Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року»
Метою статті є аналіз відповідності визначених у проєкті «Стратегії розвитку охорони здоров’я до 2030 року» цілей і завдань сучасним викликам галузі останніх років. Проаналізовано зміст проєктів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» від 23 лютого 2022 року і від 13 лютого 2023...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200010 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» / І.В. Шишка // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 68–73. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859626140450160640 |
|---|---|
| author | Шишка, І.В. |
| author_facet | Шишка, І.В. |
| citation_txt | Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» / І.В. Шишка // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 68–73. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Метою статті є аналіз відповідності визначених у проєкті «Стратегії розвитку охорони здоров’я до 2030 року» цілей і завдань сучасним викликам галузі останніх років. Проаналізовано зміст проєктів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» від 23 лютого 2022 року і від 13 лютого 2023 року. Проаналізовано зміст завдань кожної операційної цілі, що розкривають сутність трьох стратегічних цілей, на предмет їх доцільності та відповідності сучасному стану речей та змінам у пріоритетах, що відбулися останнім часом.
Work on the preparation of the strategic development plan for the period up to 2030 has been going on for three years in a row, but the content of the strategic goals and objectives still remains uncoordinated. The object of the article is to analyze the compliance of the goals and objectives defined in the project “Strategy for the development of healthcare until 2030” with the modern challenges faced by the industry in recent years.
The content of the projects “Strategies for the development of the health care system until 2030” dated February 23, 2022 and February 13, 2023 was analyzed. Among the main differences of the mentioned documents, the following are identified: in the first version of the Strategy, the thematic directions and strategic priorities are highlighted, in the second – strategic goals, operational goals and tasks; emphasis in the second version of the document on the development of areas related to new challenges, ensuring adequate financing of the system, taking into account European integration aspirations, monitoring the quality of service provision, digitalization of management and investment attraction. The content of the tasks of each operational goal, revealing the essence of the three strategic goals, was analyzed for their expediency and compliance with the current state of affairs and changes in priorities that have occurred recently.
As a result of studying the content of the strategic and operational goals of the Strategy, as well as the tasks within each operational goal, it was determined that: the Strategy implementation indicators specified in the document have remained almost unchanged over the past few years and are indicated in many documents of strategic and operational planning for the development of the industry; there is a significant discrepancy between the vision of the key development priorities of the industry by the VRU Committee on the Health of the Nation, Medical Care and Medical Insurance and the main development goals defined in the Strategy; out of 141 operational tasks, only 58% (82 tasks) are appropriate, 9% (13) tasks are contradictory and 33% (46) tasks duplicate the content of others or have a populist character; tasks that involve increasing the level of digitization of the health care system are indicated within almost every operational goal, which prevents a holistic and systematic understanding of the main prospects for the use of information technologies in the provision of medical services and system data management; the degree of processing of issues related to financing the implementation of operational measures is insufficient; there is no analysis of the risks of implementing the Strategy and measures to minimize them.
|
| first_indexed | 2025-11-29T11:07:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
ШИШКА І. В.
68 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).68-73
УДК 005.21+339.92+338.246.8:331.47
Ігор Васильович Шишка
канд. мед. наук, доц.
ORCID 0009-0003-4365-8638
e-mail: shyshka0908@gmail.com,
Класичний приватний університет, м. Запоріжжя
ОЦІНКА ДОЦІЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ ВЕКТОРІВ
«СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ДО 2030 РОКУ»
Постановка проблеми. Колегія Міністерства охо-
рони здоров’я 13 лютого 2023 року затвердила Страте-
гію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року
[1], яка була розроблена на виконання Указу Прези-
дента «Про рішення Ради національної безпеки і обо-
рони України від 30 липня 2021 року «Про стан на-
ціональної системи охорони здоров’я та невідкладні
заходи щодо забезпечення громадян України медич-
ною допомогою» [2] міжсекторальною робочою гру-
пою із залученням понад 80 експертів, серед яких були
представники органів влади, інститутів громадянсь-
кого суспільства та міжнародних організацій. У грудні
2022 року за сприяння Національного Демократич-
ного Інституту, Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ
та Інституту «Республіка» МОЗ проводило низку кон-
сультацій з метою збирання і опрацювання рекомен-
дацій від зацікавлених осіб для подальшого доопрацю-
вання Стратегії. У якості зацікавлених сторін висту-
пали: керівники медичних закладів, лікарі, профільні
асоціації, пацієнти, експерти і науковці, працівники
і студенти медичних навчальних закладів, представ-
ники бізнесу [3]. Розроблення стратегії розвитку
сфери охорони здоров’я є важливим завданням дер-
жавного управління, оскільки вона дозволяє забезпе-
чити ефективне створення і розподіл обмежених ре-
сурсів, що використовуються під час виконання захо-
дів у межах найбільш пріоритетних напрямів рефор-
мування і відбудови галузі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Визна-
чення пріоритетів розвитку сфери охорони здоров’я,
останнім часом, є однією з найбільш обговорюваних в
наукових і професійних колах тем, що пов’язано з не-
обхідністю врахування низки нових викликів і
розв’язання проблем, накопичених впродовж реаліза-
ції реформи галузі. Серед українських науковців, які
приділяють увагу вказаним проблемам, можна зазна-
чити: В. Галай [4] (визначення пріоритетів при роз-
робці положень Стратегії реформування системи охо-
рони здоров’я до 2030 року), Д. Гавриченка [5] (визна-
чення напрямів, які потребують трансформації у сфері
охорони здоров’я в умовах пандемії COVID-19 та вій-
ськових дій в Україні), В. Юнгера [6] (дослідження
чинних стратегій реформування системи охорони здо-
ров’я та виявлення проблем їх реалізації), Г. Андрощук
[7] (розгляд основних технологічних трендів розвитку
цифрових технологій у сфері охорони здоров'я) та ін.
