До питання про датування стінопису Троїцького собору
В Троїцькому соборі Чернігова на площі 1647 м² збереглися олійні розписи, що належать до різних будівельних періодів і ремонтів собору XVII—XX ст. Це цілий дуже цікавий комплекс, який представляє кілька стилістичних напрямків в українському мистецтві XVII—XX ст. Попереду ще робота з ретельного м...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 1997 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200421 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання про датування стінопису Троїцького собору / A. Доценко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 95-97. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859608087851171840 |
|---|---|
| author | Доценко, A. |
| author_facet | Доценко, A. |
| citation_txt | До питання про датування стінопису Троїцького собору / A. Доценко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 95-97. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | В Троїцькому соборі Чернігова на площі 1647 м² збереглися
олійні розписи, що належать до різних будівельних періодів і
ремонтів собору XVII—XX ст. Це цілий дуже цікавий комплекс, який
представляє кілька стилістичних напрямків в українському мистецтві
XVII—XX ст. Попереду ще робота з ретельного мистецькознавчого аналізу
цих розписів.
|
| first_indexed | 2025-11-28T08:17:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
АллаДоценко
ДО ПИТАННЯ ПРО ДАТУВАННЯ СТІНОПИСУ
ТРОЇЦЬКОГО СОБОРУ
Троїцький собор у Чернігові — визначна пам’ятка архітектури
XVII ст. Закладений він був у 1679 році при безпосередній участі чер
нігівського архієпископа Лазаря Барановича і фінансовій підтримці
гетьмана Іоанна Мазепи за проектом архітектора Іогана Баптиста За-
уера. Будівництво храму продовжувалося 10 років, а опоряджувальні
роботи тривали до 1695 року і в цьому ж році він був освячений наступ
ником Лазаря Барановича, вже після його смерті — чернігівським ар
хієпископом Феодосієм Углицьким.
Однією з перлин храму є його стінопис, що зберігся до наших днів
і викликає зацікавленість у відвідувачів собору. Відноситься він до р із
них будівельних періодів і ремонтів храму XVII—XX століть. У 1970—
80-ті роки стінопис був відреставрований бригадою київських художни-
ків-реставраторів під керівництвом художника-реставратора вищої ка
тегорії В. І. Бабюка. Бригадою була проведена величезна робота ос
кільки всі без винятку розписи, що розміщуються на площі 1647 м , бу
ли дуже пошкоджені. Причиною був і час, і негативні умови, в яких
знаходився храм: більше 10 років склепіння трансепту замокали. Спо
стерігалося повсюдне відслоєння левкасу разом з фарбовим шаром від
тиньку, розтріскування і відлущення його зі значними втратами. Всюди
— сітчатий кракелюр, тріщини. У багатьох місцях — висоли і плісня
ва. Тиньк став крихким і місцями відійшов від кладки. Весь живопис
пересох, побілів і покрився щільним шаром пилу, бруду і кіптяви. І ось
у зв’язку з таким станом стінопису виникла необхідність у проведенні
консерваційно-реставраційних робіт. З цією метою був досліджений
стан живопису, лабораторією Українського спеціального науково-рес-
тавраційного виробничого управління були зроблені мікрохімічні аналі
зи фарбового шару. Реставраторами була запропонована методика і
технологія реставрації масляного монументального живопису, яка з ус
піхом була використана при реставрації розписів Софійського і Воло-
димирського соборів Києва, храмів Києво-Печерської лаври і інших па
м ’яток архітектури України.
Саме реставраційні роботи дозволили також встановити, якого ча-су
стінопис, його історичну та художню цінність.
Первісний стінопис собору був виконаний, мабуть, відразу ж після
його побудови, тобто в 1689— 95 pp., хоча ні в архівних матеріалах, ні
в друкованих джерелах немає про це жодних свідчень. Від цього сті
нопису залишилися лише фрагменти.
28 вересня 1731 р. храм постраждав від пожежі. Пошкоджений був
і стінопис. Вдруге стіни були розписані в 1770— 80 pp. Від цього стіно
пису збереглися 2 фрагменти — 2 великі композиції на північній стіні:
«Перетворення Савла в апостола Павла» та «Апокаліпсис. Архангел
Михаїл в останній битві зі звіром». Ці композиції досить добре зберег
лися і описані в літературі.
27 вересня 1808 р. собор вдруге був пошкоджений пожежою. На р е
монт храму було відпущено 12 тис. крб. Старанням чернігівського ар
хієпископа Михайла Десницького у соборі був зроблений новий п ’яти-
Сіверянський літопис 95
яруснй іконостас та повністю розписані стіни. У 1876— 78 pp. цей живо
пис був поновлений при Чернігівському архієпископі Серапіоні, в тако
му вигляді залишається він і нині. Мабуть, поновлення було дуже знач
ним. В алтарі над престолом зображений «Ветхій деньми», а навкруги
молитва «Отче наш» в символічних зображеннях біблійних подій.
У головному куполі написані зображення Триіпостасного Бога, Б о
гоматері з немовлям, в барабані між вікнами — пророків.
У парусах центральної бані знаходяться повні зображення єванге
лістів Матфея, Марка, Луки і Іоанна. В руках вони тримають згортки і
пера і зображені зі своїми символами: головою лева, тільця, орлом.
