Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні
Партнерство влади, бізнесу та суспільства на засадах публічно-приватного партнерства (ППП) в Україні є потужним інструментом для розвитку інфраструктури та підвищення якості державних послуг. Однак ефективність його реалізації стикається з рядом викликів. За останні 10-15 років кількість укладених д...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2024 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200008 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні / І.П. Петрова // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 61–67. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860058428121022464 |
|---|---|
| author | Петрова, І.П. |
| author_facet | Петрова, І.П. |
| citation_txt | Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні / І.П. Петрова // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 61–67. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Партнерство влади, бізнесу та суспільства на засадах публічно-приватного партнерства (ППП) в Україні є потужним інструментом для розвитку інфраструктури та підвищення якості державних послуг. Однак ефективність його реалізації стикається з рядом викликів. За останні 10-15 років кількість укладених договорів ППП зросла, але реальна реалізація проектів залишається на низькому рівні, особливо через недосконалість нормативно-правового забезпечення, недоліки в управлінні ризиками, відсутність чітких критеріїв оцінки ефективності та недостатню підтримку з боку держави.
Розглянуто приклади успішних проектів ППП в Україні, таких як розвиток рекреаційної зони Гідропарку в Києві, проект з виробництва теплової енергії в місті Остер та біопаливне опалення в місті Малин, які демонструють ефективність публічно-приватного партнерства у різних сферах, включаючи покращення інфраструктури, зменшення залежності від імпортованих енергоносіїв і підвищення якості державних послуг.
Здійснено аналіз причин невдач проектів публічно-приватного партнерства, зокрема у сферах транспорту, енергетики, охорони здоров’я та культурної спадщини. На основі аналізу цих проектів виявлено ключові проблеми: недостатня державна підтримка, недооцінка юридичних та економічних ризиків, низька прозорість і недосконалість інституціональних механізмів.
Обґрунтовано необхідність трансформації інституціонального забезпечення ППП, вдосконалення нормативно-правової бази, розвитку інфраструктури для партнерства влади, бізнесу і суспільства, а також управління ризиками, особливо в умовах повоєнного відновлення України.
Public-private partnerships (PPP) in Ukraine serve as a powerful tool for infrastructure development and improving the quality of public services. However, the effectiveness of its implementation faces several challenges. Over the past 10-15 years, the number of PPP agreements has increased, but the actual execution of projects remains low, primarily due to deficiencies in the regulatory framework, poor risk management, lack of clear performance evaluation criteria, and insufficient state support.
The article examines successful examples of PPP projects in Ukraine, such as the development of the Hydropark recreational area in Kyiv, a thermal energy production project in the city of Oster, and biofuel heating in the city of Malyn. These projects demonstrate the effectiveness of public-private partnerships in various sectors, including infrastructure improvement, reducing dependence on imported energy resources, and enhancing the quality of public services.
An analysis of the reasons behind the failures of public-private partnership projects, particularly in the areas of transport, energy, healthcare, and cultural heritage, has been conducted. Based on this analysis, key problems have been identified: insufficient state support, underestimation of legal and economic risks, lack of transparency, and weaknesses in institutional mechanisms.
The article substantiates the need to transform the institutional framework of PPP, improve the regulatory base, develop infrastructure for partnerships between the government, business, and society, and enhance risk management, especially in the context of post-war recovery in Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:03:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПЕТРОВА І. П.
2024/№1 (46) 61
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).61-67
УДК 330.322.16:334.72:338.28(477)
Ірина Павлівна Петрова
канд. екон. наук
ORCID 0000-0002-0515-5349
e-mail: msirynapetrova@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
НА ЗАСАДАХ ПАРТНЕРСТВА ВЛАДИ, БІЗНЕСУ ТА СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
Вступ. Партнерство між владою, бізнесом та сус-
пільством, реалізоване на засадах публічно-приват-
ного партнерства (ППП), є одним з ключових інстру-
ментів стимулювання економічного розвитку та мо-
дернізації інфраструктури в Україні. Взаємодія цих
трьох секторів відіграє визначальну роль у забезпе-
ченні сталого економічного зростання, створенні но-
вих робочих місць, залученні інвестицій та підвищенні
якості життя населення. Однак, попри значний по-
тенціал ППП як механізму активізації інвестиційних
процесів, його впровадження в Україні супроводжу-
ється численними проблемами та викликами, що сут-
тєво обмежують ефективність цього інструменту та
масштаби його застосування.
Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить
про значний інтерес до публічно-приватного партнер-
ства як механізму розвитку інфраструктури та активі-
зації інвестиційної діяльності. У роботі Б. Винниць-
кого, М. Лендьел, Б. Онищука, П. Сегварі представ-
лено приклади реалізації проектів ППП, що демон-
струють практичні аспекти впровадження таких ініці-
атив, особливо на регіональному рівні [1]. Зазнача-
ється, що хоча досвід впровадження ППП у світі є
значним, в Україні ще зберігається ряд викликів, по-
в'язаних із інституціональним забезпеченням. У звіті
«Державно-приватне партнерство (ДПП) як механізм
реалізації нової регіональної політики» підкреслено
можливості застосування ППП у контексті нової ре-
гіональної політики, а також окреслено практичні ас-
пекти підготовки та впровадження інвестиційних про-
ектів [2]. У доповіді А. Павлюк та Д. Ляпіна розглянуто
ППП як ключовий механізм для активізації інвести-
ційної діяльності в Україні, акцентуючи увагу на не-
обхідності удосконалення нормативно-правової бази
для ефективної реалізації таких проектів [3]. Обгово-
рення під час круглого столу «Реалізація проектів
ДПП на місцевому рівні — досвід, уроки, рекоменда-
ції» зосереджене на досвіді та уроках впровадження
ППП на місцевому рівні, де основною темою було по-
долання бар'єрів та удосконалення співпраці між дер-
жавою та приватними партнерами [4]. У публікації
Transparency International Ukraine (2023) підкреслено
роль ППП як інструменту для повоєнної відбудови
України [5]. Додатково, матеріали від інтенсиву для
громад [6] та посібник «Реалізація проектів державно-
приватного партнерства в Україні» [7] розкривають
практичні аспекти підготовки та впровадження прое-
ктів ППП, зосереджуючи увагу на ролі таких проектів
у розвитку інфраструктури та підвищенні інвестицій-
ної привабливості регіонів.
