Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. (відсутній початок статті)
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 1996 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1996
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200149 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. / I. Дзира // Сіверянський літопис. — 1996. — № 5. — С. 68-74. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859619533763903488 |
|---|---|
| author | Дзира, I. |
| author_facet | Дзира, I. |
| citation_txt | Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. / I. Дзира // Сіверянський літопис. — 1996. — № 5. — С. 68-74. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| first_indexed | 2025-11-29T00:35:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
5. П’яте місце займають прізвища на -ець (38 носіїв, 25 прізвищ).
У переважній більшості випадків за допомогою суфікса -ець від осно-
ви-топоніма творяться назви осіб за місцем походження чи проживання
людини або її предків (носіїв — 35, прізвищ — 23): Могылевець, Бра-
гинець, Батуринець, Волинець, Каневець і т. д. В одному слові цей по-
лісемічний суфікс служить для вираження атрибутивності (Плакси-
вець). А прізвищу Пилипець ця ж морфема надає зменшено-пестливо-
го відтінку.
6. До основних словотворчих типів можна також зарахувати прі-
звища прикметникового та дієприкметникового походження на -ий (36
носіїв, 30 прізвищ). За морфологічною будовою вони поділяються на:
а) безафіксні (носіїв — 15, прізвищ — 12): Білый, Сліпый, Чорный,
Товстый, Рудый тощо;
б) префіксальні: Похылый;
в) суфіксальні (носіїв — 10, прізвищ — 9): Гладкий, Печеный, Са-
гайдачный, Богомольный, Крикливый і т. д.;
г) префіксально-суфіксальні (носіїв — 9, прізвищ — 7): Заколод-
ний, Погорілый, Нагірный тощо. До цього ж типу безпосередньо при-
лягає і прізвище-демінутив Біленький.
7. Менш продуктивним на теренах Лівобережного Полісся виявляє
себе формант — ка (13 носіїв, 12 прізвищ). Більшість прізвищ, утворе-
них за його допомогою, мають виразне демінутивне забарвлення: Ріп-
ка, Неділька, Росошка, Кошулька і т. д.
8. Десятеро носіїв мають прізвища (10 одиниць) з суфіксом — ик,
та — ник. Останній «виник на базі суфікса -ік шляхом перерозкладу
прикметникових і дієприкметникових основ на н»2. Ці прізвища в свою
чергу поділяються на іменні (Пузик, Горбик, Ножовник, Уюнник) та
атрибутивні (Глушаник, Сірик, Дубовик, Рубаник).
9. Прізвищ, утворених синтаксично-морфологічним способом, нара-
ховується вісім (стільки ж і носіїв). У свою чергу вони поділяються на
кілька підгруп.
Так, офіційне найменування Чорнопилка постало внаслідок по-
єднання прикметникової основи з іменником за допомогою сполучного
звука о. Композит Бурдоніс, напевно, утворений сполученням іменни-
кової та прикметникової основ. Три родинні назви утворилися через
з’єднання прислівника з дієсловом: Голоскок, Товстолій, Кривопиша.
Причому останнє прізвище після дієслівної основи має флексію першої
відміни іменників — а. Як підкреслює М. Худаш, «в усіх назвах аналі-
зованого словотворчого типу перший член, як це властиво прислівнику,
характеризує дію (в даному разі діючу особу), виражену в другому
складовому члені»3.
Складні антропоніми Панськогополя та Сиропоранко походять від
відповідних словосполучень (присвійного прикметника з іменником у
першому випадку та двох прислівників у другому).
А прізвище Богадля утворилось від стійкого словосполучення, що
має цілісне значення.
10. Прізвища восьми козаків (8 найменувань) утворені за допомо-
гою суфікса -ко. Троє з них утворено від дієслівних основ: Розбейко,
Скочко, Роздобуцько. Відапелятивного походження є прізвище Бунько
(бунька — глиняний сосуд, різновид глечика з вузьким горлечком)4.
На думку другого відомого дослідника української антропонімії Ю. Ре-
дька, в особових йменуваннях цього типу «флексія — о появилась на
місці первісного — а для відрізнення прізвища від загальної назви.
