Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів
У статті досліджено роль цифрових технологій у підтримці діагностики та розвитку підприємств в умовах глобальних криз і посткризових періодів. Такі технології, як штучний інтелект (AI), блокчейн та Інтернет речей (IoT), стали ключовими інструментами для бізнесів у часи невизначеності, забезпечуючи б...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200005 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів / Ю.Є. Никон // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 145–149. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859861755287568384 |
|---|---|
| author | Никон, Ю.Є. |
| author_facet | Никон, Ю.Є. |
| citation_txt | Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів / Ю.Є. Никон // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 145–149. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті досліджено роль цифрових технологій у підтримці діагностики та розвитку підприємств в умовах глобальних криз і посткризових періодів. Такі технології, як штучний інтелект (AI), блокчейн та Інтернет речей (IoT), стали ключовими інструментами для бізнесів у часи невизначеності, забезпечуючи безперервність операцій, моніторинг продуктивності та прозорість ланцюгів поставок. Основною метою роботи є розробка методології для стійкої інтеграції цифрових технологій у бізнес-стратегії, що дозволяє не лише адаптуватися до криз, але й сприяти довготривалому розвитку підприємств.
У дослідженні розглянуто використання AI для прогнозування та автоматизації прийняття рішень, блокчейну для забезпечення прозорості операцій, та IoT для моніторингу активів у реальному часі. Особливу увагу приділено екологічній стійкості цифрової інфраструктури, зокрема зменшенню енергоспоживання та впровадженню принципів циркулярної економіки. Також обговорюються соціальні та етичні аспекти цифрових трансформацій, включаючи конфіденційність даних і цифрову рівність.
Окремо розглянуто важливість розвитку цифрових екосистем і співпраці підприємств під час криз, що сприяє інноваціям і стійкості. У висновках надано рекомендації щодо регуляторних рамок і політик, які підтримують стійке впровадження цифрових технологій.
The article explores the role of digital technologies in supporting the diagnostics and development of enterprises during global crises and post-crisis periods. Technologies such as Artificial Intelligence (AI), blockchain, and the Internet of Things (IoT) have become key tools for businesses in times of uncertainty, ensuring operational continuity, performance monitoring, and transparency in supply chains. The primary goal of this work is to develop a methodology for the sustainable integration of digital technologies into business strategies, allowing companies not only to adapt to crises but also to foster long-term development.
The study examines the use of AI for predictive diagnostics and decision-making automation, blockchain for ensuring operational transparency, and IoT for real-time asset monitoring. Special attention is given to the ecological sustainability of digital infrastructure, particularly reducing energy consumption and implementing circular economy principles. Social and ethical aspects of digital transformation, including data privacy and digital equity, are also discussed.
The importance of developing digital ecosystems and fostering enterprise collaboration during crises, which promotes innovation and resilience, is also addressed. The conclusion provides recommendations for regulatory frameworks and policies that support the sustainable implementation of digital technologies.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:46:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
ДУБНИЦЬКИЙ В. І., ДЕХА І. О.
2024/№1 (46) 145
ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).145-149
УДК 004:334:338.124.4
Юрій Євгенович Никон
директор Департаменту освітніх проєктів
ORCІD 0009-0004-6085-0944
e-mail: yuriy.nykon@intellias.com,
ТзОВ Інститут Інформаційних Технологій
Intellias, м. Львів
ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОЦЕСАХ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ КРИЗ ТА ПОСТ-КРИЗОВИХ ПЕРІОДІВ
Постановка проблеми. Глобальні кризи, такі як
пандемія COVID-19, військові конфлікти, економічні
рецесії та кліматичні катастрофи, суттєво вплинули на
підприємства, порушуючи традиційні бізнес-моделі та
прискорюючи потребу в адаптації та інноваціях. Циф-
рові технології стали важливими інструментами для
діагностики розвитку підприємств у ці складні часи.
Такі технології, як штучний інтелект (AI), блокчейн,
аналітика великих даних та Інтернет речей (IoT), до-
зволяють бізнесам швидко оцінювати свій операцій-
ний стан, прогнозувати потенційні ризики та оптимі-
зувати процеси прийняття рішень. Використання
цифрових інструментів особливо актуальне для під-
приємств, які прагнуть підтримувати зростання та
стійкість під час глобальних криз. Однак, хоча потен-
ціал цих технологій широко визнаний, досі залиша-
ється значний розрив у розумінні того, як їх можна
систематично застосовувати для діагностики та роз-
витку підприємств у реальних кризових умовах.
