Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины
Дата:2008
Автор: Шраменко, В.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут прикладної математики і механіки НАН України 2008
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20028
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів / В.М. Шраменко // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Донецьк: ІПММ НАН України, 2008. — Т. 17. — С. 215-225. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20028
record_format dspace
spelling Шраменко, В.М.
2011-05-20T08:11:02Z
2011-05-20T08:11:02Z
2008
Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів / В.М. Шраменко // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Донецьк: ІПММ НАН України, 2008. — Т. 17. — С. 215-225. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
1683-4720
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20028
517.5
uk
Інститут прикладної математики і механіки НАН України
Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины
Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
spellingShingle Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
Шраменко, В.М.
title_short Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
title_full Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
title_fullStr Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
title_full_unstemmed Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
title_sort індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
author Шраменко, В.М.
author_facet Шраменко, В.М.
publishDate 2008
language Ukrainian
container_title Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины
publisher Інститут прикладної математики і механіки НАН України
format Article
issn 1683-4720
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20028
citation_txt Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів / В.М. Шраменко // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Донецьк: ІПММ НАН України, 2008. — Т. 17. — С. 215-225. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT šramenkovm índekskritičnoítočkinediferencíiovanogoelíptičnogooperatora2goporâdkuízsilʹnimzrostannâmkoefícíêntív
first_indexed 2025-11-25T22:40:31Z
last_indexed 2025-11-25T22:40:31Z
_version_ 1850568448148504576
fulltext ISSN 1683-4720 Труды ИПММ НАН Украины. 2008. Том 17 УДК 517.5 c©2008. В.М. Шраменко IНДЕКС КРИТИЧНОЇ ТОЧКИ НЕДИФЕРЕНЦIЙОВНОГО ЕЛIПТИЧНОГО ОПЕРАТОРА 2-ГО ПОРЯДКУ IЗ СИЛЬНИМ ЗРОСТАННЯМ КОЕФIЦIЄНТIВ В роботi доводиться теорема про iндекс критичної точки недиференцiйовного елiптичного опера- тора 2-го порядку iз сильним зростанням коефiцiєнтiв. Подiбний результат ранiше був отриманий в роботi А.Г.Картсатоса та I.В.Скрипника [2], але головна вiдмiннiсть полягає в тому, що в нашому випадку лiнеаризуючий оператор є необмеженим та щiльно визначеним. Основний результат даної роботи є наслiдком абстрактної теореми про iндекс критичної точки недиференцiйовного операто- ра класу (S+)0,L, доведеної автором [1]. 