Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сiверянський літопис
Date:1998
Main Author: Травкіна, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1998
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200593
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 10-12. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860222913968340992
author Травкіна, О.
author_facet Травкіна, О.
citation_txt Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 10-12. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський літопис
first_indexed 2025-12-07T18:18:42Z
format Article
fulltext У ГЛИБ ВІКІВ Ольга Травкіна ВИКЛАДАЧІ ЧЕРНІГІВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ— ЧЛЕНИ КОДИФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ Серед членів Кодифікаційної Комісії, яка підготувала перший ук- раїнський Кодекс «Права, за якими судиться малоросійський народ», знаходимо діячів з Чернігівщини, насамперед, пов’язаних з Чернігів- ським Колегіумом. Склад комісії неодноразово змінювався протягом 15 років її діяль- ності. Найповніший список «кодифікаторів» надрукований в останньому Виданні «Прав», який вийшов 1997 р. 1 Їх нараховувалось понад сімде- сят. Упорядник цього видання К. Вислобоков підкреслював, що най- чисельнішою групою була старшинська — 42 особи: генеральний обоз- ний, суддя, хорунжий, 2 полковники, 6 сотників, 15 бунчукових та вій- ськових товаришів, 1 суддя, 11 полкових писарів та військових канцеля- ристів. Крім козацької старшини, були представлені: духовенство — 21 особа та міщани — 6 чоловік. 2 У комісії працювали висококваліфіковані спеціалісти, які володіли Іноземними мовами, перекладали Литовський статут, Магдебурське та Саксонське право, правознавці. Більшість з них отримала освіту в Києво-Могилянській Академії, деякі у закордонних учбових закладах. Прізвища викладачів Чернігівського Колегіуму знаходимо серед представників від духовенства. Це Дмитро Білинський, який працював у Комісії в 1735—1738 pp., і Товія Сморжевський (1738, 1742—1743 pp.). Як бачимо, вони працювали уже, в основному, в останній період діяль- ності Комісії, коли після закінчення перекладів (в 1736 р.) тривало об- говорення окремих розділів, остаточне регулювання текстів. 3 Дмитро Білинський був протягом двох років професором Чернігів- ського Колегіуму, обіймав там посаду екзаменатора, а потім три роки — намісником архієрейської кафедри.4 З 1732 р. — ігумен Макошин- ського Миколаївського монастиря. У 1736 році брав участь «в перево- де и своде книг правных,. иначе магдебургских и саксонских статутов в войсковой генеральной канцелярии». 5 1750 р. призначений настоятелем та архімандритом Єлецького мо- настиря. Помер у листопаді 1753 р. 6 Ієромонах Товія Сморжевський був префектом Чернігівського Ко- легіуму (1732—1734 pp.) 7 і як префект викладав риторику з діалекти- 10 Сіверянський літопис кою. Потім Т. Сморжевський призначається настоятелем Рябдевського Успенського монастиря та «духовним управителем» Стародубської, По- чепської та Погарської протопопій, а також Мглинського намісництва. У 1743 р. — настоятель Костянського монастиря. 8 В. Литинський зазначав, що свого часу Сморжевський славився як правознавець і був запрошений у відому Глухівську «комісію прав». 9 Серед п’ятнадцяти членів комісії, що підписалися під остаточним тек- стом «Прав» у 1743 p., стоїть і його підпис: «Ігумен єпархії Чернигов- ской монастыря Троєцкого Костянского Почеповского ієромонах «То- вія». 10 З середини 30-х років очолював Кодифікаційну Комісію один з найкращих ректорів Києво-Могилянської Академії — Амвросій Дубне- вич (1735 p.). 11 Київська Академія неодноразово просила замінити його в комісії іншою особою «в виду происходящихъ чрезь его отсутствие затрудненій в преподаваніи богословія». 12 А. Дубневич був високоосві- ченою людиною. Зберігся його курс філософії, який він читав у 1728 — 1829 рр. 13 в Академії. Цей рукопис свідчить про глибокі знання А. Дуб- невича у галузі філософії, античності, раннього середньовіччя, різних направлень схоластики, а також деяких філософських вчень Нового часу. У серпні 1742 р. він був висвячений в чернігівські єпископи. 14 А. Дубневич приділяв велику увагу Чернігівському Колегіуму. Турбу- бючись про його матеріальне забезпечення, упорядкував збір податків від монастирів та протопопій Чернігівської єпархії, що збільшило кош- ти на утримання Колегіуму. 15 У центрі уваги А. Дубневича протягом всього його єпископства бу- ла турбота про стабільне забезпечення учнями Колегіуму, освіту духо- венства краю. Він постійно розсилав в протопопії, намісництва, мона- стирі укази, що вміщували вимоги про обов’язкове направлення дітей священнослужителів на навчання до Колегіуму. Тим, хто не виконував наказу, загрожував значний штраф. 