Але у світлі поновлення роботи над розробленням дов-
гострокової стратегії розвитку сфери охорони здо-
ров’я, певний дослідницький інтерес становить роз-
гляд змісту стратегічних цілей і оперативних завдань
на предмет їхньої доцільності ситуації, що склалася
наразі в суспільстві.
Метою статті є аналіз відповідності визначених у
проєкті «Стратегії розвитку охорони здоров’я до 2030
року» цілей і завдань сучасним викликам, що постали
перед галуззю протягом останніх років.
Виклад основного матеріалу дослідження. За сло-
вами Голови Комітету Верховної Ради з питань здо-
ров’я нації, медичної допомоги та медичного страху-
вання М. Радуцького [8] ключовими пріоритетами
довгострокового розвитку медицини є продовження
реформи, виконання євроінтеграційних вимог та по-
воєнне відновлення. Вважаємо таке формулювання
чітким і зрозумілим.
Проте, стратегічні цілі, зазначені у «Стратегії
розвитку системи охорони здоров’я 2030» [1], такої
чіткості не мають. Так, перша ціль «Забезпечення все-
бічного доступу населення до якісних медичних по-
слуг та інструментів реалізації права на здоров’я»
передбачає, судячи з формулювання, продовження ме-
дичної реформи. Але оперативні цілі, що розкривають
сутність і зміст першої стратегічної цілі, більшою мі-
рою спрямовані на опис ключових цінностей та прин-
ципів, як-то людиноцентричність в охороні здоров’я,
рівність і справедливість та спільне вироблення послуг
охорони здоров’я (див. таблицю).
Принципи і ключові цінності не можуть бути ці-
лями або векторами розвитку, оскільки принцип — це
«основне вихідне положення якої-небудь наукової
системи, теорії, ідеології; засада», «особливість, по-
кладена в основу створення або здійснення чогось»,
«переконання, норма, правило, яким керується хтось
у житті і поведінці» [14]. Отже принципи повинні ви-
значати основні підходи до обрання цілей і методи
реалізації відповідних завдань.
Відповідно до визначених М. Радуцьким ключо-
вих пріоритетів довгострокового розвитку системи
охорони здоров’я, у межах першої стратегічної цілі на-
ведено завдання з продовження реформи та повоєн-
ного відновлення, які сукупно становлять 41% від за-
гальної кількості завдань. Інші 59% завдань або дуб-
люють зміст один одного, або мають популістичний
характер.
Друга стратегічна ціль «Посилення політик та
спроможності інститутів національної системи охо-
рони здоров’я», зважаючи на зазначені оперативні
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець Академія економічних наук України, 2024
ШИШКА І. В.
2024/№1 (46) 69
Таблиця
Стратегічні і оперативні цілі розвитку системи охорони здоров’я
(Проєкт Стратегії від 13 лютого 2023 року)*
Стратегічні цілі Оперативні цілі
Забезпечення всебіч-
ного доступу насе-
лення до якісних ме-
дичних послуг та ін-
струментів реалізації
права на здоров’я
Забезпечення рівних умов та безперешкодного доступу до медичних послуг
Забезпечення доступу до якісних, доказових та безпечних лікарських засобів та медич-
них виробів
Формування та підтримка ціннісного ставлення до здоров’я
Відновлення, розвиток та підтримка напрямів, пов’язаних з новими викликами та задо-
воленням особливих потреб
Забезпечення прозорості національної політики у сфері охорони здоров’я та залучення
громадянського суспільства до прийняття рішень
Посилення політик та
спроможності інсти-
тутів національної си-
стеми охорони здо-
ров’я
Забезпечення професійної автономії, сталості, розвитку та ефективності національних
інституцій у сфері охорони здоров’я
Забезпечення належного фінансування системи та ефективності використання коштів
Забезпечення міжсекторального співробітництва для забезпечення загальнодержавного
підходу у вирішенні питань охорони здоров’я
Забезпечення врахування євроінтеграційних прагнень та глобального порядку денного
при формуванні та реалізації політик в сфері охорони здоров’я
Забезпечення використання належних фактичних даних, інструментів планування, кра-
щих практик та рішень та їх інституалізація задля забезпечення послідовності та гармо-
нізації розвитку системи охорони здоров’я
Посилення спроможності системи охорони здоров’я у реагуванні на виклики, глобальні
загрози та ефективного управління в умовах надзвичайних ситуацій
Розвиток та впровадження ефективних інструментів забезпечення моніторингу якості
надання послуг в сфері охорони здоров’я
Створення та забезпе-
чення умов для роз-
витку
Забезпечення безперервного розвитку людського капіталу та створення можливостей са-
мореалізації в системі охорони здоров’я
Впровадження, використання та пошук можливостей застосування сучасних технологій
та наукових досягнень для збереження та зміцнення здоров’я
Технологізація та цифровізація процесів управління системою, планування та організації
надання послуг в сфері охорони здоров’я
Створення умов для залучення інвестицій, збільшення економічної привабливості та по-
кращення показників економічної ефективності галузі
Складено автором за [1, с. 7].