1. Формулювання основного результату. Розглядається оператор A : W 1,m 0 (Ω) → [W 1,m 0 (Ω)]∗, m ∈ (1, 2), визначений 〈Au, φ〉 = n∑ i=1 ∫ Ω {ρ2(u) ∂u ∂xi + ai(x, u, ∂u ∂x )} ∂φ ∂xi dx + ∫ Ω a0(x, u, ∂u ∂x )φdx, φ ∈ W 1,m 0 (Ω), u ∈ D(A). (1) D(A) = { u ∈ W 1,m 0 (Ω) : ρ2(u) ∂u ∂xi ∈ Lm′(Ω) } , m′ = m m− 1 , i = 1, ..., n. (2) Вважається, що Ω ∈ Rn, n > 2 – обмежена вiдкрита множина з межею ∂Ω класу C2. Нехай мають мiсце наступнi умови на коефiцiєнти: a1) дiйснозначнi функцiї ai(x, ξ), i = 0, 1, ..., n, визначенi для x ∈ Ω, ξ ∈ Rn+1 та неперервно диференцiйовнi; до того ж, ai(x, 0) = 0 для x ∈ Ω, i = 0, 1, ..., n; a2) iснують такi додатнi сталi ν1, ν2, що для усiх x ∈ Ω, ξ ∈ Rn+1, η ∈ Rn викону- ються нерiвностi ∑ |α|=|β|=1 aαβ(x, ξ)ηαηβ ≥ ν1(1 + |ξ|)m−2|η|2 (3) ∑ |α|,|β|≤1 |aαβ(x, ξ)|(1 + |ξ|) + ∑ |α|≤1 n∑ i=1 |aαi(x, ξ)| ≤ ν2(1 + |ξ|)m−1, (4) де aαβ = ∂ ∂ξβ aα(x, ξ), aαi = ∂ ∂xi aα(x, ξ), |α|, |β| ≤ 1, i = 1, ..., n. (5) ρ1) дiйсна функцiя ρ(u) визначена та неперервно диференцiйовна на R; ρ2) iснує таке додатне число µ , що для довiльного u ∈ R маємо 0 ≤ ρ(u) ≤ µ {∣∣∣ ∫ u 0 ρ(s)ds ∣∣∣ + 1 }r , (6) 215 В.М. Шраменко де r така константа, що 0 ≤ r < n n−2 . ρ3) для деякої константи C > 0: ρ′(s) ≤ Cρ(s), s ∈ R. Визначимо оператор A′ : W 1,m 0 (Ω) ⊃ D(A′) → [W 1,m 0 (Ω)]∗ 〈A′u, φ〉 = ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]DβuDαφdx, a (0) αβ(x) = aαβ(x, 0) (7) D(A′) = {u ∈ W 1,m 0 : ∂u ∂xi ∈ Lm′(Ω)}, m′ = m m− 1 , i = 1, ..., n. (8) Тут δαβ – символ Кронекера при |α| = |β| = 1 та дорiвнює нулю в iнших випадках. Введемо також оператор Γ : W 1,m 0 (Ω) ⊃ D(Γ) → [W 1,m 0 (Ω)]∗ 〈Γu, φ〉 = γ ∫ Ω uφdx (9) D(Γ) = {u ∈ W 1,m 0 (Ω) : u ∈ L nm n(m−1)+m (Ω)}. (10) Для достатньо великого γ оператор TΓ = (A′ + Γ)−1Γ : D(Γ) → W 1,m 0 (Ω) є визначе- ним. Розглянемо оператор T : W 1,m 0 → W 1,m 0 (Ω), який дiє за формулою Tv = u, де v ∈ W 1,m 0 (Ω) та u є розв’язком у W 1,m 0 (Ω) наступного рiвняння ∑ |α|,|β|≤1 (−1)|α|Dα{[ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu}+ γu = γv. (11) Такий оператор T є всюди визначеним та цiлком неперервним. Цi властивостi вип- ливають з леми 5.1 роботи [3]. Теорема 1. Нехай виконуються умови a1), a2), ρ1), ρ2), ρ3), a (0) αβ(x) ∈ C1(Ω) для |α| = |β| = 1 та рiвняння ∑ |α|,|β|≤1 (−1)|α|Dα{[ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu} = 0 (12) має лише нульовий розв’язок у W 1,2 0 (Ω). Тодi iндекс критичної точки оператора A обчислюється за формулою Ind(A, 0) = (−1)ν , де ν сума кратностей характери- стичних чисел задачi ∑ |α|,|β|≤1 (−1)|α|Dα{[ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu}+ λγu = 0 (13) u(x) = 0, x ∈ ∂Ω (14) з iнтервалу (0, 1). 