Протягом останніх 10-15 років в Україні було іні-
ційовано низку інвестиційних проектів на засадах пу-
блічно-приватного партнерства, які охоплюють різні
сектори економіки, такі як енергетика, транспорт, во-
допостачання, охорона здоров'я та туризм [8]. Водно-
час, досвід їхньої реалізації демонструє наявність ни-
зки викликів, що ускладнюють ефективну співпрацю
між владою, бізнесом та суспільством. У цьому кон-
тексті, метою даної статті є оцінка інвестиційних про-
ектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспіль-
ства (публічно-приватного партнерства), які були реа-
лізовані в Україні протягом останніх років, системати-
зація проблем, що виникали під час їх реалізації, та
обґрунтування необхідності трансформації інституціо-
нального забезпечення ППП для підвищення їх ефек-
тивності і масштабності.
Виклад основного матеріалу. Практика реалізації
проектів публічно-приватного партнерства в Україні
протягом останніх 10-15 років показує ряд серйозних
проблем, що негативно вплинули на ефективність
цього інструменту. Згідно з даними Міністерства еко-
номіки України, кількість укладених договорів ППП
стабільно зростає, але проблема полягає у фактичній
реалізації цих проектів. Як демонструють статистичні
дані, з 2018 по 2023 роки кількість договорів ППП зро-
сла з 189 до 198, проте кількість реалізованих проектів
значно зменшилася, досягнувши найнижчого рівня у
2022 році, що пов'язано з воєнними подіями (табл. 1).
Зростання кількості не реалізованих проектів з
131 у 2018 році до 176 у 2023 році підкреслює проблеми
в управлінні проектами ППП та недостатню ефектив-
ність інституціонального забезпечення. Кількість про-
ектів, що не виконуються, залишається на високому
рівні (приблизно 115), що вказує на проблеми з вико-
нанням зобов'язань з боку приватних партнерів або
на відсутність належного контролю з боку держави.
Зростання кількості розірваних договорів з 14 у 2018
році до 51 у 2023 році свідчить про зростання кон-
фліктів і невиконання умов, що може бути наслідком
неефективного регулювання, недостатнього контролю
та правової невизначеності. Низька кількість догово-
рів, термін дії яких закінчився (з 4 у 2018 році до 6 у
2020 році), вказує на те, що багато проектів ще не до-
сягли стадії завершення або не були реалізовані. При-
зупинення проектів у зв'язку з воєнними подіями з
2022 року (13 у 2022 році, 10 у 2023 році) відображає
вплив війни на реалізацію проектів, що ускладнює си-
туацію і збільшує ризики для інвесторів.
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець Академія економічних наук України, 2024
ПЕТРОВА І. П.
62 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця 1
Кількість договорів публічно-приватного партнерства в Україні з 2018 по 2023 рік
2018 2019 2020 2021 2022 2023
Кількість договорів ППП 189 187 192 193 193 198
Реалізуються 58 52 39 31 18 22
Не реалізуються 131 135 153 162 175 176
Не виконуються 113 113 116 119 116 115
Розірвані 14 18 31
43 46 51
Закінчився термін дії 4 4 6
Призупенені у зв'язку з воєнними подіями 0 0 0 0 13 10
Складено за даними Міністерства економіки України [8].
Варто зазначити, що інформація, відображена на
основі даних Міністерства економіки України, обме-
жується виключно фактами укладення договорів пуб-
лічно-приватного партнерства. Статистичні дані не
дозволяють провести глибокий аналіз умов договорів,
поточного стану реалізації проектів ППП або оцінити
їх успішність. Для аналізу успішного та негативного
досвіду реалізації проектів ППП використовуються
дані, доступні у відкритому доступі у мережі інтернет.
Ключова статистика, така як обсяг внесених інвести-
цій, наразі відсутня в публічному доступі, що обмежує
можливості для повноцінного оцінювання ефектив-
ності і результативності проектів.
Успішні кейси проектів публічно-приватного парт-
нерства в Україні. Проект біопаливного опалення у місті
Малин є одним із успішних прикладів ППП в Україні
[2, с. 75-79]. Відповідний договір про спільну діяль-
ність було укладено 19 вересня 2014 року між терито-
ріальною громадою міста Малин, в особі Малинської
міської ради, та ТОВ «Енергія тепла». Цей договір був
укладений на 15 років і передбачав ряд заходів для під-
вищення енергоефективності міста та зменшення за-
лежності від імпортованого природного газу, шляхом
переходу на використання доступних місцевих ресур-
сів для опалення бюджетних будівель.
Основними цілями проекту були підвищення
енергетичної незалежності, зниження впливу на зміну
клімату шляхом відмови від використання викопного
палива та стимулювання розвитку нових ППП. Дого-
вір передбачав розробку проекту модернізації системи
теплопостачання, замовлення та виготовлення облад-
нання, проведення монтажно-будівельних робіт, вста-
новлення нового твердопаливного котла, а також пус-
коналагоджувальні роботи і подальшу експлуатацію
системи.
Особливе значення мала заміна газового котла на
твердопаливний, що дозволило забезпечити теплом
місцеві школи та спортивні заклади за зниженим та-
рифом, зменшивши тим самим залежність від імпор-
тованого природного газу. Крім того, реалізація цього
проекту дозволила створити нові робочі місця та спри-
яла розвитку малого підприємництва у регіоні.
Проект був реалізований у форматі BOT (build-
operate-transfer) і передбачав створення 4 нових робо-
чих місць. Основна вигода для міста полягала в отри-
манні теплової енергії за зниженим тарифом, а при-
ватний партнер отримав можливість реалізувати свої
інвестиції та отримати прибуток протягом 15 років дії
договору. Цей успішний досвід став моделлю для ін-
ших населених пунктів, які прагнуть перейти на від-
новлювальне паливо і зменшити залежність від доро-
гих імпортованих енергоносіїв. Успіх проекту в місті
Малині показав ефективність використання механізму
публічно-приватного партнерства для залучення фі-
нансових ресурсів, експертизи та технологій приват-
ного сектора в управління інфраструктурними проек-
тами та наданні публічних послуг.
Проект з виробництва теплової енергії в місті
Остер є прикладом партнерства влади, бізнесу та сус-
пільства, що спрямований на модернізацію та оптимі-
зацію системи теплопостачання в регіоні [2, c. 79-80].
