«Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука)
Друкуємо красномовне свідчення епохи тоталітаризму —
 доповідну записку першого секретаря Чернігівського обкому КПУ
 Борисенка. Безневинні з сьогоднішнього погляду критичні висловлювання
 літераторів, їх твори стали надзвичайною подією в масштабах
 області. Вірнопідда...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 1997 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200402 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | «Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука) // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. З-5. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860066598799278080 |
|---|---|
| citation_txt | «Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука) // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. З-5. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Друкуємо красномовне свідчення епохи тоталітаризму —
доповідну записку першого секретаря Чернігівського обкому КПУ
Борисенка. Безневинні з сьогоднішнього погляду критичні висловлювання
літераторів, їх твори стали надзвичайною подією в масштабах
області. Вірнопіддані слуги компартійної ідеології забили на сполох,
мовби вчуваючи у порушенні питання про українську мову загрозу своєму
існуванню. Цікаво, що І. Драч сьогодні є членом Руху, а Б. Олійник
— членом КПУ, тієї КПУ, яка у 1968 році проявляла занепокоєність
його творчістю... Документ, розшуканий в колишньому республіканському
архіві ЦК КПУ, надав редакції доктор історичних наук Володимир
Сергійчук.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:08:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ
УКРАЇНИ
«НАЦІОНАЛІСТИЧНІ І НАКЛЕПНИЦЬКІ ЗБОЧЕННЯ»
Нижче друкуємо красномовне свідчення епохи тоталітаризму —
доповідну записку першого секретаря Чернігівського обкому КПУ
Борисенка. Безневинні з сьогоднішнього погляду критичні висловлю
вання літераторів, їх твори стали надзвичайною подією в масштабах
області. Вірнопіддані слуги компартійної ідеології забили на сполох,
мовби вчуваючи у порушенні питання про українську мову загрозу сво
єму існуванню. Цікаво, що І. Драч сьогодні є членом Руху, а Б. Олій
ник — членом КПУ, тієї КПУ, яка у 1968 році проявляла занепокоє
ність його творчістю... Документ, розшуканий в колишньому республі
канському архіві ЦК КПУ, надав редакції доктор історичних наук Во
лодимир Сергійчук.
14 січня 1969 р.
Таємно:
м. Київ, —
ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
про зустріч членів Спілки письменників Української
РСР з студентами Ніжинського педагогічного ін
ституту імені М. В. Гоголя
З метою естетичного виховання і розширення кругозору майбутніх
учителів, ректорат і бюро партійної організації Ніжинського педінсти
туту, з відома і за погодженістю з міськкомом КП України, регулярно
організовують і проводять зустрічі студентів з письменниками, компо
зиторами, художниками, драматургами, кінорежисерами і артистами.
Як правило, ці зустрічі викликають хороші емоціональні почуття, на
довго запам'ятовуються і, безумовно, відіграють велику виховну роль.
На жаль, цього не можна сказати про останню зустріч студентів
педінституту з групою київських літераторів на чолі з поетом Іваном
Драчем, яка відбулася 12 грудня 1968 року.
В цей день, по домовленості з керівництвом спілки письменників
республіки, на зустріч з студентами інституту прибули поети Іван
Драч, Борис Олійник, Микола Вінграновський, прозаїки Євген Гуцало
і Григорій Тютюнник та літературний критик Анатолій Шевченко. їх
зібралися послухати члени літературної студії та студенти філологічно
го факультету.