216 Теорема про iндекс критичної точки оператора 2-го порядку Зауваження 1 . Число λ0 ∈ R1 є характеристичним числом задачi (13), (14), якщо iснує розв’язок u0(x) ∈ W 1,2 0 (Ω) цiєї задачi для λ = λ0 такий, що u0(x) 6= 0. Зрозумiло, що λ0 є характеристичним числом задачi (13), (14) тодi й тiльки тодi, коли 1− λ0 є характеристичним числом оператора T , визначеного у (11). Тому бу- демо розумiти кратнiсть характеристичного числа λ0 задачi (13), (14) як кратнiсть характеристичного числа 1− λ0 оператора T . Для доведення цiєї теореми достатньо перевiрити усi умови теореми про iндекс критичної точки абстрактного оператора [1]. Нагадаємо цi умови. X – дiйсний сепарабельний рефлексивний банахiв простiр, для якого iснує обме- жений демiнеперервний оператор J : Br(0) → X∗, що задовольняє умову (S+) для деякого r > 0, та Ju → 0 при u → 0. Також iснує обмежений лiнiйний оператор K : X → X∗ такий, що 〈Kx, x〉 > 0 для x 6= 0. Припустимо, що iснує пiдпростiр L простору X такий, що L ⊂ D(A), L = X. (15) Позначимо F (L) множину уciх скiнченновимiрних пiдпросторiв L. Оберемо по- слiдовнiсть пiдпросторiв {Fj}, j ∈ N, таку що, для кожного j ∈ N, Fj ∈ F (L), Fj ⊂ Fj+1, dimFj = j, L{Fj} = X, (16) де L{Fj} = ∞⋃ j=1 Fj . Введемо класи операторiв, якi будуть розглядатись у цьому роздiлi. Будемо вважати, що оператор A : X ⊃ D(A) → X∗ задовольняє умови: A1) iснує пiдпростiр L простору X, який задовольняє (15), що оператор А задоволь- няє умовi (S+)0,L; A2) для довiльного F ∈ F (L), v ∈ L вiдображення a(F, v) : F → R, визначене як (a(F, v))(u) = 〈Au, v〉 є неперервним. За таких умов можна ввести ступiнь вiдображення deg(A,D, 0). Також має мiсце умова: 〈Au, u− v〉 ≥ C1(v), ∀u, v ∈ L, ‖u‖ ≤ r0. (17) Де C1(v) ≥ 0 залежить лише вiд v, а r0 > 0 деяке досить мале число. Нехай лiнiйний оператор A′ : X ⊃ D(A′) → X∗, задовольняє умовам: A′) Рiвняння A′u = 0 має лише нульовий розв’язок. Iснує лiнiйний, взагалi необме- жений, оператор Γ : X ⊃ D(Γ) → X∗ такий, що D(A′) ⊂ D(Γ) та 〈(A′ + Γ)u, u〉 > 0, u ∈ D(A′), u 6= 0 (18) 〈(A′ + Γ)∗v, v〉 > 0, v ∈ D((A′)∗), v 6= 0 (19) 〈A′u, u− w〉 ≥ −C(w), 〈(A′ + Γ)u, u− w〉 ≥ −C(w), u ∈ D(A′) ∩Bρ, w ∈ L, (20) 217 В.М. Шраменко де C(w) додатна константа, яка залежить лише вiд w, а ρ деяке достатньо мале число. Будемо розглядати оператор TΓ = (A′ + Γ)−1Γ : X ⊃ D(Γ) → X, який є визначе- ним, до того ж iснує лiнiйний цiлком неперервний оператор T : X → X, з яким вiн спiвпадає при u ∈ D(Γ). Оператор A′ + qΓ задовольняє умову (S+)L для довiльного q ∈ [0, 1]. Проблема лiнеаризацiї оператора A розв’язується наступним чином. ω) для оператора ω : D(A′) ∩D(A) → X∗, визначеного ω(u) = Au−A′u, маємо ω(u) ‖u‖ → 0, u → 0, u ∈ Zε (21) для деякого ε > 0, де Zε = ∪t∈[0,1]{u ∈ D(A′) ∩D(A) : tAu + (1− t)A′u = 0, 0 < ‖u‖ ≤ ε}. (22) Також необхiдною є умова: C) слабке замикання множини σε = {v = u ‖u‖ : u ∈ Zε} (23) не мiстить нуля для достатньо малого ε > 0. Введемо деякi пiдпростори просторiв X, X∗, пов’язанi з операторами A′ + Γ, T , визначеними в умовi A′). По-перше, визначимо два iнварiантних пiдпростори цiлком неперервного оператора T : X → X. Позначимо через F пряму суму усiх iнварiант- них пiдпросторiв оператора T , якi вiдповiдають