеження, переве-
зення та встановлення, але й детально охарактеризувала їх конструктивні особливості,
функціональне призначення та потенціал використання3.
Іншу тематичну групу праць, де обʼєкти нашого інтересу розглянуто опосередковано,
складають сорок дві публікації. О. Калінович у двох статтях розглядає проблему викорис-
танням комор для домашнього господарства та гамазеїв у суспільному житті громади на-
прикінці XIX – поч. XX ст. на прикладі споруд Музею народної архітектури та побуту Се-
редньої Наддніпрянщини. Серед них згадано комори із сіл Добраничівка, Чайківщина,
Вишневе та гамазеї із сіл Нечипорівка і Пристроми. На думку автора, вони дозволяють
частково відтворити певні архаїчні риси українського житла через їх краще збереження
від пожеж та меншу зношуваність із часом4.
У низці праць О. Жам та Л. Шкіри, присвячених створенню та діяльності Музею хліба,
розглянуто історію виявлення, перевезення, збереження та експонування памʼяток, що
увійшли до цього музейного комплексу: комори із сіл Вишневе та Яхники Лохвицько-
го р-ну та м. Києва (з Подолу)5.
1 Погорілий М. Шишкосушарка Капера-Гоголіцина в НІЕЗ «Переяслав». Український технічний музей: історія,
досвід, перспективи: мат. 11-ої Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 2015. С. 103–106.
2 Жам О. Гамазей із с. Пристроми Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. – перша памʼятка Музею на-
родної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історія музеєфікації. Переяславіка: Наукові записки
Національного історико–етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав–Хмельницький, 2018. Вип. 14
(16). С. 338–343.
3 Жам О. Комори в експозиції Музею хліба НІЕЗ «Переяслав»: історія музеєфікації. Дослідження, збереження
та популяризація памʼяток історико-культурної спадщини України. Переяслав, 2020. С. 179−188.
4 Калінович О. Комори в українській садибі XIX – поч. XX ст. за матеріалами НІЕЗ «Переяслав». Український
технічний музей: історія, досвід, перспективи: мат. VІ Всеукр. наук.-практ. конф. Коростень, 2007. С. 5–6; Калі-
нович О. Комори та гамазеї в Україні кін. ХІХ – поч. ХХ ст.: особливості побудови та призначення (за мат. НІЕЗ
«Переяслав»). Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
2008. Вип. 2 (4). С. 174–176.
5 Жам О. Музею хліба – двадцять років (з історії створення та діяльності музею). Український технічний музей:
історія, досвід, перспективи: мат. IIІ Всеукр. наук.-практ. конф. Коростень, 2004. С. 26–28; Шкіра Л. Про істо-
рію «Музею хліба» НІЕЗ «Переяслав» (з досвіду створення експозиції та її популяризації). Український техніч-
ний музей: історія, досвід, перспективи: мат. VІ Всеукр. наук.-практ. конф. Коростень, 2007. С. 17–23; Жам О.
Музей Хліба Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: до 25-річчя створення та діяль-
ності. Краєзнавство. 2009. № 1–2. С. 135–143; Її ж. Досвід збереження, вивчення та експонування комплексу
Сіверянський літопис. 2024. № 4
56
Повітку із с. Мирча, комору із с. Дениси та шишкосушарку Капера-Гоголіцина із
с. Розважів згадано в серії публікацій М. Погорілого, у яких ідеться про історію створення
та перспективи розвитку Музею історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщи-
ни. Автор наголошує, що ці споруди разом із хатою лісного кордону є унікальним зібран-
ням будівель для ведення лісогосподарської галузі та формують основу цього музейного
комплексу. М. Погорілий подав історію їх музеєфікації та подальшого експонування, але
не вдався до опису архітектурних і конструктивних особливостей6.
Фуражна комора із с. Чайківщина неодноразово згадана в студіях Ю. Каліновича, при-
свячених історії розвитку поштового звʼязку України кінця XIX – поч. XX ст. та станов-
лення Музею «Поштова станція», до експозиційного комплексу якого вона входить7.