Основною метою даного проекту є реконструкція
теплових мереж, що забезпечують стабільне поста-
чання тепла до об'єктів бюджетної сфери, таких як ди-
тячі садки, школи, коледжі, будинок творчості, та
міський відділ міліції.
Проект, розпочатий у червні 2015 року, передба-
чав реконструкцію котелень та будівництво нової ді-
лянки теплотраси. Реалізація проекту здійснювалася в
межах договору про спільну діяльність між Остерсь-
кою міською радою та корпорацією «Укратомприлад»,
який було укладено на 25 років. Важливими аспектами
договору стали замовлення та виготовлення облад-
нання, проведення монтажно-будівельних робіт, а та-
кож пусконалагоджувальні роботи, отримання всіх не-
обхідних дозволів та ліцензій для початку експлуатації
нового обладнання. Згідно з інформацією Чернігівсь-
кої обласної державної адміністрації [2, с. 79-80],
значна частина запланованих робіт вже була виконана.
Зокрема, була здійснена комплексна реконструкція
котелень, встановлено два нові твердопаливні котли,
які працюють на біопаливі, а також побудовано нову
ділянку теплотраси, що з’єднує теплові мережі двох
котелень у місті Остер.
Отже, цей проект демонструє успішний приклад
публічно-приватного партнерства, який не тільки по-
кращив технічний стан теплових мереж, але й підви-
щив якість послуг з теплопостачання. Він також під-
креслює важливість співпраці між державними ор-
ганами та приватними компаніями у реалізації інфра-
структурних проектів, що мають значний соціально-
економічний вплив на місцеві громади.
Проект із розвитку рекреаційної зони Гідропарку в
місті Києві, впроваджений у 2013 році на території
острова Долобецький, є прикладом ефективного пуб-
лічно-приватного партнерства, спрямованого на по-
кращення якості зон відпочинку [2, c. 80-81]. Основ-
ною метою проекту було забезпечення розвитку та під-
тримки рекреаційної зони в належному стані, врахо-
вуючи недостатню кількість зелених зон у містах Ук-
раїни, поганий стан існуючих зон відпочинку, а також
відсутність об'єктів для спорту на відкритому повітрі.
Проект реалізовано за моделлю BOO (build-own-
operate), що передбачало залучення приватних інвес-
тицій у розмірі до 4,5 мільйонів доларів США, ство-
рення робочих місць, а також надання приватному
ПЕТРОВА І. П.
2024/№1 (46) 63
партнеру права довгострокового користування части-
ною території Гідропарку. Приватний партнер взяв на
себе обов’язок утримувати територію в чистоті, вста-
новити тимчасові споруди спортивного призначення,
заклади харчування та інші об’єкти, призначені для
відпочинку та дозвілля. Однією з важливих умов про-
екту було збереження частини об'єктів, доступних для
відвідувачів безкоштовно, а також відсутність капі-
тального будівництва на території.
На сьогодні проект успішно реалізується приват-
ним партнером, який займається розвитком рекреа-
ційної зони «Місто спорту». У рамках проекту було об-
лаштовано два стадіони для традиційного та пляжного
футболу, тренувальні майданчики для баскетболу та
пляжних видів спорту. Крім того, було оновлено ін-
фраструктуру міського пляжу «Венеція», який також
входить до території «Міста спорту». Приватний парт-
нер забезпечує підтримку громадських місць у належ-
ному стані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог.
Цей проект є прикладом успішної співпраці між дер-
жавою та приватним сектором у розвитку міської ін-
фраструктури, що сприяє покращенню умов для від-
починку та спорту в столиці України.
З метою підвищення наочності та забезпечення
більшої зрозумілості аналізу порівняльних характе-
ристик трьох проектів публічно-приватного партнерс-
тва, їх ключові параметри представлені у табл. 2.
Таблиця 2
Порівняльна характеристика трьох проектів публічно-приватного партнерства за основними показниками
Основні
характери-
стики
Проект 1. Розвиток рекреаційної зони
Гідропарку, Київ
Проект 2. Виробництво
теплової енергії в місті Остер
Проект 3. Біопаливне
опалення в місті Малин
Початок
реалізації
2013 2015 2012
Місце роз-
ташування
Гідропарк, Київ Остер, Чернігівська область Малин, Житомирська область
Форма
партнерс-
тва
BOO (Build-Own-Operate): Приватний
партнер будує, володіє та експлуатує
об'єкти спортивної інфраструктури
DBO (Design-Build-Operate): При-
ватний партнер проектує, будує та
експлуатує систему теплопоста-
чання
DBO (Design-Build-Operate):
Приватний партнер проектує,
будує та експлуатує систему
біопаливного опалення
Основна
мета
Розвиток рекреаційної зони, включа-
ючи спортивні об'єкти
Реконструкція складових системи
опалення та будівництво тепло-
траси
Перехід на біопаливні сис-
теми опалення для соціальних
та бюджетних установ
Ключові
заходи
Створення спортивних об'єктів (стаді-
они, тренувальні майданчики).
Обслуговування території (чистота, ін-
фраструктура)
Комплексна реконструкція коте-
лень.
Встановлення нових твердопалив-
них котлів.
Будівництво нової ділянки
теплотраси
Встановлення біопаливних
котлів.
Навчання персоналу
Інвестиції 4,5 мільйона доларів США Не зазначено 93 400 євро
Тривалість
договору
Довгостроковий 25 років 10 років
Роль при-
ватного
партнера
Розробка і управління спортивними
об'єктами.
Обслуговування чистоти та інфрастру-
ктури території
Виконання реконструкції та мон-
тажних робіт.
Забезпечення стабільної роботи
системи опалення
Забезпечення біопаливними
котлами.
Забезпечення операційної дія-
льності
Публічні
переваги
Покращення рекреаційної інфра-
структури
Підвищення надійності теплопо-
стачання для бюджетних установ
Зниження витрат на опалення
Виклики/
Драйвери
Нестача зелених зон для відпочинку Необхідність модернізації застарі-
лої інфраструктури опалення
Висока вартість традиційного
пального і застарілі системи
опалення
Складено за даними [2, c. 75-81].
Отже, публічно-приватне партнерство виступає
як один з найбільш ефективних інструментів для реа-
лізації інфраструктурних і енергетичних проектів,
особливо в умовах постійних економічних викликів.
