Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца»
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 1996 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200041 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца» / М. Колесник // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 101-103. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859664973710491648 |
|---|---|
| author | Колесник, М. |
| author_facet | Колесник, М. |
| citation_txt | Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца» / М. Колесник // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 101-103. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| first_indexed | 2025-11-30T10:21:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПО СТОРІНКАХ СТАРИХ
ЧАСОПИСІВ
Михайло Колесник
ІСТОРІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ У «ЧТЕНИЯХ В ИСТОРИЧЕСКОМ
ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА»
Історичне товариство Нестора-літописця (далі — ІТНЛ) було одним з провідних
науково-історичних товариств України. Протягом свого існування з 1872 р. по 193Ї р.
спотачку при Київському університеті, а потім при Українській Академії наук, воно
відігравало значну роль у розвитку та популяризації вітчизняної історичної науки.
Його наукова та громадська діяльність сприяла не лише розробці багатьох важливих
проблем історії України та всесвітньої історії, а і розвиткові культури та охороні па-
м’яток старовини. Найактивнішими членами ІТНЛ, які визначали головні напрямки
його діяльності, були відомі вчені М. О. Максимович, В. Б. Антонович, В. С. Іконни-
ков, О. М. Лазаревський, О. О. Котляревський, М. С. Грушевський, І. М. Каманін,
М. П. Дашкевич, О. І. Левицький, М. П. Василенко, Д. І. Багалій та ін.
Наукова спадщина ІТНЛ, яка потребує ретельного вивчення, відображена голов-
ним чином на сторінках «Чтений в Историческом обществе Нестора-летописца» (далі
— ЧИОНЛ. — Кн. 1—24. — 1879—1914 pp.). Дослідження членів товариства торкалися
досить широкого кола питань вітчизняної й зарубіжної історії та філології. На жаль,
через брак коштів перша книга «Чтений» вийшла тільки у 1879 p., а друга — через
9 років. Лише з 1888 р. вони почали виходити щорічно. Усього з 1879 р. по 1914 р.
світ побачили 24 книги «Чтений», а якщо врахувати, що окремі книги виходили у де-
кількох випусках, то їх чисельність досягає 49.1
Провідним напрямком діяльності членів ІТНЛ була історія України. Численні до-
слідження та розвідки, які заслуховувались та обговорювались на засіданнях това-
риства, присвячені, зокрема, історії Чернігівщини.
Члени ІТНЛ виявляли значний інтерес до історії нашого краю давньоруської до-
би. Таке важливе питання, як історія віча — народного зібрання у Чернігово-Сіверсь-
кому князівстві — розглядалось у нарисі Д. І. Багалія2 та повідомленні М. П. Істомі-
на.3 Д. І. Багалій дав грунтовну характеристику взаємин віча та князівської влади у
XI—XIII ст., а також визначив місце Чернігова та Новгорода-Сіверського в історії Ки-
ївської Русі. Д. І. Багалій на відміну від М. П. Істоміна вважав, що ліквідація віча від-
булась тільки після монголо-татарської навали, а не раніше її. Згодом цей нарис
Д. І. Багалія увійшов у його відому книгу «История Северской земли до половины
XIV столетия» (К., 1882).
Дослідженню унікальної пам’ятки писемності XI ст. «Ізборника» Святослава Ярос-
лавича, який довгий час посідав князівський стіл у Чернігові, присвячена праця іс-
торика мистецтва Г. Г. Павлуцького.4 Він проаналізував високохудожні мініатюри па-
м’ятки із зображеннями архітектурних споруд, які, на думку вченого, являли собою
оригінальні зразки самобутнього зодчества України-Русі. Під головуванням Г. Г. Пав-
луцького члени товариства вивчали пам’ятки старовини Чернігівщини та займалися їх
охороною. Вони, зокрема, опрацювали плани, виготовили малюнки, фотографії Спа-
со-Преображенського та Борисоглібського соборів у Чернігові, собору Різдва Богоро-
диці у Козельці та ін.