На зустрічі першим виступив А. Шевченко. Зачитавши перший аб
зац статті «Второй родной», надрукованої в газеті «Известия» за 4
грудня 1968 року, і не зрозумівши його суті, він почав і закінчив свій
Сіверянський літопис З
виступ з явно націоналістичних позицій. Автор статті, ректор Адигей
ського державного педінституту А. Ячиков висловлює свої думки про
корінне поліпшення вивчення російської мови національними меншо
стями і зокрема такою народністю, як адигейці, які налічують всього
80 тисяч чоловік. А. Шевченко, або ж не розуміючи різниці між нацією
і народністю, або ж навмисне, з метою підігріву національних почут
тів, звинуватив автора і редакцію газети «Известия», що мовляв вони
дискримінують український народ, його мову і культуру (про це в
статті нема ні слова). Викрикуючи з трибуни «а куди ж діли більше 40
мільйонів українців? Куди їх відщепили?», він з гнівом говорив, що ні-
би-то в республіці суцільне гоніння на людей, які розмовляють україн
ською мовою і люблять українську культуру. В підтвердження цього
він навів такий випадок, який трапився в його присутності в Кривому
Розі. Буцім-то в один з автобусів зайшов циган і випадково наступив
комусь на ногу. Він вибачився українською мовою. Коли ж у відповідь
почув: «Вы научитесь сначала разговаривать!», то вийшов з автобуса,
зняв шапку, ударив нею об землю і вигукнув: «Та я свою рідну укра
їнську мову ні на що не проміняю!».
Далі А. Шевченко знову доводив, що, мовляв, як би вони (хто ж
вони не сказав) не прагнули ліквідувати українську мову і культуру,
їм цього не зробити. Молоде покоління поетів і письменників відродило
рідну мову, твердив він, і поки воно живе, житиме і українська нація.
«Дай бог, щоб і ми, і наші діти не дожили до тих днів, коли українську
мову вивчатимуть лише як спеціальний предмет. Ми будемо жити і
приносити в світ свої українські національні досягнення!» — вигукнув
він на закінчення.
Виступивший після цього поет Б. Олійник прочитав вірша про зу
стріч матері з чотирма синами, яких не бачила 20 років. І коли вони
не зуміли заспівати їй рідною мовою пісень, то мати включила радіо
приймач і сказала: «Хай співають чуже!».
Потім Г. Тютюнник прочитав свою ненадруковану новелу «Ме
даль». Вона прозвучала як наклеп на нашу радянську дійсність. В но
велі йде розповідь про літнього колгоспника, який доглядає худобу.
Він живе погано, ходить в брудній порваній одежі, їсть «коричневую
колхозную похлебку» з квасолі і допрацювався до того, що опухли но
ги і не може підвестися. Одного дня його запросили до клубу і в при
сутності семи чоловік представник райкому партії вручив йому медаль.
Дорогою він зняв медаль з грудей, вона холодила йому руку. Дома, по
клавши її поруч з нагородами, одержаними в роки війни, він став біля
пічки, лузав насіння і з тугою думав, як добре жив він колись, їв пи
роги з калиною і т. д.
Колишній випускник Ніжинського педінституту Є. Гуцало прочи
тав уривок з рукопису свого нового сатиричного твору «Місто Н.». В
ньому в чорних фарбах описується провінціальне містечко, де одна ба
ня, 10 автобусів, 2 таксі, архіви і спортзали в старих церквах і т. д.
Кожна нова споруда тут обноситься огорожею. Це голова міськради
пояснює так: «Все повинно мати свої рамки». Цей виступ прозвучав, як
явний наклеп на стародавнє чудове місто Ніжин і його працьовитих
людей.
Останнім виступив І. Драч. Він читав свої надруковані твори, які
не мають ідеологічних збочень. В своєму виступі він не піддав критиці
своїх колег, які виступали перед студентами. Відповідаючи на запи
тання: «Як він реагує на гостру критику на його адресу?». І. Драч ска
зав, що коли б критика була медова, то йому важко було б йти, він не
утримався б на дорозі, ковзався б по поверхні. Оскільки на його адре
су така критика відсутня, то вона допомагає йому тримати м ’язи в на
4 Сіверянський літопис
пруженні, щоб устояти на дорозі, мобілізувати більш активно свою р о
зумову діяльність і краще служити народу своєму.
