Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины
Дата:2008
Автор: Шраменко, В.М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут прикладної математики і механіки НАН України 2008
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20001
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема / В.М. Шраменко // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Донецьк: ІПММ НАН України, 2008. — Т. 16. — С. 223-231. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859617335887790080
author Шраменко, В.М.
author_facet Шраменко, В.М.
citation_txt Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема / В.М. Шраменко // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Донецьк: ІПММ НАН України, 2008. — Т. 16. — С. 223-231. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины
first_indexed 2025-11-28T20:52:44Z
format Article
fulltext ISSN 1683-4720 Труды ИПММ НАН Украины. 2008. Том 16 УДК 517.956.4 c©2008. В.М. Шраменко IНДЕКС КРИТИЧНОЇ ТОЧКИ НЕДИФЕРЕНЦIЙОВНОГО ЕЛIПТИЧНОГО ОПЕРАТОРА IЗ СИЛЬНИМ ЗРОСТАННЯМ КОЕФIЦIЄНТIВ. АБСТРАКТНА ТЕОРЕМА В роботi доводиться теорема про iндекс критичної точки щiльно визначеного оператора класу (S+). Подiбнi результати ранiше були отриманi в роботах А.Г.Картсатоса, I.В.Скрипника та автора. Але специфiка функцiональних просторiв, в яких розглядаються граничнi задачi, не дозволяє довести єдину абстрактну теорему, яка б змогла покрити всi можливi випадки. Таким чином, щоб розшири- ти коло застосувань, попереднi абстрактнi теореми про iндекс потребують узагальнення. Результат даної роботи дозволяє отримати формули для обчислення iндексу критичної точки диференцiаль- них операторiв, якi вiдповiдають задачам: Високого порядку на площинi ∑ |α|≤m (−1)|α|DαAα(x, u, Du, ..., Dmu)+ + ∑ |β|≤m−1 (−1)|β|DβBβ(x, u, Du, ..., Dm−1u) = f, x ∈ Ω ⊂ R2, Dγu = 0, |γ| ≤ m− 1, u ∈ ∂Ω та другого порядку ∑ |α|=1 (−1)|α|Dα{ρ2(u)Dαu + aα(x, u, Du)}+ a0(x, u, Du) = f, x ∈ Ω ⊂ Rn, n ≥ 3, u(x) = 0, x ∈ ∂Ω. Причому коефiцiєнти Bβ(x, u, ..., Dm−1u) та ρ(u) можуть мати експоненцiальне зростання, а функ- цiональний простiр W m,p 0 (Ω), на якому розглядається задача, має показник сумовностi 1 < p < 2, що призводить до необмеженостi лiнеаризуючого оператора. Результати про iндекс критичної точки цих операторiв та їх застосування до задач про точки бiфуркацiї будуть опублiкованi у наступних статтях. 1. Формулювання основного результату. Перед тим, як перейти до резуль- тату цього роздiлу, сформулюємо основнi умови на простори та оператори, якi роз- глядаються далi. Нехай X є дiйсним сепарабельним рефлексивним банаховим простором, що за- довольняє умовам: X1) iснує обмежений демiнеперервний оператор J : Br(0) → X∗, який задоволь- няє умову (S+) для деякого r > 0, та Ju → 0 при u → 0; X2) iснує обмежений лiнiйний оператор K : X → X∗ такий, що 〈Kx, x〉 > 0 для x 6= 0. Припустимо, що iснує пiдпростiр L простору X такий, що L ⊂ D(A), L = X. (1) 223 В.