Проблематику формування архітектурної композиції споруд Музею історії лісового
господарства Середньої Наддніпрянщини розглянула І. Бова. Головну увагу дослідниця
зосередила на історії переміщення та встановлення обʼєктів цього житлово-господарсько-
го комплексу, а також подала перелік памʼяткоохоронних заходів щодо них. Як господар-
ську частину ансамблю І. Бова згадала повітку із с. Мирча, комору із с. Дениси та шишко-
сушарку Капера-Гоголіцина із с. Розважів. На думку авторки, перенесення подібних спо-
руд до експозиції українських скансенів сприяє їх збереженню (з мінімальним втручанням
в існуючий вигляд) та проведенню необхідних консерваційних заходів8. На ці обʼєкти та-
кож звернула увагу Н. Шкіра, вивчаючи напрямки організаційної роботи з відвідувачами
тематичного Музею історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини9.
Експедиційній діяльності співробітників Державного історико-культурного заповідни-
ка «Переяслав» на Полтавщині та Українському Поліссі у 60–80-х рр. XX ст. присвячені
статті О. Жам, Т. Грудевич та В. Шакули. У них автори проаналізували тематику, склад і
результати цих етнографічних розвідок. Вони зауважили, що одним із основних завдань
такої пошукової роботи було виявлення памʼяток народної архітектури для подальшого
експонування на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрян-
щини. Серед вісімнадцяти знайдених під час цих експедицій обʼєктів згадано дві комори
із сіл Вишневе та Яхники, повітка із с. Мирча та шишкосушарка Капера-Гоголіцина із
с. Розважів10.
Конструктивні особливості господарських будівель для зберігання зерна досліджував
М. Шкіра. Науковець доводить, що функціональна різноманітність таких споруд та їх роз-
міри залежали не лише від розташування, характеру занять господаря та його соціального
й майнового стану, а й від впливу регіональних будівельних традицій. Облаштування Му-
зею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини як типового етнокультур-
ного простору зумовило встановлення в ньому значної кількості обʼєктів господарського
призначення. Поряд із будівлями дворів та садиб ремісників автор звернув увагу на архі-
тектурні риси споруд, що не входять до жодного такого комплексу. Зокрема, комор із сіл
Яхники, Вишневе та Подолу м. Києва11.
Окремо слід виокремити дослідження О. Жам, Г. Козій, С. Захарченко, С. Зубер, І. Бо-
ви та М. Шкіри про життя і діяльність М. Сікорського та його внесок у створення музеїв
памʼяток Музею хліба Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Жовківські читання
2011. Львів: Растр-7, 2011. С. 93–98.
6 Погорілий М. Тематичний Музей історії лісового господарства в комплексі Музею народної архітектури та по-
буту Середньої Наддніпрянщини. Народна культура України: традиції і сучасність: мат. Міжнар. наук. конф.,
присв. 40-річчю заснування Національного музею народної архітектури та побуту України. Київ: Задруга, 2010.
С. 128–131; Його ж. Музей історії лісового господарства: створення та перпективи. Дослідження, зберігання, від-
творення та популяризація культурної спадщини. Ужгород, 2015. С. 84−90.
7 Калинович Ю. Музей «Поштова станція» у Переяславі-Хмельницькому. Краєзнавство. 2009. № 3–4. С. 334–
335; Його ж. До питання створення Музею «Поштова станція». Черкаси, 2014. С. 108−110.
8 Бова І. Архітектурний комплекс споруд Музею історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщиниі. Пе-
реяслав-Хмельницький, 2017. С. 19−22; Бова І. Проблеми збереження памʼяток деревʼяної архітектури Музею
історії лісового господарства у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав». Сіверщина в
історії України. Київ–Глухів: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2019. Вип. 12. С. 54–57; Її ж.
Музей історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини. Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ
«Друкарня “Рута”», 2023. С. 484–493.
9 Шкіра Н. Музей історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини: організація роботи з відвідувачами.
Український технічний музей: історія, досвід, перспективи: мат. 17-ї Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Київ, 1–
2 червня 2023 р.). Київ: Толком, 2023. С. 207–210.