Шлях до цієї зміни йшов, можливо, через форму вокатива, яка згодом
закріпилася у функції номінатива»5. У прізвищах типу Опришко і Зуб-
70 Сіверянський літопис
ко за твердженням цього ж дослідника «суфікс -к—о появився на місці
первісного -ок... Можна думати, що й ця заміна служила засобом від-
різнений власної назви від загальної»6. Атрибутивне прізвище Величко
походить від відповідного прикметника. Також атрибутивне значення
властиве і прізвищу Шубанько, утвореному від прізвиська Шубань.
11. Четверо прізвищ (стільки ж і носіїв) утворені регресивним спо-
собом шляхом відкидання суфікса основи відповідного дієслова: Пе-
ретрач, Просмик, Запіка, Хова. Троє перших утворені від префіксаль-
них дієслів, останнє — від безпрефіксного.
12. П’ятеро реєстровців записані на прізвище з суфіксом -айло (4
найменування): Зажирайло, Недбайло, Пободайло, Подобайло. Як ба-
чимо, всі ці особові назви утворені від основ префіксальних дієслів. На
думку Ю. Редька, у цьому типі «суфікс має виразно згрубілий, зневаж-
ливий характер. Ці прізвища були зневажливими назвами виконавців
дії, вираженої у передсуфіксальній частині».
Розглянемо решту прізвищ, утворених за допомогою різних фор-
мантів, кожен з яких представлений одним — трьома прикладами. Сю-
ди належать суфікси -аль (Мелькаль), -ань (Горбань), -ат (Косчемат),
-ач (Горбач, Коркач), -ашко (Юнашко), -еня (Голубеня (два носії), -
ечка (Бочечка), -ило (Стромило), -ина (Счербина), ир-а (ир-я) (Ко-
стира, Чупиря), -ич (Каплич, Микитич, Чорнушич), i-й (Кобызій), -ук
(Видук), -ул-я (Миджуля), -ур-а (Кучура), -уша (Горкуша), -ушк-а
(Шавлушка); -хн-о (Махно); -юк (Поросюк). Чотири прикметникових
прізвища утворені за допомогою суфікса -ин (Яремишин, Тимончин,
Счербашин, Жидовчин). За допомогою цього суфікса утворювались, як
правило, прізвища від жіночих власних назв: Яремиха, Щербиха то-
що). У трьох особових найменуваннях вживається суфікс, -ів (Обухів,
Бохів, Шохів), котрий також виражає присвійність. Префікс -не- було
використано для утворення прізвищ Небаба і Негреба.
Розглядаючи семантику твірних основ прізвищ козаків Чернігів-
ського полку, ми будемо в основному дотримуватись класифікаційної
схеми, запропонованої Ю. Редьком.
Серед усіх лексико-семантичних категорій кількісно найбільшу гру-
пу становлять прізвища, утворені від власних імен (178 назв).
З-поміж них у свою чергу найчастіше зустрічаються патронімічні
особові найменування, утворені за допомогою суфікса -енк-о (149 оди-
ниць): Артеменко, Борысенко, Василенко, Гавриленко, Давиденко, Єв-
тушенко, Іванченко, Кононенко, Лукашенко, Матвієнко, Науменко,
Осипенко, Павленко, Романенко, Сидоренко, Тарасенко, Федоренко,
Хоменко, Юрченко, Яременко і т. д. У полковому реєстрі лише одне
прізвище можна вважати, що воно утворене за допомогою цього фор-
манта від жіночого імені -Євенко, хоча побутувало тоді і чоловіче Єв.
Другу підгрупу складають прізвища, що утворилися від імені бать-
ка за допомогою суфіксів -ович (євич): Григорович, Максимович, Ми-
хайлович, Федорович, Андрієвич, Євсієвич тощо. У реєстрі загалом на-
раховується 25 найменувань такого типу. Інші групи цієї лексико-се-
мацтичної категорії представлені спорадично. Так, від форми власного
імені походить прізвище Пилипець. На думку В. Сімовича, прізвище
Махно постало за допомогою форманта -но від скороченої форми гре-
цького імені Єпімах8. Прикметникове прізвище Яремишин утворене
матронімічним суфіксом -ин від назви матері по чоловікові. Також ат-
рибутивне прізвище Стаховський утворене від іменної основи за допо-
могою складного форманта -ов-ськ-ий.
