Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій)
Мета роботи – дослідити участь та сприйняття українськими дослідниками перших міжнародних зібрань фахівців у царині візантинознавства. У статті використовуються як загальнонаукові методи дослідження, так і спеціально-історичні, зокрема інструментарій, притаманний історико-генетичному та історико-пор...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199966 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій) / О. Файда // Сіверянський літопис. — 2024. — № 5. — С. 156-167. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862568414531289088 |
|---|---|
| author | Файда, О. |
| author_facet | Файда, О. |
| citation_txt | Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій) / О. Файда // Сіверянський літопис. — 2024. — № 5. — С. 156-167. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Мета роботи – дослідити участь та сприйняття українськими дослідниками перших міжнародних зібрань фахівців у царині візантинознавства. У статті використовуються як загальнонаукові методи дослідження, так і спеціально-історичні, зокрема інструментарій, притаманний історико-генетичному та історико-порівняльному методам. Особлива увага приділяється актуальній в історіографії тенденції розглядати інтернаціональні наукові зібрання візантиністів міжвоєнного періоду також крізь призму використання з політично-репрезентаційними цілями.
Основна новизна дослідження має два виміри. Насамперед з’ясовано, що Перший (1924 р.), бухарестський, форум візантійських студій надав організаторам опосередковані можливості легалізувати зокрема анексію Румунією земель, населених переважно українським етносом. По-друге,
уточнено низку обставин нереалізованих із різних причин спроб українських дослідників долучитися
до перших конгресів та з’ясовано окремі аспекти фактичної участі трьох вітчизняних візантиністів у роботі цих форумів.
Висновки. Українські візантиністи уважно слідкували за реалізацією ідеї конгресових зібрань,
намагались потрапити на белградський форум. Повноцінно долучитися до роботи міжнародної
спільноти візантиністів вдалося у сер. 1930-х рр. у Софії та Римі. І. Свєнціцький, Й. Скрутень та
В. Залозецький засвідчили різноплановість їхніх наукових зацікавлень. Також керівник Національного музею відзначився активною діяльністю, яку можна означити в категоріях протодипломатії.
Українські делегати, і навіть науковці, які не змогли потрапити на конгреси, активно поширювали
серед української громадськості інформацію про форуми, популяризували їх, а отже, й візантиністику як важливу для вітчизняної науки галузь гуманітаристики.
The purpose of the work is to highlight the reception by Ukrainian researchers of the first international
gatherings of specialists in the field of Byzantine studies and their participation in the mentioned congresses.
The general scientific research methods as well as special historical ones, in particular, tools inherent
in historical-genetic and historical-comparative methods are used in the article. Special attention is paid to
the current trend in historiography to consider the international scientific gatherings of Byzantinists of the
interwar period also through the prism of their use for political and representational purposes. The main
novelty of the study has two dimensions. First, it was found that the First (1924) congress of Byzantine studies
in Bucharest provided indirect opportunities to legalize, in particular, the annexation of lands inhabited
mainly by the Ukrainian ethnic group by Romania. Secondly, a number of circumstances of unrealized
for various reasons attempts of Ukrainian researchers to join the first congresses have been specified, and
certain aspects of the actual participation of three domestic Byzantinists in the work of these forums have
been clarified.
Conclusions. Ukrainian Byzantinists closely followed the implementation of the idea of congress meetings,
tried to get to the Belgrade forum. It was possible to fully participate in the work of the international
Byzantine community in the middle of 1930s in Sofia and Rome. I. Svientsitskyi, Y. Skruten and V. Zalozetskyi
testified to the diversity of their scientific interests. Also, the head of the National museum distinguished
himself by his intensive activity, which can be defined in the categories of protodiplomacy. Ukrainian
delegates, and even scientists who could not make it to the congresses, actively disseminated information
about the forums among the Ukrainian public, popularized them, and therefore Byzantine studies as a field
of humanities important for national science.
|
| first_indexed | 2025-11-26T01:39:56Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199966 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-26T01:39:56Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Файда, О. 2024-11-08T18:00:25Z 2024-11-08T18:00:25Z 2024 Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій) / О. Файда // Сіверянський літопис. — 2024. — № 5. — С. 156-167. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.240518 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199966 930.2:[061(100):930.85(37-44)«653»]:001.891(477) Мета роботи – дослідити участь та сприйняття українськими дослідниками перших міжнародних зібрань фахівців у царині візантинознавства. У статті використовуються як загальнонаукові методи дослідження, так і спеціально-історичні, зокрема інструментарій, притаманний історико-генетичному та історико-порівняльному методам. Особлива увага приділяється актуальній в історіографії тенденції розглядати інтернаціональні наукові зібрання візантиністів міжвоєнного періоду також крізь призму використання з політично-репрезентаційними цілями.