10 Жам О. Полтавщина у польових етнографічних дослідженнях Переяслав-Хмельницького державного історич-
ного музею (60–80-ті рр. ХХ ст.). Українознавство. 2021. № 3 (80). С. 142−150; Жам О., Шакула В. До історії му-
зеєфікації памʼяток з Українського Полісся в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Історія науки та біографістика. 2022. Вип. 1. С. 106−119; Жам О., Грудевич Т. Українське Правобережне По-
лісся в експедиційній діяльності Переяслав-Хмельницького державного історичного музею (60–80-ті рр. ХХ ст.).
Українознавство. 2022. № 1 (82). С. 122−159.
11 Шкіра М. Конструктивні особливості господарських будівель для зберігання продуктів хліборобства в Музеї
Народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщи. Переяславіка: Наукові записки Національного істори-
ко-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав-Хмельницький, 2009. Вип. 3 (5). С. 284–288.
Siverian chronicle. 2024. № 4
57
НІЕЗ «Переяслав», а також охорону, збереження та популяризацію памʼяток культурної
спадщини України. У цих працях автори не оминають увагою гамазей із с. Пристроми –
перший обʼєкт, з якого фактично розпочалося освоєння території для майбутнього музею
просто неба, а також декілька споруд господарського призначення: комору із с. Дениси,
шишкосушарку Капера-Гоголіцина із с. Розважів12.
Специфіку використання рослинних матеріалів для реставрації та консервації музей-
них предметів і памʼяток Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрян-
щини описала І. Бова. Як приклад вона наводить відновлювальні роботи, проведені на
трьох памʼятках народної деревʼяної архітектури, серед яких – гамазей із с. Пристроми.
Тоді в ньому було замінено нові перегородки, засіки та ґанки із дуба та акації13.
Інформація про обʼєкти господарського та виробничого призначення міститься в пра-
цях, присвячених окремим особистостям, діяльність яких повʼязана з історією створення
та становлення НІЕЗ «Переяслав». Так, О. Жам у статті про життя та діяльність одного з
фундаторів музею просто неба М. Жама, серед великої кількості памʼяток народної архі-
тектури згадує комору із с. Яхники та гамазеї із сіл Пристроми та Нечипоріка14. Цікаві
факти про перевезення шестигранної комори із с. Вишневе подано в публікації Н. Костен-
ко про В. Скрягу15.
Також варто розглянути публікації О. Жам про відображення історії створення та
функціонування Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини на
шпальтах місцевої газети «Вісник Переяславщини». Серед статей рубрики «Люби і знай
свій рідний край» авторка виокремила групу матеріалів, що безпосередньо стосуються іс-
торії перевезення та встановлення музейних памʼяток. Зокрема у них ідеться про комору з
Подолу та гамазей із с. Пристроми 16.
Аналіз створення та поетапного розвитку Музею народної архітектури та побуту Се-
редньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» здійснив М. Шкіра. Дослідник показав по-
черговість перевезення та встановлення будівель на території музею просто неба. Серед
численних споруд господарського та виробничого призначення автор згадує гамазеї із сіл
Пристроми та Нечипоріка, повітку із с. Мирча, комори із сіл Гайшин, Дениси, Чайківщи-
на та шишкосушарку Капера-Гоголіцина із с. Розважів17.
Поодинокі згадки про господарсько-виробничі будівлі також містять праці: М. Сікор-
ського18, О. Попельницького19, І. Більченко20, О. Жам21, В. Шакули22, Є. Єгорова23, О. Сте-
панової24, Г. Козій та В. Ткаченка25.
12 Жам О. Життя, присвячене збереженню та популяризації історико-культурної спадщини. Праці Науково-до-
слідного інституту памʼяткоохоронних досліджень. Київ: Фенікс, 2012. Вип. 7. С. 115–149; Бова І. Роль
М.І. Сікорського в благоустрої та озелененні Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщи-
ни. Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу. 2013. С. 220−237; Шкіра М. М.І. Сікор-
ський і будівничі Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Там само. 2013.
