Описи Чернігова 60-х років XVIII ст.
Скасування восени 1764 р. інституту гетьманської влади започаткувало глибокі соціально-політичні перетворення, що їх послідовно здійснював уряд Катерини II з метою остаточної ліквідації Української козацької держави. Водночас було утворено Малоросійську колегію на чолі з графом П. Рум’янцевим, як...
Saved in:
| Date: | 1997 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Series: | Сiверянський літопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200376 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Описи Чернігова 60-х років XVIII ст. / О. Коваленко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 4. — С. 165-173. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Скасування восени 1764 р. інституту гетьманської влади започаткувало глибокі соціально-політичні перетворення, що їх послідовно
здійснював уряд Катерини II з метою остаточної ліквідації Української
козацької держави. Водночас було утворено Малоросійську колегію на
чолі з графом П. Рум’янцевим, який зосередив у своїх руках усю повноту влади на терені «обезголовленої» Гетьманщини.
Одним з перших заходів нового володаря краю стало проведення
так званого Генерального (або Рум’янцевського) опису Лівобережної
України 1765—1769 pp., що переслідував подвійну мету: забезпечити
Малоросійську колегію необхідними статистичними відомостями і вдосконалити оподаткування місцевої людності. У ході опису було зібрано
величезний документальний матеріал, який відклався в архіві колегії.
Починаючи з сердини XIX ст., вітчизняні історики розпочали його студіювання, причому «пальма першості» у цьому відношенні по праву належала О. Лазаревському. Відтоді минуло майже півтора століття, однак інформаційні можливості цього унікального описово-статистичного
джерела далеко не вичерпані, а в науковий обіг запроваджено лише незначну частину матеріалів Генерального опису Лівобережної України. |
|---|