На великому склепінні над центральним нефом написано зобра
ження молитви «Символ віри» на прикладах євангельської історії. На
склепінні південного трансепту — історичний цикл подій земного ж ит
тя, страждань і слави Христової: «Різдво Христово», «Вхід в Єруса
лим», «Вознесіння Господнє», «Поклоніння волхвів» та інші. Всі ці ком
позиції виконані на поч. XIX ст., але неодноразово поновлювалися. П ро
глядались записи і поправки, зроблені не в тон авторського письма.
На склепінні північного трансепту зображений історичний цикл по
дій життя і уславлення Богоматері: «Різдво Богородиці», «Введення в
храм», «Успіння Богородиці», і багато інших.
Таким чином, як видно із опису розміщення композицій, вони на
писані за іконографічною схемою, що склалася на початок XIX ст.
Розписам у головному куполі і на склепіннях властива справжня
монументальність. Для творчої манери художників характерні узагаль
нення форм і відмова від малозначимих деталей. В обличчях виділяють
ся лише головні риси, одяг спадає великими складками. Лаконічність
притаманна колірній гамі. В одязі домінує синя фарба в поєднанні з
червоною, зелений колір доповнюється коричневим. Всі ці фарби скла
дають звучний і вагомий колорит. Стиль розписів відрізняється моно
літністю. Все говорить про те, що тут працював колектив художників-
однодумців, які відмінно знали свою справу. Монументальність досяга
ється і масштабністю зображень, що знаходяться у величезній спору
ді, продуманим ритмічним зв ’язком їх з архітектурним членуванням.
Статичність відсутня, все перебуває у русі. Експресією насичені пози
і жести. Все свідчить про те, що риси мистецтва бароко в цих компози
ціях пануючі.
У 20— 30-х роках XX ст. були розписані хрестові склепіння 1-го
ярусу південного і північного нефів і арок, що прилягають до них (під
хорами). На склепінні північного нефу — зображення восьми чудотвор
них ікон Богородиці: «Відрада і втіха», «Чернігівської Гефсіманської»,
«Богоматір Охтирська»; «Богоматір Казанська», «Богоматір Муром
ська», «Богоматір Смоленська», «Взискание загиблых», «Предвозвести-
тельница».
На склепінні південного нефу — зображення теж восьми чудотвор
них ікон Богородиці: «Пом’якшення злих сердець», «Знамення», «Не
в ’янучий цвіт», «Путивльська», «Богоматір — живоносне джерело»,
«Страсна», «Скоропослушниця», «Візантійська». Всі 16 зображень Бо
гоматері поясні, в хмарах, на блакитному тлі.
У 1955— 56 pp. адміністрація тоді ще діючого жіночого монастиря
запросила художників, які поновили стінопис алтаря. Але цю роботу
вони виконали на дуже низькому професійному рівні. Поновлення по
лягало у тому, що фарбовий шар не укріплювався і в місцях втрат лев
кас не підводився, а якщо і підводився, то дуже неохайно, зі значними
заходами на авторський живопис. Тонування теж звелося до того, що
96 Сіверянський літопис
більша частина авторського живопису була грубо переписана. Ж иво
пис покрили оліфою і лаком. Фактично первісний стінопис алтаря скла
дає 50%. І останньою роботою, пов'язаною зі стінописом, стала його р е
ставрація в 70— 80-ті роки бригадою київських художників-реставрато
рів. В її результаті у Троїцькому соборі був відреставрований стінопис
на всій його площі.
Таким чином, в Троїцькому соборі Чернігова на площі 1647 м2 збе
реглися олійні розписи, що належать до різних будівельних періодів і
ремонтів собору XVII—XX ст. Це цілий дуже цікавий комплекс, який
представляє кілька стилістичних напрямків в українському мистецтві
XVII—XX ст. Попереду ще робота з ретельного мистецькознавчого ана
лізу цих розписів.
1. Проектные предлож ения по консервации маслянной живописи в Троицком с о
боре г. Чернигова. — Киев, 1972. — Т. 1— 2.
2. А друг А. К. Нововідкриті розписи XVII ст. в Чернігові / / О бразотворче м и с
тецтво. — 1984. — № 3.
Дж ерела та література:
Сіверянський літопис 97
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200421 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T08:17:23Z |
| publishDate | 1997 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Доценко, A. 2024-12-01T16:42:18Z 2024-12-01T16:42:18Z 1997 До питання про датування стінопису Троїцького собору / A. Доценко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 95-97. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200421 В Троїцькому соборі Чернігова на площі 1647 м² збереглися олійні розписи, що належать до різних будівельних періодів і ремонтів собору XVII—XX ст. Це цілий дуже цікавий комплекс, який представляє кілька стилістичних напрямків в українському мистецтві XVII—XX ст. Попереду ще робота з ретельного мистецькознавчого аналізу цих розписів. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років До питання про датування стінопису Троїцького собору Article published earlier |
| spellingShingle | До питання про датування стінопису Троїцького собору Доценко, A. Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років |
| title | До питання про датування стінопису Троїцького собору |
| title_full | До питання про датування стінопису Троїцького собору |
| title_fullStr | До питання про датування стінопису Троїцького собору |
| title_full_unstemmed | До питання про датування стінопису Троїцького собору |
| title_short | До питання про датування стінопису Троїцького собору |
| title_sort | до питання про датування стінопису троїцького собору |
| topic | Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років |
| topic_facet | Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200421 |
| work_keys_str_mv | AT docenkoa dopitannâprodatuvannâstínopisutroícʹkogosoboru |