Другу значну лексико-семантичну категорію складають антропоні-
ми, утворені за індивідуальними ознаками людини (108 одиниць). Спо-
чатку вони виконували функцію прізвиськ, вказуючи на якусь конкрет-
Сіверянський літопис 71
ну звичку, внутрішню властивість чи зовнішню особливість носія, і ли-
ше згодом перетворились на спадкові назви і були зафіксовані в юри-
дичних документах. Найменування цього типу поділяються на дві гру-
пи. Більшу за обсягом складають прізвища, утворені за зовнішніми оз-
наками (81). Її основні підгрупи розглянемо приблизно у такій послі-
довності, яка наводиться в Ю. Редька.
1. Зріст (9 прізвищ): Малий, Величко, Довгань, Куценко тощо.
2. Статура, фізична сила (5 прізвищ): Гладкий, Тонкий, Ветхи-
ченко.
3. Частини тіла людини (13): Лобаченко, Губка, Носаченко, Зубко,
Пузина, Ручка, Палець та ін.
4. Фізичні вади, хвороби, ознаки перенесених хвороб (21): Рабий,
Шепеленко, Горкуша, Каліченко, Горбань, Сліпий, Счербань тощо. До
цієї підгрупи можна зарахувати прізвище Шульга і похідне від нього
Шульженко.
5. Зовнішний вигляд, врода (2 прізвищ): Хорошенко, Бридненко.
6. Зачіска (3 прізвищ): Кудра, Кудренко, Чуперя.
7. Колір волосся (8 прізвищ): Біленький, Рудий, Чорний.
8. Борода, вуса (2 прізвищ): Бороденко, Усенко.
До другої групи належать власні найменування, пов’язані з психіч-
ними властивостями людини, що виявляються в її поведінці та діяль-
ності. Стійкі риси характеру зафіксовані у 27 прізвищних назвах: Плак-
сивець, Хитрий, Крикуненко, Богомольный, Недбайло, Сум, Головачен-
ко тощо.
Третю велику лексико-семантичну групу складають прізвища від-
топонімічного походження (50 одиниць). У реєстрі козаків полку мож-
на виділити чотири підгрупи прізвищ, утворених від географічних та
етнічних назв.
1. Прізвища, утворені від населених пунктів (23 прізвища): Біло-
церківець, Брагинець, Брусиловець, Хвастовець, Триліський та ін.
2. Прізвища, що походять від назв річок, історико-етнографічних
територій тощо (10 прізвищ): Дінець, Запорозький, Забужаниця, Во-
линець, Подоляченко та ін.
3. Прізвища, що включають до своїх основ назви націй і народно-
стей, а також держав (11 прізвищ): Литвин, Лях, Литовченко, Моска-
ленко, Волошин, Грек, Жидовчин тощо.
4. Нарешті, на місце походження можуть указувати і особові най-
менування, утворені від загальних позначень місць проживання (6 прі-
звищ): Заліський, Нагірний, Заровченко, Загородченко та ін.
Серед записаних у полку відтопонімічних прізвищ не виявлено
жодного, яке містило б у своєму складі іншомовні афіксальні морфеми,
що свідчить про високий морфологічний рівень розвитку української
мови на той час, який нічим не відрізнявся від сьогоднішнього.
Джерелом походження четвертої за величиною категорії прізвищ
були назви професій та постійних занять людини (44 найменування).
1. У ній абсолютна перевага зафіксована за групою на означення
різноманітних ремесел і промислів, характерних для економічного жит-
тя тогочасної України (22 прізвища): Дьогтяренко, Тесленко, Гребе-
ниченко, Шаповаленко, Колесниченко, Коваль, Столяренко тощо.
2. Виникнення дев’яти родових назв пов’язане з військом: Хору-
жий, Асаула, Пушкаренко, Стрілець та ін.
72 Сіверянський літопис
3. Тільки чотири прізвища відображають торгівельну діяльність:
Меняйленко, Шинкаренко, Железняк, Зелезнеченко. Їх значно менше,
ніж тих, що вказують на заняття ремеслами.
4. Також лише чотири прізвища пов’язані з церковним життям: По-
пович, Попенко, Попівський, Паламаренко.
Інші підгрупи представлені одиничними випадками: сільське госпо-
дарство (Плужник, Пастушенко), рибальство (Рибальченко), шляхет-
ська адміністративна система (Гайдученко). Прізвище Опришко виник-
ло внаслідок боротьби західних українців за своє національне і соціа-
льне визволення.
За своєю семантикою прізвища козаків Чернігівського полку не
вичерпуються перерахованими вище чотирма великими категоріями.