цілі, передбачає також продовження реформи і вико-
нання євроінтеграційних вимог. Безсумнівну важли-
вість, на наше переконання, мають оперативні за-
вдання, що стосуються необхідності зміцнення потен-
ціалу МОЗ України, розроблення правил регулювання
і розвитку ринку добровільного медичного страху-
вання, розроблення єдиної політики ціноутворення на
лікарські засоби, довгострокового планування роз-
витку госпітального сектору, пошуку додаткових дже-
рел фінансування галузі шляхом врегулювання про-
дажу та оподаткування окремих товарів, детінізації
платних послуг, узгодження пріоритетів щодо охорони
здоров’я в різних політиках, удосконалення програми
медичних гарантій, планування та формування кадро-
вих ресурсів відповідно до потреб населення, вико-
ристання даних електронної охорони здоров’я для ух-
валення управлінських рішень, посилення міжнарод-
ної співпраці та наукового співробітництва, прове-
дення регулярних незалежних оцінок досягнутих ре-
зультатів, попередження, раннього виявлення, ство-
рення механізмів та підтримання в стані постійної го-
товності елементів ефективного реагування на надзви-
чайні ситуації, впровадження комплексної системи за-
безпечення якості.
Одночасно є завдання, які викликають певні пи-
тання. Перше таке завдання стосується інституційного
зміцнення Національної служби здоров’я України та
посилення її підзвітності Уряду і населенню [0, с. 11].
Під інституційною міцністю ми розуміємо спромож-
ність державної установи якісно виконувати власні
функції і завдання, що передбачає необхідність відпо-
відного фінансового, ресурсного та іншого забезпе-
чення, а також усунення невластивих функцій. Однією
з таких функцій є виплата у 2022 році комунальним
медичним закладам субсидії у формі «Забезпечення
збереження кадрового потенціалу для надання медич-
ної допомоги» у розмірі 1,4 млрд грн і закладення ще
3,1 млрд грн на ті ж самі потреби у 2023 році.
Зрозумілим є обґрунтування необхідності підви-
щення заробітної плати медичних працівників (зрос-
тання навантаження під час пандемії та повномасш-
табної війни), але механізм такого підвищення є не-
ефективним. Регулювання Урядом мінімального роз-
міру оплати праці [9; 10] зводить нанівець ідею авто-
номізації медичних закладів, яка передбачає само-
стійне планування і розподіл фінансових ресурсів, що
надходять у вигляді фінансування пакетів медичних
послуг. Якщо коштів недостатньо для підвищення оп-
лати праці працівників, значить тарифи є занадто
низькими, а джерело фінансування (державний
бюджет) не спроможне забезпечити відповідне функ-
ціонування елементів системи охорони здоров’я.
Ще одним завданням, що стосується фінансового
забезпечення діяльності медичних установ, є забезпе-
чення фінансування охорони здоров’я на рівні не
менше 5% ВВП, а за умови економічного зростання
ШИШКА І. В.
70 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
збільшити державні витрати на охорону здоров’я по-
над захищений рівень [0, с. 12]. Зазначена норма ви-
значена у Законі України «Про державні фінансові га-
рантії медичного обслуговування населення» [11, ст. 4
п. 5]. Однак, не зважаючи на те, що видатки на про-
граму медичних гарантій є захищеними статтями
бюджету і, як задекларовано у Законі, їх скорочення
не допускається, протягом 2018-2023 років зазначена
норма жодного разу дотримана не була. Отже, опера-
тивне завдання Стратегії просто повторює норму за-
кону, не підводячи під неї ніякого обґрунтування.
Слід зауважити, що повоєнна відбудова інфра-
структури національної економіки загалом, і медичної
сфери зокрема, потребуватиме суттєвих інвестиційних
коштів, що створює певні умови ризику недофінансу-
вання системи охорони здоров’я. Навіть за умов до-
тримання 5%-го обсягу фінансування, у абсолютному
розмірі (у гривнях) сума може бути недостатньою,
оскільки залежатиме від обсягу податкових над-
ходжень до бюджету, який визначається, у свою чергу,
рівнем підприємницької активності суб’єктів господа-
рювання. Очікувати на бум виробництва у перші по-
воєнні роки необачливо, оскільки такі чинники як не-
стача робочої сили та інвестиційних коштів, струк-
турна галузева диспропорція, логістичні проблеми бу-
дуть здійснювати суттєвий негативний тиск на рівень
національного виробництва.
Доволі суперечливим також є завдання, що сто-
сується запровадження співоплати медичних послуг
[1, с. 12], обговорення якого триває з 2017 року. Ми
підтримуємо точку зору противників запровадження
співоплати медичних послуг на підставі таких мірку-
вань:
— з огляду на суттєве зниження рівня доходів на-
селення під час війни і протягом декількох років після
її завершення співоплата не зможе стати суттєвим до-
датковим джерелом фінансування галузі;
— співоплата за медичні послуги (а не лише за
більш комфортні умови перебування в медичному за-
кладі) нівелює принцип рівності і справедливості,
який проголошено у Стратегії однією з ключових цін-
ностей;
— створення умов для штучного скорочення по-
питу на медичні послуги у післявоєнний час нівелює
принцип людиноцентричності системи охорони здо-
ров’я;
— постановою Кабінету Міністрів ще з 1996 року
затверджено перелік платних послуг, які можуть нада-
вати державні і комунальні заклади охорони здоров’я
[12], що і є додатковим джерелом фінансування їхньої
діяльності;
— співоплата медичних послуг не спроможна ви-
рішити проблему недофінансування галузі і усунути
неофіційні платежі, якщо вона є добровільною і за-
проваджується на послуги, що не входять до гаранто-
ваного державою пакету безоплатних медичних по-
слуг.
