Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні
У статті досліджено проблеми регіонального розвитку України в умовах війни. Відзначено посилення диспропорцій регіонального розвитку внаслідок нерівномірності втрат і руйнувань від бойових дій, міграції населення та переміщення підприємств. Зроблено висновок, що перед усіма регіонами Україною стоят...
Збережено в:
| Дата: | 2024 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Назва видання: | Вісник економічної науки України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200009 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 150–159. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200009 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2000092025-02-09T14:16:47Z Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні The Need to Rebuild the Economy of the Regions of Ukraine and the Role of Smart Specialization in its Provision Антонюк, В.П. Відновлення економіки У статті досліджено проблеми регіонального розвитку України в умовах війни. Відзначено посилення диспропорцій регіонального розвитку внаслідок нерівномірності втрат і руйнувань від бойових дій, міграції населення та переміщення підприємств. Зроблено висновок, що перед усіма регіонами Україною стоять масштабні задачі відбудови економіки, реконструкції та інноваційної модернізації господарських комплексів. Обґрунтовано, що стратегія смарт-спеціалізації є ефективним інструментом забезпечення регіональної відбудови і модернізації. Розкрито сутність концепції смарт-спеціалізації, її теоретико-методологічне підґрунтя, розглянуто політику смарт-спеціалізації в Європейському Союзі. Проаналізовано правові засади, практику і недоліки впровадження стратегії смарт-спеціалізації регіонів в Україні у 2016-2021 рр. Визначено і систематизовано необхідні умови ефективної смарт-спеціалізації регіонів в умовах війни: розробка реалістичних стратегій розвитку громад і регіонів на основі детальної інвентаризація власних ресурсів і можливостей; залучення необхідних для відновлення фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел; збереження і повернення в регіони кваліфікованої робочої сили та формування компетенцій, необхідних для інноваційної модернізації економіки регіонів; залучення всіх суб’єктів регіонального розвитку до завдань відновлення та забезпечення їхньої продуктивної співпраці. The article examines the problems of regional development of Ukraine in the conditions of war. There is an increase in the disparities in regional development due to the unevenness of losses and destruction from hostilities, migration of the population and displacement of enterprises. It is concluded that all regions of Ukraine face large-scale tasks of economic reconstruction, reconstruction and innovative modernization of economic complexes. It is substantiated that the strategy of smart specialization is an effective tool for ensuring regional reconstruction and modernization. The essence of the concept of smart specialization, its theoretical and methodological basis are disclosed, the policy of smart specialization in the European Union is considered. The legal basis, practice and shortcomings of the implementation of the strategy of smart specialization of regions in Ukraine in 2016-2021 are analyzed. The necessary conditions for effective smart specialization of regions in the conditions of war are defined and systematized: development of realistic strategies for the development of communities and regions based on a detailed inventory of their own resources and capabilities; attraction of financial resources necessary for restoration from internal and external sources; preservation and return of skilled labor to the regions and the formation of competencies necessary for innovative modernization of the regional economy; involvement of all regional development actors in the tasks of recovery and ensuring their productive cooperation. 2024 Article Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 150–159. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 1729-7206 DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).150-159 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200009 332.1:338.246.8:005.216.3(477) uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Відновлення економіки Відновлення економіки |
| spellingShingle |
Відновлення економіки Відновлення економіки Антонюк, В.П. Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні Вісник економічної науки України |
| description |
У статті досліджено проблеми регіонального розвитку України в умовах війни. Відзначено посилення диспропорцій регіонального розвитку внаслідок нерівномірності втрат і руйнувань від бойових дій, міграції населення та переміщення підприємств. Зроблено висновок, що перед усіма регіонами Україною стоять масштабні задачі відбудови економіки, реконструкції та інноваційної модернізації господарських комплексів. Обґрунтовано, що стратегія смарт-спеціалізації є ефективним інструментом забезпечення регіональної відбудови і модернізації. Розкрито сутність концепції смарт-спеціалізації, її теоретико-методологічне підґрунтя, розглянуто політику смарт-спеціалізації в Європейському Союзі. Проаналізовано правові засади, практику і недоліки впровадження стратегії смарт-спеціалізації регіонів в Україні у 2016-2021 рр. Визначено і систематизовано необхідні умови ефективної смарт-спеціалізації регіонів в умовах війни: розробка реалістичних стратегій розвитку громад і регіонів на основі детальної інвентаризація власних ресурсів і можливостей; залучення необхідних для відновлення фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел; збереження і повернення в регіони кваліфікованої робочої сили та формування компетенцій, необхідних для інноваційної модернізації економіки регіонів; залучення всіх суб’єктів регіонального розвитку до завдань відновлення та забезпечення їхньої продуктивної співпраці. |
| format |
Article |
| author |
Антонюк, В.П. |
| author_facet |
Антонюк, В.П. |
| author_sort |
Антонюк, В.П. |
| title |
Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні |
| title_short |
Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні |
| title_full |
Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні |
| title_fullStr |
Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні |
| title_full_unstemmed |
Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні |
| title_sort |
потреба відбудови економіки регіонів україни та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Відновлення економіки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200009 |
| citation_txt |
Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 150–159. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT antonûkvp potrebavídbudoviekonomíkiregíonívukraínitarolʹsmartspecíalízacíívíízabezpečenní AT antonûkvp theneedtorebuildtheeconomyoftheregionsofukraineandtheroleofsmartspecializationinitsprovision |
| first_indexed |
2025-11-26T18:16:46Z |
| last_indexed |
2025-11-26T18:16:46Z |
| _version_ |
1849877872144023552 |
| fulltext |
СОЛДАК М. О.
150 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).150-159
УДК 332.1:338.246.8:005.216.3(477)
Валентина Полікарпівна Антонюк
д-р екон. наук, проф.
голов. наук. співробітник
ORCID 0000-0003-2100-7343
e-mail: antonukvp@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ПОТРЕБА ВІДБУДОВИ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
ТА РОЛЬ СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ В ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ
Постановка проблеми. На сучасному етапі Україна
знаходиться у стані тривалої і виснажливої війни,
розв’язаної Росією з метою знищення української не-
залежної держави. Країна несе величезні економічні
втрати. За оцінкою Кабміну України та Світового
банку (СБ), сукупні втрати України (економічні, соці-
альні та інші) від війни на початок 2024 р. становили
$499 млрд. За їхньою оцінкою, на відновлення україн-
ської економіки впродовж наступного десятиліття зна-
добиться $486 млрд [1]. Однак територіально руйну-
вання і втрати розподілилися нерівномірно, найбіль-
ше — в раніше окупованих та у прифронтових регіо-
нах. Тому, за оцінкою СБ, на відновлення Донецької,
Луганської, Харківської, Запорізької, Херсонської і
Київської областей для кожної з них необхідно буде 11
і більше млрд доларів; для відбудови Миколаївської та
Чернігівської областей — від 5 до 10,9 млрд; для від-
новлення Рівненської, Одеської, Сумської та Дніпро-
петровської областей — від 1 до 5 млрд; для кожної з
усіх інших областей — менше 1 млрд доларів [1]. Війна
посилює диспропорції регіонального розвитку Укра-
їни. Це вказує на великі і складні завдання відбудови
та відновлення економіки регіонів, передусім у най-
більш постраждалих областях. Однак і інші регіони та-
кож зазнають суттєвих втрат, які можуть бути ще
більшими, оскільки воєнні дії тривають.
Згідно з Законом України «Про засади державної
регіональної політики» (2015 р. зі змінами і доповнен-
нями), «метою державної регіональної політики є
створення умов для динамічного, збалансованого роз-
витку України та її регіонів, забезпечення їх соціальної
та економічної єдності, підвищення рівня життя насе-
лення, створення безпечних умов, додержання гаран-
тованих державою соціальних стандартів для кожного
громадянина незалежно від його місця проживання»
[2]. Основними напрямками державної регіональної
політики визначено: відновлення регіонів і територій,
що постраждали внаслідок збройної агресії проти Ук-
раїни; зменшення територіальної диференціації за по-
казниками соціально-економічного розвитку; форму-
вання конкурентоспроможності регіонів. Необхідно
створити умови для безпечної життєдіяльності насе-
лення, можливостей зайнятості та задоволення базо-
вих матеріальних і соціальних потреб, що є необхід-
ним для збереження і повернення людського потен-
ціалу на постраждалі території.
Однак багато дослідників відзначають, що перед
Україною стоять не лише масштабні задачі відбудови
економіки, але й реконструкції та інноваційної мо-
дернізації господарського комплексу [3; 4]. Це необ-
хідно для подолання технологічного відставання та
підвищення конкурентних позицій національної еко-
номіки. Розвиток високотехнологічних виробництв
також дасть змогу у більшій мірі задовольнити потреби
збройних сил України у сучасній зброї та потреби,
пов’язані з реконструкцією господарського комп-
лексу, підвищити стійкість національної економіки та
безпеку держави. В той же час відбудова України не-
можлива без урахування регіональних особливостей,
їхніх втрат та нових економічних реалій, які виникли
внаслідок війни, переміщення підприємств та масш-
табної міграції населення. Відбудова та інноваційна
модернізація економіки регіонів має базуватися на
більш повному врахуванні сильних та слабких сторін
регіональних економічних систем та залученні до
цього процесу всіх суб’єктів регіонального розвитку.