характеристичним числам цього оператора з iнтервалу (0,1). Нехай R буде замиканням прямої суми усiх iнварiант- них пiдпросторiв оператора T , якi не увiйшли до F . Тодi F та R є iнварiантними пiдпросторами оператора T та має мiсце пряма сума X = F + R. Зрозумiло, що F є скiнченновимiрним пiдпростором X та dimF = ν, де ν – сума кратностей характеристичних чисел оператора T з iнтервалу (0,1). Введемо оператор проектування Π : X → F Π(f + r) = f, для f ∈ F, r ∈ R. (24) Теорема 2. ([1]) Нехай оператор A : X ⊃ D(A) → X∗ задовольняє вiдповiднi умови. Будемо вважати, що iснує лiнiйний (можливо необмежений) оператор A′ : X ⊃ D(A′) → X∗, який задовольняє умови A′), ω). Оператор A + sA′ задовольняє умову (S+)0,L для усiх s > 0. Нехай до того ж виконуються наступнi умови: 1) оператор Π(A′ + Γ)−1 : X∗ ⊃ (A′ + Γ)D(A′) → X обмежений, де оператори Π,Γ визначенi у (24) та A′). 2) виконується умова C). Тодi нуль є iзольованою критичною точкою оператора A та його iндекс дорiвнює (−1)ν , де ν сума кратностей характеристичних чисел оператора T , якi належать iнтервалу (0,1). 218 Теорема про iндекс критичної точки оператора 2-го порядку 2. Доведення теореми 1. Всi потрiбнi властивостi простору X, при X = W 1,m 0 (Ω) мають мiсце (див. [3]). Покажемо, що всi умови теореми 2 для операторiв A, A′, визначених у (1) та (7), виконуються. Лема 1 . Нехай виконуються умови теореми 1. Тодi оператор A+sA′ задоволь- няє умову (S+)0,L для довiльного s ≥ 0. Доведення. Розглянемо послiдовнiсть {uj} ⊂ L, j = 1, 2, . . . , яка задовольняє умову uj ⇀ u0, lim sup j→∞ 〈Auj + sA′uj , uj〉 ≤ 0, lim j→∞ 〈Auj + sA′uj , v〉 = 0 (25) для деякого u0 ∈ W 1,m 0 (Ω) та довiльного v ∈ L. З першої нерiвностi випливає lim sup j→∞ ( n∑ i=1 ∫ Ω [ ρ2(uj) ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 + ai(x, uj , ∂uj ∂x ) ∂uj ∂xi ] dx+ + ∫ Ω a0(x, uj , ∂uj ∂x )ujdx + s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]DβujD αujdx ) ≤ 0. (26) Беручи до уваги умову a2), отримаємо lim sup j→∞ ∫ Ω ρ2(uj) ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 dx + s lim sup j→∞ ∫ Ω ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 dx+ + lim sup j→∞ ∫ Ω ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ m dx ≤ C(lim sup j→∞ ∫ Ω |uj |mdx + s lim sup j→∞ ∫ Ω |uj |2dx). (27) Застосовуючи iнтерполяцiйну нерiвнiсть: ∫ Ω |uj |2dx ≤ δ2 ∫ Ω |∇uj |2dx + Cδ‖uj‖2 Lm(Ω) (28) та, обираючи належним чином δ, прийдемо до нерiвностi lim sup j→∞ ∫ Ω ρ2(uj) ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 dx + s lim sup j→∞ ∫ Ω ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 dx ≤ K1 (29) з деяким K1, яке залежить лише вiд ν1, ν2,m, n, Ω, ‖u0‖W 1,m 0 . Таким чином, послiдовнiсть {uj} є обмеженою у W 1,2 0 (Ω). Тодi iснує u ∈ W 1,2 0 (Ω) така, що uj ⇀ u у W 1,2 0 (Ω). За єдинiстю слабкої границi маємо u = u0, тобто u0 ∈ W 1,2 0 (Ω). Введемо послiдовнiсть ũj(x) = ρ̃(uj(x)), (30) де ρ̃(u) = ∫ u 0 ρ(s)ds. (31) 219 В.