У цій статті ми досліджуємо сучасний стан циф-
рових технологій, що використовуються для діагнос-
тики на підприємствах, які стикаються з глобальними
кризами, виявляємо неадресовані виклики та пропо-
нуємо структуру для вирішення цих проблем за допо-
могою цільових досліджень.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Викорис-
тання цифрових технологій для підтримки діагностики
та розвитку підприємств під час глобальних криз отри-
мало значну увагу в останні роки. Дослідники вивчали
різні аспекти цієї теми, зокрема в галузі штучного ін-
телекту (AI), блокчейну та Інтернету речей (IoT), зо-
середжуючись на тому, як ці інструменти можуть під-
вищити ефективність прийняття рішень, прогнозувати
збої та забезпечити безперервність бізнесу.
Одним із найпоширеніших застосувань цифрових
технологій під час криз є використання штучного ін-
телекту (AI) для прогнозної аналітики та підтримки
прийняття рішень. Кім і Лі (2016)[1] та Кайзер і Шала
(2020) [2] підкреслили роль AI у сценарному прогно-
зуванні, де техніки текстового аналізу на основі AI та
концептуального маркування (conceptual mapping) ви-
користовувались для виявлення ключових факторів,
що впливають на стійкість підприємств під час криз.
Ці дослідження підкреслюють здатність AI швидко об-
робляти великі набори даних і визначати закономір-
ності, які можуть бути пропущені людськими аналіти-
ками, що дозволяє підприємствам передбачати потен-
ційні виклики та відповідно адаптувати свої стратегії.
Аналогічно, Бальєстерос і Тіс (2017) [3] досліджу-
вали, як AI підвищує динамічний потенціал підпри-
ємств, дозволяючи їм краще відчувати та реагувати на
кризи. Вони зосередилися на важливості моделювання
та сценарного аналізу в управлінні кризами, показу-
ючи, що інструменти на основі AI можуть надавати
підприємствам своєчасну аналітику, що дозволяє
краще розподіляти ресурси та планувати стратегії.
Хоча ці дослідження демонструють миттєву цін-
ність AI під час криз, вони здебільшого зосереджу-
ються на короткострокових перевагах прийняття рі-
шень на основі AI і недостатньо розглядають довго-
строкову стійкість цих технологій. Наприклад, спожи-
вання енергії та екологічний вплив навчання великих
моделей AI залишаються малодослідженими, як і про-
блеми інтеграції AI у повсякденні бізнес-операції
після завершення кризи.
Технологія Блокчейну також була визнана кри-
тично важливим інструментом для підвищення прозо-
рості та довіри в умовах кризи, особливо в галузях, де
необхідні безпечні та надійні дані. Віаль (2019) [5] до-
сліджував роль блокчейну в управлінні ланцюгами по-
ставок, показуючи, що блокчейн-системи можуть за-
безпечити підприємствам можливість бачити свої лан-
цюги поставок у реальному часі під час збоїв, знижу-
ючи ризик шахрайства та забезпечуючи доставку кри-
тично важливих товарів у потрібні місця.
Наприклад, під час пандемії COVID-19 блокчейн
використовувався для відстеження розподілу медич-
них засобів та вакцин, що забезпечило доставку цих
важливих ресурсів у правильні місця без збоїв або
підробок. Децентралізований та незмінний гросбух
блокчейну забезпечує надійний механізм для під-
тримки довіри в умовах, коли традиційні наглядові ме-
ханізми можуть бути порушені.
Однак, незважаючи на очевидні переваги блок-
чейну в реагуванні на кризи, багато досліджень не
розглядають, як ці системи можуть бути масштабовані
та підтримувані після завершення кризи.
Інтернет речей (IoT) став ще однією ключовою
технологією в умовах кризи, що дозволяє підприєм-
ствам контролювати активи, операції та середовища в
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець Академія економічних наук України, 2024
НИКОН Ю. Є.
146 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
режимі реального часу. Аранго-Лопес (2022) [4] зосе-
редився на тому, як системи IoT у поєднанні з пери-
ферійними обчисленнями можуть надавати дані в ре-
жимі реального часу, що допомагають підприємствам
підтримувати безперервність бізнесу у кризових ситу-
аціях. Наприклад, під час пандемії COVID-19 IoT-
пристрої широко використовувалися для дистанцій-
ного моніторингу промислового обладнання, ланцюгів
поставок і навіть здоров'я працівників, що дозволило
бізнесам продовжувати роботу, незважаючи на фізичні
обмеження.
Крім того, IoT відіграє значну роль в управлінні
стихійними лихами, дозволяючи своєчасно виявляти
та реагувати на природні катастрофи. Наприклад,
датчики IoT можуть контролювати екологічні умови,
такі як температура та вологість, для виявлення лісо-
вих пожеж або повеней заздалегідь. Світовий еконо-
мічний форум (2020) [12] повідомив, що ці можливості
моніторингу в реальному часі стали необхідними для
підприємств, які прагнуть мінімізувати збої та підтри-
мувати ефективність операцій під час криз.