Ефективним інструментом забезпечення такого век-
тору регіонального розвитку є стратегія смарт-спеці-
алізації, яка широко використовується в країнах Євро-
пейського Союзу (ЄС).
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми
регіонального розвитку України завжди були в полі
зору вітчизняних науковців. Напередодні війни на-
уковці вказували на неефективність механізму фінан-
сового забезпечення регіонів, низький рівень інвести-
цій, слабкий розвиток підприємництва, недоскона-
лість існуючої системи державно-приватного партнер-
ства та інші проблеми, які зумовлювали загострення
диспропорцій регіонального розвитку [5]. В умовах
повномасштабної війни ці проблеми загострилися та
появилися нові. В статті дослідниці Інституту регіо-
нальних досліджень С. Іщук здійснено оцінку діяль-
ності різних секторів економіки у регіонах, втрат об-
сягів виробництва і експорту внаслідок війни та зроб-
лено висновок про зменшення частки високотехноло-
гічної продукції, що призводить до втрати конкурен-
тних переваг та підриває можливості повоєнної моде-
рнізації регіонів [6]. В таких умовах використання ме-
тодології смарт-спеціалізації для забезпечення віднов-
лення й розвитку економіки регіонів є досить актуаль-
ною. Вітчизняні дослідники досить широко аналізу-
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець Академія економічних наук України, 2024
АНТОНЮК В. П.
2024/№1 (46) 151
вали процеси та проблеми смарт-спеціалізації в Укра-
їні, що відображено в публікаціях фахівців Інституту
регіональних досліджень НАН України (ІРД НАНУ)
[7], Національного інституту стратегічних досліджень
(НІСД) [8], Інституту економіки промисловості НАН
України (ІЕП НАНУ) [9], статтях К. Прасолова і
Б. Данилишина [10], О. Носирєва [11] та багатьох ін-
ших дослідників. Нині стратегія смарт-спеціалізації
стає ще більш актуальною в контексті завдань віднов-
лення і модернізації постраждалої внаслідок війни
економіки регіонів України.
Мета та завдання статті. Метою статті є аналіз
ролі смарт-спеціалізації в забезпеченні відбудови та
модернізації економіки регіонів у воєнний та повоєн-
ний період. Для досягнення цієї мети розкрито сут-
ність концепції смарт-спеціалізації, її теоретико-мето-
дологічне підґрунтя, розглянуто політику смарт-спе-
ціалізації в Європейському Союзі, завдання і практику
смарт-спеціалізації регіонів в Україні, систематизо-
вано необхідні умови ефективної смарт-спеціалізації в
умовах війни.
Викладення основних результатів дослідження.
Використання методології смарт-спеціалізації для за-
безпечення регіонального розвитку розпочалося на
початку ХХІ століття. Як відзначають дослідники
смарт-спеціалізації, даний термін з’явився та змістов-
но сформувався ще у період 2005—2007 рр., його
вперше було використано в праці Д. Форей (D. Foray)
та Б. Ван Арк (B. Van Ark), присвяченій механізмам
прискореного залучення інновацій та новітніх розро-
бок до країн ЄС. У подальшому термін увійшов у на-
уковий оборот та був використаний у новій економіч-
ній стратегії ЄС «Європа 2020» (2010 р.) в арсеналі ре-
комендованих до застосування інструментів реформу-
вання економіки регіону [12]. Смарт-спеціалізація ви-
користовувалася для формування та досягнення цілей
стратегії Європа-2020. Правові засади даного страте-
гічного інструменту визначено Регламентом Європей-
ського Парламенту і Ради ЄС № 1303/2013: «Стратегія
смарт-спеціалізації» означає національні чи регіо-
нальні інноваційні стратегії, що визначають пріори-
тети для формування конкурентних переваг шляхом
розвитку та узгодження власних сильних сторін у га-
лузі дослідження та інновацій відповідно до потреб
бізнесу з метою реагування на нові можливості та
ринкові зміни в узгоджений спосіб, водночас уника-
ючи дублювання та фрагментації зусиль; стратегія
смарт-спеціалізації може набувати форми національ-
них або регіональних рамок стратегічної політики до-
слідження та інновацій або може бути включена до
них» [13].
Сутність концепції смарт-спеціалізації (або
«S3», — від англ. Smart Specialisation Strategy) полягає
у виявленні унікальних характеристик і активів країни
чи регіону та використані їх для забезпечення більш
динамічного і ефективного зростання. На регіональ-
ному рівні розумна спеціалізація є одним із інстру-
ментів формування регіональних інноваційних систем.
Вона являє собою місцевий підхід, який характеризу-
ється виявленням і підтримкою стратегічних напрям-
ків розвитку, що базується як на аналізі сильних і по-
тенційних можливостей економіки регіону, так і на
процесі підприємницького пошуку (Entrepreneurial
Discovery Process) з широкою участю зацікавлених сто-
рін. Смарт-спеціалізація базується на широкому по-
гляді на інновації, включаючи технологічні, організа-
ційні та соціальні підходи у спеціалізації, та на залу-
чені до інноваційного процесу широкого кола учасни-
ків.
Теоретичною основою смарт-спеціалізації, як мо-
делі інноваційного розвитку регіонів, є концепції «по-
трійної спіралі» («Trіple Helіx») та «чотирьох-фактор-
ної спіралі» («Quіntuple Helіx»). Концепція «потрійної
спіралі», яку запропонував професора Стенфордського
університету Генрі Іцкович [14] як нову інституційну
основу інноваційного циклу, що формується шляхом
органічної взаємодії трьох основних суб'єктів процесу
створення інновації: університетів, бізнесових струк-
тур та органів влади (як центральної, так і місцевої),
здобула широке визнання та застосування в практиці
інноваційного розвитку. Таке поєднання створює
більш ефективні управлінські інструменти та організа-
ційні умови для активізації процесів генерації та ко-
мерціалізації інновацій у безперервному режимі шля-
хом постійної колаборації всіх учасників інноваційної
діяльності. Концепція «потрійної спіралі» відводить
значну роль освіті та науці в інноваційному процесі,
яка найкращим чином реалізується через університет
нового типу — підприємницький університет. Як від-
значав Ю. Бажал, такі вищі навчальні заклади вже ві-
діграють провідну роль у національних та регіональних
інноваційних системах інтелектуальних економік роз-
винених країн [15].
Концепція «Quіntuple Helіx» доповнює перелік
суб'єктів інноваційного процесу четвертим важливим
елементом, до якого відноситься загальне середовище
продукування і споживання інновацій, та який має
узагальнюючу назву «громадянське суспільство» [16;
17]. В нього дослідники включають всі ринкові і не-
ринкові інституції, які можуть мати вплив на іннова-
ційний процес. Дослідники ролі громадянського сус-
пільства в регіональних інноваційних системах, поси-
лаючись на числення публікації, відзначають його
вкрай важливу роль у формуванні середовища, спри-
ятливого для інновацій (вставка 1).
Вставка 1
Регіональні інноваційні екосистеми є двигуном постійних
змін у ринковій динаміці, де інновації конкурують у своїй адап-
тивності, знаннях та внеску. Існує велике очікування щодо ролі
академічних кіл або вищих навчальних закладів у сприянні
інноваціям, що підтримується урядовою політикою та приват-
ними ініціативами, які забезпечують основу для цих змін. Однак
зараз можна визнати важливим і внесок громадянського сус-
пільства в генерацію інновацій, що виникають з економічних,
екологічних і соціальних питань, підкреслюючи, що громадян-
ське суспільство відіграє життєво важливу роль у регіональ-
них інноваційних системах і вважається фундаментальним
для успішності інноваційної діяльності. У цьому контексті гро-
мадянське суспільство пов’язане з поведінкою громадян,
громадських рухів та суб’єктів ринку, тобто організацій, груп або
осіб, відірваних від держави та ринку, таких як неурядові орга-
нізації (НУО), некомерційні організації, торгові асоціації, соці-
альні підприємці чи інші неформальні мережі.
Paulina González-Martinez, Domingo García-Pérez-De-Lema,
Mauricio Castillo-Vergara, Peter Bent Hansen. Determinants
and performance of the quadruple helix model and the me-
diating role of civil society. Technology in Society. Vol. 75,
November 2023.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2023.102358
Отже, для забезпечення регіонального розвитку
на засадах розумної спеціалізації мають бути задіяні в
інтерактивному процесі взаємної діяльності та обміну
інформацією всі регіональні актори: освіта і наука,
АНТОНЮК В. П.
152 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
бізнес, органи державної влади, населення і грома-
дянське суспільство.
Смарт-спеціалізація відкриває широкі можли-
вості для динамічного регіонального розвитку шляхом:
виявлення конкурентних переваг регіону, більш ак-
тивного використання внутрішніх ресурсів; стимулю-
ванням розвитку місцевого бізнесу та підприємниць-
ких ініціатив; прискоренням інноваційного розвитку
регіону шляхом більш тісної координації бізнесу, на-
уки, регіональних органів влади, громадських органі-
зацій; покращенням інвестиційного іміджу регіону,
що дозволяє залучити більші кошти державних про-
грам підтримки та грантів ЄС; підвищенням експорт-
них можливостей регіону. Все це в сукупності забез-
печує кращу позитивну динаміку регіонального роз-
витку.
