Бюджетна політика у перехідній економіці
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 1998 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200550 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Бюджетна політика у перехідній економіці / Л. Коваленко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 124-127. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200550 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коваленко, Л. 2024-12-08T16:21:09Z 2024-12-08T16:21:09Z 1998 Бюджетна політика у перехідній економіці / Л. Коваленко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 124-127. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200550 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Економіка Бюджетна політика у перехідній економіці Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Бюджетна політика у перехідній економіці |
| spellingShingle |
Бюджетна політика у перехідній економіці Коваленко, Л. Економіка |
| title_short |
Бюджетна політика у перехідній економіці |
| title_full |
Бюджетна політика у перехідній економіці |
| title_fullStr |
Бюджетна політика у перехідній економіці |
| title_full_unstemmed |
Бюджетна політика у перехідній економіці |
| title_sort |
бюджетна політика у перехідній економіці |
| author |
Коваленко, Л. |
| author_facet |
Коваленко, Л. |
| topic |
Економіка |
| topic_facet |
Економіка |
| publishDate |
1998 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200550 |
| citation_txt |
Бюджетна політика у перехідній економіці / Л. Коваленко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 124-127. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovalenkol bûdžetnapolítikauperehídníiekonomící |
| first_indexed |
2025-11-24T11:50:16Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:50:16Z |
| _version_ |
1850846274093318144 |
| fulltext |
ЕКОНОМІКА
Лариса Коваленко
БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА У ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
З моменту проголошення незалежності України розпочалася актив
на робота по розбудові її фінансової системи. При цьому особлива ува
га приділяється процесу створення нового фінансово-бюджетного меха
нізму. Фінанси можна розглядати як сукупність грошових відносин, ор
ганізованих державою, в процесі яких здійснюється формування та ви
користання загальнодержавних та децентралізованих фондів грошових
коштів. Вони використовуються для досягнення економічних, політич
них та соціальних задач.
Світовий досвід показує, що посилення регулюючого впливу д ер
жави на економічний розвиток у значній мірі опирається на фінанси.
Значно виросли бюджетні витрати, пов'язані з державним втручанням
в економіку. Серед економістів нема єдності в поглядах на доцільність
використання державних фінансів для впливу на економіку. Тому слід
розглянути основні точки зору на проблеми бюджетної політики.
Бюджетна політика — це сукупність форм, методів та напрямків
формування та використання коштів державного бюджету для фінан
сового забезпечення цілей соціально-економічного розвитку. Бюджетна
політика може здійснювати значний вплив на соціальний та економіч
ний розвиток країни. Але це може супроводжуватись збільшенням бюд
жетного дефіциту, державного боргу. Тому серед економістів нема одно
стайності щодо поглядів на доцільність маневрування дефіцитом бюд
жету з метою пом'якшення кризових явищ в економіці. Висновки по да
ному питанню діаметрально протилежні. З одного боку стверджується,
що бюджетний дефіцит негативно впливає на економіку, провокуючи ін
фляцію, витісняючи інвестиції, даруючи суспільству блага, які воно не
заробило.
Поряд з цим пропонується маневрувати дефіцитом бюджету з ме
тою згладжування циклічних коливань економіки. Так, під час еконо
мічної кризи доходи бюджету за рахунок податків та надходжень змен
шуються. Дефіцит центрального бюджету, пов'язаний із спадом ділової
активності та скороченням податкових надходжень називається цикліч
ним дефіцитом. Якщо в цей час збільшити податки або скоротити ви
датки з державного бюджету, то це призведе до скорочення попиту і
ще більше поглибить економічну кризу.
У період інфляційного підйому надходження до бюджету за рахунок
податків збільшуються, а державні видатки зменшуються, що призво
дить до активного сальдо бюджету. Якщо в цей час зменшити податки і
збільшити державні видатки, то інфляційні процеси в економіці поси
ляться.
124 С ів е р ян сь к и й л ітопис
Таким чином, бюджетна політика не може бути нейтральною, вона
впливає на ділову активність. Пропонується балансувати бюджет на
циклічній основі, реалізуючи при цьому антициклічну політику, тобто
дефіцит бюджету, який накопичується в період спаду, компенсується
активним сальдо, яке виникає під час економічних підйомів.
Однак на практиці реалізувати це положення надзвичайно склад
но, оскільки періоди спаду та підйому можуть бути неоднаковими по
глибині, тривалості та інтенсивності.
Раціональне зерно є і в першому, і в другому твердженні. Врахову
ючи те, що бюджет є інструментом досягнення і підтримки макроеко-
номічної стабільності, навряд чи уряд відмовиться використовувати його
для цих цілей. Але слід враховувати негативні наслідки накопичених
бюджетних дефіцитів.
