Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 1997 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200414 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору / A. Адруг // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 75-76. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859714395661139968 |
|---|---|
| author | Адруг, A. |
| author_facet | Адруг, A. |
| citation_txt | Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору / A. Адруг // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 75-76. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| first_indexed | 2025-12-01T07:39:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
Анатолій А друг
ПРО ПЕРЕБУДОВИ ТА РЕСТАВРАЦІЮ
БОРИСОГЛІБСЬКОГО СОБОРУ
Чернігівську архітектурну школу часів Київської Русі гідно репре
зентує мурований Борисоглібський собор, який знаходиться на терито
рії стародавнього Дитинця. У питанні про дату побудови Борисогліб
ського собору у дослідників давньоруського зодчества немає одностай
ності. Одні вчені (разом з автором проекту реставрації храму архітек
тором М. В. Холостенком) вважають, що він зведений у першій трети
ні XII ст. Інші ж відносять його спорудження до другої половини того
ж таки XII ст.
За своїм типом Борисоглібський собор — шестистовпний хрестово-
купольний храм з однією банею і трьома апсидами зі сходу. Первісно з
трьох боків (крім східного) собор оточували галереї. У східній части
ні галерей були влаштовані однокамерні каплиці. Фасади будови роз
членовані півколонами, кути підкреслено лопатками. На апсидах ниж
че карнизу знаходиться аркатурний фриз, який продовжується і далі на
фасадах. Подібний фриз бачимо і на єдиному підбаннику. Всередині
храму-усипальні в північній і південній стінах влаштовано по три арка-
солії. На хори ведуть сходи у товщі західної стіни.
Протягом століть Борисоглібський собор в Чернігові зазнавав ба
гатьох руйнувань і перебудов. Під час татаро-монгольської навали у
1239 р. у вогні пожеж постраждали коробові склепіння і галереї. У дру
гій половині XIII ст. споруда була відновлена — покрівлю влаштували
із дерева, переклали тимпани порталів. Під час цих робіт північна га
лерея не відновлювалась. У 1627— 1628 роках собор перебудували для
домініканського костелу — східну частину дещо розширили, збили на
фасадах півколони, а також пробили видовжені стрільчасті вікна.
У другій половині XVII ст. після завершення визвольної війни під
проводом Богдана Хмельницького Борисоглібський собор відбудовуєть
ся як православний храм. 1672 р. із західного боку до нього прибудову
ється невелика восьмикутна в плані башта.1 Разом з новозведеною схід
ною банею, великою центральною банею і завершенням західної баш
ти собор отримав об’ємно-просторову композицію трибанного храму. Та
ким його і представив в своїй реконструкції автор дослідження і проек
ту реставрації цієї пам’ятки М. В. Холостенко.2
Але вивчення іконографічних матеріалів засвідчує, що Борисогліб
ський собор у Чернігові після відновлювальних робіт другої половини
XVII ст. мав дещо іншу об ’ємно-просторову композицію, ніж це вва
жалось раніше. Єдине зображення Борисоглібського собору на сторін
ках чернігівських стародруків знаходиться на титульному аркуші кни
ги «Алфавит собранный рифмамми сложенный» Івана Максимовича,
яка побачила світ у Чернігові 15 грудня 1705 р. П. М. Попов висловив
припущення, що це зображення виконав відомий український гравер
Іван Стрельбицький.3 Раніше дослідники вбачали в цьому зображенні
храму різні споруди. В. Січинський вважав, що це — один із київських
соборів.4 Т. Н. Каменева висловила припущення, що тут зображена Іл-
лінська церква чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря.5
Я. П. Запаско припустив, що це — Успенський собор Києво-Печерської
Сіверянський літопис 75
лаври.6 Г. Н. Логвин же вважає, що художник зобразив чернігівський
Троїцький собор.7
Насправді ж на титульному аркуші вміщено зображення Борнео-
глібського собору в Чернігові. Цю думку підтверджують зображення:
святих Гліба і Бориса (храм збудований на їхню честь) безпосередньо
над зображенням собору. Крім того, в тексті книги сказано, що в її
складанні брали участь учні чернігівського Колегіуму, який знаходився
на території Борисоглібського монастиря. Як відомо, чернігівський Ко
легіум заснував в 1700 р. архієпископ Іван Максимович, який став і ав
тором книги «Алфавит».
