З історії боротьби за скасування Емського указу
Штрихи до громадської діяльності I. Л. Шрага.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 1998 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200563 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З історії боротьби за скасування Емського указу / Т. Демченко, В. Онищенко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 10-12. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859595395690135552 |
|---|---|
| author | Демченко, Т. Онищенко, В. |
| author_facet | Демченко, Т. Онищенко, В. |
| citation_txt | З історії боротьби за скасування Емського указу / Т. Демченко, В. Онищенко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 10-12. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Штрихи до громадської діяльності I. Л. Шрага.
|
| first_indexed | 2025-11-27T20:52:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
Тамара Демченко, Валентина Онищенко
З ІСТОРІЇ БОРОТЬБИ ЗА СКАСУВАННЯ
ЕМСЬКОГО УКАЗУ
(Ш трихи до громадської діяльності I. Л. Ш рага)
Протягом століть доля України складалася так, що оборона рідної
мови була чи не найважливішим питанням для тих, хто боровся за на
ціональну ідею. З особливою силою ця проблема постала за доби 30-
річної дії сумнозвісного Емського указу 18 травня 1876 р. Цей доку
мент, ,що не має аналогів в історії, принаймні XIX сторіччя, тотально
забороняючи українську мову в освіті, книгодрукуванні, пресі, театрі
тощо, тим самим прирікав 25-мільйонний український народ на духовне
животіння, розчішення у великоросійській масі. Указ було фактично ска
совано у 1905 році, але наслідки його відчуваються ще й сьогодні, бо
живемо в унікальній державі, яка не надає належної підтримки, своїй
же державній мові. Виступаючи на Другому Всесвітньому форумі Ук
раїнців, І. Дзюба наголосив: «У будівництві незалежної України особ
ливо несприятливі наші висхідні позиції в сфері культури та мови. По
ки що Україна залишається культурною і мовною колонією недавньої
метрополії. А наслідки мовно-культурного імперіалізму подолати буде
ще важче, ніж політичного та економічного, і часу на це потрібно буде
більше». 1
І оскільки гасло «Рятуймо рідну мову!» зберігає найвищу актуаль
ність, то ще на довгі роки будуть актуальними й історичні дослідження,
присвячені тим маловідомим сторінкам минулого, де закарбувалися іме
на і діяння лицарів української мови.
Одним з них був Ілля Шраг — щцрий борець за українську справу,
відомий чернігівський земець, авторитетний і впливовий юрист. Його
виступи на захист української мови здобули йому популярність на бе
регах не лише Дніпра чи Дністра; але й Неви — в столиці Російської
імперії.
Особливо багато працював Ілля. Людвигович у цьому напрямку на
початку XX ст., коли всі українські сили згуртувалися для того, щоб
добитися скасування Емського указу. В особистому архіві Шрага, що
зберігається у фондах Чернігівського історичного музею, в теці під на
звою «Матеріали та виступи проти заборони української мови» містить
ся чимало чернеток і підготовчих матеріалів до виступів, промов, пуб
лікацій тощо, а також дотичне листування. Нашу увагу привернула за
писка про становище українського друкованого слова, адресована
Чер—нігівському губернському земському зібранню. її автор Володимир Ше-
мет — гласний Лубенської міської думи, в майбутньому депутат І Дер
жавної Думи і один з керівників української парламентської фракції
в ній, пропонував чернігівським земцям приєднатися до руху за скасу
вання цензурних утисків щодо рідної мови, справедливо підкреслюючи,
що «український народ, не дивлячись на свою численність, залишається
чи не єдиним народом (в Російській імперії :— Автори), позбавленим
права задовольняти свої культурно-національні потреби». Причина не
стерпного становища для ІІІемета очевидна — десятиліття дії вже зга
дуваного витвору імперського законодавства. Сам собою цей монстр не
зникне. Тому автор, звертаючись і до здорового глузду керівників Ро
сійської держави, водночас більше сподівань покладає на земську іні
10 Сіверянський літопис
ціативу, яка й раніше «в більш тяжких суспільно-політичних умовах ба
гато разів вже ставила питання про його відміну або обмеження». Спри
ятливе розв’язання аналогічної проблеми щодо литовської мови дозво
ляло сподіватися на те, що зусилля не будуть марними.2 Записка супро
воджувалася приватним листом до І. Шрага, датованим 21 листопада
1904 р. Наводимо його з незначними скороченнями.
Вельмишановний Ілля Людвиговичу!
З цією запискою я звернувся до предсідателів Губерніяльних Уп
рав: Чернігівської, Полтавської, Харківської, Катеринославської,
Херсонської, Курської, Воронізької, Таврійської, Бесарабської.
Я прохаю їх доложити мою записку зборам і пропонувати зборам
прохати про скасування закону 1876 року. Чи Ваш Чернігівський пред
седатель не заховає під сукно моєї записки? А може Ви сами маєте під
нести се питання? Напишіть, будь-ласка, на що можна сподіватися?
З великою та глибокою пошаною В. Шемет 3.