Наступним суперечливим завданням у межах дру-
гої стратегічної цілі є приведення навчальних програм
закладів вищої медичної освіти у відповідність до єв-
ропейських вимог. Як зазначають автори аналітичних
записок «Первинна медична допомога в Україні: до-
сягнутий прогрес і наступні кроки: аналіз даних за
2020-2021 рр.» [13, с. 52], період здобуття медичної
освіти лікарями ПМД є меншим, ніж у країнах Євро-
пейського Союзу, але, не зважаючи на це, Міністер-
ство охорони здоров’я затвердило компетенції Все-
світньої організації сімейних лікарів для системи охо-
рони здоров’я України.
Таким чином, з 59 оперативних завдань у межах
другої стратегічної цілі безсумнівну важливість мають
35 завдань (59%), 4 завдання (7%) є суперечливими
і 20 завдань (34%) або розкривають зміст важливих за-
вдань, або дублюють його іншими словами. Отже по-
над 40% оперативних завдань, що розкривають зміст
другої стратегічної цілі, є недостатньо проробленими.
Третя стратегічна ціль «Створення та забезпе-
чення умов для розвитку та реалізації потенціалу скла-
дових національної системи охорони здоров’я» перед-
бачає досягнення чотирьох оперативних цілей і
35 оперативних завдань, які, відповідно визначеним
М. Радуцьким [8] ключовим пріоритетам довгостроко-
вого розвитку медицини, мають спрямування на про-
довження реформування системи охорони здоров’я.
Перша оперативна ціль передбачає забезпечення
безперервного розвитку людського капіталу галузі
шляхом здійснення моніторингу якості медичної
освіти, удосконалення системи незалежного оціню-
вання здобувачів освіти, здобуття майбутніми фахів-
цями практичних навичок на базі сучасних універси-
тетських клінік та симуляційних центрів, запро-
вадження резидентури, запровадження системи про-
фесійного самоврядування медичних працівників, за-
провадження індивідуальних ліцензій на здійснення
медичної практики, створення умов для розвитку
цифрових компетентностей медичних працівників, за-
безпечення підготовки менеджерів медичних закладів,
створення реєстру людських ресурсів охорони здо-
ров’я, розширення кваліфікаційних вимог до серед-
нього медичного персоналу, запровадження інстру-
ментів страхування професійної відповідальності.
Усі вищезазначені завдання є зрозумілими і доре-
чними. Але завдання, що стосуються питань фінансу-
вання (забезпечення державних гарантій оплати праці
медичних працівників та фінансування наукової дія-
льності) потребують конкретизації джерел фінансових
ресурсів. Також конкретизація необхідна для форм і
методів діяльності з інтеграції освіти і науки для того,
щоб розуміти чим вона буде відрізнятися від тих ме-
тодів, що застосовуються наразі. Певні запитання та-
кож викликає завдання щодо запровадження прозорих
і конкурентоспроможних процедур відбору, кар’єр-
ного розвитку та професійного зростання працівників
сфери охорони здоров'я, оскільки ці питання належать
до компетенції керівників (менеджерів) медичних за-
кладів і можуть бути доречними для стратегії розвитку
певного закладу, а не галузі. У разі визначення цього
завдання у Стратегії розвитку галузі порушується
принцип автономізації функціонування медичних за-
кладів, який є одним з провідних принципів реформу-
вання системи охорони здоров’я.
У межах другої оперативної цілі доречними є за-
вдання стосовно застосування технологій клітинної
терапії, використання паперових експрес тест-систем
для скринінгових та діагностичних програм, розши-
рення генетичних досліджень і методів віддаленого
моніторингу стану здоров’я пацієнтів, удосконалення
нормативного і професійного середовища проведення
клінічних досліджень, розвитку досліджень та вироб-
ництва у сфері біоінженерії, тривимірного моделю-
ШИШКА І. В.
2024/№1 (46) 71
вання, друку та виробництва технічних засобів реабі-
літації, запровадження телемедицини, інтелектуальних
систем підтримки клінічних рішень, системи обробки
великих даних, штучного інтелекту і етичних засад
його використання, розширення доступу до іннова-
ційних та високовартісних лікарських засобів.
При цьому два завдання у розрізі цієї оперативної
цілі викликають певні питання. Так, створення сис-
теми планування та комплексного забезпечення по-
треб закладів охорони здоров’я у високовартісному об-
ладнанні, на наш погляд, може стати потенційним
обмеженням можливості медичних закладів само-
стійно управляти виробничими ресурсами відповідно
до розроблених ними стратегічних планів розвитку.
Зовнішнє планування такої потреби може суттєво
впливати на конкурентний потенціал медичних закла-
дів і створювати перепони для розвитку досконалої
конкуренції на ринку медичних послуг.
Стосовно завдання щодо посилення спромож-
ності національних наукових і технологічних парків та
ініціатив з проведення досліджень, розробки медич-
них виробів і рішень в сфері охорони здоров’я слід за-
значити, що складність його виконання пов’язано не
тільки з мотивацією винахідників до продукування
інновацій, а й з необхідністю розв’язання чисельних
питань податкового, фінансово-кредитного, інфра-
структурного, ресурсного і нормативно-правового вре-
гулювання, що потребуватиме міжсекторальної взає-
модії, проєктного планування і управління.