Дослідниками S3 відзначається, що в ЄС до
2020 р. на регіональному та національному рівнях було
розроблено 120 стратегій смарт-спеціалізації, як прак-
тичних інструментів синергії науки, бізнесу, держав-
них інституцій та місцевого самоврядування, які до-
зволяють впроваджувати інновації, використовувати
сучасні наукові розробки, застосовувати SWOT-аналіз
проектів, створювати нові конкурентні види діяль-
ності [18]. Упродовж 2014-2019 років регіонами ЄС в
рамках реалізації стратегій смарт-спеціалізації було
освоєно 134,5 млрд євро із 162,8 млрд, запланованих
на фінансування тематичних напрямів стратегічної
цілі «розумний розвиток» [7, с. 10], що дало змогу сти-
мулювати економічний, інноваційний та соціальний
розвиток регіонів.
Для підтримки і розвитку регіонів на основі ро-
зумної спеціалізації, Європейська комісія створила
Платформу Смарт-спеціалізації (S3 Platform) [19] як
Спільноту практиків смарт-спеціалізації (S3 CoP) та
запустила нове єдине вікно для смарт-спеціалізації для
регіонів ЄС. Платформа спирається на десятирічний
досвід роботи з S3 і надає практикам широкий набір
стратегічних послуг, розуміючи їхні потреби та спільно
розробляючи рішення щодо будь-якого відповідного
аспекту S3 (вставка 2).
Вставка 2
Платформа Смарт-спеціалізації (S3 Platform) – інстру-
мент підтримки смарт-спеціалізації Об’єднаного дослідниць-
кого центру Європейської Комісії, що надає рекомендації краї-
нам ЄС і регіонам для розробки і реалізації їх Стратегії смарт
спеціалізації (S3). Основні задачі:
Забезпечення інструктивним матеріалом і прикладами
передової практики
Формування інформаційної стратегії і розроблення по-
літики
Сприяння експертним оцінкам і взаємному навчанню
Підтримка доступу до відповідних даних
Підготовка спеціалістів з відповідних питань
Смарт-спеціалізація в Україні. Корисні посилання. URL:
https://www.innopolicy.info/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D
0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D1%
81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
Також відзначається, що Платформа S3 зараз зо-
середжує свою увагу на смарт-спеціалізації в країнах,
що не входять до ЄС, пропонуючи глобальну пер-
спективу, а також на трансформації, орієнтованій на
інновації, через Партнерство для регіональних іннова-
цій [20]. У багатьох вітчизняних наукових публікаціях
наводяться приклади успішних практик смарт-спеціа-
лізації європейських регіонів [21; 22].
В Україні заходи з впровадження смарт-спеціалі-
зації на регіональному рівні розпочалися у 2016 р. від-
повідно до постанови Кабінету Міністрів України від
11.11.2015 р. № 932 про порядок розроблення регіо-
нальних стратегій розвитку [23]. Планувалося, що
впровадження смарт-спеціалізації у стратегічне плану-
вання розвитку регіону здійснюється з метою: забез-
печення сталого розвитку регіону; підвищення ефек-
тивності управління інноваційними процесами у ре-
гіоні; створення сприятливого середовища для іннова-
ційної діяльності; підвищення рівня інноваційної та
інвестиційної активності регіону. Було визначено пе-
релік пілотних регіонів, в яких відбувалася апробація
стратегія смарт-спеціалізації: спочатку в Запорізькій,
Харківській, Одеській областях, а потім долучилися
інші. Станом на 15 травня 2021 року всі області Укра-
їни мали затверджені обласними радами регіональні
стратегії розвитку на період до 2027 року, які були
розроблені на засадах смарт-спеціалізації [24]. Однак
аналіз низки регіональних стратегій вказував на від-
сутність чіткого розуміння методології S3 та визна-
чення конкретних векторів і заходів з розумної спеці-
алізації економіки регіону, тому на початок 2021 р. фа-
хівці Індустрії 4.0 Україна відзначали, що не було жод-
ного регіону, де б ця стратегія була запущеною [25].
У зв’язку з тим, що в Україні становище регіонів
внаслідок війни кардинально змінилося, визначені ра-
ніше стратегічні завдання смарт-спеціалізації регіонів
у більшості випадків можуть бути або недосяжними,
або не актуальними. Слід відзначити, що в новому по-
рядку розроблення регіональних стратегій розвитку
2023 р. [26; 27] смарт-спеціалізація згадується, однак
їй не відводиться важлива роль у формуванні страте-
гій. Разом з тим, науковці та практики відзначають,
що впровадження і реалізація стратегії смарт-спеціалі-
зації залишається вкрай важливим завданням для від-
новлення та інноваційного розвитку регіонів та кра-
їни. «Особливої актуальності питання smart-спеціалі-
зації України набуває в умовах воєнних дій, за яких
необхідно швидко і якісно відновлювати зруйнований
житловий фонд, об’єкти соціальної та виробничої ін-
фраструктури, комплементарно створюючи базис для
довгострокового інноваційного розвитку країни» [22].
Необхідність смарт-спеціалізації для відновлення еко-
номіки і промисловості підтримує в умовах війни і по-
воєнного періоду підтримують також І. Підоричева
[28] та О. Носирєв [29].
Нині за допомогою міжнародних партнерів в Ук-
раїні формуються умови для структурної і технологіч-
ної модернізації економіки. У 2023 р. в Лондоні на
Ukraine Recovery Conference Європейська Комісія
анонсувала Ukraine Facility – нову чотирирічну про-
граму фінансування України на 50 млрд євро, яка має
забезпечити швидке відновлення і розвиток українсь-
кої економіки, підтримку стратегічних секторів Укра-
їни та пришвидшити реформи і євроінтеграцію [30].
Кабінет Міністрів України у березні 2024 року затвер-
див План для Ukraine Facility, який є основою для
реалізації програми фінансової підтримки України від
Європейського Союзу протягом 2024-2027 років [31].
План реалізації фінансової підтримки ЄС має регіо-
нальне спрямування (вставка 3).
Міністерство розвитку громад, територій та ін-
фраструктури України, яке ставиться завдання завер-
шення реформи децентралізації та посилення ролі
АНТОНЮК В. П.
2024/№1 (46) 153
громад у відновленні та відбудові своїх територій, від-
значає, що за підтримки Плану Ukraine Facility укра-
їнська регіональна політика має шанс на належне пе-
резавантаження, яке базуватиметься на підході "знизу-
вгору" та керуватиметься даними [32]. Тобто, на під-
ході, який відповідає методології смарт-спеціалізації.
Отже, з впровадженням Плану Ukraine Facility стратегія
смарт-спеціалізації регіонів для України актуалізу-
ється.
Вставка 3
Відбудова буде в першу чергу відбуватись в регіонах. По-
трібно посилити спроможність регіонів, забезпечити ресурсами
та інструментами задля ефективного відновлення та подаль-
шого розвитку. Передбачається:
посилення спроможності регіонів;
економічний, соціальний, екологічний та територіаль-
ний розвиток регіонів та громад;
активна участь населення в управлінні громадою;
прозорість та підзвітність місцевого самоврядування;
стратегія регіонального розвитку;
створення умов для комфортного проживання, само-
реалізації та розвитку.
План для реалізації Ukraine Facility 2024-2027. Міністер-
ство економіки України. URL: https://www.ukrainefacility.
me.gov.ua/
Ефективне використання стратегії та механізмів
смарт-спеціалізації регіонів для повоєнного віднов-
лення економіки потребує критичного аналізу довоєн-
ного досвіду її впровадження в Україні та залучення
до використання успішних європейських практик. Од-
нак, найбільш важливим є розуміння механізму та
чинників смарт-спеціалізації регіонів. Науковці ІРД
НАНУ розробили формалізовану модель смарт-спеціа-
лізації, яка виражається такою формулою:
Ft = {Kj; S; F; Ii; Li; t},
де Kj — вид економічної діяльності, j=1, m; S — стра-
тегічні програми макроекономічного розвитку; Ft —
фінансові ресурси; Ii — інституціональна інфраструк-
тура; Li — людський, а також інтелектуальний потен-
ціал; і — регіон (субрегіон), і=1, n; t — часовий період
реалізації, t=1, T [7, с. 8].
На основі проведеного дослідження фахівці ІРД
вважають, що недоліки впровадження смарт-спеціалі-
зації в України були пов’язані з відсутністю чітко озна-
ченої стратегії розвитку національної макросистеми,
нестачею фінансових ресурсів для реалізації проєктів
смарт-спеціалізації, мали істотні недоліки інфраструк-
турного забезпечення реалізації смарт-проєктів в Ук-
раїні. Також як недолік відзначалося слабкість забез-
печення людськими активами, оскільки, на їхню
думку, значна частина людського капіталу вже залу-
чена в міжнародний технологічний трансфер навіть на
рівні студентів старших курсів» [7, с. 8-11].
