Іван Мазепа: біографічні дрібниці
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 1998 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200577 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Іван Мазепа: біографічні дрібниці / В. Кривошея // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 93-95. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860031134922964992 |
|---|---|
| author | Кривошея, В. |
| author_facet | Кривошея, В. |
| citation_txt | Іван Мазепа: біографічні дрібниці / В. Кривошея // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 93-95. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| first_indexed | 2025-12-07T16:52:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
Володимир Кривошея
ІВАН МАЗЕПА: БІОГРАФІЧНІ ДРІБНИЦІ
КОРІННЯ
Київський воєвода (1544— 1555) Фрідріх Глібович Пронський бу
дував білоцерківський замок і насичував його замковими боярами. У
середині XVI ст. одному із Мазеп він дав лист на пусте селище на р. Ро
сі, підтверджений у 1578 р. Стефаном Баторієм. Мазепа:Колядинський
осадив хутір на р. Камениці, затверджений за Михайлом (самим осад
ником чи його сином) королем Станіславом-Августом (1572). І на по
чатку століття (?— 1616— 1622—?) цим хутором володіє Микола Ма
зепа уже на дідичному праві.
Свого батька І. Мазепа називав Степаном Михайловичем, таким
чином, дід його Михайло. Мазепам належали с. Пасічне, с. Моковичі на
Волині.
БАТЬКИ
Адам-Степан Мазепа одружується з Мариною Мокієвською (?— 1707).
Вважається, що її первісток Іван народився 20 березня 1639 p.,
шлюб відповідно відбувся не пізніше 1638 р. Мало подружжя і доньку
Олександру.
У 1654 р. Степан-Адам Мазепа був отаманом городовим Білоцер
ківським.
Адам Мазепа на боці Виговського (1659) вже як «давно и добре...
в разных оказиям заслужоный шляхтич и жолнер, во многих военных
эпспедициях испытанный», був намісником (1658), у Білій Церкві. З
своїм патроном Виговським переходить на бік поляків, стає підчашим
Чернігівським (1662— 1665). Можливо, був замішаний у спробі анти-
польського виступу Виговського 1664 p., за що і поплатився маєтністю
Триліси. Мабуть, у 1665 р. і помирає, оскільки у 1666 р. підчашим Чер
нігівським бачимо його сина Яна (Івана). Останній же знаходився при
дворі польського короля спочатку, мабуть, як закладник, фактично чи
формально (це не суперечить його місіям до козацьких гетьманів). Ли
ше згодом, завоювавши довіру, виконуючи нелегкі доручення короля,
був направлений на навчання у Європу.
РОДИЧІ
26 травня 1666 р. від родички Констанції-Євдокії Бобривикевич
Васильвої Мокієвської, законниці монастиря Києво-Печерського, отри
мує вливковий лист на маєтність Ольшанку-Шавулину. Бобрикеви-
чі вели родовід від Бобра Твердитина. У свій час князь Самійло (Ко-
рецький?) заставив цю маєтність її батьку Григорію Бобрикевичу. Ана-
стасію Бобирчанку бачимо в цей час (1668— 1670) ігуменею П'ятни-
цького і Макошинського Покровського монастирів (перед Марією До-
рошихою). Дорофій Бобрович — чернець Видубицького монастиря, а його брат
Теофіл служив у посольському приказі у Москві, брав участь
у переговорах з Ю. Хмельницьким (1661), П . Дорошенком (1668).
О ДНОКАШ НИКИ
В одній школі з Мазепою навчався Феодосій Прокопович.
Ш ЛЮ Б
У 1668/1669 р. Іван Степанович одружується в Корсуні з Ганною
Семенівною Половець (?— 1702), вдовою полковника Білоцерківсько -
го Самійла Фридриковича, донькою теж полковника Білоцерківського.