С. 238−248; Жам О., Ткаченко Н. Сікорський – творець скансену на Татарській горі. Там само. 2013. С. 73−138;
Козій Г., Захарченко С., Зубер С. «Мій заповіт – мої музеї». Роль особистості М.І. Сікорського у створенні му-
зею просто неба в Переяславі-Хмельницькому. Ужгород, 2015. С. 74−83; Зубер С., Захарченко С. Михайло Іва-
нович Сікорський і скансен: внесок у створення. Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етно-
графічного заповідника «Переяслав». Переяслав-Хмельницький, 2015. Вип. 9 (11). С. 162–167.
13 Бова І. Особливості застосування рослинних матеріалів у реставраційній справі Музею народної архітектури
та побуту Середньої Наддніпрянщини. Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті. Переяс-
лав-Хмельницький, 2016. Вип. 3. С. 17−24.
14 Жам О. Невтомний мандрівник у минувшину: до 90-річчя Михайла Івановича Жама. Переяславіка: Наукові за-
писки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав, 2021. Вип. 20 (22).
С. 12−42.
15 Костенко Н. Ветерани музейної справи: Віктор Миколайович Скряга. До історі створення експозиції Музею
народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщин. Переяславіка: Наукові записки Національного істо-
рико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав, 2022. Вип. 22 (24). С. 138–145.
16 Жам О. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в публікаціях газети «Вісник Пере-
яславщини»: до питання створення та функціонування. Краєзнавство Переяславщини. Переяслав–Камʼянець-
Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2019. Вип. 1. С. 33–37; Її ж. Історія створення та діяльності Музею На-
родної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини на шпальтах газети «Вісник Переяславщини. Україно-
знавство. Київ, 2020. № 4 (77). С. 102–110.
17 Шкіра М. Музей просто неба у Переяславі: становлення та етапи формування колекції памʼяток народної де-
ревʼяної архітектури. Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Пе-
реяслав». Переяслав, 2022. Вип. 21 (23). С. 110−121.
18 Сікорський М. Музей хліба і завдання пропаганди продовольчої програми СРСР. Моє життя – мої музеї…
Переяслав-Хмельницький, 2012. С. 15–30; Його ж. Музей хліба і завдання пропаганди продовольчої програми
СРСР. Моє життя – мої музеї… : 2-ге вид., перероб. і доп. Переяслав-Хмельницький, 2013. С. 34−49; Його ж.
На перехресті українських шляхів. Моє життя – мої музеї… Переяслав-Хмельницький, 2012. С. 39–44; Його ж.
На перехресті українських шляхів. Моє життя – мої музеї… : 2-ге вид., перероб. і доп. Переяслав-Хмельниць-
кий, 2013. С. 58−63.
19 Попельницький О. Досвід паспортизації обʼєктів народної архітектури Музею народної архітектури та побуту
Середньої Наддніпрянщини. Праці науково-дослідного інституту памʼяткоохоронних досліджень. Київ: Фе-
нікс, 2012. Вип. 7. С. 317−321.
Сіверянський літопис. 2024. № 4
58
Під час аналізу джерельної бази із зазначеної проблематики виявлено, що лише пʼять
із окреслених у вступній частині статті памʼяток були безпосередньо вивчені: шишкосу-
шарка Капера-Гоголіцина із с. Розважів, гамазей із с. Пристроми й три комори з Подолу,
сіл Вишневе та Яхники. Це свідчить про незначний інтерес до господарсько-виробничих
споруд як окремих обʼєктів дослідження. На нашу думку, така ситуація повʼязана з тим,
що розглянуті будівлі є типовими для сільської місцевості Середньої Наддніпрянщини
XIX – поч. XX ст. Тому дослідники звертали увагу на найбільш цікаві серед них.
Натомість існує велика кількість публікацій різної тематики, де згадуються означені
обʼєкти. Переважно це література історичного, мистецького, краєзнавчого, памʼяткоохо-
роного та музеєзнавчого спрямування. Особливо багато праць, повʼязаних з історією ви-
никнення та розвитку музейної справи на Переяславщині, зокрема, із створенням та функ-
ціонуванням Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини і низки
тематичних музеїв, розташованих на його території. Серед них варто відзначити моногра-
фічне видання з історії становлення та діяльності музеїв НІЕЗ «Переяслав». Авторський
колектив зібрав усю наявну на цей час інформацію не лише про музейні експозиції, а й
про памʼятки архітектури, історії, науки та техніки, у яких вони розташовані або входять
до різних архітектурних комплексів Заповідника26.
