Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 1997 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200525 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості / Л. Ремньова, Л. Лебединська // Сіверянський літопис. — 1997. — № 6. — С. 132-135. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859751106047901696 |
|---|---|
| author | Ремньова, Л. Лебединська, Л. |
| author_facet | Ремньова, Л. Лебединська, Л. |
| citation_txt | Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості / Л. Ремньова, Л. Лебединська // Сіверянський літопис. — 1997. — № 6. — С. 132-135. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| first_indexed | 2025-12-01T23:58:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЕКОНОМІКА
Людмила Ремнъова, Людмила Лебединська
СУЧАСНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ
ЗАЙНЯТОСТІ
Ринок робочої сили у значній мірі виступає як саморегулююча сис
тема, що певний час може підтримувати рівновагу між попитом і пропо
зицією робочої сили, професійно - кваліфікаційною структурою робочих
місць.
Проте в реальних умовах доскональної конкуренції у чистому ви -
гляді майже не існує, а ринковий механізм саморегулювання у сфері
зайнятості має серйозні недоліки:
— по-перше, за допомогою ринкового механізму регулюються не всі
фази відтворення робочої сили;
— по-друге, ринковий механізм недостатньо впливає на якісну і
кількісну структуру трудового потенціалу суспільства;
— по-третє, можливості ринкового механізму щодо регулювання
зайнятості у соціальній сфері обмежені;
— по-четверте, дія ринкового регулятора включається із запізнен -
ням через неспівпадіння часового лагу у підготовці кадрів зі змінами
у технологічному базисі виробництва;
— по-п’яте, негативними наслідками ринку праці є збільшення
масштабів безробіття у періоди зниження попиту на робочу силу, поява
численних груп населення з низькою конкурентоздатністю,. які потре -
бують підтримки з боку держави.
Недосконалість ринкового механізму саморегулювання, його неспро
можність автоматично відновлювати рівновагу між попитом і пропози -
цією робочої сили зумовлюють необхідність державного регулювання
процесів у сфері зайнятості.
Узагальнюючи існуючі теоретичні концепції ринку праці, вважаємо,
що протиставлення державного і ринкового механізму регулювання зай-
нятості є методологічно іі практично неправильним. Спроба усунути дер
жаву від регулювання зайнятості і фетишизація ринкового, управління
замість їх поєднання та інтеграції, як правило, призводила до таких
негативних наслідків, як зростання масштабів безробіття, посилення
нерівноправності у суспільстві, збільшення чисельності населення з не-
гарантованою тимчасовою зайнятістю іі незахищених верств населення
(молодь, жінки, люди похилого віку, інваліди). Тому саме державне
регулювання сфери зайнятості покликане компенсувати функціональні
недоліки ринкового механізму.
132 Сіверянський літопис
При цьому воно не повинне підміняти ринкові важелі, а має здій
снюватися у поєднанні з ринковим механізмом і пом’якшувати його не
бажані економічні та соціальні наслідки. Для цього потрібно чітко роз
межувати функції ринкового механізму і державного регулювання у
сфері зайнятості.
Ми вважаємо, що дія механізму вільного ринку повинна проявля
тися у визначенні обсягів ринкового попиту та пропозиції робочої сили,
стимулюванні інвестицій у створення перспективних робочих місць, ви
значенні основних напрямків та обсягів підготовки і перепідготовки спе
ціалістів відповідно до ринкового попиту, встановленні добровільних до
говірних стосунків між роботодавцями і найманими робітниками.
На наш погляд, основний зміст активної політики зайнятості на
рівні регіону полягає у своєчасному регулюванні ринкового попиту і
пропозиції робочої сили і попередженні виникнення її значного надлиш -
ку або дефіциту.
Заходи активної політики зайнятості у випадку надлишку робочої
сили на регіональному ринку праці можуть бути одночасно спрямовані
як на збільшення попиту, так і на зменшення пропозиції робочої сили.
Конкретними методами збільшення попиту на робочу силу є відшкоду
вання підприємствам витрат на навчання і прийом на роботу нових
працівників, прямі виплати підприємствам за кожного найнятого пра
цівника, стимулювання створення тимчасових робочих місць, викори
стання нестандартних форм зайнятості (розподіл робочого часу або ро
бочих місць між бажаючими працевлаштуватись, індивідуальне регулю
вання робочого часу), створення умов економічної зацікавленості під -
приємств у забезпеченні зайнятості неконкурентоздатних верств насе
лення (пільгові платежі в бюджет за робочу силу, дотації для створен -
ня спеціалізованих робочих місць і організації професійного навчання
і т. ін.).