Усі шість завдань третьої оперативної цілі сто-
совно цифровізації процесів надання медичних послуг
і управління системою охорони здоров’я загалом не
викликають ніяких заперечень. Але слід зазначити, що
заходи, виконання яких передбачає поширення і роз-
виток інформаційних технологій та застосування циф-
рових рішень задекларовані ще у одинадцяти завдан-
нях, які розкривають сутність восьми інших опера-
тивних цілей Стратегії. На наш погляд, таке розпоро-
шення завдань щодо підвищення рівня цифровізації
системи охорони здоров’я заважає цілісному і систем-
ному підходу до розуміння основних перспектив за-
стосування інформаційних технологій при наданні ме-
дичних послуг і управлінні даними системи.
Реалізація четвертої оперативної цілі (залучення
інвестицій, збільшення економічної привабливості та
покращення показників економічної ефективності га-
лузі), на думку розробників Стратегії, можлива за-
вдяки стимулюванню інвестицій в науково-дослідні та
дослідно-конструкторські розробки фармацевтичної
галузі Україні (інструменти стимулювання не зазна-
чені), посиленню контролю дотриманням прав інте-
лектуальної власності шляхом запровадження у націо-
нальне законодавство принципу Болар, врегулюванню
та розвитку сфери медичного туризму в Україні (на-
прями і інструменти не зазначені), більш масового за-
лучення приватних медичних закладів до реалізації
державних фінансових гарантій медичного обслугову-
вання населення (інструменти залучення не зазна-
чені), а також визначенню і розробленню нормативно-
правової бази для ефективної моделі державно-при-
ватного партнерства та концесії в системі охорони здо-
ров’я. Отже, лише одне завдання, що стосується за-
хисту прав інтелектуальної власності, не викликає ні-
яких запитань. Три з п’яти завдань потребують кон-
кретизації, а останнє, що стосується державно-при-
ватного партнерства (ДПП) потребує більш пильного
розгляду.
Отже, з 35 завдань, що розкривають зміст третьої
стратегічної цілі розвитку системи охорони здоров’я
80%, на наш погляд, є доцільними, а 20% — супереч-
ливими.
У якості індикаторів реалізації Стратегії визна-
чено:
— покращення загальних показників смертності
та захворюваності та приведення їх до середньоєвро-
пейських;
— зниження материнської та дитячої смертності;
— зниження рівня інвалідності через захворю-
вання, які можна запобігти;
— зниження споживання тютюну, алкоголю та
солі;
— зменшення передчасної смертності від сер-
цево-судинні захворювань, новоутворень, цукрового
діабету, хронічних обструктивних захворювань легень
та дорожньо-транспортного травматизму на третину;
— збільшення тривалості життя чоловіків і жінок
на 3 роки відповідно.
Слід зазначити, що вищенаведені індикатори
переписуються з одного документа стратегічного пла-
нування у інший, і декілька останніх років є майже
незмінними. На нашу думку, у якості індикаторів до-
цільно було б зазначити очікувані результати рефор-
мування галузі, процесів євроінтеграції та повоєнної
відбудови галузі.
У якості позитивних моментів розробленої Стра-
тегії можна зазначити чітке визначення відповідаль-
ності МОЗ за проведення моніторингу результатів
реалізації Стратегії та розміщення на офіційному сайті
щорічних звітів. Попри це, визначення державного і
місцевих бюджетів у якості головного джерела фінан-
сування заходів є, на наш погляд, суттєвим недоліком,
оскільки, як показує практика попередніх років, бю-
джетних коштів для забезпечення розвитку системи
охорони здоров’я недостатньо, навіть за наявності до-
даткових джерел, як-то кошти технічної допомоги та
секторальної підтримки ЄС і інших міжнародних до-
норів, міжнародних фінансових організацій, приват-
них інвесторів у межах реалізації інвестиційних проє-
ктів та інших не заборонених законодавством джерел.
Висновки. Вивчення змісту стратегічних і опера-
тивних цілей Стратегії розвитку системи охорони здо-
ров’я до 2030 року, а також завдань у межах кожної
оперативної цілі дозволило визначити такі її недоліки:
— визначені в документі індикатори реалізації
Стратегії є майже незмінними протягом декількох
останніх років і вказуються у багатьох документах
стратегічного і оперативного планування розвитку га-
лузі;
— існування суттєвої розбіжності між баченням
ключових пріоритетів розвитку галузі Комітетом ВРУ
з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медич-
ного страхування та визначеними в Стратегії основ-
ними цілями розвитку;
— зі 141 оперативного завдання лише 58% (82 за-
вдання) є доцільними, 9% (13) завдань є суперечли-
вими і 33% (46) завдань дублюють зміст інших або ма-
ють популістичний характер;
— завдання, що передбачають підвищення рівня
цифровізації системи охорони здоров’я, зазначені в
межах майже кожної оперативної цілі, що заважає ці-
лісному і системному розумінню основних перспектив
ШИШКА І. В.
72 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
застосування інформаційних технологій при наданні
медичних послуг і управлінні даними системи;
— недостатня ступінь опрацювання питань, що
стосуються фінансування реалізації оперативних захо-
дів;
— відсутність аналізу ризиків реалізації Стратегії
та заходів з їх мінімізації.
Перспективами подальших розвідок у даному на-
прямі може бути розроблення Стратегії розвитку
сфери охорони здоров’я на основі урахування і усу-
нення вищезазначених недоліків.
Список використаних джерел
1. Стратегія розвитку системи охорони здоров’я
до 2030 року. 2023. 21 с. URL: https://moz.gov.ua/
uploads/ckeditor/Громадське%20обговорення/2023/
розпорядження/Стратегія%202030.pdf (дата звернення
04.12.2023).