М. Шраменко Позначимо F (L) множину уciх скiнченновимiрних пiдпросторiв L. Оберемо послiдовнiсть пiдпросторiв {Fj}, j ∈ N, таку що, для кожного j ∈ N, Fj ∈ F (L), Fj ⊂ Fj+1, dimFj = j, L{Fj} = X, (2) де L{Fj} = ∞⋃ j=1 Fj . Введемо класи операторiв, якi будуть розглядатись у цьому роздiлi. Будемо вважати, що оператор A : X ⊃ D(A) → X∗ задовольняє умови: A1) iснує пiдпростiр L простору X, який задовольняє (1), що оператор А задоволь- няє умову (S+)0,L ; A2) для довiльного F ∈ F (L), v ∈ L вiдображення a(F, v) : F → R, визначене як (a(F, v))(u) = 〈Au, v〉 є неперервним. За таких умов, для оператора A можна ввести ступiнь вiдображення deg(A, D, 0) (див. [1]). Також мають мiсце умови: 〈Au, u− v〉 ≥ C1(v), ∀u, v ∈ L, ‖u‖ ≤ r0. (3) Де C1(v) ≥ 0 залежить лише вiд v, а r0 > 0 деяке досить мале число. Нехай лiнiйний оператор A′ : X ⊃ D(A′) → X∗ задовольняє умови: A′) Рiвняння A′u = 0 має лише нульовий розв’язок. Iснує лiнiйний, взагалi необме- жений, оператор Γ : X ⊃ D(Γ) → X∗ такий, що D(A′) ⊂ D(Γ) та 〈(A′ + Γ)u, u〉 > 0, u ∈ D(A′), u 6= 0 (4) 〈(A′ + Γ)∗v, v〉 > 0, v ∈ D((A′)∗), v 6= 0 (5) 〈A′u, u− w〉 ≥ −C(w), 〈(A′ + Γ)u, u− w〉 ≥ −C(w), u ∈ D(A′) ∩Bρ, w ∈ L, (6) де C(w) додатна константа, яка залежить лише вiд w, а ρ деяке достатньо мале число. Будемо розглядати оператор TΓ = (A′ + Γ)−1Γ : X ⊃ D(Γ) → X, який є визначе- ним, до того ж iснує лiнiйний цiлком неперервний оператор T : X → X, з яким вiн спiвпадає при u ∈ D(Γ). Оператор A′+ qΓ задовольняє умову (S+)L, для довiльного q ∈ [0, 1]. Залишається нагадати означення: Означення 1 Оператор A : X ⊃ D(A) → X∗ задовольняє умову (S+)0,L, якщо для довiльної послiдовностi {uj} ⊂ D(A) такої, що uj ⇀ u0, lim sup j→∞ 〈Auj , uj〉 ≤ 0, lim j→∞ 〈Auj , v〉 = 0 (7) для деякого u0 ∈ X та довiльного v ∈ L, маємо, що uj → u0, u0 ∈ D(A), Au0 = 0. (8) 224 Абстрактна теорема про iндекс критичної точки Означення 2 Оператор A задовольняє умову (S+)L, якщо оператор Ah : D(A) → X∗, визначений як Ah = Au − h задовольняє умову (S+)0,L для довiльного h ∈ X∗ Проблема лiнеаризацiї оператора A розв’язується наступним чином. ω) для оператора ω : D(A′) ∩D(A) → X∗, визначеного ω(u) = Au−A′u, маємо ω(u) ‖u‖ → 0, u → 0, u ∈ Zε (9) для деякого ε > 0, де Zε = ∪t∈[0,1]{u ∈ D(A′) ∩D(A) : tAu + (1− t)A′u = 0, 0 < ‖u‖ ≤ ε}. (10) Також необхiдною є умова: C) слабке замикання множини σε = {v = u ‖u‖ : u ∈ Zε} (11) не мiстить нуля для достатньо малого ε > 0. Введемо деякi пiдпростори просторiв X, X∗, пов’язанi з операторами A′ + Γ, T , визначеними в умовi A′). По-перше, визначимо два iнварiантних пiдпростори цiлком неперервного оператора T : X → X. Позначимо через F пряму суму усiх iнварiант- них пiдпросторiв оператора T , якi вiдповiдають характеристичним числам цього оператора з iнтервалу (0,1). Нехай R буде замиканням прямої суми усiх iнварiант- них пiдпросторiв оператора T , якi не увiйшли до F . Тодi F та R є iнварiантними пiдпросторами оператора T та має мiсце пряма сума X = F + R. (12) З властивостей характеристичних чисел цiлком неперервного оператора випливає, що F є скiнченновимiрним пiдпростором X та dimF = ν, (13) де ν – сума кратностей характеристичних чисел оператора T з iнтервалу (0,1). Введемо оператор проектування Π : X → F , який вiдповiдає розкладанню (12), наступним чином Π(f + r) = f, для f ∈ F, r ∈ R. (14) Теорема 1 Нехай оператор A : X ⊃ D(A) → X∗ задовольняє вiдповiднi умови. Будемо вважати, що iснує лiнiйний (можливо необмежений) оператор A′ : X ⊃ D(A′) → X∗, який задовольняє умови A′), ω). Оператор A + sA′ задо- вольняє умову (S+)0,L для усiх s > 0. Нехай до того ж виконуються наступнi умови: 225 В.