Отже, можна стверджувати, що не всі згадані споруди були предметом окремого спе-
ціалізованого вивчення. Деякі з них розглядалися лише у рамках загальних історичних та
архітектурно-мистецьких досліджень про об’єкти культурної спадщини НІЕЗ «Переяс-
лав». Це свідчить про існування певного наукового інтересу до цих обʼєктів та спонукає
до їх подальшого дослідження.
References
Bilchenko, I. (2014). Stanovlennia muzeinoi spravy u m. Pereiaslavi-Khmelnytskomu: 40–60-i rr.
XX st. [Development of the museum business in the city of Pereiaslav-Khmelnytskyi: 40–60s of the
20th c.]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv – Bulletin of the National acade-
my of culture and arts managers, 4, P. 186–192.
Bova, I. (2019). Problemy zberezhennia pamiatok derevianoi arkhitektury Muzeiu istorii lisovoho hos-
podarstva u Natsionalnomu istoryko-etnohrafichnomu zapovidnyku «Pereiaslav» [Problems of preservation
of monuments of wooden architecture of the Museum of the history of forestry in the National historical
and ethnographic reserve «Pereiaslav»]. Sivershchyna v istorii Ukrainy – Sivershchyna in the history of
Ukraine, 12, P. 54–57. Kyiv–Glukhiv, Ukraine.
Kalinovych, O. (2008). Komory ta hamazei v Ukraini kin. XIX – poch. XX st.: osoblyvosti pobudovy
ta pryznachennia [Pantries and gamases in Ukraine, the end of the 19th – the beginning of the 20th c.: pecu-
liarities of construction and purpose]. Pereiaslavika – Pereyaslavіca, 2 (4), P. 174–176. Pereiaslav, Ukrai-
ne.
Kalynovych, Yu. (2009). Muzei «Poshtova stantsiia» u Pereiaslavi-Khmelnytskomu [Museum «Postal
station» in Pereiaslav-Khmelnytskyi]. Kraieznavstvo – Local history, 3–4, P. 334–335.
Kostenko, N. (2022). Veterany muzeinoi spravy: Viktor Mykolaiovych Skriaha. Do istori stvorennia
ekspozytsii Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyn [To the history of the
creation of the exposition of the Museum of folk architecture and life of the Central Naddniprianshchyna].
Pereiaslavika – Pereyaslavіca, 22 (24), P. 138–145. Pereiaslav, Ukraine.
20 Більченко І. Становлення музейної справи у м. Переяславі-Хмельницькому: 40–60-і рр. ХХ ст. Вісник Націо-
нальної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2014. № 4. С. 186–192.
21 Жам О., Ткаченко Н. До історії створення Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини:
напрацювання Вченої ради Переяслав-Хмельницького державного історичного музею по створенню переяс-
лавського скансену (1960-ті рр. ХХ ст.). Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та по-
буту: мат. Міжнар. наук.-практ. конф. «Дослідження, збереження, відтворення та популяризація культурної
спадщини» (26–27 черв. 2015 р., м. Ужгород). Ужгоро, 2016. С. 42–52.
22 Шакула В. Хата з с. Кунцеве Новосанжарського р-ну Полтавської обл. в Музеї народної архітектури та побуту
Середньої Наддніпрянщини: перевезення, експонування, дослідження. Минуле і сучасне Волині й Полісся. Етно-
графічне музейництво в Україні і на Волині: мат. V Волинської наук.-етнографічної конф. (м. Луцьк, 27–28 квіт-
ня 2017 р.). Луцьк, 2017. Вип. 61. С. 56–58.
23 Єгоров Є. Сучасне кіновиробництво на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав,
2020. Вип. 18 (20). С. 168–176; Його ж. Відображення памʼяток НІЕЗ «Переяслав» у фільмографії 1970–2020 рр.
Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав,
2021. Вип. 19 (21). С. 209–228.
24 Степанова О. Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини. Нариси з історії музеїв Національного іс-
торико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав–Камʼянець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута»,
2023. С. 232–247.
25 Козій Г., Ткаченко В. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Нариси з історії му-
зеїв Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав–Камʼянець-Подільський:
ТОВ «Друкарня “Рута”», 2023. С. 114–191.
26 Нариси з історії музеїв Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав–Камʼя-
нець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2023. 540 с.: іл.
Siverian chronicle. 2024. № 4
59
Kozii, H., Zakharchenko, S., Zuber, S. (2015). «Mii zapovit – moi muzei». Rol osobystosti M.I. Sikor-
skoho u stvorenni muzeiu prosto neba v Pereiaslavi-Khmelnytskomu [«My testament – my museums». The
role of M.I. Sikorskyʼs personality in the creation of an open-air museum in Pereiaslav-Khmelnytskyi].
Uzhhorod, Ukraine.
Kozii, H., Tkachenko, V. (2023). Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny
[Museum of folk architecture and life of the Central Naddniprianshchyna]. Pereiaslav–Kamyanets-Podil-
skyi, Ukraine.
Pohorilyi, M. (2010). Tematychnyi Muzei istorii lisovoho hospodarstva v kompleksi Muzeiu narodnoi
arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [Thematic Museum of the history of forestry in the
complex of the Museum of folk architecture and life of the Central Naddniprianshchyna]. Kyiv, Ukraine.
Popelnytskyi, O. (2012). Dosvid pasportyzatsii obiektiv narodnoi arkhitektury Muzeiu narodnoi ark-
hitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [The experience of passporting objects of folk architec-
ture of the Museum of folk architecture and life of the Central Naddniprianshchyna]. Pratsi naukovo-do-
slidnoho instytutu pamiatkookhoronnykh doslidzhen – Proceedings of the research institute of monument
protection studies, 7, P. 317−321. Kyiv, Ukraine.
Shakula, V. (2017). Khata z s. Kuntseve Novosanzharskoho r-nu Poltavskoi obl. v Muzei narodnoi
arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny: perevezennia, eksponuvannia, doslidzhennia [House
from the village Kuntseve, Novosanzharsky region, Poltava oblast in the Museum of folk architecture and
life of the Central Naddniprianshchyna: transportation, exhibition, research]. Mynule i suchasne Volyni y
Polissia – The past and present of Volhyn and Polissia, 61, P. 56–58. Lutsk, Ukraine.
Shkira, L. (2007). Pro istoriiu «Muzeiu khliba» NIEZ «Pereiaslav» (z dosvidu stvorennia ekspozytsii ta
yii populiaryzatsii) [About the history of the «Bread Museum» of the NHER «Pereiaslav» (from the experi-
ence of creating the exposition and itʼs popularization)]. Korosten, Ukraine.
Shkira, M. (2009). Konstruktyvni osoblyvosti hospodarskykh budivel dlia zberihannia produktiv khli-
borobstva v Muzei Narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [Structural features of
farm buildings for the storage of agricultural products in the Museum of folk architecture and life of the
Central Naddniprianshchyna]. Pereiaslavika – Pereyaslavіca, 3 (5), P. 284–288. Pereiaslav, Ukraine.
Sikorskyi, M. (2013). Muzei khliba i zavdannia propahandy prodovolchoi prohramy SRSR [Museum
of bread and the task of propaganda of the food program of the USSR]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine.
Stepanova, O. (2023). Muzei dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva Kyivshchyny [Museum of decorati-
ve and applied art of Kyivshchyna]. Pereiaslav–Kamyanets-Podilskyi, Ukraine.
Yehorov, Ye. (2020). Suchasne kinovyrobnytstvo na bazi Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho za-
povidnyka «Pereiaslav» [Modern film production on the basis of the National Historical and Ethnographic
Reserve «Pereiaslav»]. Pereiaslavika – Pereyaslavіca, 18, P. 168–176. Pereiaslav, Ukraine.