2. Про рішення Ради національної безпеки і обо-
рони України від 30 липня 2021 року «Про стан наці-
ональної системи охорони здоров'я та невідкладні за-
ходи щодо забезпечення громадян України медичною
допомогою» : Указ Президента України № 369/2021.
URL: https://www.president.gov.ua/ documents/3692021-
39713 (дата звернення 04.12.2023).
3. Консультаційний документ до проєкту Страте-
гії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року.
URL: https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/Страте-
гія/15%2C02%2C2022/03/Консультаційний%20доку-
мент%20до%20проєкту%20Стратегії%20розвитку%20
системи%20охорони%20здоров'я.pdf (дата звернення
05.12.2023).
4. Галай В. О. Стратегія реформування системи
охорони здоров’я в Україні. Електронне наукове ви-
дання «Аналітично-порівняльне правознавство». Розділ
VІІ. Адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право. 2022. № 6. С. 189-194. DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.06.34 (дата звер-
нення 10.12.2023).
5. Гавриченко Д. Г. Трансформація пріоритетів
розвитку системи охорони здоров’я України в умовах
воєнного стану. Наукові перспективи. 2022. № 5(23).
С. 48-60. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-
5(23)-48-60 (дата звернення 10.12.2023).
6. Юнгер В. І. Розвиток стратегічних положень
державного управління системою охорони здоров’я.
Право та державне управління. 2023. № 2. С. 325-333.
DOI: https://doi.org/10.32782/pdu.2023.2.47 (дата звер-
нення 16.12.2023).
7. Андрощук Г. Цифрова трансформація в охо-
роні здоров'я: аналіз технологічних трендів. Юридична
газета online. 30 червня 2023. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/informaciyne-pravo-teleko munikaciyi/cifrova-transformaciya-v-ohoroni-zdorovya-analiz-tehnologichnih-trendiv.html (дата звернення 16.12.2023).
8. Михайло Радуцький: Колегія МОЗ затвердила
Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030
року. Прес-служба Апарату Верховної Ради України.
2023. 13 лют. URL: https://www.rada.gov.ua/news/news_
kom/233093.html (дата звернення 04.12.2023).
9. Про внесення змін до деяких законодавчих ак-
тів України щодо удосконалення надання медичної
допомоги: Закон України від 01.07.2022 р. № 2347-IX.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2347-20#Text
(дата звернення 09.12.2023).
10. Про заходи щодо підвищення конкуренто-
спроможності закладів охорони здоров’я та забезпе-
чення додаткових гарантій для медичних працівників:
Указ Президента України від 18 червня 2021 року
№ 261/2021. URL: https://www.president.gov.ua/
documents/261 2021-39229 (дата звернення 09.12.2023).
11. Про державні фінансові гарантії медичного
обслуговування населення: Закон України від
19.10.2017 р. № 2168-VIII. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/2168-19#doc_info (дата звернення
10.12.2023).
12. Про затвердження переліку платних послуг,
які надаються в державних і комунальних закладах
охорони здоров'я та вищих медичних навчальних за-
кладах: Постанова Кабінету Міністрів України; Пере-
лік від 17.09.1996 р. № 1138. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/1138-96-п#Text (дата звернення
12.12.2023).
13. Первинна медична допомога в Україні: дося-
гнутий прогрес і наступні кроки: аналіз даних за 2020—
2021 рр.: серія аналітичних записок / Nigel Edwards,
Stephanie Kumpunen, Kaija Kasekamp, Alexandr Katsaga,
Olga Zues. Copenhagen: World Health Organization
Regional Office for Europe, 2023. 68 с. URL:
https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/367317/WHO
-EURO-2023-7087-46853-69102-ukr.pdf?sequence=1
(дата звернення 16.11.2023).
14. Словник іншомовних слів. Принцип. URL:
https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=
%EF%F0%E8%ED%F6%E8% EF (дата звернення
05.12.2023).
15. Гуцалюк О. М., Наволокіна А. С. Оцінка конку-
рентоспроможності галузі вищої медичної освіти та її за-
кладів в контексті економічної взаємодії. Ефективна еко-
номіка. 2018. № 5. URL: http://www.economy.nayka.
com.ua/?op=1&z=7085
16. Гуцалюк О. М. Аналіз стану кадрового забез-
печення сфери охорони здоров’я України у період ре-
формування. Вісник економічної науки України. 2019.
№ 2 (37). С. 110-114. DOI: https://doi.org/10.37405/
1729-7206.2019.2(37).110-114.
17. Hutsaliuk O. M., Navolokina A. S. Research on
the economic interaction between the labor market and
human resources in the healthcare sector in Ukraine. Еко-
номічні інновації. 2020. Т. 22. № 1 (74). С. 37-51. DOI:
https://doi.org/10.31520/ei.2020.22.1(74).37-51.
Referensces
1. Stratehiia rozvytku systemy okhorony zdorovia do
2030 roku [Strategy for the development of the health care
system until 2030]. (2023). Retrieved from
https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/Громадське%20об-
говорення/2023/розпорядження/Стратегія%202030.pdf
[in Ukrainian].
2. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony
Ukrainy vid 30 lypnia 2021 roku «Pro stan natsionalnoi
systemy okhorony zdorovia ta nevidkladni zakhody
shchodo zabezpechennia hromadian Ukrainy medychnoiu
dopomohoiu» : Ukaz Prezydenta Ukrainy № 369/2021
[On the decision of the National Security and Defense
Council of Ukraine dated July 30, 2021 "On the state of
the national health care system and urgent measures to
provide citizens of Ukraine with medical care": Decree of
the President of Ukraine No. 369/2021]. Retrieved from
https://www.president.gov.ua/ documents/ 3692021-39713
[in Ukrainian].
3. Konsultatsiinyi dokument do proiektu Stratehii
rozvytku systemy okhorony zdorovia do 2030 roku [Con-
sultation document for the project Strategy for the devel-
opment of the health care system until 2030]. Retrieved
ШИШКА І. В.
2024/№1 (46) 73
from https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/Стратегія/15%
2C02%2C2022/03/Консультаційний%20документ%20
до%20проєкту%20Стратегії%20розвитку%20системи
%20охорони%20здоров'я.pdf [in Ukrainian].
4. Halai, V. O. (2022). Stratehiia reformuvannia
systemy okhorony zdorovia v Ukraini [Strategy for reform-
ing the healthcare system in Ukraine]. Elektronne naukove
vydannia «Analitychno-porivnialne pravoznavstvo». Rozdil
VII. Administratyvne pravo i protses; finansove pravo;
informatsiine pravo — Electronic scientific publication "Ana-
lytical and comparative jurisprudence". Chapter VII. Admin-
istrative law and process; financial law; information law,
Vol. 6, рp. 189-194. DOI https://doi.org/10.24144/2788-
6018.2022.06.34 [in Ukrainian].
5. Havrychenko, D. H. (2022). Transformatsiia
priorytetiv rozvytku systemy okhorony zdorovia Ukrainy v
umovakh voiennoho stanu [Transformation of priorities for
the development of the health care system of Ukraine in
the conditions of martial law]. Naukovi perspektyvy — Sci-
entific perspectives, Vol. 5(23), рp. 48-60. DOI:
https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-5(23)-48-60 [in
Ukrainian].
6. Iunher, V. I. (2023). Rozvytok stratehichnykh
polozhen derzhavnoho upravlinnia systemoiu okhorony
zdorovia [Development of strategic provisions of state
management of the health care system]. Pravo ta derzhavne
upravli nnia — Law and public administration, Vol. 2,
рp. 325-333. DOI: https://doi.org/10.32782/pdu.2023.2.47
[in Ukrainian].
7. Androshchuk, H. (2023). Tsyfrova transformatsiia
v okhoroni zdorovia: analiz tekhnolohichnykh trendiv
[Digital transformation in health care: analysis of techno-
logical trends]. Yurydychna hazeta online — Legal newspaper
online, June 30. Retrieved from https://yur-gazeta.com/
publications/practice/informaciyne-pravo-telekomuni
kaciyi/cifrova-transformaciya-v-ohoroni-zdorovya-analiz-
tehnologichnih-trendiv.html [in Ukrainian].
8. Mykhailo Radutskyi. (2023). Kolehiia MOZ
zatverdyla Stratehiiu rozvytku systemy okhorony zdorovia
do 2030 roku [The Board of the Ministry of Health ap-
proved the Strategy for the development of the health care
system until 2030]. Pres-sluzhba Aparatu Verkhovnoi Rady
Ukrainy — Press service of the Apparatus of the Verkhovna
Rada of Ukraine. Published February 13, 2023. Retrieved
from https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/233093.
html [in Ukrainian].
9. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh
aktiv Ukrainy shchodo udoskonalennia nadannia
medychnoi dopomohy: Zakon Ukrainy vid 01.07.2022 r.
№ 2347-IX [On the introduction of changes to some
legislative acts of Ukraine regarding the improvement of
the provision of medical care: Law of Ukraine dated July
1, 2022 No. 2347-IX]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2347-20#Text
(Accessed December 9, 2023) [in Ukrainian].
10. Pro zakhody shchodo pidvyshchennia konku-
rentospromozhnosti zakladiv okhorony zdorovia ta
zabezpechennia dodatkovykh harantii dlia medychnykh
pratsivnykiv: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 18 chervnia
2021 roku № 261/2021 [On measures to increase the
competitiveness of health care institutions and provide
additional guarantees for medical workers: Decree of the
President of Ukraine dated June 18, 2021 No. 261/2021].
Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/
2612021-39229 [in Ukrainian].
11. Pro derzhavni finansovi harantii medychnoho
obsluhovuvannia naselennia: Zakon Ukrainy vid
19.10.2017 r. № 2168-VIII [On state financial guarantees
of medical care for the population: Law of Ukraine dated
October 19, 2017 No. 2168-VIII]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#doc_info
[in Ukrainian].
12. Pro zatverdzhennia pereliku platnykh posluh, yaki
nadaiutsia v derzhavnykh i komunalnykh zakladakh
okhorony zdorovia ta vyshchykh medychnykh navchalnykh
zakladakh: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy; Perelik
vid 17.09.1996 r. № 1138 [On approval of the list of paid
services provided in state and communal health care
institutions and higher medical educational institutions:
Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine; List
dated September 17, 1996 No. 1138]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-п#Text [in
Ukrainian].
13. Nigel, Edwards, Stephanie, Kumpunen, Kaija,
Kasekamp, Alexandr, Katsaga, Olga, Zues. (2023).