Отже, для забезпечення ефективної смарт-спеці-
алізації регіонів необхідним є: розробка реалістичних
стратегій розвитку громад і регіонів, які б спиралися
на детальну інвентаризацію власних ресурсів і можли-
востей та забезпечували використання наявних пере-
ваг; залучення необхідних для відновлення фінансових
ресурсів, потреба в яких у більшості регіонів, що за-
знали бойові дії, є дуже великою; залучення кваліфі-
кованої робочої сили та створення умов для ефектив-
ної трудової діяльності; активізація всіх суб’єктів ре-
гіонального розвитку до завдань відновлення та забез-
печення їхньої продуктивної співпраці.
Стратегічне планування. В Україні Державна
стратегія регіонального розвитку (ДСРР) на 2021-
2027 роки була затверджена 2020 р. Міністерством ін-
фраструктури було підготовлено проєкт щодо онов-
лення положень Державної стратегії регіонального
розвитку на 2021-2027 роки [33], і хоча він поки що не
затверджений, міністерство готує план заходів до
нього. Також міністерство активно націлено на
впровадження стратегічного планування в громадах
(вставка 4).
Вставка 4
За друге півріччя 2023 року загальна кількість терито-
ріальних громад, які охоплені процесом стратегічного плану-
вання, збільшилась з 1283 до 1314 громад (до 91%). Про це
свідчать дані моніторингу стану розроблення та затвердження
стратегічних документів, проведеного Міністерством віднов-
лення. Серед лідерів за кількістю затверджених стратегій роз-
витку громад: Вінницька (95%), Полтавська (80%), Івано-Фран-
ківська (74%), Львівська (74%) та Миколаївська (73%) області.
Водночас найбільша кількість проєктів стратегій розробляються
у Закарпатській (77%), Київській (59%), Харківській (55%), Запо-
різькій (54%), Рівненській (53%), Кіровоградській (49%), Хмель-
ницькій (47%) та Тернопільській (40%) областях.
Понад 90% громад розробляють або вже затвердили
стратегічні документи розвитку. Міністерство розвитку
громад, територій та інфраструктури України. 2024. 8 бе-
резня. URL: https://mtu.gov.ua/news/35390.html.
Зараз важко сказати, наскільки ефективним є
таке стратегічне планування, оскільки у зв’язку з вій-
ною ситуація постійно змінюється. Мабуть доцільно
було б стратегічне планування впроваджувати в регіо-
нах, в яких більш стабільна ситуація — регіони тилу
і центру, а в інших розробляти оперативні плани. Та-
кож важливим є не кількість розроблених стратегій, а
їх якість і те, наскільки вони використовують методо-
логію смарт-спеціалізації. Зараз оцінити якість такого
планування важко. Позитивним є те, що до цього про-
цесу залучено багато міжнародних та громадських ор-
ганізацій. За даними міністерства, 850 організацій на-
дають підтримку громадам у розробці власних страте-
гій розвитку. Серед них: Програма «U-LEAD з Євро-
пою», яка співпрацює з 237 громадами, проєкт міжна-
родної технічної допомоги, україно-швейцарський
проєкт «DESPRO», який охоплює декілька напрямків
та більше сотні громад, Проєкт «Польський досвід для
розробки Стратегічного плану розвитку громад» за фі-
нансової підтримки Польсько-Американського Фонду
Свободи в рамках програми RITA та багато інших [33].
Фінансове забезпечення. Слід відзначити, що вна-
слідок великих руйнувань обсяг необхідних фінансо-
вих ресурсів для відбудови у найбільш постраждалих
регіонах є дуже великим, який в декілька раз переви-
щує валовий регіональний продукт (ВРП) 2021 року
(див. таблицю): у Донецькій області — в 7 разів, в
Харківській — в 5 разів. Потреби у фінансових ресур-
сах будуть зростати, оскільки війна і руйнування три-
вають.
Тому важливим є залучення фінансових ресурсів
із різноманітних джерел. Цей процес вимагає спільних
зусиль уряду, міжнародних партнерів, бізнесу та гро-
мадянського суспільства України. Лише через цей ко-
лективний підхід Україна має змогу стати на шлях від-
будови та розвитку. Основним джерелом фінансу-
вання на даний момент є гранти і кредити від міжна-
родних партнерів, залучення міжнародної адресної до-
помоги на вирішення конкретних проблем, інвестиції
українського бізнесу. Важливо, щоб необхідні кошти
АНТОНЮК В. П.
154 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця
Збитки, втрати та потреби на відновлення за оцінкою Світового банку
в найбільш постраждалих областях України, млрд дол. США*
Області України
Damage
Пошкодження1
Loss
Втрати1
Needs
Потреби1
Валовий регіональний
продукт 2021 р.,
млрд дол.2
Donetska 38,7 39,0 73,9 10,4
Zaporizka 13,5 30,4 33,6 8,4
Luhanska 17,8 19,1 39,1 1,9
Mykolaivska 5,6 11,1 14,2 4,6
Kharkivska 27,8 32,3 54,9 11,8
Khersonska 12,6 25,7 35,0 3,2
Dnipropetrovska 2,9 39,3 16,4 21,5
Kyivska 11,2 82,7 42,5 10,7
Sumska 3,0 8,8 10,4 3,9
Chernihivska 5,5 10,6 15,0 4,2
1 Примітка: Пошкодження охоплюють 22 місяці війни в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року.
Втрати охоплюють загалом 40 місяців, включаючи 22 місяці в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року та
додаткові 18 місяців до 30 червня 2025 року. Потреби охоплюють період 2024—2033 років.
2 Розраховано автором за даними Держстату [35] та даними Мінфіну про середній курс долара у 2021 році.
* Складено автором за джерелом [36].
були не лише залучені, але й використані максимально
ефективно як на відновлення, так і на інноваційну мо-
дернізацію економіки. Це потребує формування ефек-
тивного та прозорого механізму залучення, розподілу
та використання фінансових ресурсів. Як відзначає го-
лова комітету Верховної Ради з питань фінансів, по-
даткової та митної політики Д. Гетьманцев, поки що
цілісного механізму фінансування немає, хоч є багато
напрацювань (вставка 5). На його переконання, необ-
хідно створення спеціалізованого державного банку
розвитку на кшалт KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau —
Кредитна установа для реконструкції), яка була ство-
рена у післявоєнній Німеччині у 1948 році як частина
Плану Маршалла [37].
Вставка 5
Зараз діє мульти-донорська координаційна платформа для
обговорення потреб у зовнішньому фінансуванні України. Є
проєкт (BlackRock / JP Morgan) на початковій стадії реалізації щодо
створення Фонду відновлення України на 10 млрд дол. за рахунок
внесків України, донорів, у перспективі – випуску власних обліга-
цій, який надаватиме пільгове фінансування (позики, гарантії,
входження в капітал) і консультаційні послуги, що стимулюватиме
залучення до 50 млрд дол. прямих іноземних інвестицій. Утім
повноцінна робота такого фонду можлива тільки після закінчення
війни. З боку Уряду створені певні елементи рамки реалізації
проєктів відбудови: запрацювало Агентство з відновлення та роз-
витку інфраструктури (що в тому числі опікується проєктами Fast
recovery щодо пошкодженої інфраструктури), запущено цифрову
систему управління проєктами відбудови (DREAM), платформу зі
збору донорської допомоги United 24, спецрахунки при основних
міністерствах/НБУ, окремі фонди (наприклад, Фонд підтримки
енергетики України).
Гетьманцев Д. Чому Україні необхідний спеціальний банк
для відбудови. Економічна правда. 2024. 28 березня.
URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2024/03/28/
711706/.
Кадрове забезпечення. Для відновлення і розвитку
регіональних економік необхідно значний обсяг робо-
чої сили. Однак усі регіони України втратили робочу
силу внаслідок війни, хоч і не в однаковій мірі. Кон-
федерація роботодавців України наводить дані про
втрату до 30% трудового потенціалу через виїзд за
кордон та мобілізацію. Світовий Банк відзначає значні
втрати людського потенціалу та суттєве погіршення
умов життя, що позначається на можливостях відтво-
рення населення (вставка 6). Найбільші втрати при-
падають на прифронтові території. Оцінка Міжнарод-
ної організації з міграції внутрішнього переміщення
ВПО за макрорегіонами походження та перебування
станом на січень 2023 року свідчить, що регіони Сходу
(включаючи Луганську, Донецьку, Запорізьку, Дніп-
ропетровську, Харківську обл.) втратили внаслідок
внутрішньої міграції майже 1,8 млн осіб. Регіони
Півдня (Херсонська, Миколаївська, Одеська області)
втратили від внутрішньої міграції 240 тис. осіб. Усі
інші макрорегіони мали приріст населення за рахунок
вимушеного переселення, найбільше — регіони Цент-
ру і Заходу (700-800 тис. осіб) [38]. Однак, враховуючи,
що релокація бізнесу також відбулася в центральні та
західні регіони, то дисбаланс на ринку праці спостері-
гається в усіх регіонах. Нині державний центр зайня-
тості та більшість аналітичних агентств і дослідників
вказує на критичну нестачу кадрів, при чому відзнача-
ється дефіцит не лише працівників за робітничими
професіями, але й фахівців практично в усіх регіонах.