Сіверянський літопис 101
У цілій низці публікацій члени ІТНЛ розглядали видатний твір XII ст.—«Слово о
полку Ігоревім». Жваву дискусію у товаристві викликала доповідь Д. І. Багалія,5 у
якій він висунув аргументовану версію про чернігово-сіверське походження «героїчної
пісні». Дослідник стверджував, що «Слово» було закономірним результатом та
найвищим досягненням літературно-історичного процесу в регіоні. Автором «Слова»,
на думку Д. І. Багалія, був сіверський поет-дружинник. Під час обговорення цієї до-
повіді І. Г. Малишевський, М. П. Дашкевич, І. А. Лінниченко, В. М. Малинін зробили
деякі зауваження та заперечення, що торкалися як конкретних питань, так і методів
вивчення «Слова».6 Висловлена під час дискусії І. Г. Малишевським думка про по-
ходження автора поеми з Тмутаракані, яка в той час належала Сіверській землі, по-
вніше відбита у його статті з приводу цього питання.7 Йому ж належить досліджен-
ня про одне з «темних місць» твору про церкву та ікону св. Богородиці Пирогощі.8
Текстологічні проблеми порушені також у публікаціях О. І. Соболевського.9
Князівські чвари періоду феодальної роздрібненості Київської Русі були предме-
том дослідження М. І. Лілеєва.10 Він проаналізував літописне повідомлення 1078 р.
про битву на Нежатиній Ниві, яке, за його словами, містить деякі непорозуміння. Так,
М. І. Лілеєв, говорячи про облогу Чернігова князями Ізяславом Ярославичем, Яро-
полком та Всеволодом Ярославичами і Володимиром Мономахом, поставив під сум-
нів літописне повідомлення про втечу з міста чернігівського князя Олега Святосла-
вича. У цій публікації дослідник торкається також питання про першопочатки Ні-
жина. Комплекс цікавих відомостей про чернігово-сіверські князівські роди містять
коментарі К. І. Де-Вітте до давніх пам’ятників київських монастирів.11
Історія Чернігівщини козацької доби також знайшла належне висвітлення на сто-
рінках «Чтений». З-поміж цих публікацій слід виділити документи з історії старшин-
сько-шляхетського землеволодіння (1630—1690 pp.), які О. М. Лазаревський виявив у
складі Генерального слідства про маєтності Чернігівського полку 1729—1730 pp.12
Важливе місце серед них посідають універсали гетьманів, починаючи від Богдана
Хмельницького, які надавали чернігівським козакам, міщанам, монастирям право на
володіння землею, млинами, будами, руднями. Значний інтерес становить також гра-
мота 1667 р. київського воєводи Петра Шеремєтьєва, у якій на підставі царського
указу підтверджено «королівські привілеї» мешканцям Чернігова на земельні маєтки
поблизу міста. Особливе значення має царська грамота 1690 р. місту Чернігову. Вона
містить докладний перелік прав та обов’язків чернігівських міщан, а також міського
земельного майна. Невдовзі на сторінках «Чтений» були надруковані тексти Генераль-
ного слідства про маєтності Київського та Прилуцького полків 1729—1730 pp., підго-
товлені до друку вїдповідно М. П. Василенком13 та В. О. М’якотіним.14 За своєю те-
матикою до них близька публікація І. В. Лучицького з історії землеволодіння на Чер-
нігово-Сіверщині у першій половині XVII ст.15 У ній наведені тексти 7 грамот поль-
ських королів, виявлених у Румянцевському описі Лівобережної України 1765—
1769 pp. та зібранні рукописів голови Чернігівської губернської земської управи
М. Константиновича. Серед них особливий інтерес викликають грамоти польських ко-
ролів Сигізмунда III та Владислава IV на володіння землями остерським боярам Ми-
хайлу та Титу Гладким, а також «ловчому Новгорода-Сіверського» дворянину Бори-
су Грязному.
Цікаву добірку документів з історії землеволодіння на Чернігівщині опублікував
Б. А. Чаговець.16 Вона містить указ гетьмана Данила Апостола та свідчення старожи-
лів про колишніх власників сіл Вихвостова, Бурівки, Дроздовиці, Полуботків та ін.
Oпиc лісів у межах Чернігівського полку 1752 р. вмістив на сторінках «Чтений»
В. Л. Модзалевський.17 Цей документ зафіксував, зокрема, хижацьке винищення лісо-
вих масивів регіону світськими та духовними можновладцями.