Pervynna medychna dopomoha v Ukraini: dosiahnutyi
prohres i nastupni kroky: analiz danykh za 2020—2021 r.:
seriia analitychnykh zapysok [Primary health care in
Ukraine: progress made and next steps: data analysis for
2020-2021: series of analytical notes]. Copenhagen, World
Health Organization Regional Office for Europe. Retrieved
from https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/367317/
WHO-EURO-2023-7087-46853-69102-ukr.pdf?sequence
=1 [in Ukrainian].
14. Slovnyk inshomovnykh sliv. Pryntsyp [Dictionary
of foreign words. Principle]. Retrieved from https:
//www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%EF
%F0%E8%ED%F6%E8%EF [in Ukrainian].
15. Hutsaliuk, O. M., Navolokina, A. S. (2018).
Otsinka konkurentospromozhnosti haluzi vyshchoyi
medychnoyi osvity ta yiyi zakladiv v konteksti ekonomich-
noyi vzayemodiyi [Evaluation of the competitiveness of the
field of higher medical education and its institutions in the
context of economic interaction]. Efektyvna ekonomika, 5.
Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/
?op=1&z=7085 [in Ukrainian].
16. Hutsaliuk, O. М. (2019). Analiz stanu kadrovoho
zabezpechennia sfery okhorony zdorovia Ukrainy u period
reformuvannia [Analysis of the state of staff provision in
the healthcare sector in the period of reform]. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 110-114. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).110-114
[in Ukrainian].
17. Hutsaliuk, O. M., Navolokina, A. S. (2020). Re-
search on the economic interaction between the labor mar-
ket and human resources in the healthcare sector in
Ukraine. Ekonomichni innovatsii — Economic innovations,
Vol. 22, Iss. 1 (74), pp. 37-51.
DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2020.22.1(74).37-51.
Стаття надійшла до редакції 15.03.2024
Формат цитування:
Шишка І. В. Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030
року». Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). С. 68-73. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2024.1(46).68-73
Shyshka, І. V. (2024). Assessment of the Feasibility of the Main Vectors of the “Strategy for the Development of
Healthcare until 2030”. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (46), рр. 68-73. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2024.1(46).68-73
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200010 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T11:07:20Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шишка, І.В. 2024-11-09T18:50:46Z 2024-11-09T18:50:46Z 2024 Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» / І.В. Шишка // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 68–73. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).68-73 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200010 005.21+339.92+338.246.8:331.47 Метою статті є аналіз відповідності визначених у проєкті «Стратегії розвитку охорони здоров’я до 2030 року» цілей і завдань сучасним викликам галузі останніх років. Проаналізовано зміст проєктів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» від 23 лютого 2022 року і від 13 лютого 2023 року. Проаналізовано зміст завдань кожної операційної цілі, що розкривають сутність трьох стратегічних цілей, на предмет їх доцільності та відповідності сучасному стану речей та змінам у пріоритетах, що відбулися останнім часом. Work on the preparation of the strategic development plan for the period up to 2030 has been going on for three years in a row, but the content of the strategic goals and objectives still remains uncoordinated. The object of the article is to analyze the compliance of the goals and objectives defined in the project “Strategy for the development of healthcare until 2030” with the modern challenges faced by the industry in recent years. The content of the projects “Strategies for the development of the health care system until 2030” dated February 23, 2022 and February 13, 2023 was analyzed. Among the main differences of the mentioned documents, the following are identified: in the first version of the Strategy, the thematic directions and strategic priorities are highlighted, in the second – strategic goals, operational goals and tasks; emphasis in the second version of the document on the development of areas related to new challenges, ensuring adequate financing of the system, taking into account European integration aspirations, monitoring the quality of service provision, digitalization of management and investment attraction. The content of the tasks of each operational goal, revealing the essence of the three strategic goals, was analyzed for their expediency and compliance with the current state of affairs and changes in priorities that have occurred recently. As a result of studying the content of the strategic and operational goals of the Strategy, as well as the tasks within each operational goal, it was determined that: the Strategy implementation indicators specified in the document have remained almost unchanged over the past few years and are indicated in many documents of strategic and operational planning for the development of the industry; there is a significant discrepancy between the vision of the key development priorities of the industry by the VRU Committee on the Health of the Nation, Medical Care and Medical Insurance and the main development goals defined in the Strategy; out of 141 operational tasks, only 58% (82 tasks) are appropriate, 9% (13) tasks are contradictory and 33% (46) tasks duplicate the content of others or have a populist character; tasks that involve increasing the level of digitization of the health care system are indicated within almost every operational goal, which prevents a holistic and systematic understanding of the main prospects for the use of information technologies in the provision of medical services and system data management; the degree of processing of issues related to financing the implementation of operational measures is insufficient; there is no analysis of the risks of implementing the Strategy and measures to minimize them. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Менеджмент Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» Assessment of the Feasibility of the Main Vectors of the “Strategy for the Development of Healthcare until 2030” Article published earlier |
| spellingShingle | Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» Шишка, І.В. Менеджмент |
| title | Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» |
| title_alt | Assessment of the Feasibility of the Main Vectors of the “Strategy for the Development of Healthcare until 2030” |
| title_full | Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» |
| title_fullStr | Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» |
| title_full_unstemmed | Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» |
| title_short | Оцінка доцільності основних векторів «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» |
| title_sort | оцінка доцільності основних векторів «стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» |
| topic | Менеджмент |
| topic_facet | Менеджмент |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200010 |
| work_keys_str_mv | AT šiškaív ocínkadocílʹnostíosnovnihvektorívstrategíírozvitkusistemiohoronizdorovâdo2030roku AT šiškaív assessmentofthefeasibilityofthemainvectorsofthestrategyforthedevelopmentofhealthcareuntil2030 |