Проте, як і у випадку з AI та блокчейном, факт
довгострокової стійкості застосовуваних на підприєм-
ствах систем IoT не був ретельно досліджений. Хоча
IoT приносить негайні переваги під час криз, еколо-
гічний вплив виробництва, розгортання та підтримки
мільйонів підключених пристроїв є суттєвим. Крім
того, залежність IoT від надійних комунікаційних ме-
реж, таких як 5G, викликає занепокоєння щодо так
званої цифрової рівності, особливо в регіонах, де така
інфраструктура є недостатньо розвиненою.
Таким чином, хоча література про використання
цифрових технологій під час криз є обширною, нами
було ідентифіковано ряд ключових прогалин, які по-
требують вирішення для більш повного розуміння
того, як ці технології можуть бути надійно інтегровані
в процеси діагностики та розвитку підприємств, зо-
крема:
1. Створення довгострокової цінності: Багато до-
сліджень зосереджуються на негайних перевагах циф-
рових технологій під час криз, але не розглядають їхню
довгострокову цінність. Існує обмежена кількість до-
сліджень щодо того, як підприємства можуть продов-
жувати використовувати ці технології після завер-
шення кризи, забезпечуючи, щоб цифрові трансфор-
мації не були тимчасовими рішеннями, а стали стій-
кими покращеннями операцій бізнесу.
2. Екологічна стійкість: Екологічний вплив циф-
рових технологій, особливо AI та блокчейну, часто не
береться до уваги в літературі. Необхідні дослідження
для вивчення того, як ці технології можуть бути зроб-
лені більш енергоефективними та екологічно стій-
кими, особливо коли підприємства розширюють свою
цифрову інфраструктуру у відповідь на кризи.
3. Інтеграція нових технологій: Хоча AI, блокчейн
та IoT широко вивчаються, нові технології, такі як
квантові обчислення та вдосконалені периферійні об-
числення (advanced edge computing), не були ретельно
досліджені в контексті реагування на кризи. Потрібні
дослідження щодо того, як ці технології можуть підви-
щити стійкість і адаптивність підприємств в світлі
можливих глобальних потрясінь.
Ця стаття спрямована на вирішення згаданих
прогалин шляхом пропонування всеосяжної структури
для стійкої інтеграції цифрових технологій у діагнос-
тику підприємств, з акцентом на створення довгостро-
кової цінності, екологічну відповідальність та етичні
міркування.
Використовуючи за базу існуючі матеріали та
розширюючи сферу досліджень, дана праця надасть
практичні рекомендації для підприємств, які прагнуть
розвиватися та процвітати в умовах все більш цифро-
вого та схильного до криз світу.
Основною метою цього дослідження є вивчення
того, як цифрові технології можуть бути ефективно
використані для безперервного діагностування під-
приємств в періоди криз та нестабільності, а також для
проектування сценаріїв розвитку підприємств у довго-
строковому (посткризовому) періоді. Ідентифіковані
прогалини у підходах, пропонованих у існуючій на-
уковій літературі, полягають у відсутності структуро-
ваної методології до забезпечення того, щоб цифрові
трансформації, викликані кризами, були стійкими,
масштабованими та справедливими в довгостроковій
перспективі. Це дослідження має на меті надати мето-
дологію для вирішення цих прогалин, зосереджуючись
на взаємозв’язку між економічною, екологічною та
операційною стійкістю цифрової інфраструктури під-
приємства.
Виклад основних положень статті. Для вирішення
виявлених викликів та прогалин у поточних дослі-
дженнях ця стаття пропонує методологію для стійкої
інтеграції цифрових технологій у діагностику підпри-
ємств, особливо в контексті глобальних криз. Методо-
логія зосереджена на трьох основних напрямках: дов-
гострокова стратегічна інтеграція, екологічна стійкість
і соціальна та етична відповідальність. Метою є роз-
робка рамкової структури, яка дозволить підприєм-
ствам не лише ефективно використовувати цифрові
технології під час криз, але й інтегрувати ці технології
в основні операції бізнесу таким чином, щоб ці інно-
вації були стійкими, масштабованими і справедли-
вими.
Пропоновані методології включають:
1. Довгострокова стратегічна інтеграція цифрових
технологій: передбачає використання AI, блокчейну та
IoT для забезпечення того, щоб підприємства могли
підтримувати та масштабувати цифрові трансформації,
ініційовані під час криз. Акцент робиться на інтеграції
цих технологій у основні процеси бізнесу, а не на їх
тимчасовому використанні.
2. Екологічна стійкість цифрової інфраструктури:
Ця методологія наголошує на зменшенні екологічного
впливу цифрових технологій шляхом оптимізації спо-
живання енергії, прийняття принципів циркулярної
економіки та використання зелених технологій.
