Одна з чудотворних ікон Чернігівщини
Славетна Чернігівська земля своєю історією. Славетна і всесвітньо- відомими іконами, які мають чудодійну силу. Відомо, що ікони — це прояв духовної культури народу, і, аналізуючи іконописне мистецтво, можна в деякій мірі визначити рівень культурного, духовного життя народу в той чи інший період....
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 1997 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200424 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Одна з чудотворних ікон Чернігівщини / Р. Воробей // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 103-104. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859583993856393216 |
|---|---|
| author | Воробей, Р. |
| author_facet | Воробей, Р. |
| citation_txt | Одна з чудотворних ікон Чернігівщини / Р. Воробей // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 103-104. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Славетна Чернігівська земля своєю історією. Славетна і всесвітньо-
відомими іконами, які мають чудодійну силу. Відомо, що ікони — це
прояв духовної культури народу, і, аналізуючи іконописне мистецтво,
можна в деякій мірі визначити рівень культурного, духовного життя
народу в той чи інший період.
Джерела свідчать, що в житті населення Чернігівщини, починаючи
ще з давньоруських часів і до сьогодення неабияку роль займали ікони.
Це, по-перше, витвори мистецтва, а по-друге, святині, яким вклонялися
як своєрідним оберегам.
Чернігівщина відома багатьма своїми чудотворними іконами, в першу
чергу, Єлецькою та Троїцько-Іллінською. Відомі як чудотворні ще
близько двадцяти ікон, одна з них пов’язана з містечком Ріпки і має досить
цікаву історію.
|
| first_indexed | 2025-11-27T08:55:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
Раїса Воробей
ОДНА З ЧУДОТВОРНИХ ІКОН ЧЕРНІГІВЩИНИ
Славетна Чернігівська земля своєю історією. Славетна і всесвітньо-
відомими іконами, які мають чудодійну силу. Відомо, що ікони — це
прояв духовної культури народу, і, аналізуючи іконописне мистецтво,
можна в деякій мірі визначити рівень культурного, духовного життя
народу в той чи інший період.
Джерела свідчать, що в житті населення Чернігівщини, починаючи
ще з давньоруських часів і до сьогодення неабияку роль займали ікони.
Це, по-перше, витвори мистецтва, а по-друге, святині, яким вклонялися
як своєрідним оберегам.
Чернігівщина відома багатьма своїми чудотворними іконами, в пер
шу чергу, Єлецькою та Троїцько-Іллінською. Відомі як чудотворні ще
близько двадцяти ікон, одна з них пов’язана з містечком Ріпки і має до
сить цікаву історію.
Ріпкинська ікона Божої Матері являла собою один із списків з дав
ньої Володимирської чудотворної ікони і деякий час знаходилася в чер
нігівських Борисоглібському та Спасо-Преображенському соборах.
Сказання про походження цієї ікони було записане в літописах Бо-
рисоглібського собору, де зазначалося: «Указом Св. Синода 3 апреля
1740 года предписано: имеющуюся за местечком Репки у мельницы
Филипчанской часовню упразднить, место опустошить, колодязь засы
пать, а называемый чудотворный образ взять в кафедральную церковь.
Часовню и прочее строение разобрать, употребить на монастырские или
госпитальные строения, мужика же Якова Зубка за разглашение о чу
десах от иконы заключить навсегда в монастырь. Вследствие чего того
же года июня 11 образ сей перенесен в Борисоглебский кафедральный
монастырь и день перенесения его празднуется в соборе».1
У соборі ікону помістили з лівого боку переднього лівого пілону,
ближчого до алтаря, в дерев’яному різьбленому кіоті з білою політур-
кою і золоченими прикрасами. Ікону було прикрашено срібними з по
золотою шатами, які зображували царську порфіру, зв ’язану в трьох
верхніх кінцях золотими шнурами, які спадали з-під корон.
Ріпкинська ікона, про долю якої сьогодні нам невідомо, була дав
ньою за походженням, про що свідчило її зображення. Ще в XVIII ст.
вона шанувалася як чудодійна, але в результаті незрозумілих причин
розголошення про чудеса від ікони суворо каралися.
Про те, наскільки Ріпкинська ікона Богородиці цінилася і шанував-
лася, знаходимо у Філарета Гумілевського: «Над царскими вратами
Рождественского придела Репицкая икона Богоматери в серебряной вы
золоченной ризе, называемая так потому, что перенесена из с. Репок
при преосвященном Илларионе Рогалевском; множество драгоценных
привесок показывает, что народ благоговеет к сей иконе».2
Із перенесенням святої Ікони в Спасо-Преображенский собор, з ч а
су відкриття мощей святителя Феодосія в 1896 році, вона розміщува
лася в особливому великому кіоті, з якого кожного разу виймалася для
покладання на аналой, посеред церкви, при читанні Благовіщенського
акафесту перед нею в суботні дні та в дні Богородичних свят. Особли
во урочиста служба акафесту перед іконою здійснювалася два рази на
Сіверянський літопис 103
рік: напередодні 12 червня, дня перенесення ікони та на день Похвали
Богородиці.