У перехідний період з усього арсеналу заходів збільшення регіо
нального попиту на робочу силу найбільш актуальним є збереження дію
чих і створення нових робочих місць. Для цього можуть застосовуватись
такі методи:
— державні закупки у виробників регіону конкретних груп товарів
(в першу чергу, високотехнологічних і тих, що мають соціальне і еколо
гічне призначення);
— державні інвестиції у розвиток високотехнологічних галузей, со
ціальної інфраструктури регіону;
— збереження зайнятості на перспективних підприємствах регіону
шляхом її субсидування (тимчасове часткове або повне відшкодування
роботодавцям витрат на заробітну плату висококваліфікованих катего
рій працівників, виплата компенсацій вимушено незайнятим працівни -
кам у період санації виробництва до рівня індивідуальної заробітної
плати, безкоштовне для підприємств і працівників перенавчання кадрів
у державних освітніх структурах);
— організація поперджувальної зайнятості на перспективних під
приємствах регіону, що підлягають ліквідації, шляхом субсидування
безвідносної диверсифікації виробництва, не пов’язаної з основним ви -
дом діяльності;
— цільова підтримка державою робочих місць у регіо
нах, де спостерігається критична ситуація з безробіттям (Донбас, окре
мі райони західного регіону і Автономної Республіки Крим, регіони, де
дислокуються частини військовослужбовців і оборонні галузі);
— стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу як основних
форм, самозайнятості населення;
Сіверянський літопис 133
—розширення мережі робочих місць для осіб з обмеженими мож
ливостями на ринку робочої сили;
— державна підтримка розвитку громадських робіт і, перш за все,
робіт по створенню виробничої і соціальної інфраструктури регіону.
Одним із важливих напрямків регулювання ринку робочої сили на
рівні регіону є зниження її пропозиції з боку окремих соціально-демо
графічних груп населення. Так, наприклад, зменшити приплив молоді
у сферу зайнятості можна шляхом розширення її підготовки у денних
навчальних закладах, збільшення строку навчання, підвищення стипен -
дій студентам денних відділень. Для зменшення тиску на ринок праці з
боку жінок достатньо підвищити розмір допомоги і строк відпустки по
догляду за дітьми, надати їм пільги при визначенні трудового стажу.
Підвищення розміру пенсій і скорочення віку виходу на пенсію дозво -
ляє зменшити приплив на ринок праці пенсіонерів, інвалідів та осіб,
що за ними доглядають. На нашу думку, перелічені заходи державного
регулювання зайнятості не можна вважати пасивними, хоча вони і по
в’язані з прямими виплатами населенню, бо з їх допомогою вдається
попередити безробіття серед верств населення з більшою конкуренто
спроможністю і знизити напругу в окремих сегментах ринку робочої
сили.
На наш погляд, система регулювання регіональних ринків робо
чої сили є неповною без регулювання соціально-трудових відносин на
мікрорівні (на рівні окремого підприємства, організації, установи). Та -
ке регулювання виходить за межі прямого державного регулювання,
оскільки з прийняттям Закону України «Про підприємства в Україні»
держава утворює лише правовий простір для регулювання соціально-
трудових відносин між найманими працівниками та підприємцями і без -
посередньо не втручається у справи суб’єктів господарювання. Збалан
сування інтересів найманих працівників і працедавців в умовах ринку
може здійснюватися за допомогою механізму соціального партнерства.
Відносини соціального партнерства є новим ефективним засобом
розв’язання соціальних проблем шляхом переговорів між трьома сто
ронами (партнерами) — підприємцями, найманими працівниками і
державою.
Відповідно у ролі суб’єктів соціального партнерства виступають
уряд, професійні спілки та інші трудові союзи, асоціації підприємців
різних форм власності, а об’єктом регулювання є формування, розподіл,
перерозподіл та використання робочої сили. Мета соціального партнер -
ства полягає у досягненні раціональної структури зайнятості та форму
ванні ефективного механізму соціального захисту населення регіону.