3. Соціальні та етичні аспекти цифрової трансфор-
мації: Цей підхід враховує етичні проблеми, пов'язані
з конфіденційністю даних, безпекою та цифровою
рівністю, гарантуючи, що використання цифрових
технологій приносить користь усім зацікавленим сто-
ронам і не завдає непропорційної шкоди вразливим
групам населення.
4. Еволюція цифрових екосистем після кризи: Це
включає стимулювання зростання та стійкості цифро-
вих екосистем і мереж інноваційної співпраці, що ви-
никають під час криз. Метою є розвиток стійких та
адаптивних екосистем, які можуть продовжувати ство-
рювати цінність після кризи.
НИКОН Ю. Є.
2024/№1 (46) 147
5. Регуляторні та політичні рамки для стійкої циф-
рової трансформації: Ця методологія пропонує уз-
годження бізнес-практик із регуляторними стандар-
тами та пропагування політик, які сприяють стійкому
та етичному використанню цифрових технологій.
Нижче буде надано більш детальний огляд кожної
методології з описом конкретних підходів, стратегій та
інструментів, які підприємства можуть застосовувати
для забезпечення стійкості своїх цифрових трансфор-
мацій.
1. Довгострокова стратегічна інтеграція цифрових
технологій
Першим кроком до забезпечення тривалого
впливу цифрових технологій на діагностику та розви-
ток підприємств є їх інтеграція в довгострокові бізнес-
стратегії. Це передбачає перехід від кризової цифрової
адаптації до стійкого, стратегічного використання
технологій, таких як AI, блокчейн і IoT. Ось як це мо-
жна досягти:
AI для прогнозної діагностики та прийняття рі-
шень: AI може бути інтегрований у системи підпри-
ємств для моніторингу продуктивності, прогнозування
збоїв і автоматизації процесу прийняття рішень. За-
мість використання AI лише для кризового управ-
ління, підприємства можуть інтегрувати інструменти
на основі AI для безперервної діагностики, гаранту-
ючи, що бізнес залишатиметься гнучким і реагуватиме
як у стабільних, так і в нестабільних умовах.
Впровадження: Системи AI мають бути навчені на
різноманітних наборах даних, щоб враховувати різні
сценарії кризи. Підприємства можуть використовувати
алгоритми машинного навчання, які адаптуються з
часом, покращуючи свою точність і релевантність у
діагностиці операційних неефективностей і зовнішніх
ризиків.
Блокчейн для прозорих і безпечних операцій:
Технологія блокчейну може бути інтегрована в основні
бізнес-процеси для підвищення прозорості, особливо
в управлінні ланцюгами поставок. Під час криз блок-
чейн забезпечує, що дані є незмінними та перевіре-
ними, сприяючи довірі серед зацікавлених сторін.
Впровадження: Підприємства можуть використо-
вувати блокчейн для відстеження та перевірки транз-
акцій, забезпечуючи відповідальність в операціях лан-
цюга поставок. Децентралізована природа блокчейну
також може захистити від збоїв систем, які можуть ви-
никнути під час криз.
IoT і вдосконалені периферійні обчислення для
моніторингу в реальному часі: Системи IoT дозволяють
підприємствам контролювати свої активи, середовища
та операції в реальному часі, забезпечуючи швидке
реагування під час криз. Вдосконалені периферійні
обчислення доповнюють IoT, обробляючи дані ближче
до джерела, зменшуючи затримки та залежність від
централізованих систем.
Впровадження: Пристрої IoT можуть бути розгор-
нуті в різних операційних сферах для збору даних у
реальному часі. Інтегруючи периферійні обчислення,
підприємства можуть забезпечити локальну обробку
критичних даних, покращуючи швидкість реагування
під час криз.
2. Екологічна стійкість цифрової інфраструктури
Зі зростаючим впровадженням цифрових техно-
логій важливим стає врахування їх екологічного
впливу. Поняття стійкості цифрової інфраструктури
пов'язане із зниженням енергоспоживання, мініміза-
цією електронних відходів та впровадженням принци-
пів циркулярної економіки.
Енергоефективні дата-центри: Дата-центри є
ключовими елементами цифрових операцій, зокрема
для технологій штучного інтелекту та блокчейну. Оп-
тимізація енергоспоживання в цих центрах є необхід-
ною для зменшення впливу цифрової трансформації
на довкілля.
Впровадження: Підприємства можуть використо-
вувати відновлювані джерела енергії, такі як вітер або
сонячна енергія, для живлення своїх дата-центрів.
Крім того, застосування інноваційних технологій
охолодження, таких як рідинне або геотермальне охо-
лодження, може значно знизити енергоспоживання.