Yehorov, Ye. (2021). Vidobrazhennia pamiatok NIEZ «Pereiaslav» u filmohrafii 1970–2020 rr. [Re-
presentation of monuments of the NHER «Peresaslav» in the filmography of 1970–2020]. Pereiaslavika –
Pereyaslavіca, 19 (21), P. 209–228. Pereiaslav, Ukraine.
Zham, O. (2009). Muzei Khliba Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav»: do
25-richchia stvorennia ta diialnosti [Bread museum of the National historical and ethnographic reserve «Pe-
reiaslav»: to the 25th anniversary of its creation and activity]. Kraieznavstvo – Local history, 1–2, P. 135–
143.
Zham, O. (2012). Zhyttia, prysviachene zberezhenniu ta populiaryzatsii istoryko-kulturnoi spadshchy-
ny [A life devoted to the preservation and popularization of historical and cultural heritage]. Pratsi Nauko-
vo-doslidnoho instytutu pamiatkookhoronnykh doslidzhen – Proceedings of the research institute of monu-
ment protection studies, 7, P. 115–149. Kyiv, Ukraine.
Zham, O. (2018). Hamazei iz s. Prystromy Pereiaslav-Khmelnytskoho r-nu Kyivskoi obl. – persha pa-
miatka Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny: istoriia muzeiefikatsii
[Gamazey from the village of Prystromy Pereyaslav-Khmelnytsky region, Kyiv oblast – the first attraction
of the Museum of folk architecture and life of the Central Naddniprianshchyna: the history of museificati-
on]. Pereiaslavika – Pereyaslavіca, 14 (16), P. 338–343. Pereiaslav, Ukraine.
Zham, O. (2019). Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny v publikatsi-
iakh hazety «Visnyk Pereiaslavshchyny»: do pytannia stvorennia ta funktsionuvannia [The Museum of folk
architecture and life of the Central Naddniprianshchyna in the publications of the newspaper «Visnyk of
Pereiaslavshchyna»: to the issue of creation and functioning]. Kraieznavstvo Pereiaslavshchyny – Local
history of Pereiaslavshchyna, 1, P. 33–37. Pereiaslav; Kamianets-Podilskyi, Ukraine.
Zham, O. (2020). Istoriia stvorennia ta diialnosti Muzeiu Narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi
Naddniprianshchyny na shpaltakh hazety «Visnyk Pereiaslavshchyny» [The history of the creation and ac-
tivity of the Museum of folk architecture and life of the Central Naddniprianshchyna in the columns of the
newspaper «Visnyk Pereiaslavshchynu»]. Ukrainoznavstvo – Ukrainian studies, 4 (77), P. 102–110. Kyiv,
Ukraine.
Zham, O. (2021). Nevtomnyi mandrivnyk u mynuvshynu: do 90-richchia Mykhaila Ivanovycha Zhama
[Tireless traveler in the past: to the 90th birthday of Mykhailo Ivanovich Zham]. Pereiaslavika – Pere-
yaslavіca, 20 (22), P. 12−42. Pereiaslav, Ukraine.
Zham, O. (2021). Poltavshchyna u polovykh etnohrafichnykh doslidzhenniakh Pereiaslav-Khmelnyt-
skoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu (60–80-ti rr. XX st.) [Poltavshchyna in ethnographic field re-
search of the Pereyaslav-Khmelnytsky state historical museum (60s–80s of the 20th c.)]. Ukrainoznavstvo –
Ukrainian studies, 3 (80), P. 142−150.
Zham, O., Hrudevych, T. (2022). Ukrainske Pravoberezhne Polissia v ekspedytsiinii diialnosti Pereias-
lav-Khmelnytskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu (60–80-ti rr. XX st.) [Ukrainian Right-Bank Polis-
Сіверянський літопис. 2024. № 4
60
sia in the expedition activities of the Pereyaslav-Khmelnytskyi state historical museum (60s–80s of the
20th c.)]. Ukrainoznavstvo – Ukrainian studies, 1 (82), P. 122−159.