 Основна новизна дослідження має два виміри. Насамперед з’ясовано, що Перший (1924 р.), бухарестський, форум візантійських студій надав організаторам опосередковані можливості легалізувати зокрема анексію Румунією земель, населених переважно українським етносом. По-друге,
 уточнено низку обставин нереалізованих із різних причин спроб українських дослідників долучитися
 до перших конгресів та з’ясовано окремі аспекти фактичної участі трьох вітчизняних візантиністів у роботі цих форумів.
 Висновки. Українські візантиністи уважно слідкували за реалізацією ідеї конгресових зібрань,
 намагались потрапити на белградський форум. Повноцінно долучитися до роботи міжнародної
 спільноти візантиністів вдалося у сер. 1930-х рр. у Софії та Римі. І. Свєнціцький, Й. Скрутень та
 В. Залозецький засвідчили різноплановість їхніх наукових зацікавлень. Також керівник Національного музею відзначився активною діяльністю, яку можна означити в категоріях протодипломатії.
 Українські делегати, і навіть науковці, які не змогли потрапити на конгреси, активно поширювали
 серед української громадськості інформацію про форуми, популяризували їх, а отже, й візантиністику як важливу для вітчизняної науки галузь гуманітаристики. The purpose of the work is to highlight the reception by Ukrainian researchers of the first international
 gatherings of specialists in the field of Byzantine studies and their participation in the mentioned congresses.
 The general scientific research methods as well as special historical ones, in particular, tools inherent
 in historical-genetic and historical-comparative methods are used in the article. Special attention is paid to
 the current trend in historiography to consider the international scientific gatherings of Byzantinists of the
 interwar period also through the prism of their use for political and representational purposes. The main
 novelty of the study has two dimensions. First, it was found that the First (1924) congress of Byzantine studies
 in Bucharest provided indirect opportunities to legalize, in particular, the annexation of lands inhabited
 mainly by the Ukrainian ethnic group by Romania. Secondly, a number of circumstances of unrealized
 for various reasons attempts of Ukrainian researchers to join the first congresses have been specified, and
 certain aspects of the actual participation of three domestic Byzantinists in the work of these forums have
 been clarified.
 Conclusions. Ukrainian Byzantinists closely followed the implementation of the idea of congress meetings,
 tried to get to the Belgrade forum. It was possible to fully participate in the work of the international
 Byzantine community in the middle of 1930s in Sofia and Rome. I. Svientsitskyi, Y. Skruten and V. Zalozetskyi
 testified to the diversity of their scientific interests. Also, the head of the National museum distinguished
 himself by his intensive activity, which can be defined in the categories of protodiplomacy. Ukrainian
 delegates, and even scientists who could not make it to the congresses, actively disseminated information
 about the forums among the Ukrainian public, popularized them, and therefore Byzantine studies as a field
 of humanities important for national science. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Дослідницькі нотатки Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій) First congresses of byzantinists and Ukrainian science (to the centenary of the First International Congress of byzantine studies) Article published earlier |
| spellingShingle | Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій) Файда, О. Дослідницькі нотатки |
| title | Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій) |
| title_alt | First congresses of byzantinists and Ukrainian science (to the centenary of the First International Congress of byzantine studies) |
| title_full | Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій) |
| title_fullStr | Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій) |
| title_full_unstemmed | Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій) |
| title_short | Перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя Першого Міжнародного Конгресу візантійських студій) |
| title_sort | перші з’їзди візантиністів та українська наука (до сторіччя першого міжнародного конгресу візантійських студій) |
| topic | Дослідницькі нотатки |
| topic_facet | Дослідницькі нотатки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199966 |
| work_keys_str_mv | AT faidao peršízízdivízantinístívtaukraínsʹkanaukadostoríččâperšogomížnarodnogokongresuvízantíisʹkihstudíi AT faidao firstcongressesofbyzantinistsandukrainiansciencetothecentenaryofthefirstinternationalcongressofbyzantinestudies |