Приклад: Такі компанії, як Google та Amazon,
інвестували у "зелені" дата-центри, що працюють на
відновлюваній енергії, демонструючи життєздатність
великомасштабної стійкої інфраструктури.
Циркулярна економіка для цифрових при-
строїв: Швидкий темп цифрових інновацій часто при-
зводить до передчасної утилізації обладнання, що
сприяє утворенню електронних відходів. Модель цир-
кулярної економіки для цифрової інфраструктури до-
помагає зменшити кількість відходів та зберегти ре-
сурси.
Впровадження: Підприємства можуть впроваджу-
вати практики, такі як відновлення старого облад-
нання, переробка електронних компонентів та ство-
рення пристроїв з тривалішим життєвим циклом.
Співпраця з постачальниками для забезпечення ста-
лого виробництва та утилізації пристроїв може спри-
яти подальшому розвитку циркулярної економіки.
• Приклад: Програма замкнутого циклу Dell з
переробки гарантує, що старі пристрої відновлюються
або переробляються, мінімізуючи вплив їх вироб-
ництва та утилізації на довкілля.
3. Соціальні та етичні наслідки цифрової трансфор-
мації
Забезпечення етичного та рівноправного вико-
ристання цифрових технологій як під час криз, так
і після них є вирішальним для підтримки довіри та ін-
клюзивності. Це включає вирішення проблем, пов'я-
заних з конфіденційністю даних, безпекою та цифро-
вою рівністю.
Конфіденційність та безпека даних у системах
штучного інтелекту та IoT: Системи штучного інтелекту
та IoT зазвичай потребують доступу до значних обсягів
персональних та операційних даних, що викликає за-
непокоєння щодо конфіденційності та безпеки. Необ-
хідно розробити етичні рамки для регулювання вико-
ристання цих технологій.
Впровадження: Підприємства повинні забезпе-
чити впровадження надійних протоколів захисту да-
них, включаючи шифрування, анонімізацію та суво-
рий контроль доступу. Крім того, вони повинні дотри-
муватися міжнародних регламентів щодо конфіденцій-
ності даних, таких як GDPR, для забезпечення відпо-
відального поводження з персональними даними.
• Цифрова рівність та доступ: Цифровий розрив,
особливо в сільських або недостатньо розвинених ре-
гіонах, часто заважає рівноправному доступу до циф-
рових технологій. Для вирішення цієї проблеми необ-
хідно докласти спільних зусиль для розширення циф-
рової інфраструктури в таких регіонах.
НИКОН Ю. Є.
148 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Впровадження: Уряди та підприємства можуть
співпрацювати для розширення мереж 5G та інфра-
структури IoT у сільських районах, забезпечуючи до-
ступ до тих самих цифрових інструментів та можли-
востей для всіх регіонів.
4. Еволюція цифрових екосистем після кризи
Цифрові екосистеми, що складаються з взаємо-
пов'язаних підприємств, платформ та технологій, ви-
никають під час криз, коли підприємства об'єднуються
для розв'язання викликів. Підтримка та розвиток цих
екосистем після кризи є необхідним для забезпечення
постійних інновацій та стійкості.
Мережі інноваційної співпраці: Під час криз під-
приємства часто формують інноваційні мережі для
спільного розв'язання проблем. Ці мережі необхідно
підтримувати після кризи, щоб зберегти інерцію та
стимулювати подальші інновації.
Впровадження: Підприємства можуть формалізу-
вати партнерства в межах своїх екосистем, створюючи
центри інновацій, які зосереджуються на спільній
розробці нових бізнес-моделей. Спільні платформи,
що сприяють дослідженням і розробкам, можуть при-
скорити інноваційні процеси.
• Показники стійкості та адаптивності: Розробка
показників для оцінювання стійкості та адаптивності
цифрових екосистем дозволяє забезпечити їхню дов-
готривалу ефективність.
Впровадження: Показники, такі як масштабова-
ність екосистеми, ефективність використання ресурсів
та результати інноваційної співпраці, повинні контро-
люватися для оцінки стану цифрових екосистем.
5. Регуляторні та політичні рамки для стійкої циф-
рової трансформації
Державне регулювання та політика відіграють
ключову роль у формуванні стійкої цифрової транс-
формації. Узгодження бізнес-практик з нормативними
стандартами та підтримка політик, що сприяють стій-
кому впровадженню цифрових технологій, є необхід-
ними для відповідального управління технологічним
прогресом.
Регуляторний вплив на цифрову інфраструктуру:
Уряди повинні впроваджувати політики, що сприяють
відповідальному використанню цифрових технологій,
зокрема в питаннях конфіденційності даних, безпеки
та екологічного впливу.