Zham, O., Shakula, V. (2022). Do istorii muzeiefikatsii pamiatok z Ukrainskoho Polissia v Muzei na-
rodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [To the history of museumization of monu-
ments from Ukrainian Polissia in the Museum of folk architecture and life of the Central Naddniprian-
shchyna]. Istoriia nauky ta biohrafistyka – History of science and biography, 1, P. 106−119.
Zham, O., Tkachenko, N. (2013). M.I. Sikorskyi – tvorets skansenu na Tatarskii hori [M.I. Sikorskyi is
the creator of the scansen on Tatarska mountain]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine.
Zuber, S., Zakharchenko, S. (2015). Mykhailo Ivanovych Sikorskyi i skansen: vnesok u stvorennia
[Mykhailo Sikorskyi and the scansen: contribution to creation]. Pereiaslavika – Pereyaslavіca, 9 (11),
P. 162–167. Pereiaslav, Ukraine.
Вовкодав Вікторія Олександрівна – молодший науковий співробітник науково-ме-
тодичного відділу охорони культурної спадщини Національного історико-етнографічного
заповідника «Переяслав» (вул. Т. Шевченка, 8, м. Переяслав, 08400, Україна).
Vovkodav Viktoriia – junior researcher of the scientific and methodical department of cul-
tural heritage protection of the National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav» (8
T. Shevchenka Str., Pereiaslav, 08400, Ukraine).
E-mail: viktoryvovkodav@gmail.com
RESEARCH OF THE COLLECTION OF FARM AND INDUSTRIAL BUILDINGS OF THE MUSEUM
OF FOLK ARCHITECTURE AND LIFE OF THE CENTRAL NADDNIPRIANSHCHYNA
OF THE NHER «PEREIASLAV» (1954–2023): HISTORIOGRAPHY
The article provides a historiographical review devoted to monuments of farm and industrial use of the
Museum of folk architecture and life of the Central Naddniprianshchyna of the National historical and eth-
nographic reserve «Pereiaslav». In particular, our attention is focused on objects that are not part of the
exposition complexes of courtyards and manors of the open-air museum and are included in the State re-
gister of immovable monuments of Ukraine. The purpose of the study is to analyse and systematise the
publications that address the outlined issues.
The methodological basis. This research is based on general scientific and historical methods, princip-
les of objectivity, complexity, systematicity and historicism. These methods and principles contributed to
the formation of a certain system of research and ideas about the scientific study of farm and production
buildings during 1954–2023.
The scientific novelty of the study is to assess the level of study of these objects based on an analysis of
the scientific literature created during this period.
Conclusions. As a result of the historiographical analysis of the scientific literature, the absence of
works dedicated to the group of monuments identified by us from the Soviet period (1954–1991) was recor-
ded. The modern period (1991–2023) is characterized by the presence of a small number of publications,
in which the main research attention is focused on them which indicates the lack of special scientific inte-
rest in the latter. At the same time, these structures are repeatedly mentioned in a significant body of scien-
tific literature on various topics. This is explained by the focus of such works on highlighting the history of
the formation of the collection of monuments of the Museum of folk architecture and life of the Central Na-
ddniprianshchyna.
Key words: collection, monument of architecture, monument of science and technology, buildings of
farm and production purpose, NHER «Pereiaslav».
Дата подання: 12 березня 2024 р.
Дата затвердження до друку: 31 липня 2024 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Вовкодав, В. Дослідження збірки господарських та виробничих споруд Музею народної архітек-
тури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (1954–2023 рр.): історіографія. Сіве-
рянський літопис. 2024. № 4. C. 54–60. DOI: 10.58407/litopis.240406.
Цитування за стандартом APA
Vovkodav, V. (2024). Doslidzhennia zbirky hospodarskykh ta vyrobnychykh sporud Muzeiu narodnoi
arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny NIEZ «Pereiaslav» (1954–2023 rr.): istoriohrafiia
[Research of the collection of farm and industrial buildings of the Museum of folk architecture and life of
the Cenral Naddniprianshchyna of the NHER «Pereiaslav» (1954–2023): historiography]. Siverianskyi lito-
pys – Siverian chronicle, 4, P. 54–60. DOI: 10.58407/litopis.240406.
|