Сьогодні все більш актуальними стають завдання
пошуку шляхів та механізмів збереження та відтво-
рення кадрового потенціалу регіонів, необхідного для
відновлення та модернізації економіки як в умовах во-
єнного стану, так і в повоєнний період, які мають ви-
рішувати усі регіони України. Важливим у цьому плані
є: 1) створення умов для призупинення відпливу пра-
цівників з регіону, що можливо шляхом забезпечення
більшого рівня безпеки трудової діяльності та удоско-
налення організаційно-правових засад зайнятості на
принципах гідної праці (гідний розмір заробітної
плати, забезпечення повної гарантій трудових прав і
захисту інтересів працівників); 2) впровадження дієвих
регіональних механізмів і стимулів повернення виму-
шених зовнішніх і внутрішніх мігрантів (відновлення
і будівництво житла, закладів соціальної інфраструк-
тури, створення нових робочих місць, які є привабли-
вими для працівників та ін.); 3) використання нестан-
дартних і гнучких форм організації праці з викорис-
танням сучасних інформаційних технологій та логіс-
тичних систем: дистанційної зайнятості, тимчасової
АНТОНЮК В. П.
2024/№1 (46) 155
зайнятості, фрілансу, лізингу персоналу, аутсорсингу,
аутстафінгу, вахтового методу та інших форм.
Вставка 6
«Наслідки війни для людського розвитку продовжують
бути глибокими та широкомасштабними. У період з лютого
2022 року по липень 2023 року було зареєстровано майже 10 000
смертей цивільних осіб і 18 500 поранень. На початку війни
13,5 мільйона людей — приблизно третина населення України —
були примусово переміщені. Станом на грудень 2023 року, за
оцінками, 5,9 мільйона людей залишаються зареєстрованими як
біженці по всій Європі та 3,7 мільйона як внутрішньо переміщені
особи, станом на жовтень 2023 року. Війна принесла труднощі,
оскільки засоби до існування були втрачені, а доступ до основних
послуг був серйозно порушений, що призвело до зниження рівня
життя. Різні суспільні групи стикаються з унікальними наборами
викликів…. ВПО та репатріанти стикаються з багатьма пробле-
мами, пов'язаними з їхнім соціально-економічним існуванням,
стикаються з проблемами зайнятості, дефіцитом та географіч-
ними невідповідностями вакансій та зниженням заробітної плати,
а також бар'єрами на ринку праці, особливо для жінок та вразли-
вих підгруп, таких як молодь та особи з інвалідністю.
Ukraine – Third Rapid Damage and Needs Assessment
(RDNA3) February 2022 – December 2023 (English).
Washington, D.C. : World Bank Group. P. 36-37. URL:
http://documents.worldbank.org/curated/en/09902132411
5085807/P1801741bea12c012189ca16d95d8c2556a.
Не менш важливим є підвищення якості робочої
сили, формування сучасних компетенцій, необхідних для
відбудови і технологічної модернізації економіки ре-
гіонів. Для цього необхідно: систематично оновлю-
вати навчальні програми, постійно модернізувати
зміст навчання та активно залучати до цього підпри-
ємства; поширити систему дуальної освіти, яка забез-
печує формування практичних навичок; забезпечи-
ти створення сучасної матеріально-технічної бази на-
вчальних закладів професійно-технічної та вищої
освіти. Система професійно-технічної освіти (ПТО)
має повністю орієнтуватися на потреби регіональної
економіки, тому важлива тісна співпраця закладів
ПТО з підприємствами регіону.
Для розвитку економіки регіонів на засадах
смарт-спеціалізації вкрай важливо забезпечити тісну
та ефективну взаємодію (колаборацію) усіх суб’єктів
регіональної інноваційної екосистеми. Це завдання дер-
жавних та регіональних органів влади, представників
бізнесових та громадських організацій, які повинні за-
лучати до співпраці, проводити різноманітні навчальні
заходи і тренінги щодо взаємодії партнерів при реалі-
зації різноманітних проєктів регіонального розвитку.
Важливу допомогу в формуванні механізму колабора-
ції надає міжнародна програма «U-LEAD з Європою».
Це Програма ЄС для України з розширення прав
і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та роз-
витку, для підтримки України на її шляху до зміц-
нення місцевого самоврядування. Програма має 24 ре-
гіональні офіси та працює з громадами по всій Укра-
їні. Вона сприяє прозорому, підзвітному та багаторів-
невому управлінню в Україні, яке відповідає на по-
треби громадян та розширює можливості громад, в той
же нас залучаючи їх до співпраці. На підсумковій кон-
ференції щодо навчального циклу «Кроки для спеціа-
лістів. Розробка стратегії розвитку територіальної гро-
мади», відзначалося, що представники 70 громад з
усієї України разом із експертами U-LEAD впродовж
семи місяців працювали над розробкою стратегій роз-
витку, опановуючи при цьому механізми взаємодії та
співпраці [39].
Висновки та напрями подальших досліджень.
Значні руйнування економіки України внаслідок
війни ставить завдання не просто її відбудови, а кар-
динальної модернізації для досягнення більшої стій-
кості та внутрішніх можливостей забезпечення оборо-
ноздатності країни. Це вимагає інтенсивного впро-
вадження інноваційних технологій та виробництв.
Ефективним підходом у сфері інноваційного розвитку
є смарт-спеціалізація, який розроблений Європейсь-
кою Комісією в рамках ініціативи «Інноваційний
союз».
На регіональному рівні розумна спеціалізація є
одним із інструментів формування регіональних інно-
ваційних систем. Вона базується на активному залу-
ченні до інноваційного розвитку основних суб'єктів
регіонів - бізнесових структур, органів регіональної
і місцевої влади, університетів, наукових установ і гро-
мадянського суспільства, та забезпеченні їх органічної
взаємодії для підвищення конкурентоспроможності
і ефективності економіки регіонів. Це досягається
шляхом: виявлення конкурентних переваг регіону,
більш активного використання внутрішніх ресурсів;
стимулюванням розвитку місцевого бізнесу та підпри-
ємницьких ініціатив; прискоренням інноваційного
розвитку регіону шляхом більш тісної координації бі-
знесу, науки, регіональних органів влади, громадських
організацій; покращенням інвестиційного іміджу ре-
гіону, що дозволяє залучити більші кошти державних
програм підтримки та грантів ЄС; підвищенням екс-
портних можливостей регіону.
Смарт-спеціалізація широко використовується в
останні два десятиліття країнами Європейського Со-
юзу. В ЄС було створено Платформу Смарт-спеціалі-
зації (S3 Platform), на регіональному та національному
рівнях розроблено та профінансовано сотні стратегій
смарт-спеціалізації, що дало змогу стимулювати еко-
номічний, інноваційний та соціальний розвиток ре-
гіонів. Нині Платформа S3 зараз зосереджує свою
увагу на смарт-спеціалізації в країнах, що не входять
до ЄС, розвиваючи партнерство для регіональних
інновацій.
В Україні впровадження смарт-спеціалізації роз-
почалося у 2016 р. відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України про порядок розроблення регіо-
нальних стратегій розвитку. У 2021 році всі регіони
України мали затверджені обласними радами регіо-
нальні стратегії розвитку з елементами смарт-спеціа-
лізації. Однак, їх аналіз показує, що у більшості випа-
дків у їхній розробці мав місце формальний підхід,
тому у 2021 році фахівці відзначали, що не було жод-
ного регіону, де б стратегія смарт-спеціалізації була за-
пущеною. Більшість фахівців вважають, що в умовах
війни впровадження і реалізація стратегії смарт-спеці-
алізації є вкрай важливим завданням для відновлення
та інноваційного розвитку регіонів та країни. Нині за
допомогою міжнародних партнерів в Україні форму-
ються умови для структурної і технологічної модерні-
зації економіки. У 2024 році Кабінетом Міністрів Ук-
раїни затверджено План для Ukraine Facility, який є
основою для реалізації програми фінансової під-
тримки України від Європейського Союзу протягом
2024-2027 років і має регіональне спрямування.
На основі проведеного аналізу зроблено висно-
вок, що для забезпечення ефективної смарт-спеціалі-
зації регіонів необхідним є:
АНТОНЮК В. П.