Впровадження: Підприємства повинні співпрацю-
вати з регуляторами для забезпечення дотримання іс-
нуючих законів та ініціювати політики, що підтриму-
ють стійкі цифрові інновації, такі як податкові пільги
для екологічних технологій та гранти на дослідження
у сфері стійких технологій штучного інтелекту.
• Стимули для стійкого впровадження цифрових
технологій: Уряди можуть стимулювати бізнес до впро-
вадження стійких цифрових практик через фінансову
підтримку та регуляторні рамки.
Впровадження: Податкові пільги, гранти та дер-
жавно-приватні партнерства можуть стимулювати під-
приємства інвестувати у стійкі технології та практики.
Висновки. У цій статті досліджено використання
цифрових технологій, таких як штучний інтелект (AI),
блокчейн та Інтернет речей (IoT), для підтримки під-
приємств під час глобальних криз і в посткризові
періоди. Ці технології важливі для забезпечення без-
перервності бізнесу та прийняття рішень під час криз.
Однак, критичним залишається питання їх довгостро-
кової інтеграції та стійкості після криз.
Запропоновані методології зосереджені на довго-
строковій стратегічній інтеграції AI, блокчейну та IoT
у повсякденні бізнес-процеси для підвищення гнуч-
кості та адаптивності підприємств. Стратегічне вико-
ристання цих технологій дозволить підприємствам
краще підготуватися до майбутніх криз і залишатися
стійкими в нестабільних умовах.
Екологічна стійкість є одним з ключових питань.
Впровадження енергоефективних рішень та принци-
пів циркулярної економіки допоможе знизити енерго-
споживання та кількість електронних відходів, що є
критично важливим в умовах швидкого розвитку тех-
нологій.
Соціальні та етичні аспекти, такі як конфіденцій-
ність даних та цифрова рівність, також потребують
уваги. Забезпечення відповідного рівня безпеки та
конфіденційності є важливим для побудови довіри та
інклюзивного використання цифрових технологій.
Еволюція цифрових екосистем, що виникають
під час криз, пропонує нові можливості для інновацій
та стійкого розвитку підприємств. Підтримка таких
екосистем після криз сприятиме довготривалим інно-
ваціям і розвитку стійких бізнес-моделей.
Регуляторні рамки та підтримка держави також
є важливими для стимулювання стійких цифрових
трансформацій і відповідального використання нових
технологій.
Підсумовуючи, методології, запропоновані в цій
статті, пропонують шлях для трансформації коротко-
строкової цифрової адаптації в стійкі довгострокові
бізнес-стратегії, спрямовані на забезпечення адаптив-
ності та стійкості підприємств у сучасних умовах гло-
бальної невизначеності.
Список використаних джерел
1. Kim Y., Lee K. Scenario-based foresight using AI
and text mining. Journal of Business Strategy. 2016. Vol. 27,
No. 2. P. 56—70.
2. Kayser V., Shala L. Concept mapping and AI in
scenario planning. Technological Forecasting & Social
Change. 2020. Vol. 152. P. 119868.
3. Ballesteros L., Teece D. J. Dynamic capabilities in
crisis management. Strategic Management Journal. 2017.
Vol. 38, No. 5. P. 1125—1140.
4. Arango-Lуpez J. Digital transformation post-crisis:
Sustainability and evolution. Sustainability. 2022. Vol. 14,
No. 6. P. 4509.
5. Vial G. Understanding digital transformation in a
crisis context. MIS Quarterly. 2019. Vol. 43, No. 3. P. 687—
703.
6. Sebastian I. M., et al. Dynamics of digital
transformation: How firms evolve their digital capabilities
to sustain competitive advantage. MIS Quarterly Executive.
2017. Vol. 16, No. 2. P. 197—222.
7. Gandomi A., Haider M. Beyond the hype: Big data
concepts, methods, and analytics. International Journal of
Information Management. 2015. Vol. 35, No. 2. P. 137—
144. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2014.10.007.
8. Briel F., et al. The role of digital technologies in
organizational resilience and innovation. Journal of
Business Research. 2018. Vol. 90. P. 105—115.
НИКОН Ю. Є.
2024/№1 (46) 149
9. Sturgeon T. J. Digital transformation and the future
of work: How technology is reshaping industries. Journal of
Economic Perspectives. 2019. Vol. 33, No. 2. P. 17—40.
10. Nambisan S., Wright M. Digital platforms and
ecosystems: Implications for governance and strategy.
Strategic Management Journal. 2019. Vol. 40, No. 9.
P. 1281—1301.
11. Turlakova S., Lohvinenko B. Artificial
intelligence tools for managing the behavior of economic
agents at micro level. Neuro-Fuzzy Modeling Techniques in
Economics. 2023. Vol. 12. P. 3—39. DOI:
https://doi.org/10.33111/nfmte.2023.003.