Сіверянський літопис 93
О. Оглоблин відзначав: «Обидва — і тесть, і зять — були близь
кими товаришами Петра Дорошенка, і шлюб Мазепи з Фридрикевич-
кою відкривав йому безпосередній шлях до дорошенківського Чигири
на». 3 Додамо, що цей шлюб зміцнював і без того сильні позиції Мазепи
на Білоцерківщині, його зв’язки і можливості претензій на місцевий
полковий пернач.
Всиновив Іван Мазепа двох її діток від першого шлюбу: Криштофа
і Марію. Марія стала дружиною сина Білоцерківського полковника Ми
хайла Громики. Серед родичів та свояків бачимо Зеленських, Трощин-
ських. Оглоблин вважає Ганну Мазепу тіткою по матері прилуцько
го полковника Дмитра Горленка. 4
СЕСТРА
Його сестра Олександра близько 1674— 1675 pp. одружилась з
шляхтичем Павлом Обидовським. Смерть чоловіків (і першого, і дру
гого — Витуславського) змусила її одружитися втретє (після 1687 р.)
з земським суддею Київським вдівцем Яном Войнаровським (крім того,
був ловчим Овруцьким (1684), писарем Володимирським (1688).
Обидовські—старовинний шляхетський рід гербу «Сулима», окремі
представники якого у XVII ст. зустрічаються на Волині та Поділлі.
Войнаровські гербу «Strzemie» походили з Краківського воєводства і в
другій половині XVII ст. активно прилучали до коронних земель Ов -
руччину.
Від першого шлюбу сестра Мазепи мала сина Івана (1676— 1701).
Серед матеріалів Києво-Золотоверхого монастиря заховався поминаль
ник його роду, в якому згадуються Іван, маля Михайло, схимонахиня
Марія, монахиня Олена, Маріанна, Іван, Павло, Лизавета, Констянтин,
Марія.5 З впевненістю можна вказати лише на Павло Обидовського —
батька Івана. Якийсь Павло Обидовський мав 10 підданих у с. Чернев
Луцького повіту (165?) Іван Павлович Обидовський одружується з
Ганною Василівною Кочубей (1698).
РОДИЧІ
Родинні зв'язки з Мазепами мали Трощинські. В одному з доку
ментів середини XVII ст. вони названі Трущинськими (чи не Труші ?).
Трущинський Василь Степанович був серед білоцерківської знаті,
1654 p., що заприсягнула царю. Степан Трощинський—племінник (вва
жається двоюрідним) Івана Мазепи, призначається «господарем» Гали
цького замку (?— 1690.05,— 1697.01.— ?). Це був логічний крок до зміц
нення позицій мазепинців в одному з південних полків, близьких до За
порозької Січі.
Зазначимо, що протягом всього правління Мазепи відчувається
опозиційність південних полків. Гетьман вів за них і в них постійну і
жорстоку кадрову боротьбу, яка заслуговує на окреме дослідження.
Очевидно, рід Трощинських здавна мав зв’язки з Січчю. Про це свід
чить і той факт, що одним із кошових отаманів був Матвій Трощин-
ський, близький родич Мазепи і, безсумнівно, Степана.
Першим відомим нам кроком на його «господарюванні» була місія
від гетьмана на Запоріжжя з іконостасом для січової церкви в 1692
році. Зміцненню позицій мазепинців відповідає і шлюб Степана в 1690
році з донькою комонного полковника Іллі Новицького Марією.
Чи не з, родичів Бобрикевичів походить Данило Федорович Бобир,
полковник запорожський ЙКМ і староста Корсунський (1686), а вже
через п’ять років на Лівобережжі як військовий товариш отримує під
ряд два гетьманські універсали: «на построение двох млинов вешняков,
одного на речце Даниловской, а другого — на речце Волинской, для
94 Сіверянський літопис
вспартя своего ломового» (1691.24.0*2.) и на с. Данилівну у сотні Мен-
ськіи (1691.16.10.)7
Узагальнюючи зв'язки Івана Мазепи, зазначимо:
Родичі Мазепи Свояки Куми
Мокієвські
Обидовські
Половці
Витуславські
Войнаровські Горленки
Громики
Зеленські
Кочубеї
Новицькі
Бобрикевичі
Маковські
Троїцинські
Фридрикевичі
Як бачимо, він мав небагаточнсельну, але достатньо відому і впли
вову в суспільстві рідню і свояків. Без сумніву, ще шлюб його батьків—
Мокієвська-Мазепа—уже був достатньою умовою претензій на білоцер
ківське полковництво, приєднання ж до родового оточення Половців,
Громик, Фридрикевичів об'єднувало під одним началом чотири місцеві
полковничі родини і їх свояків.