М. Шраменко З (29) випливає обмеженiсть послiдовностi {ũj} в W 1,2 0 (Ω). В силу рефлексивно- стi простору, можна стверджувати, що ũj слабко збiгається в W 1,2 0 (Ω) та сильно в Lp(Ω), p < 2n n−2 до деякої функцiї ũ0. З цього отримаємо, що ũj збiгається за мiрою до ũ0 та ρ̃(u0). Тому ũ0(x) = ρ̃(u0(x)). (32) Беручи до уваги (29), можемо вважати, що lim sup j→∞ ∫ Ω ρ2(uj) ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 dx = R, (33) де R деяке число. З (32), (33) та ũj → ũ0 в W 1,2 0 (Ω) маємо ∫ Ω ρ2(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx ≤ R. (34) Послiдовнiсть ρ(uj) обмежена в Lq(Ω), q = 2n n−2 · 1 r > 2. Це випливає з (6) та обме- женостi послiдовностi ũj в L 2n n−2 (Ω). До того ж ρ(uj) збiгається за мiрою до ρ(u0). Тому маємо сильну збiжнiсть ρ(uj) до ρ(u0) в L2(Ω). Враховуючи це, а також слабку збiжнiсть послiдовностi {uj} до u0 в W 1,2 0 (Ω), перейдемо до границi у рiвностi (25) для фиксованої v ∈ Fk. При цьому можна вважати, що ai(x, uj(x), ∂uj(x) ∂x ) ⇀ hi(x) ∈ Lm′(Ω) (35) для деяких функцiй hi(x). n∑ i=1 ∫ Ω { ρ2(u0) ∂u0 ∂xi + hi(x) } ∂v ∂xi dx + ∫ Ω h0(x)vdx+ +s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αvdx = 0. (36) Наступна оцiнка випливає з нерiвностi Гельдера ∫ Ω ( ρ2(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ )q′ dx ≤ {∫ Ω ρ2(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx } q 2+q · {∫ Ω [ρ(u0)]qdx } 2 2+q , (37) де q = 2n n−2 · 1 r , а q′ = 2q 2+q . Таким чином, функцiонал l ∈ [W 1,q 0 (Ω)]∗ з q = q′ q′−1 , визначений як l(φ) = n∑ i=1 ∫ Ω ρ2(u0) ∂u0(x) ∂xi ∂φ(x) ∂xi dx+ +s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αφ(x)dx, (38) 220 Теорема про iндекс критичної точки оператора 2-го порядку є неперервним. З (36) отримаємо оцiнку |l(φ)| ≤ n∑ i=1 ∫ Ω |hi(x) ∂φ ∂xi |dx + ∫ Ω |h0(x)φ|dx, (39) яка виконується для будь-якої функцiї φ(x) ∈ W 1,q 0 (Ω). Ми оцiнимо праву частину, застосовуючи нерiвнiсть Гельдера та теорему вкладення n∑ i=1 ∫ Ω |hi(x) ∂φ ∂xi |dx + ∫ Ω |h0(x)φ|dx ≤ K2, (40) де K2 константа незалежна вiд φ, за умови, що φ ∈ W 1,q 0 (Ω), ‖φ‖ W 1,m 0 (Ω) = 1. (41) Таким чином, для довiльної функцiї φ ∈ W 1,q 0 (Ω) маємо з (40) оцiнку |l(φ)| ≤ K2‖φ‖W 1,m 0 (Ω) . (42) А це означає, що такий функцiонал може бути продовженим до лiнiйного неперерв- ного функцiонала над простором W 1,m 0 (Ω). Позначимо продовження функцiоналу l з (38) через l̃ ∈ [W 1,m 0 (Ω)]∗. Нагадаємо, що оператор Лапласа ∆ : W 1,m′ 0 (Ω) → [W 1,m 0 (Ω)]∗ є гомеоморфiзмом, значить, iснує така функцiя u′ ∈ W 1,m′ 0 (Ω), що l̃(φ) = n∑ i=1 ∫ Ω ∂u′ ∂xi ∂φ ∂xi dx (43) для φ ∈ W 1,m′ 0 (Ω). Таким чином, для довiльного φ ∈ W 1,q 0 (Ω) n∑ i=1 ∫ Ω ρ2(u0) ∂u0(x) ∂xi ∂φ(x) ∂xi dx+ +s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αφ(x)dx = n∑ i=1 ∫ Ω ∂u′ ∂xi ∂φ ∂xi dx. (44) Позначимо u′′ = ∫ u0 0 ρ2(s)ds. (45) Також iснує деяке w ∈ W 1,2 0 (Ω), що n∑ i=1 ∫ Ω ∂w ∂xi ∂φ ∂xi dx = s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αφ(x)dx. (46) 221 В.