Отже, з 11 червня 1740 року ікона, перенесена з каплиці за Ріпка
ми, знаходилася в Борисоглібському соборі. У 1896 році, коли було від
крито святі мощі Феодосія Углицького та перенесено їх в Спаський со
бор, ікону було також перенесено в Спаський собор. До якого часу во
на там знаходилася і де зберігалася пізніше, точних відомостей не збе
реглося, але відомо, що на 1905 рік ікона Ріпкинської Богородиці зна
ходилася у Спаському соборі.
Після перенесення ікони в Спасо-Преображенський собор, в Бори
соглібському соборі, на місці колишнього знаходження Ріпкинської іко
ни, було поставлено копію цього давнього образу в металевих золоче
них шатах, де знизу на металевій табличці знаходився надпис: «По ука
зу святейшего Правительственного Синода 1740 г. апреля 3 дня образ
сей Пресвятые Богородицы, именуемый Репицким, по упразднении ч а
совни у мельницы Пелипчанской, за местечком Репками, где оный до
того времени находился, перенесен в Черниговскую кафедральную цер
ковь и время перенесения в собор празднуется июня 12 дня».
Крім згаданої копії, було зроблено зображення на склі, яке знахо
дилося над вхідними східними воротами, що вели в огорожу собору
від будинку губернського правління.
Це зображення Ріпкинської Богоматері з одного боку і святителя
Феодосія з іншого було вміщено в особливий ліхтар, в якому вночі з а
палювалася лампадка.
Ліхтар було повішено над входом в 1905 році.
За народними переказами, з іконою пов'язано багато чудес. Особ
ливо відомі два випадки дії благодаті Божої через святу ікону.
Одна жінка, на прізвище Верещакіна, вкрала ікону Ріпкинської
Богоматері і миттєво осліпла. На другий день вона повернула святу
ікону, але до смерті своєї залишилася незрячою.
Священик Ріпкинської церкви Вакуловський втратив зір, але в скор
боті своїй із старанною молитвою звернувся за допомогою до Богоро
диці — і одержав повне прозріння.
Ікона привертала до себе увагу не тільки жителів Чернігова, але і
всіх богомольців, які приходили на поклоніння мощам святого Феодосія.
1 Сказание о местночтимой Репицкой иконе Божией Матери. / / Черниговские г у б е р н
ские в едом ости. — 1905. — № 207.
2 Филарет Гумилевский. Общий обзор Черниговской епархии. — 1860.
Дж ерела та література:
104 Сіверянський літопис
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200424 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T08:55:22Z |
| publishDate | 1997 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Воробей, Р. 2024-12-01T16:42:44Z 2024-12-01T16:42:44Z 1997 Одна з чудотворних ікон Чернігівщини / Р. Воробей // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 103-104. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200424 Славетна Чернігівська земля своєю історією. Славетна і всесвітньо- відомими іконами, які мають чудодійну силу. Відомо, що ікони — це прояв духовної культури народу, і, аналізуючи іконописне мистецтво, можна в деякій мірі визначити рівень культурного, духовного життя народу в той чи інший період. Джерела свідчать, що в житті населення Чернігівщини, починаючи ще з давньоруських часів і до сьогодення неабияку роль займали ікони. Це, по-перше, витвори мистецтва, а по-друге, святині, яким вклонялися як своєрідним оберегам. Чернігівщина відома багатьма своїми чудотворними іконами, в першу чергу, Єлецькою та Троїцько-Іллінською. Відомі як чудотворні ще близько двадцяти ікон, одна з них пов’язана з містечком Ріпки і має досить цікаву історію. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років Одна з чудотворних ікон Чернігівщини Article published earlier |
| spellingShingle | Одна з чудотворних ікон Чернігівщини Воробей, Р. Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років |
| title | Одна з чудотворних ікон Чернігівщини |
| title_full | Одна з чудотворних ікон Чернігівщини |
| title_fullStr | Одна з чудотворних ікон Чернігівщини |
| title_full_unstemmed | Одна з чудотворних ікон Чернігівщини |
| title_short | Одна з чудотворних ікон Чернігівщини |
| title_sort | одна з чудотворних ікон чернігівщини |
| topic | Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років |
| topic_facet | Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200424 |
| work_keys_str_mv | AT vorobeir odnazčudotvornihíkončernígívŝini |