Перший проект, пов'язаний з розвитком рекреаційної
зони Гідропарку в Києві, відзначається значними
перевагами для міського середовища та місцевих
мешканців. У рамках цього проекту, розпочатого у
2013 році, була здійснена комплексна модернізація ре-
креаційної зони на острові Долобецький. Партнерство
з приватним сектором дало можливість не лише по-
кращити інфраструктуру зелених зон, але й створити
нові робочі місця. Завдяки приватним інвестиціям у
розмірі до 4,5 мільйона доларів США, вдалося оновити
спортивні об'єкти, встановити нові тренувальні май-
данчики та створити комфортні умови для відпочинку.
Проект продемонстрував ефективність залучення при-
ватного капіталу для покращення міської інфраструк-
тури без значних витрат з бюджету міста.
Другий проект, реалізований у місті Остер, стосу-
ється модернізації системи теплопостачання. Цей про-
єкт включав реконструкцію котелень та встановлення
нових твердопаливних котлів. Завдяки ППП вдалося
значно підвищити ефективність системи теплопоста-
чання, що дозволило забезпечити стабільне поста-
чання тепла в місті. Важливою перевагою цього про-
екту є екологічні вигоди від використання біопалив,
які зменшують негативний вплив на навколишнє се-
редовище. Залучення приватного партнера сприяло не
лише поліпшенню технічних характеристик системи,
але й зменшенню витрат на енергоресурси, що робить
проект економічно вигідним.
Третій проект, що стосується біопаливного опа-
лення в місті Малин, ілюструє переваги переходу на
відновлювальні джерела енергії. Зменшення викидів
ПЕТРОВА І. П.
64 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
забруднюючих речовин завдяки використанню біопа-
лив є важливим кроком у покращенні якості повітря.
Підвищення енергоефективності та зниження витрат
на енергетичні ресурси забезпечують економічну ста-
більність для міста. Проект також сприяє підвищенню
енергонезалежності м. Малин, що є критично важли-
вим в умовах нестабільності на ринку енергетичних
ресурсів.
Таким чином, ці проекти демонструють різнома-
нітність підходів до реалізації ППП і їхню здатність
вирішувати різні соціально-економічні завдання. Вони
показують, як стратегічне партнерство між публічним
і приватним секторами може бути використано для до-
сягнення значних результатів у покращенні інфра-
структури, екології та енергетичної безпеки. Залу-
чення приватного капіталу в інвестиційні проекти на
основі публічно-приватного партнерства дозволяє
ефективніше розподілити ресурси, зменшити фінансо-
вий тиск на державний бюджет та забезпечити висо-
кий рівень реалізації проектів. Успішний досвід цих
проектів може служити прикладом для подальших іні-
ціатив у сфері публічно-приватного партнерства в Ук-
раїні.
Однак прикладів успішних інвестиційних проєк-
тів на принципах публічно-приватного партнерства
дуже мало, що підтверджує складність та недоскона-
лість існуючих механізмів ППП. Наприклад, у грудні
1999 року було підписано першу в Україні концесійну
угоду на будівництво та експлуатацію автомобільної
дороги Львів-Краковець між Укравтодором та кон-
сорціумом «Концесійні транспортні магістралі». За-
гальна кошторисна вартість проекту становила близь-
ко 1,635 млрд грн, з яких 60% фінансування повинно
було здійснюватися концесіонером, а 40% — Укравто-
дором. Однак, станом на листопад 2008 року вартість
виконаних робіт становила лише 37 млн грн, з яких
частка приватного партнера склала всього 7,3 млн грн,
що свідчить про невиконання концесіонером своїх зо-
бов'язань, що стало однією з причин розірвання дого-
вору [3].
Інший концесійний проект, що стосувався будів-
ництва та експлуатації автомобільної дороги Львів-
Броди, також завершився невдачею. Договір було під-
писано у грудні 2002 року, проте через неспромож-
ність приватного партнера виконати свої зобов'язання,
угоду було розірвано у 2012 році. Основними причи-
нами розірвання стали зміни у національному законо-
давстві та неспроможність партнера здійснити фінан-
сування у відповідності до умов договору [3].
Неуспішною також виявилась спроба реалізації
ППП у сфері видобування вуглеводнів на континен-
тальному шельфі Чорного моря. Угода між Україною
та компанією «Венко Інтернешнл Лімітед» про розпо-
діл продукції, підписана у 2007 році, передбачала зна-
чні інвестиції та видобуток понад 200 млн тонн вугле-
воднів, проте проект так і не був реалізований. У 2008
році Міністерство екології та природних ресурсів Ук-
раїни скасувало дозвіл на користування надрами,
після чого питання було передано на розгляд Сток-
гольмського арбітражного суду, а у 2011 році було до-
сягнуто мирової угоди [3].
Концесійний досвід ТОВ «ДТЕК» з підприєм-
ствами «Свердловантрацит» і «Ровенькиантрацит» не
можна назвати успішним через недосконалість меха-
нізму визначення розміру концесійних платежів. Зо-
крема, договір дозволяв зменшувати концесійні пла-
тежі на суму амортизаційних відрахувань, що, зважа-
ючи на високий рівень зносу основних фондів (близь-
ко 80%), призвело до зниження надходжень до дер-
жавного бюджету. Це свідчить про те, що механізм
концесії був неадекватним для забезпечення ефектив-
ного використання державних активів і збільшення
бюджетних доходів [3; 7, с. 21].
Також, проект концесії Тартаківського палацу був
ініційований у 2010 році з метою збереження та від-
новлення культурно-історичної спадщини України [5,
c. 16]. У рамках угоди, палац у Львівській області був
переданий у приватне управління на 49 років. Метою
було не лише відновлення архітектурної пам'ятки, але
й її використання для культурно-туристичних цілей,
що мало б сприяти розвитку регіонального туризму.
Незважаючи на офіційне підписання угоди та пере-
дачу об'єкта приватному партнеру, відновлювальні ро-
боти не розпочались. Протягом понад десяти років па-
лац залишався у занедбаному стані. Приватний парт-
нер не виконав своїх зобов'язань щодо реконструкції
об'єкта, і угода досі не була розірвана. Це свідчить про
серйозні проблеми в управлінні концесійними проєк-
тами, зокрема про недостатній контроль за їх вико-
нанням з боку держави.
Таким чином, більшість проектів ППП в Україні
укладалися не як стратегічний інструмент розвитку ін-
фраструктури, а радше як вигідна для приватного пар-
тнера альтернатива приватизації [5, с. 16-17]. Ці угоди
характеризувалися слабким контролем з боку держави
та необов’язковістю виконання зобов’язань приват-
ними партнерами, що призводило до того, що багато
проектів не було реалізовано або їх реалізація затягу-
валася на невизначений термін.
