З історії Сіверщини у складі московської держави

• Veröffentlicht in: Сiверянський літопис
• Datum: 1996
• 1. Verfasser: Русіна, О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1996
• Schlagworte: У глиб віків
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200026
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: З історії Сіверщини у складі московської держави / О. Русіна // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 18-26. — Бібліогр.: 54 назв. — укр.

Однією із специфічних рис історичного розвитку Сіверщини є те, що вона, внаслідок переходу місцевих князів Семена Можайського та Василія Шем’ячича на службу до Івана III у 1500 p., першою з українських земель увійшла до складу Московської держави, де й залишалася до Деулінської угоди. Щоправда, виходячи з сучасних реалій, цей регіон важко дефінувати як чисто український, оскільки сіверськими в XVI—XVII ст. вважалися не тільки Чернігів, Путивль, Любеч, Новгород-Сіверський, а й Брянськ, Стародуб, Рильськ, Гомель. Саме ж його населення виступає в джерелах XVI ст. як етнографічно однорідне, під назвою сіврюків, ареал розселення яких співпадає з ареалом розселення сіверян Начального літопису. Очевидно, саме ця етнографічна самобутність і визначила виділення даного регіону в особливу історико-географічну область, оскільки як до, так і після XVI ст. єдність Сіверської землі не підкріплювалася ніякими політико-адміністративними інститутами.