І. Шраг, напевно знаючи, що навіть поступовому Чернігівському
губернському зібранню постановка проблеми полтавських колег видас
ться занадто радикальною, ретельно готувався до виступу. Сліди підго
товки виявлені в чернетці, датованій 12 грудня 1904 р. Це не лише до
помога Шеметові, але й крок на шляху до звільнення від кайданів Ем-
ського указу. Головну увагу було зосереджено на негативних наслідках
вищеназваного закону, а саме вплив заборонних заходів на культурне
та економічне становище; ситуація в школі та книгодрукуванні, відсут
ність можливості правильної пропаганди сільськогосподарських і тех
нічних знань; деморалізуючий вплив чужої школи; перешкоди на шля
ху просвіти народної маси — втрата часу на засвоєння чужої, хоч і
близької мови; рецидив неписьменності, який виникає від такого нав
чання; спотворення мови і негативний вплив на хід і правильний роз
виток думки.4 У чернетці Шраг також підкреслив, що Чернігівське зем
ство вже мало певний досвід у відстоюванні прав української мови.
Так, у 1881 та 1890 pp. тут обговорювалося питання про викладання у
початковій школі «народною мовою», а у 1898 р. було ухвалено поста
нову про включення до бібліотек книг, писаних українською мовою.
Доречно нагадати, що Ілля Людвигович не вперше зацікавився цією
проблемою. Ще в 90-ті роки XIX ст. він підготував низку матеріалів про
запровадження української мови в початковій школі. Опубліковані в
галицькому журналі «Правда», вони принесли автору заслужену славу
захисника української мпви і знавця проблем, пов’язаних із її нормаль
ним функціонуванням.
Діяльність Шрага не обмежувалася лише рамками губернії. Укра
їнська демократична партія включила його до складу делегації, яка у
лютому 1905 року була прийнята прем’єр-міністром Росії С. Вітте. Чле
ни делегації О. Косач (Олена Пчілка), В. Науменко, М. Дмитрієв та
І. Шраг подали прем’єру записку про скасування обмежень щодо укра
їнської мови і добилися твердої обіцянки, що «цензурна комісія... , що
виробляє нові закони для друку, підведе під один закон із московською
і українську літературу й пресу й каратиме тільки за зміст, а не за мо
ву». Сам І. Шраг пригадував, що Вітте «прийняв нас дуже ласкаво;
погодився задовольнити «наші бажання», але додав, що нашвидку цьо
го не можна зробити. «Вы долго ждали, господа, — сказав нам на про
щання Вітте, — подождите еще месяца три». 8
Перебуваючи в Петербурзі, І. Шраг отримав запрошення взяти
участь у роботі комісії, створеної Російською Академією наук для роз
гляду питання про усунення цензурних умов, що утискують «малорус
скую письменность». В архіві Шрага зберігся лист — запрошення на
засідання комісії 12 лютого 1905 р. за підписом її голови академіка
Сіверянський літопис 11
Ф. Корша. Не менш цікавий і документ, датований березнем 1905 p.
«Непременный секретарь Императорской Академии наук» академік С.
Ольденбург від імені Академії висловив вдячність Шрагу за сприян
ня, надане праці вищезгадуваної комісії.10 Звичайно, з повного певністю
важко сказати, що конкретно робив Шраг в стінах Академії. Але все
вище сказане дозволяє авторам зробити припущення, що так високо
оцінене сприяння праці академічної комісії якраз і полягало в тому, що
чернігівський адвокат надав в розпорядження останньої потрібні мате
ріали.
Ці епізоди конкретної діяльності І. Шрага на захист мови дають
змогу зробити певні висновки. Емський указ було скасовано не лише в
силу об’єктивної ситуації, але й в результаті наполегливої і впертої бо
ротьби діячів українського національно-визвольного руху. До неї долу
чилися, крім Києва, Петербурга, і провінційні міста імперії, тобто ця
боротьба охопила всю свідому українську інтелігенцію. Саме тому вона
і увінчалася успіхом. Фактичне скасування Емського указу було однією
з перших значних перемог, одержаних українством у XX ст.
Джерела література:
1. Слово і час. — 1997. — № 10. — С.91.
2. Чернігівський історичний музей. —
Ал 59—252
603__
— Арк. 22.
3. Там само. — Арк. 24.
4. Там само. — Арк. 61.
5. Там само. — Арк. 62, 67.
6. Шраг І. Л. Документи і матеріали. — Чернігів, 1997. — С. 94—103
7. Чикаленко Є. Спогади. 1861—1907. — Львів, 1925. — Ч. III. — С. 17.
8. Шраг І. Автобіографія // Наше минуле. — 1919. — № 1—2, — С. 139.)
9. Чернігівський історичний музей. —
Ал 59—252
603
— Арк. 20.
10. Там само. — Арк. 19.
12 Сіверянський літопис
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200563 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T20:52:41Z |
| publishDate | 1998 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Демченко, Т. Онищенко, В. 2024-12-12T12:18:25Z 2024-12-12T12:18:25Z 1998 З історії боротьби за скасування Емського указу / Т. Демченко, В. Онищенко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 10-12. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200563 Штрихи до громадської діяльності I. Л. Шрага. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Становлення державності України З історії боротьби за скасування Емського указу Article published earlier |
| spellingShingle | З історії боротьби за скасування Емського указу Демченко, Т. Онищенко, В. Становлення державності України |
| title | З історії боротьби за скасування Емського указу |
| title_full | З історії боротьби за скасування Емського указу |
| title_fullStr | З історії боротьби за скасування Емського указу |
| title_full_unstemmed | З історії боротьби за скасування Емського указу |
| title_short | З історії боротьби за скасування Емського указу |
| title_sort | з історії боротьби за скасування емського указу |
| topic | Становлення державності України |
| topic_facet | Становлення державності України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200563 |
| work_keys_str_mv | AT demčenkot zístorííborotʹbizaskasuvannâemsʹkogoukazu AT oniŝenkov zístorííborotʹbizaskasuvannâemsʹkogoukazu |