16 Як один із найкращих професорів Академії в недалекому минуло- му, А. Дубневич, прагнучи запровадити повний курс наук, які були в Києво-Могилянській Академії, у 1749 р. відкрив і в Чернігівському Ко- легіумі клас філософії. 17 Ввести останій курс — богословський — А. Дуб- невич не зміг. Це пояснюється браком приміщень в Борисоглібському кафедральному монастирі, де знаходився Колегіум. Навіть клас філосо- фії, розміщувався в монастирській трапезній, що було дуже незручно, бо заняття проходили між церковними службами та трапезами мона- хів. 18 Ще в 1738 р. єпископ Н. Сребницький клопотав перед Синодом про переведення Колегіуму до П’ятницького монастиря, який за його проектом повинен був стати на зразок Богоявленського Братського мо- настиря, де розміщувалася Академія, «училищним монастырем», і це б дало можливість відкрити клас філософії та богослів’я. 19 Але відповіді на своє прохання Н. Сребницький, очевидно, не отримав, а незабаром в травні 1740 р. був призначений митрополитом Тобольським. 20 А. Дубневичу також не вдалося запровадити богословський класс ще й тому, що він помер через рік після відкриття класу філософії, в лютому 1750 р. 21 А. Дубневич похований в Борисоглібському соборі, праворуч від входу. 22 Участь учителів Чернігівського Колегіуму в діяльності Кодифіка- ційної комісії, в якій були задіяні кращі інтелектуальні сили України, свідчила про значний авторитет та професійний рівень його виклада- цького складу в І пол. XVIII ст. Сіверянський літопис 11 Джерела та література: 1 Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743. — К.,— 1997. — С. XVIX. 2 Там же. — С. XV. 3 Там же. — С. XIV. 4 Л. Єфімов. Елецкий монастирь Успения Пресвятыя Богородицы, со времени осно- вания и до наших дней (1060—1905 гг.). Его святыни и достопримечательности. // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. — 1905. — С. 630. 5 В. Литинский Картинки из прошлого Черниговской духовной семинарии. // При- бавление к Черниговским епархиальным известиям. — 1898. — С. 383. 6 Там же. 7 Там же. 8 Права... — С. 546. 9 Там же. — С. XVIX. 10 Теличенко. Очерк Кодификации малороссийского права // Киевская старина.— 1888. — Т. XXII. — С. 439. 11 Я. М. Стратий, В. Д. Литвинов, В. А. Андрушко. Описание курсов философии и риторики профессоров Киево-Могилянской Академии. — К. — С. 268. 12 Ф. Гумилевский. Общий обзор Черниговской епархии. — Чернигов. — 1861. — С. 84. 13 М, Благовещенский. Извлечете из материалов по истории Черниговской семинарии // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям — 1903. — С. 998—783. — С. 814. 14 Там же. — 1904. — С. 21—34. 15 Там же. — 1903. — С. 71. 16 Там же. 17 ДАЧО. — ф. 679. — ОП. 1. — Спр. — 1556. — С. 1. 18 А. Страдомский. Никодим Сребницкий епископ Черниговский и Новгорода-Север- ского II Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. — 1877. — С. 14. 19 Ф. Гумилевский. Общий обзор Черниговской епархии. — С. 87. 20 Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. — 1908 — С. 495. ПРИМІТКА: У публікації О. Травкіної «До питання про місцезнаходження Чер- нігівського Колегіуму та реорганізацію його в семінарію» («Сіверянський літопис» № 5, 1997 р., с. 88) була допущена помилка щодо місцезнаходження колегіумської церкви. Церква Різдва Христового знаходилася не в монастирській дзвіниці, а на території нового місцезнаходження Колегіуму, у колишній садибі П. Полуботка. 12 Сіверянський літопис
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200593
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2518-7430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:18:42Z
publishDate 1998
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Травкіна, О.
2024-12-16T13:33:17Z
2024-12-16T13:33:17Z
1998
Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 10-12. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
2518-7430
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200593
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
У глиб віків
Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії
Article
published earlier
spellingShingle Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії
Травкіна, О.
У глиб віків
title Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії
title_full Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії
title_fullStr Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії
title_full_unstemmed Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії
title_short Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії
title_sort викладачі чернігівського колегіуму - члени кодифікаційної комісії
topic У глиб віків
topic_facet У глиб віків
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200593
work_keys_str_mv AT travkínao vikladačíčernígívsʹkogokolegíumučlenikodifíkacíinoíkomísíí