Незважаючи на явні націоналістичні і наклепницькі збочення, які
прозвучали під час зустрічі у виступах окремих літераторів, їм ніхто не
дав достойної відсічі. Цього навіть не зробили ні головуючий, декан ф і
лологічного факультету комуніст Аврахов Г. Г., ні проректор інституту
комуніст Батурський А. Д., на яких ректором і партійним бюро була
покладена відповідальність за проведення цієї зустрічі. При цьому вар
то відзначити, що студенти, слухаючи Шевченка, Тютюнника і Гуцало,
з обуренням вигукували: «І це нащадки Тараса Шевченка!», «Звідки цей
Шевченко приїхав, чи буває не з Канади?» і т. д.
Після зустрічі студенти надіслали кілька обурливих листів на ад
ресу правління Спілки письменників та міськкому КП України. По
всьому видно, що приїжджим літераторам не вдалось знайти прихиль
ників своїх аполігічних висловлювань.
На другий день після цієї зустрічі спочатку в міськкомі КП Ук
раїни, а потім в інституті відбулася розмова секретарів міськкому пар
тії з ректором В. М. Горбачем, секретарем партбюро парторганізації
В. І. Власенком, завідуючими кафедрами, організаторами зустрічі та
секретарями парторганізацій факультетів інституту. Вжито термінових
заходів, щоб подібних випадків не було в майбутньому.
26 грудня 1968 року бюро міськкому КП України, обговоривши на
своєму засіданні питання про серйозні недоліки в організації цієї зуст
річі, вказало ректору Горбачу В. М. і секретарю партбюро Власен-
ку І. В. на їх безвідповідальне ставлення до підготовки і проведення
зустрічі студентів з групою українських літераторів, які неодноразово
піддавалися критиці в пресі за свої помилки. Цим же рішенням бюро
міськкому КП України зобов'язало партбюро парторганізації розгляну
ти питання і притягти до партійної відповідальності комуністів Аврахо-
ва Г. Г. і Батурського А. Д., які особисто відповідали за проведення
цієї зустрічі.
Партбюро і парторганізація гостро засудили неправильну поведін
ку комуністів — керівників філологічного факультету педінституту, які
на цій зустрічі зайняли позицію невтручання. Зараз обком і міськком
КП України вирішують питання про укріплення філологічного факуль
тету більш підготовленими і політично зрілими кадрами.
Доповідаючи про це, просимо ЦК КП України вплинути на керів
ництво та партком Спілки письменників України, щоб вони більш ви
могливо ставились до діяльності літераторів, не пускали на самоплив,
а контролювали їх зустрічі з трудящими, особливо з молоддю рес
публіки.
Секретар обкому КП України—
— М. БОРИСЕНКО.
Сіверянський літопис 5
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200402 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:08:20Z |
| publishDate | 1997 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2024-12-01T16:37:22Z 2024-12-01T16:37:22Z 1997 «Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука) // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. З-5. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200402 Друкуємо красномовне свідчення епохи тоталітаризму —
 доповідну записку першого секретаря Чернігівського обкому КПУ
 Борисенка. Безневинні з сьогоднішнього погляду критичні висловлювання
 літераторів, їх твори стали надзвичайною подією в масштабах
 області. Вірнопіддані слуги компартійної ідеології забили на сполох,
 мовби вчуваючи у порушенні питання про українську мову загрозу своєму
 існуванню. Цікаво, що І. Драч сьогодні є членом Руху, а Б. Олійник
 — членом КПУ, тієї КПУ, яка у 1968 році проявляла занепокоєність
 його творчістю... Документ, розшуканий в колишньому республіканському
 архіві ЦК КПУ, надав редакції доктор історичних наук Володимир
 Сергійчук. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Становлення державності України «Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука) Article published earlier |
| spellingShingle | «Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука) Становлення державності України |
| title | «Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука) |
| title_full | «Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука) |
| title_fullStr | «Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука) |
| title_full_unstemmed | «Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука) |
| title_short | «Націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація В. Сергійчука) |
| title_sort | «націоналістичні і наклепницькі збочення» (публікація в. сергійчука) |
| topic | Становлення державності України |
| topic_facet | Становлення державності України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200402 |