М. Шраменко Перепишемо рiвняння в наступному виглядi n∑ i=1 ∫ Ω ∂(u′′ + w − u′) ∂xi ∂φ ∂xi dx = 0. (47) З властивостi оператора Лапласа випливає, що u′′ = u′ − w ∈ W 1,2 0 (Ω). (48) Звiдки маємо ρ2(u0) ∂u0 ∂xi ∈ L2(Ω). (49) Для подальшого пiдвищення сумовностi застосуємо iтерацiйну схему, яка схожа на метод Мозера. Враховуючи (49), можна вважати, що (44) має мiсце для довiльного φ ∈ W 1,2 0 (Ω). Пiдставимо в (44) пробну функцiю φ(x) = ∫ u0(x) 0 ρk(s)ds, k ≥ 2. (50) Пiсля стандартних розрахункiв прийдемо до нерiвностi ∫ Ω ρk+2(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx + ∫ Ω ρk(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx ≤ ≤ c ∑ |α|+|β|<2 ∫ Ω ρk(u0) ∣∣∣Dβu0D αu0 ∣∣∣dx + n∑ i=1 ∫ Ω ρk(u0) ∂u′ ∂xi ∂u0 ∂xi dx. (51) Застосовуючи iнтерполяцiйну нерiвнiсть (28) та нерiвнiсть Кошi з належним ε, от- римаємо ∫ Ω ρk+2(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx ≤ c ∫ Ω ρk(u0)dx. (52) З теореми вкладення випливає ∫ Ω ρk(u0)dx ≤ c · k 2n n−2 (∫ Ω ρ k(n−2) n −2(ρ′)2 ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx + ∫ Ω ρ k(n−2) n dx ) n n−2 . (53) Враховуючи нерiвнiсть (52) та ρ3), отримаємо ∫ Ω ρk(u0)dx ≤ c · k 2n n−2 ( ∫ Ω ρ k(n−2) n −2(u0)dx + ∫ Ω ρ k(n−2) n (u0)dx ) n n−2 . (54) Перепишемо останню нерiвнiсть у виглядi Jk ≤ c · k 2n n−2 { Jk } n n−2 , (55) де Jk = ∫ Ω ρk(u0)dx, а k = k(n−2) n . Покладемо у (55) k = ki, де ki = 2 θi , θ = n− 2 n , k = ki−1. (56) 222 Теорема про iндекс критичної точки оператора 2-го порядку Застосовуючи послiдовно нерiвнiсть (55), ми отримаємо {Jki }θi ≤ c i∑ j=1 θj · (ki) 2n n−2 θi · (ki−1) 2n n−2 θi−1 . . . (k1) 2n n−2 Jk0 . (57) Та з (56) маємо {Jki}θi ≤ c i∑ j=1 θj · θ − i−1∑ j=0 j·θj · 2n n−2 · Jk0 . (58) Переходячи до границi при i →∞, та, враховуючи, що ρ(u0) ∈ L2(Ω), ми в результатi отримаємо оцiнку ess sup ρ(u0) ≤ C. (59) Далi, повторюючи мiркування з леми 5.1 роботи [3], прийдемо до того, що u0 ∈ W 1,m′ 0 (Ω), ρ2(u0) ∂u0 ∂xi ∈ Lm′(Ω), (60) тобто u0 ∈ D(A + sA′). Зараз доведемо сильну збiжнiсть послiдовностi uj до u0 у просторi W 1,m 0 (Ω). Нехай u (0) j ∈ L{Fj} послiдовнiсть, яка сильно збiгається до u0 в W 1,m 0 (Ω) n∑ i=1 ∫ Ω [ai(x, uj , ∂uj ∂x )− ai(x, uj , ∂u (0) j ∂x )] ∂(uj − u (0) j ) ∂xi dx = = 〈Auj + sA′uj , uj〉 − ∫ Ω ρ2(uj)|∂uj ∂x |2dx− n∑ i=1 ∫ Ω ai(x, uj , ∂uj ∂x ) ∂u (0) j ∂xi dx− − n∑ i=1 ∫ Ω ai(x, uj , ∂u (0) j ∂x ) ∂(uj − u (0) 0 ) ∂xi dx− ∫ Ω a0(x, uj , ∂uj ∂x )ujdx− −s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]DβujD αujdx. (61) Зауважимо, що має мiсце нерiвнiсть ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αu0dx ≤ ≤ lim sup j→∞ ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]DβujD αujdx, (62) бо iнакше виконується lim sup j→∞ ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]DβujD α(uj − u0)dx < 0, (63) 223 В.