Особливо складно оцінити останні проекти кон-
цесій портів Херсон [9] та Ольвія [10], які, незважаючи
на їхню важливість для національної економіки, зіт-
кнулися з численними труднощами. Підписання кон-
цесійних договорів розтягнулося в часі майже на два
роки через судові суперечки з оскарження результатів
тендеру, що вже само по собі свідчить про недостатню
прозорість і чіткість правового регулювання в цій
сфері. Однак найбільш серйозним викликом для реа-
лізації публічно-приватного партнерства стало повно-
масштабне вторгнення РФ, яке розпочалося безпосе-
редньо після передачі об'єктів у концесію. Це не тільки
унеможливило повноцінну реалізацію концесійних
проєктів, але й виявило вразливість довгострокових
угод ППП в умовах політичної та економічної неста-
більності, а також непередбачуваних зовнішніх факто-
рів. У табл. 3 наведено стислий огляд основних при-
чин невдачі кількох проєктів публічно-приватного
партнерства в Україні.
Отже, попри потенційні переваги, багато проєк-
тів у рамках ППП зазнають невдачі. Численні проєкти
в рамках публічно-приватного партнерства стика-
ються з труднощами, що призводять до їх припи-
нення. Виявлення і аналіз основних причин невдач є
ключовими для розробки стратегій, які дозволять під-
вищити ефективність таких проектів. На основі ана-
лізу даних з таблиці 2 та висновків досліджень екс-
пертів [1-7], можна відзначити, що одним із ключових
факторів, що негативно впливає на реалізацію проєк-
тів публічно-приватного партнерства в Україні, є не-
достатня увага з боку держави до впровадження полі-
ПЕТРОВА І. П.
2024/№1 (46) 65
тики у сфері співпраці влади, бізнесу та суспільства.
Відсутність чіткої політичної підтримки, а також не-
доліки в системі управління часто призводять до за-
тримок або навіть скасування проектів. Державна під-
тримка відіграє критично важливу роль у забезпеченні
успішної реалізації ППП, і її брак може стати суттєвою
перешкодою, що знижує інвестиційну привабливість
таких проектів та довіру з боку приватних партнерів.
Таблиця 3
Стислий огляд причин невдачі окремих проєктів публічно-приватного партнерства в Україні
Проект Рік підпи-
сання дого-
вору
Об'єкт Причини невдачі Стан реалізації
Львів-Краковець 1999 Автомобільна
дорога
Невиконання зобов'язань концесіонером, недо-
статнє фінансування з боку концесіонера, від-
сутність моніторингу
Договір розірвано
Львів-Броди 2002 Автомобільна
дорога
Невиконання зобов'язань концесіонером, зміни
в національному законодавстві, проблеми з фі-
нансуванням, відсутність контролю
Договір розірвано
Видобування вуг-
леводнів (Чорне
море)
2007 Континенталь-
ний шельф
Скасування дозволу на користування надрами,
непідготовленість інфраструктури, проблеми з
виконанням умов договору, арбітражний розгляд
Реалізація не розпоча-
лася, мирову угоду до-
сягнуто в 2011 р.
Тартаківський па-
лац
2010 Культурно-
історичний
об'єкт
Недостатній контроль за виконанням зобов'я-
зань, неадекватний механізм управління, відсут-
ність ефективних санкцій за невиконання умов
Реалізація не розпоча-
лася, палац у занедба-
ному стані
Свердловантрацит
та Ровенькиантра-
цит
2011 Вуглевидобувні
підприємства
Недосконалість механізму визначення розміру
концесійних платежів, знос основних фондів, не-
достатній контроль за виконанням
Реалізація неефективна,
зниження надходжень
до бюджету
Порти Херсон та
Ольвія
2019 Морські порти Судові суперечки щодо результатів тендеру, пов-
номасштабне вторгнення РФ, відсутність аде-
кватного плану реалізації
Реалізація проектів не-
можлива через військові
дії
Складено за даними [3; 5, c. 16; 7, c. 21; 9-10].
Іншою суттєвою причиною є недооцінка юри-
дичних ризиків. Неправильна оцінка правових аспек-
тів проекту може призвести до відхилення або зміни
законодавчих ініціатив, що негативно вплине на реа-
лізацію проекту. Недостатня увага до юридичних ви-
мог і можливих правових перешкод може призвести до
серйозних проблем вже на початкових етапах проєкту.
Протести громадськості та недостатня публіч-
ність також є значними факторами, що ведуть до
невдач. Неправильне висвітлення цілей проекту та
його ризиків може викликати соціальну опозицію або
підозри в нечесності, що часто призводить до скасу-
вання тендерів. Крім того, скасування тендерів через
відсутність заявок або порушення процедур є ще од-
нією проблемою, яка може виникнути через непра-
вильно структуровані умови або недостатній термін
для підготовки пропозицій.
Недостатня оцінка економічної доцільності про-
екту також є важливою причиною невдач. Якщо аналіз
витрат і вигід на етапі техніко-економічного обґрунту-
вання виявляє результати, які значно відрізняються
від очікуваних, проект може бути зупинений через за-
надто оптимістичні припущення на ранніх стадіях.
Відсутність дієвих заходів для розвитку ППП і коор-
динації між органами державної влади може призвести
до зриву проектів.
Після підписання договору можуть виникнути
інші проблеми, що впливають на реалізацію проектів.
Невиконання попередніх умов з боку державного
партнера, таких як невиконання зобов'язання щодо
передачі об'єкта або земельної ділянки, може усклад-
нити фінансування проекту. Проблеми також можуть
виникати через невиконання зобов'язань приватним
партнером, якщо кваліфікаційні вимоги були непра-
вильно сформовані або умови тендеру виявились не-
реалістичними.
Неплатоспроможність приватного партнера є ще
однією критичною проблемою. Розірвання договору
або заміна партнера через фінансові труднощі можуть
суттєво ускладнити реалізацію проекту. Порушення
договору з боку державного партнера, наприклад,
через бюджетні обмеження, які не були враховані при
узгодженні проекту, також може призвести до припи-
нення дії договору.