Ще одна особливість родинного оточення Мазепи — всі виходці з
Правобережжя.
ПРАВОБЕРЕЖ НІ КОНКУРЕНТИ М АЗЕПИ
а) Самусь
На місце Могили наказним гетьманом став Самійло Іванович (Са-
мусь). Про нього відомо досить мало. Уже його син, який, очевидно,
зробив поминальний запис у одному з київських монастирів знав лише
свого батька, якого єдиного і поминав. Мабуть, був Самусь із запоро
зьких козаків і мав якісь зв’язки з Чигирин Дубравою. Так, у січні
1709 р. князь Дмитро Михайлович Голіцин надав йому подорожній лист
на вільний проїзд із Чигирин Дубрави до Богуслава з онуками. Мав
сина Степана, значного товариша Лубенського полку, який загинув ра
ніше 1704 p., невістка Уляна пережила свого чоловіка. За даними
В. Модзалевського один із його онуків Яків став у Лубенському полку
сотником Архангелогородським.
Але це явна помилка — вказана сотня належала Миргородському
полку. Можливо, він був сотником якоїсь із сотень Лубенського полку,
його дружиною стала Ганна Василівна Сухиня, донька осавула полко
вого Полтавського. Онук Данило у 1772 р. при абшиті отримав чин
сотника, відомий і онук Павло. Більшість із їх нащадків жила на Лу-
бенщині у «деревеньке» Самусівці.
б)Семен Палій
Семен Палій, виходець із Борзни, не виключено, що син місцевого
сотника Пилипа (1649). Через Січ потрапив на Правобережжя. Мав
сина Матвія, значного товариша, доньку Марію (1689— 1739.5.10.), од
ружену з Антоном Танським.
Сини Матвія сотник Павло та військовий товариш Михайло, їх на
щадки проживали в с. Лихолітках Іркліївської сотні.
1 Інститут рукописів НБУ (далі — IP НБУ). — Ф, II. — № 22538. — Арк. 5.
2 Див .: Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь
і Центральна Україна). — К., 1993. — С. 242.
3 Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — Нью-Йорк — Париж — Торонто,
1960. — С. 15.
4 Там само. — С. 25.
5 IP НБУ. — Ф. Петров. — № 538 (1744). — Арк. 23 об.
6 Там само. Ф. II. — № 16891 — 16893. — Арк. 1.
7 Модзалевскин В. Л. Малороссийский родословник. — К., 1908. — Т. 1. — С. 54.
8 ІР НБУ. — Ф. П. — № 16500. — Арк. 540.
Джерела та література:
Сіверянський літопис 95
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200577 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:52:15Z |
| publishDate | 1998 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кривошея, В. 2024-12-12T12:20:09Z 2024-12-12T12:20:09Z 1998 Іван Мазепа: біографічні дрібниці / В. Кривошея // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 93-95. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200577 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Розвідки Іван Мазепа: біографічні дрібниці Article published earlier |
| spellingShingle | Іван Мазепа: біографічні дрібниці Кривошея, В. Розвідки |
| title | Іван Мазепа: біографічні дрібниці |
| title_full | Іван Мазепа: біографічні дрібниці |
| title_fullStr | Іван Мазепа: біографічні дрібниці |
| title_full_unstemmed | Іван Мазепа: біографічні дрібниці |
| title_short | Іван Мазепа: біографічні дрібниці |
| title_sort | іван мазепа: біографічні дрібниці |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200577 |
| work_keys_str_mv | AT krivošeâv ívanmazepabíografíčnídríbnicí |