М. Шраменко звiдки стандартними мiркуваннями отримаємо lim sup j→∞ ‖uj − u0‖W 1,2 0 < 0. (64) Таким чином, ми прийшли до протирiччя. Переходячи до границi по j →∞, та беручи до уваги (25), (33), (34), (35) та (62), отримаємо lim sup j→∞ n∑ i=1 ∫ Ω [ai(x, uj , ∂uj ∂x )− ai(x, uj , ∂u0 ∂x )] ∂(uj − u0) ∂xi dx ≤ ≤ − ∫ Ω ρ2(u0)|∂u0 ∂x |2dx− n∑ i=1 ∫ Ω hi(x) ∂u0 ∂xi dx− − ∫ Ω h0(x)u0dx− s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αu0dx. (65) Завдяки (60) рiвнiсть (36) має мiсце для довiльних v ∈ W 1,m 0 (Ω), тому ми приходимо до n∑ i=1 ∫ Ω { ρ2(u0) ∂u0 ∂xi + hi(x) }∂u0 ∂xi dx + ∫ Ω h0(x)u0dx+ +s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αu0dx = 0. (66) Нарештi, маємо lim sup j→∞ n∑ i=1 ∫ Ω [ai(x, uj , ∂uj ∂x )− ai(x, uj , ∂u0 ∂x )] ∂(uj − u0) ∂xi dx ≤ 0. (67) Звiдси, виходячи з доведення теореми 2.1 з [4], можливо показати, що: 1) послiдовнiсть ∂uj ∂xi збiгається до ∂u0 ∂xi за мiрою; 2) lim mesE→0 n∑ i−1 ∫ E |∂uj ∂xi |pdx = 0, E ⊂ Ω рiвномiрно вiдносно j. З 1) та 2) випливає сильна збiжнiсть послiдовностi uj до u0. Залишилось лише довести, що Au0 = 0. З (25) та сильної збiжностi {uj} до u0 в W 1,m 0 (Ω), переходячи до границi, маємо, що n∑ i=1 ∫ Ω { ρ2(u0) ∂u0 ∂xi + ai(x, u0, ∂u0 ∂x ) } ∂v ∂xi dx + ∫ Ω a0(x, u0, ∂u0 ∂x )vdx+ +s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αvdx = 0. (68) 224 Теорема про iндекс критичної точки оператора 2-го порядку Оскiльки ця рiвнiсть виконується для будь-яких v ∈ W 1,m 0 (Ω), то звiдси випливає, що Au0 = 0. Теорему доведено. Перевiрка iнших умов теореми 2 з невеликими вiдмiнностями повторює роботу [3]. Одним з ключових моментiв, як i ранiше, є допомiжний результат про регуляр- нiсть розв’язкiв. Теорема 3. Нехай виконуються умови a1), a2), ρ1)− ρ3) та u0 ∈ W 1,m 0 (Ω) ∩D(A′) ∩D(A) є розв’язком рiвняння tAu + (1− t)A′u = 0 (69) iз деяким t ∈ [0, 1], де оператори A, A′ визначенi у (1) та (7). Тодi u0 ∈ W 2,2(Ω) ∩ C1,δ(Ω) для деякого δ ∈ (0, 1) та має мiсце оцiнка ‖u0‖W 2,2(Ω) + ‖u0‖C1,δ(Ω) ≤ M (70) iз сталою M, яка залежить лише вiд ν1, ν2,m, n, Ω и ‖u0‖W 1,m 0 (Ω) . Зауважимо лише те, що доданок n∑ i=1 ∫ Ω ρ2(u) ∂u ∂xi ∂φ ∂xi dx при пiдстановцi пробної функцiї стає додатним та його можна вiдкинути. А пiсля встановлення оцiнки max |u(x)| ≤ C, взагалi, подальшого впливу не має. 1. Шраменко В.М. Iндекс критичної точки недиференцiйовного елiптичного оператора iз сильним зростанням коефiцiєнтiв. Абстрактна теорема. – Труды ИПММНАН Украины. – 2008. – вып.16. – 223-231c. 2. Kartsatos A.G., Skrypnik I.V. The index of a critical point for nonlinear elliptic operators with strong coefficient growth, J. Math. Soc. Japan 52 (2000). – P.109-137. 3. Kartsatos A.G., Skrypnik I.V., Shramenko V.N. The index of an isolated critical point for a class of non-differentiable elliptic operators in reflexive Banach spaces // J. Differential Equations. – 2005. – V.214. – P.189-231. 4. Скрыпник И.В. Методы исследования нелинейных эллиптических граничных задач // М. – 1990. Нацiональний технiчний ун-т України, Київ vshramenko@ukr.net Получено 10.06.08 225 содержание Том 17 Донецк, 2008 Основан в 1997г.