12. Russo A. Recession and Automation Changes Our
Future of Work, But There are Jobs Coming, Report Says.
Public Engagement, World Economic Forum. 2020. URL:
https://www.weforum.org/press/2020/10/recession-and-
automation-changes-our-future-of-work-but-there-are-
jobs-coming-report-says-52c5162fce/.
13. Краус К. М., Краус Н. М. Стратегія розвитку
бізнесу в умовах кризи: цифровізація бізнес-процесів
підприємства. Молодий вчений. 2023. №10 (122).
С. 121—125. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-
5809/2023-10-122-3.
14. Лисюк Т., Терещук О., Пасічник М. Іннова-
ційні стратегії розвитку бізнесу в умовах кризи: аналіз
і практична реалізація в Україні. Економіка та суспіль-
ство. 2022. №40. С. 56—60.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-75.
15. Кравченко М. О., Салабай В. О. Роль цифро-
вих трансформацій бізнес-процесів підприємств. Еко-
номічний вісник НТУУ «КПІ». 2023. №26. С. 211—214.
DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.26.2023.286988.
16. Семилітко Д. Діджиталізація в дії: як цифрова
трансформація бізнесу впливає на успіх компанії.
Аудитор України. 2019. №5. С. 76—79.
References
1. Kim, Y., & Lee, K. (2016). Scenario-based
foresight using AI and text mining. Journal of Business
Strategy, 27(2), рр. 56-70.
2. Kayser, V., & Shala, L. (2020). Concept mapping
and AI in scenario planning. Technological Forecasting &
Social Change, 152, 119868.
3. Ballesteros, L., & Teece, D. J. (2017). Dynamic
capabilities in crisis management. Strategic Management
Journal, 38(5), рр. 1125-1140.
4. Arango-Lуpez, J. (2022). Digital transformation
post-crisis: Sustainability and evolution. Sustainability,
14(6), 4509.
5. Vial, G. (2019). Understanding digital transfor-
mation in a crisis context. MIS Quarterly, 43(3), рр. 687-
703.
6. Sebastian, I. M., Ross, J. W., Beath, C. M.,
Mocker, M., Moloney, K. G., & Fonstad, N. O. (2017).
Dynamics of digital transformation: How firms evolve their
digital capabilities to sustain competitive advantage. MIS
Quarterly Executive, 16(2), рр. 197-222.
7. Gandomi, A., & Haider, M. (2015). Beyond the
hype: Big data concepts, methods, and analytics.
International Journal of Information Management, 35(2),
рр. 137-144. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.
2014.10.007.
8. Briel, F., Schneider, S., & Kцrner, A. (2018). The
role of digital technologies in organizational resilience and
innovation. Journal of Business Research, 90, рр. 105-115.
9. Sturgeon, T. J. (2019). Digital transformation and
the future of work: How technology is reshaping industries.
Journal of Economic Perspectives, 33(2), рр. 17-40.
10. Nambisan, S., & Wright, M. (2019). Digital
platforms and ecosystems: Implications for governance and
strategy. Strategic Management Journal, 40(9), рр. 1281-
1301.
11. Turlakova, S., & Lohvinenko, B. (2023). Artificial
intelligence tools for managing the behavior of economic
agents at the micro level. Neuro-Fuzzy Modeling Techniques
in Economics, 12, рр. 3-39.
DOI: https://doi.org/10.33111/nfmte.2023.003.
12. Russo, A. (2020, October 14). Recession and
automation changes our future of work, but there are jobs
coming, report says. World Economic Forum. Retrieved
from https://www.weforum.org/press/2020/10/recession-
and-automation-changes-our-future-of-work-but-there-
are-jobs-coming-report-says-52c5162fce/.
13. Kraus, K. M., & Kraus, N. M. (2023). tratehiia
rozvytku biznesu v umovakh kryzy: tsyfrovizatsiia biznes-
protsesiv pidpryiemstva [Business development strategy in
crisis conditions: Digitalization of business processes].
Molodyi vchenyi — Young Scientist, 10(122), рр. 121-125.
DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-10-122-3
[in Ukrainian].
14. Lysiuk, T., Tereshchuk, O., & Pasichnyk, M.
(2022). Innovatsiini stratehii rozvytku biznesu v umovakh
kryzy: analiz i praktychna realizatsiia v Ukraini [Innovative
business development strategies in a crisis: Analysis and
practical implementation in Ukraine]. Ekonomika ta
suspilstvo — Economics and Society, 40, рр. 56-60. DOI:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-75 [in
Ukrainian].
15. Kravchenko, M. O., & Salabay, V. O. (2023). Rol
tsyfrovykh transformatsii biznes-protsesiv pidpryiemstv
[The role of digital transformation of business processes].