М. Шраменко 1) оператор Π(A′ + Γ)−1 : X∗ ⊃ (A′ + Γ)D(A′) → X обмежений, де оператори Π,Γ визначенi у (14) та A′). 2) виконується умова C) . Тодi нуль є iзольованою критичною точкою оператора A та його iндекс дорiвнює (−1)ν , де ν сума кратностей характеристичних чисел оператора T , якi належать iнтервалу (0,1). Спочатку покажемо, що нуль є iзольованою критичною точкою оператора A. Нехай це не так: тодi iснує послiдовнiсть {uj} така що Auj = 0, uj 6= 0, uj → 0. (15) За означенням множини Zε отримаємо, що uj ∈ Zε для усiх великих j. Тодi з умови C) випливає, що слабке замикання множини {vj = uj/‖uj‖} не мiстить нуля. Мо- жемо вважати, що vj ⇀ v0, v0 6= 0. Скориставшись умовою ω) та (15), прийдемо до lim j→∞ 〈A′vj , vj〉 = 0, lim j→∞ 〈A′vj , v〉 = 0 (16) для довiльного v ∈ L. З останнiх рiвностей за умовою (S+)0,L отримаємо A′v0 = 0, що протирiчить умовi A′). Таким чином, перше твердження теореми доведено. Доведення формули iндексу критичної точки базується на властивостi гомото- пiчної iнварiантностi ступеню вiдображеня. Нагадаємо пов’язанi iз цим означення. Нехай At : X ⊃ D(At) → X∗, t ∈ [0, 1] є сiм’єю нелiнiйних операторiв такою, що L ⊂ D(At), для t ∈ [0, 1]. Ми кажемо, що сiм’я {At} задовольняє умову (S+)(t)0,L по вiдношенню до вiдкритої множини D, якщо iснує послiдовнiсть скiнченновимiрних пiдпросторiв {Fj} простору L та для довiльної послiдовностi {uj} ⊂ L{Fj}∩∂D, що {tj} ⊂ [0, 1] з умов uj ⇀ u0, tj → t0 lim j→∞ 〈Atj (uj), uj〉 = 0, lim j→∞ 〈Atj (uj), v〉 = 0 (17) для деякого u0 ∈ X, t0 ∈ [0, 1] та довiльного v ∈ L випливає, що послiдовнiсть {uj} сильно збiгається та At0(u0) = 0. Означення 3 Нехай A(i) : X ⊃ D(A(i)) → X∗, i = 0, 1 задовольняє умови A1), A2). Оператори A(0), A(1) звуться гомотопними по вiдношенню до вiдкритої множини D, якщо iснує однопараметрична сiм’я At : X ⊃ D(At) → X∗, t ∈ [0, 1], що задовольняє умову (S+)(t)0,L та до того ж : 1) A(0) = A0, A(1) = A1 та At(u) 6= 0 для u ∈ D(At) ∩ ∂D, t ∈ [0, 1] (18) 2) для кожного F ⊂ L{Fj} та довiльного v ∈ L{Fj} вiдображення ã(F, v) : F × [0, 1] → R визначене ã(F, v)(u, t) = 〈Atu, v〉 є неперервним. 226 Абстрактна теорема про iндекс критичної точки 2. Леми про допомiжнi гомотопiї. Лема 1 Нехай виконуються умови теореми 1. Тодi iснує додатне число r1 таке що: 1) для t ∈ [0, 1], u ∈ D(A) ∩D(A′), 0 < ‖u‖ ≤ r1, маємо A (1) t (u) 6= 0, де A (1) t (u) = tAu + (1− t)A′u (19) 2) сiм’я {A(1) t } є гомотопiєю мiж операторами A та A′ у Br(0), де r довiльне число з iнтервалу (0, r1]. Доведення. Доведення першого твердження цiєї теореми повнiстю повторює до- ведення того факту, що нуль є iзольованою критичною точкою. Доведемо друге твердження леми. Приймаючи до уваги перше твердження леми та властивостi операторiв A,A′, нам потрiбно довести лише умову (S+)(t)0,L для сiм’ї {A(1) t } та кулi Br(0), r ∈ (0, r1]. Оберемо довiльну послiдовнiсть пiдпросторiв {Fj}, задовольняючих умову (2), та послiдовностi {uj}, {tj} такi, що uj ∈ L{Fj} ∩ ∂Br(0), tj ∈ [0, 1], uj ⇀ u0, tj → t0 та lim j→∞ 〈A(1) tj (uj), uj〉 = 0, lim j→∞ 〈A(1) tj (uj), v〉 = 0 (20) для деякого u0 ∈ X та довiльного v ∈ L. Користуючись умовами (3) та (6), отри- маємо наступнi оцiнки tj |〈Auj , uj〉| ≤ C1, (1− tj) |〈A′uj , uj〉| ≤ C1, tj |〈Auj , v〉| ≤ C2(v), (1− tj) |〈A′uj , v〉| ≤ C2(v) (21) з додатною сталою C1 та додатним числом C2(v), яке залежить лише вiд v. Розглянемо окремо три можливi випадки: a) 0 < t0 < 1, b) t0 = 0, c) t0 = 1. У випадку a) ми отримаємо lim j→∞ 〈Auj + 1− t0 t0 A′uj , uj〉 = 0, lim j→∞ 〈Auj + 1− t0 t0 A′uj , v〉 = 0. (22) Тодi, застосовуючи умову (S+)0,L для оператора A + sA′, ми прийдемо до сильної збiжностi uj → u0, а також t0Au0 +(1− t0)A′u0 = 0 при u0 ∈ ∂Br(0), що протирiчить першому твердженню леми. Ми встановили, що випадок a) неможливий. Розглянемо випадок b) t0 = 0 З умови (3) випливає, що lim j→∞ 〈A′uj , uj〉 = 0, lim j→∞ 〈A′uj , v〉 = 0. (23) 227 В.М. Шраменко За умовою (S+)L для оператора A′ отримаємо, що A′u0 = 0 при тому, що ‖u0‖ = r. Ми прийшли до протирiччя iз першим твердженням леми. Цей випадок також неможливий. У випадку c) ми маємо з (6) lim j→∞ 〈Auj , uj〉 = 0, lim j→∞ 〈Auj , v〉 = 0. (24) Користуючись умовою (S+)0,L для оператора A прийдемо до того, що uj → u0 та Au0 = 0. Таким чином, i в цьому випадку ми прийшли до протирiччя з першим твердженням леми. Це i завершує доведення леми 1. Визначимо пiдпростори F ∗, R∗ простору X∗ наступним чином F ∗ = (A′ + Γ)F, R∗ = (A′ + Γ) (D(A′) ∩R), (25) де F, R пiдпростори X з (12). Неважко побачити, що F ⊂ D(A′). Лема 2 Має мiсце розкладення X∗ = F ∗ + R∗ (26) у пряму суму. Ця лема доводиться у роботi [2]. Наступнi гомотопiї вже не мiстять оператора A, тому доведення вiдповiдних лем повнiстю повторює роботу [4]. Лема 3 Нехай виконуються умови теореми 1. Тодi iснує додатне число r2 таке, що r2 ≤ r1 та наступнi твердження вiрнi: 1) A (2) t (u) 6= 0, для t ∈ [0, 1], u ∈ D(A′), 0 < ‖u‖ ≤ r2, де A (2) t (u) = tA′u + (1− t){−(A′ + Γ)Πu + (A′ + Γ)(I −Π)u}, (27) оператор Π є визначеним у (14); 2) оператор A (2) 0 задовольняє умову (S+)L; 3) сiм’я {A(2) t } є гомотопiєю мiж операторами A (1) 0 та A (2) 0 , у кулi Br(0), для r ∈ (0, r2]. Наступна гомотопiя буде зводити обчислення iндексу критичної точки до вiд- повiдної проблеми, але для оператора, який є всюди заданим у деякому околi кри- тичної точки. Для цього нам буде потрiбно деяке перетворення оператора K, який було введено в умовi X2). Вiдповiдно до (26), кожний h ∈ X∗ може бути поданим як f∗ + r∗, де f∗ ∈ F ∗, r∗ ∈ R∗ однозначно визначенi. Тодi ми можемо визначити обмежений лiнiйний оператор 228 Абстрактна теорема про iндекс критичної точки P ∗ : X∗ → F ∗ як P ∗h = f∗, для h = f∗+r∗. Нехай {f1, ..., fν} буде базисом лiнiйного простору F з (12). Тодi дiю оператора P ∗ подамо як P ∗h = ν∑ i=1 〈h,wi〉(A′ + Γ)fi (28) де wi ∈ X, i = 1, ..., ν, задовольняє наступну умову 〈(A′ + Γ) fj , wi〉 = δij , 〈(A′ + Γ)r, wi〉 = 0 (29) для i, j = 1, ..., ν, r ∈ D(A′) ∩R. Тут δij є символом Кронекера. Оператор Π, визначений у (14), може бути записаним у виглядi Πu = ν∑ i=1 〈hi, u〉fi (30) де hi ∈ X∗, i = 1, ..., ν, задовольняє умови: 〈hi, fj〉 = δij , 〈hi, r〉 = 0, для i, j = 1, ..., ν, r ∈ R. (31) Розглянемо матрицю D з елементами dij = 〈hi, wj〉, i, j = 1, ..., ν. Покажемо, що