Тому для України актуальними на перспективу залишаться питан
ня скорочення дефіциту бюджету; оптимізації державних видатків за
рахунок зменшення частки ВВП, що перерозподіляється через бюджет,
удосконалення структури видатків та співвідношення між видатками
центрального уряду та місцевих органів влади; боротьби з ухилянням
від сплати податків; врахування впливу бюджетної політики на стан
платіжного балансу країни.
Основні напрямки бюджетної політики визначає Верховна Рада
України спеціальною постановою (бюджетною резолюцією), яка в за
гальному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики держави
на кожний наступний рік.
Головними напрямками бюджетної політики в Україні є:
— посилення соціальної направленості бюджету;
— створення умов для макроекономічної стабілізації економіки
та її структурної перебудови;
— зменшення інфляційних процесів;
— сприяння стабілізації матеріального виробництва та підвищення
його ефективності;
— пошук додаткових джерел доходів бюджету;
— забезпечення ефективного використання бюджетних коштів;
— здійснення податкової політики в напрямі стимулювання під
приємницької діяльності вітчизняних виробників товарів та зменшення
податкового тиску на них;
— забезпечення самостійності місцевих бюджетів;
— оптимізація рівня бюджетного дефіциту та розширення неемі-
сійних джерел його фінансування;
— оптимізація видаткової частини державного бюджету.
Незважаючи на те, що бюджетна резолюція з року в рік проголо
шує пріоритетними майже ті ж самі напрямки, бюджетна політика сво
єї мети не досягає. Виникає питання, чому повторюються одні й ті ж
самі помилки і недоліки при розробці та виконанні державного бюдже
ту. Чи це є об’єктивна закономірність перехідної економіки, чи це сер
йозні прорахунки в керівництві цим процесом?
Щоб відповісти на ці питання, слід проаналізувати бюджетну п о
літику за останні роки та зробити узагальнення щодо основних недо
ліків бюджетного процесу. До основних з них можна віднести:
1) недосконалість законодавчої бази, що регламентує бюджетний
процес. Діючий Закон «Про бюджетну систему України» не передбачає
норм, які б посилили відповідальність учасників бюджетного процесу
за реальне планування доходів і видатків, за утворення заборгованості
та неплатежі, за ефективне використання бюджетних коштів;
2) відсутність єдиної програми економічних реформ, яка б визна
чала роль та місце бюджетної політики в поєднанні з фіскальною та
ін.;
С іве р ян ськи й л ітоп и с 125
3) нестабільність податкового законодавства, що звужувало до-
ходну частину бюджету;
4) відверто фіскальний характер бюджетної політики та повне іг
норування її стимулюючої функції у подоланні кризових явищ та струк
турній перебудові економіки;
5) завищення макроекономічних показників, які лежать в основі
бюджетного планування, що робить бюджет нереальним як по доходах,
так і по видатках;
6) загострення протиріч між центром та регіонами щодо перерозпо
ділу бюджетних надходжень, що підриває зацікавленість у зборі подат
ків та виявленні додаткових надходжень до бюджетів різних рівней;
7) недосконалість системи збору податків та контролю за виконан
ням зобов’язань перед бюджетом як наслідок того, що цю систему не
обхідно було реформувати, відпрацювати механізм її взаємодії з су
б ’єктами господарювання згідно з умовами ринкової економіки;
8) протиріччя між законодавчою та виконавчою владою, часті зм і
ни складу уряду, результатом чого є несвоєчасне подання та затверд
ження бюджету, порушення в його виконанні;
9) зловживання в сфері збору та використанні бюджетних коштів.
Недоліки бюджетного процесу суттєво вплинули на бюджетну по
літику, хоча не можна ігнорувати і зворотнього з в ’язку. На перших ета
пах реформування економіки бюджетна політика була направлена на
підтримку державного сектора виробництва та вирішення соціальних
задач без урахування ефективності виробництва та реальних можливо
стей економічної системи. Це сприяло нарощуванню інфляційних проце
сів та занепаду виробництва. Спроби проводити жорстку бюджетну по
літику загострили проблему неплатежів та заборгованості особливо в
бюджетній сфері. Це не тільки загострило соціальні проблеми в сус
пільстві, але й поглибило економічну кризу. Боргове фінансування де
фіциту державного бюджету призвело до значного зростання зовніш
нього та внутрішнього державного боргу та відволікання значних кош
тів на його обслуговування.
Звичайно, є об’єктивні причини цих недоліків. Це, насамперед, н е
досконала структура економіки України, зміна якої потребує часу і
коштів, це відсутність ринкової інфраструктури, законодавчої бази, д о
свіду та кваліфікованих кадрів. Як наслідок, економіка України пере
живає глибоку системну кризу. Але не можна ігнорувати су б ’єктивних
факторів, пов’язаних, насамперед, з недоліками в управлінні. Для їх
подолання необхідно удосконалювати законодавчу базу ринкових р е
форм. У цьому плані значну роль повинен відіграти Закон України
«Про бюджетну систему та бюджетний процес».