Незадовільний інвестиційний клімат і проблеми
в захисті прав власності інвесторів є важливими фак-
торами, які можуть негативно вплинути на реалізацію
проектів публічно-приватного партнерства. Непри-
датні умови для ведення підприємницької діяль-
ності та складності в захисті прав інвесторів можуть
призвести до затримок або припинення проектів. Інші
проблеми, такі як недостатнє фінансування і інститу-
ціональна слабкість, також можуть ускладнити реалі-
зацію довгострокових інвестиційних проектів.
В умовах конфліктів і війни ризики для проектів
ППП значно зростають. Війна може привести до фі-
зичних ушкоджень інфраструктури, затримок у реалі-
зації проектів і збільшення фінансових ризиків. Для
мінімізації таких ризиків важливо забезпечити на-
лежне страхування, яке покриває можливі збитки від
непередбачених обставин, таких як військові кон-
флікти або політичні нестабільності. Страхування ри-
зиків є важливим інструментом для захисту інвестицій
та зменшення негативних наслідків. Як державні, так
і приватні партнери повинні розробити ефективні ме-
ханізми для оцінки і управління ризиками, що дозво-
лить зменшити їх вплив на реалізацію проектів. Вклю-
чення ризиків війни до страхових полісів та забезпе-
чення комплексного підходу до управління ризиками
може суттєво підвищити успішність проектів ППП і їх
соціально-економічний вплив.
У процесі підготовки проектів публічно-приват-
ного партнерства в Україні виникає низка проблем,
що зумовлює необхідність залучення широкого кола
експертів для їх вирішення. З метою мінімізації ризи-
ків, пов'язаних із реалізацією таких проектів, наразі
активно проводиться робота із вдосконалення про-
цедур підготовки ППП. Важливим аспектом цієї дія-
льності є інтерактивний характер процесу, який пе-
редбачає постійний зворотний зв'язок між учасниками
ПЕТРОВА І. П.
66 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ініціатив та коригування підходів відповідно до вияв-
лених проблем та викликів. Окремо слід звернути
увагу на пілотні проекти, які вже продемонстрували
значний потенціал для партнерства між державними
установами, приватним сектором та громадянським
суспільством. Однак, ці ініціативи також висвітлили
суттєві проблеми в організації та управлінні такими
проектами. Проект «Енергетичний міст: Україна — Єв-
ропейський Союз» (2018 — 2019 рр.) [11] є одним з
найбільш амбітних прикладів, що демонструє можли-
вості інтеграції національної енергетичної системи з
європейською. Проте, проект, спрямований на ін-
теграцію електричної енергії з Хмельницької АЕС в
європейську мережу, вимагає вдосконалення норма-
тивно-правової бази, що регулює такі міжнародні
співпраці.
Ще один значний проект — «Будівництво іннова-
ційного медичного центру з діагностики та лікування
онкологічних захворювань» — показує потребу у ство-
ренні сучасної інфраструктури охорони здоров'я в Ук-
раїні. Впровадження інноваційних методів лікування є
важливим кроком до підвищення якості медичних по-
слуг. Однак для забезпечення успішної реалізації та-
ких проектів потрібно зосередити увагу на удоскона-
ленні правових процедур і підвищенні прозорості у
відборі партнерів.
У сфері освіти та інфраструктури, проект «Уні-
верситетський кампус в розумному та сталому Городі
«Вільне» показує, як освітні та урбаністичні інновації
можуть бути реалізовані в рамках ППП. Переміщення
Таврійського національного університету до нової ло-
кації в Київській області вимагає вдосконалення ін-
ституціональних механізмів для підтримки таких стра-
тегічних ініціатив.
Транспортна інфраструктура також отримала
увагу в рамках проектів модернізації терміналів і
паркінгів в аеропортах і містах. Проекти, такі як «Ре-
конструкція існуючого та створення нового вантаж-
ного терміналу в Міжнародному аеропорту «Борис-
піль» та «Паливно-заправний комплекс в Міжнарод-
ному аеропорту «Бориспіль», підкреслюють важли-
вість відповідності міжнародним стандартам і забезпе-
чення ефективності обробки вантажів і пального.
З огляду на виявлені проблеми та для успішної
реалізації подібних проектів в Україні, стає очевид-
ним, що існує нагальна потреба в трансформації ін-
ституціонального забезпечення партнерства влади,
бізнесу та суспільства в Україні. Трансформація по-
винна включати вдосконалення нормативно-правової
бази, гармонізацію законодавства з європейськими
стандартами, запровадження чітких процедур управ-
ління проектами та підвищення рівня контролю за їх
реалізацією. Крім того, необхідно створити сприятливі
умови для залучення приватних інвесторів, зокрема
шляхом надання податкових та інших фінансових сти-
мулів, а також забезпечити стійке фінансування та
ефективне управління ризиками.
Трансформація інституціонального забезпечення
дозволить підвищити ефективність реалізації проектів
ППП, зменшити ризики для приватних партнерів і за-
безпечити стабільний розвиток інфраструктури Укра-
їни. У контексті повоєнного відновлення, стратегічне
партнерство між владою, бізнесом і суспільством є
ключовим для економічного відновлення та сталого
розвитку країни. Тому реформування і вдосконалення
інституціонального забезпечення є не лише бажаним,
а й нагальним завданням.
Висновки. Публічно-приватне партнерство в Ук-
раїні є важливим інструментом для розвитку інфра-
структури та підвищення якості державних послуг,
проте його ефективність часто обмежується низкою
проблемних чинників. Упродовж останніх 10-15 років
реалізація проєктів ППП демонструє як позитивні ре-
зультати, так і значні виклики. Незважаючи на зрос-
тання кількості укладених договорів, фактична реалі-
зація проєктів залишається на низькому рівні, що зу-
мовлено, зокрема, поточною воєнною ситуацією.
Ключові проблеми, такі як правова невизначеність,
недосконалість управління ризиками та недостатня
державна підтримка, мають значний вплив на успіш-
ність проєктів.
Аналіз трьох конкретних проєктів ППП в Укра-
їні — розвитку рекреаційної зони Гідропарку в Києві,
модернізації системи теплопостачання в місті Остер та
впровадження біопаливного опалення в місті Малин —
висвітлює різні аспекти успішного впровадження
ППП. Зокрема, проєкт у Гідропарку продемонстрував
ефективність залучення приватних інвестицій для
розвитку міської інфраструктури за мінімальних бю-
джетних витрат. Проекти в Остері та Малині підкрес-
лили екологічні та економічні переваги впровадження
сучасних технологій, орієнтованих на підвищення
енергоефективності та зменшення залежності від тра-
диційних енергоносіїв.