Ця гравюра зафіксувала зовнішній вигляд чернігівського Борисогліб
ського собору після перебудов XVII ст. Вона допомогла встановити, що
з півдня і півночі додатково ще були зведені дві невеликі бані. їхнє
існування підтверджують й інші іконографічні матеріали. В середині
XVIII ст. разом з лубочними зображеннями ряду стародавніх міст був
створений і вид Чернігова. Невідомий художник представив частину
чернігівського Дитинця з Борисоглібським собором. Храм тут має ве
жу біля західного фасаду і невеликі бані обабіч центральної.8 З неве
ликими північною і південною банями чернігівський Борисоглібський
собор зображений на акварелі художника Д. І. Іванова із альбома
К. М. Бороздіна 1810 р. Отже, розглянуті іконографічні матеріали за
свідчують, що в результаті перебудов у другій половині XVII ст. Бори
соглібський собор у Чернігові набув рис п ’ятибанного храму, поширено
го на Україні. Чотири бані розміщувались навколо центральної вздовж осей
північ—південь і захід—схід.9
У 1857 р. споруду розширили на схід шляхом прибудови нової ап,-
сиди, переробили північний і південний фронтони. Мабуть, тоді ж зня
ли і дві невеликі бані, а форма завершень інших була змінена. Під час
Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 років у Борисоглібському соборі
були пошкоджені склепіння, вигоріли всі дерев’яні конструкції. В кінці
1940-х — 1950-х роках пам’ятка досліджувалась і реставрувалась за
проектом архітектора М. В. Холостенка в гаданих первісних формах
XII ст. Всі нашарування XVII—XIX століть були зняті, західну башту
XVII ст. у формах українського бароко розібрали. Такий підхід до р е
ставрації може викликати заперечення. Адже оригінальна українська
архітектура другої половини XVII ст. не менш вартісна, ніж давньо
руська. Викликає деякі сумніви і імітація в сучасних матеріалах (бе
тон, оргскло) давньої підлоги та капітелей на фасадах. У 1972 р. Бори
соглібський собор в Чернігові став одним із музеїв Чернігівського дер
жавного архітектурно-історичного заповідника.
Д ж ерела та література:
1 Марков М. Е. О достопам ятностях Чернигова. — Чернигов, 1882. — С. 17.
2 Холостенко Н. В. И сследования Борисоглебского собора в Чернигове / / Советская
археология. — 1967. — № 2. — С. 190.
3 Попов П. М. Матеріали до словника українських граверів. — К., 1926. — С. 105.
4 Січинський В. Архітектура в стародруках. — Львів, 1925. — С. 10; табл. IX, рис. 4.
5 Каменева Т. Н. Черниговская типография, ее деятельность и издания // Г о су д а р
ственная ордена Ленина библиотека СССР им. В. И. Ленина: Труды. — Т. 3. — М., 1959. —
С. 283.
6 Запаско Я. П. М истецтво книги на Україні в X V I— XVIII ст. — Львів: В ид-во Львівського
університету, 1971. — С. 180.
7 Логвин Г. Н. Чернигов. Новгород-Северский. Глухов. Путивль. — М.: Искусство,
1980. — С. 119.
8 Максимович М. Лубочные изображения малороссийских городов // Киевлянин, и з
даваемый М. Максимовичем. — Кн. 3. — М., 1850. — С. 186 — 187.
9 Адруг А. К. Новые сведения о композиционны х приемах черниговских зодчи х вто- рой
половины XVII — начала XVIII в. в. // Архитектурное наследство. — Вып. 29.
— М., 1981. — С. 109— 110.
76 Сіверянський літопис
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200414 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T07:39:57Z |
| publishDate | 1997 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Адруг, A. 2024-12-01T16:38:46Z 2024-12-01T16:38:46Z 1997 Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору / A. Адруг // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 75-76. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200414 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору Article published earlier |
| spellingShingle | Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору Адруг, A. Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років |
| title | Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору |
| title_full | Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору |
| title_fullStr | Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору |
| title_full_unstemmed | Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору |
| title_short | Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору |
| title_sort | про перебудови та реставрацію борисоглібського собору |
| topic | Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років |
| topic_facet | Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200414 |
| work_keys_str_mv | AT adruga properebudovitarestavracíûborisoglíbsʹkogosoboru |