її визначник вiдмiнний вiд нуля. Нехай буде вiрним протилежне. Тодi ми можемо знайти w̃ = ν∑ j=1 c̃jwj 6= 0 таке, що 〈hi, w̃〉 = 0, i = 1, ..., ν. (32) Покажемо, що w̃ ∈ D((A′ + Γ)∗) та (A′ + Γ)∗w̃ = h̃, де h̃ = ν∑ j=1 c̃jhj . (33) Необхiдно встановити рiвнiсть 〈(A′ + Γ)u, w̃〉 = 〈h̃, u〉 (34) для довiльного u ∈ D(A′). Якщо u ∈ D(A′)∩R, то (34) випливає з другої рiвностi у (29) та (31). Якщо u = fi ми отримаємо (34) з першої рiвностi у (29) та виразiв для w̃, h̃. Таким чином, ми встановили (33) та з (32) одержимо 〈(A′ + Γ)∗w̃, w̃〉 = 0, що протирiчить до (4). Це означає, що матриця D має обернену. Позначимо через cij елементи матрицi D−1. Маємо ν∑ i=1 cki 〈hi, wj〉 = δkj , для k, j = 1, ..., ν (35) 229 В.М. Шраменко Введемо оператор K̃ : X → X∗ наступним чином K̃u = Ku− ν∑ k,i=1 cki 〈Ku, wk〉hi, (36) де K оператор з умови X2). Ми маємо наступнi властивостi для оператора K̃: P ∗K̃X = {0}, 〈K̃r, r〉 > 0, для r ∈ R, r 6= 0. (37) Перше у (37) випливає безпосередньо з (28) та (35). Друге випливає з (31) та додат- ностi оператора K. Визначимо функцiонал δ : X → R1 як δ(u) = max{0, C 〈(I − P ∗)Ju, u〉}, (38) де J – оператор з умови X1) та C додатне число, яке буде обране надалi. Лема 4 Нехай виконуються умови теореми 1. Тодi iснує додатне число C1 таке, що для C з (38) iз 0 < C ≤ C1 виконуються наступнi твердження при r3 = min{r, r2}, де r, r2 вiдповiдно числа з умови X1) та леми 3. 1) A (3) t (u) 6= 0, для t ∈ [0, 1], u ∈ D(A′), 0 < ‖u‖ ≤ r3, де A (3) t (u) = δ(u)(1− t)Ju− (A′ + Γ)Πu + t(A′ + Γ)(I −Π)u + (1− t)K̃(I −Π)u. (39) 2) оператор A (3) 0 , задовольняє умову (S+)0,X ; 3) сiм’я {A(3) t } є гомотопiєю мiж операторами A (2) 0 та A (3) 0 у довiльнiй кулi Br(0), для r ∈ (0, r3]. Зараз ми маємо змогу перейти до обчислення iндексу оператора A у критичнiй точцi, застосовуючи попереднi леми та властивiсть iнварiантностi ступеня вiдобра- ження вiдносно гомотопiї. Лема 5 Нехай виконуються умови теореми 1. Тодi Ind(A, 0) = Deg(A(3) 0 , Br(0), 0), (40) де A (3) 0 оператор з леми 4 та r довiльне число з iнтервалу (0, r3]. Вiдмiтимо, що оператор A (3) 0 є всюди визначеним у кулi Br(0). Ми можемо обрати та- ку послiдовнiсть {Fj} яка задовольняє умову (2) для L = X. Вiзьмемо цю послiдов- нiсть таким чином, щоб F0 = PX, F ⊂ F2ν , де P є спряженим до P ∗, визначеного у (28) та F – це пiдпростiр з розкладання (12). Оберемо систему {vi}, i = 1, 2, ..., таким чином, щоб кожний пiдпростiр Fj був лiнiйною комбiнацiєю елементiв v1, .., vj . Мож- ливо вважати, що vi = wi, для i ≤ ν, and 〈(A′+Γ)fj , vi〉 = 0 для j = 1, ..., ν, i = ν+1, ... де fj , wi тi ж самi, що i у (29). 230 Абстрактна теорема про iндекс критичної точки Визначимо скiнченновимiрну апроксимацiю A (3) 0,j оператора A (3) 0 A (3) 0,j (u) = j∑ i=1 〈A(3) 0 (u), vi〉vi, для u ∈ Fj ∩Br3(0). (41) За означенням ступеню вiдображення, ми можемо обрати, для заданого числа r ∈ (0, r3], число j(r) таке, що Deg(A(3) 0 , Br(0), 0) = deg(A(3) 0,j , Br,j(0), 0), for j ≥ j(r), (42) де Br,j = Br(0) ∩ Fj . Лема 6 Нехай виконуються умови теореми 1. Та r0 якесь фiксоване число з iнтервалу (0, r3] та j0 = 2ν + j(r0). Тодi рiвняння A (3) 0,j0 (u) = 0 (43) має лише нульовий розв’язок у кулi Bro,j0(0). Лема 