Історію Магдебурзького права у містах Лівобережної України — Чернігові, Ні-
жині, Новгороді-Сіверському, Стародубі дослідив Д. І. Багалій.18 Він проаналізував зміст
царських грамот містам, які було надано після приєднання Гетьманщини до
Росії у другій половині XVII ст. «на права та вольності у промисловості, торгівлі, з
цехового устрою, суду та управління».
Значний інтерес для вивчення історії культури та освіти на Чернігівщині у
XVІІІ—XIX ст. становлять дослідження О. М. Лазаревського. Він опублікував листи
відомого дослідника історії Чернігівщини О. Ф. Шафонського до представника ко-
зацької старшини О. Сулими.19 Ці листи містять практичні поради О. Сулимі щодо
продовження його синами освіти у Німеччині, в так званій «Гальській педагогії».
Йому ж належить нарис літературної та громадської діяльності земляка та прияте-
ля. М. В. Гоголя, одного з найкращих знавців місцевої історії О. М. Марковича.20 Ав-
тор «Записки о .дворянском сословии Черниговской губернии», О. Маркович довгий
час був предводителем Чернігівського дворянства, членом Чернігівського губернсь-
¬кого комітету для покращення побуту поміщицьких селян. Цікаво, що наприкінці
свого життя О. Маркович склав проект звільнення своїх селян від кріпацтва, але
царський уряд його не затвердив. Стану освіти на Чернігівщині у XVIII ст. присвя-
чена також студія І. Ф. Павловського.21 Він проаналізував ревізькі полкові книги за
1740 — 1748 pp., які; зокрема, містять дані про кількість шкіл у Ніжинському полку
(217), Чернігівському (154), Прилуцькому (69) та ін.
102 Сіверянський літопис
Скасуванню кріпосного права у Чернігівський губернії присвятив своє дослід-
ження М. П. Василенко.22 Він, зокрема, дослідив діяльність Чернігівської комісії по
проведенню в життя селянської реформи на чолі з князем С. П. Голіциним. Як ві-
домо, натоді в регіоні спалахнули масові селянські заворушення. На думку М. П. Ва-
силенка, вони відбувалися внаслідок «нерозуміння народом Положення». Ця точ-
ка зору була підтримана більшістю членів товариства, які були схильні до ідеалізації
селянської реформи 1861 р.
Таким чином, на сторінках «Чтений» було оприлюднено цілу низку студій, запро-
ваджено у науковий обіг численні джерела з історії Чернігово-Сіверщини. На жаль,
ці матеріали за незначним винятком і досі залишаються поза увагою фахівців та
аматорів старовини. Мабуть, варто було б передрукувати з відповідними коментаря-
ми найцікавіші з них у «Сіверянському літописі» й відтак заповнити істотну прога-
лину в регіональній історіографії.
Джерела та література
1. Див.: «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца» (1879—1914): Біб-
ліографічний довідник (Укладач М. И. Колесник. — К., 1989. — 84 с.
2. Багалей Д. И. Из истории внутренних отношений Северской земли. Князь и вече
в Северской земле в удельный период (от половины XI до половины XIV стол.)
// ЧИОНЛ. — К., 1888. — Кн. 2. — Отд. 1. — С. 149—150.
3. Истомин М. П. О Северских князьях половины XII стол., Всеволоде и Игоре
Ольговичах и о княжении их в Киеве //ЧЙОНЛ. — К., 1888. — Кн. 2. — Отд. 1.
— С. 152—153.
4. Павлуцкий Г. Г. Изображение храма в древнейших южнорусских миниатюрах //
ЧИОНЛ. — К, 1906 — Кн. 19. — Вып. 11. — Отд 1. — С. 4—5.
5. Багалей Д И. «Слово о полку Игореве», как литературный памятник Северекой
земли // ЧИОНЛ. — К., 1888. — Кн. 2. — Отд. 1. — С. 160.
6. Сведения о заседаниях Исторического общества Нестора-летописца в 1878 —
1887 гг. // ЧИОНЛ. — К, 1888. — Кн. 2. — Отд. 1. — С. 160—162.
7. Малышевский И. И. Об отечестве автора «Слова о полку Игореве» //ЧИОНЛ. —
К, 1888. — Кн. 2. — Отд. 1. — С. 107.