Попри досягнуті успіхи, існує нагальна потреба в
трансформації інституціонального забезпечення ППП
в Україні з метою підвищення їх ефективності та роз-
ширення масштабів. Для досягнення цих цілей необ-
хідно зосередити увагу на вдосконаленні нормативно-
правової бази, оптимізації управління ризиками, а
також забезпеченні прозорості у взаємодії між владою,
бізнесом та суспільством.
Список використаних джерел
1. Досвід та перспективи впровадження держа-
вно-приватних партнерств в Україні та за кордоном /
Винницький Б., Лендьел М., Онищук Б.,Сегварі П.
Київ: «К.І.С.», 2008. 146 с. (C. 118-119).
2. Державно-приватне партнерство як механізм
реалізації нової регіональної політики: можливості за-
стосування та практичні аспекти підготовки і впрова-
дження інвестиційних проектів. URL:
https://rdpa.regionet.org.ua/images/129/PPP_report_U-
LEAD_30_10_2017.pdf.
3. Павлюк А., Ляпін Д. Щодо розвитку державно-
приватного партнерства як механізму активізації інве-
стиційної діяльності в Україні: аналітична записка.
Національний інститут стратегічних досліджень. URL:
https://www.niss.gov.ua/doslidzhennya/ekonomika/schod
o-rozvitku-derzhavno-privatnogo-partnerstva-yak-mek-
hanizmu-aktivizacii.
4. Круглий стіл «Реалізація проектів ДПП на міс-
цевому рівні — досвід, уроки, рекомендації» за участі
представників Агентства з питань підтримки ДПП,
центральних органів виконавчої влади та асоціацій мі-
сцевого самоврядування. 2019. 9 грудня. URL:
https://www.youtube.com/watch?v=D31WKFRd7J4.
5. Державно-приватне партнерство як інструмент
відбудови України. Transparency International Ukraine.
2023. 14 вересня. URL: https://ti-ukraine.org/wp-con-
tent/uploads/2023/09/Derzhavno-pryvatne-partnerstvo-
yak-instrument-vidbudovy-Ukrayiny_doslidzhennya-
TIU.pdf.
6. Державно-приватне партнерство: 27-29 квітня
відбудеться безкоштовний інтенсив для громад. URL:
https://decentralization.ua/news/16397.
7. Реалізація проектів державно-приватного пар-
тнерства в Україні. ДПП як механізм ефективної спів-
ПЕТРОВА І. П.
2024/№1 (46) 67
праці між державою та приватними партнерами у га-
лузі інфраструктури. Проектний офіс з розвитку дер-
жавно-приватного партнерства. PPP Management office
SPILNO. Київ, 2017. URL: https://mtu.gov.ua/files/
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%B
D%D0%B8%D0%BA%20%D0%A0%D0%B5%D0%B0%
D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%
D1%8F%20%D0%94%D0%9F%D0%9F%20%D0%B2%2
0%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%
BD%D1%96.pdf.
8. Стан здійснення ДПП в Україні. Міністерство
економіки України. URL: https://me.gov.ua/Documents/
Detail?lang=uk-UA&id=9fc90c5e-2f7b-44b2-8bf1-
1ffb7ee1be26&title=StanZdiisnenniaDppVUkraini.
9. Проект концесії у порту Херсон. Міністерство
розвитку громад, територій та інфраструктури Укра-
їни. URL: https://mtu.gov.ua/content/proekt-koncesii-u-
portu-herson.html.
10. Проект концесії у порту Ольвія. Міністерство
розвитку громад, територій та інфраструктури Укра-
їни. URL: https://mtu.gov.ua/content/proekt-koncesii-u-
portu-olviya.html.
11. Проекти ППП. Академія публічно-приватного
партнерства. URL: https://appp.com.ua/proekti-ppp/.
References
1. Vynnytskyi, B., Lendel, M., Onyshchuk, B.,
Sehvari, P. (2008). Dosvid ta perspektyvy vprovadzhennia
derzhavno-pryvatnykh partnerstv v Ukraini ta za kordonom
[Experience and prospects of implementation of public-
private partnerships in Ukraine and abroad]. Kyiv,
«K.I.S.». 146 р. [in Ukrainian].
2. Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak mekhanizm
realizatsii novoi rehionalnoi polityky: mozhlyvosti
zastosuvannia ta praktychni aspekty pidhotovky i
vprovadzhennia investytsiinykh proektiv [Public-private
partnership as a mechanism for implementing a new
regional policy: application possibilities and practical
aspects of preparation and implementation of investment
projects]. Retrieved from https://rdpa.regionet.org.ua/
images/129/PPP_report_U-LEAD_30_10_2017.pdf [in
Ukrainian].
3. Pavliuk, A., Liapin, D. Shchodo rozvytku
derzhavno-pryvatnoho partnerstva yak mekhanizmu
aktyvizatsii investytsiinoi diialnosti v Ukraini [Regarding
the development of public-private partnership as a
mechanism for intensifying investment activity in Ukraine].
National Institute of Strategic Studies. Retrieved from
https://www.niss.gov.ua/doslidzhennya/ekonomika/schod
o-rozvitku-derzhavno-privatnogo-partnerstva-yak-mek-
hanizmu-aktivizacii [in Ukrainian].
4. Kruhlyi stil «Realizatsiia proektiv DPP na
mistsevomu rivni — dosvid, uroky, rekomendatsii» za
uchasti predstavnykiv Ahentstva z pytan pidtrymky DPP,
tsentralnykh orhaniv vykonavchoi vlady ta asotsiatsii
mistsevoho samovriaduvannia [Round table "Implementa-
tion of PPP projects at the local level - experience, lessons,
recommendations" with the participation of representatives
of the Agency for PPP Support, central executive bodies
and local self-government associations]. (2019). Retrieved
from https://www.youtube.com/watch?v=D31WKFRd7J4
[in Ukrainian].
5. Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak instrument
vidbudovy Ukrainy [Public-private partnership as a tool for
rebuilding Ukraine]. (2023). Transparency International
Ukraine. Retrieved from https://ti-ukraine.org/wp-con-
tent/uploads/2023/09/Derzhavno-pryvatne-partnerstvo-
yak-instrument-vidbudovy-Ukrayiny_doslidzhennya-
TIU.pdf [in Ukrainian].