Запропонований проект закону вигідно відрізняється від діючого
законодавства більш детальним розписом повноважень та відповідаль
ності виконавчої та законодавчої влади, регламентацією процедури під
готовки та прийняття бюджету, визначенням рівня державного боргу
та гарантійних зобов’язань. У розділі «Бюджетні повноваження і про
цедури органів місцевого самоврядування визначається самостійність
виконавчих органів в розробці місцевих бюджетів, їх відповідальність
за розробку, затвердження та виконання місцевих бюджетів.
Другим важливим напрямком роботи є прийняття доходів по ско
роченню бюджетних диспропорцій. Певні успіхи в упорядкуванні бю д
жету досягнуті, але вони не супроводжуються пожвавленням у вироб
ничій сфері. Тому посилюються вимоги щодо використання бюджетних
коштів на фінансування різних програм без урахування реальних дж е
рел надходження коштів. Це свідчить про нестабільність досягнень у
126 С ів е р ян сь к и й л ітопис
справі оздоровлення державних фінансів, як передумови макроеконо-
мічної стабілізації та відновлення виробництва. Слід враховувати, що
Україна буде мати доступ до міжнародних ринків капіталу та зможе за
лучити значні прямі іноземні інвестиції, коли упорядкує бюджетні ви
трати для запобігання інфляційного фінансування економіки. Але напе
редодні виборів при вирішенні цих питань як виконавчі, так і законо
давчі органи влади будуть в більшій мірі керуватись політичними м о
тивами, а не вимогами економічних законів. Тому питання вдосконален
ня державних фінансів залишаться надзвичайно актуальними.
Валерій Власенко
КОНОТОПСЬКИЙ СОЮЗ КРЕДИТНИХ
ТА ОЩАДНО-ПОЗИЧКОВИХ ТОВАРИСТВ:
ПЕРШ І КРОКИ
Союзне будівництво є важливим аспектом історії кредитної коопе
рації в Україні. Воно становило певний етап розвитку кооперативного
руху. Тому цікавим, на наш погляд, є питання про виникнення і поча
ток діяльності перших союзів кредитних кооперативів в окремих регіо
нах України, зокрема, на Чернігівщині.
Вперше у загальноросійському масштабі думки про необхідність
створення союзів кредитних кооперативів висловлювалися ще у 90-х ро
ках XIX ст. на сторінках «Сообщений» С.-Петербурзького відділення Ко
мітету про сільські ощадно-позичкові і промислові товариства. Однак
перші союзи з ’явилися лише на початку XX ст.: Бердянський (1901) і
Мелітопольський (1903). Видане у 1904 р. нове «Положення про уста
нови дрібного кредиту» (перше з ’явилося у 1895 р.) передбачало ство
рення союзів, але з спеціального в кожному окремому випадку дозволу
Комітету міністрів за поданням міністра фінансів.
Про нагальну потребу об’єднання кредитних кооперативів, розши
рення функції їх союзів, зміну законодавства щодо союзів свідчили ч и
сельні клопотання з місць, рішення всеросійських і регіональних з ’їздів
представників дрібного кредиту. Так, московський (1908 р.) і київський
(1913 р.) кооперативні з ’їзди висловилися за створення явочним шля
хом територіальних і галузевих союзів кооперативів. 22—24 листопада
1912 р. у Чернігові відбувся з ’їзд представників установ дрібного креди
ту Чернігівської губернії, на якому наголошувалося на необхідності ор
ганізації союзів кооперативів.1 Однак в урядових колах все ще негатив
но ставились до кооперативних об’єднань.
Перша світова війна певним чином вплинула на союзне будівни
цтво кредитних кооперативів. З появою широкого ринку — армії, що
потребувала хліба, сіна, чобіт і тому подібне, кредитні кооперативи по
чали поставляти для армії різного роду товари. Так, на початку 1915 р.
з 27 кредитних кооперативів Конотопського повіту 10 поставили для
армії 95729 пудів вівса, а на середину цього ж року — 150 тис. пудів
вівса, що складало приблизно третину всього закупленого для армії
вівса у повіті.2
Неспроможність окремих кооперативів організувати великі партії
товарів для армії виявила нагальну потребу створення союзів кредит
них кооперативів. Вирішенню цього питання в деякій мірі сприяло і
земство. Так, на початку 1915 р. губернські земські збори порушили пе
ред урядом клопотання про вироблення у законодавчому порядку пра
С іве р ян ськи й л ітоп и с 127
|