8. Малышевский И. И. О. церкве и иконе св. Богородицы под названием «Пирого-
щи», упоминаемых в летописях и в «Слове о полку Игореве» // ЧИОНЛ. — К.,
1891. — Кн. 5 — Отд. 11. — С. 113—133.
9. Соболевский А И Заметки о двух местах «Слова о полку Игореве». // ЧИОНЛ. —
К., 1888. — Кн. 2. — Отд. 1. — С. 253, 264.
10. Лилеев М. И. О летописной Нежатиной ниве // ЧИОНЛ. — К., 1899. — Кн. 13.—
Отд. 1. — С. 113—114.
11. Де-Витте Е. И. Комментарии к древнейшим памятникам Киево-Печерской Лавры
и Киево-Златоверхо-Михайловского монастыря // ЧИОНЛ. — К., 1910. — Кн.
21. — Вып. III. — Приложение. — С. 1 —16.
12. Лазаревский А. М. Акты по истории землевладения в Малороссии (1630—1690 гг.)
// ЧИОНЛ. — К., 1890. — Кн. 4. — Отд. III. — С. 83—135.
13. Василенко Н. П. Генеральное следствие о маетностях Киевского полка (1729—
1731 гг.) // ЧИОНЛ. — К., 1893. — Кн. 7. — Отд. III. — С. 29—68.
14. Мякотин В. А. Генеральное следствие о маетностях Прилуцкого полка (1729—
1731 гг.) // ЧИОНЛ. — К., 1896. — Кн. II. — Отд. III. — С. 3—38.
15. Лучицкий И. В. Материалы для истории землевладения в Черниговщине и Север-
щине (1603—1645 гг.) II ЧИОНЛ. — К., 1901. — Кн. 15. — Вып. І. — Отд. ІІІ.
— С. 3—15.
16. Чаговец В. А. Свидетельство стародавних людей // ЧИОНЛ. — К., 1902. — Кн.
16. — Вып. IV. — Отд. III. — С. 84—101.
17. Модзалевский В. Л. Опись лесов и пущ, находившихся в Черниговском полку в
1752 году // ЧИОНЛ. — К., 1907. — Кн. 19. — Вып. IV — Отд. III — С.
105—124.
18. Багалей Д. И. Внешняя история Магдебургского права в городах Левобережной
Малороссии после присоединения ее к России (с половины XVII в. до конца
XVIII в.) // ЧИОНЛ. — К., 1908. — Кн. 20. — Вып. II. — Отд. І — С. 47 — 48.
19. Лазаревский А. М. Четыре письма А. Ф. Шафонского к А. С. Сулиме // ЧИОНЛ.
— К., 1900. — Кн. 14. — Вып. ІІ. — Отд. III. — С. 71—83.
20. Лазаревский А. М. Один из приятелей Гоголя (А. М. Маркович) // ЧИОНЛ. —
К., 1902. — Кн. 16. — Вып. I—III. — Отд. V. — С. 39—43.
21. Павловский И. Ф. Когда прекратилось существование приходских школ в Старой
Малороссии // ЧИОНЛ. — К., 190І. — Кн. 18. — Вып. I. — Отд. I. — С. 35—38.
22. Василенко Н. П. Первые шаги по введению положения 19 февраля 1861 года в
Черниговской губернии // ЧИОНЛ — К., 1901. — Кн. 15 — Вып IІ. — Отд. I.
— С. 39—42.
Сіверянський літопис 103
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200041 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:21:45Z |
| publishDate | 1996 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Колесник, М. 2024-11-12T11:27:01Z 2024-11-12T11:27:01Z 1996 Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца» / М. Колесник // Сіверянський літопис. — 1996. — № 2-3. — С. 101-103. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200041 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис По сторінках старих часописів Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца» Article published earlier |
| spellingShingle | Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца» Колесник, М. По сторінках старих часописів |
| title | Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца» |
| title_full | Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца» |
| title_fullStr | Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца» |
| title_full_unstemmed | Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца» |
| title_short | Історія Чернігівщини у «Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца» |
| title_sort | історія чернігівщини у «чтениях в историческом обществе нестора-летописца» |
| topic | По сторінках старих часописів |
| topic_facet | По сторінках старих часописів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200041 |
| work_keys_str_mv | AT kolesnikm ístoríâčernígívŝiniučteniâhvistoričeskomobŝestvenestoraletopisca |