6. Derzhavno-pryvatne partnerstvo: 27-29 kvitnia
vidbudetsia bezkoshtovnyi intensyv dlia hromad [Public-
private partnership: a free intensive for communities will
be held on April 27-29]. Retrieved from
https://decentralization.ua/news/16397 [in Ukrainian].
7. Realizatsiia proektiv derzhavno-pryvatnoho
partnerstva v Ukraini. DPP yak mekhanizm efektyvnoi
spivpratsi mizh derzhavoiu ta pryvatnymy partneramy u
haluzi infrastruktury. Proektnyi ofis z rozvytku derzhavno-
pryvatnoho partnerstva [Implementation of public-private
partnership projects in Ukraine. PPP as a mechanism for
effective cooperation between the state and private partners
in the field of infrastructure. Project office for the
development of public-private partnership]. (2017). PPP
Management office SPILNO. Kyiv. Retrieved from
https://mtu.gov.ua/files/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D
1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%
A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0
%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%94%D0%9F
%D0%9F%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80
%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96.pdf [in Ukrainian].
8. Stan zdiisnennia DPP v Ukraini [The status of PPP
implementation in Ukraine]. Ministry of Economy of
Ukraine. Retrieved from https://me.gov.ua/Documents/
Detail?lang=uk-UA&id=9fc90c5e-2f7b-44b2-8bf1-
1ffb7ee1be26&title=StanZdiisnenniaDppVUkraini [in
Ukrainian].
9. Proekt kontsesii u portu Kherson [Kherson port
concession project]. Ministry of Development of Communi-
ties, Territories and Infrastructure of Ukraine. Retrieved
from https://mtu.gov.ua/content/proekt-koncesii-u-portu-
herson.html [in Ukrainian].
10. Proekt kontsesii u portu Olviia [Concession
project in the port of Olbia]. Ministry of Development of
Communities, Territories and Infrastructure of Ukraine.
Retrieved from https://mtu.gov.ua/content/proekt-
koncesii-u-portu-olviya.html [in Ukrainian].
11. Proekty PPP [PPP projects]. Academy of public-
private partnership. Retrieved from https://appp.com.ua/
proekti-ppp/ [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 17.04.2024
Формат цитування:
Петрова І. П. Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства
в Україні. Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). С. 61-67. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2024.1(46).61-67
Petrova, I. P. (2024). The Experience of Implementing Investment Projects on the Basis of Government, Business,
and Society Partnership in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (46), рр. 61-67. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).61-67
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200008 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:03:00Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Петрова, І.П. 2024-11-09T18:50:11Z 2024-11-09T18:50:11Z 2024 Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні / І.П. Петрова // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 61–67. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).61-67 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200008 330.322.16:334.72:338.28(477) Партнерство влади, бізнесу та суспільства на засадах публічно-приватного партнерства (ППП) в Україні є потужним інструментом для розвитку інфраструктури та підвищення якості державних послуг. Однак ефективність його реалізації стикається з рядом викликів. За останні 10-15 років кількість укладених договорів ППП зросла, але реальна реалізація проектів залишається на низькому рівні, особливо через недосконалість нормативно-правового забезпечення, недоліки в управлінні ризиками, відсутність чітких критеріїв оцінки ефективності та недостатню підтримку з боку держави.
 Розглянуто приклади успішних проектів ППП в Україні, таких як розвиток рекреаційної зони Гідропарку в Києві, проект з виробництва теплової енергії в місті Остер та біопаливне опалення в місті Малин, які демонструють ефективність публічно-приватного партнерства у різних сферах, включаючи покращення інфраструктури, зменшення залежності від імпортованих енергоносіїв і підвищення якості державних послуг.
 Здійснено аналіз причин невдач проектів публічно-приватного партнерства, зокрема у сферах транспорту, енергетики, охорони здоров’я та культурної спадщини. На основі аналізу цих проектів виявлено ключові проблеми: недостатня державна підтримка, недооцінка юридичних та економічних ризиків, низька прозорість і недосконалість інституціональних механізмів.
 Обґрунтовано необхідність трансформації інституціонального забезпечення ППП, вдосконалення нормативно-правової бази, розвитку інфраструктури для партнерства влади, бізнесу і суспільства, а також управління ризиками, особливо в умовах повоєнного відновлення України. Public-private partnerships (PPP) in Ukraine serve as a powerful tool for infrastructure development and improving the quality of public services. However, the effectiveness of its implementation faces several challenges. Over the past 10-15 years, the number of PPP agreements has increased, but the actual execution of projects remains low, primarily due to deficiencies in the regulatory framework, poor risk management, lack of clear performance evaluation criteria, and insufficient state support.
 The article examines successful examples of PPP projects in Ukraine, such as the development of the Hydropark recreational area in Kyiv, a thermal energy production project in the city of Oster, and biofuel heating in the city of Malyn. These projects demonstrate the effectiveness of public-private partnerships in various sectors, including infrastructure improvement, reducing dependence on imported energy resources, and enhancing the quality of public services.
 An analysis of the reasons behind the failures of public-private partnership projects, particularly in the areas of transport, energy, healthcare, and cultural heritage, has been conducted. Based on this analysis, key problems have been identified: insufficient state support, underestimation of legal and economic risks, lack of transparency, and weaknesses in institutional mechanisms.
 The article substantiates the need to transform the institutional framework of PPP, improve the regulatory base, develop infrastructure for partnerships between the government, business, and society, and enhance risk management, especially in the context of post-war recovery in Ukraine. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Менеджмент Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні The Experience of Implementing Investment Projects on the Basis of Government, Business, and Society Partnership in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні Петрова, І.П. Менеджмент |
| title | Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні |
| title_alt | The Experience of Implementing Investment Projects on the Basis of Government, Business, and Society Partnership in Ukraine |
| title_full | Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні |
| title_fullStr | Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні |
| title_full_unstemmed | Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні |
| title_short | Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні |
| title_sort | досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в україні |
| topic | Менеджмент |
| topic_facet | Менеджмент |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200008 |
| work_keys_str_mv | AT petrovaíp dosvídrealízacííínvesticíinihproektívnazasadahpartnerstvavladibíznesutasuspílʹstvavukraíní AT petrovaíp theexperienceofimplementinginvestmentprojectsonthebasisofgovernmentbusinessandsocietypartnershipinukraine |