Менш поширеними були найменування, котрі можна розподілити
за такими лексичними полями:
1. Тваринний світ (32): Бугай, Журавленко, Кіт, Карасенко, Соро-
ка, Зайченко, Жученко, та ін.
2. Рослинність (18): Вербицький, Редька, Ріпка, Кропивченко, Бу-
рак, Дубина, Березенко та ін.
3. Назви страв і напоїв (15): Брага, Кисіль, Куліш, Соломаха, Гре-
чаник, Пироженко тощо.
4. Знаряддя праці, назви предметів повсякденного вжитку, різно-
манітних речей: (18): Сковородка, Бочечка, Шапка тощо.
Антропонімії, що належать до інших семантичних груп, трапля-
ються зрідка. Родинні стосунки відображають тільки двоє прізвищ —
Удовенко, Малженко. Останнє, очевидно, запозичено з польської мови.
Як зазначає дослідник назвознавства Сіверщини О. Неділько,
«тільки зрідка процесові онімізації піддавались назви речовин, матеріа-
лів, мінералів, явищ природи, споруд або ж їхніх частин»9. Ми зафік-
сували одиничні випадки вживання таких антропонімів: Сиропоранко,
Замуленко, Каплич, Бруєнко (бруя — протяг, швидка течія)10.
Отже, на середину XVII ст. сіверяни Лівобережного Полісся, як і
мешканці всієї України, мали цілком сформовану широку національну
антропонімічну систему, представлену багатьма лексико-семантичними
категоріями та великою кількістю різноманітних словотвірних типів.
Незважаючи на те, що дана територія межувала з білоруськими та ро-
сійськими землями, не помічено будь-якого впливу на національні прі-
звища лексики чи морфології іноземних мов. За своїми характеристи-
ками антропонімікон, що існував у досліджуваному регіоні у середині
XVII ст., в основному відповідає сучасному стану речей. Розглянуті лек-
сико-семантичні категорії та словотворчі моделі і тепер переважають
у північних районах сучасних Чернігівської та Сумської областей11.
Джерела та література:
1. Худаш М. Л. З історії української антропонімії. — К.: Наук. думка, 1977. —
С. 134.
2 Гумецька Л. Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV—XV
ст. — К.: Вид-во АН УРСР, 1958. — С. 79.
3. Худаш М. Л. Складні українські особові назви середини XVII ст. (На матеріалі
реєстру запорізького війська Богдана Хмельницького, складеного після Зборів-
ського договору 1649 р.) // Питання історії української мови. — К.: Наук. думка,
1970. — С. 159.
4. Грінченко Б. Словарь української мови. — Берлін: ДВУ, 1925. — С. 153.
Сіверянський літопис 73
5. Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. — К.: Наук. думка, 1966. — С. 141.
6. Там же. — С. 142.
7. Там же. — С. 106.
8. Див.: Сімович В. Українські чоловічі ймення осіб на -ко // Збірник комісії для
дослідження історії української мови. — К., 1931. — Т. 1. — С. 87—112.
9. Недилько О. Д. Антропонимия северной части Левобережной Украины (вторая по-
ловина XVII — первая половина XVIII в.). Автореферат диссертации на соиска-
ние ученой степени канд. филолог. наук. — К., 1969. — С. 14.
10. Грінченко Б. Словарь української мови. — С. 144.
11 Див.: Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. — К.: Наук. думка, 1966. —
С. 195—214.
74 Сіверянський літопис
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200149 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T00:35:53Z |
| publishDate | 1996 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дзира, I. 2024-11-19T12:27:04Z 2024-11-19T12:27:04Z 1996 Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. / I. Дзира // Сіверянський літопис. — 1996. — № 5. — С. 68-74. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200149 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Розвідки Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. (відсутній початок статті) Article published earlier |
| spellingShingle | Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. (відсутній початок статті) Дзира, I. Розвідки |
| title | Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. (відсутній початок статті) |
| title_full | Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. (відсутній початок статті) |
| title_fullStr | Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. (відсутній початок статті) |
| title_full_unstemmed | Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. (відсутній початок статті) |
| title_short | Словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини XVII ст. (відсутній початок статті) |
| title_sort | словотвірна структура та лексико-семантичні категорії прізвищ північної чернігівщини середини xvii ст. (відсутній початок статті) |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200149 |
| work_keys_str_mv | AT dzirai slovotvírnastrukturataleksikosemantičníkategorííprízviŝpívníčnoíčernígívŝiniseredinixviistvídsutníipočatokstattí |