156 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
розробка реалістичних стратегій розвитку громад і
регіонів, які б використовували досвід і методичні ре-
комендації міжнародних партнерів з стратегічного
планування, розробки та реалізації стратегій смарт-
спеціалізації, забезпечували б детальний аналіз й
оцінку існуючий проблем, власних ресурсів і можли-
востей регіонів та сприяли використанню наявних пе-
реваг;
залучення необхідних для відновлення фінансових ре-
сурсів з внутрішніх і зовнішніх джерел, потреба в яких у
більшості регіонів, що зазнали бойові дії, є дуже вели-
кою і в декілька раз перевищує їхній річний валовий
регіональний продукт. Вкрай важливим є розробка ді-
євого і прозорого механізму залучення, розподілу та
використання фінансових ресурсів, який би забезпе-
чив найбільш ефективне використання фінансів для
відновлення і модернізації;
кадрове забезпечення у відповідності до визначених
завдань смарт-спеціалізації. Конфедерація роботодав-
ців України обґрунтовує втрату до 30% трудового по-
тенціалу країни через виїзд за кордон та мобілізацію,
тому у більшості регіонів має місце критична нестача
кадрів. Збереження та відновлення кількісних пара-
метрів кадрового потенціалу регіонів потребує: ство-
рення умов для призупинення відпливу працівників з
регіону, важливою умовою чого є забезпечення зай-
нятості на принципах гідної праці; розробки і впро-
вадження дієвих регіональних механізмів і стиму-
лів повернення вимушених зовнішніх і внутрішніх
мігрантів; залучення до економічної діяльності пасив-
ної частини працездатного населення регіону, в тому
числі інвалідів; використання нестандартних і гнучких
форм організації праці на основі сучасних інформа-
ційних технологій та логістичних систем; створення
нових робочих місць, які відповідають сучасному
рівню технологічного розвитку та є привабливими для
працівників.
формування навичок і компетенцій, необхідних для
відновлення та інноваційної модернізації економіки ре-
гіонів на засадах смарт-спеціалізації шляхом: модерні-
зації змісту системи професійно-технічної, вищої та
інженерної освіти; поширення системи дуальної
освіти; розвитку вузівської науки та залучення до неї
студентів; розвитку в Україні підприємницьких уні-
верситетів, які формують взаємопов’язану культуру
підприємницької та інноваційної діяльності;
забезпечення до ефективної взаємодії (колаборації)
усіх стейкхолдерів регіональної інноваційної екосис-
теми — представників регіональних органів влади,
бізнесових та громадських організацій, закладів про-
фесійної освіти і науково-дослідних організацій, пра-
цівників та активних мешканців регіону.
Посилення диференціації розвитку регіонів Укра-
їни, значні втрати матеріальних, фінансових і людсь-
ких активів, масштабні переміщення населення і біз-
несу обумовлюють актуальність дослідження регіо-
нальних утворень, реалістичної оцінки їхнього стану,
виявлення проблем і тенденцій розвитку, що є необ-
хідним для розробки ефективних стратегій віднов-
лення.
Список використаних джерел
1. $499 млрд становлять сукупні втрати України
(економічні, соціальні та інші) від війни.
УКРІНФОРМ. 22.02.2024. URL: https://www.ukrinform.
ua/rubric-ato/3830500-499-mlrd-stanovlat-sukupni-vtrati-
ukraini-ekonomicni-socialni-ta-insi-vid-vijni.html.
2. Про засади державної регіональної політики:
Закон України № 156-VIII, поточна редакція від
01.01.2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/
156-19#Text.
3. Інноваційні основи відновлення та розвитку
країн після збройних конфліктів: інноваційний вимір:
колективна монографія / за ред. д.е.н. В. А. Омелья-
ненка. Суми: Інститут стратегій інноваційного роз-
витку і трансферу знань, 2022. 280 с.
4. Яцкевич І. В. Інноваційна політика України у
післявоєнний період. Економіка та суспільство. 2022.
Вип. 39. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-
39-53.
5. Кондратенко Н. О., Красноносова О. М.,
Папп В. В. Проблеми та перспективи соціально-еко-
номічного розвитку регіонів України. Бізнес Інформ.
2022. Вип. №1. С. 198-204. DOI: https://doi.org/
10.32983/2222-4459-2022-1-198-204.
6. Іщук С. Економіка регіонів України в умовах
повномасштабної війни: новітні тенденції. Економіч-
ний часопис Волинського національного університету
імені Лесі Українки. Економіка. 2023. № 3. С. 24-33.
DOI: https://doi.org/10.29038/2786-4618-2023-03-24-33.
7. Смарт-спеціалізація регіонів України: методо-
логія та прагматика реалізації: монографія / наук. ред.
І. З. Сторонянська; ДУ «Інститут регіональних дослі-
джень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів,
2022. 424 с. (Серія «Проблеми регіонального роз-
витку»).
8. Шевченко А. В. Інструменти активізації інно-
ваційного розвитку у промисловості України на заса-
дах смарт-спеціалізації. Київ: НІСД, 2022. 22 с. URL:
https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-12/smart-
spetsializatsiya.pdf.
9. Циркулярна смарт-спеціалізація старопромис-
лових шахтарських регіонів України: монографія /
Д. Ю. Череватський, М. О. Солдак, О. В. Лях, Ю. С.
Залознова та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-
сті. Київ, 2020. 196 с.
10. Прасолова К., Данилишин Б. Основні детер-
мінанти концепції смарт-спеціалізації регіонів. Еконо-
міка та суспільство. 2022. № 46. DOI:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-46-73.
11. Носирєв О. Смарт-спеціалізація регіонів як
інноваційний вектор промислової політики.
Соціально-економічні проблеми і держава. 2022. Вип. 2
(27). С. 115—130. DOI: https://doi.org/10.33108/
sepd2022.nom2.115.
12. Слинько М. Ю. Смарт-спеціалізація регіону
як інструмент інноваційного розвитку: дис. ... д-ра фі-
лософії / Черкаський державний технологічний уні-
верситет. Черкаси, 2021. 273 с.
13. Регламент Європейського Парламенту і Ради
(ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_034-13#Text.
14. Etzkowitz H. The Triple Helix: University-Indus-
try-Government Innovation in Action. Routledge, 2008.
15. Бажал Ю. М. Розвиток інноваційної діяль-
ності у знаннєвому трикутнику "держава — універси-
тети — промисловість". Економіка і прогнозування. 2015.
№ 1. С. 76-88.
16. Carayannis E.G. and Campbell D.F.J. Mode 3
Knowledge Production in Quadruple Helix Innovation
Systems. Springer Briefs in Business. 2012. P. 1-63 from
АНТОНЮК В. П.
2024/№1 (46) 157
Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4614-2062-
0_1.
17. Paulina González-Martinez, Domingo García-Pérez-
De-Lema, Mauricio Castillo-Vergara, Peter Bent Hansen. De-
terminants and performance of the quadruple helix model
and the mediating role of civil society. Technology in So-
ciety. 2023. Vol. 75. DOI: https://doi.org/10.1016/j.
techsoc.2023.102358.
18. СМАРТ-спеціалізація в Україні: чому не так,
як в Європі? 2020. 17 серп. URL: https://www.industry
4ukraine.net/bez-kategoriyi-uk/smart-speczializacziya-v-
ukrayini-chomu-ne-tak-yak-v-yevropi/.
19. Смарт-спеціалізація в Україні. Корисні поси-
лання. URL: https://www.innopolicy.info/корисні-поси-
лання.
20. Smart Specialisation Platform. Home. URL:
https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/home.
21. Кудін С. І., Федик М. В. Державна політика у
сфері смарт-спеціалізації регіонів. Економіка та сус-
пільство. 2022. Вип. №41. DOI: https://doi.org/
10.32782/2524-0072/2022-41-16.
22. Олешко А. А., Шацька З. Я., Ровнягін О. В.
Smart-спеціалізація України в перспективі післявоєн-
ного відновлення економіки. Ефективна економіка.
2022. № 5. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-
2022.5.9.
23. Порядок розроблення регіональних стратегій
розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також про-
ведення моніторингу та оцінки результативності реа-
лізації зазначених регіональних стратегій і планів за-
ходів: Постанова Кабінету Міністрів України від
11 листопада 2015 р. № 932. URL: https://zakon.
rada.gov.ua/laws/show/932-2015-%D0%BF#Text.
24. Звіт про проведення моніторингу реалізації
Державної стратегії регіонального розвитку на період
до 2020 року та виконання плану заходів з її реалізації
на 2018-2020 роки у 2020 році. URL:
https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2021/
05/zvit-z-dodatkamy.pdf.
25. Смарт-спеціалізація в Україні — якою має
бути цільова модель. Industry4ukraine. 2021. 7 лют.
URL: https://www.industry4ukraine.net/publications/
smart-speczializacziya-v-ukrayini-yakoyu-maye-buty-
czilova-model/.
26. Порядок розроблення регіональних стратегій
розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також про-
ведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і
планів заходів: Постанова Кабінету Міністрів України
від 4 серпня 2023 р. № 816. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/816-2023-%D0%BF#Text.
27. Ткачук А. Оновлення Державної стратегії ре-
гіонального розвитку. Що профільне Міністерство і
Кабмін повинні врахувати насамперед. Дзеркало тиж-
ня. 2024. 2 лют. URL: https://zn.ua/ukr/POLITICS/
onovlennja-derzhavnoji-stratehiji-rehionalnoho-rozvitku-
shcho-profilne-ministerstvo-i-kabmin-povinni-vrakhuvati-
nasampered.html.
28. Підопичева І. Ю. Європейський дослідниць-
кий простір: новий етап розвитку та можливості інте-
грації України у воєнний і повоєнний періоди. Еконо-
міка промисловості. 2022. № 3 (99). С. 5-40. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.03.005.