7 Нехай виконуються умови теореми 1. Тодi Ind (A, 0) = (−1)ν , (44) де ν те саме, що i у теоремi 1. Доведення. Застосовуючи (40), (42) та лему 6, прийдемо до Ind (A, 0) = deg(A(3) 0,j0 , Bρ,j0(0), 0) (45) для кожного ρ ∈ (0, r0]. Неважко перевiрити, що для достатньо малого ρ вiдобра- ження A (3) 0,j0 гомотопно на Bρ, j0(0) вiдображенню A (4) j0 (u) = j0∑ i=1 〈−(A′ + Γ)Πu + K̃(I −Π)u, vi〉vi. (46) Таким чином, Ind(A, 0) = deg(A(4) j0 , Bρ0,j0(0), 0). Ступiнь вiдображення A (4) j0 дорiвнює (−1)ν та може бути обчислена за вiдомою формулою для ступеню лiнiйних скiнченновимiрних вiдображень. 1. Kartsatos A.G., Skrypnik I.V. Topological degree theories for densely defined mappings involving operators of type (S+), Adv. Differential Equations, 4 (1999), 413-456. 2. Kartsatos A.G., Skrypnik I.V. The index of a critical point for densely defined operators of type (S+) in Banach spaces, Trans. Amer. Math. Society 354 (2001), 1601-1630. 3. Kartsatos A.G., Skrypnik I.V. The index of a critical point for nonlinear elliptic operators with strong coefficient growth, J. Math. Soc. Japan 52 (2000), 109-137. 4. Kartsatos A.G., Skrypnik I.V. and Shramenko V.N. The index of an isolated critical point for a class of non-differentiable elliptic operators in reflexive Banach spaces // J. Differential Equations. – 2005. – V.214. – p.189-231. Нацiональний технiчний ун-т України, Київ vshramenko@ukr.net Получено 04.03.08 231 содержание Том 16 Донецк, 2008 Основан в 1997г. содержание Том 16 Донецк, 2008 Основан в 1997г.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20001
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1683-4720
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T20:52:44Z
publishDate 2008
publisher Інститут прикладної математики і механіки НАН України
record_format dspace
spelling Шраменко, В.М.
2011-05-19T19:43:48Z
2011-05-19T19:43:48Z
2008
Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема / В.М. Шраменко // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Донецьк: ІПММ НАН України, 2008. — Т. 16. — С. 223-231. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
1683-4720
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20001
517.956.4
uk
Інститут прикладної математики і механіки НАН України
Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины
Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема
Article
published earlier
spellingShingle Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема
Шраменко, В.М.
title Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема
title_full Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема
title_fullStr Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема
title_full_unstemmed Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема
title_short Індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. Абстрактна теорема
title_sort індекс критичної точки недиференційовного еліптичного оператора із сильним зростанням коефіцієнтів. абстрактна теорема
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20001
work_keys_str_mv AT šramenkovm índekskritičnoítočkinediferencíiovnogoelíptičnogooperatoraízsilʹnimzrostannâmkoefícíêntívabstraktnateorema