Ekonomichnyi visnyk NTUU «KPI» — Economic Bulletin of
NTUU "KPI", 26, рр. 211-214. DOI: https://doi.org/
10.20535/2307-5651.26.2023.286988 [in Ukrainian].
16. Semilytko, D. (2019). Didzhytalizatsiia v dii: yak
tsyfrova transformatsiia biznesu vplyvaie na uspikh
kompanii [Digitalization in action: How business digital
transformation impacts company success]. Audytor Ukrainy
— Auditor of Ukraine, 5, рр. 76-79 [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 03.06.2024
Формат цитування:
Никон Ю. Є. Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-
кризових періодів. Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). С. 145-149. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-
7206.2024.1(46).145-149
Nykon, Yu. Ye. (2024). Digital Technologies in the Processes of Development of Enterprises in the Conditions of
Global Crises and Post-Crisis Periods. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (46), рр. 145-149. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).145-149
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200005 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:46:16Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Никон, Ю.Є. 2024-11-09T18:49:18Z 2024-11-09T18:49:18Z 2024 Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів / Ю.Є. Никон // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 145–149. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1729-7206 DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).145-149 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200005 004:334:338.124.4 У статті досліджено роль цифрових технологій у підтримці діагностики та розвитку підприємств в умовах глобальних криз і посткризових періодів. Такі технології, як штучний інтелект (AI), блокчейн та Інтернет речей (IoT), стали ключовими інструментами для бізнесів у часи невизначеності, забезпечуючи безперервність операцій, моніторинг продуктивності та прозорість ланцюгів поставок. Основною метою роботи є розробка методології для стійкої інтеграції цифрових технологій у бізнес-стратегії, що дозволяє не лише адаптуватися до криз, але й сприяти довготривалому розвитку підприємств. У дослідженні розглянуто використання AI для прогнозування та автоматизації прийняття рішень, блокчейну для забезпечення прозорості операцій, та IoT для моніторингу активів у реальному часі. Особливу увагу приділено екологічній стійкості цифрової інфраструктури, зокрема зменшенню енергоспоживання та впровадженню принципів циркулярної економіки. Також обговорюються соціальні та етичні аспекти цифрових трансформацій, включаючи конфіденційність даних і цифрову рівність. Окремо розглянуто важливість розвитку цифрових екосистем і співпраці підприємств під час криз, що сприяє інноваціям і стійкості. У висновках надано рекомендації щодо регуляторних рамок і політик, які підтримують стійке впровадження цифрових технологій. The article explores the role of digital technologies in supporting the diagnostics and development of enterprises during global crises and post-crisis periods. Technologies such as Artificial Intelligence (AI), blockchain, and the Internet of Things (IoT) have become key tools for businesses in times of uncertainty, ensuring operational continuity, performance monitoring, and transparency in supply chains. The primary goal of this work is to develop a methodology for the sustainable integration of digital technologies into business strategies, allowing companies not only to adapt to crises but also to foster long-term development. The study examines the use of AI for predictive diagnostics and decision-making automation, blockchain for ensuring operational transparency, and IoT for real-time asset monitoring. Special attention is given to the ecological sustainability of digital infrastructure, particularly reducing energy consumption and implementing circular economy principles. Social and ethical aspects of digital transformation, including data privacy and digital equity, are also discussed. The importance of developing digital ecosystems and fostering enterprise collaboration during crises, which promotes innovation and resilience, is also addressed. The conclusion provides recommendations for regulatory frameworks and policies that support the sustainable implementation of digital technologies. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Цифрова економіка та інформаційні технології Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів Digital Technologies in the Processes of Development of Enterprises in the Conditions of Global Crises and Post-Crisis Periods Article published earlier |
| spellingShingle | Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів Никон, Ю.Є. Цифрова економіка та інформаційні технології |
| title | Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів |
| title_alt | Digital Technologies in the Processes of Development of Enterprises in the Conditions of Global Crises and Post-Crisis Periods |
| title_full | Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів |
| title_fullStr | Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів |
| title_full_unstemmed | Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів |
| title_short | Цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів |
| title_sort | цифрові технології в процесах розвитку підприємств в умовах глобальних криз та пост-кризових періодів |
| topic | Цифрова економіка та інформаційні технології |
| topic_facet | Цифрова економіка та інформаційні технології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200005 |
| work_keys_str_mv | AT nikonûê cifrovítehnologíívprocesahrozvitkupídpriêmstvvumovahglobalʹnihkriztapostkrizovihperíodív AT nikonûê digitaltechnologiesintheprocessesofdevelopmentofenterprisesintheconditionsofglobalcrisesandpostcrisisperiods |