29. Носирєв О. (2023). Повоєнна промислова по-
літика відновлення економіки. Механізм регулювання
економіки. 2023. № 2 (100). С. 41-48. DOI:
https://doi.org/10.32782/mer.2023.100.07.
30. План на €50 млрд: як Уряд та ЄС працюють
над економічним зростанням України. Економічна
правда. 2023. 7 серп. URL: https://www.epravda.
com.ua/columns/2023/08/7/702957/.
31. План для реалізації Ukraine Facility 2024-2027.
Міністерство економіки України. URL:
https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/.
32. Олександр Кубраков: Три ключові напрямки
роботи в сфері децентралізації: завершення реформи,
посилення спроможності громад та регіональний роз-
виток. Міністерство розвитку громад, територій та ін-
фраструктури України. 2024. 19 Березня. URL:
https://mtu.gov.ua/news/35423.html.
33. Мінінфраструктури презентувало проект оно-
вленої Державної стратегії регіонального розвитку на
2021-2027 роки. 2023. 20 грудня. URL:
https://www.kmu.gov.ua/news/mininfrastruktury-
prezentuvalo-proekt-onovlenoi-derzhavnoi-stratehii-
rehionalnoho-rozvytku-na-2021-2027-roky.
34. Понад 90% громад розробляють або вже затве-
рдили стратегічні документи розвитку. Міністерство
розвитку громад, територій та інфраструктури Укра-
їни. 2024. 8 березня. URL: https://mtu.gov.ua/
news/35390.html.
35. Валовий регіональний продукт (2004-2021) з
урахуванням перегляду даних платіжного балансу.
Державна служба статистики України. URL:
https://www.ukrstat.gov.ua/.
36. Ukraine — Third Rapid Damage and Needs
Assessment (RDNA3) February 2022 — December 2023
(English). Washington, D.C. : World Bank Group. P. 36-
37. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/
099021324115085807/P1801741bea12c012189ca16d95d8c
2556a.
37. Гетьманцев Д. Чому Україні необхідний спе-
ціальний банк для відбудови. Економічна правда. 2024.
28 березня. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/
2024/03/28/711706/.
38. Україна — звіт про внутрішнє переміщення в
Україні. Опитування загального населення. Раунд 12
(16-23 січня 2023 року). URL: https://dtm.iom.int/
reports/ukraina-zvit-pro-vnutrishne-peremischennya-v-
ukraini-opituvannya-zagalnogo-naselennya-0.
39. В Україні представники 70 громад навчилися
розробляти стратегії розвитку за допомогою U-LEAD.
Укрінформ. 08.12.2023. URL: https://www.ukrinform.ua/
rubric-regions/3797561-v-ukraini-predstavniki-70-gromad
-navcilisa-rozroblati-strategii-rozvitku-za-dopomogou-
ulead.html.
References
1. $499 mlrd stanovliat sukupni vtraty Ukrainy
(ekonomichni, sotsialni ta inshi) vid viiny [$499 billion is
Ukraine's total losses (economic, social and other) from
the war]. (2024). UKRINFORM. Retrieved from
https://www.ukrinform.ua/ rubric-ato/3830500-499-mlrd-
stanovlat-sukupni-vtrati-ukraini-ekonomicni-socialni-ta-
insi-vid-vijni.html [in Ukrainian].
2. Pro zasady derzhavnoi rehionalnoi polityky: Zakon
Ukrainy № 156-VIII, potochna redaktsiia vid 01.01.2024 r.
[On the principles of state regional policy: Law of Ukraine
No. 156-VIII, current edition dated January 1, 2024].
zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/156-19#Text [in Ukrainian].
3. Omelianenkо, V. A. (Ed.). (2022). Innovatsiini
osnovy vidnovlennia ta rozvytku krain pislia zbroinykh
konfliktiv: innovatsiinyi vymir [Innovative foundations of
АНТОНЮК В. П.
158 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
recovery and development of countries after armed
conflicts: innovative dimension]. Sumy, Institute of
Strategies for Innovative Development and Knowledge
Transfer. 280 р. [in Ukrainian].
4. Yatskevych, I. V. (2022). Innovatsiina polityka
Ukrainy u pisliavoiennyi period Innovation [Policy of
Ukraine in the Postwar Period]. Ekonomika ta suspilstvo —
Economy and society, 39. DOI: https://doi.org/10.32782/
2524-0072/2022-39-53 [in Ukrainian].
5. Kondratenko, N. O., Krasnonosova, O. M.,
Papp, V. V. (2022). Problemy ta perspektyvy sotsialno-
ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy [The Problems
and Prospects of Socioeconomic Development of Regions
of Ukraine]. Biznes Inform — Business Inform, 1, рр. 198-
204. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-1-
198-204 [in Ukrainian].
6. Ishchuk, S. (2023). Ekonomika rehioniv Ukrainy v
umovakh povnomasshtabnoi viiny: novitni tendentsii [The
Economy of Ukraine’s Regions in the Conditions of Full-
Scale War: the Latest Trends]. Ekonomichnyi chasopys
Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky.
Ekonomika — Economic journal of Volyn National University
named after Lesya Ukrainka. Economy, 3, рр. 24-33. DOI:
https://doi.org/10.29038/2786-4618-2023-03-24-33 [in
Ukrainian].
7. Storonianska, I. Z. (Ed.). (2022). Smart-spetsia-
lizatsiia rehioniv Ukrainy: metodolohiia ta prahmatyka
realizatsii [Smart specialization of the regions of Ukraine:
methodology and pragmatics of implementation]. Lviv,
State University "Institute of Regional Studies named after
M. I. Dolishnyi National Academy of Sciences of
Ukraine". 424 р. [in Ukrainian].
8. Shevchenko, A. V. (2022). Instrumenty aktyvizatsii
innovatsiinoho rozvytku u promyslovosti Ukrainy na
zasadakh smart-spetsializatsii [Tools for the activation of
innovative development in the industry of Ukraine on the
basis of smart specialization]. Kyiv, NISD. Retrieved from
https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-12/smart-
spetsializatsiya.pdf [in Ukrainian].
9. Cherevatskyi, D. Yu., Soldak, M. O., Liakh, O. V.,
Zaloznova, Yu. S. et al. (2020). Tsyrkuliarna smart-
spetsializatsiia staropromyslovykh shakhtarskykh rehioniv
Ukrainy [Circular smart specialization of the old industrial
mining regions of Ukraine]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine.
196 р. [in Ukrainian].
10. Prasolova, K., Danylyshyn, B. (2022). Osnovni
determinanty kontseptsii smart-spetsializatsii rehioniv [Key
Determinants of Regions Smart Specialization Concept].
Ekonomika ta suspilstvo — Economy and society, 46. DOI:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-46-73 [in
Ukrainian].
11. Nosyriev, O. (2022). Smart-spetsializatsiia re-
hioniv yak innovatsiinyi vektor promyslovoi polityky.
[Smart specialization of regions as an innovative vector of
industrial policy]. Sotsialno-ekonomichni problemy i
derzhava — Socio-Economic Problems and the State, Vol. 27,
no. 2, pp. 115-130. DOI: https://doi.org/10.33108/
sepd2022.nom2.115 [in Ukrainian].
12. Slynko, M. Yu. (2021). Smart-spetsializatsiia re-
hionu yak instrument innovatsiinoho rozvytku [Smart
specialization of the region as a tool of innovative
development]. Doctor’s philosophy thesis. Cherkasy,
Cherkasy State Technological University. 273 р. [in
Ukrainian].
13. Rehlament Yevropeiskoho Parlamentu i Rady
(YeS) № 1303/2013 vid 17 hrudnia 2013 roku [Regulation
of the European Parliament and the Council (EU) No.
1303/2013 of December 17, 2013]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_034-13#Text [in
Ukrainian].
14. Etzkowitz, H. (2008). The Triple Helix: Univer-
sity-Industry-Government Innovation in Action.
Routledge.
15. Bazhal, Yu. M. (2015). Rozvytok innovatsiinoi
diialnosti u znannievomu trykutnyku "derzhava —
universytety — promyslovist" [Development of Innovation
Activities Within Knowledge Triangle "Government-
University-Industry"]. Ekonomika i prohnozuvannia —
Economics and forecasting, № 1, рр. 76-88 [in Ukrainian].
16. Carayannis, E. G. and Campbell, D.F.J. (2012).
Mode 3 Knowledge Production in Quadruple Helix Inno-
vation Systems. Springer Briefs in Business. (рр. 1-63 from
Springer). DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4614-
2062-0_1.
17. Paulina González-Martinez, Domingo García-Pérez-
De-Lema, Mauricio Castillo-Vergara, Peter Bent Hansen.
(2023). Determinants and performance of the quadruple
helix model and the mediating role of civil society. Tech-
nology in Society, Vol. 75. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2023.102358.
18. SMART-spetsializatsiia v Ukraini: chomu ne tak,
yak v Yevropi? [SMART specialization in Ukraine: why
not like in Europe?]. (2020, August 17). Retrieved from
https://www.industry4ukraine.net/bez-kategoriyi-
uk/smart-speczializacziya-v-ukrayini-chomu-ne-tak-yak-
v-yevropi/ [in Ukrainian].