Відносини між представниками сторін будуються на принципах добро
вільності, рівноправності, відповідальності, високої самостійності при
узгодженні різнонаправлених інтересів підприємців та найманих пра
цівників з державними інтересами. Так, інтереси працівників поляга -
ють в підвищенні рівня заробітної плати у відповідності з ростом про
фесійно-кваліфікаційного рівня та ефективності їх праці. Для підприєм
ців заробітна плата є значною частиною витрат виробництва, а тому їх
інтерес полягає у її мінімізації з метою збільшення прибутку. Держава
як третій суб’єкт соціального партнерства зацікавлена, щоб підвищен
ня заробітної плати, яке встановлюється шляхом колективних перегово
рів, не призводило до інфляції і росту безробіття.
Узагальнення існуючих у світовій практиці концепцій регулювання
ринку праці дозволяє зробити висновок, що модель контрактного ринку
праці на принципах соціального партнерства є найбільш прийнятною
для України. Інші моделі або зовсім не діють, або адаптуються до еко
номічних умов України тільки частково, що робить недоцільним копію -
вання у чистому вигляді західного досвіду регулювання ринку робочої
134 Сіверянський літопис
сили. Проблеми регулювання зайнятості на рівні регіону не можуть
вирішуватись ізольовано від інших загальних проблем територіального
виробництва. В основу формування моделі регулювання ринку робочої
сили можуть бути покладені такі методологічні принципи:
— врахування всього найціннішого у світовому досвіді регулю
вання ринку праці;
— відповідність історичним, національним та соціально-економіч
ним умовам окремих регіонів України;
— врахування ментальності суспільства Іі особливостей формуван
ня регіонального ринку праці;
— соціально орієнтована спрямованість;
— доповнення ринкового механізму саморегулювання активним
державним регулюванням на макрорівні і механізмом соціального парт
нерства на мікрорівні.
Об’єктивна необхідність регіоналізації державного регулювання
ринку робочої сили на рівні окремих суб’єктів зумовлена його значни-
ми територіальними відмінностями і особливостями функціонування, а
саме специфікою формування економічно активного населення в розрізі
окремих регіонів, різним рівнем і структурою зайнятості, динамікою та
ефективністю виробництва, неоднаковою конверсіоналізацією регіональ -
них господарських комплексів, інвенстиційною активністю і привабли -
вістю окремих територій, характером підтримки підприємств з боку
державних і регіональних органів влади.
На наш погляд, регіональні органи управління повинні зосереди
тись на вирішенні такого кола завдань:
— регулюючий вплив на територіальні демоекономічні процеси
(стимулювання народжуваності, поповнення трудових ресурсів за ра
хунок місцевої молоді, зниження смертності, інвалідності, захворюва
ності і т. ін.), особливо в регіонах із стійкою тенденцією депопуляції населення;
— регулювання трудових переміщень і форм резервування робочої
сили;
— розробка і реалізація регіональних програм сприяння розвитку
самозайнятості населення, індивідуальної трудової діяльності, малого
підприємництва, різноманітних форм вторинної зайнятості;
— погодження стратегічних прогнозів, індикативних програм зай -
нятості з програмами приватизації та роздержавленням власності, пер
спективними структурними змінами у господарському комплексі регіо
ну, інвенстиційною політикою і т. ін.;
— проведення комплексу заходів по соціальному захисту неконку-
рентоздатних верств населення;
— організація підготовки кадрів для потреб регіонального госпо -
дарства;
— формування інфраструктури регіональних ринків робочої сили;
— організація комплексного комп’ютеризованого моніторингу стану
регіональних ринків праці.
Здійснення переважної більшості перелічених завдань покладено
на територіальні органи служби зайнятості, що виступають основними
суб’єктами державного регулювання регіональних ринків робочої сили.
Сіверянський літопис 135
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200525 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T23:58:11Z |
| publishDate | 1997 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ремньова, Л. Лебединська, Л. 2024-12-05T12:47:59Z 2024-12-05T12:47:59Z 1997 Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості / Л. Ремньова, Л. Лебединська // Сіверянський літопис. — 1997. — № 6. — С. 132-135. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200525 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Економіка Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості Ремньова, Л. Лебединська, Л. Економіка |
| title | Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості |
| title_full | Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості |
| title_fullStr | Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості |
| title_full_unstemmed | Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості |
| title_short | Сучасні методи регулювання регіональної зайнятості |
| title_sort | сучасні методи регулювання регіональної зайнятості |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200525 |
| work_keys_str_mv | AT remnʹoval sučasnímetodiregulûvannâregíonalʹnoízainâtostí AT lebedinsʹkal sučasnímetodiregulûvannâregíonalʹnoízainâtostí |