19. Smart-spetsializatsiia v Ukraini. Korysni
posylannia [Smart specialization in Ukraine. useful links].
Retrieved from https://www.innopolicy.info/корисні-по-
силання.
20. Smart Specialisation Platform. Home. Retrieved
from https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/home.
21. Kudin, S. I., Fedyk, M. V. (2022). Derzhavna
polityka u sferi smart-spetsializatsii rehioniv [State Policy
in the Sphere of Regional Smart Specialization].
Ekonomika ta suspilstvo — Economy and society, 41. DOI:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-41-16 [in
Ukrainian].
22. Oleshko, A. A., Shatska, Z. Ya., Rovniahin, O. V.
(2022). Smart-spetsializatsiia Ukrainy v perspektyvi
pisliavoiennoho vidnovlennia ekonomiky [Smart
specialization of Ukraine in the perspective of post-war
economic recovery]. Efektyvna ekonomika, 5. DOI:
https://doi.org/10.32702/2307-2105-2022.5.9 [in
Ukrainian].
23. Poriadok rozroblennia rehionalnykh stratehii
rozvytku i planiv zakhodiv z yikh realizatsii, a takozh
provedennia monitorynhu ta otsinky rezultatyvnosti
realizatsii zaznachenykh rehionalnykh stratehii i planiv
zakhodiv: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11
lystopada 2015 r. № 932 [The procedure for developing
regional development strategies and action plans for their
implementation, as well as monitoring and evaluating the
effectiveness of the implementation of the specified
regional strategies and action plans: Resolution of the
Cabinet of Ministers of Ukraine dated November 11, 2015
No. 932]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/932-2015-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
24. Zvit pro provedennia monitorynhu realizatsii
Derzhavnoi stratehii rehionalnoho rozvytku na period do
2020 roku ta vykonannia planu zakhodiv z yii realizatsii na
2018-2020 roky u 2020 rotsi [Report on the monitoring of
the implementation of the State Strategy for Regional
Development until 2020 and the implementation of the
АНТОНЮК В. П.
2024/№1 (46) 159
action plan for its implementation in 2018-2020 in 2020].
Retrieved from https://www.minregion.gov.ua/wp-content
/uploads/2021/ 05/zvit-z-dodatkamy.pdf [in Ukrainian].
25. Smart-spetsializatsiia v Ukraini — yakoiu maie
buty tsilova model [Smart specialization in Ukraine - what
should be the target model]. (2021). Industry4ukraine.
Retrieved from https://www.industry4ukraine.net/
publications/smart-speczializacziya-v-ukrayini-yakoyu-
maye-buty-czilova-model/ [in Ukrainian].
26. Poriadok rozroblennia rehionalnykh stratehii
rozvytku i planiv zakhodiv z yikh realizatsii, a takozh
provedennia monitorynhu realizatsii zaznachenykh
stratehii i planiv zakhodiv: Postanova Kabinetu Ministriv
Ukrainy vid 4 serpnia 2023 r. № 816 [The procedure for
developing regional development strategies and action
plans for their implementation, as well as monitoring the
implementation of these strategies and action plans:
Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated
August 4, 2023 No. 816]. Retrieved from https://zakon.
rada.gov.ua/laws/show/816-2023-%D0%BF#Text [in
Ukrainian].
27. Tkachuk, A. (2024). Onovlennia Derzhavnoi
stratehii rehionalnoho rozvytku. Shcho profilne
Ministerstvo i Kabmin povynni vrakhuvaty nasampered
[Update of the State Strategy of Regional Development.
What the relevant Ministry and the Cabinet of Ministers
should take into account first of all.]. Dzerkalo tyzhnia —
Mirror of the week, February 2. Retrieved from
https://zn.ua/ukr/POLITICS/onovlennja-derzhavnoji-
stratehiji-rehionalnoho-rozvitku-shcho-profilne-minister
stvo-i-kabmin-povinni-vrakhuvati-nasampered.html [in
Ukrainian].
28. Pidopycheva, I. Yu. (2022). Yevropeiskyi doslid-
nytskyi prostir: novyi etap rozvytku ta mozhlyvosti
intehratsii Ukrainy u voiennyi i povoiennyi periody [Euro-
pean research area: a new stage of development and
opportunities for integration of Ukraine in the war and
post-war periods]. Econ. promisl., 3 (99), рр. 5-40. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.03.005 [in
Ukrainian].
29. Nosyriev, O. (2023). Povoienna promyslova
polityka vidnovlennia ekonomiky [Post-War Industrial
Policy Recovery of the Economy]. Mekhanizm rehuliu-
vannia ekonomiky — Mechanism of Economic Regulation,
2(100), рр. 41-48. DOI: https://doi.org/10.32782/
mer.2023.100.07 [in Ukrainian].
30. Plan na €50 mlrd: yak Uriad ta YeS pratsiuiut nad
ekonomichnym zrostanniam Ukrainy [The €50 billion
plan: how the Government and the EU are working on
Ukraine's economic growth]. (2023). Ekonomichna pravda,
August 7. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/
columns/2023/08/7/702957/ [in Ukrainian].
31. Plan dlia realizatsii Ukraine Facility 2024-2027
[Plan for the implementation of the Ukraine Facility 2024-
2027]. Ministry of Economy of Ukraine. Retrieved from
https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/ [in Ukrainian].
32. Oleksandr Kubrakov: Try kliuchovi napriamky
roboty v sferi detsentralizatsii: zavershennia reformy,
posylennia spromozhnosti hromad ta rehionalnyi rozvytok
[Oleksandr Kubrakov: Three key directions of work in the
field of decentralization: completion of the reform,
strengthening of community capacity and regional
development.]. (2024, March 19). Ministry of Development
of Communities, Territories and Infrastructure of Ukraine.
Retrieved from https://mtu.gov.ua/news/35423.html [in
Ukrainian].
33. Mininfrastruktury prezentuvalo proekt onovlenoi
Derzhavnoi stratehii rehionalnoho rozvytku na 2021-2027
roky [The Ministry of Infrastructure presented the draft of
the updated State Strategy for Regional Development for
2021-2027]. (2023, December 20). Retrieved from
https://www.kmu.gov.ua/news/mininfrastruktury-
prezentuvalo-proekt-onovlenoi-derzhavnoi-stratehii-
rehionalnoho-rozvytku-na-2021-2027-roky [in Ukrainian].
34. Ponad 90% hromad rozrobliaiut abo vzhe
zatverdyly stratehichni dokumenty rozvytku [More than
90% of communities are developing or have already
approved strategic development documents]. (2024,
March 8). Ministry of Development of Communities,
Territories and Infrastructure of Ukraine. Retrieved from
https://mtu.gov.ua/news/35390.html [in Ukrainian].
35. Valovyi rehionalnyi produkt (2004-2021) z
urakhuvanniam perehliadu danykh platizhnoho balansu
[Gross regional product (2004-2021) taking into account
the revision of balance of payments data.]. State Statistics
Service of Ukraine. Retrieved from https://www.ukrstat.
gov.ua/ [in Ukrainian].
36. Ukraine — Third Rapid Damage and Needs
Assessment (RDNA3) February 2022 — December 2023.
(рр. 36-37). Washington, D.C., World Bank Group.
Retrieved from http://documents.worldbank.org/curated/
en/099021324115085807/P1801741bea12c012189ca16d95
d8c2556a.
37. Hetmantsev, D. (2024). Chomu Ukraini
neobkhidnyi spetsialnyi bank dlia vidbudovy [Why Ukraine
needs a special bank for reconstruction]. Ekonomichna
pravda, March 28. Retrieved from https://www.epravda.
com.ua/columns/ 2024/03/28/711706/ [in Ukrainian].
38. Ukraina — zvit pro vnutrishnie peremishchennia v
Ukraini. Opytuvannia zahalnoho naselennia. Raund 12
(16-23 sichnia 2023 roku) [Ukraine — report on internal
displacement in Ukraine. Survey of the general population.
Round 12 (January 16-23, 2023)]. Retrieved from
https://dtm.iom.int/ reports/ukraina-zvit-pro-vnutrishne-
peremischennya-v-ukraini-opituvannya-zagalnogo-
naselennya-0 [in Ukrainian].
39. V Ukraini predstavnyky 70 hromad navchylysia
rozrobliaty stratehii rozvytku za dopomohoiu U-LEAD [In
Ukraine, representatives of 70 communities learned how to
develop development strategies with the help of U-LEAD].
(2023). Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.
ua/rubric-regions/3797561-v-ukraini-predstavniki-70-
gromad-navcilisa-rozroblati-strategii-rozvitku-za-
dopomogou-ulead.html [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 15.04.2024
Формат цитування:
Антонюк В. П. Потреба відбудови економіки регіонів України та роль смарт-спеціалізації в її забезпеченні.
Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). С. 150-159. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-
7206.2024.1(46).150-159
Antoniuk, V. P. (2024). The Need to Rebuild the Economy of the Regions of Ukraine and the Role of Smart
Specialization in its Provision. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (46), рр. 150-159. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).150-159
|